Інтегроване та проєктне навчання в змісті Нової української школи

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

 ІЛАРІОНІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Вул. Центральна, 18, с-ще Первомайське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52541

e-mail: pernvk@gmail.com   

Вчитель початкових класів

Панасюк Інна Іванівна

Інтегроване та проєктне навчання в змісті

Нової української школи

Вступ

                    Учитель – це той, хто не затискує, а визволяє;

                    не пригнічує, а підносить; не бгає, а формує;

                    не диктує, а навчає; не вимагає, а запитує;

це той, хто переживає з дитиною багато натхненних хвилин.

Януш Корчак [1]

Наразі докорінні зміни в освіті орієнтують учителів відмовлятися від авторитарного стилю навчання на користь гуманістичного підходу й застосування методів, що сприяють розвитку творчих засад особистості з урахуванням її особливостей.

Провідне значення в Новій українській школі набуває інтегроване і проєктне навчання. Ці навчання – є процесом і результатом об’єднання окремих елементів навчання та виховання в єдину, цілісну систему з метою отримання якісно нового результату у навчанні.

Отже, якнайкраще надання нових знань забезпечують інтегровані заняття, у яких визначена тема розкривається комплексно, із залученням різних напрямків освітньої діяльності. Синтез набутих знань дозволяє сформувати у дітей цілісне уявлення, навчитись аналізувати, критично мислити [3].

Критичне мислення є однією із основних складових формування особистості, здатної аналізувати, критично сприймати виклики сьогодення та робити власний свідомий вибір. Правильно організоване освітнє середовище спонукає до активної навчальної діяльності, сприяє інтелектуальному розвитку учнів, дає змогу кожній дитині повірити в свої сили і здібності, навчитися взаємодіяти з однолітками , розуміти й оцінювати їхні почуття і вчинки, а саме це є в основі навчання.

Проєкт – це вмотивована , цілеспрямована, добровільна, активна й дослідницька діяльність людини.

Інтегроване і проєктне навчання в змісті Нової української школи формує й розвиває ключові і предметні компетентності учнів під час вивчення будь – яких предметів шкільного курсу навчання [4].

          Я – вчитель, яка свідомо обрала професію, як і переважна більшість вчителів, а з  початком 2018-2019 навчального року опинилася у колі тих педагогів, які розпочали втілювати ключову реформу Міністерства освіти та науки України «Нову українську школу»  в  життя.

Головна мета, яка постала переді мною з колегами – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті.

Інтегроване та проєктне навчання в змісті

Нової української школи

Нова українська школа – це школа, до якої приємно ходити школярам. У ній прислухаються до думки учнів, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам також подобається відвідувати школу, де панують співпраця та взаєморозуміння.

Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти.

Замість запам’ятовування фактів та визначень понять здобувачі освіти  набувають компетентностей, формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

У центрі реформи – інтегроване тематично-проєктне навчання та діяльнісний підхід [1].

Міжпредметна інтеграція в початковій школі вирішує ряд проблем. Наприклад, дублювання навчального матеріалу на різних предметах, те, що “монологічні” предмети втрачають практичну ефективність. Інтеграція дає змогу дитині сприймати предмети і явища цілісно, різнобічно, системно та емоційно, адже вивчають їх з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

Основна навчальна одиниця в Новій українській школі – тематичний тиждень, протягом якого діти разом з вчителем працюють над певною темою – усе досліджують, спостерігають, вивчають. І врешті створюють спільний продукт. Це може бути макет, побудований з ЛЕГО, власна книжечка, фотоколлаж, лепбук або інсценізація чи лялькова вистава. Все це створюється дітьми не  тільки вдома з татом та мамою, а самостійно і разом з однокласниками, під керівництвом вчителя.

Основне джерело інформації для учнів – це спілкування з усіма суб’єктами освітнього процесу. Вони багато спілкуються між собою, з вчителем та іншими працівниками школи.

     Проєкти, дослідження школярі роблять разом – тож ми часто застосовуємо групову роботу. Діти опановували її поступово – багато працювали в парах, малих групах, вчились толерантності та дружелюбності. Ми часто використовуємо різні способи поділу на групи (малюнки для бейджиків, лічилки, картки), щоб максимально залучити учнів до роботи та використати потенціал кожної дитини.

Інтеграція вимагає від вчителя більш глибинної підготовки. Приміщення для таких уроків мобільно та технічно обладнано. Постійно зосереджую свою увагу на досягненні очікуваного результату, щоб не втратити основної ідеї – “здобути нові знання” [4].

Інтегроване навчання сприяє:

* формуванню загальнонавчальних та предметних навичок і вмінь;

* виробленню життєвих цінностей;

* максимальному використанню своїх здібностей;

* створенню атмосфери співробітництва, взаємодії;

* розвитку комунікативних якостей;

* формуванню доброзичливого ставлення до інших;

* можливості висловлювати, відстоювати та пропонувати свою думку;

* формуванню навичок толерантного спілкування;

* опановуванню нового матеріалу за короткий час;

* вмінню аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми;

* можливості проявити ініціативу, самостійність; винахідливості та творчому підходу до розв’язання проблеми.

Основними формами інтегрованої роботи є навчальна взаємодія у парах і мікрогрупах. Діти демонструють вміння мислити, спілкуватися; в них формується самостійне критичне мислення; розвивається вміння аналізувати, порівнювати, оцінювати. Учні не тільки помічають недоліки у чужій роботі, а й відшукують позитивні моменти, аналізують їх. Також вчаться критично оцінювати та аналізувати результати своєї роботи. Для цього застосовую такі методи навчання:

* метод прогнозування;

* постановка та рішення проблемного запитання;

* метод образного бачення;

* встановлення причинно-наслідкових зв’язків;

* метод порівняння;

* метод «уживання»;

* метод запитань;

* метод рецензій;

* метод аналізу;

* об’єднання розрізнених фактів у цілісний образ;

* метод оцінювання дій інших;

* метод дослідження проблеми;

* метод інформації;

* творчі завдання

Під час інтегрованого навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з товаришами, критично мислити, поважати думку одне одного, приймати продумані рішення.

Творчій роботі учнів у групах сприяють такі методи і методики інтерактивного навчання:

* «Мозкова атака» ( є прекрасним методом для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідеї ).

* «Кубування» ( є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми: описання, порівняння, встановлення асоціації, аналіз, аргументація).

* «Асоціативний кущ» ( універсальний метод, може бути використаний на всіх етапах уроку під час вивчення будь-якого предмету. Спонукає думати вільно та відкрито стосовно певної теми ).

* «Передбачення» ( метод стимулює розвиток критичного мислення; дозволяє синтезувати думку, аналізувати інформацію, давати оцінку та зіставляти свої уявлення з розвитком подій ).

* «Взаємного навчання» ( надає можливість учням брати участь у навчанні та передачі знань своїм однокласникам. Учні виступають у ролі вчителя і керують процесом навчання. Методика дає можливість ставити питання і вислуховувати відповіді на них ).

* «Доповідач – респондент» ( робота в парах: один учень переказує зміст прочитаного, інший показує за допомогою рухів, жестів, міміки. Учні взаємодоповнюють один одного; сприяє розвитку уваги, пам’яті ).

* «Дискусія» ( метод дає нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання; сприяє розвитку мовленнєвої компетенції. Учні вчаться висловлювати та аргументувати власну думку. Фрази, що найчастіше вживаються: «Я думаю», «Я вважаю», «На мою думку», «Я згоден, але…», «Я не згоден, тому що…» ).

* «Мозаїка» ( метод, що дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати одне одному вчитися навчаючи. Кожен учень самостійно опрацьовує свою частину матеріалу і знайомить з нею свою групу. За допомогою товаришів дитина сприймає тему в цілому ).

Зваживши все вище зазначене, починала поступово використовувати технології, прийоми, щоб і я, і учні звикли до них.

Спочатку проводила з учнями особливе організаційне заняття, де разом із ними обговорили правила роботи у класі. Використовувала спочатку прості інтерактивні технології:

* роботу в парах;

* роботу в малих групах;

* «мозкова атака» тощо.

Так, на уроках читання, починаючи з 2-го класу учні працюють в парах під час словникової роботи. Слова подані в два стовпчики. Перший стовпчик читає учень першого варіанту, а партнер слідкує за правильністю читання (виступає в ролі учителя), потім обмінюються ролями. Роботу в малих групах пропонувала для вирішення складних проблем, що потребували колективного розуму, коли завдання вимагало спільної, а не індивідуальної роботи. Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності.

Найпоширенішою технологією ситуативного моделювання в початкових класах вважаю розігрування ситуацій за ролями («Рольова гра», «Програвання сценки», «Драматизація»). Розігрування конкретної життєвої ситуації за ролями допомагає учням виробити власне ставлення до неї, набути досвіду шляхом гри, сприяє розвитку уяви і навичок критичного мислення. Тому на практиці досить часто планую роботу в групах. Відмічу, що учням дуже подобається саме ця технологія навчання та інсценування епізодів прочитаного.

Метод проєктів – це запланована діяльність, що передбачає досягнення поставлених завдань протягом певного періоду часу, це навчально – практична діяльність, яка має певні освітні цілі. Вона включає дослідження та вирішення проблеми, використання різноманітних джерел інформації й різних матеріалів, планується й виконується учнями та вчителем за умов, що близькі до реальних.

Неодмінною сутнісною ознакою методу проєктів є його спрямованість на результат.

Проєкти над якими працювали мої учні [4].

                                           « Годівничка для синички»
Тип проєкту:
за предметною галуззю – міжпредметний;
за тривалістю – середньої тривалості;
за характером контактів – учитель, батьки, учні  класу;
за основним видом діяльності – дослідницько – пошуково – інформаційний;
за формою проведення – дослідницько – пошукова, практична робота дітей із подальшою презентацією здобутої інформації за матеріалами проєкту;
за кількістю учасників – колективний, груповий, індивідуальний.
Проблема:  екологічне виховання молодших школярів  через призму допомоги зимуючим птахам нашого регіону.
Учасники проєкту: учні ,  батьки, вчитель
Мета проєкту:
ознайомити учнів із зимуючими та перелітними птахами України;
сприяти усвідомленню учнями потреби допомагати пернатим друзям взимку, підвести до розуміння, що птахи – наші друзі, їх  необхідно оберігати; активізувати бажання дітей допомагати птахам не лише у несприятливу зимову  пору року, а постійно;
виготовити годівнички (конкурс «Моя годівничка - найкраща») та підгодовувати пташок ( акція «Пташино, чи ти їла ?»);
учити дітей самоорганізовуватися, планувати свої дії, узагальнювати результати роботи ,шукати різні джерела інформації;
формувати вміння працювати в групах;
навчити правильно підбирати корисний корм для птахів;
виховувати у дітей любов та дбайливе ставлення до пернатих друзів; бажання оберігати довкілля;
залучити до роботи батьків

Завдання проєкту
формувати загальнонавчальні компетентності, зокрема вміння    самостійно шукати нову інформацію в різних джерелах;
розвивати особистість дитини, розкриваючи її індивідуальність;
залучити до участі в проєкті батьків;          
виховувати екологічну культуру молодого покоління та гуманне ставлення до живої природи.
Очікувані результати:
зацікавлення учнів проєктною діяльністю;
практичне застосування дітьми набутих знань;
поліпшення контактів між дітьми;
створення ситуації успіху для кожної дитини.
Етапи:
1. Дізнаватися про зимуючих  птахів  нашої  місцевості, намалювати малюнки для виставки.
2. Виготовити годівнички ( дистанційне навчання).
3. Підготувати родинний проєкт «Які птахи прилітають до моєї годівнички взимку?»
Кінцевий результат:
систематизувати   знання учнів про синичку;
виготовити годівнички для зимуючих пташок, вивісити їх на деревах у дворах; годувати пташок насінням, крупами, шматочками несоленого сала;
оформити виставку дитячих робіт «Допоможи синичці!»;
оформити  родинний  проєкт «Які птахи приллітають до моєї годівнички взимку?

                                               «Наша родина»
Мета проєкту: виховувати в учнів любов і шанобливе ставлення до своїх батьків, до своєї родини, домівки, свого народу; розвивати та зберігати родинну творчість, вивчити історію роду, берегти родинні традиції, сприяти розширенню духовного світу учнів.
Тип проєкту: колективний, довготривалий, практично-орієнтовний, пізнавальний, творчий.
Учасники проєкту: учні ,  батьки, вчитель
Завдання проєкту:
Розширювати духовний світ дітей;
розвивати та зберігати родинну творчість;
формувати в дітей почуття, інтелект, уміння спілкуватися, активність учнів, індивідуальні здібності; вчити працювати самостійно;
виховувати шанобливе ставлення до своїх батьків,  до родинних традицій.
Очікуванні результати:
Збагачення внутрішнього світу учнів;
родинні традиції забезпечують зв’язок поколінь, сприяють збереженню скарбів українського народу;
впливають на розвиток і соціальне спрямування дитини в сім’ї та соціальному середовищі;
збереження родинних традицій;
сприяють розширенню духовного світу учнів;
згуртування шкільної родини.
 

                             «Ой, яка чудова українська мова»
Мета: поглибити знання дітей про значення мови у житті людини; розвивати дослідницькі умінні, спостережливість, аналітичне мислення; вміння дітей самоорганізуватися, планувати свої дії, шукати різні джерела інформації; виховувати допитливість та інтерес до культури рідного краю; з повагою і любов’ю ставитися до надбань українського народу.
Тип проєкту:
за предметною галуззю – міжпредметний;
за тривалістю – середньої тривалості;
за характером контактів – учитель, батьки, учні  класу;
за основним видом діяльності – дослідницько – пошуково – інформаційний;
за формою проведення – дослідницько – пошукова, практична робота дітей із подальшою презентацією здобутої інформації за матеріалами проєкту;
за кількістю учасників - індивідуальний
Проблема:  сприяти взаєморозумінню між батьками і дітьми, формувати високий ідеал родинно – сімейних відносин.
Учасники проєкту: учні,  батьки, вчитель
Етапи:
I етап-визначення теми і назви проєкту.
II етап –самостійна робота (дистанційне навчання).
III етап – випуск газети «Ой, яка чудова українська мова» (дистанційне навчання).
I V етап- презентація проєкту.
 

Висновки

Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Я, як педагог, самостійно приймаю рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, враховуючи особливості своїх учнів з метою максимальної ефективності процесу навчання.

У ході інтерактивного навчання учні вчаться:

* критично мислити,

* вирішувати складні проблеми на основі аналізу ситуацій і відповідної інформації,

* приймати продумані рішення,

* брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.

Інтерактивні методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії учителя й учнів: учитель стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень в свою чергу, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності протягом уроку, набуває особистісних компетентностей.

Інтерактивне навчання:

* розвиває в учнів комутативні вміння та навички,

* забезпечує виховну мету,

* привчає їх працювати в команді,

* знімає нервове навантаження.

Навчальні заняття для мене та моїх учнів - постійний пошук, спільна праця, в основі якої довіра та спільне бажання досягнути бажаний результат.

Список літератури

1. Звичайні форми роботи – новий підхід: розвиваємо ключові компетентності: метод. посіб. / К.А. Дмитренко, М.В. Коновалова, О.П. Семиволос, С.В. Бекетова. – Х.: ВГ «Основа», 2018. – 119 [1] с.: табл., схеми, рис. – (Серія «Нові формати освіти»).

2. Інтегровані уроки в початквій школі / Упоряд. Н.С. Вегера – Тернопіль-Харків: Ранок, 2010. – 160 с. – (Серія «Відкритий урок»).

3. Інтегровані уроки тематичних тижнів. Лайфхаки для вчителя НУШ. Я досліджую світ. 1 клас. – Х.: Вид. група «Основа», 2019. – 141 [3] с. – (Серія «Нова українська школа»).

4. Метод проектів у розвитку якості початкової освіти. / З.В. Рябова, Г.Ю. Кравченко. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013. – 144 с. – (Наша школа). – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).