МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ
«ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ МИКОЛАЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО»
ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ЕКОНОМІКО-ГУМІНІТАРНОГО ТА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ (ВИПУСКОВА)
Методичні рекомендації
для виконання семінарських занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни «Вікова психологія»
Миколаїв-2021
Методичні рекомендації для виконання семінарських занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни «Вікова психологія» студентами Спеціальності: 231 Соціальна робота / А.М.Войтовська. – Миколаїв: Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж миколаївського національного університету ім. В.О.Сухомлинського», 2021. – 40 с.
Упорядник: А.М.Войтовська, викладач І категорії циклової комісії економіко-гумінітарного та загальноосвітнього напряму підготовки (випускова) Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж миколаївського національного університету ім. В.О.Сухомлинського»
Вступ
Програма вивчення навчальної дисципліни «Вікова психологія» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки студентів за спеціальністю «Соціальна робота».
Методичні рекомендації містять завдання для виконання семінарських занять та самостійної роботи студентів з дисципліни «Вікова психологія». Організація роботи студентів, передбачає ведення словника психологічних термінів з кожної теми, підготовку відповідей на контрольні питання та завдання, занотовування наукових літературних джерел, а також розв’язання проблемних ситуацій та творчих завдань.
Мета самостійної роботи —закріпити теоретичні знання в межах програмного змісту дисципліни, розвинути вміння застосовувати ці знання для аналізу конкретних вікових психологічних феноменів та педагогічних ситуацій. Питання для самоконтролю передбачають активізацію у студентів знань з попередніх тем курсу, уміння відстежувати закономірності та фактори, які характеризують та зумовлюють вікову динаміку розвитку психіки, формування вміння обґрунтовувати з психологічних позицій методи виховання та навчання людей різного віку. Творчі завдання передбачають розвиток вміння застосовувати здобуті теоретичні знання для аналізу теоретичних і прикладних проблем вікової психології.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є: головні етапи розвитку психологічної науки, загальні принципи, методи та категорії вікової психології, передбачає вивчення основних понять психології, психіки в проявах різного виду діяльності.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Вікова психологія» є оволодіння студентами теоретичними та методологічними засадами психології, методами психологічного дослідження, формування вміння застосовувати набуті знання на практиці.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні володіти наступними компетентностями:
- володіти теоретичним матеріалом, що стосується життя людини в онтогенезі;
- використовувати в практичній діяльності знання про психічні особливості людей різного віку;
- будувати з людьми нормальні взаємовідносини, з честю виходити із складних службових обставин і конфліктних ситуацій;
- лагодити з людьми похилого віку, будуючи службові стосунки на принципах поваги та уваги.
Навчальний процес у Коледжі МНУ імені В.О.Сухомлинського організований за кредитно-модульною системою і спрямований на демократизацію освітнього процесу, створення умов для перетворення студента з об’єкта навчання у відповідального суб’єкта, для самодостатнього розвитку особистості через формування у студентської молоді здатності до самоосвіти, саморозвитку, самопізнання і самовираження власної індивідуальності.
Тема 1. Вікова психологія як наука
Навчальна мета: викладення навчального матеріалу
Розвиваюча мета: формування наукового світогляду та професійного мислення
Виховна мета: виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно.
План заняття:
1. Поняття, об’єкт та предмет вікової психології.
2. Методи вікової психології
3. Завдання вікової психології
4. Категоріальний апарат вікової психології
Тематика самостійного вивчення. Зародження й становлення вікової психології. Місце вікової психології у системі психологічного знання. Міжпредметні зв'язки вікової психології з іншими науками. Методологічні засади вікової психології: загальнофілософські принципи; методологічні принципи психології. Класифікація методів вікової психології, особливості їх застосування. Етичні норми проведення психологічних досліджень.
Методичні вказівки: при виконанні завдань студенти повинні звернути увагу на специфіку предмета вікової психології порівняно з іншими галузями психологічної науки та з’ясувати на цій основі міждисциплінарні зв’язки цієї науки; аналізуючи завдання вікової психології, слід засвоїти основну досліджувану проблематику, навчитися розкривати сутність основних проблем вікової психології та враховувати основні методологічні принципи, на які спирається вікова психологія. Аналізуючи сутність методів вікової психології, необхідно засвоїти специфіку їх використання у процесі вивчення вікових особливостей розвитку психіки.
Словникова робота: вікова психологія, предмет вікової психології, вік, теорія рекапітуляції, теорія конвергенції двох факторів, культурно-історична теорія походження вищих психічних функцій Л. С. Виготського, принцип об’єктивності, принцип детермінізму, принцип єдності психіки та діяльності, принцип розвитку, принцип системності, порівняльний метод, лонгітюдний метод.
Питання та завдання для самоконтролю
1. Що становить предмет вивчення вікової психології? Чим предмет вікової психології відрізняється від предмету загальної психології?
2. Що таке наукова проблема? Які основні проблеми вирішує вікова психологія? Навести їх приклади.
3. Який період онтогенезу вивчає геронтопсихологія?
4. Значення знання вікової психології для практичного психолога.
5. Сутність принципу розвитку у віковій психології. Хто з вітчизняних вчених увів цей принцип у дослідження вікових особливостей психіки людини?
6. Методи науково-психологічного вивчення особливостей розвитку психіки протягом онтогенезу. Які з них провідні?
8. Що таке лонгітюдне дослідження у віковій психології?
Завдання
Тези (приклад плану):
Тема 2. Напрями, концепції, теорії вікової психології
Навчальна мета: викладення навчального матеріалу
Розвиваюча мета: формування наукового світогляду та професійного мислення
Виховна мета: виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно.
План заняття:
Тематика самостійного вивчення Зовнішні та внутрішні умови розвитку. Рушійні сили розвитку психіки. Механізм психічного розвитку дитини: поняття «соціальна ситуація розвитку», «психологічні новоутворення», «провідний тип діяльності». Ознаки та види провідної діяльності. Механізм психічного розвитку особистості за В.С. Мухіною. Поняття діагностики вікового розвитку, її завдання та предмет діагностики (показники розвитку). Діагностика вікового розвитку за Л.С. Виготським та її практичне значення. Рівні розвитку дітей: «рівень актуального розвитку» та «зона найближчого розвитку».
Методичні вказівки: у процесі самостійного розв’язання завдань з теми студенти повинні відстежити специфіку різних наукових поглядів на фактори та джерела психічного розвитку індивіда. Крім того, навчитись аналізувати основні закономірності психічного розвитку, наводити відповідні приклади, що їх ілюструють; встановлювати вікові періоди на основі знання критеріїв вікової періодизації (провідного виду діяльності, психічних новоутворень, соціальної ситуації розвитку).
Словникова робота: онтогенез, філогенез, розвиток, формування, дозрівання, становлення, психічний розвиток, біологічні фактори психічного розвитку, соціальні фактори психічного розвитку, рушійні сили психічного розвитку, нерівномірність психічного розвитку, циклічність психічного розвитку, сензитивні періоди розвитку, соціальна ситуація розвитку, психічні новоутворення, провідна діяльність.
Питання та завдання для самоконтролю
1. Чому теорія рекапітуляції належить до біологізаторського напряму у віковій психології?
2. У чому виявляється однобічність біологізаторського та соціологізаторського підходів у віковій психології, а також теорії конвергенції двох факторів В. Штерна?
3. У чому виявляється психічний розвиток дитини?
4. Як співвідносяться поняття «розвиток», «формування», «становлення», «дозрівання»?
5. Чому внутрішні суперечності є рушійною силою психічного розвитку? Обґрунтувати відповідь.
6. Роль спадковості у психічному розвитку. Навести відповідні приклади.
7. Що таке соціальне середовище та яка його роль у формуванні психіки людини?
8. Роль діяльності у психічному розвитку дитини. Яка діяльність називається провідною?
9. Що таке «зона найближчого розвитку»? Яку роль відіграє навчання в її розширенні?
10. У чому виявляється нерівномірність психічного розвитку? Навести приклади.
Творчі завдання та проблемні ситуації
1. Поясніть твердження видатних вітчизняних психологів: «Дитина не розвивається і виховується, а розвивається, виховуючись і навчаючись» (С.Л.Рубінштейн).
2. Який віковий період пройшла дитина, якщо наприкінці нього у неї з’явились такі психічні новоутворення, як довільність психічних функцій, самоконтроль, внутрішній план дій?
3. Складіть анотацію до статті Л. І. Божович «Психологические закономерности формирования личности в онтогенезе».
Завдання
Тема 3. Психофізіологічний розвиток дитини у пренатальному періоді та в періоді немовляти
Навчальна мета: викладення навчального матеріалу
Розвиваюча мета: формування наукового світогляду та професійного мислення
Виховна мета: виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно.
План заняття:
Тематика самостійного вивчення. Фази й загальні тенденції пренатального розвитку. Мотивація зачаття. Вплив середовища на пренатальний розвиток. Сім'я в очікуванні дитини. Розвиток діади «мати–дитина», їх взаємозв'язок. Виховання в перинатальному періоді. Криза новонародженості. Анатомо-фізіологічний розвиток новонародженого; безумовні та умовні рефлекси. Виникнення слухового й зорового зосередження. Формування перших людських потреб: в одержанні вражень та у спілкуванні. «Комплекс пожвавлення» як основне новоутворення періоду новонародженості. Соціальна ситуація розвитку дитини першого року життя. Значення емоційно-позитивного спілкування дитини з дорослими для її психічного розвитку. Фізіологічний та психічний розвиток немовляти. Особливості пізнавальної, емоційної та моторної сфери. Розвиток самосвідомості. Головні новоутворення: виникнення перших уявлень про себе, усвідомлення психологічної єдності з дорослим, освоєння предметних дій, розвиток елементарних форм сприймання й мислення, становлення ходьби та осмисленого мовлення. Криза першого року життя.
Методичні вказівки: студенти повинні засвоїти ознаки кризи новонародженості та її завершення; з’ясувати значення безпосереднього емоційного спілкування дитини з дорослими для її психічного розвитку, причини затримки психічного розвитку в цьому віковому періоді; орієнтуватися в основних етапах становлення рухів немовляти, а також розуміти значення передумов розвитку мовлення в цьому віковому періоді для подальшого мовленнєвого розвитку дитини.
Словникова робота: криза новонародженості, комплекс пожвавлення, безпосереднє емоційне спілкування, сенсорна сфера немовляти.
Питання та завдання для самоконтролю
1. Охарактеризувати особливості нервової системи новонародженої дитини. Чому немовля весь час спить?
2. Чутливість різних аналізаторів новонародженої дитини.
3. Безумовні рефлекси новонародженого. Яка їх роль у процесі адаптації дитини до нових умов життя? Чому окремі з них називаються атавістичними?
4. Психологічна ознака завершення кризи новонародженості.
5. Перші форми спілкування дитини з дорослою людиною. Що таке «дефіцит спілкування» у немовлят і як він впливає на їх подальший психічний розвиток?
6. У чому полягає підготовка до розвитку мовлення в період немовляти?
7. Розвиток рухів немовляти (хапання, маніпуляція, наслідування); їх роль у психічному розвитку немовляти.
8. Як відбувається у немовляти підготовка до прямоходіння? Значення прямоходіння для психічного розвитку дитини.
9. Охарактеризувати розвиток емоцій у немовлят.
10. Які новоутворення у психіці з’являються у немовляти?
Завдання
Тема 4. Особливості розвитку в ранньому дитинстві
Навчальна мета: викладення навчального матеріалу
Розвиваюча мета: формування наукового світогляду та професійного мислення
Виховна мета: виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно.
План заняття:
Тематика самостійного вивчення. Фізичний та нервово-психічний розвиток. Оволодіння прямою ходою та практичне засвоєння простору. Соціальна ситуація розвитку. Предметно-маніпулятивна діяльність як провідна в ранньому дитинстві. Оволодіння діями з предметами-знаряддями. Форми повсякденної активності дітей. Пізнавальний розвиток дітей 1-3 років. Формування наочно-дійового мислення та мисленнєвих операцій. Основні етапи мовленнєвого розвитку в ранньому дитинстві. Способи засвоєння мови. Розвивальна робота з дітьми. Специфіка спілкування. Особливості емоційної сфери. Розвиток здатності до довільної саморегуляції. Становлення елементарної самосвідомості, формування образу «Я» й первинної статевої ідентичності. Симптомокомплекс кризи 3 років.
Методичні вказівки: студенти повинні засвоїти значення предметно-маніпулятивної діяльності для психічного розвитку дитини раннього віку, вміти відрізняти знаряддєві дії від ручних, розкривати вплив предметної діяльності на формування сенсорної сфери дитини, наочно-дійового мислення, засвоєння мови; називати причини кризи третього року життя та аналізувати поведінкові прояви цієї кризи.
Словникова робота: предметно-маніпулятивна діяльність, предметні дії, знаряддєві дії, ручні дії, наочно-дійове мислення, автономне мовлення, негативізм, свавілля, впертість, деспотизм.
Питання та завдання для самоконтролю
1. Охарактеризувати соціальну ситуацію розвитку дитини раннього віку.
2. Оволодіння ходьбою і її роль у психічному розвитку дітей раннього віку.
3. Провідна діяльність та її розвиток у дітей протягом раннього віку. Яка її роль у розумовому розвитку дітей?
4. Пояснити вимогу дитини раннього віку: «Я сам!»
5. Сутність предметних ігор дітей раннього віку.
6. Охарактеризувати передумови і початок формування особистості дитини в ранньому віці.
7. Пояснити твердження Л. С. Виготського: «Вік від одного до трьох років—це стадія сенситивності до мовних впливів».
8. Особливості розвитку мовлення в період раннього дитинства. Який запас слів має дитина у два роки, у три?
9. Охарактеризувати мислення дитини раннього віку. Навести відповідні приклади.
10. Охарактеризувати основні новоутворення дитини раннього віку.
Завдання
2. Зазначте, яка поведінкова характеристика кризи третього року життя наведена у прикладі: «Дитину кличуть з вулиці додому, але вона відмовляється йти. Заявивши, що кататиметься на велосипеді, продовжує кружляти у дворі, чим би її не спокушали (іграшкою, гостями, подарунками), хоча вигляд у неї сумний».
3. Що є рушійною силою психічного розвитку, а також природу вікових криз. А тепер прокоментуйте із цих позицій кризу третього року життя.
Тема 5. Психологічний розвиток дитини дошкільного віку
Навчальна мета: викладення навчального матеріалу
Розвиваюча мета: формування наукового світогляду та професійного мислення
Виховна мета: виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно.
План заняття:
Тематика самостійного вивчення Анатомо-фізіологічний розвиток. Соціальна ситуація розвитку дошкільнят. Сюжетно-рольова гра як провідна діяльність. Види гри та її структура. Іграшка як засіб психічного розвитку дитини. Продуктивні види діяльності дитини дошкільного віку—зображувальна, конструкторська, музична; сприймання літературних і фольклорних творів, малюнків і картин. Становлення трудових навичок та специфіка учіння. Соціалізація дошкільнят. Особливості спілкування з ровесниками. Розвиток пізнавальних психічних процесів, емоційно-вольової та мотиваційної сфери. Розвиток самосвідомості й самооцінки дошкільника. Формування першого дитячого світогляду та первинних морально-етичних понять. Місце дитини в системі відносин у сім'ї. Стилі спілкування батьків з дітьми та їх вплив на психосоціальний розвиток дітей. Проблема соціально-психологічної готовності дитини до навчання в школі.
Методичні вказівки: студенти повинні проаналізувати особливості соціальної ситуації розвитку дитини дошкільного віку, вміти розкривати сутність основних потреб дошкільника, роль дорослого у психічному розвитку дитини; аналізувати вплив сюжетно-рольової гри як провідного виду діяльності на психічний розвиток дитини в цьому віковому періоді; розкривати особливості пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери та специфіку розвитку моральної поведінки дітей.
Словникова робота: сюжетно-рольова гра, роль, іграшки, зміст, сюжет та правила гри, наочно-образне мислення.
Питання та завдання для самоконтролю
1. Які провідні потреби дитини дошкільного віку? Охарактеризувати їх.
2. Сутність гри як символіко-моделюючого типу діяльності.
3. Чим сюжетні ігри дошкільників відрізняються від предметних ігор у ранньому віці?
4. Значення сюжетно-рольової гри для психічного розвитку дитини дошкільного віку.
5. Які помилки у вихованні дошкільнят призводять до переростання почуття власної гідності в такі негативні риси характеру, як егоїзм, зазнайство?
6. Охарактеризуйте мислення дитини дошкільного віку.
7. Охарактеризуйте уяву дитини дошкільного віку. Яке значення для її розвитку мають сюжетно-рольова гра, зображувальна та конструкторська діяльність, читання казок?
8. Чому уява часто виконує терапевтичну функцію в дошкільному віці? Навести приклади таких ситуацій.
9. Які особливості пізнавальних процесів дошкільника потребують переважно ігрових і наочних методів навчання?
10. Які мотиви покладено в основу моральних вчинків дітей-дошкільників?
Тема 6. Психологія молодшого школяра
Навчальна мета: викладення навчального матеріалу
Розвиваюча мета: формування наукового світогляду та професійного мислення
Виховна мета: виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно.
План заняття:
Тематика самостійного вивчення. Анатомо-фізіологічний та психічний розвиток молодших школярів: пізнавальний, емоційний й особистісний. Криза 6-7 років. Соціальна ситуація розвитку. Адаптація дитини до навчання в школі. Навчання як провідна діяльність; мотиви учіння. Умови формування самооцінки. Засвоєння моральних норм і правил поведінки. Міжособистісні відносини з дорослими і однолітками; формування груп і колективів ровесників. Роль особистості учителя у навчанні й вихованні молодшого школяра. Ставлення учнів до школи і вчителя. Вплив батьків на успіхи дітей у навчанні. Основні новоутворення: довільність дій, внутрішній план дій, рефлексія. Шкільні проблеми та шляхи їх подолання: шкільна фобія, соціальна дезадаптація, неуспішність, низька дисципліна, шкільне цькування. Педагогічна взаємодія сім'ї й школи.
Методичні вказівки: студенти повинні засвоїти знання про анатомо- фізіологічні особливості молодших школярів; специфіку соціальної ситуації розвитку в цьому віковому періоді; показники психологічної готовності дитини до навчання у школі, особливості розвитку пізнавальних процесів; основні мотиви навчальної діяльності; аналізувати особливості спілкування молодших школярів з дорослими та однолітками; характеризувати основні психічні новоутворення молодшого шкільного віку.
Словникова робота: навчальна діяльність, психологічна готовність до навчання у школі (інтелектуальна, мотиваційна, емоційно- вольова, особистісна), самоконтроль, внутрішній план дій, довільність пізнавальних функцій.
Питання та завдання для самоконтролю
1. Охарактеризувати анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів. Чи необхідно враховувати їх при плануванні навчального навантаження?
2. Що є фізіологічною основою розвитку довільної поведінки в молодшому шкільному віці?
3. Охарактеризувати структуру навчальної діяльності молодшого школяра.
4. Обґрунтувати необхідність розвитку ретроспективної самооцінки молодшого школяра в навчальній діяльності.
5. Які мотиви навчальної діяльності характерні для дітей молодшого шкільного віку?
6. Що таке психологічна готовність до навчання у школі? Охарактеризувати її основні складові.
7. Сутність кризи молодшого шкільного віку.
8. Особливості пізнавальних процесів у молодшому шкільному віці.
9. Чому мислення дитини молодшого шкільного віку називається конкретним (за Ж. Піаже)?
10. Що означає поява внутрішнього життя дитини молодшого шкільного віку? Порівняти її в цьому плані з дитиною дошкільного віку.
Завдання
1. Зробити аналіз рекомендованої літератури, виписати тези, що розкривають питання «Сфера інтересів дітей молодшого шкільного віку».
2. Підібрати необхідні матеріали з літератури для написання реферату на тему: «сучасні методики діагностування психічного розвитку молодшого школяра»
Тема 7. Психологічні особливості та типові проблеми підліткового віку
Навчальна мета: викладення навчального матеріалу
Розвиваюча мета: формування наукового світогляду та професійного мислення
Виховна мета: виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно.
План заняття:
Тематика самостійного вивчення Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на психологічні особливості й поведінку. Соціальна ситуація розвитку. Криза 13 років. Інтимно-особистісне спілкування з однолітками як провідний вид діяльності. Взаємини з батьками й учителями. Розвиток пізнавальних процесів. Перебудова навчальної діяльності. Інтереси й захоплення. Самопізнання, розвиток самооцінки, почуття власної гідності. Протиріччя підліткового віку. Виникнення акцентуацій характеру та дезадаптивних форм поведінки. Проблема «важких підлітків». Психологічні особливості підлітків-правопорушників. Підліткова суїцидність. Основні новоутворення підліткового віку: почуття дорослості, усвідомлення себе як особистості, формування самовідношення, потреба в самореалізації та суспільному визнанні.
Методичні вказівки: студенти повинні розширити знання про специфічні особливості розвитку самосвідомості, мотиваційної сфери, пізнавальних процесів у підлітковий період; особливо важливо проаналізувати значення інтимно-особистісного спілкування для розвитку основних психічних новоутворень цього віку.
Словникова робота: пубертатний період, акселерація, почуття дорослості, інтимно-особистісне спілкування, самосвідомість підлітка, рефлексія, статево-рольова ідентифікація, критицизм мислення, формальне мислення, девіантна поведінка підлітків, адитивна поведінка підлітків, делінквентна поведінка підлітків.
Питання та завдання для самоконтролю
1. Охарактеризувати соціальну ситуацію розвитку в підлітковий період.
2. Чому підлітковий вік називається пубертатним? Як процес статевого дозрівання відбивається на психічному розвиткові підлітка?
3. Чому підлітковий період називається кризовим? З чим пов’язана ця криза?
4. Що таке почуття дорослості? Які тенденції в поведінці підлітка задаються ним?
5. Охарактеризувати мислення в підлітковий період. У чому полягає його критицизм?
6. Чому Ж. Піаже називає мислення підлітків формальним?
7. Охарактеризувати розвиток самосвідомості в підлітковому віці. Чим характеризується нестійка самооцінка в підлітковий період?
8. Що таке статево-рольова ідентифікація?
9. Психологічна сутність інтимно-особистісного спілкування як провідного виду діяльності в підлітковий період.
10. Чому підлітки схильні до девіантної поведінки?
Завдання
Ознайомтеся із діагностичною методикою та дослідіть 1–2 школярів-підлітків щодо виявлення схильності до різних форм девіантної поведінки. Сформулюйте основні правила психопрофілактики девіантної поведінки у підлітків.
Тема 8. Психологія юнацького віку
Навчальна мета: викладення навчального матеріалу
Розвиваюча мета: формування наукового світогляду та професійного мислення
Виховна мета: виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно.
План заняття:
Тематика самостійного вивчення. Юнацька субкультура: особливості дозвілля, ставлення до різних видів мистецтва й естетичні смаки, молодіжна мода, стиль спілкування й словотворчість. Юнацька сексуальність.
Труднощі і відхилення у розвитку в ранній юності. Аддиктивна поведінка й девіантна соціалізація в юнацькому віці. Соціальні, біологічні, психологічні фактори, що провокують вживання алкоголю й токсикоманічних речовин юнаками. Профілактична робота, спрямована на попередження розвитку девіантної, делінквентної, залежної від психоактивних речовин поведінки.
Методичні вказівки: студенти повинні активізувати знання про закономірності психічного розвитку в період ранньої юності (старшого шкільного віку), зокрема особливості перебудови відносин з батьками та однолітками, становлення ціннісно-розумової свідомості як основи особистісного самовизначення та побудови професійних планів; специфіку розвитку пізнавальних процесів та інтересів юнаків і дівчат.
Словникова робота: его-ідентичність, дифузія ідентичності, особистісне самовизначення, професійне самовизначення, професійний план, ціннісно-розумова свідомість, ціннісні орієнтації.
Питання та завдання для самоконтролю
1. Специфіка соціальної ситуації розвитку в період ранньої юності.
2. Охарактеризувати розвиток пізнавальних функцій у період старшого шкільного віку.
3. Що покладено в основу диференціації пізнавальних інтересів юнаків та дівчат?
4. Що таке его-ідентичність як центральне новоутворення періоду ранньої юності (за Е. Еріксоном)? Чим характеризується дифузія ідентичності?
5. Що таке особистісне самовизначення? Чому в основу цього процесу покладено самосвідомість особистості та систему її ціннісних орієнтацій?
6. В якому випадку може йтися про сформованість життєвого (професійного) плану старшокласника?
7. Особливості спілкування підлітка та юнака з батьками.
Завдання
Критерії |
Підлітковий період
|
Ранній юнацький період |
Соціальна ситуація розвитку |
|
|
Провідна діяльність |
|
|
Основні новоутворення |
|
|
Вікова криза |
|
|
4. Підготувати повідомлення на теми: «Емоційне життя старшокласника», «Особливості стосунків юнаків і дівчат з однолітками та дорослими», «Вибір професії».
Тема 9. Психологія дорослості
Навчальна мета: викладення навчального матеріалу
Розвиваюча мета: формування наукового світогляду та професійного мислення
Виховна мета: виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно.
План заняття:
Методичні вказівки: студенти повинні активізувати знання про закономірності психічного розвитку в період дорослості, зокрема особливості розвитку самосвідомості у ранньому дорослому віці та особливості спонукальної сфери, розуміти становлення суб'єкта життєдіяльності та динаміку психофізіологічних функцій у ранньому дорослому віці, пояснювати динаміка окремих інтелектуальних функцій та особливості емоційного розвитку особистості у ранньому дорослому віці.
Створення власного способу життя. Вибір супутника життя, утворення сім'ї, налагодження внутрішньосімейних відносин. Перехід до батьківства, виховання дітей. Вирішення батьківських завдань на різних етапах розвитку дітей. Встановлення дружніх стосунків на різних стадіях життєвого шляху. Оволодіння професійною та соціальними ролями. Проходження необхідних етапів професійного шляху. Досягнення дорослою людиною соціальної, особистісної, духовної зрілості й осягнення смислу життя.
Періодизація психічного розвитку дорослої людини. Загальна характеристика дорослості. Анатомо-фізіологічні особливості. Розвиток пізнавальних психічних процесів і емоційної сфери. Особистісний та психосоціальний розвиток. Особливості спілкування.
Психологія старіння. Теорії старіння й старості. Біологічні й психічні закономірності процесу старіння. Стратегії ставлення до старіння. Типові проблеми та переживання людей старого віку: почуття безпорадності, незатребуваності, самотності й відчуженості від зовнішнього світу, незадоволеність матеріальним станом, горе втрати близьких, страх смерті. Значення сім'ї для людей похилого віку. «Щаслива старість». Соціальна політика щодо людей похилого віку. Профілактика старіння. Проблема тривалості життя та активного довголіття. Завершення життєвого шляху.
Питання та завдання для самоконтролю
Завдання
Реферат як форма організації самостійної роботи студента
Реферат — це одна з форм організації навчально дослідницької діяльності студента. Його призначення — розвиток пізнавальної са мостійності студента, умінь самому набувати, поглиблювати, творчо переробляти і осмислювати професійно значущі знання. Крім того, це ще і форми контролю рівня професійної підготовки студентів, тому ці роботи виконуються з дотриманням єдиних вимог і правил. Вони виконуються у позанавчальний час і в терміни, встановлені ви кладачем. На написання реферату відводиться не менше місяця, по чинаючи із дня вибору і затвердження теми.
Обсяг виконуваної роботи визначається кількістю сторінок машинописного тексту. Нормативні об'єми: не менше 8-10 сторінок.
Реферування використовується при підготовці до практичних і семінарських занять, до заліків та іспитів, а також як контрольна робота студента, який за певних причин відстав у процесі засвоєння навчальної дисципліни.
Реферат — це письмова робота, де стисло викладено дослідження проблеми на основі вивчення і переробки теоретичного або емпіричного матеріалу.
Реферування призначене для освоєння прийомів, методів і засобів роботи з джерелами пізнання конкретної дисципліни. У рефераті не переказується зміст джерел, що вивчаються, а здійснюється їх аналіз, узагальнення, переструктурування, систематизація тощо.
Реферативна робота може виконуватися як на матеріалі теорії, так і на основі вивчення досвіду практичної діяльності. Іноді для написання буває досить вивчити і глибоко проаналізувати одне теоретичне джерело або описати досвід успішного застосування певного методу навчання конкретним викладачем.
Вимоги до оформлення рефератів
Структура реферату
Структура реферату містить такі елементи:
• титульна сторінка,
• план,
• вступ,
• основна частина (розділи, пункти і підпункти),
• висновки,
• список використаних джерел,
• додатки.
Титульний аркуш містить найменування міністерства, якому підпорядкований навчальний заклад (Міністерство освіти і науки України); назву вищого навчального закладу (Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського); назву кафедри, де виконана робота; курс, групу, факультет, прізвище, ім'я, по батькові автора; (див. додаток А).
План
Після титульного аркуша розташовується зміст (план) (аркуш не нумерується), в якому містяться назви розділів і параграфів та вказуються сторінки (інтервал - 1,5).
Зміст (план) наукової праці повинен відповідати кільком універсальним вимогам:
• теми кожного розділу однакові за важливістю а самі розділи – приблизно однакові за обсягом;
• варто охоплювати весь матеріал, що відноситься до теми, але нічого зайвого;
• теми і зміст окремих розділів не повинні «накладатися»;
• жоден із пунктів плану не може повторювати назви роботи.
Зразок оформлення змісту реферату подано в додатку Б.
Вступ
Вступ обсягом 1-2 сторінки – важлива частина реферату. У ньому обґрунтовують актуальність обраної теми, оцінюють стан дослідження наукової проблеми, формулюють мету і визначають завдання реферату, дають короткий загальний огляд наявної літератури і використаних джерел. Бажано, щоб початок був яскравим і проблемним, який одразу приверне увагу читача.
Вимоги до змісту основної частини реферату
За змістом реферат може бути аналітичним оглядом історії вивчення питання (що нового вніс той чи інший дослідник) або сучасного її стану, критичним аналізом наукової дискусії (зіставлення різних підходів до вирішення наукової проблеми), а також у вигляді розгорнутої рецензії конкретної наукової роботи.
Зміст реферату має відповідати його темі, меті і завданням. Послідовно розкривайте всі передбачені планом питання, обґрунтовуйте, пояснюйте основні положення, підкріплюйте їх конкретними прикладами і фактами, формулюйте думки чітко, просто, правильно і недвозначно (щоб і самому було зрозуміло), а також прагніть логічно структурувати текст. Щоразу треба пам’ятати, що Ваш реферат хтось читатиме і прагнутиме зорієнтуватися в ньому, щоб швидко знайти відповідь на питання, які його цікавлять (заодно уявіть себе на місці такої людини). Звичайно, робота, яка написана «суцільним текстом» (без заголовків, без абзаців, без виділення шрифтом найважливішої інформації та ін.) не викликатиме в культурного читача захоплення.
Висновки
Висновки – самостійна частина реферату, в якій не слід просто переказувати зміст роботи. У них потрібно висвітлити такі аспекти:
•оцінити ступінь досягнення мети і виконання завдань роботи;
•перерахувати і стисло охарактеризувати відомі наукові підходи досліджених проблеми, а також виділення нових аспектів, дискусійних питань, що підлягають подальшому вивченню;
•визначити, що є цінним у реферованих роботах, що вимагає додаткового аналізу й уточнення, а що викликає сумніви.
Обсяг висновків – 1-2 сторінки.
Реферат має бути надрукований на стандартному аркуші формату А 4 з дотриманням таких вимог: поля: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм; шрифт Times New Roman розміром 14 пт; міжрядковий інтервал – 1,5; відступ червоного рядка – 1,25; вирівнювання тексту – за шириною.
Обсяг тексту реферату – 8-20 друкованих сторінок
Кожен структурний елемент змісту роботи починається з нової сторінки. Найменування структурних елементів треба розташовувати по центру рядка без крапки в кінці, без підкреслення, відділяючи від тексту трьома міжрядковими інтервалами.
Перенос складів у словах не використовується.
Не допускаються скорочення слів, а вживання абревіатури дозволяється після того, як в тексті уже використовувалося її змістове словосполучення із вказівкою в дужках такої абревіатури.
Рисунки і таблиці повинні мати заголовки і нумерацію, узгоджену з номером розділу.
Посилання в тексті реферату на джерела варто зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: «... у праці М.П. Лещенка [1, с. 27] визначено ... ». Можливі й посторінкові посилання.
Цитування варто звести до мінімуму і вдаватися до нього лише тоді, коли воно справді необхідне. Цитуючи, потрібно дотримуватися кількох формальних правил:
• цитата повинна бути дослівною;
• цитата не повинна бути надто довгою;
• цитата повинна подаватися у лапках і супроводжуватися посиланням на джерело у примітці;
• вилучення певних фрагментів, яке дозволяє уникнути довгого цитування, позначається трикрапкою;
• пояснення, які розривають текст цитати, подаються у квадратних дужках;
• цитати, які є незавершеним реченням, граматично узгоджуються із авторським текстом.
Тематика доповідей і рефератів
ДОДАТКИ
Додаток А
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського
Коледж МНУ імені В.О.Сухомлинського
НАЗВА ТЕМИ
Реферат
Виконав(ла): студент(ка)
курсу ___групи____
спеціальності_________
ПІБ (студента)__________
Перевірела: ПІБ (викладача)
Миколаїв 2017
Додаток Б
Зразок оформлення змісту реферату
ЗМІСТ
ВСТУП .......................................................................................................2
РОЗДІЛ 1 (Назва) ......................................................................................5
1.1. (Назва) .........................................................................................5
1.2. (Назва) ......................................................................................... 9
1.3. (Назва) ........................................................................................13
РОЗДІЛ 2. (Назва) ....................................................................................16
2.1. (Назва) ........................................................................................16
2.2. (Назва) ........................................................................................19
2.3. (Назва) ........................................................................................19
ВИСНОВКИ ..............................................................................................23
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................25
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ВІКОВА ПСИХОЛГІЯ»
|