ОНЗ ЗЗСО І-ІІІ ст.. №1 ім. Т. Шевченка м. Ямпіль

ІНТЕГРАЦІЯ ВИДІВ МИСТЕЦТВА

В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ

ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Івасенко Світлана Миколаївна,

учитель зарубіжної літератури

2023

Інтеграція видів мистецтва в процесі вивчення зарубіжної літератури.  - Ямпіль, 2023.

Посібник презентує матеріали, якими можна скористатися при підготовці до уроків на культурологічній основі у 8 класі під час  вивчення роману «Дон Кіхот» Мігеля де Сервантеса Сааведри.  Відповідно до вимог  чинної програми  сприятимуть формуванню основних культурологічних компетентностей учнів та урізноманітнять практичну діяльність вчителя. Пропонована хрестоматія містить завдання (творчі, аналітичні, асоціативні, комунікативні, дослідницькі) для розвитку цілісного сприйняття мистецьких творів. До посібника додається диск з відео- та аудіоматеріалами з даної теми. Матеріали можна використовувати не тільки на уроках зарубіжної літератури , а й  під час проведення позакласних заходів.

         Для вчителів зарубіжної  літератури, учнів загальноосвітніх шкіл.

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ І

1.1 Інтеграція видів мистецтва на уроках зарубіжної літератури

1.2 «Вічні образи» як дзеркало гуманістичних ідей національної літератури

1.3. Висновки

Розділ ІІ

2.1 УРОК У 8 КЛАСІ

2.2 СЦЕНАРІЙ ЗАСІДАННЯ ПРЕС-КЛУБУ ЗА РОМАНОМ МІГЕЛЯ СЕРВАНТЕСА «ДОН КІХОТ»

2.3 ЛІТЕРАТУРНА ГРА

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Однією з найважливіших проблем сучасної освіти, на мій погляд, є помітне зниження зацікавленості учнів до навчання. Оновлення змісту освіти у ХХІ столітті вимагає розв’язання складної проблеми, як перетворити гігантський масив знань в індивідуальне надбання та знаряддя кожної особистості. Адже світ "інформаційного вибуху", який формує нові взаємовідносини між дитиною і знаннями, стає все складнішим, тому молодь потребує вміння розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення.

В основу курсу зарубіжної літератури покладено особистісно зорієнтовану модель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв'язків і міжпредметної інтеграції.

У стандартах освіти відзначено, що міжпредметні зв'язки розвивають емоційну культуру особистості, соціально значуще ставлення до світу і мистецтва, художні здібності, творчу уяву, образне мислення, естетичні почуття, виховують емоційну та інтелектуальну чуйність при сприйнятті художнього твору, формують естетичний смак.

Вивчення літератури в школі передбачає широкі міжпредметні зв'язки. Це сприяє не тільки вдосконаленню знань і вмінь учнів, але і підводить їх до більш глибокого розуміння закономірностей розвитку мистецтва.

Культурологічна лінія є однією з трьох основних ліній Державного стандарту базової і повної середньої освіти (Постанова КМУ №24 від 14.01.2004 року) і має такий зміст: «Художня література в контексті національної та світової культури, її взаємопов’язаність з релігією, філософією, естетикою, літературною критикою, різними видами мистецтв. Відображення характеру народу в національній літературі та культурі. Традиції і новаторство в літературі і культурі. Діалог культур, його вплив на літературний процес. Зв'язок літературних напрямів і течій з естетичним пошуком митців інших видів мистецтв».

Ні на одному уроці літератури неможливо обійтися без міжпредметних зв'язків (театр, живопис, музика, рідна чи іноземна мова, кіномистецтво, історія, географія, археологія і т. д.). У процесі вивчення творів зарубіжних майстрів слова учні зустрічаються з новою для них культурою, історією, побутом різних народів світу. Тому аналіз творів світової літератури вимагає використання різноманітних культурологічних понять. У культурі людина заново відкриває світ, знаходить його особисто для себе. Світ ніби народжується на очах, він поглинає читача з його думками, почуттями, цінностями, його буттям. І читач мимоволі  починає жити в прочитаному тексті, вступаючи в діалог з героями, автором, іншими читачами, критиками, епохами, культурами.

Кожен учитель мріє про те, щоб навчання на його уроках було цікавим для учнів. Як же зробити урок цікавим? Чи всі уроки можуть бути цікавими? В чому джерела інтересу?

Сьогодні є очевидним, що інтегроване навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності педагогів та учнів, є діючою моделлю активізації пізнавальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання. Інтеграція зобов’язує до використання різноманітних форм викладання, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу, вона стає для всіх її учасників –і вчителів, і учнів, і батьків - школою співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети.

Розділ І

1.1 Інтеграція видів мистецтва на уроках зарубіжної літератури

     За багаторічну працю у школі я зрозуміла, що нікому не можна дати освіту на засадах якоїсь окремої науки незалежно від інших наук, що органічне поєднання відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми є однією з найперспективніших інновацій.

Впровадження інтеграції в навчальний процес актуальне, тому що дає змогу: "спресувати" споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми, усувати дублювання у вивченні ряду питань; ущільнити знання, тобто реконструювати фрагмент знань таким чином, засвоєння якого вимагає менше часу; опанувати з учнями значний за обсягом навчальний матеріал, досягти цілісності знань; залучати учнів до процесу здобуття знань; формувати творчу особистість учня, його здібності; дати можливість учням застосовувати набуті знання з різних навчальних предметів.

В основі представленого досвіду – елементи інтегрованого навчання, рекомендації щодо використання міжпредметних зв’язків, мультимедійних засобів, методики критичного мислення, формування проектної культури школяра, розвиток його творчих здібностей, шляхи підвищення мотивації навчальної діяльності.

Особливе місце серед міжпредметних зв'язків у викла­данні світової літератури посідають різноманітні міжмистецькі аналогії — з живописом, музикою, скульптурою, ар­хітектурою, театром, кіно, балетом.

На уроці, побудованому на основі взаємодій видів мистецтва, має здійснюватися синтез наукового і художнього типів пізнання дійсності, без чого, на мій погляд, опанування літературного тексту не може бути продуктивним. Елементи інтегрованого навчання використовуються в різному об'ємі залежно від рівня класу. Це можуть бути як індивідуальні, групові завдання інтегрованого характеру, так і цикли уроків, що періодично проводяться.

Виділяють три групи культурологічних мистецьких зв’язків, які можна віднести до різних аспектів змісту шкільного курсу зарубіжної літератури:

• вивчення біографії письменника;
• вивчення змісту художнього твору;
• знайомство з певною історико – культурною добою.

Основні прийоми їх використання можна означити в такий спосіб:

1. прийоми, що дозволяють розкрити факти біографії письменника, його художні прихильності, серед яких і мистецькі смаки, зацікавлення, характер світовідчуття;
2. прийоми, пов’язані з аналізом мистецьких образів і мистецьких сторінок художнього твору, що дозволяють глибше осягнути характери героїв і виявити авторську позицію;
3. прийоми, спрямовані на створення образу певної історичної доби, тип свідомості людини того часу;
4. прийоми, які допомагають співставленню образів образотворчого мистецтва і літератури та дозволяють побачити, як одне мистецтво переломлюється в іншому.

Одним з найпоширеніших видів культурологічних зв’язків на уроках літератури, на мою думку, є поєднання словесного й образотворчого мистецтв. Про використання живопису і споріднених йому мистецтв — графіки і скульптури — на уроках написано чимало методичних робіт. Це закономірно, тому що з часу появи «Великої ди­дактики» Я.А. Коменського принцип наочності став одним із основних у педагогічному процесі. Твори живопису на уроках літератури, завдя­ки своїй зримій виразності, дають учням змогу яскраво уявити портре­ти героїв, побут, обстановку дії, картини життя, історичних осіб та іс­торичну добу загалом.

У цілому, використання культурологічних зв’язків цього типу можна умовно поділити на такі категорії:

- звернення до художніх портретів письменників під час вивчення біографі;

- ознайомлення з творами живопису, створеними літераторами;

-порівняння однакових за тематикою і мотивами картин із літературними творами для посилення читацького сприйняття твору;

- розгляд літературних ремінісценцій  у мистецтві;

- поглиблення уявлень про загальну картину доби за допомогою творів живопису.

Жоден оглядовий урок за темами «Античність», «Середньовіччя», «Відродження», «Бароко», «Класицизм», «Романтизм» та ін., на мою думку, не може бути поведений  без представлення доби через художню культуру (образотворче мистецтво, музику, архітектуру, скульптуру).На уроках створюється спеціальна група мистецтвознавців, які дають стислу інформацію про ці художні стилі, їх особливості, внутрішні зв’язки. Намагаюся не просто використовувати ілюстрації чи репродукції картин на уроці, а демонструвати учням погляд автора на світ, дух часу та концепцію життя, які передаються кольором, вибором сюжету, композицією твору. Учні самі можуть створювати ілюстрації до творів.Чималим стимулом в розвитку літературно-художньої творчості дітей є виставка кращих робіт.

Мікеланджело висловив свого часу доволі цікаву думку про подібність поезії і живопису: «Між живописом і поезією існує разюча подібність; це, звісно, і дало підставу назвати одне з цих мистецтв німою поезією, друге – живописом, що говорить».

   Світова культура має багато прикладів письменників-художників: Е.Т.А. Гофман, В. Теккерей, В. Гюґо, ПІ. Бодлер, П. Верлен, А. Рембо, Р. Кіплінґ, А. Конан Дойл, Ф. Кафка, М. Пруст, А. де Сент-Екзюпері, Ф. Дюрренматт, К. Чапек. Імена багатьох письменників недостатньо відомі школярам до початку вивчення теми, не дуже багато часу на уроці має вчитель, аби донести відомості про них. І важливо, щоб звертання до живопису допомагало школярам дізнатися більше про творчість митців, усвідомити їх роль у розвитку культури.

     Тісно пов'язані між собою література і музика. Від часу виникнення ці мистецтва були єдиним цілим. Відомо, що Аристотель дає свою класифікацію, виходячи з єдності мистецтв. Ця єдність виявлялася насамперед під час виконання поетичних творів — мелодекламації: слово, супроводжувалося грою на музичному інструменті, що сприяло впливу мистецтва на почуття, свідомість слухачів. У слові музика на­бувала розумової оформленості; в музиці слово — вищої емоційності і красномовності. Передаючи почуття, настрої, переживання людини, музика ніби наслідує інтонації мовлення.

Одним із шляхів реалізації головного завдання вчителя літератури – допомогти зрозуміти художній твір – є використання фонового матеріалу, зокрема музичного. Він насичує урок емоціями, робить його змістовним, а головне - цікавим для учнів. Школа у нас сільська, про театри, картинні галереї, концертні зали можна тільки мріяти. Чому ж наші діти мають бути обділені справжньою класикою?

 Наприклад, відчути красу і поезію кохання головних героїв трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта», розкрити її гуманістичний пафос , перемогу людських почуттів над ворожнечею і забобонами зможе музика з однойменної опери Ш.Гуно. Сповнені музики сторінки творів М.Гоголя, О.Блока, С.Єсеніна, О.Пушкіна, Ф.Тютчева та багатьох інших письменників, творчість яких вирізняється надзвичайною музикальністю творів.

Використання різних видів мистецтва на уроках світової літератури буде ефективним за умов дотримання принципів діалогу культур та створення багатогранного художньо-естетичного середовища.

 У своїй практиці використовую такі типи завдань:

1. творчі, спрямовані на вміння сприймати прекрасне в мистецтві, диференціювати його від потворного: залучити учнів до оформлення уроків та позакласних заходів, підготовки відповідного ілюстрованого матеріалу (творів музики та живопису) до творчості поетів і письменників;
2. аналітичні, пов'язані з визначенням твору мистецтва як самостійної духовної цінності, позначенням художньої своєрідності добутків цього жанру: дати аналіз твору, що вивчається в класі (емоційний зміст основних образів та важливі засоби художньої виразності);
3. асоціативні, що спонукають до виявлення емоційно-почуттєвого ставлення до твору мистецтва й до навчального матеріалу, що досліджується на його тлі: знайти аналогічні твори інших видів мистецтв за емоційним змістом;  дібрати вірші однієї тематики з різними відтінками настрою з подальшим аналізом засобів художньої виразності, які створили певний настрій  (таке ж саме завдання переноситься на твори живопису, де картини однієї теми виконані в різній кольоровій гамі) тощо;
4. комунікативні, що зумовлюють створення емоційної атмосфери в аудиторії й адекватної їй мовної ситуації: рольові ігри – перевтілення вчителя, учнів у героїв твору, музикантів, художників, поетів;
5. дослідницькі, спрямовані на розробку творчих проектів.

Використання методів аналізу мистецьких творів, зіставлення художніх зразків за принципами аналогії, контрасту й узагальнення спонукає учнів творчо ставитися до виконання завдань, сприяє глибшому осягненню мистецьких творів, вимагає розкриття їх нових аспектів. Така робота веде до усвідомленого засвоєння знань, впливає на розвиток спостережливості і дослідницького вміння, стимулює почуттєве пізнання, поглиблює і концентрує його, сприяє абстрагованому понятійному мисленню.

Виконуючи ці завдання, учні приходять до висновку, що вибір засобів художньої виразності та їх сприйняття залежить від задуму автора,  емоційного стану митця і  того, хто сприймає мистецький твір. Як показує практика, спонукають учнів заглиблюватися в тему, залучати набуті вже знання з уроків, наприклад, художньої культури, музичного мистецтва, розширюють їхній кругозір.

1.2 «Вічні образи» як дзеркало гуманістичних ідей національної літератури

      Спільні гуманістичні ідеї для кожної національної літератури інтерпретуються за допомогою так званих «вічних образів». «Вічні образи» містять у собі невичерпні можливості філософського осмислення буття: Прометей, Дон Кіхот, Гамлет, Фауст, Дон Жуан. Вони є носіями загальнолюдських цінностей, пов’язані з історією народу, його матеріальною і духовною культурою.

Щодо  мене, цікавою і невичерпною  є культурологічна тема «Дон Кіхот – вічний образ». Пройшовши складний шлях через свідомість людей, «Дон Кіхот» здійснив реальний вплив на життя, одних захоплюючи благородством героя, інших застерігаючи від карикатурності його подвигів.

 Як кожний великий літературний твір, «Дон Кіхот» Сервантеса знайшов своє втілення й в інших видах мистецтва, наприклад, у музиці. Існує симфонічна поема Ріхарда Штрауса. Можна згадати оперу Жюля Массне «Дон Кіхот», яку прославив виконанням головної партії Федір Шаляпін.

В образотворчому мистецтві Сервантесів роман знайшов також всебічне віддзеркалення. Ілюстровані видання виходили в Іспанії. З відомих художників у числі перших, хто створив образ Дон Кіхота, був Гойя. Багато художників у Франції з успіхом ілюстрували «Дон Кіхота». Велику популярність мали ілюстрації Тоні Жоанно, а особливо - Гюстава Доре. Дуже яскравий образ Дон Кіхота створив Оноре Дом'є. З пізніших художників у першу чергу слід назвати іспанців Зулоагу, Пабло Пікассо і Сальвадора Далі. Непересічний «Дон Кіхот і Санчо Панса» словака Ципріяна Маєрніка. В Росії заслужений успіх мали ілюстрації Кукриніксів, а також Сави Бродського. Киянин, видатний художник Борис Крюков один із перших українців дав ілюстрації до Сервантесового роману, але то вже було в Аргентіні, куди емігрував художник. Там він ілюстрував «Дон Кіхота» для розкішного видання в серії «Незабутні постаті». Понад двадцять років тому опублікувала кілька своїх ілюстрацій київська художниця Ольга Петрова, ця тема - в колі її інтересів і досі.

На мою думку, мистецькі шедеври дають змогу поринути в емоційно-чуттєвий світ іншої людини, а відтак зрозуміти її, адже ставлення до ближнього як до самого себе спонукає людину до виявлення добра, милосердя  і любові. Виник задум допомогти моїм учням зрозуміти значимість образу Дон Кіхота через мистецькі твори. Вони не можуть відвідати музеї, виставки, театри, галереї, тому моє  завдання -  долучити їх до скарбів мистецтва, навчити аналізувати твори мистецтва,  виховати моїх учнів шанувальниками елітарної культури.

У даній поетичній хрестоматії «Дон Кіхот – вічний образ» ми зібрали зразки образотворчого мистецтва та вірші видатних українських і зарубіжних поетів, присвячених «вічному образу» Дон Кіхоту. Хрестоматію за змістом доповнили фрагментами з кінофільму, відеозаписи уривків опери Жюля Массне «Дон Кіхот», балету «Образ Сумного Лицаря», серенада «Дон Кіхот» у виконанні Мусліма Магомаєва і Дмитра Гнатюка та унікальний запис голосу Ф.Шаляпіна. Думаю, що такий посібник допоможе зрозуміти учням внутрішній зв'язок літератури з образотворчим мистецтвом: письменник, використовуючи зорові відчуття, створює образ Дон Кіхота, спираючись на асоціації, слова-символи, переносне значення слова, натомість в образотворчому мистецтві художник передає образ героя за допомогою фарб, ліній, тонів, кольору. Однак і поет, і художник створюють образ, сповнений колосального заряду моральної чистоти і  безкомпромісності, доводять, що не можна жити без ідеалу, без великої мети. Вірю, що міжмистецькі аналогії будуть мати величезний емоційно-естетичний вплив на учнів, стануть джерелом справжнього мистецького відкриття світу, стимулом до реалізації творчого потенціалу , засобом формування справжнього мистецького смаку. Саме під час таких  занять дитина усвідомлює, що література — різновид мистецтва, бо вона твориться не простими словами, а таки­ми, що наповнені музикою, кольором, пластикою, рухом..

         Посібник доповнюють завдання для розвитку цілісного сприйняття мистецького твору (творчі, аналітичні, асоціативні, комунікативні, дослідницькі), схеми аналізу поетичного і мистецького твору. Учні з великим бажанням доповнюють матеріал хрестоматії власними ілюстраціями, або ж дописують цитатну доріжку власними висловлюваннями про роман та художній образ Дон Кіхота. Використовую і метод проектів: пропоную учням розробити творчі проекти, наприклад: «Образ Дон Кіхота у творчості українських художників» чи «Дон Кіхот і Санчо Панса в скульптурі». У результаті такої діяльності здобуваються не тільки знання, формуються предметні уміння та нави­чки, а й розвиваються міжпредметні вміння, різні за­соби діяльності, творчі здібності учнів. Матеріал, поміщений в даному посібнику, можна використовувати і на інших уроках на  культурологічній основі.

 Переконана, що урок,  побудований на основі взаємодії різних видів мис­тецтва,  дає можливість не тільки  залучити  цікавий матеріал, розглянути і вивчити предмет чи явище цілісно, різнобічно,  а й розвивати мислення та почуття учнів на більш високому рівні.

Ініціативу інтеграції продовжую і в позаурочній роботі, і вважаю, що вона не тільки відкриває широкі перспективи для оновлення змісту освіти, але й спонукає формуванню духовно багатої особистості, вихованню учнівської молоді у дусі найкращих людських цінностей.

1.3. Висновки

         Ми живемо в той час, коли безконтрольна діяльність людей може привести не тільки до екологічних і техногенних катастроф, а й до катастрофи культурної. Тому впевнена, що тільки спілкування з мистецтвом якнайповніше збагатить духовність людини. Мистецтво є вічною цінністю, його позитивна енергетика спрямована на формування творчої особистості, вдосконалення навколишнього світу і себе в ньому. І сьогодні, як ніколи, слід будити в людині духовність, підносити культуру особистості на якісно новий рівень.

Культура – дзеркало , в якому людина бачить і пізнає себе. Метою реалізації культурологічного підходу під час вивчення світової літератури є «людина культури».Виховання «людини культури», на мою думку, передбачає насамперед становлення людини як особистості засобами культури, сходження до Шляху людської культури. «Людина культури» причетна до історичної та культурної традиції людства.

Використовуючи технології інтеграційного навчання, досягаємо таких результатів:

 - учень опановує різні форми мовлення та мови, знаки і символи, прилучається до світу науки і техніки, мистецтва і культури;

- активізується пізнавальна діяльність на уроці;

- у нього формуються культурні цінності: прагнення до моральності, краси, вищих духовних начал;

-  така людина ніби замикає на собі культуру, переживає її у власній свідомості, навчається дивитися на світ очима людини інших часів і народів;

-  виховує в собі толерантне ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей, відчуває себе одночасно громадянином своєї країни і цілого світу.

Практика роботи показала плідність інтеграції, виявила перспективи подальшого розвитку та удосконалення такого підходу до навчання. Застосування інтеграційних форм навчання сприяє налагоджуванню взаєморозуміння і поліпшенню співпраці викладачів та учнів у процесі навчання, дає можливість ширше використати потенційні можливості змісту навчального матеріалу та розвинути здібності учнів.

 Інтеграція – необхідна умова сучасного навчального процесу, її можлива реалізація в межах будь – якого навчального закладу здійснила б перехід цього закладу на новий рівень його розвитку.

 Інтеграційні процеси в освіті тривають, і вони різноманітні, але мета їх одна – розвинена, гармонійна, креативна особистість, здатна до творчого пошуку.

Розділ ІІ

2.1 УРОК У 8 КЛАСІ

ТЕМА: «ДОН КІХОТ - ВІЧНИЙ ОБРАЗ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ»

Мета: - формувати в учнів розуміння того, чому Дон Кіхот став вічним образом світової літератури;

• продемонструвати взаємозв’язки між романом Сервантеса та іншими творами мистецтва;
• сприяти формуванню цілісного погляду на світовий літературний процес;
• розвивати теоретико-літературні знання учнів, навички компаративного аналізу різних видів мистецтва;
• виховувати розуміння творів різних видів мистецтва.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: міні-хрестоматія «Дон Кіхот – вічний образ»; відеокліпи з фрагментами опери, балету «Дон Кіхот», фонозаписи музики Л.Мінкуса до балету «Дон Кіхот», таблиця «Образ Дон Кіхота у світовій поезії».

Міжпредметні зв’язки: світова література - українська література образотворче мистецтво – музика.

Перо генія завжди більше від самого генія, воно завжди

сягає набагато далі, ніж це було передбачено в його задумах,

обумовлених епохою…

Г.Гейне

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності.

    Слово вчителя. У січні 1605 року сталася знаменна подія: у крамничках Мадрида з’явився твір майже невідомого тоді Мігеля Сервантеса «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський». Романові вже понад 400 років. Давно відійшли в небуття учасники і свідки тієї далекої епохи, а роман живе, множиться всіма мовами світу, ставши воістину складовою вселюдської духовної культури.

Сервантесу вдалося створити роман на всі часи і для всіх народів. Таємницю привабливості для людства цього образу намагалися розгадати філософи, письменники, художники, композитори. Скільки існує роман Мігеля де Сервантеса, стільки точиться полеміка навколо його центрального образу. Серед кри­тиків «Дон Кіхота» ми зустрінемо таких мислителів та митців, як Шеллінг і Гегель, Байрон, Гете і Гейне, Гюго і Тургенєв та багато інших. Говорячи про роман, кожний з них висловлював свій оригі­нальний, самостійний погляд, здебільшого мало схожий на погля­ди інших.

Я пропоную здійснити уявну подорож. Незвичну мандрівку не стільки шляхами Дон Кіхота, скільки подорож, яку упродовж 4 століть здійснює безсмертний твір Сервантеса, мандруючи країнами і континентами, мистецькими епохами і художніми жанрами, здійснивши своє відображення в малярстві, скульптурі, музиці, поетичному слові.

ІІ. Робота над темою уроку.

1. Презентація теми і мети уроку.

2. Поетична сторінка. Виразне читання віршів різних поетів про Дон Кіхота. ( Додатки . Хрестоматія «Дон Кіхот – вічний образ»).

3. Бесіда за прослуханим.

• Кому із поетів, на вашу думку, найкраще вдалося розкрити сутність характеру Дон Кіхота?
• Що спільного у всіх прослуханих вами творах?
• Які почуття переважають у віршах?
• Про що свідчить той факт, що до Рицаря Сумного Образу звертаються поети різних країн, різних епох?

4. Опрацювання елементів теорії літератури: «вічний образ», використовуючи матеріали хрестоматії.

Вічний образ – образ, який створений давно, але не втратив своєї актуальності досі і вийшов за межі того твору і епохи, де він народився.

• Яких із відомих вам літературних героїв можна назвати «вічними образами»?
• Яку рису людського характеру уособлює кожен із названих вами героїв?

    Чому Дон Кіхот – вічний образ?

5. Робота в групах. Використовуючи тексти віршів про Дон Кіхота (хрестоматія), заповнити таблицю « Образ Дон Кіхота у  світовій поезії».

6. Інтерактивний метод «Сенкан».

Неримований 5-тирядковий вірш спонукає учнів із великого обсягу інформації відібрати головне й відтворити у стислій формі:

1 рядок-тема-іменник;

2 рядок-опис –два прикметники;

3 рядок – дія – три дієслова;

4 рядок – відношення особистого ставлення автора до описуваного предмета – фраза з 4 слів;

5 рядок – слово-асоціація (синонім до 1 рядка).

Дон Кіхот.

Справедливий, мудрий.

Мріє, подорожує, вірить.

Відважний борець за справедливість.

Лицар.

7. Повідомлення мікрогрупи мистецтвознавців про художників, які відтворили на своїх полотнах образ Дон Кіхота ( Г.Доре, О. Дом’є, С.Бродський, Г.Коржев, П.Пікассо, С. Далі).

Завдання. Перевтільтесь у художників і розкажіть про власні переживання й історію написання картини.

8. Порівняльний аналіз віршів і творів живопису(на вибір вчителя і учнів) за схемами, поміщеними в хрестоматії. (Додатки)

9. Повідомлення мікрогрупи драматургів, яке супроводжується демонстрацією відеокліпів з фрагментами опери Ж.Массне з Ф.Шаляпіним у ролі Дон Кіхота,  балату «Дон Кіхот» на музику Л. Мінкуса. (Можна використати інші відеоматеріали, які додаються до хрестоматії).(Додатки)

•     Всесвітньо відомий російський оперний співак Федір Шаляпін якось писав: «…на світі є тільки Пушкін, Данте і Сервантес». Для Шаляпіна цей письменник і справді значив дуже багато. Оперу «Дон Кіхот» Ж.Массне написав спеціально для цього співака. Шаляпін згадував, що, уважно прочитавши роман, дійшов висновку: в зовнішності Рицаря Сумного Образу мають бути відображені і фантазія, і безпорадність, і замашки вояка, і слабкість дитини, і гордість рицаря, і доброта святого, тож необхідно прагнути досягти яскравого поєднання комічного і сумного… Вживаючись в образ, Шаляпін намалював олівцем велику кількість ескізів. Прем’єра опери відбулася в 1910 році в Монте-Карло. Численні критики були суголосними в одному: Шаляпін зумів наблизитися до «Дон Кіхота», хоча композитор і лібретист практично знищили задум Сервантеса. Співак створив образ, сповнений колосального заряду моральної чистоти і безкомпромісності, довів, що не можна жити без ідеалу, без великої мети.
•     І кіно не проминуло увагою всесвітньо відомий твір Сервантеса. Вперше він був екранізований в Данії «926р., пізніше в Аргентині (1937), Іспанії (1937), Росії (1955). На телебаченні знято художній фільм О.Володіна і С.Дружиніної «Дульцінея Тобоська».

10. Робота над епіграфом.

Прокоментуйте слова Г.Гейне.

11. Метод інтерактивної технології «Коло думок».

  Запропоноване вчителем питання обговорюється в малих групах. Кожна група почергово пропонує лише один аспект вирішення проблеми, яку обговорювали. Після того, коли всі ідеї з вирішення проблеми висловлені, підбиваються підсумки роботи. Такий метод орієнтований на обґрунтування і висловлення власної думки.

Поміркуйте і висловіть власні думки:

• Що, на вашу думку, дало підстави майстрам слова, живопису і музики звернутися до образу Дон Кіхота?

Прокоментуйте вислів:

• «Найважливішим для художника є відображення духовної сутності епохи». (Іван Шадр)

Слово вчителя. Вислухавши думки та ідеї  кожного лідера групи, ми робимо висновок, що Дон Кіхот – символ нескореного людського духу, взірець високого служіння правді, добру, готовності самопожертви заради шляхетних ідеалів.

12. Виразне коментоване читання вірша Івана Франка «Проминув вже час рицарства…».

   Слово вчителя. Першим відкрив українському читачеві «Дон Кіхота» Іван Франко. У1891 році він написав віршований переказ кількох окремих епізодів твору під назвою «Пригоди Дон Кіхота». Він назвав роман одним з найславетніших і популярніших творів людського духу.

    Ми користуємось перекладом Миколи Лукаша. У ньому поєднується знання іспанської мови, віртуозне володіння всіма скарбами рідного слова, великий життєвий досвід та ще якась духовна близькість автора до обох головних героїв роману.

ІІІ. Підбиття підсумків уроку.

• Складання акровірша. Спробуймо сформулювати ті цінності, які зробили Дон Кіхота – вічним?

Д – добро

О – оптимізм

Н – надія

К – креативність

І – інтелігентність

Х – харизма  

О – обов’язок

Т - терпимість

• Заключне слово вчителя. Думаю, що протягом уроку ви змогли переконатися в тому, що Дон Кіхот – вічний образ. Основою такого складного культурного явища, як донкіхотство, став відрив героя від роману. Донкіхотство – явище міжнародне, однак у різних країнах воно наповнилось різним змістом. З’явився цей термін ще за часів Сервантеса. Новим змістом наповнив його Вальтер Скотт, який утвердив у свідомості сучасників високий сенс слова «донкіхотство». Той факт, що інтерес до роману Сервантеса не згасає з часом, дає всі підстави сподіватися, що Дон Кіхот знайде своє втілення в нових шедеврах мистецтва, доведе свою «вічність» ще не одному поколінню читачів.

Но земля, как прежде, рвётся в небо,

И мечта скитается по свету.

В прошлое уходят быль и небыль,

Но живут бессмертные сюжеты.

                                Фелікс Кривін

• Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроці.

ІV. Домашнє завдання.

1.Творче: Прочитати афоризми з роману (хрестоматія), написати твір-роздум за одним із афоризмів.

2. Доповнити хрестоматію самостійно підібраними афоризмами з роману.

2.2 СЦЕНАРІЙ ЗАСІДАННЯ ПРЕС-КЛУБУ ЗА РОМАНОМ МІГЕЛЯ

СЕРВАНТЕСА «ДОН КІХОТ»

ДОН КІХОТ - ВІЧНИЙ ОБРАЗ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Ти, Дон Кіхоте, може біснуватий?

Що в тебе є? Печаль і далина.

Тобі не досить – просто існувати?

Ти хочеш побороти чаклуна?!

Ліна Костенко

Мета: - формувати в учнів розуміння того, чому Дон Кіхот став вічним

     образом світової літератури;

• продемонструвати взаємозв’язки між романом Сервантеса та іншими творами мистецтва, -
• розвивати навички компаративного аналізу різних видів мистецтва;
• розвивати в учнів вміння висловлювати та аргументувати свою точку зору, вислуховувати та поважати погляди інших;
• на прикладі образу Дон Кіхота готувати школярів до важливої для нашого сьогодення думки про те, що добро має бути озброєне і що для перемоги його над злом потрібно обирати правильні шляхи;
• виховувати розуміння різних видів мистецтва.

Обладнання: портрет Сервантеса роботи Гедана; фонозапис музики Л.Мінкуса до балету «Дон Кіхот»; добірка поетичних творів про Дон Кіхота; репродукції картин Г.Доре, Г.Коржева, Пабло Пікассо, Сальвадора Далі, О.Домє, ілюстрації Ж.Гранвіля; міні-хрестоматія «Дон Кіхот-вічний образ».

Випереджальне завдання для творчої групи: для учнів – виконавців ролі М. де Сервантеса, І.Тургенєва, Проспера Меріме, С.Бродського – ознайомитися з висловлюваннями цих людей щодо роману та вміти їх презентувати. Учню-експерту прес-клубу на основі рекомендацій учителя дослідити та порівняти літературно-критичні матеріали, присвячені роману М.Сервантеса. Учні-мистецтвознавці готують мистецьку презентацію «Дон Кіхот в мистецтві».

Шкільні парти розташовані літерою «П»: середина класу вільна,

праворуч та ліворуч сидять школярі, біля стіни за столами сидять учні,

які виконують ролі «критиків» — письменників І. Тургенєва,

Проспера Меріме, художника С. Бродського; окремо від них

за столом учень у ролі «автора роману»; по центру біля дошки

учень-«експерт»; роль ведучого прес-клубу виконує вчитель.

•    Вступне слово вчителя.

Перш ніж відкрити засідання прес-клубу, згадаймо наш девіз — вислів філософа Вольтера: «Ваша думка мені глибоко ворожа, але за ваше право її висловити я готовий пожертвувати своїм життям» і правила.

У нас дозволяється:

- сперечатися, не погоджуватися із загальноприйнятою точ­кою зору;

- висловлювати різні, можливо, і зовсім дивні та оригінальні думки з  проблеми, що обговорюється;

- визнавати можливість помилковості своїх поглядів і проси­ти критично їх осмислити.

У нас забороняється:

- відзиватися ганебно про будь-кого;

- під час обговорення питання переходити на особистість опонента;

- переривати співрозмовника;

- бути категоричним;

- висміювати думку опонента чи доводити її до абсурду;

- міняти тему обговорення, коли немає чого сказати;

- використовувати образливі перебільшення, а також слова: всі, ніхто, завжди, ніколи, скрізь, ніде...

Звучить фонозапис «Вступу»

до балету Л. Мінкуса «Дон Кіхот».

Учень із творчої групи (читає):

Ласкавий лицар. Він говорить. Мова Тече, немов ручай із кришталю. О, як я слухати його люблю!

Ось він іде, як доля загадкова, Світ веселити силою жалю, Скорботою свого святого слова.

Учитель. Так писав про Дон Кіхота нікарагуанський поет Рубен Даріо.

Сьогоднішнє засідання нашого прес-клубу присвячене одно­му із найзагадковіших літературних героїв — Дон Кіхоту Ламанчському. Ми маємо з'ясувати для себе, хто ж він є насправді — ди­вак, що остаточно втратив почуття реальності та здорового глузду, чи шляхетний, мужній лицар, борець за свободу та справедли­вість, чому Дон Кіхот – вічний образ. Ми з вами дізнаємося, чи можна «світ веселити силою жалю, скорботою свого святого слова»; поставимо багато інших акту­альних для нашого сьогодення запитань, можливо, на деякі з них дамо відповіді.

Поетична сторінка. Учні творчої групи читають виразно вірші різних поетів про Дон Кіхота.

Учитель.

• Кому із поетів, на вашу думку, найкраще вдалося розкрити сутність характеру Дон Кіхота?
• Що спільного у всіх прослуханих вами творах?
• Які почуття переважають у віршах?
• Про що свідчить те, що до образу Сумного рицаря звертаються поети різних країн, різних епох?

Експерт. Скільки існує роман Мігеля де Сервантеса, стільки точиться полеміка навколо його центрального образу. Серед кри­тиків «Дон Кіхота» ми зустрінемо таких мислителів та митців, як Шеллінг і Гегель, Байрон, Гете і Гейне, Гюго і Тургенєв та багато інших. Говорячи про роман, кожний з них висловлював свій оригі­нальний, самостійний погляд, здебільшого мало схожий на погля­ди інших.

    Так, наприклад, філософ Фрідріх Гегель вважав, що у «Дон Кіхоті» висміяна ідея лицарства у своєму найвищому значенні. Поет Генріх Гейне зазначав, що цей роман — величезна сатира на люд­ську захопленість взагалі, в Дон Кіхоті він бачив символ мрії, ви­сокої поезії і всього ідеального, а в Санчо — тверезу прозу і ре­альність, тому роман трактувався ним як утвердження фатальної, неминучої протилежності мрії і реальності, ідеального і дійсного, які не можуть існувати поряд в людському суспільстві. Інший ні­мецький письменник Фрідріх Шиллер писав, що Дон Кіхот — це «шляхетна та прекрасна натура». Англієць Байрон стверджував, що успіх Сервантеса «був куплений дорогою ціною морального занепаду його батьківщини». Французький письменник Гюго, по­годжуючися з критиками щодо таємного смислу роману, зізнава­вся, що вхлибині душі він все ж таки на боці Дон Кіхота, і підкрес­лював, що за сміхом Сервантеса криються сльози.

Учитель. Як бачимо, різні, іноді і зовсім протилежні, погляди викликає цей роман. Цікаво, а що ви думаєте про його героя?

Учні висловлюють різні думки.

Експерт. Хто може знати краще свого героя, ніж його автор? Отож давайте пильніше подивимося на самого Мігеля де Серван­теса Сааведра.

                    Учень звертається до портрета письменника.

У біографічному нарисі ученого О. Цомакіона читаємо: «У двадцять років це був молодий ідальго, який дорожив знат­ністю свого імені та славою предків, гордий, незважаючи на бід­ність, з характером, загартованим у боротьбі з матеріальними нестатками, незалежний, волелюбний, сміливий, з пристрасним прагненням корисної та самовідданої діяльності. Його мужня кра­са якнайкраще гармоніювала з внутрішнім змістом. На його пор­третах, що збереглися, ми бачимо людину з обличчям енергій­ним та виразним, з високим чолом, з відкинутим назад волоссям, з правильною дугоподібною лінією брів. Орлиний ніс з тонкими рухливими ніздрями, витончена звивиста лінія губ, огняні, про­никливі, широко розплющені очі з легким відтінком іронії у по­гляді,— все це різке, виразне і викриває натуру пряму та ціліс­ну, людину діяльну та позитивну, що не має нічого спільного з мрійником».

Учитель. Прошу звернути увагу на останнє речення, особ­ливо на те, що, як пише біограф, сам Сервантес не мав «нічо­го спільного з мрійником». Та що тоді мав на меті письменник створюючи цей роман, і як йому вдалося показати, можливо, най-мрійливішого з усіх мрійників? Спитаємо у самого Сервантеса.

Учень - Сервантес: Справді, спочатку моєю ідейною метою було скинути владу лицарських романів та припинити їхнє розповсюдження у вищому світі та в народі. Книга планувалася як літературна пародія на лицарський роман. Однак згодом «книж­кового лицаря», героя пародії змінює справжній шляхетний ли­цар подвигу. Недаремно в епілозі роману я написав: «Для мене одного народився Дон Кіхот, а я народився для нього, йому су­дилося діяти, мені описувати, ми з ним надзвичайно дружна пара... «Я щиро полюбив свого героя і, закінчивши у 1605 році роман, навіть і гадки не мав, що мені знову потрібно буде взяти­ся за перо. Однак трапилося непередбачене: незабаром після того, як з'явився роман, я дізнався, що хтось (прізвище дослід­ники моєї творчості так поки ще і не з'ясували) написав II том, у передмові до якого було багато принизливих образливих для мене натяків. Мій герой виглядав як жалюгідний дурень. Звичай­но, примиритися з цим я не міг і вирішив дати бій ворогу, що схо­вався під псевдонімом Алонсо Фердінандеса Авельянди. Так я на­писав продовження роману. Але як застрахувати своє дитя від можливих подальших спроб лжеавторів зганьбити мого найулюб­ленішого героя? Залишалося, на жаль, одне: закінчити твір опи­сом смерті Дон Кіхота.

Експерт. Але не всі зрозуміли таке рішення. Томас Манн на­звав смерть Дон Кіхота «літературним вбивством». Він писав: «Одна справа, коли улюблений герой автора помирає у ході роз­повіді, а зовсім інша — коли автор змушує його померти... щоб ніхто інший вже не зміг змусити його розгулювати по світу».

Учитель. А ви розумієте почуття автора до свого героя? Чи погоджуєтеся ви з таким незвичним способом захистити його? І взагалі, сміх чи сльози викликає у вас доля Дон Кіхота?

Учень - художник Сава Бродський: «... Мені ніко­ли не було смішно навіть під час того найпершого читання, коли мене хвилювали значно більше, ніж текст, ілюстрації Доре у чудо­вому виданні, подарованому мені з нагоди закінчення 5-го класу школи. Деякі мої друзі заходилися сміхом щоразу, коли цей див­ний довгов'язий дідок потрапляв у халепу. Я не знав чому, але в мене клубок підступав до горла, і я відчував калатання його шля­хетного серця. Я не міг хихикати там, де хотілося кричати та зу­пинити хамське знущання над безумним ідальго!»

Учитель. Прихильники цієї точки зору, використовуючи текст, поясніть, будь ласка, чому саме такі почуття викликає ге­рой М. де Сервантеса.

     Учні згадують відповідні епізоди роману та коментують їх.

Учитель. Справді, ми бачимо на початку роману нашого ге­роя щасливою людиною. Мета та завдання його значні та гуман­ні, йому необхідно усунути беззаконня, ліквідувати несправедли­вість, кривду, припинити зловживання. Звідси і відчуття радості: він потрібний світові. Своїм активним втручанням він намагаєть­ся допомогти людям стати щасливими. Але, на жаль, це тільки у мріях нашого героя. А що ж насправді? Які наслідки «подвигів» Дон Кіхота?

Школярі-опоненти Дон Кіхота висловлюють свої думки,

наводять приклади з тексту, говорять про те, що ми бачимо

на сторінках роману не тільки гуманну та шляхетну людину,

а й навіженого з хворобливою уявою, що мріє про небувалу славу,

не цікавлячись при цьому, який результат матимуть його вчинки.

Перед нами людина, котра повсякчас перебуває у конфлікті

з дійсністю, ось чому його подвиги іноді не тільки не корисні,

а й шкідливі, принаймні нікому не потрібні.

Учитель. Важко не погодитися з аргументами опонентів на­шого героя. Іспанське прислів'я стверджує: «Три багато та три мало занапащають людину: багато говорити і мало знати, багато витрачати і мало мати; багато уявляти і мало значити.» Дон Кіхот був переконаний, що можна лише з одним списом та мечем у ру­ках утвердити справедливість у світі трактирників та торговців. А як ви вважаєте, чи мусить добро бути озброєним, уміти обороняти­ся, захищати свої ідеали?

Учні відповідають.

Експерт. Французький письменник Проспер Меріме спеці­ально вивчив іспанську, щоб прочитати «Дон Кіхота» в оригіналі.

Учень — Проспер Меріме. Незважаючи нате, що див­ними нам здаються вчинки та дії героя, ми йому співчуваємо, ро­ман залишає відчуття доброти, і в ньому, на мою думку, повністю відсутні скепсис та цинізм. Мені здається, що «лихо тому, хто ні­коли не переймався хоча б деякими думками Дон Кіхота, хто ніко­ли не наражався на насмішки та удари долі за те, що намагався відновити справедливість».

Учень — Іван Тургенєв. «Дон Кіхот увесь пройнятий від­даністю ідеалу, для якого він готовий зазнавати усі можливі злиго­дні, жертвувати життям. Саме життя він цінує настільки, наскільки воно спроможне бути засобом для втілення ідеалу, для установ­лення істини та справедливості на землі. Жити для себе, піклува­тися про себе Дон Кіхот вважав би ганебним. Він увесь живе (якщо можна так висловитися) у нестямі, для інших, для своїх братів, для протидії ворожим людству силам — чаклунам, тобто гнобителям».

Учитель. Українська поетеса Ліна Костенко в «Баладі моїх ночей», присвяченій нашому герою, пише:

Ти, Дон Кіхоте, може, біснуватий?

Що в тебе є? Печаль і далина.

Тобі не досить — просто існувати?

Ти хочеш побороти чаклуна?!

Ці рядки стали епіграфом сьогоднішнього нашого засідання. Так, Дон Кіхот не може «просто існувати», сенс його життя — у бо­ротьбі за щастя інших.

   Учні-мистецтвознавці представляють репродукції картин Г.Доре, Г.Коржева, Пабло Пікассо, Сальвадора Далі, О.Дом’є, ілюстрації Ж.Гранвіля.

Учитель. Як ви розумієте вислів: «Найважливішим для художника є відображення духовної сутності епохи».( Іван ШАДР)

• Що спільного у творах мистецтва і поетичних рядках  про Дон Кіхота?
• Чи можемо ми говорити, що Дон Кіхот – вічний образ? Чому?
• Яку рису уособлює Дон Кіхот?
• Поміркуйте: що, на вашу думку, дало підстави майстрам слова і живопису звернутися до образу Дон Кіхота?
• Допишіть цитатну доріжку поетичної хрестоматії власним висловлюванням про роман Сервантеса «Дон Кіхот».

Експерт. У ХІХст. виникає поняття «донкіхотство». Цим сло­вом почали називати вчинки людини, яка прагне до якоїсь висо­кої мети, та не усвідомлює неможливості її здійснення. Але ціка­во, що поняття «донкіхотства» включає в себе повагу до людини та визнання її високої духовної сили.

Учитель. Хто ж ви — Дон Кіхот Ламанчський?

У кожного з нас цей герой викликає різні емоції. Хтось захоп­люється його мужністю та шляхетністю, а когось він просто дра­тує своїми наївними мріями та ідеями. Це не дивно — всі ми різні. Але, хоч як би там було, нас вражає цей лицар і мудрець безмеж­ною добротою та людяністю. І, можливо, доки існуватимуть такі диваки, готові пожертвувати собою заради ідеї, добро існувати­ме на землі. Адже в народі кажуть: «Світ тримається на диваках!»

Ми закінчуємо вивчати роман М. де Сервантеса, підходить до завершення наше засідання, а Дон Кіхот знову збирається у до­рогу, назустріч серцям нових читачів.

Кто говорит, что умер Дон Кихот?

 Вы этому, пожалуйста, не верьте:

Он не подвластен времени и смерти.

Он в новый отправляется поход!  (ЮліяДруніна)

2.3 ЛІТЕРАТУРНА ГРА

«СЕРВАНТЕС І «ВІЧНИЙ ОБРАЗ» ДОН КІХОТ»

Мета:

• закріпити і поглибити знання учнів про важливі і найбільш цікаві факти з біографії письменника, його творчості;
•  перевірити знання учнями тексту твору;
•  розвивати пам'ять, увагу, мислення, мовлення;
•  виховувати естетичний смак та повагу до інших культур.

…пильнуй завше, хто ти єсть такий, пізнай себе

самого, а то найтрудніше з усіх пізнавань.

Сервантес

Представлення експертів-інтелектуалів, що будуть оцінювати гру.

Представлення команд, їхніх візиток.

 І раунд. «Експрес» (1 раціо за кожну вірну відповідь)

Раціо – від латинського слова rationalis, що означає «розумний».

«Літературна епоха»

І команда

1. На яку епоху припадає творчість Сервантеса? (Відродження)
2. Яке право стверджувала нова філософія доби Відродження? (Право людини  на земне щастя)
3. Яка найголовніша галузь гуманістів? ( Філологія)
4. Назвіть художників доби Відродження. ( Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель)
5. Як назвали діячі культури Відродження добу між двома злетами людського духу, Античністю і Ренесансом? (Середніми віками)
6. Назвіть суттєвий фактор упливу на зміну світогляду європейців у добу Ренесансу? ( Великі географічні відкриття)
7. Кого називають «останнім поетом Середньовіччя і першим поетом Відродження» ? (Данте)
8. Назвіть новий музичний жанр, який виник в цю добу? (Опера)
9. Ренесанс розпочався з відродження яких наук ? (Гуманітарних)
10. Який твір за дослідженням Нобелівського інституту у м.Осло у 2002 році був названий найкращим і найвпливовішим у світовій літературі? («Дон Кіхот» Сервантеса)

ІІ команда

1. Назвіть межі доби Відродження. (14-17 ст.)
2. Яка країна стала першою на шлях Відродження? (Італія)
3. Як називалися вчені, що прославляли людину та земне щастя? (Гуманісти)
4. Хто увів до широкого обігу термін «Відродження»? (Джорджо Вазарі)
5. Хто такий Йоганн Гутенберг? (Німецький майстер. що винайшов друкарський верстат)
6. Як називали гуманісти латинську мову, якою писали Вергілій і Горацій?  ( «Золотою латинською»)
7. У добу Відродження виникла нова  картина світу. Яка? («Антропоцентрична»)
8. Назвіть новий літературний жанр, який виник в цю добу? (Утопія)
9. Як інколи називають період пізнього Середньовіччя (Проторенесансом)
10. Хто з героїв Вільяма Шекспіра повторює думки Дон Кіхота про духовну суть доби? (Гамлет)

Підсумки експертів.

ІІ раунд. «Блискавичність» (1 раціо за вірну відповідь)

«Життєвий шлях Сервантеса»

1. Батьківщина Сервантеса. (Іспанія)
2. Професія батька письменника. (Дрібний поміщик – ідальго)
3. У якого італійського кардинала був на службі Сервантес? (Аквавіви)
4. Яка країна вплинула на духовний і культурний розвиток письменника?              (Італія) 
5. У якій битві був поранений Сервантес у 1571р.? ( Між турецькою ескадрою і флотом Священної ліги)
6. Яка прикра подія сталася з письменником під час повернення  в Іспанію?    (Потрапив в полон до Гасана-паші) 
7.  Що було причиною призначення великого викупу за Сервантеса? (Рекомендовані листи на ім’я  іспанського короля)
8. Через що Сервантес ледве не був відлучений від церкви? ( Через конфлікт з церковною управою)
9. Чому двічі ув’язнювали письменника? (Через приховування коштів)
10. Який роман приніс письменнику світову славу? («Хитромудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі»)
11. Який задум був у  Сервантеса? (Написати пародію на лицарські романи)
12. Який останній благородний крок зробив письменник? ( Прийняв чернецький сан, щоб не обтяжувати родину на своє поховання)

Підсумки експертів.

ІІІ раунд. «Заглиблення в науку» (2 раціо за вірну відповідь)

Роман «Дон Кіхот»

1.Хто є хто?

З’єднати характеристики з головними героями роману «Дон Кіхот».

Уособлює високий романтизм

Тверезе бачення реальності

Зацікавлений зброєносець

Вольність і честь – найкращі скарби

Бідний гідальго

Дон Кіхот                  Неприйняття бездіяльного життя               Санчо Панса

Бажання слави

Бажання влади

Суперечливість думок і висновків

Боягузтво

Корисливість

Відсутність сили волі, слабість

2. Геральдика

З двох емблем вибрати ту, на якій зображено щит Дон Кіхота. Аргументувати свій вибір.

3. «Кому належать слова?»

За цитатою із тексту (переклад М.Лукаша) вгадати героя роману.

1. «…Волею небес уродився я в сей залізний вік, аби на світі золотий вік, або, як кажуть, золоту добу воскресити». (Дон Кіхот)
2. «…Ох, я нещасний, і безталанна та мати, що мене спородила! хоч я й не лицар, і в лицарство не пнуся, та при всякій пригоді вам чи змелеться, а мені то вже притьмом скрутиться!» (Санчо Панса)
3. «Пане рицарю, я зовсім не жадаю, аби вашець за мої кривди на комусь помщався: як прийде до діла, то я й сам зумію одсіч дати. Я одного лише вимагаю – нехай вашець заплатить мені за ночівлю в моїм заїзді…» (Корчмар)
4. « Благаю вас, пане, якщо ви християнський рицар. не вбивайте мене….ми супроводимо до міста Сеговії останки одного шляхтича, що помер у Баесі і там був похований. Тепер ми перевозимо його, як я вже сказав, до Сеговії, звідки він походить і де міститься його родова усипальня.» (Бакаляр із Алькобендаса)
5. «Пане рицарю, «заспівати» означає у цих харцизяк признатися на муках. Цього лотра взяли на тортури, то він признався, що був коноводом, тобто коні грав, от і дали йому зате признання шість років галер, не рахуючи двохсот батогів, що взяв уже в спину.» (Вартовий)
6. «Я не встану з місця, о славетний і зацний рицарю, допоки ви з добротливості й великодушності своєї не приречете мені одної ласки, що буде за честь і славу персоні вашій і за велике благо найбарзо невтішній і наймоцно скривдженій дівиці на білому світі.» (Доротея)
7. « Мало того, що не заплатив, а скоро пане, з лісу ви виїхали, і ми зосталися самі, знов прив’язав мене до того самого дуба і такої дав хлости, що всю шкуру з мене спустив, як із святого Бартоломія».(Андрусик)
8. «О квіте лицарства!...О пане мій добрий, понад усіх Олександрів щедротний – за вісім місяців джурування дав єси мені найкращий острів, який будь-коли опливало і омивало море!» (Санчо Панса)

Підсумки експертів.

ІV раунд. «ТЕТ-А-ТЕТ» (2 раціо за вірну відповідь)

Команди заздалегідь підготували по два непростих, «з родзинкою» питання за творчістю Сервантеса. Учасники гри по черзі загадують один одному завдання.

Підсумки експертів.

V раунд. «Інтелектуал»

Знайти значення слів (за перекладом М.Лукаша):

БАКАЛЯР, ГІДАЛЬГО, ПАРОДІЯ, ЛИЦАР, ВІЧНИЙ ОБРАЗ, ВАЛЮША, КОРЧМАР, ДЖУРА, ХАРЦИЗ, МЕТАМОРФОЗА, ЦИРЮЛЬНИК, КАЙДАННИК, ГАЛЕРНИК, ПАРОХ.

• парафіяльний піп
• людина іншої віри
• сукновальня
• в’язень
• зброєносець, помічник у козацької старшини
• образ, який створено давно, але не втратив своєї актуальності досі і вийшов за межі того твору і епохи, де він народився
• важко озброєний кінний воїн
• дворянин в середньовічній Іспанії
• невільник
• дячок, що вчив дітей
• власник заїзду
• комічне наслідування
• перетворення
• розбійник, грабіжник

VІ раунд. «Ілюстратор». ( 2 раціо за правильну відповідь)

«Література і живопис»

Назвіть автора картини. Доберіть поезію, яка відповідає змісту картини.

1.В уламках од зброї з іржавим мечем

Він гордою їде ходою,

І погляд у його сіяє вогнем,

І серце аж рветься до бою.

Меча не пускає він з лицарських рук                                                                                            І страху ніколи не знає.                                                                                                            Життя його — низка і горя, і мук,                                                                                                  Та іншого він не бажає. (Б.Грінченко)

2. Кто говорит, что умер Дон Кихот?

Вы этому, пожалуйста, не верьте;

Он не подвластен времени и смерти,

Он в новый собирается поход.

А ветряные мельницы скрипят,

У Санчо Пансы равнодушный взгляд, —

Ему-то совершенно не с руки

Большие, как медали, синяки,

И знает он, что испокон веков

На благородстве ловят чудаков..(Ю.Друніна)

3. Дон Кихот путей не выбирает,                                                                                                                                     Росинант дорогу сам найдет.                                                                                                                                    Доблестного враг везде встречает,                                                                                                                             С ним везде сразится Дон Кихот.

Славный круг насмешек, заблуждений,                                                                                                                                          Злых обманов, скорбных неудач,                                                                                                                    Превращений, битв и поражений                                                                                                          Пробежит славнейшая из кляч. (Ф.Сологуб)

Підсумки експертів

VІІ раунд. Конкурс капітанів (Найкраща робота оцінюється в 5 раціо.

На виконання дається 5 хвилин).

Написати  лист  Дон Кіхоту.

Гра з глядачами.

Підсумки експертів.

Підбиття підсумків гри.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Градовський А.В. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. Методичні аспекти вивчення української літератури у взаємозв’язках з українською.-К: ПП РВФ «Софія», 1998.
2. Гречушкіна Г. Статус між предметних зв’язків у системі сучасної освіти.//Зарубіжна література.(Шкільний світ).-2009 - №21/24.-с.16-17
3. Дмитрова Н. Естетичне виховання учнів засобами мистецтва на уроках зарубіжної літератури. // Зарубіжна література в школі.-2007.-№7
4. Зарубежные писатели: Биографический словарь.- Москва: Просвещение, учебная литература, 1997.
5. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / автор – укладач Н.П. Наволокова. - Х.: Вид. група «Основа», 2009.
6. Клименко Ж.В., Ісаєва О.О. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 7-8 класи: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2004.
7. Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В. Зарубіжна література: Підруч. для   8 кл. загальноосвіт. навч.закл. – К.:Грамота,2008.
8. Компетентність вчителя ЗЛ: реалізація на уроці / упоряд. Н.Жданова.- К.:Шк.світ, 2009.-128с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
9. Миропольська Н.Є. Формування культури учнів загальноосвітньої школи засобами мистецтва слова: автореферат дис.докт.пед.наук.-К.:А.С.К.,2003.
10. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / упорядники В.М.Андрєєва. -Х.:Вид.група «Основа», 2009.
11. Слободянюк О.М. Урок світової літератури: культурологічний підхід. – Тернопіль: Мандрівець, 2012
12. www.ostriv.in.ua