Інсценізація казки "Ведмідь у гостях у бабусі"

Заводська загальноосвітня школа I-III ст.

Кириківської селищної ради

Великописарівського району

Сумської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Показовий виховний захід у 3 класі

 

Учитель: Москаленко Антоніна Яківна:

                                                                  2019 р.

 

 

Пісня і казки в дивних уявах

Щастя збудують з квітів яскравих.

Серце зігріють, дадуть тобі ласку…

Слухай уважно чарівну казку

 

Я люблю казки чудові,

Мені сняться сни прекрасні

Ах, мені від їх розгадок

Насолоди повсякчасні

Я люблю їх завжди слухать.

Я люблю їх завжди бачить

Лиш життя в моїй жадобі

Все ніяк їх не настачить

Бо моя душа невтомна

Не насичена казками

Життєвими, молодими ,

З сміхом,жартами, сльозами.

 

Пісня «Кращого нема нічого в світі»

 

Я люблю з дитинства

Казочки читати

Як би не до школи

Не лягала б спати

Я люблю читати

Часто до пів ночі

Поки пелехаті ляжуть сни на очі

 

Хотіла б я уміти

Швидко так читати

Щоб усі на світі

Казки прочитати

 

На столі розкрита

Книжечка весела

Хитрий Лис Микита

В мандри йде на села

 

Дружно пісню ми заводим,

Під бадьорий марш виходим

Наче на парад

Спритні, жваві, невеличкі

А ще: трішечки незвичні

Друзі всіх малят.

 

Знають нас міста і села

Ми цікаві, ми веселі 

Ми прийшли з казок

Хто не знав якоїсь казки

Познайомтеся, будь ласка

 

Слайди на мультимедійній  дошці

Пісня Попелюшки

 

Хто це вигадав про мене

Не читав Незнайко книг

Я читаю їх щоденно

Проковтнуть чимало встиг

Без затримки, без зупинки

Прочитав я всі книжки

Від картинки до картинки,

Ну, а потім, навпаки

 

Чоловічок я маленький

Ключ шукаю золотий

Гострий, довгий, дерев’яний

Всюди ніс встромляю свій

Поміркуйте, поспішіть

Як же звуть мене скажіть?

Шановне панство всім вам «няв»

Своє я щиро надіслав,

Скажу відверто, без обману,

Братерство завжди поважав

Я чоботи свої стоптав,

Багато чого взнав,

І хитрощі і чари злі

Забув я геть про всі печалі

Приємно разом з вами бути

Хоча б на мить про все забути.

 

Пісня «Навіть неприємність не засмутить нас»

 

В казках вірні друзі, герої живуть

І я пам’ятаю, як кожного звуть

Он ключ чарівний від дверцят у стіні

Несе Буратіно  мені

 

Пісня «Мені наснились дивні казки»

Є земля Австралія,

Є земля Італія,

Та іще крім тих країв,

Диво з див я знаю:

То і не Австралія,

То і не Італія.

То країна Казки

Із того ми краю

Пісня «Бабусині казки »

 

Будемо казку стрічати

Та сюжет виплітати

А як гарно сплетемо

Хороводом підемо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Казка

Ведмідь у гостях у бабусі

                              Дійові особи:

Бабуся. Півень. Ведмідь. Рябенька Курочка. Песик. Качка. Індик.

                    У хаті в бабусі.

Бабуся ( метушиться по хаті, роблячи порядок, з ганчіркою в руках)

Поспішайте, посуд мийте,

Стіл рядниною накрийте.

Праці маєте без краю…

     Качка

Посуд мити вже кінчаю,

а долівка жовта,чиста.

   Бабуся

День  сьогодні урочистий,

До мене на обід

прийде з лісу сам Ведмідь.

Входить Ведмідь.

Ой,Ведмедику  коханий!

Здоровенькі, довгожданий!

Як вам спалось?

     Ведмідь.

Їй же богу,

Всю ніч думав про дорогу:

де й куди краще йти,

щоб не стрінулись хорти,

щоб не збитись, не збочить,

на мисливця не наскочить…

Ну, та добре все скінчилось,

Хоч не раз і серце билось…

        Бабуся

Слава богу! Так сідайте

та з дороги спочивайте.

                 (До Песика)

А ти йди, часу не гай,

Та гостей уже скликай.

Ведмідь (гладячи Песика)

А, це Песик! .. Той, що раз

Нас усіх від Лиса спас!

Що ж, ти більше не стрівав,

Більш не бачив Лиса?

 

Песик (мотаючи головою)

Гав!

(Вибігає)

Бабуся (до Ведмедя)

Що ж нового в вас чувати?

Ведмідь

Не виходив тиждень з хати.

Бабуся

А чому ж це? Не дай боже,

Занедужали ви, може?

Ведмідь

Покусали мене бджоли,

Але так, як ще ніколи!

Бабуся

Що ви кажете?! Так дуже?

Ведмідь

Та ж кажу лежав недужий:

Ноги стали, як колода,

Ніс – картопля із города,

Ухо в глечик обернулось.

Що ж?-  Медочку  заманулось.

Стук у двері.

Бабуся

Це іде Індик, здається….

Так, це він уже белькоче…

Ведмідь

А чого від нас він хоче?

Бабуся

На обід іде… цей гість

Дуже пишний на свій хвіст!

Як розпустить віялом

Та як пройдеться двором,

Та як крила поволоче, та як нагло забелькоче,-

Кури, гуси і качки

Сідають йому стежки.

Тільки дивна в нього мова:

Не второпаєш і слова!

Ведмідь

А сердитий він, Бабусю?

Дуже я його боюся…

Бабуся

А чого ж його боятись?

Ведмідь

Може, стане він кусатись…

Бабуся

Як же ж він когось укусить,

Адже зуби мати мусить!

…. Може вдарити крилом,

Може дряпнуть пазуром

Або дзьобом ще довбнути.

Не страшний він і не лютий!

Але чом же він не йде?

Певно, хліба-солі жде!

(Усміхаючись,  бере хліб-сіль  і йде на зустріч)

Входить Індик, волочачи крила і не розпутавши хвоста. Ведмідь з переляку не знає, куди дітись.

Бабуся (до Індика)

Де, вас, пане, посадити,

Щоб могли ви їсти й пити?

Тут би місце вам було.

Індик (киваючи головою)

Бло, бло, бло, бло!

Стук у двері. Входить Півень.

Бабуся

О, і Півник!.. Прошу , пане,

Всім у мене місця стане.

Мабуть, паслися в садку?

Півень

Кукуріку!

Бабуся

Де Ведмедик?

Під столом?!

Ведмідь (висунувши голову, пошепки)

Чи не вдарить він крилом?

Бабуся

Та за що ж він бити стане?!

Швидше вже вилазьте, пане!

Ведмідь (вилазить і дивиться, де сісти)

Оглушили мене криком.

Бабуся.(просячи)

Може, сіли б ви з Індиком?

Що там, - ніде правди діти:

Коли поруч посадити

Двох їх, Півня і Індика,

Не обійдеться без лиха!

Ви могли б з Індиком сісти

Різне будите ви їсти.

Усі займають свої місця.

(Курочка і Качка подають на стіл паруючи страви. )

Бабуся (беручи ополоник)

Всіх вас зараз пригощу…

Вам, Ведмедику, борщу?

Ведмідь

Ще борщу не їв ніколи…

Де росте він? В лісі, в полі?

Бабуся

Де росте він – це пусте.

На городі він росте.

Так борщу насипать вам?

Ведмідь(беручи ополоник від Бабусі)

Не турбуйтеся, я сам.

(Наливає)

Бабуся (до Індика)

Пишний пане, і вам, може?

Не дивіться так вороже!

Знаю, знаю я ваш смак.

Вам вівса, пшенички …так?

Та щоб досить їх було?

Індик (киваючи головою)

Бло, бло, бло, бло!

Бабуся (подає миску із зерном)

А вам, Півнику, просця,

Трошки гречки та хлібця?

Півень

Кукуріку!

Ведмідь (допиваючи борщ з миски)

А коли ж дасте медку?

Бабуся

Усього не можна враз:

І на мед свій прийде час.

(подає Півнику тарілку із зерном. Індик через стіл заглядає в тарілку Півня)

Півень

Хто, хто, хто, хто, хто……

Спочатку підбігає Рябенька Курочка, за нею в розчинені двері вбігають кури з подвір’я. Деякі їдять,  інші, вхопивши шматок хліба, тікають з ним із хати. Індик також встає підходить до тарілки Півня й починає їсти. Півень дзьобає Індика в голову. Індик відповідає тим самим. Обидва стають у бойові пози. Ведмідь ховається за Бабусю.

Бабуся

Це що таке? Ви знову битись?

В гостях?! Негайно помиритись!

Тут бійку я не допущу!

Обох вас кину до борщу!

Щоб зараз тут вас не було!

Індик

Бло, бло, бло, бло…

Бабуся

Чого белькочеш язиком?

Пізнатись хочеш з помелом?

(Бере віник і виганяє Індика за двері )

Півень (переможно)

Кукуріку!

Бабуся

Бач! Переможець! Переміг!

А ти в садок би не побіг?!

(Бере і виганяє Півня з хати . До курей)

А ви чого це позбігались?

Вчинили тут гармидер-галас!

А киш надвір! А киш нестись:

Курчата будуть хоч колись.

(Виганяє курей)

Сідай, Ведмедику, як слід.

Хоч доїмо удвох обід.

А ти, мій Песику,біжи:

Курей, індиків стережи,

Щоб знову Лис когось не вкрав.

Дивись, та добре!..

Песик

Гав-гав-гав!

(Вибігає)

Бабуся(приносить миску з медом)

Оце вам буде до смаку!

Ведмідь (із острахом)

А що це лазить по медку?

Мене аж трясця пройняла!

Це мушка лізе?

Бабуся

Ні, бджола…

Ведмідь (із жахом)

Бджола?! Бабусю! Ще одна!

Їх цілий рій летить з вікна!

Вони страшніші, як хорти…

Куди сховатися, втекти?

(Бігає по хаті і не знає, куди дітись)

У піч … Не буде гаряче?

(влазить у піч і зараз же вискакує)

Ой, ой, Бабусю, як пече!

(Зриває скатертину зі столу, накривається й тікає).

 

Таке от трапилось нівроку,

До нас в старих казках дійшло

Але ж повірте: в давні роки

Все так точнісінько було.