Інтегроване заняття з англійської мови та української літератури

Державний заклад «Київський коледж зв’язку»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відкритий   захід

з англійської мови 

на тему:

 

«Taras Shevchenko is a poet, citizen, artist»

 

 

 

 

 

                                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2020

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Taras Shevchenko is a poet, citizen, artist.

 

Мета: Ознайомити студентів з окремими фактами біографії Т.Шевченка; формувати вміння сприймати текст на слух  та  вміти перекладати його з англійської мови; удосконалювати навички виразного читання поетичного твору; розвивати творчу уяву та образне  мислення студентів, зв’язне мовлення; сприяти розвитку міжкультурної компетенції;  продовжувати формувати навички сприйняття на слух  іноземного мовлення; виховувати любов і шану до талантів України, знаних у світі.

 

• to teach poems and songs;
• to develop the skills of reciting;
• to develop listening and speaking skills and imagination;
• to review lexical material and use it in the speech;
• to develop skills and involve students in the process of communication;
• to inform about the Shevchenko’s biography;
• to present quotations and jokes of prominent people.

 

Міжпредметні зв’язки: живопис, музичне мистецтво, українська література, географія.

 

Обладнання: комп’ютерна презентація, виставка книжок,  стіл,  накритий скатертиною,  на ньому ваза з квітами,  перо,  томик Шевченка, підсвічник і свічка. Портрети Шевченка.

 

Учасники: студенти 1-2 курсів

Кількість учасників: 10

Мова проведення: англійська, українська

Місце проведення: великий лекторій

 

 

 А ти, моя Україно,

 Безталанна вдово,

 Я до тебе літатиму!

   З хмари на розмову.

 На розмову тихосумну,

 На раду з тобою:

 Опівночі падатиму

 Рясною росою.          

 "Сон"

 

Хід заходу

Ведучі: Подгурська Наташа,  Карачов Саша

Студент 1: Савельєв Глеб

Студент 2:  Преображенський Микита

 

Ведучий 1: Dear guests! We invite you to our memory party devoted to the Shevchenko’s birth anniversary.

 

Шановні друзі! Запрошуємо вас у царство мудрого й красивого, правдивого й цінного, сильного й ласкавого, доброго й мужнього слова. Поезія – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини.

 

 (Запалює свічку) Діана

 

Ведучий 2:

Хай палає свічка.

Хай палає,

Поєднає нас вона в цей час.

Друзів голоси нехай лунають,

Слово й музика нехай єднають нас.

 

Звучить мелодійна музика.

 

Ведучий 1: Рідна мово! У тобі щедрість віків і пам’ять тисячоліть, неосяжна душа народу і безсмертя його.

Ведучий 2: Духовним батьком, творцем і рятівником української мови й всієї нації став Великий Кобзар – Тарас Шевченко.

 

То була дивовижна зоря.

На убогу і світом забуту,

Щоб її до життя повернути,

Бог послав Кобзаря.

 

Student: Taras Shevchenko is indeed one of the classics of world literature. His humanity, brilliant images of people make it understandable and close to people of different nations, although he is a poet of Ukraine.

That's why hundreds of attempts to translate Shevchenko were made on almost all the major languages ​​of the world. The English language, which is spoken and understood on all the continents, introduced Shevchenko to the world.

 

Студент: Тарас Шевченко є справді одним з класиків світової літератури. Його гуманізм, геніальні народні образи роблять його зрозумілим і близьким для людей різних націй, хоча він є поетом України. Образ Шевченкового поетичного генія не може бути переоцінений.

Саме тому сотні спроб перекладу Шевченка були зроблені практично на всі основні мови світу. Англійська мова, якою зараз говорять і яку розуміють на всіх континентах представила Шевченка для світової читацької громади найбільше.

 

Ведучий 1: We gathered today to  express  our sincere thanks for his life-giving word.

Дякуємо Богу святому, що живемо не в такий вік, коли за слово правди людей на хрестах розпинали або на кострах палили. Не в катакомбах, не в вертепах зібралися ми славити великого чоловіка за його науку праведну: зібрались ми серед білого дня і всією громадою складаємо йому щиру дяку за його животворне слово.

 

Студент  2: Нікіта

Хліб і сіль тобі, Тарасе,

Сьогодні підносимо…  

(Виносимо хліб-сіль, кладемо біля портрету)

Вшанувати цю гостинність

Оплесками просимо.

 

Перегляд відео

 

Студент:  «Шевченкова доля» (на фоні ліричної музики).

 

Тарас Шевченко виходить до столу, на якому стоїть підсвічник, запалює свічку, читає на фоні музики

 

T.H. Shevchenko was born on March, 9, 1814 in the village of Moryntsi, in the family of a serf. Taras didn’t like his home. He called it the hell. His mother died because of exhausting work. Taras’ father had to marry a widow. And that was when the real hell began.

Life and nature were the best models, moreover, the best teachers for him.

 

  Я народився 9 березня 1814 р. в селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині - в сім’ї селянина-кріпака.

В 1816 р. з Моринців моя сім’я переїхала жити в Кирилівку.

  У мене померла мати. Залишився я сиротою. Батько одружився вдруге. Як у прислів’ї  говориться, прийшли злидні, а з ними й виросла біда. Хто бачив хоча б здалека мачуху, і так званих зведених дітей, той, значить, бачив пекло».

  Ось який трапився випадок під час відсутності батька. Якось у солдата, що перебував у нас  на квартирі, не стало трьох злотих. Мачуха, звичайно, вказала на мене. Мене побили, а я  клявся і божився, що не брав. Я змушений був сказати, що взяв ті кляті 3 злотих.

 Пізніше виявилося, що ці гроші взяв Степанко, син мачухи. Це був перший випадок у моєму житті, коли я  став жертвою несправедливості.

 За участь у антикріпосницькому товаристві мене заарештовують і віддають у солдати.

 Спогади про дитинство іноді збуджували світлі почуття, які змінювалися журбою за рідним краєм. Саме в такому стані я  написав вірш «Мені тринадцятий минало».

 

Студент: «Мені тринадцятий минало» (англійською та  українською мовами)

 

«I Was Thirteen»

 

 I was thirteen. I herded lambs

 Beyond the village on the lea.

 The magic of the sun, perhaps,

 Or what was it affected me?

 I felt with joy all overcome,

 As though with God....

 The time for lunch had long passed by,

 And still among the weeds I lay

 And prayed to God.... I know not why

 It was so pleasant then to pray

 For me, an orphan peasant boy,

 Or why such bliss so filled me there?

 The sky seemed bright, the village fair,

 The very lambs seemed to rejoice!

 The sun's rays warmed but did not sear!

 But not for long the sun stayed kind,

 Not long in bliss I prayed....

 It turned into a ball of fire

 And set the world ablaze.

 As though just wakened up, I gaze:

 The hamlet's drab and poor,

 And God's blue heavens -- even they

 Are glorious no more.

 I look upon the lambs I tend --

 Those lambs are not my own!

 I eye the hut wherein I dwell --

 I do not have a home!

 God gave me nothing, naught at all....

 I bowed my head and wept

 Such bitter tears.... And then a lass*

 Who had been sorting hemp

 Not far from there, down by the path,

 Heard my lament and came

 Across the field to comfort me;

 She spoke a soothing phrase

 And gently dried my weeping eyes

 And kissed my tear-wet face....

 It was as though the sun had smiled,

 As though all things on earth were mine,

 My own.... the orchards, fields and groves!...

 And, laughing merrily the while,

 The master's lambs to drink we drove.

 

 «Мені тринадцятий минало»

 

 Мені тринадцятий минало.

 Я пас ягнята за селом.

 Чи то так сонечко сіяло,

 Чи так мені чого було?

 Мені так любо, любо стало,

 Неначе в Бога......

 Уже прокликали до паю,

 А я собі у бур’яні

 Молюся Богу... І не знаю,

 Чого маленькому мені

 Тоді так приязно молилось,

 Чого так весело було.

 Господнє небо, і село,

 Ягня, здається, веселилось!

 І сонце гріло, не пекло!

 Та недовго сонце гріло,

 Недовго молилось...

 Запекло, почервоніло

 І рай запалило.

 Мов прокинувся, дивлюся:

 Село почорніло,

 Боже небо голубеє

 І те помарніло.

 Поглянув я на ягнята —

 Не мої ягнята!

 Обернувся я на хати —

 Нема в мене хати!

 Не дав мені Бог нічого!..

 І хлинули сльози,

 Тяжкі сльози!.. А дівчина

 При самій дорозі

 Недалеко коло мене

 Плоскінь вибирала,

 Та й почула, що я плачу.

 Прийшла, привітала,

 Утирала мої сльози

 І поцілувала...

 Неначе сонце засіяло,

 Неначе все на світі стало

 Моє... лани, гаї, сади!..

 І ми, жартуючи, погнали

 Чужі ягнята до води.

 Бридня!.. А й досі, як згадаю,

 То серце плаче та болить,

 Чому Господь не дав дожить

 Малого віку у тім раю.

 Умер би, орючи на ниві,

 Нічого б на світі не знав.

 Не був би в світі юродивим.

Людей і [Бога] не прокляв!

 

Ведучий 2: Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу. Тарас Григорович Шевченко… тонкий проникливий лірик, поет-громадянин. Усна народна творчість була і є тим джерелом, звідки черпали творче натхнення письменники всіх часів і народів. Саме на ґрунті народної пісні і думи виріс поетичний геній Шевченка.

Пісня «Не тополю високую»

 

Студент 1: The American, Canadian and English literature includes works of Taras Shevchenko. More over 80 translators have worked over Shevchenko's works so far.  Almost all of Shevchenko's poetry is translated into English. Many of them have several interpretations.

 

В американську, канадську і англійську літературу творчість Т. Шевченка входить паралельно. До тепер над донесенням Шевченкового слова до англомовного читача працювало понад 80 перекладачів. Майже всі поезії Шевченка відтворюють англійською мовою. Багато з них мають по декілька інтерпретацій. Зокрема «Садок вишневий коло хати» - одинадцять, а «Заповіт» - двадцять.

Давайте ж сьогодні торкнемося серцем Шевченківських творів. Проймемося їхнім духом, тим самим зможемо виконати поетові заповіти.

 

Студент:  «Садок вишневий коло хати..» (англійською і українською мовами)

 

«Close by the house the cherries flower»

 

Close by the house the cherries flower,

Above the orchard the beetles hum,

Still singing, the girls homeward come,

The tired plowmen's steps grow slower,

And mothers with supper wait at home.

Close by the house they eat their supper;

Just then the evening-star appears;

As daughter serves. Her mother cares

To teach to do things in ways proper.

The nightingale's song interferes.

Close to the wall on the clay-benches

The mother lulls her Nell and Bill,

And falls asleep ... But the sweet wenches

And nightingales are singing still.

 

«Садок вишневий коло хати»

 

 Садок вишневий коло хати,

 Хрущі над вишнями гудуть,

 Плугатарі з плугами йдуть,

 Співають ідучи дівчата,

 А матері вечерять ждуть.

 Сем'я вечеря коло хати,

 Вечірня зіронька встає.

 Дочка вечерять подає,

 А мати хоче научати,

 Так соловейко не дає.

 Поклала мати коло хати

 Маленьких діточок своїх;

 Сама заснула коло їх.

 Затихло все, тілько дівчата

 Та соловейко не затих.

 

Ведучий 1: Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ.

 

Ведучий 2: At the beginning of the  twentieth century the English writer Ethel Lilian Voynich has become one of the famous translators of Shevchenko’s poems. She tried to capture the spirit of the original, not forgetting about the details. Only after 20 years of hard work she published 156 Shevchenko's lines.

 

На початку ХХ століття серед перекладачів Шевченка англійською мовою виділяється англійська письменниця Етель Ліліан Войнич. Вона намагалася передати дух оригіналу, не забуваючи про деталі. Тільки після 20 років наполегливої праці вона опублікувала у власному перекладі 156 Шевченкових рядків. Кращі серед перекладів – «Заповіт», «Зоре моя вечірняя», «Мені однаково чи буду…». Безмежна щирість проривається крізь переклад.

 

Студент: «Мені однаково…» (англійською та українською мовами)

«It Doesn’t Touch Me…»

 

It does not touch me, not a whit

If I live in Ukraine or no,

If men recall me, or forget,

Lost as I am, in foreign snow, -

Touches me not the slightest whit.

Captive, to manhood I have grown

In strangers’ homes, and by my own

Unmourned, a weeping captive still,

I’ll die, all that is mine, I will

Bear off; let not a trace remain

In our glorious Ukraine.

Our own land – yet a strangers’ rather.

And speaking with his son, no father

Will recall, nor bit him: Pray,

Pray, son! Of old, for our Ukraine,

They tortured all his life away.

It does not touch me, not a whit,

Whether that son will pray or no…

But it does touch me deep if knave,

Evil rogues lull our Ukraine

Asleep, and only in the flames

Let her, all plundered, wake again…

That touches me with deepest pain.

 

«Мені однаково чи буду...»

 

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині —

Однаковісінько мені.

В неволі виріс між чужими

І, неоплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру.

І все з собою заберу,

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні,

На нашій — не своїй землі.

І не пом’яне батько з сином,

Не скаже синові: — Молись,

Молися, сину, за Вкраїну

Його замучили колись. —

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні...

Та неоднаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять...

Ох, не однаково мені.

 

Студент 2: The famous poet in England is Vira Rich. She published 51 translations of Shevchenko’s poems. Vira Rich’ translations are the most brilliant and we can understand her poems as originals.

 

В Англії відомою поетесою є Віра Річ, яка в 1960-69 роках опублікувала переклади 51 твору Шевченка, серед них – 9 поем. Її переклади вважаються найбільш поетичними та близькими по духу і розумінню поезії оригіналів творів. Віра Річ познайомила англійських читачів з найбільшою кількістю творів Шевченка у власному поданні.

 

Студент 1: На популяризацію Шевченкового імені в англомовному світі величезний, плідний вплив мала українська еміграція. Як масове явище вона була започаткована, зокрема, до Канади, у 1891 р.

Масова еміграція – це завжди трагедія для народу. Але у даному випадку історія сприяла зростанню англомовної Шевченкіани. Під впливом українських поселенців, їх звичаїв і традицій, мелодійної української мови і пісні, Шевченковою поезією зацікавлюється багато людей.

 

Студент 1: Among Shevchenko’s translators the representative of Ukrainian emigration

He worked a lot to show Shevchenko’s poems in English. He translated  29 poems.

 

Серед Шевченкових перекладачів на помітному місці є представник української еміграції Іван Федорович Вив’юрський, відомий під іменем Джон Вір. Він багато працював, щоб донести в світ слово Шевченка англійською. Він перекладав 29 віршованих творів. Багато з них перекладено вперше.

 

Студент 2: Сприймаємо англійською  зворушливий словесний живопис України і відчуваємо, що Джон Вір осягнув майстерність Шевченка-лірика та зумів передати хоча б частково усю гаму емоційних тонів оригіналів.

 

Студент: Вірш «Реве та стогне Дніпр широкий» (англійською та українською мовами).

 

«The Mighty Dnieper Roars»

 

The mighty Dnieper roars and bellows,

The wind in anger howls and raves,

Down to the ground it bends the willows

And mountain-high lifts up the waves.

The pale-faced moon picked out this moment

To peek out from behind the cloud,

Like a canoe upon the ocean

It first tips up, and then dips down.

The cocks have not proclaimed the morning,

There’s not a sound as yet of man,

The owls in glades call out their warnings,

And ash-trees creak and creak again.

 

«Реве та стогне Дніпр широкий»

 

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто нігде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

 

Ведучий 1:  1100 monuments were set up to the outstanding  poet Taras Shevchenko in Ukraine and abroad. The Highest monument in the world is set up in Kovel in Volyn.

Here you  can see the number of monuments in  Ukraine, America, Poland, Georgia, Belarus and many other countries.

 

Великому поетові Тарасові Шевченку в Україні і світі встановлено приблизно 1100 пам’ятників. Загалом це найбільша кількість монументів, встановлених одній особі. Найвищий у світі пам’ятник Шевченкові, заввишки 7 метрів, стоїть у Ковелі, що на Волині. А ось найвище місце на Землі, де встановлений монумент поетові, на піку Шевченка у Кабардино - Балкарії – 4200 метрів над рівнем моря.   Ось ми можемо побачити пам’ятники в Україні, Америці, Польщі, Грузії, Бєларусі та багатьох інших країнах світу.

 

 

Презентація «Пам’ятники Шевченку»

 

Ведучий 2: Поза Україною пам’ятники Шевченкові зведені у багатьох країнах світу, зазвичай за ініціативою місцевих українських діаспор. Є декілька меморіальних знаків і пам’ятників поетові у Канаді і США. Двотонна бронзова фігура Шевченка, що розміщена у меморіальному парку біля Ояквіла у Онтаріо (Канада), була викрадена у грудні 2006 року.

 

Ведучий 1: Taras Shevchenko is  a great son of Ukrainian nation, the  genius poet and original artist. There is a great number of his portraits in the world. They are very diverse and interesting. Here we can see Shevchenko’s paintings.

Тарас Григорович Шевченко - ВЕЛИКИЙ СИН УКРАІНСЬКОГО НАРОДУ, ГЕНІАЛЬНИЙ ПОЕТ І САМОБУТНІЙ ХУДОЖНИК.

Портретів великого поета дуже багато у світі. Вони дуже різноманітні та цікаві. Ось ми можемо побачити вишитий портрет Шевченка та репродукції  картин. Давайте подивимось відео цих картин.

 

Презентація портретів і картин Шевченка

 

Ведучий 2: Шевченко став першим духовним послом України в чужоземних світах. Скрізь, де на планеті ступала нога українця, народжувалися школи імені Тараса Шевченка, друкувався і перекладався мовами світу «Кобзар». Тарас Шевченко – це не тільки поезія, Тарас Шевченко – це дух, який в усі часи витатиме над нашою землею.

 

Ведучий 1: “Незлим тихим словом” згадуємо ми свого пророка, який залишив нам прекрасні твори. А що ж залишимо своїм нащадкам ми?

 

Ведучий 2: Залишим у спадок новим поколінням

 Свої ідеали й свої устремління,

 Могутню Вкраїну, в якій наша сила,

 І геній Шевченка як нації крила.

 

Ведучий  1: Залишим і те, що душею народу

 Зовуть недаремно від роду до роду,

 Як вищу красу і життєву основу,

 Залишимо Слово, Ім’я своє, Мову.

 

Ведучий 2: Dear friends! Thank you for having shared with us the joy of the party.

 

Дай вам, Боже, дай із неба,

Дай, чого вам більше треба, -

Дай вам миру і спокою

Під могутньою рукою…

 

Зичимо вам здоров’я, щастя, добра, любові і нових творчих звершень. Нехай у ваших серцях завжди живе українська мова, звучить рідна пісня.

 

We wish you health, happiness, love and new creative achievements. Let the  Ukrainian language and native songs always sound in your hearts.

 

 

Звучить “Реве та стогне Дніпр широкий”.