День Валентина у садочку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформаційно-просвітницьке

заняття 8

 

 

КІБЕР-БУЛІНГ

 

Мета: пояснити учням поняття «кібер-булінг», привернути увагу до питання насилля засобами Інтернет, та пошуку виходу із небезпечних ситуацій. Розглянути технології та способи захисту від потенційної небезпеки під час користування Інтернету. Розвивати вміння висловлювати власну думку, спостережливість, увагу, критичне мислення. Виховувати почуття обов’язку, поваги до людської особистості.

 

Хід заняття

Соціальний педагог. Небезпека чекає нас в Інтернеті навіть у звичайних, на наш погляд, життєвих ситуаціях. Прогрес – явище різнобічне, яке разом з користю і розвитком несе нові ризики та проблеми. Один із прикладів такої проблеми – кібербулінг. Це досить нове поняття для нашої країни, воно прийшло до нас із Заходу разом із чатами і соціальними мережами.

 

Вправа 1 «Знаю – хочу знати – взнав»

Мета: Визначити наскільки учні знайомі з поняттям кібер-булінг. Проаналізувати інформацію яку вони хочуть отримати на занятті.

Матеріали: листки (додаток 1)

Хід проведення

Учасникам заняття ставлять питання для самостійного осмислення теми поставленої на занятті.

1.               Що ви знаєте про кібер-булінг?
2.               Яку саме інформацію про кібер-булінг ви б хотіли сьогодні отримати?

Відповіді записуються кожним учнем в колонки (додаток1) «Знаю» і «Хочу знати» у таблицю:

 

 Соціальний педагог

“Історія та походження терміну «кібер-булінг»

Почнемо з прояснення термінів, які допомагають позначити досить нове для нашого суспільства явище, з яким світ зіткнувся в масовому булінгу на декілька років раніше.

У нашу мову прийшло багато слів іноземного походження, які зручно використовувати для позначення новітніх явищ. Одне із таких слів «кібер- буллінг». Походить з англійської мови, створено від двох слів: кібер (позначає віртуальне,опосередковане комп’ютером середовище) і буллінг (походить від булі. Bull – бик, бугай,  а  в  переносному  значенні  -  дуже  велика,  сильна  чи  агресивна  персона;  і позначає процес лютого, завзятого нападу; близькі за смислом дієслова українською мовою – роз’ятрювати, задирати, прискіпуватися, провокувати, дошкуляти, тероризувати, цькувати та ін.).

Одна з перших добре відомих ілюстрацій кібер-буллінгу починалась як забавка, коли 2002 р. американський підліток Гіслан Раза, граючись, створив відео самого себе на основі сцени із фільму «Зоряні війни», де замість меча використовував бейсбольну биту. Нажаль, однокласники без дозволу і відома хлопця розмістили це відео в Інтернеті, де його побачили мільйони людей. Далі ця подія отримала неочікуваний розвиток – у 2004 р. було створено спеціальний сайт із цим та похідними відеороликами, боулінгу-вій та музикою з фільму, який зібрав більше 76 мільйонів користувачів, а відео із зображенням хлопчика стало найбільш завантажуваним файлом 2004 року. Гіслан отримав ярлик «дитина зоряних війн» і це настільки змінило його стосунки в школі, що батьки змушені були залучати психіатричну допомогу. Вони подали до суду на батьків тих однокласників, що розмістили відео в Інтернеті, але врешті конфлікт було врегульовано в позасудовому порядку.

Отже, КІБЕРБУЛІНГ – це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо. Дайте відповідь на запитання «У яких формах на вашу думку може виявлятися кібербулінг?»

Сучасні американські дослідники Робін Ковальскі, С’юзан Лімбер і Патріція Агатстон, виділяють вісім типів поведінки, які характерні для кібер-булінгу, відображають переважну більшість різновидів негативного впливу в Інтернет-просторі.

 

Вправа 2 «Типи кібер-булінгу»

Мета: ознайомити  учасників заняття з типами кібер-булінгу.

Матеріали: листки з завданнями.

Хід проведення

Учасникам заняття роздаються картинки з типами кібер-булінгу. Учні їх опрацьовую і підбирають до кожного типу кібер-булінгу історію яка може виникнути в Інтернеті, а можливо і трапилася з ними, або їх знайомими..

 

Листок 1

1.               Суперечки, або флеймінг (від булі. Flaming – пекучий, гарячий, полум’яний) – обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології. Частіш за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету, на чатах, форумах, дискусійних групах, інколи перетворюється в затяжну війну. На перший погляд, флеймінг – це боротьба між рівними, але в певних умовах вона теж може перетворитися на війну.

Листок 2

2.               Нападки, постійні виснажливі атаки (булін. Harassment) – найчастіше це залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні смс-повідомлень на мобільний телефон, постійні дзвінки) з перевантаженням персональних каналів комунікації. На відміну від перепалки, атаки більш тривалі і односторонні. В чатах чи на форумах (місця розмов у Інтернеті) нападки теж трапляються, в он-лайн-іграх нападки найчастіше використовують гріфери (grieffers) – група гравців, які за мету ставлять не перемогу в певній грі, а руйнацію ігрового досвіду інших учасників.

Листок 3

3.               Обмовлення, зведення наклепів (denigration) – розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, трапляється розсилка списків (наприклад, «хто є хто», або «хто з ким спить» в класі, школі), створюються спеціальні «книги для критики» (slam books), в яких розміщуються жарти про однокласників, де також можуть розміщуватись наклепи, перетворюючи гумор на техніку «списку групи ненависті», з якого вибираються мішені для тренування власної злоби, зливання роздратування, переносу агресії тощо.

Листок 4

4.               Самозванство, втілення в певну особу (impersonation) – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль доступу до її булінг в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію. Організація «хвилі зворотних зв’язків» відбувається, коли з адреси жертви без її відому відправляються ганебні провокаційні листи її друзям і близьким за адресною книгою, а потім розгублена жертва не очікувано отримує гнівні відповіді. Особливо небезпечним є використання імперсоналізації проти людей, включених до «списку груп ненависті», адже наражає на реальну небезпеку їхнє життя.

Листок 5

5.               Ошуканство, видурювання конфіденційної інформації та її розповсюдження (outing&trickery) – отримання персональної інформації в булінгувій комунікації і передача її (текстів, фото, відео) в публічну зону Інтернету або поштою тим, кому вона не призначалась.

Листок 6

6.               Відчуження (остракізм), ізоляція. Будь-якій людині, особливо в дитинстві, притаманно сприймати себе або в якійсь групі, або поза нею. Бажання бути включеним у групу виступає мотивом багатьох вчинків підлітків. Виключення із групи сприймається як соціальна смерть. Чим в більшій мірі людина виключається із взаємодії, наприклад, в грі, тим гірше вона себе почуває і тим більше знижується її самооцінка. У віртуальному середовищі виключення також наражає на серйозні емоційні негаразди, аж до повного емоційного руйнування дитини. Он-лайн відчуження можливе в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів. Кібер-остракізм проявляється також через відсутність швидкої відповіді на миттєві повідомлення чи електронні листи.

Листок 7

7.               Кібер-переслідування – це дії з прихованого вистежування переслідуваних і тих, хто пересувається без діла поруч, зазвичай зроблені нишком, анонімно, з метою організації злочинних дій на кшталт спроб зґвалтування, фізичного насильства, побиття. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, злочинець отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови здійснення майбутнього нападу.

Листок 8

8.               Хепіслепінг (від 1оулі.. happy slapping – щасливе ляскання) – відносно новий вид кібербулінгу, який починався в англійському метро, де підлітки прогулюючись пероном раптом ляскали один одного, в той час як інший учасник знімав цю дію на мобільну камеру. В подальшому за будь-якими відеороликами, в яких записано реальні напади, закріпилась назва хепіслепінг. Відеоролики нападів з метою ґвалтування чи його імітації інколи ще називають булінг – наскок (особливо поширений в США). Ці відеоролики розміщують в Інтернеті, де його можуть продивлятись тисячі людей, зазвичай без жодної згоди жертви. Інша форма хепіслепінгу – це передавання сюжетів через мобільні телефони. Починаючись як жарт, хепіслепінг може завершитись трагічно, як це сталось із 18-річним Трістоном Крістмасом, якого група хлопців побила для того, щоб зняти відео для Інтернету, а коли він, вдарившись головою, помирав кинутий на підлозі, вбивця і спостерігачі пішли продовжувати вечірку. З’явилось навіть поняття «буліцид» – загибель жертви внаслідок булінгу, вважається злочином і хепіслепінг, якщо він призводить до таких трагічних наслідків.

Питання для обговорення:

1.               Чи важко було придумати історію кібер-булінгу?
2.               З наведених вами історій є реальні?
3.               Чи були в у вашому онлайн житті випадки кібер-булінгу?
4.               Чи ображали ви когось в Інтернеті одним із наведених способі не знаюче, що це кібер-буліг?
5.               Чи ображали вас в Інтернеті одним із наведених способі?

 

Соціальний педагог

Розглянемо стандартну структуру кібер-булінгу на прикладі його учасників та їхніх психологічних портретів.

 

Вправа 3 «Відгадай хто»

Мета: навчити учасників тренінгу розпізнавати соціальні ролі кібер-булінгу.

Матеріали: 3 листки А4, ручки.

Хід проведення

Учасники заняття об’єднуються у 3 групи. Команди отримують листки на яких повинні написати особливі характеристики учасників кібер-булінгу «Агресор», «Жертва», «Спостерігач». Після виконаного завдання учасники зачитують характеристики які вони написали по черзі доповнюючи один одного. В кінці вчитель може доповнити учнів. (додато2)

Питання для обговорення:

1. До якої категорії учасників кібер-булінгу ви відносите себе? (відповіді учнів).
2. Які з даних характеристики учасників кібер-булінгу більше притаманні вам?
3. Чи можете ви стати учасником кібер-булінгу?

Соціальний педагог

Давати оцінку собі дуже важко, а тим паче відносити себе до ситуації яка вам не приємна. Тому пропоную вам пройти тест визначення належність до певної категорії учасників кібер-булінгу (додаток 3).

Ключ до тесту:

Якщо ви відповіли «ТАК» на запитання 1—2 — ви потенційна жертва кібербулінгу.

Якщо ви відповіли «ТАК» на запитання 3—4 — ви були свідком кібербулінгу.

Якщо ви відповіли «ТАК» на запитання 5—8 — ваша поведінка могла призвести до кібербулінгу.

 Запитання для обговорення:

1. Чи виникли труднощі під час виконання завдання?
2. Чи згідні ви з результатами тесту?
3. Чи можна цілком відмежуватися від Інтернету? Чому?

Соціальний педагог

Кожен з нас хоч раз у житті був жертвою, агресором або свідком кібер-булінгу. Тому важливо більше дізнатися про це явище. Чому так стається.

 

Вправа 4 "Чому так стається"

Мета: зʼясувати причини поведінки учасників булінгу.

Матеріали: листки А4, ручки.

Хід проведення

Учасники заняття об’єднуються у 3 групи. А зараз кожна група буде мати своє завдання. Перша група "агресори" повинна написати причини, які спонукають агресора себе так поводити. Друга "жертви" спробує написати причини, чому діти стають жертвами кібербулінгу. Третя група "спостерігачі" записують причини, чому спостерігачі часто не вмішуються у процес кібербулінгу.

Питання для обговорення:

1. Чи важко було виконати завдання?

2. Як захистити себе від кібербулінгу.

3. Що повинна робити дитина у ситуації кібербулінгу?

 

Соціальний педагог

«Пальчикова техніка саморегуляції при зіткненні з булінгом»

(адаптовано за К.Рігбі)

Однією із найгостріших проблем взаємодії з Інтернетом є небезпека зіткнення з агресивними нападами, які називають кібербулінгом. Пропоную вам техніку саморегуляції при зіткненні з загрозою буллінґу «П’ять пальчиків». Яка допоможе навіть маленькій дитині пригадати важливі настанови правильної поведінки в ситуації нападу, коли від хвилювання «вилітають з голови» всі поради. Часто, коли людина потрапляє в ситуацію кібербулінгу вона гнівається і автоматично стискає кулаки, тут і спрацює інформація, закріплена за кожним пальчиком

 

•                  1 (мізинчик) – ігноруй. «Мене це не стосується» Якщо тебе образили один раз краще проігнорувати, тому що кривдники часто ображають людину але якщо вони не бачать реакції їм стає не цікаво;
•                  2 (підмізинчик) – піди. «Мені не подобається це місце, піду в інше».. Якщо образи повторюються то краще заблокувати агресорів.
•                  3 (середульший) – розмовляй дружньо. «Я керую розмовою, а я добрий». Коли нас ображають то нам хочеться захистити себе і ми даємо відповіді на образу. Перш ніж писати і відправляти повідомлення, слід заспокоїтися, вгамувати злість, образу, гнів.
•                  4 (вказівний) – говори твердо. «Ми точно знаємо, що праві». Хоча Інтернет надає можливості анонімності, існують способи дізнатися, хто стоїть за певним нік-неймом. Інтернет фіксує історію, яка складається з публічних дій учасників і визначає онлайн-репутацію. Заплямувати цю репутацію легко, виправити - важко.
•                  5 (великий) – розказуй дорослим. «Все це стане відомо».  Зберігай підтвердження фактів нападів. Якщо тебе дуже засмутило повідомлення, картинка, відео тощо, слід негайно звернутися до батьків по пораду, зберегти або роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитися з дорослими.

Щоб дана вправа запам’яталася, потрібно повторювати її (на наступний день, на наступний тиждень, на наступний місяць).

Не варто ігнорувати агресивні повідомлення, якщо листи невідомого вам відправника систематично містять погрози.

То вам потрібно:

- зберегти повідомлення-погрозу як доказ;

- повідомити адміністраторам сайту;

- обов’язково поставити до відома дорослих.

- звернутися в міліцію.

 

Якщо ти став очевидцем кібер-булінгу, правильною поведінкою буде:

а) виступити проти агресора, дати йому зрозуміти, що його дії оцінюються негативно,

б) підтримати жертву - особисто або в публічному віртуальному просторі надати їй емоційну підтримку,

в) повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кіберпросторі.

 

Вправа 5 "Я зможу допомогти"

Мета: вироблення навичок безпечної поведінки у конкретній ситуації, пошук шляхів захисту у ситуації кібер-булінгу.

Хід проведення

Ви залишаєтеся працювати у підгрупках. Кожна підгрупа отримає певну ситуацію, де здійснюється насильство. Ваше завдання полягає у тому, щоб допомогти жертві та знайти для неї шляхи захисту та безпечної поведінки. Допомогою вам можуть бути рекомендації, про які ми говорили у попередній вправі.

 Ситуація 1.

 Вона як завжди сиділа за партою, хоча всі її однолітки метушилися та галасували під час перерви. Світлана спостерігала щодня одну й ту саму картину: дівчатка весело сміються, жартують та кокетливо поглядають на хлопців. Звичайно, адже вони не носять цих потворних окулярів та брекетів на зубах. Через них вона терпіла стільки знущань та насмішок серед однокласників..! Тільки вдома вона могла насолодитися любов’ю та теплом, яке дарували їй її батьки.

 Порожній клас. За партою самотньо сидить Світлана. До неї підходять двоє дівчат. Це її однокласнці. Починають насміхатися з дівчинки: забирають окуляри, кидають на підлогу зошити та книжки, топчуть їх. Дівчинка починає плакати.

 І раптом…..СТОП!    

 Ситуація 2.

 Кожен ранок Максима починався з того, що він чув чергову сварку батька та матері. Так сталося і цього разу. Проспавши, він похапцем одягнувся і вибіг на вулицю. Снідати не хотілось, та й ні мама, ні тато не помітять, що його вже нема. Він звик. Адже давно його у сім’ї не помічали.

 До школи також не хотілося іти. Адже там старші хлопці знову почнуть знущатися з нього: чіпляти на спину образливі прізвиська, давати стусани, ставити підніжки. Було дуже важко, адже пожалітися було нікому…

 Школа. Продзвенів дзвінок на перерву. Із засмученим обличчям Максим вийшов з класу.

 В цей час до нього підійшли троє старшокласників. Почали знущатися, насміхатися. Один з них поплескав Максима по спині, причепивши листок з написом «Вдар мене». Хлопець про це не знав. Максима боляче штовхнули і він упав. Було дуже боляче. На очі навернулися сльози.

 І раптом………СТОП!    

 Ситуація 3.

 Колись Саша жив у щасливій та повноцінній сім’ї. Але після розлучення батьків мати була постійно зайнята. А він так хотів уваги та тепла. Адже він також важко переживав розлучення батьків, хоча і не показував цього. Через це він почав погано вчитися. Часто конфліктував з вчителями та дітьми.

 Цей день у школі не був винятком. Після уроку він побився з однокласником, нагрубив вчительці, яка зробила йому зауваження і як завжди прийшов на уроки не підготовленим. Однокласники Сашка незлюбили і часто насміхалися та глузували з нього, не приймали у спільну компанію. Але він не виказував свого болю через це. Насправді йому було страшно…

 Школа. Уроки давно закінчилися. Всі порозходилися. Сашкові не хотілося іти додому.

 Сашко одягає свою куртку. В цей час до нього підходять двоє старшокласників, пропонують цигарку. Сашко, спочатку вагається, але потім погоджується піти з ними закурити. Виходячи з гардеробу, старшокласники починають вимагати у хлопця гроші. Сашко пояснює, що у нього немає грошей. Хлопців це обурює і вони починають його бити.

 І раптом…….СТОП!     

Питання для обговорення:

1. Чи були труднощі при виконанні завдання? Якщо так, то в чому саме?

2. Які емоції чи переживання ви відчували до дітей, які опинилися у складних ситуаціях?

 

Вправа 6 «Пакуємо папки»:

Мета: провести рефлексію заняття. Визначити рівень обізнаності дітей з даної тематики, та зацікавленість цією проблемою.

Матеріали:

•                   Ватман «Робочий стіл»,
•                   Стікери.

Хід проведення

Наше заняття дійшов логічного завершення. Подумайте, друзі, щоб ви взяли із собою з нашого заняття, які знання вам стануть у пригоді при наступному Інтернет-сеансі?

•                   Якщо учасник отримав нові та корисні знання, які стануть йому корисні у житті – стікер « відправляють»  у свою Папка;
•                   якщо учасник не отримав ніякої цінної для себе інформації або йому було нецікаво - стікер « відправляють»  у свою Корзину;
•                   якщо отримані нові знання потрібно повторити для кращого засвоєння - стікер « відправляють»  у Програму.

 

 

Додаток 1

Тест «Інтернет: жертва, свідок, агресор?» (визначити належність до певної категорії)

Прочитайте уважно запитання і дайте відповіді ТАК або НІ на кожне з них.

1. Чи користуєтеся ви комп’ютером, мобільним телефоном або граєте у відеоігри в інтернеті?

2. Чи користуєтеся ви соціальними мережами?

3. Чи доводилося вам бачити онлайн-групу (спільноту), веб-сторінку, інтернет-відео або опитування, які б висміювали конкретну особу?

4. Чи були ви свідком онлайн-гри, чату або дискусії, де виявлялися б нападки чи жорстокість щодо конкретної особи?

5. Чи створювали ви фальшивий профіль або навмисно приховували своє ім’я в мережі?

6. Чи надсилали якісь повідомлення, використовуючи чужий телефон чи акаунт у мережі?

7. Чи пересилали листа, повідомлення в чаті або фотографію без дозволу їх оригінального адресанта?

8. Чи розміщували онлайн фото або відео людей без їхнього дозволу?

Підрахуйте відповіді ТАК і НІ.

Ключ до тесту:

Якщо ви відповіли «ТАК» на запитання 1—2 — ви потенційна жертва кібербулінгу.

Якщо ви відповіли «ТАК» на запитання 3—4 — ви були свідком кібербулінгу.

Якщо ви відповіли «ТАК» на запитання 5—8 — ваша поведінка могла призвести до кібербулінгу.

Додаток 1

Знаю	Хочу знати	Взнав	Хочу більше взнати

 

Додаток 2

Загальні психологічні характеристики імовірного буллера-нападника (за Олвеус, 1993).

 

Загальні психологічні характеристики імовірної жертви буллінгу (за Олвеус, 1993).

 

Психологічний портрети учасників кібербулінгу

1.               Агресор – людина імпульсивна, яка прагне головувати над усіма, щоб її всі слухалися і боялися, агресивно налаштована не лише до ровесників, але й до дорослих(батьків, учителів); не вміє співчувати, фізично сильніша за «потенційну жертву».
2.               Потенційна жертва – людина замкнена, вразлива і сором’язлива, яку легко налякати, невпевнена у собі, дуже за все переживає, має занижену самооцінку, депресивна, не має близьких друзів, більше спілкується з дорослими, ніж з ровесниками, фізично слабша за «агресора».

Спостерігач – людина, якій дуже цікаво переглянути (в деяких випадках і зафіксувати) процес цькування та знущання однієї людини над іншою.

 

Додаток 3

Тест «Інтернет: жертва, свідок, агресор?»

Прочитайте уважно запитання  і дайте відповідь на запитання так або ні.

1. Чи користуєтеся ви комп’ютером, мобільним телефоном або граєте у відеоігри в Інтернеті?

2. Чи користуєтеся ви соціальними мережами?

3. Чи доводилося вам бачити он-лайн-групу (спільноту), веб-сторінку, Інтернет-відео або опитування, які б висміювали конкретну особу? 4

. Чи були ви свідком он-лайн-гри, чату або дискусії, де виявлялися б нападки чи жорстокість щодо конкретної особи?

5. Чи створювали ви фальшивий профіль або навмисно приховували своє ім’я в мережі?

6. Чи надсилали якісь повідомлення, використовуючи чужий телефон чи акаунт у мережі?

7. Чи пересилали листа, повідомлення в чаті або фотографію без дозволу їх оригінального адресанта?

8. Чи розміщували он-лайн фото або відео людей без їхнього дозволу?

Підрахуйте відповіді ТАК і НІ.

3.                

 

Використана література.

1.               #ЦЕНТР КРАЩОГО ІНТЕРНЕТУ https://betterinternetcentre.org
2.               «Довідник з академічної доброчесності для школярів»  / уклад. М. В. Григор’єва, О. І. Крикова, С. Г. Пєвко; за загал. Ред. О. О. Гужви – Х. : ХНУ ім.. В. Н. Каразіна, 2016.  – 64 с.
3.               7 відеороликів з Державної бібліотеки України для юнацтва Розкажіть дітям про безпеку в Інтернеті https://www.youtube.com/watch?v=kfAIXHzKurI&index=1&list=PLE1AB899EAA95904D
4.               Авторське право для бібліотекарів: підручник / [пер. з англ. О. Васильєва]. http://www.informatio-consortium.net/CRL-2015.
5.               Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
6.               Веб-сайт «On-ляндія – безпечна веб-країна» режим доступу : https://disted.edu.vn.ua/media/bp/html/etusivu.htm 
7.               Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник / А. Кочарян, Н. Гущина. – К., 2011. – 100 с.
8.               Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – К.: ТОВ “Видавничий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с.
9.               Кара-Мурза С.Г. Маніпуляція розумом. Киев, 2000.
10.          Каталог наукових публікацій з питань формування безпечної поведнінки дітей в Інтернеті. Українською мовою. https://independent.academia.edu/OlenaChernykh.
11.          Курс «Інформаційна безпека у цифровому світі» на дистанційній платформі громадянської освіти від Відкритого Університету Майдану (ВУМ). https://vumonline.ua/course/information-security/.
12.          Курс «Інформаційні війни» на платформі масових відкритих он-лайн курсів (МВОК) «Prometheus». https://edx.prometheus.org.ua/courses/KNU/102/2015_T2/about
13.          Курс «Критичне мислення для освітян» на платформі масових відкритих он-лайн курсів (МВОК) «Prometheus». https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:CZ+CTFT101+2017_T3/about.
14.          Курс «Основи інформаційної безпеки» на платформі масових відкритих он-лайн курсів (МВОК) «Prometheus». https://edx.prometheus.org.ua/courses/KPI/IS101/2014_T1/about
15.          Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: Навчальний посібник/За ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. - К.: Міленіум, 2010, с. 13-66.
16.          Медіакультура та медіаосвіта учнів ЗОШ: візуальна медіакультура: с. 97-102; с.110-121. Павлюк Л. Знак, символ, міф у масовій комунікації. Львів, 2006.
17.          Методичні рекомендації «Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями»    Загальна редакція: К.Б. Левченко, д-р юрид. наук, професор, О.А. Удалова, канд. пед. наук, Л.Г. Ковальчук     http://lib.selyam.net/tw_files2/urls_102/116/d-115783/7z-docs/1.pdf
18.          Мультимедійний навчальний дистанційний курс безпечного користування ресурсами мережі Інтернет -https://onlinesafety.info/
19.          Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення / Методичні рекомендації. – К.: ТОВ «Агентство «Україна», 2017. – 76 с.
20.          Освіта в сфері прав людини в Інтернеті : метод. посіб. / Мурашкевич О. А., Черних О. О. ; Спіл. програма Європ.
21.          Пам’ятка для батьків «Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок», розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі.
22.          Портал «Про Інтернет», режим доступу: http://www.prointernet.in.ua/
23.          Посібник «Що потрібно знати про плагіат: посібник з академічної етики та грамотності для «чайників». Українською мовою. http://library.kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/biblio/PDF/books_ac-gr.pdf 
24.          Посібник з прав людини для Інтернет-користувачів та пояснювальний Меморандум (Рекомендація CM/Rec(2014)6 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо посібника з прав людини для Інтернет-користувачів та пояснювальний меморандум). К.: ТОВ “Інжиніринг”, 2014. https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=09000016802e3e96  
25.          Права людини та Інтернет https://www.youtube.com/channel/UCeuQLmBXJMdjLl5lUEUQDlA
26.          Проект «Права людини та Інтернет http://hr-online.org.ua/ua/.
27.          Сайт кіберполіції України. https://www.cybercrime.gov.ua/index.php
28.          Союзу та Ради Європи "Зміцнення інформ. суспільства в Україні". - Київ : ВАІТЕ, 2015. - 70 с.)
29.          Тренінгові вправи з безпечної поведінки в Інтернеті для дітей та молоді.. http://startuem.lg.ua/?p=1427.
30.          Українська версія навчального посібника для батьків: «Клан Клік-Клац. Виховання дітей у цифрову еру». https://edpro.com.ua/blog/informacijna-bezpeka.