Інструктивна картка з дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин»

Інструкційно-технологічна картка №1

для проведення заняття з навчальної практики

з дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин»

Тема:  Взяття середніх проб кормів та аналіз їх якості.

Робоче місце. лабораторія  «Якості кормів».

Мета заняття: вивчити правила відбору різних видів кормів, навчитися відбирати середню пробу грубих і соковитих кормів для аналізу та засвоїти методику органолептичної оцінки даних кормів. Уміти визначати придатність кормів до згодовування.

Матеріально-технічне оснащення робочого місця: «Практикум з годівлі с\г тварин», І.І. Ібатулін, «Годівля с\г тварин», В.С. Бомко, методичні вказівки; пробовідбірник, поліетиленові пакети, електронні терези, мірні колби, мензурки,  ножиці, фарфорові ступка і товкачик, рН метр, бюкси алюмінієві, муфельна піч, сушильна шафа.

Правила охорони праці. Ознайомлення з інструкцією з охорони праці

Зміст і послідовність виконання завдань

Завдання 1. Вивчення правил відбору різних видів кормів.

Завдання 2. Відібрати  середні проби різних видів кормів (сіна, соломи, силосу, сінажу) для аналізу у виробничих умовах.

Завдання 3. Провести органолептичну оцінку кормів: грубих (сіна, соломи), соковитих (силосу, сінажу).

Методичні вказівки

1. Правила відбору різних видів кормів.

     При природному сушінні сіна зразок відбирають під час скиртування або закладання його в сховища, а при досушуванні активним вентилюванням — після його закінчення. Середній зразок повинен давати уявлення про всю партію корму.

Сіно. Разові проби з розсипного сіна відбирають не менше ніж в 20 різних

місцях по 200—250 г, пресованого — з 39 тюків. З тюка знімають проволоку або шпагат і, не порушуючи щільності, відбирають з кожного з них по одному пласту; з першого тюка — пласт з краю, з другого — поруч з крайнім, з третього — наступний пласт і т. д. Загальну пробу не менше 5 кг ретельно і обережно переміщують і відбирають середню пробу не менш як з 10 місць масою 1 кг. Відібраний зразок загортають у щільний папір або вміщують у поліетиленовий мішечок. Аналогічно відбирають зразки соломи. 

Сінаж, силос. Проби відбирають перед початком згодовування, але не раніше місяця після його закладання, тобто після закінчення консервування, пробовідбірником з глибини 2 м, а якщо висота кормового шару менша, то на всю висоту. У сховищі місткістю до 400 т в центрі його беруть одну разову пробу, яка і є середньою. В траншеях більшої місткості відбирають одну разову з кожних 400 т у трьох місцях по середній лінії сховища або по діагоналі на однаковій відстані (не ближче 1 м) від стін і 3—5 м від торців. Верхній шар з траншей (20 см) і башт (50 см) в пробу не включають. Відібрані проби ретельно перемішують і відбирають середню масою 1 кг, яку вміщують у поліетиленовий пакет або скляну банку і герметизують. На аналіз зразки мають поступати не пізніше ніж через 24 год після відбору.  

2. Відбір середніх проб різних видів кормів.

 Об’єктивність оцінки якості кормів залежить від того, наскільки правильно відібрали середню пробу для дослідження. За хімічним складом та основними властивостями середня проба має відображати всю партію корму.

Партією корму вважають будь-яку кількість однорідного корму (наприклад, сіна одного виду і класу чи ін.), призначеного до одночасного приймання, відвантаження, зберігання тощо. Виїмка або разова проба – це кількість корму, взятого з одного місця на певній глибині залягання маси або відбір від партії для складання вихідного зразка. Вихідний зразок (загальна проба) – це сукупність усіх виїмок від однієї партії корму, взятих у різних місцях сховища, скирти, траншеї. Середню пробу або зразок відбирають із загальної проби після ретельного її перемішування. Для невеликих партій корму загальна проба (зразок) є одночасно і середньою.

       3. Для того, щоб провести органолептичну оцінку різних видів кормів, необхідно знати характеристику корму та показники за якими вона проводиться.

 Грубі корми – необхідний компонент раціонів для жуйних , коней та тварин інших видів у зимовий період. До них належить сіно, солома, полова, гілковий корм.

Сіно – грубий (об’ємистий) корм, що одержаний шляхом висушування трави (вміст води 14-17%).  Воно є високоцінним грубим кормом для травоїдних тварин.

За органолептичними показниками оцінки якості сіно поділяють на три категорії: доброякісне, підозріле щодо якісності, непридатне до згодовування. Оцінку проводять за такими показниками:

Назва сіна                Облистненість Фаза вегетації

Колір   Ознаки псування              Ботанічний склад

Запах   Запорошеність

  Солома – це стебла та листя зернових, круп’яних та технічних культур, що залишаються після обмолочування стиглого насіння.

 

Органолептичну оцінку проводять за такими показниками:

Назва соломи  Вологість Ознаки псування

Колір                                      Блиск

Пружність                             Домішки

   Соковитий корм  –   необхідний компонент раціонів для жуйних , коней та тварин інших видів у зимовий період. До них належить силос, сінаж, коренебульбоплоди.

  Силос – соковитий корм, приготовлений шляхом консервування в анаеробних умовах зелених та інших соковитих кормів ( вміст води більше 60%) за рахунок спонтанного бродіння або із застосуванням консервантів.

    При силосуванні в ущільненій рослинній масі у результаті життєдіяльності різних бактерій утворюються органічні кислоти (молочна, оцтова). Активна кислотність (рН) високоякісного силосу – 4,2. Вона забезпечуюється за достатньої кількості цукрі. Цукровий мінімум – мінімальна кількість цукру, потрібна для нагромадження у силосованій масі органічних кислот до досягнення рН – 4,2. Крім цукрового мінімуму на якість силосу впливає вологість, оскільки вода виконує роль розчинника цукрів (оптимальна вологість сировини, що силосується, повинна бути 65 – 75 %). Ущільнення є важливою умовою для створення анаеробних умов, що забезпечує одержання високоякісного корму.

     Органолептичну оцінку якості силосу проводять у господарстві з урахуванням кольору, запаху, показником рН (виробнича оцінка за Міхіним).

 

Шкала оцінки силосу за запахом і кольором

Запах	Колір	Бал
Ароматно-фруктовий, слабо -кислий, хлібний	–	4
Слабо ароматний, оцтовокислий, огірковий	–	3
Різко оцтовий, масляної кислоти	–	2…1
Затхлий, гнильний, сильний запах масляної кислоти	–	0
	Зелений	3
	Коричневий, жовто-зелений	2
	Бурий, чорний	1…0

 

 

 

 

Шкала оцінки силосу за кислотністю

Колір індикатора	Кислотність (рН)	Бал
Червоний	4,2 і нижче	5
Червоно-оранжевий	4,2…4,6	4
Оранжевий	4	3
Жовтий		2
Жовто-зелений		1
Зелений		0

 

Назва силосу ___________________________________________________

Активна кислотність (рН) _________________________________________

Запах ____________________________ , бал _________________________

Колір ___________________________ , бал _________________________                                                                  Сума балів ___________________

Висновок про якість та придатність до згодовування:___________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________

Класна оцінка сінажу з урахуванням органолептичних ознак

Вимоги до якості сінажу

Показник	Характеристика	і   норма      для	класів
	1	2	3
Запах	Ароматний	Фруктовий	Допускається слабкий запах меду і свіжо- спеченого хліба
Колір	Світло-зелений, для конюшини світло-коричневий	Жовто-зелений	Для конюшини допускається світло-бурий
Суха речовина, % бобово-злакового злаково-бобового	40 – 55 40 – 60	40 – 55 40 – 60	40 – 55 40 – 60
Масляна кислота, не більше, %	Не допускається	0,1	0,2

 

За стандартом сінаж поділяється на три класи: перший, другий і третій. Для оцінки його якості, крім органолептичних показників, визначають також і хімічний склад.

Назва сінажу _____________________________________________________

Запах __________________________________________________________

Колір _________________________________________________________

Наявність цвілі, гнилі _____________________________________________

Структура ______________________________________________________

Сторонні домішки (частки ґрунту, тощо) ____________________________

Висновок про якість та придатність до згодовування:___________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Студент повинен знати:

• правила відбору різних видів кормів;
• правила користування обладнанням у лабораторії;
• показники, які враховуються при органолептичній оцінці кормів;
• правила проведення виробничої оцінки силосу за Міхіним.

Студент повинен уміти:

• відбирати середні проби різних видів кормів;
• робити органолептичну оцінку різних видів кормів;
• користуватися обладнанням у лабораторії.

 

Захист роботи:  захист щоденника-звіту.

Контрольні питання:

1. Що називають середньою пробою, мета відбору.
2. Які є методи оцінки якості кормів.
3. Які показники враховують при господарській оцінці кормів.
4. Технологія заготівлі сіна.
5. Особливості технології заготівлі силосу та сінажу.