Конспект методичного рингу "Сучасні педагогічні технології "

Людмила Прокопенко

СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНИЙ РИНГ

 Методичний ринг – це форма методичної роботи, яка сприяє удосконаленню знань слухачів, є однією із форм педагогічної самоосвіти, діяльністю  всього колективу по вирішенню однієї з актуальних в даний момент для школи проблеми. Методичний ринг  дає можливість виявити загальну ерудицію педагогів,  є різновидом дискусії.

Мета рингу:

• Ознайомити вчителів із сучасними інноваційними педагогічними технологіями, зокрема технологією розвитку критичного мислення.

• Актуалізувати та розширити понятійний апарат педагогів, поглибити їх теоретичні та практичні знання з даної проблеми.

• Показати необхідність науково обґрунтованого впровадження сучасних технологій у практику роботи.

• Стимулювати прагнення вчителів до пошуку, творчості.

• Створити умови для обміну досвідом роботи,  пощуку педагогічних знахідок.

Обладнання: мультимедійні засоби, презентація, роздатковий матеріал,  методичні матеріали

Хід заняття

Девіз рингу: Краще раз побачити, ніж сто раз почути

План заняття:

• Інформаційний блок

     «Масове новаторство в практиці роботи вчителя -   реальність чи міф?»

• Практичний блок

      1-й раунд  «Диво дивне» - суть сучасних технологій в роботі вчителя

     2-й раунд  «Валіза без ручки» - обмін досвідом

 Інформаційний блок

     «Масове новаторство в практиці роботи вчителя -   реальність чи міф?»

Загальновизнано, що друга половина – кінець ХХ ст. –  це період глобальних інноваційних процесів у всіх галузях науки, економіки та культури, громадського та індивідуального життя.

   Найпоширеніші інновації, що лежать в основі розвитку сучасних закладів освіти: створення та впровадження в освітню практику особистісно зорієнтованої парадигми освіти, перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання, впровадження в практику їхньої роботи 12-бальної системи оцінювання, культурологічного підходу, створення мережі гімназій і ліцеїв, класів із профільним навчанням, класів з раннім і поглибленим вивченням окремих предметів тощо.

Колишній міністр освіти і науки України Л. Гріневич стверджувала:

«Коли ми говоримо про нову українську школу, ми перш за все говоримо про новий зміст освіти в цій школі . 

Діти мають здобути уміння і компетентності ХХІ століття, які узгодженні країнами Європейського Союзу і які сьогодні потрібні сучасному українцю.

Окрім знання рідної державної мови, знання двох іноземних мов.

Володіння інформаційними технологіями, уміння критично мислити, аналізувати, працювати в команді.

Навички фінансової грамотності, навчатися впродовж життя.

Бути відповідальними громадянами своєї країни .

 Нашим дітям потрібна освіта для життя.

 І це головна мета нової української школи».

Новітні технології дають можливість отримати позитивний результат в освітньому процесі:

• підвищення рівня розумового розвитку учнів;
• вміння самостійно працювати;
• здатність до творчого виконання завдань;
• формування творчої соціально-орієнтованої особистості.

     Останнім часом з’явилася низка фундаментальних робіт, які детально аналізують проблеми педагогічних технологій. Серед них чільне місце посідають проектні технології, технології критичного мислення, комп’ютерні технології. Усіх їх об’єднує те, що на зміну традиційному навчанню прийшов новий, якісно інший тип організації навчально-виховного процесу – інноваційний.

Особливо набирають темпи комп’ютерні технології. Широко застосовується метод навчального проекту, під час якого учні попередньо ознайомлюються з новим матеріалом і за допомогою комп’ютерів готують презентацію, яку демонструють під час проведення уроку.

 За допомогою ІКТ можна розробляти міні-посібники, роздатковий матеріал, здійснювати моніторинг  якості знань, створювати позитивний емоційний стан учнів  (через музичне оформлення, озвучування фізкультхвилинок).

Протягом останніх років українські науковці, педагоги займаються проблемою розвитку критичного мислення у вищій і середній освіті. За цей час написано й опубліковано велику кількість  монографій, статей, методичних посібників.

 У США з цієї проблеми профінансовано вже кілька національних програм. У шкільних підручниках з історії, практичного права, американської літератури в штаті Кентуккі після кожної теми виділено питання і завдання для розвитку критичного мислення з відповідною позначкою.

Навіщо практичним американцям витрачати стільки грошей на розвиток того, що у них формується з моменту народження – незалежності й самостійності суджень? І навіщо нам, українцям, критичне мислення? На це запитання була дана відповідь на семінарі «Розвиток критичного мислення засобами читання та письма» у Харківському педагогічному університеті ім. Григорія Сковороди 14- 16 листопада 2005 року американським професором  Темплом. Необхідність розвитку критичної освіченості професор Темпл пояснив на прикладі 3 проблем, характерних для всіх країн сьогодні:

1. Ми занурені в мову, частина якої є маніпулятивною і шкідливою.
2. Корпорації і політики контролюють значну частину преси.
3. Інтернет – це середньовічний ярмарок невідфільтрованих послань.

Три дні тривав семінар, і на завершальному його круглому столі, присвяченому проблемам розвитку критичного мислення в Україні, викладач одного з Харківських комерційних вузів оптимістично заявила: «Із критичним мисленням у нас усе в порядку. Що-що, а критикувати ми вміємо!» Таким є наше бачення й розуміння сутності критичного мислення.

Насправді людина, яка має навички критичного мислення:

• чесна сама з собою;
• перемагає сумніви;
• базує судження на доказах;
• інтелектуально незалежна;
• може відокремити головне від риторики;
• нею практично неможливо маніпулювати.

Людина, яка критично мислить, вміє:

• визначити проблему;
• перевірити використану  інформацію;                                                                                                                                                                                                                                            
• проаналізувати твердження, що лежить в основі  інформації,                                                                            
• зробити висновки;
•  прийняти оптимальне рішення.

Ці навички потрібні всім: учневі на уроці, вчителеві в класі, менеджерові на робочому місці, господарці на кухні, покупцеві у супермаркеті, громадянину на виборчій дільниці.

Критичне мислення допомагає нам навчатися через те, що ми бачимо, чуємо, відчуваємо на смак, нюхаємо, торкаємося, робимо.

 Воно вдумливо допомагає читати, виражати свої думки вголос і на папері. Воно формує самооцінку й самоповагу. Воно вчить нас самостійно міркувати.

Цікаву історію розповів американський професор Темпл. Він працював у проекті підтримки шкільних учителів «Розвиток критичного мислення засобами читання та письма»  у Танзанії. У цій африканській країні більшість учнів закінчують свою освіту після четвертого класу. Уряд Танзанії у впровадження цього проекту залучив практично всі школи країни, вклавши колосальні кошти. Темпл поставив запитання одному з  великих чиновників: «Навіщо, адже вони далі не вчитимуться?». Відповідь була проста: «Вони працюватимуть. А ті навички, які будуть сформовані в процесі навчання критичного мислення в початковій школі, допоможуть їм протягом усього життя».

Один із відомих педагогів назвав критичне мислення “продвинутою сучасною логікою”.

 А Конфуцій свого часу стверджував: “Навчання без міркування – марна праця”.

У стратегії критичного читання, написання й прийняття рішень прихований величезний потенціал.

Ми не можемо уникати  критичного мислення, тому що розвиток без нього неможливий взагалі.

Отже, нам необхідно впроваджувати технології критичного мислення. Критичне мислення – модель для навчання, виховання громадян суспільства майбутнього. Тому що інформаційне суспільство, у якому інформація множиться, ускладнюється, швидко застаріває і набуває якісно нових функцій, у якому інформаційний вплив часто має на меті маніпулювання поглядами та діями людей, потребує від людини нових компетентностей, про які ми так багато говоримо.

Фізхвилинка. Вправа «Руханка»

 Гладячи себе по потилиці лівою та плескаючи по животу правою рукою, повторювати: "Мене помічають, люблять і високо цінують". Потім поміняти руки і продовжувати далі.

 Повертаючи голову вправо-вліво, повторювати: "Все йде добре".

 Роблячи уклін вправо-вліво, повторювати: «Дякую вам. І вам дякую».

Практичний блок

    Поділ учасників методичного рингу

•  Група «Блакитні» - вчителі гуманітарних та суспільствознавчих дисциплін; 
• група «Жовті» - вчителі природничих та точних дисциплін; 
• група «Зелені» - вчителі початкових класів

 1-й раунд  «Диво дивне» - суть сучасних технологій в роботі вчителя

Вправа «Видиранка».

Мета. Сприяти позитивному самооцінюванню, усвідомленню унікальності кожної людини.

Хід вправи. Учасники команд отримують папір, заплющують очі і виконують завдання:

зігнути навпіл, відірвати правий кутик, зігнути навпіл, відірвати лівий кутик, зігнути навпіл, відірвати правий кутик. Розгорнути, звернути увагу на неповторність кожної видиранки.

Висновок: Усі ми різні, але це чудово, бо можемо щось для себе запозичити один в одного.

  Вправа “Мозкова атака”

Завдання: розкрити сутність запитань.

1. Чим відрізняється учитель, який використовує на уроках групові форми роботи від учителя, який використовує традиційні методи навчання?

2. На чому заснована методика розвитку критичного мислення?

3.Чим відрізняється планування уроку розвитку критичного мислення від традиційного уроку?

Вправа «Естафета»

   Узагальнення  теоретичних знань вчителів  з питань сучасних педагогічних технологій. Завдання: дати визначення термінів, записаних на закритих картках:

інноваційна педагогічна технологія, інтегроване навчання, технологія критичного мислення, проектна технологія, технологія особистісно орієнтованого навчання, технологія інтерактивного навчання, ігрові технології, інформаційно-комп’ютерні технології, інтелект-карта.

Хід вправи: Лідер групи витягує картку. Через 30 сек. один з учасників команди дає визначення заданого поняття.

 ІІ раунд “Валіза без ручки”

Вправа «Написання сенкану за поданим малюнком»  

 Завдання: створити вірш за малюнком про використання  сучасних педагогічних технологій на уроках.

1-й рядок. Іменник (тема).

 2-й рядок. Два прикметники (яке воно?)

 3-й рядок. Три дієслова (що воно робить?)

 4-й рядок. Фраза-висновок з чотирьох слів.

 5-й рядок. Іменник-синонім до теми.   

Сонце

Яскраве, тепле

Радує, гріє, світить

На землю падають промені.

Краса!

Вправа «Представлення власних інноваційних форм та методів роботи на уроках»

Рефлексія

Вправа «Сніжинки зворотного зв'язку»

Завдання: висловитися всім через написання своїх побажань на сніжинках з назвою «Позитив» і «Негатив»: всі свої тривоги, невдоволення, сумніви написати на «Сніжинці негативу», а свої мрії, побажання, компліменти, почуття і настрої написати на «Сніжинці позитиву». «Негатив» урочисто під оплески знищується, а «Позитив» залишається  для емоційної підтримки надалі. Всім бажаючим проговорити,  про що вони написали.

Вправа “Коло побажань”

    Хід вправи: Всі стають в коло на ритуал завершення заняття і голосно промовляють: «Ми бажаємо вам, друзі, щастя, радості, добра!».

Вправа «Подарунок на згадку»

   У подарунок кожен учасник заняття отримує буклет методичного рингу та подяку за спільну працю.