ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ –

РІВНИЙ ДОСТУП ДО НАВЧАННЯ

Мета інклюзії в освіті полягає в ліквідації соціальної ізольованості (виключення), що є наслідком               негативного ставлення до поняття різноманітності. Відправною точкою цього поняття є       переконання, що освіта є од ним з основоположних прав людини та основою більш справедливого

суспільства.

 Найбільш фундаментальним утіленням прав людини на міжнародному  рівні стала Загальна Декларація ООН про права людини, що була прийнята

ООН 10 грудня 1948 р. Загальна Декларація ООН про права людини

проголосила рівність прав всіх людей без винятку. Стаття 26 декларації зазначає,  що «кожна людина має право на освіту». Освіта повинна бути спрямована на  всебічний розвиток людської особистості й підвищення поваги до прав людини

та її основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості та

дружбі між усіма народами, расовими й релігійними групами і мусить сприяти діяльності ООН у підтриманні миру.

Запровадження інклюзивної політики у освітній

сфері є центральним  питанням. Освіта розглядається як засіб розвитку людського капіталу,  підвищення економічних показників, посилення індивідуальної спроможності й розширення меж вибору задля використання свобод громадянства. 

Освіта сприяє розвитку здатності особи або групи осіб приймати власні рішення та більше, ніж

        будь-коли раніше, творити свою долю.  Крім того, освіта є важливим засобом подолання виключення для

дорослих та дітей, збільшуючи їхню спроможність отримувати можливості  для більш повноцінної участі у

 житті своїх громад.

ШКОЛА З ІНКЛЮЗИВНИМ НАВЧАННЯМ:

Ø  Визнає різноманітність культур та відмінностей. Сучасна школа повинна  виховувати та

                      навчати дітей, які належать до різних етнічних груп та куль тур, які говорять різними мовами,

мають різні можливості, інтереси тощо.  Школа, враховуючи ці відмінності, не повинна

 обмежуватися одним підходом до всіх дітей. Учні мають засвоювати загальноосвітню програму,

 але  кожен робить це в індивідуальній манері та з різними успіхами.  Ø Забезпечує доступ до знань, навичок та інформації. Це збільшує шанси,  надає більшу свободу

 дій, вибору кожному учню. 

Ø  Зберігає індивідуалізацію процесу навчання. Діти навчаються по-різному.  Учитель використовує

різні підходи та методи, але їх об’єднує персоналізація процесу навчання відповідно до

 індивідуальних потреб, можливостей,  цілей і методів. Інклюзивна школа завжди надає учням

 можливість досягти  більш високих результатів та покращити свої знання.  Ø Передбачає співпрацю різних фахівців. Жоден викладач не може самостійно працювати,

 навчаючи велику кількість дітей з особливими по требами. Йому потрібна допомога різних

 фахівців, як в школі, так і за її  межами. Співпраця з організаціями щодо забезпечення учнів  медичними  та соціальними послугами є дуже важливою для школи з інклюзивним  навчанням.

Залучення всіх зацікавлених організацій може стати додатковим джерелом ресурсів для

 підсилення ефективності навчання кожного  учня. Сім’ї учнів, громадськість, вчені, фахівці з  державних структур повинні працювати разом для того, щоб вирішувати проблеми та

покращувати  умови навчання.

Ефективна навчальна програма ґрунтується на індивідуальних потребах

дитини; є спланованою і дієвою, належно від

регульованою до потреб

дитини; є інклюзивною, що дозволяє дитині у  повній мірі освоювати шкільну

програму і брати участь у шкільному житті.

Індивідуальні освітні потреби – це: 

•             визначення поточних потреб і навичок; 

•             пошук і розробка індивідуальних цілей і

                                                                                                                                                          найкращого         навчального

індивідуальних   навчальних Для визначення освітніх потреб дітей з

•             простежити, як працює дитина у класі; 

•             оцінити здібності з базових предметів, таких як математика, читання тощо.

ІНДИВІДУАЛЬНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

                    Індивідуальне планування навчального процесу дитини з особливими по требами – це робота

команди вчителів, батьків та, за потреби, інших фахівців  (психологів, логопедів, реабілітологів тощо).

Визначивши та оцінивши освітні  потреби дитини, вчитель розробляє Індивідуальний навчальний план,  залучивши до цього батьків, що сприяє належному розумінню батьками освітніх  потреб їхньої дитини

та чіткому усвідомленню того, що саме такий підхід, такі  методики і форми навчання є найкращими

 для їхньої дитини.    

Індивідуальний навчальний план розробляється для учнів, котрі потребують модифікації або

 індивідуалізації навчальної програми. Більшість  Індивідуальних навчальних планів розробляються для               учнів, котрі потребу ють підтримки розвитку навчальних та когнітивних навичок.  

ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО  ПЛАНУ

Всі індивідуальні навчальні плани, без винятку і безвідносно до особливих  індивідуальних потреб дитини, містять загальні компоненти: 

•  загальну інформацію про дитину; 

•  рекомендації ПМПК про здібності й потреби дитини; 

•  цілі та задачі навчання дитини; 

•  очікувані результати; 

•  навчальні методи, матеріали і стратегії; 

•  список вчителів та інших спеціалістів, відповідальних за впровадження  плану; 

•  предмети і розклад уроків; 

•  розклад проведення оцінювання успішності дитини.

ЕТАПИ РОЗРОБКИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО  НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ:

•  збір і ознайомлення з інформацією щодо дитини; 

•  вибір освітнього напрямку; 

•  написання плану; 

•  запровадження і оцінювання плану.