Інноваційно-інвестиційна діяльність аграрних підприємств

Про матеріал

Лекція з дисципліни "Економіка аграрного підприємства" для підготовки фахових молодших бакалаврів з спеціальності "Менеджмент"

Перегляд файлу

ІНВЕСТИЦІЇ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

6.1. Поняття, склад і структура інвестицій

6.2. Інвестиції, їх види та характеристика

6.3. Сутність та класифікація капітальних вкладень підприємства

 

6.1. Поняття, склад і структура інвестицій

Інвестиціями визначено всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в підприємницьку та іншівиди діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

 

Описание: 24

Моделі інноваційного процесу в аграрному секторі економіки

 

Такими цінностями можуть бути:

• кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

• рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

• майнові права, що випливають із авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

• сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");

• права користування землею, будинками, спорудами, водою, ресурсами, обладнанням, а також інші майнові права;

• інші цінності.

 

Описание: 23

 

Інвестиційна діяльність  це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб та держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційна діяльність може здійснюватись на основі наступних джерел:

• власних фінансових засобів громадян (заощадження);

• власних фінансових засобів суб'єктів господарювання (прибуток, амортизаційні відрахування), інших видів активів (основні фонди, земельні ділянки, промислова власність та ін.), залучених засобів (від продажу акцій, благодійні та інші внески, засоби, що виділяються холдинговими та акціонерними компаніями, промисловими фінансовими групами на безповоротній основі);

• асигнування із державного та місцевих бюджетів, фондів підтримки підприємництва, що надаються на безповоротній основі;

• іноземних інвестицій, що надаються у формі фінансової чи іншої участі, у статутному капіталі спільних підприємств, а також у формі прямих вкладень (у грошовій формі) міжнародних організацій та фінансових інститутів, держав, підприємств, організацій різних форм власності, приватних осіб;

• різних форм позичкових засобів, в тому числі кредитів, що надаються державою, іноземними інвесторами, облігаційних позик, кредитів банків та інших інституційних інвесторів: інвестиційних фондів та компаній, страхових організацій, пенсійних фондів, а також векселів та інших засобів.

Суб'єктом інвестицій є реципієнт – підприємство, організація, фірма, діюча або новостворена, які використовують залучені інвестиційні ресурси.

Інвесторами можуть виступати громадяни, юридичні особи України, а також іноземних держав.

Реципієнт (досл. з лат., той, що одержує, приймає) – фізична чи юридична особа, що отримує платежі, доходи, залучає інвестиції.

Інвестори – це суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

 

Описание: e9b9a92-625

 

Учасниками інвестиційної діяльності також можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлення або на підставі доручення інвестора.

Об’єкти інвестицій:

 підприємства, що створюються, будуються, реконструюються або розширюються, метою діяльності яких є виробництво нових товарів чи надання послуг;

• комплекси об'єктів, що створюються, будуються і орієнтовані на вирішення однієї проблеми. У цьому випадку, під об'єктом інвестицій розуміють програму територіального, регіонального чи іншого рівнів;

• освоєння виробництва нових товарів (послуг) на виробничих площах, що є в наявності, в рамках діючих виробництв і організацій;

• запровадження нової техніки у вже існуюче виробництво.

 

6.2. Інвестиції, їх види та характеристика

Для обліку, аналізу і планування інвестиції класифікуються за окремими ознаками:

1. За об'єктами вкладених засобів виділяють реальні та фінансові інвестиції.

– Під реальними інвестиціями розуміють вкладення засобів в реальні активи – як матеріальні, так і нематеріальні (вкладення засобів у нематеріальні активи, пов'язані з науково-технічним прогресом, характеризуються як інноваційні інвестиції).

– Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення засобів у різні фінансові інструменти (активи), серед яких найбільш вагому частку займають вкладення засобів у цінні папери.

2. За характером участі в інвестуванні виділяють прямі та непрямі інвестиції.

– Під прямими інвестиціями розуміють безпосередню участь інвестора у виборі об'єктів інвестування і вкладення засобів. Пряме інвестування здійснюють, в основному, підготовлені інвестори, що мають досить точну інформацію про об'єкт інвестування і добре знайомі з механізмом інвестування.

– Під непрямими інвестиціями розуміють інвестування опосередковане, шляхом звернення до інвестиційних або фінансових посередників.

Не всі інвестори мають достатню кваліфікацію для ефективного вибору об'єкта інвестування і наступного управління ним. В цьому випадку вони купують цінні папери, що випускаються інвестиційними або іншими фінансовими посередниками (наприклад, інвестиційні сертифікати інвестиційних фондів та компаній), а останні, зібрані таким чином інвестиційні ресурси, розміщують на свій розсуд - вибирають найбільш ефективні об'єкти інвестування, беруть участь в управлінні ними, а отримані доходи розподіляють потім серед своїх клієнтів і учасників.

3. За періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції.

 – Під короткостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період не більше одного року (наприклад, короткострокові депозитні вклади, купівля короткострокових ощадних сертифікатів і т п.).

 – Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період більше одного року. Цей критерій прийнятий на практиці обліку, але, як показує досвід, він потребує подальшої деталізації.

У практиці провідних інвестиційних компаній довгострокові інвестиції деталізують наступним чином: а) до 2 років; б) від 2 до 3 років; в) від З до 5 років; г) більше 5 років.

4. За формами власності інвесторів виділяють інвестиції приватні, державні, іноземні та спільні.

– Під приватними інвестиціями розуміють вкладення засобів, що здійснюються громадянами, а також, підприємствами недержавних форм власності, перш за всеколективної (правильно було б назвати цю форму інвестицій "недержавні", але в економічній практиці використовують термін "приватні").

– Під державними інвестиціями розуміють вкладення, що здійснюють центральні та місцеві органи впади і управління за рахунок бюджетних засобів, а також державні підприємства та заклади за рахунок власних та позичкових засобів.

– Під іноземними інвестиціями розуміють вкладення, що здійснюються іноземними громадянами, юридичними особами і державами.

– Під спільними інвестиціями розуміють вкладення, що здійснюються суб'єктами даної країни та іноземних держав.

5. За регіональною ознакою розрізняють інвестиції всередині країни та за кордоном.

 Під інвестиціями всередині країни (внутрішніми інвестиціями) розуміють вкладення засобів в об'єкти інвестування, розміщені в територіальних кордонах країни інвестора.

 

6.3. Сутність та класифікація капітальних вкладень підприємства

Під капітальними вкладеннями розуміють сукупність одноразових витрат, що спрямовуються на просте і розширене відтворення основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури підприємства.

До складу капіталовкладень належать витрати на будівництво, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння і підтримку потужностей діючих підприємств, а також на придбання обладнання, транспортних засобів та інших об'єктів основних засобів виробничого і невиробничого призначення.

Для планування, обліку і контролю капітальні вкладення класифікуються за такими ознаками: відтворювальною структурою, технологічною структурою, призначенням, галузевою належністю, способом ведення робіт, джерелами фінансування та формою власності.

Відтворювальна структура капітальних вкладень відображає співвідношення довгострокових витрат підприємства на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння і підтримання потужностей діючих підприємств.

За технологічною структурою капіталовкладення поділяються на витрати, пов'язані з будівельними, монтажними та іншими капітальними роботами та послугами, з придбанням усіх видів устаткування, інструмента та інвентарю.

За призначенням капітальні вкладення розподіляються на такі, що спрямовані для виробничого і невиробничого використання.

До капіталовкладень виробничого призначення належать вкладення капіталу в об'єкти, які після завершення їх будівництва функціонуватимуть у сфері матеріального та нематеріального виробництва у промисловості, сільському господарстві, будівництві, на транспорті, зв'язку тощо.

До капіталовкладень невиробничого призначення належать вкладення капіталу в об'єкти житлового та комунального господарства, установи охорони здоров'я, фізичної культури, соціального забезпечення, освіти тощо.

За галузевою належністю капітальні вкладення розподіляються на такі, що здійснюються у промисловості, сільському господарстві, транспорті, будівництві та інших галузях народного господарства.

За способом здійснення будівельно-монтажних робіт капіталовкладення поділяються на такі, що виконуються підрядним та господарським способами.

Підрядний спосіб ведення будівельно-монтажних робіт передбачає їх виконання постійно діючими спеціалізованими підрядними будівельно-монтажними організаціями. Підприємства, для яких створюються основні фонди і які здійснюють для цього певні вкладення капіталу, називаються забудовниками.

Господарський спосіб будівництва застосовує саме підприємство-забудовник. При цьому роботи на об'єкті будівництва ведуться власними силами та засобами підприємства поряд з основною виробничою діяльністю.

За джерелами фінансування капітальні вкладення розподіляють на державні та такі, що здійснюються понад ліміт державних капіталовкладень та ін.

За формою власності розрізняють державні та приватні капітальні вкладення.

Державні капіталовкладення здійснюються за рахунок державних коштів і призначені для виконання державних програм розвитку окремих галузей і підприємств.

Приватні капіталовкладення фінансуються за рахунок як власних коштів підприємств, організацій, так і зовнішніх джерел (позики, кредити).

 

Описание: впр

 

 

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ ЕФЕКТИВНІШОГО ФОРМУВАННЯ І

РЕАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Описание: вп

 

Описание: вц

 

Питання для самоконтролю

 

1. Поняття і сутність інвестицій та інвестиційної діяльності.

2. Назвіть об’єкти інвестицій.

3. Організаційно-економічні важелі ефективнішого формування і реалізації фінансових інвестицій.

4. Капіталовкладення – економічний зміст, поділ їх за функціонально-цільовим призначенням.

5.Джерела фінансування капіталовкладень.

 

docx
Додав(-ла)
Зарівна Оксана
Додано
11 листопада 2023
Переглядів
142
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку