Інклюзивна освіта. Розробка уроку на тему "Дружба".

Тема. Дружба.

Цілі: розширити та поглибити знання учнів про взаємовідносини людей, про дружбу і товаришування; навчити розрізняти справжню дружбу і товаришування; розвивати в учнів загальнолюдські чесноти; виховувати звичку уважно ставитися до товаришів; вміння бачити помилки у своїй поведінці й виправляти їх, сприяти вихованню почуття поваги один до одного, взаємодопомоги, згуртуванню колективу, розвивати творчу активність.

Оформлення: епіграф на дошці; фото матеріали про дружбу, фото учнів, вислови про дружбу.

Епіграф до класної години:

Дерево міцне корінням,
А людина — друзями
Народна мудрість

Хід заняття

І. Організаційний момент

Встаньте, дітки, всі рівненько,

Посміхніться всі гарненько.

Посміхніться всі до мене,

Посміхніться і до себе.

Поверніться до гостей,

Привітайтесь: Добрий день!

Хай буде гарним новий день!

ІІ. Учитель оголошує тему уроку, план та епіграф.

Сідайте діти. Сьогодні ми з вами поговоримо на дуже важливу для кожної людини тему. Але, для того, щоб зрозуміти, про що ж ми будемо розмовляти, пропоную відгадати кросворд ( на екрані з’являються запитання до кросворду і картинки – відгадки).

• Що сповіщає про початок уроку?
• У чому всі діти носять шкільне приладдя до школи?
• Якщо написати олівцем і допустити помилку, то можна з легкістю виправити за допомогою цієї речі.
• Що ми використовуємо на уроці, щоб отримати нові знання?
• У ньому діти малюють на уроці образотворчого мистецтва.
• За допомогою неї у зошиті з’являються написи.

Дзвінок

Портфель

Гумка

Книжка

Альбом

Ручка

Подивіться уважно на виділену колонку. Яке ж слово ми утворили? (Дружба). Правильно діти. Тож темою сьогоднішнього нашого заняття є Дружба.

Учитель. Сьогодні ми з вами поговоримо про дружбу. Про неї написано тисячі сторінок, сотні віршів, поем, романів. Говорять, що дружба потрібна людині лиш трішечки менше, ніж їжа та повітря. Ми поговоримо про дружбу як одну із загальнолюдських чеснот, спробуємо усвідомити значущість слова «друг», з’ясувати, яке значення дружби у житті кожного з вас. Розмова про дружбу — цікава і багатогранна. Ми спробуємо розглянути її зусібіч.

Послухайте притчу про дружбу

Якось два друга багато днів йшли в пустелі.

Одного разу вони посперечалися, і один з них зопалу дав ляпаса іншому. Його друг, відчув біль, але нічого не сказав.

Мовчки, він написав на піску: «Сьогодні мій найкращий друг дав мені ляпаса».

Друзі продовжували йти, і через багато днів знайшли оазис з озером, в якому вони вирішили скупатися. Той, який отримав ляпас, ледь не потонув і його друг його врятував.

Коли він прийшов до тями, то висік на камені: «Сьогодні мій найкращий друг врятував мені життя».

Перший запитав його:

– Коли я тебе образив, ти написав на піску, а тепер ти пишеш на камені. Чому?

І друг відповів:

– Коли хто-небудь нас ображає, ми повинні написати це на піску, щоб вітри могли стерти це. Але коли хто-небудь робить що-небудь хороше, ми повинні висікти це на камені, щоб ніякий вітер не зміг би стерти це.

Навчися писати образи на піску і висікати радості на камені. Залиш трохи часу для життя! І нехай тобі буде легко і світло …

Бесіда:

– Про що ця притча, чому вона вчить нас?

– Так, дійсно, треба вміти прощати образи, пам’ятаючи все хороше, що зробив для вас ваш друг. Народна мудрість говорить: справжній друг з тобою, коли ти не правий. Коли ти правий, всякий буде з тобою.

Учитель. Справді, мати вірного друга — це щастя. Зараз усі ви — школярі. Основна ваша праця — навчання. Воно вимагає вміння жити в колективі, довіряючи одне одному, організованості, дисципліни, відповідальності за свої слова та вчинки. Саме в школі ви вчитеся підпорядковувати свої інтереси інтересам класу, шанувати старших, довіряти й поважати товаришів.

Учениця. Золотисте ніжне сонце
Зазирає у віконце.
Усміхнулось, привітало,
Ніжно так залоскотало.
Розбудило, щоб не спала,
А скоренько одягалась,
Вибігла у двір швиденько,
Бо чекає вже давненько
Моя подруга Галинка —
Ніжна, гарна, мов билинка.
Віддана подруга щира
Дуже добра, дуже мила.
Дружим з нею ми давно,
Завжди з нею заодно.
І працюєм, і гуляєм,
і малюєм, і співаєм.
Дружбу ми свою цінуєм,
Дару цього не марнуєм.
Й вам бажаєм так дружити,
Один одного любити.
Допомагати, співчувати
І любов у серці мати.
То швиденько я спішу,
До подружки вже біжу.
Бо є щира дружба в нас.
Нехай буде така в вас.
(С.Цап)

(Розмова доньки та матері)

Справжні подруги

П'ятикласниця Людмила
вранці мамі заявила:
— Все! До школи я — не йду!
Я не стерплю цю біду.
Щастя скінчено моє:
Адже в Рити джинси є!
І тепер зі мною Рита
відмовляється дружити…
Здивувалась мама дуже:
— Ви ж були найкращі друзі!?
— Так. Але сказала Рита
поки буду я ходити
не у джинсах, а в спідниці —
їй не хочеться й дивиться,
бо вона вважає: жінці
для краси потрібні джинси...
Мамо!
Дружбу виручай.
Джинси і мені придбай!
Мама спершу подивилась
на похнюплену Людмилу,
а потім мовила:
— Діла-а...
Ви — спра-а-вжні
подруги! — й пішла...
А ви що скажете мені:
це — справжні подруги, чи ні?

Показ мультфільму про дружбу та його обговорення.

• Пропоную вам подивитися мультфільм .(На екрані мультфільм про дружбу)
• Чи були герої мультфільму від самого початку друзями?
• Що потім сталося?
• А чому? (Бо справжні друзі ніколи не з’ясовують, хто кращий чи головніший)
• Скажіть будь ласка, а на кого ж схожі герої цього мультфільму?( На однокласників)
• Правильно, вони схожі на вас, на однокласників. І ви так само маєте злагоджено працювати, допомагати один одному, не сваритися. Одним словом, маєте дружити.
• Який же висновок можемо зробити, переглянувши цей мультфільм? Як не повинні поводитись друзі? А що, навпаки, мають робити?(Відповіді дітей)

Робота з Деревом Дружби.

Діти, зараз ми будемо брати листочки та зачитувати поради. Ті листочки з порадами, які нам підходять будем вішати на «Дерево Дружби».

Насміхатись із чужого горя.

Робити комусь зле, якщо ніхто не бачить.

Допомагати мамі мити посуд.

Берегти рідну природу та охороняти її.

Шанувати працю інших людей.

Обманювати, хвалитись.

Бути вихованою, стриманою людиною.

Ділитися тим, що в тебе є.

Допомагати друзям у біді.

Галасувати, коли хтось відпочиває.

Ну слухатися батьків.

Добре вчитися, багато читати.

Не вмиватись.

Методичний коментар. Групи отримують ситуативні завдання, читають та аналізують їх. Представляють свою роботу.

1. Сергійко був дуже веселим і дотепним хлопчиком. Одного разу він побачив, як його однокласник Миш­ко під час перерви зашпортнувся і впав у шкільному коридорі. Побачивши це, Сергійко голосно розсміяв­ся і сказав: «Ну що, вдало приземлився?» А Мишко чомусь пильно подивився на Сергійка і, не сказавши ні слова, пішов геть. Запитання:
   • Чи правильно вчинив Сергійко? Чому?
   • Який висновок можна зробити із цих ситуацій?
2. У холодний зимовий день подруги Наталка й Оленка поверта­лися зі школи додому. Наталка була тепло одягнена. На ній була шубка і рукавички. Її ранець зручно лежав на спині. А Оленка за­була рукавички в школі, тому портфель вона несла в голій руці. “Рука в мене замерзла страшенно!” — поскаржилася Оленка подружці. “А в мене ні.” Так вони йшли до самого дому. Запитання:
   • Що можна сказати про поведінку Наталки?
   • Як потрібно було їй вчинити?
   • Чи можна Наталку назвати справжньою подругою?
3. Це було ранньою весною. Маринка йшла до школи. На дівчинці були гарні черевички, які наскрізь промокли. От нарешті  і школа. Маринка зайшла до класу. Дівчатка щільно обступили подружку, занепокоїлися: «Скоріше знімай черевики і грій ноги!»  А Оленка (вона жила близько біля школи) збігала додому і принесла валянки. Хороше було Маринці того дня – ногам тепло і на душі радісно! Запитання:
   • Що трапилося з Маринкою?
   • Як подбали про неї подружки?
   • Чому дівчинці було радісно?
4. Пролунав дзвоник. Діти взяли свої сніданки і ви­йшли на перерву. Біля вікна стояли Олег та Іванко. В Олега — два печива. Іванко стоїть і дивиться у вікно, він сьогодні забув свій сніданок. Запитання:
   • Що мав би зробити Олег?
   • Як би ви повелися в цьому випадку?

Фізкультхвилинка.

Раз, два - всі присіли,

Потім вгору підлетіли  

Три, чотири - нахилились,

Із струмочка гарно вмились      

П'ять, шість - всі веселі

Крутимось на каруселі,

Сім, вісім - в поїзд сіли,

Ніжками затупотіли

Дев'ять, десять - відпочили

І за парти дружно сіли.

Вправа «Скринька».

Діти, але в нас не завжди дружні відносини, інколи ми сваримось, сперечаємось. Давайте пригадаєм, які ми знаєм мирилки. В кожного з нас є така риса характеру, яка заважає нам в дружбі, і яку б ми хотіли позбутися. У вас на парті є листочки, візьміть їх і запишіть по одній рисі характеру, яку б ви хотіли позбутися. (Збираємо їх в скриньку)

Учитель. Діти, а чи ви маєте друзів у класі.

Гра «Мій друг (подружка)»

Діти по черзі розповідають про своїх товаришів у класі, не називаючи їх імен. Слухачі повинні за описом відгадати ім'я друга.

Завдання з кольоровими картками

Діти, а зараз будем працювати з приказками та прислів'ями. Зачитуємо їх, якщо приказка стосується нашої теми піднімаєм зелену карточку, якщо ні – червону.

• Дружба та братство – дорожче багатства.
• Написав, мов курка лапою.
• Друзі пізнаються в біді.
• Якби знав, де впаду, то й соломки б підстелив.
• Стук, грюк, аби з рук.
• Дружний табун і вовків не боїться.
• Дружба – найбільший скарб.
• Моя хата скраю, я нічого не знаю.
• При горі та в лиху годину пізнаєш вірну людину.
• Життя без друзів неповноцінне.
• Яка совість, така й честь.
• Людина без друзів, що дерево без коріння.
• Без друзів погано жити, а іноді — неможливо.

 Вправа «Квітка-семицвітка – Закони дружби». Робота в парах.

На картках діти обирають закони дружби і прикріплюють їх на символічну квітку.

Радію за успіхи товариша. (Заздрю успіхам товариша).

Намагаюсь уникати бійок і сварок. (Люблю битися і сваритися).

Завжди виконую свої обіцянки (Ніколи не виконую те, що обіцяв).

Якщо з ким посварюся, намагаюсь миритися першим (Після сварки ніколи першим не мирюсь).

Не насміхаюся над другом. (Люблю посміятися з друга).

Зупиню товариша, якщо він робить щось погане (Коли друг робить щось погане – допоможу йому).

Обминаю в своєму мовленні погані слова та дражнилки (Користуюсь у своєму мовленні поганими словами та дражнилками).

ІІІ. Підсумок заняття.

• Ми з’ясовували з вами на протязі всього зняття, яким же має бути справжній друг.
• Я сподіваюся, що ми з вами завжди будемо одним дружнім колективом, у якому всі шанують один одного, допомагають. Пропоную кожен новий день у школі розпочинати з девізу «Один за всіх, і всі за одного!».

Учитель. Нарешті ми з вами повернулися до епіграфу уроку — «Дерево міцне корінням, а людина — друзями». А зараз я хочу, щоб ви повернулися один до одного, посміхнулися і…. не сварилися. Що ж таке дружба у вашому розумінні?

(Можливе визначення: це дуже близькі відносини, взаємна довіра і спільні інтереси.)

Дружба – це дар, даний людині. Тому кожен з нас не тільки повинен цінувати справжніх друзів, але й сам повинен бути хорошим другом.

Три речі ніколи не повертаються назад – Час, Слово, Можливість.

Тому не втрачайте часу, вибирайте слова, не втрачайте можливість.

Залишайтеся чесними і справедливими! Будьте розуміючими, чуйними і необхідними один одному! Бережіть справжню дружбу!

У кожного на парті є підготовлені заздалегідь гілочки. А тепер пригадаємо казку «Батьківський заповіт».

Учень. У казці розповідається про батька, який перед смертю покликав своїх синів, дав їм по гілочці в руки та попрохав переламати. Сини виконали батькову волю, переламавши ці гілочки. Тоді батько зібрав ті гілочки докупи, перев’язав їх і знову попросив зробити те саме, але сини не змогли переломити цей оберемок. Батько сказав: «Ось так і в житті: кожного з вас окремо легко скривдити, образити, а якщо ви будете разом, то ніякі вороги вас не зламають, і всі негаразди ви легко здолаєте».

Учитель. Давайте зберемо гілочки в оберемок. Хай він стане символом єдності нашого класу, символом дружби.