ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТРЕНІНГОВИХ ТЕХНІК
Войтовська А.М.,
викладач І категорії, циклової комісії Економіко-гумінітарного та загальноосвітнього напряму підготовки (випускова)
Відокремленого структурного підрозділу
«Фаховий коледж миколаївського національного університету ім. В.О.Сухомлинського»
Актуальність статті висвітлює найважливіші завдання педагогічної освіти та розвиток особистісних потенційних характеристик педагога, освоєння та вдосконалення ним професійних та інноваційних технологій. Автор акцентує увагу на розкритті змісту поняття «тренінг».
Ключові слова: тренінг, когнітивні процеси, інтерактивна техніка.
Постановка проблеми. Виникає необхідність формування нового стилю соціальної поведінки педагога, використання новітніх методів та форм впливу на навчання студенів, формування гармонійної особистості, удосконалення всіх когнітивних процесів, що відповідає завданням розвитку суспільства.
Стан дослідження. Йдеться, зокрема, про методологічне дослідження відомих психологів-практиків, які не тільки розвинули, але й суттєво оновили традиційні наукові уявлення в цій галузі. Метою є обґрунтування даного методу навчання та його практичне впровадження в освітній процес.
Виклад основного матеріалу. Інноваційна діяльнісь сучасної освіти включає в себе використання інтерактивних технік. Однією з інтерактивних технік є тренінг та використання його елементів у навчанні студентів. Під час використання тренінгових вправ у студентів розвивається весь спектр когнітивних процесів, краще і легше засвоюється навчальній матеріал, шляхом переключення уваги, завдяки активному використанню уяви, релаксації пам'ять та мислення особистості починають працювати активніше. Також ці вправи допомагають урізноманітнити проведення класичного заняття.
Тренінг – це форма навчання із застосуванням різних форм роботи з невеликою групою для вдосконалення навичок в процесі моделювання ситуацій, які наближені до реальності.
Тренінг - це одночасно:
Під час тренінгу створюється неформальне, невимушене спілкування, яке відкриває перед групою безліч варіантів розвитку та розв'язання проблеми, заради якої вона зібралася. Як правило, учасники в захваті від тренінгових методів, тому що ці методи роблять процес навчання цікавим, не обтяжливим.
Тренінг і традиційні форми навчання мають суттєві відмінності. Традиційне навчання більш орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю суттю є формою передачі інформації та засвоєння знань. Натомість тренінг, перш за все, орієнтований на запитання та пошук. На відміну від традиційних тренінгові форми навчання повністю охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, до взаємодії тощо. Звичайно, традиційна форма передачі знань не є сама по собі чимось негативним, проте у світі швидких змін і безперервного старіння знань традиційна форма навчання має звужені рамки застосування.
Так само, як і будь-яке навчальне заняття, тренінг має певну мету. Нею можуть бути:
Отже, тренінг - це:
Люди навчаються по-різному: дехто краще засвоює матеріал, коли читає його, дехто - коли слухає, а дехто - у процесі практичних занять. Тренер, який подає матеріали в різний спосіб (урізноманітнює форми й методи навчання), має більші можливості забезпечити потреби аудиторії й закріпити вивчене і саме тренінгові вправи надають викладачу таку можливість.
Тренінг – це особлива форма навчання, під час якої людина максимально оволодіває новими знаннями, отримує нові навички, переглядає власні цінності та пріоритети, коригує, удосконалює та розвиває певні якості та властивості своєї особистості, обирає для себе такі форми та методи поведінки, які відповідають саме її ситуації та індивідуальності. Серед інших форм навчання саме тренінг дає можливість на 90% засвоїти отриману інформацію.
Ще Конфуцій казав: Послухайте – і ви забудете, подивіться – і ви запам’ятаєте, зробіть – і ви зрозумієте. На тренінгу учасникам випадає саме така нагода – практично оволодіти певними навичками або моделями поведінки.
Висновки. Важливо навчити студентів роботу проводити вдумливо, вміти аргументовано висловлювати власні думки на основі проведених розрахунків, розширювати професійну лексику та вміння відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, виявляти навички постійної самопідготовки до заняття. результати такої спільної діяльності викладача та студентів можуть виступати критеріями для оцінки якості навчально-виховного процесу.
Список літератури
1. Битянова М.А. Журнал “Перше вересня” №13, 14, 17 2000м
2. В.М. Розин «Психологія: теорія і практика» М. 1998
3. Ємельянов Ю.Н. “Активне соціально-психологічне навчання” Л. 1985
4. Довідник по психології і психотерапії, С-Пб. 2000
5. Макшанов С.И. “Психологія тернинга” С.-Пб. 1997