УПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

                                 Гандурська Д.П.

                  вчитель початкових класів   Коломийського ліцею №9, спеціаліст вищої  категорії, старший вчитель                                                                                                  

УПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ 

«Неписьменними ХХІ століття будуть не ті, хто не вміє читати й писати, а ті, хто не може вчитися і переучуватися», -  Елвін Тоффлер.

Ми живемо в чудовому і складному, водночас,  періоді, коли час вимагає змін у всіх сферах життя людини. Сучасне життя та прогрес потребує виховання особистості, яка має бути компетентною в різних сферах життєдіяльності. Запорука соціалізації та конкурентоспроможності учнів – це формування ключових   компетентностей.   Визначаються ці компетентності як вміння людини ефективно розв’язувати  навчальні завдання та життєві проблеми. В цілому, життєвий шлях особистості залежить від її життєвої компетентності.

Приймаючи   виклики нового часу в сучасній школі з’являються технології та інструменти, здатні формувати «навички майбутнього», яка розвивається змалку  спроможністю до вміння формування і формулювання власної думки для оцінки інформації і прийняття рішення.   Важливим чинником успішного формування предметних і ключових  компетентностей  молодших школярів є добір учителем найбільш ефективних засобів, методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності. І саме школі доручається важлива роль – формувати особистість здатну жити і працювати в реаліях сьогодення. Призначення вчителя початкових класів у тому, щоб перетворити навчання на радісне для дитини заняття і при цьому сформувати такі життєві компетентності, які допоможуть учню ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, розв'язувати в повсякденному житті реальні проблеми пізнавати цей складний світ. Олександра Савченко, відома фахівчиня в галузі загальної педагогіки і дидактики початкової школи, серед усіх мотивів навчальної діяльності центральним і найсильнішим називає пізнавальний інтерес, що виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуального напруження та самостійної діяльності.

В епоху гаджетів і кліпового мислення ми пасивно споживаємо не завжди потрібну інформацію. Що вже казати про дітей, котрі, наслідуючи дорослих, так само живуть в екрані. Чи можна привернути їх увагу, захопити, навчити мислити критично: аналізувати, обробляти і застосовувати нові знання задля чогось особливого? Думаю, так. Лише необхідно мати бажання робити це, вірити в своїх учнів та вчитися разом з ними. Сучасна школа потребує, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а й запитували, досліджували, творили, розв’язували, інтерпретували та дебатували за його змістом, тому що учні, які мислять критично, зазвичай навчаються з інтересом. Щоб процес навчання був більш емоційним, результативним, обов’язково має існувати зворотній зв’язок. Співпраця між учителем і учнями – запорука успішної роботи. Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну та розвивальну функції.

                        Стратегії КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

                                        Мозкова атака 

Формуємо комунікативну, соціальну, полікультурну компетентність, використовуючи «Мозкову атаку» на етапі актуалізації знань. Комунікативна компетентність – вміння спілкуватись усно, висловлювати свої думки. Соціальна компетентність – вислуховувати думки інших, узгоджувати їх та доходити до порозуміння. Полікультурна компетентність – формування загальнолюдських якостей, ствердження гуманістичної моралі.

• згадуємо все, що відомо з цієї теми (важливо згадати все, що знаєте чи думаєте, що спаде вам на думку з теми; немає значення, чи правильне те, що згадали, чи ні);
• записуємо думки на дошці;
• класифікуємо інформацію.

Використання стратегій ЧПКМ /читання та письмо для розвитку критичного мислення/ на уроці:

• Асоціативний кущ;
• Мозкова атака;
• Читаємо – думаємо – обмінюємось ідеями;
• Порушена послідовність;
• Сенкан
• Речення з відкритим кінцем
• Есе
• Дискусія
• Кероване читання з передбаченням, робота з текстом, запитання, порушена послідовність
• Метод прес
• Ажурна пилка (Мозаїка)
• Написання казок, казка-навиворіт, конструювання загадок
• Фантастичні гіпотези (що було б, якби...)
• Письмо в малюнках
• Сторітеллінг

                    Таксономія запитань Блума

Цю таксономію застосовуємо з метою опису різних типів запитань – від нижчого рівня до вищого рівня мислення на етапі рефлексія, формуємо комунікативну компетентність, компетентність творчої діяльності. Комунікативна компетентність – усне мовлення, висловлення власної думки і вміння слухати інших. Компетентність творчої діяльності – розширення обріїв пізнання, створення словесних картин за уявою, надання характеристики героям, розв’язання проблемних ситуацій на основі сучасного життя.

Багаторівневе опитування:

1. Буквальні, прості запитання – назвати факти, згадати певну інформацію.
2. Питання уточнення.

• тобто, ти вважаєш, що …?
• ти насправді думаєш, що …?

3. Інтерпретаційні (пояснювальні).

• Чому? Чому…?

4. Творчі.

• Як розвиватимуться події далі?

5. Запитання на оцінку.

• Вироблення суджень: добре чи погано, правильно чи неправильно?

6. Практичні.

• Як би ви вчинили?

                  Джигсоу – 1 («Мозаїка») 

Комунікативну, соціальну, інформаційну компетентність формуємо, застосовуючи технологію «Джигсоу-1». Комунікативна компетентність – формування культури усного мовлення як засобу вільного спілкування та самовираження. Соціальна компетентність – робота в групах (постійних та експертних), узгодження та порозуміння думок в групі. Інформаційна – опрацювання інформації на підставі аналізу, синтезу, узагальнення; діалог як засіб отримання інформації один від одного.

1. Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість груп залежить від кількості частин тексту).
2. Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.
3. Кожна частина тексту вивчатиметься експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками членів постійних груп. Експерти вивчають свою частину тексту, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.
4. Повернення до своїх груп для викладання контролю. Учні мають засвоїти матеріал у цілому.
5. Індивідуальна та групова звітність.

             Керована діяльність читання – мислення з  передбаченням

Передбачення – припущення про те, що може трапитися на основі того, що відомо, що виявлено, усвідомлено. «Кероване читання – мислення з передбаченням» застосовується на етапі усвідомлення змісту, формує комунікативну компетентність – уміння спілкуватись усно, висловлювати свої думки; компетентність творчої діяльності – виявлення творчого потенціалу учнів, логічного, образного мислення, створення умов для розвитку творчої особистості.

Після ознайомлення з назвою твору та його автором перед читанням ставимо дітям запитання, що дозволяють зробити припущення, про що саме розповідатиметься у тексті.

         Текст розподіляється на частини, і далі учні читатимуть його за частинами. Після читання кожної частини учням ставляться запитання, а також пропонується зробити передбачення стосовно того, що трапиться у наступній частині. Після читання наступної частини це передбачення аналізується, й учні знову прогнозують наступні події.

                       Метод «Прес»

Використовуючи на уроці метод «Прес» формуємо в учнів соціальну компетентність, що допомагає навчити знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно спірного питання і розбиратися у своїх ідеях, а також формулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури. Також формуємо комунікативну компетентність, використовуючи діалог, дискусію.

Стратегія може бути використана на будь – якому етапі уроку.

1. Висловлюємо  свою думку: «Я вважаю…»

2. Пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що…»

3. Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад …»

4. Узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Висновки

   Успішність і ефективність формування компетентностей молодших

школярів залежать від форм і методів організації навчально-виховного

процесу. Пріоритетними в цьому сенсі стають сучасні педагогічні технології, які забезпечують активні форми діяльності учнів, залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації. Форми та методи критичного мислення забезпечують саме таку діяльність учнів та формують ключові компетентності, що сприяє розвитку творчої особистості.

Технологія критичного мислення дозволяє кожному учневі самостійно мислити і висловлювати переконливі думки. Учень вчиться приймати рішення, яке надасть йому змогу розв’язати поставлену вчителем на уроці проблему. Для цього дитина аргументує свою відповідь – рішення, доводить що саме це рішення є найкращим, оптимальним. Захищаючи свою позицію в спілкуванні учень набуває досвіду жити в соціумі, таким чином набувається досвід та формується соціальна компетентність учня.                 

Результатом системного застосування методики критичного мислення стає формування життєвих компетентностей.

Вважаю, що методика розвитку критичного мислення формує творчу особистість, а саме учні перетворюються на особистостей здатних використовувати набуті знання у нестандартних життєвих ситуаціях, генерувати нові ідеї.

Учні, які навчаються за даною методикою мають наступні ознаки:

• Сприймають думки інших критично, мають здатність прислухатися до думок інших, оцінювати й аналізувати їх.
• Аргументовано повідомляють про прийняте рішення на основі свого життєвого досвіду, набувають життєвої компетентності.
• Небайдужі у сприйнятті подій.
• Дитина виявляє вміння проникати у суть проблеми, виявляє допитливість.
• Учень вміє вести дискусію, здатен до діалогу, тобто вислухати думку інших та переконливо доводити свою позицію.

Література:

1. Булаківська Алла,  вчитель початкових класів Формування критичного мислення в початковій школі https://i-school.kiev.ua/formuvannya-kritichnogo-mislennya-v-pochatkovij-shkoli/
2. Величко ЛП · ДІАГНОСТИКА І ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ МОТИВАЦІЇ УМІННЯ ВЧИТИСЯ  2015 УДК 373.3.013.3 [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://lib.iitta.gov.ua/9773/1/%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE.pdf

1. Державний стандарт початкової освіти. [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti Електронний збірник наукових праць ЗОІППО – № 1(38) – 2020
2. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. 2016. [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkolacompressed.pdf
3. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. К., 2017. 96 с. 4. Путівник з розвитку критичного мислення в учнів початкової школи: методичний посібник для вчителів / автори-укладачі : О. І. Пометун, І. М. Сущенко. Київ, 2017. 96 с

.