Інноваційні технології навчання обдарованої молоді як запорука формування ключових компетентностей особистості

Інноваційні технології навчання обдарованої молоді як запорука формування ключових компетентностей особистості

                                                                             Доповідь підготувала:

                                                                             методист Сапухіна О.В.

                                           …Нехай наші учні помиляються, нехай вони     

                                            сперечаються і не погоджуються з нами, вчителями,

                                            нехай тільки вони ніколи не будуть байдужими                                    

                                                                                                          В.Ф.Шаталов

У період становлення нових суспільних відносин в Україні зростає попит на обдаровану особистість, на творчих, інтелектуально й духовно розвинених громадян. Тому одним із пріоритетних напрямків сучасної державної освітньої політики  є піклування про обдаровану молодь. Адже саме вона є потенціалом держави, який визначить шляхи її розвитку в майбутньому.

Робота з обдарованими вихованцями вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аналітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Зазвичай педагоги вирізняють обдаровану дитину за такими критеріями: успішність, активність, допитливість, відвідування різноманітних гуртків, швидкість запам’ятовування та відтворення інформації.

Виходячи із цих критеріїв можна побачити різницю в роботі з такими дітьми – різниця полягає в більшій інтенсивності, наповненості і збагаченні новим матеріалом, апеляцією до творчості дитини та пошуком нею інноваційних підходів.

Розглянемо використання інноваційних технологій та методів навчання обдарованої молоді у світлі формування ключових компетентностей особистості.

1. Для формування компетентністі саморозвитку і самоосвіти, що передбачає розуміння гуртківцями необхідності і готовності вчитися протягом усього життя, доречним є виконання вихованцями міні-проектів.    Написання та захист проектів не лише поглиблюють знання молодів з певної теми, а й задовольняють потреби підлітків у презентації себе та своїх здобутків серед однолітків. Підготовка проекту розвиває у гуртківців навички організації  власної навчальної діяльності, аналізу наукових досягнень, узагальнення і систематизації великих обсягів інформації. Наявність  цих вмінь свідчить про вміння вчитися.

         Внутрішня мотивація дітей до навчання виникає поступово. У багатьох вона нестійка і залежить від ситуації. На заняттях на етапі мотивації навчальної діяльності рекомендуэться застосовувати різні методичні прийоми для підтримки пізнавального інтересу в дітей, потреби в нових знаннях:

            При формуванні компетентності саморозвитку і самоосвіти використовуються різні типи завдань:

  —  завдання, що встановлюють зв’язок між  теоретичними знаннями і практичними діями;

  —   завдання на самоспостереження;

  —   завдання, що сприяють розвитку дослідницьких навичок.

2. З метою формування соціальної компетентності, що  забезпечує  уміння робити вибір, приймати рішення, брати відповідальність, безконфліктно співіснувати, результативним є виконання дітьми завдань різного рівня складності та творчих завдань, при цьому  вихованці мають обирати їх самостійно.

Власний вибір  певних завдань свідчить про здатність гуртківців до самооцінювання. Вміння самостійно приймати рішення, йти на компроміс, досягати спільної згоди формується у молоді при проведенні узагальнюючих занять.  Заздалегідь варто ознайомити з формами їх проведення (семінар, тестові завдання, захист проектів), а вихованці самостійно роблять вибір і повідомляють про це.  Доречним для розвитку соціальної компетентності є використання групових форм проблемного навчання. При цьому діти  в групі обговорюють хід виконання проблемного завдання, розподіляють між собою обов’язки, обирають рецензента з іншої групи. Все це формує в них вміння приймати рішення, робити власний внесок у спільну справу, розвиває здатність до самооцінки  і адекватної оцінки інших.

3. З метою формування загальнокультурної компетентності, що передбачає оволодіння досягненнями культури, розуміння інших людей, їхньої індивідуальності та відмінностей за національними, культурними та релігійними ознаками, на заняттях рекомендується використовувати фрагменти з художніх творів. Вони позитивно впливають на образне мислення дітей, здатність висловлювати оригінальні ідеї. Літературні твори можуть використовуватися на різних етапах заняття: під час вивчення нового матеріалу, його закріпленні, розв’язуванні творчих завдань (наприклад: про діяльність вчених, що зробили вагомий внесок у розвиток науки і техніки із серії «Життя видатних людей», «Етюди про вчених» Я.Голованова). Важливо звертати увагу на встановлення міжпредметних зв’язків, що сприяють формуванню в вихованців цілісного, системного світогляду, актуалізації особистісного ставлення до питань, що розглядаються на занятті
4. Розвиток  компетентності  продуктивної творчої діяльності доречно здійснювати шляхом самостійного складання вихованцями задач, тестів, запитань до теми. Для розвитку уяви можна запропонувати  творчі завдання.

Цікавим та корисним буде демонстрація своєї творчість у складанні вікторин, кросвордів на задані теми.  Щоб спонукати дітей думати, аналізувати інформацію, часто використовую такі вправи, як «Мозковий штурм», складання діаграми Вена, сенкана, «Своя опора». Вправа «Заперечую» допомагає формувати вміння гуртківців розмірковувати, звільняє їх від механічного запам’ятовування, зазубрювання.

Для формування творчих здібностей практикуються ігри – змагання, рольові ігри, дидактичні ігри («Вірю – не вірю», «Відгадай за описом», «Світлофор», «Розумники й розумниці», «Бумеранг», «Впіймай помилку», «Утвори пару»,  «Сніжна грудка», «Шпаргалка»).

Варто пропонувати вихованцям прийматити участь у дискусіях. Та вчити у ході дискусії підлітків логічно мислити, толерантно відстоювати свою позицію, дослухатись до думки інших.

  Творчу продуктивну діяльність активізує використання керівником гуртка у своїй практиці нестандартних занять (у формі заняття-змагання між командами, наукова телепередача, заняття-прес-конференція, заняття-фантазія).

Розвиткові розумової і творчої активності гуртківців сприяє метод проектів, що є поєднанням теорії і практики, постановки певного розумового завдання і практичного його виконання. Метод проектів дає змогу у комплексі реалізувати всі ключові компетентності, бо при виборі теми  формується соціальна компетентність, при опрацюванні джерел інформації  розвиваються компетентності саморозвитку і самоосвіти та загальнокультурна, а при презентації  реалізуються компетентності продуктивної творчої діяльності та інформаційно-комунікаційна. Звітувати діти про свою діяльність можуть не лише у формі презентацій, плакатів, але і рефератів, які креативно можуть бути ілюстровані малюнками, картинками,  кросвордами, вікторинами. Участь у різноманітних заходах (конкурсах, конференціях, наукових читаннях) формує у вихованців компетентність продуктивної творчої діяльності.

Варто не забувати про важливість використання для розвитку мислення, пам’яті та уваги різноманітних інтелектуальних ігор: «Що? Де? Коли?», «Поле чудес», «Турнір».

5.     Важливим є формування  інформаційно-комунікаційної компетентності. Керівник гуртка постійно навчає здобувати, опрацьовувати і використовувати інформацію з різних джерел: хрестоматій, довідників, Інтернет ресурсів; ефективно працювати з підручником.

         З метою формування комунікаційної складової  компетентності, що  передбачає розвиток у гуртківців культури мовлення, уміння ставити запитання, висловлювати власні думки і аргументовано їх доводити, здатність до толерантного спілкування, варто використовувати роботу в групах, інтерактивні вправи «Я тобі – ти мені», «Завершіть фразу», «Я так думаю», «Мікрофон», «Мозковий штурм».

         Розвиток монологічного мовлення здійснюється під час усного опитування, повідомлень вихованців, захисту проектів, рефератів, коментування дослідів. Бесіди, диспути, семінари, конференції, заняття-змагання, заняття-мандрівки сприяють розвитку діалогічного мовлення гуртківців. Навички письмового викладу матеріалу формуються під час написання  повідомлень, рефератів, науково – дослідницьких робіт, проектів.

6. Формування   здоров’язбережувальної компетентності повинно  теж успішно реалізовуватися у гуртках у різних аспектах. Важливо спонукати підлітків уважніше ставитись до свого здоров’я; під час ознайомлення із технікою безпеки, формувати практичні навичками надання долікарської допомоги, основ здорового способу життя, акцентується увага у необхідності дотримання правил особистої гігієни. Варто пам’ятати про важливість розвитку в гуртівців уміння визначати рівень свого здоров’я, зберігати його і зміцнювати шляхом корекції способу життя.

          Особливу увагу кожен педагог приділяє формуванню «здорової атмосфери» в гуртку, підвищенню культури взаємин між вихованцями, налагодженню емоційного контакту між викладачем і вихованцем, створенню в групі доброзичливого творчого мікроклімату. Варто познайомити дітей з методикою проведення аутогенного тренування як методу керування своїми емоціями, подолання хвилювання, профілактики нервової перевтоми. Це привчає підлітків поводитися впевнено, вірити у власні сили.

            Підводячи підсумки, можна зазначити, що використовуючи ефективні методи і прийоми інноваційних технологій, керівники гуртків створюють всі умови для успішного засвоєння навчального матеріалу і формування обдарованих особистостей із розвиненими ключовими компетентностями.