Інноваційні технології навчання як інструмент формування креативної особистості на уроках української мови та літератури

 

Досвід з проблеми:

 

«Інноваційні технології навчання як інструмент формування креативної особистості на уроках української мови та літератури»

 

 

Кожна людина має свого земного суддю.

                     Для лікаря – це хворі, для                          інженера –

робітники, для священика – парафіяни.

Найвищим суддею вчителя – є його учні. 

 

Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.

Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина  креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, „яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники”[ 7;4 ].

У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери, обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною[8 ].

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема формування креативних здібностей особистості.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Вважаю, що завдання вчителя – допомогти  учневі  знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.

 

Креативна особистість — особистість ,що здатна на творчу, новаторську діяльність.

 

 

Розвивати креативні здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими(креативними). Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

І єдиним, на мою думку, найефективнішим інструментом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку креативної особистості.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних  технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.

Саме тому я зупинилась на вирішенні науково – методичної проблеми

«Інноваційні технології навчання як інструмент формування креативної особистості на уроках української мови та літератури»

Актуальність  дослідження даної теми обумовлена модернізацією освіти, де одним з напрямків є якість знань, пов’язана  з підвищенням ефективності навчання із предметних дисциплін .

Перспективність досвіду полягає у тому,що його реалізація забезпечує умови для формування та розвитку креативної особистості;сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти;

робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

Мета досвіду:створення оптимальних умов для формування креативних здібностей дитини на уроках словесності;створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини.

Об’єктом досвіду  виступає процес формування креативної особистості учня на уроках української мови та літератури.

Предмет досвіду – інноваційні педагогічні технології та способи інтеграції окремих елементів сучасних технологій навчання.

Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку( Р.Грановська, Я.Пономарьов), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем технологізації освітнього процесу (Г.Сазоненко, В.Бондар, А.Горальський, А.Маслоу). Особливої уваги, на мою думку, заслуговує праця "Основи педагогічної творчості" ( автор С. О.Сисоєва ), в якій обґрунтовано модель творчої особистості учня, розглянуто специфіку формування креативної особистості дитини.

Ідеї інтерактивного навчання (О.Пометун, Л. Пироженко), проектної технології (К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков , О.Пєхота), особистісно орієнтованого навчання (О.Савченко ,С. Подмазін ), спрямовані на реалізацію теми досвіду, стали частковими теоретичними положеннями.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють формуванню креативних здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.

Часто у роботі вчителі – словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її "мінусів", не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчитель розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за "старою системою". Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.

У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання :

•    Проектне навчання;

•    Інтерактивні технології;

•    Особистісно зорієнтоване навчання (Додаток 1).

Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.  Яким же повинен він бути?  Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :

•    підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;

•    навчання не словом, а справою;

•    проведення його не для учнів, а разом з ними;

•    спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

•    забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Саме уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку  допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого.

Складові ефективності й успішності уроку можна зобразити так:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до

цього і своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників,мережі Інтернет.

Взявши за основу створення психологічного комфорту та активну взаємодію в процесі  навчання, керуюся такими принципами:

- головним є не предмет, якому я навчаю, а особистість, яку формую;

- кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її планів;

-  кожна думка, висловлена учнем, має право на існування й варта уваги.

На мою думку, види уроків, які я впроваджую у своїй роботі, допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного, неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя. Це, як правило,

уроки - відкриття,

уроки –  дослідження,

уроки – ділові ігри,

уроки – подорожі,

уроки – погляди в історію,

уроки – практикуми;

уроки – вибори;

уроки – лінгвістичні проекти;

уроки – роздуми.

На таких уроках створюється ситуація довіри та успіху,  і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як креативна особистість, сміливо продемонструвати свої здібності.

І як результат: учень-випускник не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але й уміє формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло однодумців, бути комунікабельною, толерантною особистістю.

Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології.

Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.п. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально  обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добираємо  приклади (Додаток 2).

Вважаю, що урок вивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два етапи :

І – бесіда, в якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу ( з підручника і слів учителя).

ІІ -  повторний виклад матеріалу, розповідь  за опорним конспектом . Мета його – стисло, доступно, в логічній послідовності відтворити відомі вже учням вузлові питання теми, пов’язавши його із опорним конспектом.

Треба зауважити, що учні самі оцінюють ефективність опорних схем, адже "так цікавіше, зрозуміліше і легше". Часто спонукаю дітей до самостійного складання зорових опор. При цьому оцінюю оригінальність підходу. Звичайно, для цього учні мають бути підготовлені (Додаток 3 ).

Як бачимо, поступово учні привчаються до роботи з підручником, іншими джерелами, адже останній етап передбачає саме творчий підхід.

Учні "малюють" основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, нерідко у зошитах з'являються "сонечка", "хмарки", "чарівні квіти" (Додаток4).

Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача матеріалу у вигляді блок-схем довели, що навчання під силу всім. На думку Г. Лозанова, така система роботи спрямована на комплексне формування креативності учня.

Систему уроків тренувальних вправ з блок - теми логічно наситити інтерактивними вправами . Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання (Додаток5) : від найпростіших  («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон»)  до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості  й порозуміння, зняття з душі дитини  почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості. Вміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку,  дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього визначила такий алгоритм:

 визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;

 провести достатню попередню підготовку;

 забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;

 дати учням інструктивні матеріали.

Як зразок, пропоную фрагменти  уроків у 8 класі (Додаток 6).

Часто використовую різні форми роботи в парах: "Взаємоінтерв'ю", " Ти мені – я тобі".

Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр( особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу" Я – шкільна дошка", " Я – квітка у полі", " Я – промінчик сонця"та ін..)

Важливим є спілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці.

Зібратися разом – це початок,

Триматися разом – це прогрес,

Працювати разом – це успіх.

Велику увагу приділяю організаційному моменту. Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості,  забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку.

Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Міні-тренінги, вправи "Психоформула", "Спіймай мій настрій", "Слухняний язик" – це неповний перелік тих розминок, що їх використовую на уроках.

У своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору.   Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.

На уроках застосовую такі стратегії, як: "Мікрофон","Незакінчені речення", "Мозковий штурм", "Метод ПРЕС",Дерево рішень" та ін.

Застосовую метод проектів .В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень креативності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі дуже важливої умови: уникнути  штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше.

Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав у школярів зацікавлення. З учнями 5 класу ми презентували проект „Цікаві фразеологізми"; учні 9 класу працювали над проектом „ Жінки у житті Шевченка”, творча група  створила проект „Хто ти? ” (Додаток 7).

Діти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, публікацій, буклетів, мультимедійних презентацій .

До того ж, часто використовую власні мультимедійні презентації  на уроках мови та літератури. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє формуванню креативних здібностей.

Доброзичливе, щире, відкрите, емоційне, наукове спілкування – ось що таке для мене уроки мови й літератури. На них учень і вчитель обмінюються враженнями, сперечаються, висловлюють свої думки, пізнають щось нове. Найкорисніші уроки, які наповнені добрими емоціями і почуттям, на яких панує робоча атмосфера.

У своїй практичній діяльності часто використовую нетрадиційні форми, які захоплюють уяву школяра, активізують його розумову діяльність. Це може бути урок-казка, урок-подорож, урок-змагання, урок-гра, урок-КВК, або ж традиційний урок з нестандартними елементами. Прикладом такого уроку може бути урок у 5-ому класі з розділу "Будова слова. Орфографія" по темі "Префікси пре-, при-, прі-". Проводжу цей урок з використанням нетрадиційних елементів: а)"Казка про пре- і при-"; б) гра-загадка "Чому так?"; в) гра-змагання "Хто, швидше і правильніше " і закінчую урок творчим завданням: скласти і записати твір-мініатюру       " Весно, весно! Яка ти чудесна", який може бути написаний учнями диференційовано: а)за допомогою опорних слів; б)словосполучень і початків речень; в)за даним планом; г)самостійно. Тобто будую уроки так, щоб вони були підпорядковані дидактичній меті: діти мають винести з уроку якомога більше знань, умінь і навичок і вміти їх застосувати у житті.

Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати креативну особистість учня.

Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня .

Стосовно цього приходить на думку одна давня притча.  В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу - перевозили камінь, запитали: - Слухайте, друзі, що ви робите?

Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: „Тобі що, повилазило? Не бачиш – камінь тягаю на майданчик, хай йому ґрець!”

Другий спокійно сказав : „ Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.”

А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: „ Я будую Шартський собор!”

Ідея цієї притчі актуальна й нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й – найперше – джерело творчості й щастя. У Святому письмі сказано : „ Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху”. Це є істина.

Вважаю, що мені теж є з чого порадіти. Адже мої учні неодноразово здобували перемоги у олімпіадах і конкурсах, працюють над підготовкою науково-дослідницьких робіт МАН (Додаток 8). Та ці заслуги я, в першу чергу, адресую їм, а не собі, а віддачі шукаю у повазі, щирому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні .

 

 

Список використаних джерел

1.Дементієвська Н.П., Морзе Н.В. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю.Бикова, Ю.О.Жука. – К.: Атака, 2005. – С. 76 – 95.

2.Лісіч О.Є.Використання інтерактивних технологій групового навчання
3.Макрідіна Л.О. Використання сучасних технологій у педагогічній діяльності // Початкова школа. – 1995. – № 7. – С. 26-30.

4. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст. - К., 2003.
5.Печерська Е. Уроки різні та незвичайні // Рідна школа. - 1995. - № 4. - С.62-65.

6. Пєхота О.М. Освітні технології / О.М. Пєхота - К.:А.С.К.,- 2003.

7.Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. / Г. О. Сиротенко – Х.: Основа, 2003. – 164 с.
8.Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К., 2003. - 192 с.
9.СисоєваС.О.Основи педагогічної творчості вчителя:Навч.посіб.К.,1994.
10.Сучасні шкільні технології. Ч.1 / Упоряд.: І. Рожнятовська, В. Зоц. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. - 112 с. - (Б-ка "Шкільного світу").