Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання предметів соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі та предмета "Основи здоров'я"

Підготувала: консультант КУЦПРПП Зборівської міської ради. Шуберт Ольга Володимирівна

Актуальні питання щодо викладання інтегрованого курсу «Здоров’я,безпека і добробут», предмету «Основи здоров’я» у 2023/2024 навчальному році

Освітня реформа «Нова українська школа» у новому 2022-2023 навчальному році стартує у базовій школі за новим Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. N 898.

Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є розвиток особистості учня, який здатний до самоусвідомлення, гармонійної соціальної і міжособистісної взаємодії, спрямованої на збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, дбає про безпеку, виявляє підприємливість та професійну зорієнтованість для забезпечення власного і суспільного добробуту. Компетентнісний потенціал соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 15. Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів із соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі зазначені в додатку 16 і передбачають, що учень:турбується про особисте здоров’я та безпеку, уникає факторів ризику, реагує на фактори і діяльність, що становить загрозу для власного і суспільного життя, здоров’я, добробуту;визначає альтернативи, прогнозує наслідки, приймає рішення для власної безпеки та безпеки інших осіб, здоров’я і добробуту;усвідомлює цінність та дотримується здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики для здоров’я і суспільства;виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки і добробуту власного та інших осіб.

На основі Державного стандарту розроблена Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України 19.02. 2021 р. № 235) Для реалізації освітньої галузі СЗО тижневе навантаження становить:мінімально – 1 год/т (35 год/р) рекомендовано- 1,5 год/т (52 год/р)максимально- 3год/т (105 год/р)Дане навантаження стосується, як 5-го так і 6-го класу НУШ.

Типова освітня програма для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти передбачає, що галузь СЗО у 5 – 6 класах реалізується через обов’язковий інтегрований курс « Здоров’я, безпека та добробут », оскільки модельні навчальні програми цього курсу орієнтовані на досягнення учнями обов’язкових результатів навчання освітньої галузі СЗО на адаптаційному циклі, визначених Державним стандартом, у повному обсязі. Разом з тим, заклад освіти також може включити у навчальний план освітньої програми один із запропонованих Типовою освітньою програмою курсів морального спрямування: «Етика», «Вчимося жити разом», «Культура добросусідства», «Духовність і мораль в житті людини і суспільства».

Відтак можливі два варіанти реалізації соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі в освітній програмі закладу освіти: перший варіант – у навчальний план включається інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» (1,5 год на тиждень); другий варіант - у навчальний план включається інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» (1 год на тиждень) у поєднанні з одним із навчальних курсів: «Етика», «Вчимося жити разом», «Культура добросусідства», «Духовність і мораль в житті людини і суспільства» (0,5 год на тиждень).

Модельні програми на рівні закладу освіти мають бути конкретизовані у навчальні програми. На основі обраної модельної навчальної програми закладом освіти розробляється навчальна програма предмета, інтегрованого курсу. Така програма має містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідною модельною навчальною програмою, розподіл навчальних годин на вивчення кожного тематичного блоку, опис видів навчальної діяльності. У модельних навчальних програмах відсутній розподіл навчальних годин у розрізі розділів, тем тощо. Кількість годин, необхідна для вивчення тієї чи іншої теми визначається вчителем у навчальний програмі в межах загальнорічної кількості годин, передбаченої навчальним планом закладу освіти на вивчення цього предмету.

Розробляючи навчальну програму педагоги можуть вносити зміни у пропонований модельною навчальною програмою зміст навчального предмета. Загальний обсяг таких змін може досягати 20%. Також вчитель може змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання. Навчальна програма оформляється за зразком модельних навчальних програм. На титульному аркуші зазначається назва та авторський колектив модельної навчальної програми, на основі якої створено навчальну програму закладу. Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.

Станом на червень 2023 року до переліку модельних навчальних програм соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі (5, 6-ті класи), яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», входять:

1. Здоров'я, безпека та добробут 5-6 кл. Василенко та ін.2. Здоров'я, безпека та добробут 5-6 кл. Гущина та ін.3. Здоров'я, безпека та добробут 5-6 кл. Воронцова та ін.4. Здоров'я, безпека та добробут 5-6 кл. Хитра та ін.5. Здоров'я, безпека та добробут 5-6 кл. Шиян та ін.

На основі навчальної програми предмета вчитель складає календарно-тематичний план, який має орієнтувати в послідовності розгортання програмованого змісту і формування очікуваних результатів навчання, забезпечуючи при цьому цілісність і системність навчання. Календарно-тематичне планування здійснюється вчителем у довільній формі і може бути об’єднано з навчальною програмою в один документ.

03 червня 2022 року оголошено результати вибору закладами загальної середньої освіти підручників для 5 класу, поданих на конкурсний відбір підручників (крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників у 2021-2022 роках (5 клас). !!!!!!!!!!!! Рекомендуємо звернути увагу на результати вибору, можливість друку підручника, відповідно до вибраної освітнім закладом модельної навчальної програми. Для ефективного орієнтування у новоствореному навчальному контенті Інститутом модернізації змісту освіти (https://imzo.gov.ua/2022/04/06/v-instytutimodernizatsii-zmistu-osvity-pidhotovleno-resurs-navchal-no-metodychna-skarbnytsia-nush-5-6- klasy/) підготовлено ресурс «Навчально-методична скарбниця. НУШ 5-6 класи:), де навчальні та навчально-методичні матеріали розподілено за освітніми галузями Державного стандарту базової середньої освіти та відповідно до модельних навчальних програм: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1m. C99 CMln4 MEbh. W_G4v62ptg. K8i0 Mp. JAv/edit#gid=15 59956736.

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ Одним із викликів реалізації основних засад Нової української школи є оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. Кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти, йдеться в методичних рекомендаціях МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів (Міністерством освіти і науки України затверджені «Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти» (наказ Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86195/).

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є:1. формувальне; 2. поточне; 3. підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу, оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою. За умови використання власної шкали заклад має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень. За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитись від оцінювання результатів навчання учнів/учениць або визначити власну шкалу оцінювання з інтегрованих курсів/предметів соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі.

Під час визначеного педагогічною радою закладу освіти адаптаційного періоду, учитель не оцінює навчальні досягнення здобувачів освіти протягом І семестру, а групи загальних результатів навчання можуть заповнюються за рівневою шкалою (табл. 1) Акцентуємо увагу, що заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання за рішенням педагогічної ради. Також, за рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період, упродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання. У разі, якщо рішенням педагогічної ради закладу загальної середньої освіти буде визначено І семестр – адаптаційний період, то впродовж цього періоду поточне та тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів – не здійснюється.

Якщо заклад освіти визначив як адаптаційний період не цілий семестр, а лише окремі місяці, наприклад вересень-жовтень, то вчитель не оцінює навчальні досягнення здобувачів освіти протягом визначених місяців, а починаючи з листопада може оцінювати бально (табл. 3) або за рівневою шкалою (табл. 4).

Наприкінці І семестру рекомендуємо провести семестровий контроль щодо сформованості в учнів групи загальних результатів навчання, результати якого виставляються за рівневою шкалою (Високий, Достатній, Середній, Початковий). Завдання для проведення семестрового контролю складаються вчителем на основі навчальної програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання.

За рішенням педагогічної ради заклад освіти може визначити групи загальних результатів навчання, що визначені в свідоцтві досягнень учнів на сторінках класного журналу записувати повністю (табл. 7) або абревіатурою (табл. 8).

З соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі є 4 групи результатів. У 5-му класі допускається оцінюваня сформованості перших 3-ох груп результатів навчання Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів із соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі зазначені (додаток 16) і передбачають, що учень:турбується про особисте здоров’я та безпеку, уникає факторів ризику, реагує на фактори і діяльність, що становить загрозу для власного і суспільного життя, здоров’я, добробуту; (ПІКЛУЄТЬСЯ ПРО ЗДОРОВ’Я)визначає альтернативи, прогнозує наслідки, приймає рішення для власної безпеки та безпеки інших осіб, здоров’я і добробуту; (ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ ДЛЯ БЕЗПЕКИ)виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки і добробуту власного та інших осіб; (ВИЯВЛЯЄ ПІДПРИЄМЛИВІСТЬ І ПОВОДИТЬСЯ ЕТИЧНО)

На завершення 6-го класу в учнів мають бути сформовані компетентності за всіма 4 групами навчання 4. усвідомлює цінність та дотримується здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики для здоров’я і суспільства.

Вивчення предмету “Здоров’я, безпека і добробут” у 2024/2025 н.р згідно нового Державного стандарту буде відбуватись за іншими модельними програмами. На сайті інституту модернізації змісту освіти можна ознайомитись із даними програмами: (7-9 клас)Здоров’я, безпека та добробут 7-9 кл. (інтегрований курс) Воронцова та ін. Здоров’я, безпека та добробут 7-9 кл. (інтегрований курс) Гущина та ін. Здоров’я, безпека та добробут 7-9 кл. (інтегрований курс) Василенко та ін. Здоров’я, безпека та добробут 7-9 кл. (інтегрований курс) Шиян та ін.

Основи здоров’я – інтегрований предмет, що за змістом об’єднує питання здоров’я та безпеки життєдіяльності. Його завданнями є: формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я; опанування основ здорового способу життя, життєвих навичок безпечної та здорової поведінки; формування в учнів здоров’язбережувальної компетентності.

У 2023/2024 навчальному році вивчення предмета «Основи здоров’я» буде відбуватись за оновленою навчальною програмою (затверджена і надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698).

На вивчення предмета «Основи здоров'я» у 5-9 класах, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 405 від 20.04.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» передбачена: 1 год. на тиждень.

В оновленій навчальній програмі розширено зміст модулів з питань особистої безпеки. Додано питання, що пов’язані з ризиками воєнного часу, зокрема: сигнали оповіщення населення, дії під час повітряної тривоги, обстрілу тощо, надійне і ненадійне укриття, протимінний захист та поводження з вибухонебезпечними і незнайомими предметами, надання домедичної допомоги та психологічної самодопомоги, поведінка з озброєними людьми, виживання в екстремальних ситуаціях тощо. Зазначені питання включені у зміст розділу навчальної програми, який в оновленій програмі називається «Безпека і здоров’я людини» і вивчається на початку навчального року у кожному класі. Оновлений зміст розділу для його реалізації потребує більше навчального часу, тому рекомендуємо для цього використовувати резервні години, передбачені навчальною програмою.

Програму для 7 класу доповнено питаннями щодо руху на велосипеді, безпеки на залізниці, руху через залізничні переїзди, відповідальності за розповсюдження у соціальних мережах роликів/повідомлень та інформації, що може загрожувати національній безпеці. У програмі для 8 класу у розділ 2. «Фізична складова здоров’я» додано питання безпеки харчування в умовах воєнного стану; тему «На порозі дорослого життя», яка розглядалась в розділі 1, «Здоров’я людини» перенесено в розділ 3. «Психічна і духовна складові здоров’я»; зміст теми «Безпека в побуті й навколишньому середовищі» (розділ 4. Соціальна складова здоров’я) доповнено питаннями впливу воєнних дій та терористичних актів на навколишнє середовище і виконанням практичних завдань «Відпрацювання алгоритмів дій під час хімічної, біологічної, радіологічної загрози забрудненню навколишнього середовища у результаті воєнних дій».

Навчання учнів поводженню з вибухонебезпечними та незнайомим предметами, протимінному захисту пропонуємо здійснювати відповідно до методичних рекомендації щодо проведення бесід з учасниками освітнього процесу з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами та правил безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях (лист МОН від 17.03.2022 № 1/3485-22 ).

Учитель здійснює вільний вибір форм організації освітнього процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту предмета, а також має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». Контрольні роботи у процесі вивчення предмета «Основи здоров'я» не передбачено. При оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно враховувати володіння ними здоров’язбережувальними компетентностями, що виражаються у дієвості знань, умінь і навичок, мотивації до здорового і безпечного способу життя та його дотримання.

В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальних програм та навчальної літератури, яка може використовуватись в освітньому процесі, розміщено на офіційних вебсайтах Міністерства освіти і науки України та Інституту модернізації змісту освіти.