ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ У ПРОФЕСІЙНО – ПРАКТИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ, ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ РОБІТНИКІВ

Про матеріал
ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ У ПРОФЕСІЙНО – ПРАКТИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ, ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ РОБІТНИКІВ
Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки

Полтавської обласної державної адміністрації

Полтавський професійний ліцей

 

 

 

 

 

ВИСТУП НА ПЕДАГОГІЧНІ ЧИТАННЯ

НА ТЕМУ:

«ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ У ПРОФЕСІЙНО – ПРАКТИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ, ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ РОБІТНИКІВ»

 

 

 

 

Підготувала майстер в/н Ємченко Т.М.

Розглянуто на засіданні методичної комісії майстрів в\нза професіями  «Оператор комп’ютерного набору,контролер-касир», «Кухар,кондитер», «Майстер ресторанного обслуговування,кухар»

Протокол №5 від 24.12.2019 р.

Голова методичної комісії __________ Л.В.Олексієнко

 

 

 

 

 

 

 

Полтава

2019

 


План

  1.                Вступ
  2.                        Інноваційні підходи – спосіб підвищення пізнавальноїактивності

та професійної компетентностіучнів

  1.                        Впровадження інноваційних підходів навчання
  2.                        Застосування інноваційних підходів на уроках виробничого навчанняв

професійно-технічнихнавчальних закладах

  1.                Висновок
  2.                Використаналітература

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Якісна підготовка кваліфікованих робітників потребує творчого підходу викладачів та майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів до вибору змісту, форм, методів та засобів навчання, максимального використання досягнень сучасної педагогічної науки, нових педагогічних і виробничих технологій. Які мають бути орієнтованими не лише на передачу готових знань, а й відображати ідеї розуміння та визнання чужої точки зору, повагу до особистості, організації співпраці та самовираження в діяльності, в творчості, тобто на формування комплексу особистісних якостей учнів.

Розвиток сучасної техніки та виробництва неможливий без висококваліфікованих робітничих кадрів, яких готує професійно-технічна освіта. Оновлення змісту підготовки в навчальних закладах становить основу стратегічних завдань.Сучасний етап розвитку професійно-технічних навчальних закладів пов’язаний з необхідністю розв’язання проблеми підвищення інтелектуального рівня пізнавального і творчого потенціалу учнів. Пошук засобів для розвитку пізнавальних і творчих здібностей, підвищення ефективності навчання є проблемою загальною для багатьох країн.

Нині розроблено велику кількість технологій навчання, що спонукає до теоретичного узагальнення, аналізу, класифікації та вибору оптимальних. Процес використання традиційних і впровадження нових (інноваційних) технологій навчання протікає стихійно. У процедурі їхнього відбору і реалізації у навчальному процесі мають місце суперечності між: новими цілями освіти і старими способами представлення і засвоєння знань; зростаючими об’ємами інформації, яку необхідно передати учням і обмеженою кількістю навчального часу; гострою необхідністю педагогічних інновацій в навчальному процесі і недостатньою розробленістю методології використання нових педагогічних технологій в освіті. Наявність цих суперечностей обумовлює необхідність вивчення ефективності використання інноваційних методик.

Таким чином, актуальність проблеми вдосконалення навчально-виховного процесу професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, її недостатня теоретична розробленість та потреби практики зумовили вибір теми конкурсної роботи.

У нормативних документах наголошується необхідність розвитку професійної освіти з метою підготовки кваліфікованих фахівців, конкурентоздатних на ринку праці, таких, що вільно володіють своєю професією і орієнтованих в суміжних областях діяльності, готових до постійного професійного зростання, соціальної і професійної мобільності. Реалізація цієї мети припускає, перш за все, підвищення якості освіти. Вирішення цієї проблеми багатопланове, оскільки якість освіти визначається сукупністю показників, що характеризують різні аспекти навчальної діяльності: зміст освіти, технології навчання, матеріально-технічне забезпечення, кадровий потенціал.

Саме професійна, докорінно оновлена освіта, здатна створити стабільний запас кваліфікації робітника, що дасть змогу оперативно реагувати на швидкісні зміни технологійвиробництва.

Сучасне життя розвивається швидкими темпами, тому система професійної освіти повинна розвиватися, змінюватися. В Україні формується нова система освіти, яка орієнтована на входження у світовий освітній простір, супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу. Це зумовлюєпояву

освітніх інновацій, які покликані суттєво змінити освітній процес. Тому майстер виробничого навчання, навіть найталановитіший, уже не може бути єдиним джерелом інформації. Традиційне навчання  з його авторитаризмом, орієнтацією на середнього учня, перевагою репродуктивної діяльності над пошуковою не відповідає вимогамчасу.

Настала необхідність переходу від «передачі знань» до «навчання вчитися»,

«навчати жити». Сучасному учневі не так треба подати тему, як навчити осмислювати її, а він вже потім шукатиме інформацію, яка допоможе реалізувати проблему. Отож, повернути учням інтерес до вивчення, зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися спонукає до пошуків. Сприяти вирішенню поставлених перед освітою завдань мають інноваційні підходи у професійно – практичній підготовці як засіб формування компетентності майбутніх робітників.

 Інноваційні підходи – спосіб підвищення пізнавальної активності та професійної компетентності в учнів

Основними соціально-економічними орієнтирами найбільш важливими залишаються питаннями створення нових робочих місць, а також забезпечення країни якісною освітою світового рівня.

Виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки та впровадження у навчанняінновацій

Перехід на інноваційний характер навчання передбачає серйозну роботу над створенням науково обґрунтованої педагогічної системи, вимагає спеціальних досліджень, координації, педагогів,а також напруженої праці майстрів виробничого навчання.

Донедавна терміни «інновація», «інноваційний процес» у вітчизняній педагогічній літературі майже не вживалися. Зараз ситуація змінилася. І хоча трактування цих термінів у різних авторів має суттєві відмінності, у практиці вони використовуються досить широко, що свідчить про становлення нового напряму у педагогічній науці і практиці – педагогічної інноватики.

Якщо новація – це потенційно можлива зміна, то інновація це зміна реалізована, така, яка з можливості стала реальністю. Новація більшістю дослідників розглядається як зміна, що здійснюється цілеспрямовано і має прогресивну спрямованість на підвищення ефективності освіти. Часто новації пов’язуються з модернізацією. Деякі автори визначають педагогічні інновації як специфічну форму передового досвіду, що має радикальний характер, містить нові рішення актуальної проблеми, дає якісно нові результати, що поширюються на інші компоненти освітньоїсистеми.

Сьогодні більшість навчальних закладів системи професійно-технічної освіти в той чи іншій мірі працюють у інноваційному режимі.

Найважливіша риса сучасного навчання – його спрямованість на те, щоб навчити учнів не лише пристосовуватися, а й активно діяти в ситуаціях, які зазнали соціальних змін.

 «Інноваційні підходи» – процес і результат такої навчальної та освітньої діяльності, яка заохочує введення інноваційних змін в існуючу культуру, соціальне середовище. Інноваційні підходи стимулюють активну участь у проблемних ситуаціях, які виникають як перед окремою людиною, так і перед цілим суспільством. Усвідомлення його потреби розширює обрії дидактичних пошуків. Таке навчання пов'язане з творчим пошуком на основі наявного досвіду, тобто з його збагаченням.

Процес професійного виховання учнів починається з першого ж дня їхнього навчання в навчальному закладі.

Як відомо, процес оволодіння обраною професією розпочинається з вивчення загально технічних дисциплін, з поступовим переходом до професійної підготовки. Професійна ж підготовка конкурентоспроможного робітника значною мірою залежить від професійної і педагогічної майстерності викладача та майстра виробничого навчання.

 

Головними ознаками професійної майстерності педагогічного працівника є:

  • оволодіння ефективними засобами передачі учням знань іумінь;
  • уміння планувати й здійснювати педагогічнийвплив;
  • уміння встановлювати правильні взаємостосунки з учнями, організовувати і спрямовувати їхнюдіяльність;
  • уміння переконувати;
  • глибоке знання свого предмета, широка ерудиціятощо.

Отже, набуття високого рівня педагогічної майстерності — процес тривалий і складний. З огляду на це, неабияке значення має відмова від традиційних методів навчання.

Кожний майстер в/н має самостійно впроваджувати ефективні форми і методи навчання. Як правило, краще засвоєння нового матеріалу відбувається в процесі активної діяльності учнів за умови, коли в нього вносяться елементи новизни. Підкреслимо значення використання спеціальних мнемонічних засобів, тобто засобів запам'ятовування  і зберігання інформації. До них належать: смислове групування матеріалу, виділення головної думки, складання плану, конспекту, логічних схем, виділення в них основних зв'язків івідношень.

Інноваційна діяльність майстра в/н , пов'язана з проектуванням і реалізацією інноваційних технологій. Вона буде ефективною за умови наявності у нього системи прогностичних, проектувальних, конструктивних, організаційних, комунікативних, рефлексивних, аналітичних та інших умінь.

Зважаючи на те, що до інноваційних підходів  входить система умінь, що забезпечує проектування і реалізацію навчально-виховного процесу, майстер в/н має оволодіти вміннями організації кожного етапу професійно-педагогічної діяльності на основі врахування низки чинників: пріоритетності цілей професійної освіти, специфіки змісту навчання, вікового і освітнього рівня учнів, фізичного стану, рівня навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Найбільш популярними у майстрів в/н в професійно – практичній підготовці є такі педагогічні технології:

  1.                      Інформаційно-розвивальні, які передбачають виклад майсромв\н відомостей під час проведення лекції або семінарського заняття; організацію самостійної роботи учнів з вивчення нових знань з інструкцій, комп'ютерних засобівнавчання.
  2.                     Діяльнісні, спрямовані на підготовку професіонала, здатного кваліфіковано розв'язувати виробничі завдання. Ці технології передбачають проведення аналізу виробничих ситуацій, розв'язання ситуативних виробничих завдань, ділові ігри, моделювання професійної діяльності в навчальному процесі, організацію професійно спрямованої дослідницько-пошукової роботитощо.
  3.                      Розвивальні, спрямовані на професійний розвиток майбутнього фахівця, здатного творчо працювати, самостійно визначати способи і засоби вирішення проблемних виробничих ситуацій тощо. До цих технологій входять - проблемне навчання, проблемні лекції, семінари, навчальні дискусії, лабораторно-практичні роботи з елементами дослідництва, діяльності,ігри.
  4.                     Особистісно орієнтовані, метою яких є формування активної, творчої особистості майбутнього фахівця, здатного самостійно будувати і коригувати свою навчально-пізнавальну діяльність. До цих технологій входить аудиторна (незначна) і поза аудиторна самостійна діяльність учнів, робота за індивідуальним планом, дослідницька робота, метод проектівтощо.

Основними принципами інноваційного розвитку освітнього процесу є:

  • принцип системності інноваційного розвитку, що передбачає врахування розмірності всього комплексу змін освітньогопроцесу;
  • принцип досягнутого результату, що відображає залежність наступних нововведень від рівня культурного засвоєнняпопередніх;
  • принцип модульної побудови інноваційних структур освітньогопроцесу.

До основних завдань інноваційного розвитку освітнього процесу ПТНЗ слід віднести:

  • моделювання інноваційної професійної діяльності майбутніхфахівців;
  • створення єдиної інноваційної системи професійного навчання учнів, адаптованої до динаміки розвитку сучасноговиробництва;
  • розробку інноваційних технологій навчання та їх впровадження в освітній процес ПТНЗ.

Отже, нині необхідний комплексний підхід до інноваційної освітньої стратегії ПТНЗ, що відображає головну спрямованість, — якість оновлення всієї системи професійної підготовки кадрів.

Формування професійно-педагогічної інноваційної діяльності педагогів ПТНЗ як основа розвитку творчого потенціалу суб'єктів навчально-виховного процесу сприятиме подальшому удосконаленню професійно-педагогічних вмінь, позитивній мотивації учня як суб'єкта навчання, якщо у роботі з упровадження дотримуватися такихетапів:

  1. діагностика готовності педагогів ПТНЗ до формування професійно-педагогічної інноваційноїдіяльності;
  2. використання нової парадигми освіти — майстер в\н та учень перебувають на рівних позиціях (суб'єкт —суб'єкт);
  3. зміна на цій основі їх мотивації до навчально-виховногопроцесу;
  4. опанування теоретичних знань щодо інноваційної діяльностіПТНЗ;
  5. формування професійно-педагогічних умінь інноваційної діяльності, враховуючи категорію, стаж роботи, кваліфікаціюпедагога.

Практичне значення мають обґрунтовані для певних категорій майстрів в/н форми інноваційної діяльності, які впливають на розвиток творчої особистості в навчально-виховному процесі, підготовка програм, розробки рекомендацій для самостійної роботи педагогів з інноваційної діяльності, методичнірекомендації.

Отже, діяльність майстра в/н ПТНЗ повинна спрямовуватися на результат саморефлексії спільної діяльності педагога і учнів та підвищення рівня навченості учнів і самоорганізації педагогів. Тому модель інноваційної діяльності майстра в/н має такі складові:

  • мотиваційна сферадіяльності;
  • організація та здійснення інноваційних підходів у навчально-виховному процесі;
  • педагогічний самоаналіз та самооцінкамайстра в/н;
  • створення психологічного комфорту під час використання інноваційних підходів;
  • використання нових інноваційнихпідходів;
  • диференціація науково-методичної роботи з педагогічнимикадрами;
  • громадськаактивність;
  • веденнядокументації.

У зв'язку із завданням інноваційних підходів навчання, системного, оптимального конструювання форм і типів уроків постає проблема розробки чітких характеристик освітнього, виховного і розвиваючого потенціалу кожного типу урокуі

методичних умов, дотримання яких обов'язкове для його ефективного використання. Особливе місце при реалізації педагогічного підходу приділяється діагностиці процесу навчання. З цієї діагностики починається планування процесу викладання, перевірки й обліку знань. Діагностика проводиться в ході навчання, і обов'язково досліджуються результати навчальної діяльності. При цьому діагностика передбачає відстеження досягнень учнів як щодо оволодіння знаннями, так і на рівні розвитку їхніх здібностей на основі чітких параметрів результативності навчання.

Різноманітність інноваційних підходів робить процес навчання дійсно творчим, збуджує зацікавленість учнів, поліпшує розуміння і засвоєння матеріалу

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це спів навчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Використання інноваційного підходу до навчання учнів дозволяє підняти на якісно новий рівень педагогічний процес, підвищити рівень навчальних досягнень, забезпечує психолого - емоційну комфортність і подальшу соціальну адаптованість учнів, готовність реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності (в системі «учитель - учень», «учень - учень»).

Сучасний урок передбачає підготовку не теоретиків, а гуманних, освічених людей; навчання не словом, а справою; проведення уроку не для учнів, а разом з ними; спрямування діяльності не на групу в цілому, а на особистість кожного учня; забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці. Педагогічна інноватика полягає у постійному пошуку і впровадженні нових максимально ефективних технологій навчання і виховання, результатом яких має бути формування високо адаптованої до змінних умов, активної діяльної, творчої особистості, яка вміє аналізувати, долати будь-які труднощі, бо вона ще в юному віці з допомогою вчителя пізнала, створила себе, навчилася володіти собою. Орієнтація на нове, пошук і впровадження нового не є самоціллю педагогічної інноватики. Передусім вона спрямована на забезпечення адекватності навчальної- виховного процесу і його результатів вимогам суспільства. А в динамічно змінюваному соціумі це спонукатиме до постійного оновлення змісту і форм навчання та виховання, максимально уважного і водночас критичного ставлення до всього нового.

Проблемні ситуації, творчі лабораторії, дослідницькі проекти, розвиваючі

«імітації», мозковий штурм, «вірю не вірю», мікрофон, «не закінченні речення», кросворди з теми, знайди помилку, анімаційні фільми, тестові завдання, створення презентацій, ігрові технології, «ажурна пилка» - от великий, але не повний арсенал інновацій, які використовують майстри в/н. Розробка власної методики викладання з використанням інноваційних підходів залишається основним аспектом методичної роботи майстра в/н.

Основними напрямками діяльності є:

  1. вивчення та впровадження передового досвіду з професійної підготовки робітників;
  2. вдосконалення організації виробничого навчання учнів з метою освоєння ними новітніх технологій, механізмів тощо;
  3. організація роботи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників навчального закладу по вивченню та відпрацюванню, набуттю умінь та навичок роботи з новими механізмами, технологіямитощо;
  4. внесення пропозицій стосовно поліпшення підготовки та підвищення кваліфікації робітників, майстрів виробничого навчання та викладачів спец предметівліцею.

Запорукою успіху є оволодіння методикою і досвідом управління навчальним процесом. Нами визначено три фактори щодо реалізації програми впровадження оновленої системи навчання:

першим фактором визнаний підхід до системи професійного навчання не як до форми виробничого навчання, а як до сучасної перспективної педагогічної технології, пов'язаної з професійним навчанням;

другий фактор стосується гуманізації навчального процесу в системі професійної освіти. Проявляється це в тому, що система навчання дозволяє враховувати особливості кожної людини з метою підвищення ефективності навчального процесу;

третім фактором є те, що система професійного навчання органічно входить в сучасну теорію управління якістю освіти. Адже набагато простіше на рівні окремих навчальних елементів вносити корекцію в зміст і процес навчання, ніж це робити в рамках великої освітньої програми. А це і є головним для майстрів в/н в системі професійної освіти.

Отже, якісні зміни у підготовці кваліфікованих робітників зумовлюють необхідність інноваційного розвитку освітнього процесуПТНЗ.

 

Досвід впровадження інноваційних підходів навчання

 

З впровадженням інноваційних підходів і нововведень в організації праці відбулися значні зміни. Це і комп’ютеризація виробництва, зменшення числа робочих місць, і встановлення нового сучасного обладнання. У зв'язку з цим змінилися і вимоги до робітників. Вони мають бути здатними до швидкого освоєння професії на виробництві та адаптації до технологічних і організаційних нововведень.

Професійна підготовка такого робітника потребує нових підходів до організації навчання, зміни процесу професійної підготовки, застосування сучасних і ефективних технологій навчання, головним результатом якого є здатність робітника до самовдосконалення, швидка адаптація до змін на виробництві.

Велику увагу колектив ліцею приділяє інформатизації навчального процесу. Сучасні комп’ютерні технології дозволяють майстрам в/н у процесі підготовки до уроку поліпшити процес викладання матеріалу. навчально-методичної мульти- медіа інформації, формуванню в учасників педагогічного процесу комунікативних навичок, організації оперативної консультаційної допомоги. Застосування інформаційних технологій  на уроках сприяє активізації навчальної діяльності учнів, ефективності та наочності процесу засвоєння інформації, заохочує учнів до поглиблення знань і набуття новихвмінь.

Інформатизація є необхідною умовою удосконалювання навчального процесу, тому що з її розвитком відбувається відновлення змісту і форм навчальної діяльності як педагогічних працівників, так і учнів. Інформатизація передбачає використання в навчальному процесі різноманітних комп'ютерних технологій, які вважаються інноваційними. Комп'ютерні технології є ефективним інструментом для розвитку нових

форм і методів навчання, що підвищують якість освітніх послуг.

Розробка та використання навчальних відеофільмів з окремих тем предметів професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовок залишається цікавою, ефективною сторінкою навчання майбутніх кваліфікованих робітників.

Використання навчальних відеофільмів під час проведення уроків виробничого навчання стимулює підтримання у учнів високого рівня пізнавального інтересу до предмету, сприяє його ефективному засвоєнню та дає можливість майстру в/н формувати інтелектуальний і творчий розвиток учнів.

Значна кількість основних методичних інновацій пов'язана сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання. Інтерактивне навчання – це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія викладача і учня. Суть його полягає в тому, що навчальний процес організований таким чином, що практично всі учні беруть участь у процесі пізнання, вони мають змогу розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають.

У своїй практичній діяльності наші викладачі використовують колективні методи взаємно навчання. Найчастіше використовуються методики колективного взаємо навчання. Ці методики дають змогу відпрацьовувати як теоретичний, так і практичний матеріал. Кожен учень уже на уроці не тільки отримує певні теоретичні знання, а й запам'ятовує їх і передає ці знання іншому учню.

Навчання ділової активності здобуває все більш пріоритетне значення в багатьох країнах світу. Уведення навчання діловій активності в навчальних закладах – це один із шляхів підвищення інформованості молоді про підприємництво і заповзятливість, а також розвитку особистісних навичок, життєвої позиції і поведінкових моделей.

Нинішній ринок праці, який постійно змінюється, означає, що молоді люди, імовірно, не матимуть одне місце роботи протягом усього трудового життя. Молоді доведеться неодноразово змінювати роботу і кваліфікацію. Крім того, у пошуках роботи, можливо, знадобиться переїхати в інший район. Тому треба допомогти молодим людям виробити здатність справлятися з такою гнучкою кон’юнктурою ринку праці. Необхідно також розвинути навички, що дозволять більш ефективно працювати в малому чи середньому бізнесі. Молодим людям потрібні і такі навички, як здатність організувати і вести власну справу сьогодні чи коли-небудь у майбутньому, тому що саме в цьому напрямку йде розвиток національної економіки.

Систематична робота учнів за певною методичною системою опрацювання теоретичного і практичного навчального матеріалу, забезпечує постійний зворотній зв'язок та застосування навчального матеріалу. Це сприяє формуванню навичок самостійної навчальної діяльності учнів.

Зміни, що відбуваються нині в Україні потребують нових підходів до викладання загальноосвітніх дисциплін. В умовах ущільнення учбового матеріалу саме використання інноваційних технологій є найефективнішим способом навчання, яке створює умови для диференційованого та індивідуального підходу до кожного учня, дає учню цілісне  бачення світу та знаходження його власного місця в ньому. Врешті учень напрацьовує не лише інструментальний розум, але йкомунікативний.

Практика засвідчила, що навчання через кооперацію учнів підвищує можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу оптимально реалізувати прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню вищих результатів щодо засвоєння знань і формування умінь.

Завдяки об’єднанню зусиль, взаємодопомозі, співробітництву, а також виявленню індивідуальних можливостей кожного члена групи ця форма роботи є досить перспективною та ефективною.

Свідченням того, що групова форма навчання як засіб впровадження інноваційних підходів набуває пріоритетного значення, є не лише значна кількість наукових досліджень та методичних розробок, а й факт все частішого застосування майстрами в/н цієї форми навчання на уроках.

Інтеграція знань у навчально-виховному процесі передбачає кілька рівнів її використання: від традиційних міжпредметних зв’язків до активної взаємодії та творчого застосування у професійній діяльності. Знання, уміння і навички учнів формуються за логічним ланцюгом: загальноосвітні - загально технічні - спеціальні. Втрата хоча б однієї ланки приводить до прогалин у навчальних досягненнях учнів.Навчальний процес у нашому навчальному закладі відбувається в системі«людина

- людина», під час якого майстри виробничого навчання, викладачі готують учнів до самостійної праці, яка ґрунтується на знаннях та виробничій культурі.

Педагогічні працівники ліцею відповідально ставляться до підготовки уроків, приділяють велику увагу застосуванню інноваційних форм і методів навчання, які сприяють самостійності учнів та їхній творчій активності. Намагаються урізноманітнити форми роботи так, щоб кожен учень відчув необхідність своєї присутності на уроці, щоб у кожного учня виховати любов до свого предмета, бажання вчитися і самовиховуватись, щоб учні активно заглиблювались у пошук, розв’язували поставлені проблеми, на основі порівняння і зіставлення обирали оптимальні варіанти.

Така організація навчального процесу виробляє в учнів навички здобувати знання самостійно шляхом особистих міркувань, розвиває творчий потенціал дитини, її нахили та здібності, готує її до подальшого життя.

Кваліфікаційні характеристики професій робітників містять вимоги до теоретичних та практичних знань учнів, навичок не тільки з питань виробництва. Підготовка кваліфікованих робітників у ПТНЗ вимагає забезпечення єдності теоретичного і виробничого навчання, пошуку оптимальних шляхів реалізації цього взаємозв’язку під час як теоретичного, так і практичного навчання.

Професійно-технічна освіта має забезпечити не тільки отримання певної спеціальності, а й створювати умови для просування особистості на шляху до професійного зростання. Тому традиційним в ліцеї стало проведення предметних тижнів і конкурсів фахової майстерності, які сприяють виявленню і розвитку професійних та творчих здібностей учнів.

Застосування мультимедійного проектора під час проведення уроків і позаурочних заходів дозволяє майстрам в/н осмислено й гармонійно інтегрувати багато видів інформації, робить навчально-виховний процес більш насиченим і цікавішим.

 

Застосування інноваційних методик на уроках виробничого навчання в професійно-технічних навчальних закладах

 

В еволюції навчально-виробничої діяльності учнів професійно – технічних навчальних закладів важливу роль відіграють: зміст навчально-виробничої діяльності та форми й методи її реалізації. Осмислення проблеми формування висококваліфікованого працівника неможливе без вивчення й втілення у навчально-виробничий процес інноваційних технологій виконання робіт. Успіх навчально-виробничого процесу, ефективність кожного уроку виробничого навчання як його складова структура, багато в чому залежить від майстра виробничого навчання, рівня його  підготовленості, кваліфікації та педагогічноїготовності.

Основні завдання, які ставе перед собою майстер виробничого навчання це:

  • оптимізація уроків виробничого навчання в навчальних майстернях;
  • застосування інноваційних методівнавчання;
  • впровадження інноваційних виробничих технологій у навчально-виробничийпроцес.

На уроках виробничого навчання використовується більшість інноваційних технологій. Це уроки-ігри, уроки-екскурсії, творчі лабораторії майстрів, майстер-класи, круглі столи, роботи за проектними методиками для здійснення пошуково–дослідницької діяльності учнів.

Конкуренція на сучасному ринку праці, вимагає від робітника не лише глибоких теоретичних знань, практичних вмінь та навичок, а й швидкої модернізації, креативності, постійного оновлення власного досвіду у виробничій сфері. Саме тому майстрам виробничого навчання необхідно постійно опановувати нові технології, розвивати власне мислення, удосконалювати вміння та навички, щоб заохочувати до активної виробничої діяльності учнів — не як виконавців поставлених завдань, а як творчих особистостей, здатних до активного пошуку й втілення інноваційних технологій виробництва.

Результатом діяльності щодо впровадження інновацій у навчально-виробничу сферу вбачають випуск висококваліфікованих, конкурентоспроможних робітників. Використовуючи інноваційні технології навчання, майстри виробничого навчання переконалися, що новітні освітні технології передбачають не просто отримання знань, а творче відношення до них, сприяють формуванню і вихованню освіченого, творчого, професійно здібного кваліфікованогоробітника.

На уроках виробничого навчання деталізуються отримані під час теоретичного навчання знання про роботу і експлуатацію обладнання, механізмів, властивості матеріалів, продуктів тощо. При цьому найкращий результат досягається тоді, коли зміст відображає зв’язок із загальноосвітніми та спеціальними дисциплінами. Це забезпечує цілеспрямоване вивчення навчальних дисциплін, що являють собою фундамент успішного оволодіння професією.

Значного поширення у нашому навчальному закладі набули інноваційні уроки, які мають стандартну, гнучку структуру і орієнтовані на зростання інтересу учнів до навчання загалом та підвищення їх фахового рівня зокрема.

В умовах ринкової економіки підготовка сучасного робітника повинна відповідати цілій низці вимог, під впливом яких вона спрямовується на розвиток у нього вміння: самостійно виконувати і оновлювати знання, ставити проблеми, творчо мислити, приймати оригінальні рішення в нестандартних ситуаціях, бути соціально-активною особистістю тощо. Тому головним завданням професійно-технічної освіти є якісна професійна підготовка кваліфікованих робітників для різних галузей економіки з урахуваннямпотребринку,щозабезпечуєтьсявпровадженнямінноваційнихтехнологійнавчання, та застосування сучасних виробничих технологій у професійній підготовці робітничих кадрів.

Сучасна економіка вимагає від професійної освіти підготовки конкурентоспроможного фахівця, самостійного, ініціативного захищеного та мобільного на ринку праці.

Сучасне життя диктує нові підходи до формування освітнього процесу. В той же час виробництво вимагає від закладів освіти формування у випускників ПТНЗ не тільки практичних умінь і навичок, а й розвитку найбільш значущих загальнолюдських якостей, які в процесі трудової діяльності при освоєнні нових виробничих технологій дають змогу динамічно змінювати своюпрофесію.

Щоб підготувати такого робітника, майстри в/н :

  • впроваджують в навчальний процес сучасні новітні виробничітехнології;
  • вивчають ринок праці та співпрацюють з соціальними партнерамиобласті.

Головними напрямками в цій роботі є:

  • розвиток особистості учня через нетрадиційні форми і методи навчання;
  • оволодіння інноваційними технологіями виробництва та упровадження їх у навчальнийпроцес;
  • удосконалення методики використання комп’ютерного забезпечення, дидактичних матеріалів.

Важливу роль у підготовці кваліфікованого робітника має виробнича практика, яка проходить на базі підприємств і є продовженням та розвитком теми соціального партнерства. Оскільки учні не тільки набувають знань та практичних навичок, а й вчаться працювати в колективі, нести відповідальність, планувати своє подальше професійне життя.

Ринкова економіка чітко визначає орієнтири професійної освіти, робить очевидним те, що головна мета всіх суб’єктів освітнього процесу полягає в необхідності урахування сучасних соціально-економічних реалій ринку праці і трансформування їх у конкретні освітні програми.

Для здійснення головних напрямів професійної підготовки від майстрів виробничого навчання залежить значне підвищення їх особистої відповідальності у виборі форм і методів навчання і виховання учнів, організації суспільно корисної і продуктивної праці учнів, а також постійного творчого пошуку, високої педагогічної і професійної майстерності.

Найважливіша риса сучасного виробничого навчання – його спрямованість на те, щоб навчити учнів не лише пристосуватись, а й активно діяти в ситуаціях, які зазнали соціальних змін.

Сучасний робітник – повинен вміти застосовувати на практиці нові сучасні матеріали, знати їх властивості та технічні характеристики, володіти новими інструментами та обладнанням, мати практичний довід виконання робіт за інноваційними виробничими технологіями.

На регіональному ринку праці соціальні партнери-роботодавці надають перевагу тим випускникам, які володіють інноваційними виробничими технологіями, мають глибокі знання щодо планування, організації та здійснення комплексу робіт, атакож

мають досвід практичного використання цих знань. Випускник з таким рівнем професійної компетентності буде конкурентоспроможним та мобільним на ринку праці, займатиме активну соціальнупозицію.

Проводячи навчально-виховний процес безпосередньо на сучасному підприємстві із застосуванням високотехнологічного обладнання ми сприяємо підвищенню якості підготовки робітничих кадрів. Виробництву потрібні конкурентоспроможні фахівці, здатні адаптуватися до швидких суспільних та економічних змін, а це потребує істотного підвищення якості підготовки кваліфікованихробітників.

Аналіз і вирішення конкретних виробничих ситуацій є одним із методів, який застосовує майстер виробничого навчання практично на кожному занятті, особливо на етапах узагальнення і систематизації та закріплення знань. Застосування такої технології навчання дає можливість сформувати в учнів вміння використовувати набуті знання для вирішення виробничих, в тому числі нестандартних ситуацій.

В змісті завдань конкретних виробничих ситуацій одночасно утворюється проблемність прикладного характеру. Будь-яка ситуація і є свого роду проблема, яка завжди потребує шляхів її вирішення. Тому проблема носить практичний характер, а шлях її розв’язання – теоретичний. Тобто учень, оперуючи певними теоретичними знаннями, визначає варіанти вирішення проблеми. Вирішення цього завдання є комплексом для реалізації таких завдань заняття, як розвиток логічного мислення, активізація розумової діяльності учнів, формування у них потреби в навчанні, оскільки демонструється можливість застосування набутих знань, що, в свою чергу, сприяє розвитку інтересу до обраної професії.

Сучасний рівень науки і техніки потребує формування і виховання творчо мислячих кваліфікованих робітників. Сьогоднішньому учню недостатньо лише поглинання «готової» інформації. Необхідно навчити його самостійно шукати способи розв’язання проблем, пов’язаних з реальними ситуаціями у житті, з майбутньою діяльністю.

На уроках виробничого навчання деталізуються отримані під час теоретичного навчання знання про роботу і експлуатацію обладнання, механізмів, властивості матеріалів При цьому найкращий результат досягається тоді, коли зміст відображає зв’язок із загальноосвітніми та спеціальними дисциплінами. Це  забезпечує цілеспрямоване вивчення навчальних дисциплін, що являють собою фундамент успішного оволодіння професією.

Значного поширення у нашому навчальному закладі набули інноваційні уроки, які мають стандартну, гнучку структуру і орієнтовані на зростання інтересу учнів до навчання загалом та підвищення їх фахового рівня зокрема.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Об'єктивне прискорення науково-технічного і соціального прогресу, кризові економічні, екологічні, демографічні, політичні та інші явища, що виникли у сучасному світі, неминуче позначаються на системі освіти, загострюють протиріччя і труднощі формування молодого покоління.

Впровадження інновацій у галузі професійної освіти сприяє не лише істотному підвищенню рівня підготовки кваліфікованих фахівців, а й переорієнтації ПТНЗ на особистість, оскільки передбачають: урахування здібностей, інтересів і нахилів учнів у навчальному процесі, його змісті та структурі; моделювання організаційних, методичних і змістових компонентів навчально-виховного процесу з урахуванням досвіду взаємодії учнів із навколишнім світом, індивідуальних відмінностей між учнями; варіативність та особистісно-орієнтовану спрямованість навчально-виховного процесу, внаслідок чого знання, уміння й навички перетворюються на засіб розвитку пізнавальних і особистісних якостей учнів.

Йде час, удосконалюються технологічні процеси, розробляються новітні технології, але будь-що не обходиться без людини, робітника, спеціаліста, професіонала. І у будь-які часи не було і немає вищого звання, ніж робітнича людина, людина праці. Це  його руками, вмінням, майстерністю створюються матеріальні цінності, добробут народу, держави.

Конкуренція на ринку праці та підвищення якості продуктивності праці вимагає від робітника високих професійних знань, технічної грамотності та рівня культури праці. Професійно-технічний заклад повинен гарантувати рівень підготовки, який відповідає міжнародним вимогам, інтересам розвитку України і регіональним потребам. На вирішення зазначених проблем спрямована діяльність викладачів та майстрів виробничого навчання нашого навчального закладу.

Реалізація навчально-виховного процесу може бути ефективною лише за умови поповнення форм, методів здійснення навчального і виховного процесу. Тому під час впровадження інноваційних методів навчання учні набагато більше почали знайомитися з технічною літературою, навчальними посібниками, підручниками, рекламними каталогами, матеріалами, розміщеними в Інтернеті. У процесі дослідження, пошуку необхідної інформації покращилася і пошукова творча діяльність учнів під час розв’язання нових для них задач і проблем. Учні підбирають матеріал, використовуючи сучасні друковані видання, опрацьовують його самостійно складають проблемні задачі і намагаються розв’язатиїх.

Важливим аспектом є те, що учні творчо підходять до вивчення кожної теми, шукають нестандартні рішення виконання роботи із заданої технологічної схеми. І коли на уроці вони вміло демонструють свої проекти, творчі роботи, реферати, то підвищується їх самооцінка, що спонукає до більшої активності.

Життя вимагає від випускників професійно технічних навчальних закладів інтелектуального і морального розвитку, формування критичного і творчого мислення, вміння працювати з інформацією, відповідальності, ініціативності, комунікативності, самостійності мислення. Під час навчання із застосуванням інноваційних методів учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності. Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання. Інтегрування звичайного уроку з інноваційними методами навчання дозволяє зробити процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. На тих уроках де використовувати мультимедійні презентації, схеми, таблиці різного змісту, інструкційні та технологічні карти, зразки


виробів, індивідуальні картки-завдання різних рівнів складності, навчальні та наочні посібники кінцевий результат на багато вищій.

Ми на власному досвіді переконалися: при впровадженні інноваційних форм і методів навчання у навчально-виробничий процес значно зросли:

  • рівень технічного і творчого мисленняучнів;
  • зацікавленість майбутньоюпрофесією;
  • рівень розвитку мислення і здібностей учнів (застосування знань у проблемних ситуаціях);
  • самостійність учнів (вміння працювати з інструкційно-технологічними картами, вирішення продуктивних завдань).

Використання інноваційних підходів допомагає майстру в/н краще оцінити здібності і знання учня, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст і подальше освоєння нових методів.

Інноваційні підходи навчання передбачають не просто отримання знань, а творче відношення до них, сприяють формуванню і вихованню освіченого, творчого, професійно здібного кваліфікованого робітника, розвитку у учнів підприємницьких моделей поведінки, активної життєвої позиції, цілеспрямованості, впевненості в собі, навичок раціонального використання часу, своїх внутрішніх ресурсів.

Таким чином, безумовно, інноваційні підходи навчання – шлях до підвищення якості професійної освіти, зацікавленості учнів у навчанні. Вони дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання. Формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоювання та передачі інформації. Сприяють формуванню комунікативних якостей учнів, активізують розумову діяльність.

Майбутнє професійно - технічної освіти за інноваційними підходами навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

  1. Кравченко Г. Ю. Інноваційний процес у сучасній школі. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. / Харків. держ. пед. ін-т ім. Г. С. Сковороди. За заг. ред.  В. І. Євдокимова, О. М. Микитюка. Харків, 2002. Вип. 17.  с.18-21.
  2. Ніколаєнко С.М. Інноваційний розвиток професійно-технічної освіти в Україні. – К.: Книга,2007..
  3. Химинець В.В. Інноваційна освітня діяльність – Ужгород: Інформаційно видавничий центр ЗІППО,2007.
  4. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті // Педагогічнагазета.

– 2001. – Липень. – с. 4.

  1. БеспалькоВ. П. Слагаемыепедагогическойтехнологии.- М.,1989.
  2. Гін. А.О. Прийоми педагогічної техніки: Посібник для вчителів.— Луганськ: Навчальна книга. Янтар,2004.
  3. Махмутов М. Й. Современный урок,— М.,1981.
  4. Пєхота О. М., КітенкоА. 3., Лабарський О. М. Освітні технології.— К.: А.С.К, 2000.
  5. Фурман А. Модульно-розвивальне навчання: принципи, умови, забезпечення.— К.: Правда Ярославичів, 1997.
  6. Якиманская Й.С. Технологияличностно-ориентированногообразования.— М.: Сентябрь,2001.
  7. Сучаснийурок.Інтерактивнітехнологіїнавчання.Науково–методичнийпосібник

/ О.І.Пометун, Л.В.Пироженко.-К.:А.С.К., 2006.

  1. Галушко В.П. Деловыеигры. – К.: Урожай, 1989. – с. 8.
  2. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок / Книга для вчителя. – К.: Радянська школа, 1989. – с. 13.
  3. Стрельніков В.Ю. Педагогічні основи забезпечення особистісного і професійного розвитку студентів засобами інноваційних технологій навчання. – Книга 2. – Полтава, 2002. – с. 145,9
  4. Кларин М. В. Инновации в мировойпедагогике. – М., 1998. – 180с.
  5. Бордовский Г. А., ИзвозчиковВ. А. Новыетехнологииобучения: Вопросытерминологии // Педагогика. – 1993. – № 5. – С.23-25.
  6. Державні стандарти професійної освіти: теорія і методика: Монографія/ за ред.Н.Г. Ничкало. – Хмельницький: ТУП. – 2002. – 334с.
  7. Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні // Освіта України. –2004. – № 56-57. – С. 3,5.
  8. Десятов Т.М. Взаємовплив національного і міжнародного досвіду впрофесійній освіті // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр.–Київ- Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – С.26-28
  9. Полак Л.Б. Навчально-виховний процес у закладах профтехосвіти:управлінський аспект: Навч.-метод. посібник. – К.: Вища шк., 1999. – 112с.
  10. СемиченкоВ. А. Пріоритети професійної підготовки: діяльнісний чи особистісний підхід? // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І.А. Зязюна. – К.: Віпол, 2000. – С. 176 –203.
  11. Тхоржевський Д.О. Методика виробничого та професійного навчання: Теорія виробничого навчання. –К., 2000, – 248с.
  12. Устемиров К. У., ВасильевИ. Б., Девятьярова Т. А. Методика навчання загально технічним і спеціальним дисциплінам. – Алмати, 2006. – 304с.
  13. Якубовський З. Розвиток творчих здібностей учнів за допомогою різнорівневих карток-завдань// Трудова підготовка в закладах освіти. – 2001. – №4. –С.11-16.

  1. Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках виробничого навчання: теорія і методика: Монографія / В. В. Бербер, Н .В. Дубова, О. М. Коберник та ін.; За заг. ред. О. М. Коберника. – К.: Науковий світ, 2003. – 292с.
  2. Інноваційні педагогічні технології навчання професії / Пікуліна А.С., Максименко Ю.Б., Матвєєв Г.П., Заславська С.А., Сілаєва І.Є, Костюченко М.П., Молчанов В.М.; За ред. Нікуліної А.С. – Донецьк: Донецький інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників, 2005. – 385с
  3. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті /С.О.Сисоєва,

А.М.Алексюк, П.М.Воловик, О.Е.Кульчицька, Л.Е.Сігаєва, Я.В.Цехмістер та ін.; за ред. С.О.Сисоєвої. – К.: Віпол, 2001. – 502 с.

  1. Зязюн І.А. Технологізація освіти в контексті удосконалення професійного розвитку особистості // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні1992-2002.

Збірник наукових праць до 10-річчя АПН України /Академія педагогічних наук України. – Частина 2. – Харків: “ОВС”, 2002. – С. 28-45.

  1. Педагогічна майстерність: проблеми, пошуки, перспективи.– Глухів: РВВГДПУ, 2005. – 234 с.


 

 

docx
Додав(-ла)
Динник Ольга
Додано
12 березня 2020
Переглядів
1339
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку