Інтегровані уроки: українська мова та трудове навчання

 

Я.В.Заговора
   ТЕХНОЛОГІЯ  ІНТЕГРОВАНОГО УРОКУ

 У чому ж полягає розвинена сукупність інтегрованих видів діяльності? Чому так важливо навчання рідної мови в початкових класах осяяти фантазією, грою, красою природи і людських взаємин, самобутньою творчістю дитини?

 О. В. Сухомлинський порівнював думку дитини з ніжністю троянди, що не може квітнути без сонця. І бажання вчитися – в емоційному забарвленні думки, в почутті радісної схвильованості. Без цього емоційно – естетичного струменя не може повноцінно розвиватися думка дитини, йти від наочних образів до абстрактних узагальнень.

 Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини дає можливість організувати оволодіння граматичними уміннями і правописними навичками через розв’язання мовленнєвих завдань, глибоко індивідуального пізнання.

 Серед нестандартних уроків особливе місце виділяю інтегрованим урокам.

 Працюючи над темою «Технологія інтегрованих уроків», дійшла висновку, що найголовніше, щоб урок став натхненною, захоплюючою працею для дитини, щоб дивував, будив, розкривав широке поле діяльності, аби життя її наповнювалося змістом і смислом. Цю можливість дає урок з інтеграцією предметів а видів діяльності.

 Розробка технологій допоможе виважити кожен крок учителя, як керівника навчального процесу на уроці з орієнтацією на вивчені цілі.              

 Якими ж критеріями слід користуватися, готуючись до уроку?

 Це, насамперед, є сукупність основ, головна з яких цільова, яка зорієнтує на зміст знань з інших предметів, а також на сукупність дидактичних цілей.

 Дидактичні цілі є визначальні, домінантні. Їм підпорядковуються всі інші види діяльності, властиві іншим навчальним предметам.

 Ця сукупність цілей може бути представлена на інтегрованому уроці структурно:

 а) нові знання з лексики, фонетики, граматики, орфографії;

 б) розвиток усного і писемного мовлення;

 в) відпрацювання навичок грамотного письма;

 г) удосконалення опорних умінь – базисного компоненту;

 д) введення нового в систему раніше вивченого;

 е) підготовка до сприймання наступного матеріалу.

 На якому ж етапі пізнання доцільно вводити Інтегровані уроки? Це або на першому уроці вивчення нової теми, після якого проводиться 3 – 5 уроків вироблення навичок, узагальнення, систематизації, контролю і корекції знань, або заключний урок з вивченої теми, де словесна творчість є провідною.

 Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини дає можливість організувати оволодіння граматичними уміннями і навичками через розв’язання мовленнєвих знань.

 Як показав досвід проведення інтегрованих уроків мови і мовлення, структура організації мовленнєвої діяльності є така:

 1) Формування задуму висловлювання. Активізація словника.

 2) Творення тексту за мірою допомоги, що визначають варіанти.

 3) Колективне обговорення, редагування, корекція творів.

 Чільне місце займають уроки, на яких діти вчаться мислити, аналізувати, робити висновки, відрізняти добре від поганого. Порівнюються і співвідносяться картини, музичні твори, вчинки персонажів оповідань і казок, красиве і потворне в рисах людських.

 Мовленнєва діяльність дітей – різножанрова. Вони творять поетичні рядки, складають казки, оповідання, діалоги.

 Інтегрований урок – це урок, який не залишає байдужою жодної дитини. Адже відомо, діти сприймають навколишні явища по – різному. Хтось через образотворче мистецтво зором, хтось слухом через музику, на іншого магічно діє поетичне слово, для інших – мелодія красномовної прози. Для кожного – щось домінує в такому уроці. Те що ближче йому, рідніше.

 Приступаючи до виконання творчої роботи, сильніші відмовляються від міри допомоги, захопившись не помічають нічого навколо себе.

 Діти чекають таких уроків, довго пам’ятають, черпають із них знання, в яких виникає потреба в майбутньому.

 При анкетуванні виявлено, що більшість учнів зберігають враження від інтегрованих уроків на досить довгий час.

 Такі уроки творяться не один день. Щоб закладені в них ідеї до маленьких сердець, все повинно пройти через серце вчителя. Тільки тоді воно буде жити в діях, живити думку і почуття.

 Засобів активізації розвитку творчих здібностей в арсеналі вчителя початкових класів чимало і треба їх широко й уміло застосовувати, запалюючи в дитячих серцях вогник допитливості, викликаючи інтерес до навчання, роблячи його внутрішнім постійно діючим стимулом.

 В народі кажуть: «Щаслива людина, яка має ясний і гострий розум, подвійно таланить тому, хто має ще й душу добру. І потрійно благословен той, у кого розум проникливий і серце людяне». Гадаю, цим словам має відповідати особистість кожного вчителя.

«Звірі в зимовому лісі»

Інтегрований урок

Розвиток зв’язного мовлення: Робота з деформованими реченнями.

Трудове навчання: Виготовлення виробів з природних матеріалів

Мета: Закріпити вміння учнів будувати зв’язний текст; розвивати зв’язне

мовлення дітей; збагачувати їх словниковий запас. Вчити виготовляти фігурки лісових мешканців з природного матеріалу. Виховувати любов до рідної природи, турботу про її мешканців.

Обладнання: Картина  «Зима в лісі», малюнки зими, зайчика, лисички, вовчака, сніжинки зі словами, природний матеріал

    Хід уроку

1. Організаційна частина
   1. Привітання

Вчитель      Холодно зараз в лісах і лугах,

                       Холодно зайчикам, лискам, пташкам

                       Затишно, тепло в класі у нас

                       Доброго дня Вам, вітаю всіх Вас!

(Привітання дітей)

1. Оголошення теми і завдань уроку

Сьогодні у нас незвичайний

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну відому, в країну чудову,

Яка нас чекає й збагачує мову.

• Сьогодні у нас урок розвитку зв’язного мовлення.
• На таких уроках ми з вами вчимося…

• Хто продовжить мою думку?
• Так, вчимося правильно говорити, висловлювати свої думки, як усно, так і письмово.

2. Робота над новим матеріалом

1. Актуалізація опорних знань

• Яка зараз у нас пора року?
• Погляньте за вікно і скажіть, який пейзаж відкрився перед вами?

2. Робота над загадкою

- А тепер послухайте загадку.

     Пролетіли в трійці коні скакуни,

   У санях повезли дівчинку вони.

    Має біле личко дівчина чудова,

  Рукавом махнула – у дерев обнови.

  Все навкруг іскриться, все переливається,

  Білокоса дівчина дітям усміхається.

  Ви ж часу не гайте, швидко відгадайте:

  Що за трійка мчалась? Як дівчина звалась?

• Вірно, малята, це зима. Отже, як ви вже здогадалися, сьогодні ми будемо говорити про зимову красу, здійснимо заочну екскурсію до зимового лісу, до його мешканців. Будемо вчитися будувати речення, описувати лісових мешканців.

3. Хвилинка каліграфії

  - Діти, хто до нас завітав сьогодні в гості?

  - З якої літери починається її ім’я?

  - Отже, на хвилинці каліграфії ми і запишемо велику і маленьку букви Зз та ім’я нашої гості. Записуємо спочатку букви Зз, а потім слово Зима. Якщо ж це ім’я, то з якої літери напишемо його? Але перш за все  давайте повторимо з’єднання в цьому слові?

   - А які слова на букву З ви знаєте ще?

4. Бесіда про зиму

   - Скажіть, малята, а чи любите ви зиму?

   - А за що ви її любите?

   - Зиму люблять всі: і художники, і поети, і письменники, її образ зустрічається в народних творах.

   - А які загадки про зиму ви знаєте?

5. Загадки про зиму

  Чудо сани прилетіли,

  Скакуни в тих санях білі.

  В санях тих сидить  цариця –

  Білокоса, білолиця.

  Рукавом махає –

  Сріблом все вкриває.

Доню, доню, - кличе мати, -

Швидше, швидше вийди з хати!

Що за диво? Все село

Білим пухом занесло…

Дива зовсім тут нема –

Це в село прийшла … (зима).

  Хто наткав полотна

  Аж від лісу до вікна?

  І сміється, задається:

  «От яка ширина!»

Я – протилежна пора року,

В мене тепла біла свита.

Хоч мороз люблю сама:

Адже звуть мене … (зима).

6. Бесіда за картинами «Зима в лісі»

 - Давайте поглянемо на ці картини. Як тільки вміло міг художник передати красу зимового лісу!

 - Що ви можете сказати, дивлячись на ці картини?

 - Яка пора року зображена?

 - Які стоять дерева?  (В лісі навкруги лежить сніг. Мовчки дрімають дерева. Всі вони у білому вбранні. Іній вкрив кожну гілочку. Ялини одягли теплі пухові шапки. Все блищить, переливається, мов у казці.

7. Імітація звуків

 - Тиша навколо. Тільки іноді мелодійно продзвенить ніжний голосок синички.

 - А які ще звуки можна почути в зимовому лісі?

 - У – у –у ! –завиває вітер.

 - Ш – ш – ш ! –шумлять брунатним листям могутні дуби.

 - Трісь ! – впала суха гілочка.

 - Тук – тук – тук ! – вистукує дятел.

 - Хруп – хруп ! – хрумтить під ногами сніжок.

8. Фізкультхвилинка

    Вчитель.   Хто ж   там, хто    вже так стомився?

                       І наліво нахилився?

        Треба дружно всім вставати,

        Фізкультпаузу почати.

    Учні.        Ми малесенькі сніжинки

         Піднімаємось з – за парт

         І сідаєм на стежинки,

         Запорошуючи сад.

         А  весна як завітає,

         Вмить струмочками розтанем

         І до неба позлітаєм,

         Тут же хмаркою ми станем

         Щоб дощем рясним скропить

         Все, що дуже хоче пить!

9. Заочна подорож до лісу

   1) Бесіда

 - Малята, коли ви дивитесь на цю картину, то як вам стає?

 - А як ви гадаєте, як почувають себе лісові мешканці взимку? (Їм дуже важко живеться взимку, бо надворі сильні морози, багато снігу. Їм і холодно, і важко дістати їжу. Тому ми повинні їм допомагати).

   2) Зустріч із зайчиком

 Скрізь лежить глибокий сніг. Життя, ніби завмерло в лісі. Але це не так. Про життя звірів у лісі нагадує ланцюжок слідів на снігу. А он через галявинку швидко пострибала якась тваринка. Хто це?:

   Не ходжу я, а стрибаю,

   Бо нерівні ноги маю.

   Через поле навмання

   Перегнав би я коня.

   Я страшенний боягуз,

   Всіх на світі я боюсь.

   В полі, в лісі – навкруги,

   Скрізь у мене вороги.

   Часом лізу я у шкоду,

   Їм капусту на городах,

   Моркву, ріпу, буряки.

   Відгадайте. Хто такий?

      Зайчик

• Що ви можете розповісти про нього? (Зайчик живе у лісі, в полі. Він влітку сірий, а взимку білий. Має довгі вуха, косі очі, куций хвіст. Задні лапи довші, а передні коротші. Живиться морквою, буряками, капустою. Може об’їсти кору молодих дерев).

А які загадки про зайчика знаєте ви?

Учні. По городі він стрибав

  І морквинку смакував

Довгі   вуха… Скік та скік…

Ми погнались – він утік.

В лісі бігаю, стрибаю,

Двічі шубку я міняю:

Влітку я завжди сіренький,

Ну, а взимку я біленький..

3) Зустріч із лисичкою

 - Діти, уважно подивіться, он за кущиком хтось ховається.

  Маю мордочку гостреньку

  Та ще й шубочку руденьку.

  Дуже м’ясце полюбляю,

  Тому в курник заглядаю,

  Б там живуть малі гусятка,

  І курчатка й каченятка.

     Лисичка

• Напевно, лисичка хотіла спіймати зайчика. Але побачила нас і причаїлася за кущиком.
• Які загадки про лисичку ви знаєте?

Учні. Ходить свашка із мітлою,

  Заміта до лісу слід,

  Де недавньою порою

  Тут відбувсь її обід.

   Я руда, низького зросту,

   Хитра я і довгохвоста.

   На курей я вельми ласа,

   В них таке смачненьке м’ясо.

   Вовку – брату  -  сестриця,

   А зовуть мене … (лисиця).

 А що ви знаєте про неї?  (Лисичка живе у лісі в норі. Вона дуже хитра. Має гарну шубку, довгий пухнастий хвіст. Це – хижий звір, бо ласує зайчатиною, курятиною. Не відмовиться і від мишок. Дуже хитра).

4) Зустріч із вовком

 - А хто це крадеться в лісі?

  Я лютий звір, я хижий звір.

  Тобі скажу, а ти повір.

  Люблю малесеньких зайчаток,

  Не відмовлюсь і від білчаток.

  До вподоби полювати.

  Скажіть, як мене звати?

 - Що ви можете розповісти про вовка?   (Вовк ховається в лісах, ярах. Це хижі звірі. Вони кидаються навіть на людей. Коли гинуть птахи, звірі, то вони їх поїдають. Тому цих хижаків називають санітарами лісу. Вони схожі на собаку, сірого кольору).

 Чи знає хтось із вас загадку про вовка?

  Хто з кошари вкрав ягнятко,

  А з кошари поросятко?

  Кожен з нас його впізнає.

  Хто ж сіренького не знає?

   По полях гасає,

   Хом’яків хапає,

   Й ховрашків не обминає

   І всіх нас лякає.

5)Зустріч із білочкою

 А ось ще звірок, який заховався на дереві.

  Хвіст з трубою, спритні ніжки –

  Плиг із гілки на сучок!

  Носить все вона горішки

  В золотий свій сундучок.

  В неї очі, мов горішки,

  Кожушина хутряна.

  Гострі вушка, наче ріжки –

  У дуплі живе вона.

     Білочка

 А які загадки про білочку знаєте ви?

   З дерева на дерево

   Спритно так стрибає.

   Хвостика за руля

   Вона собі має.

  Червонясту шубку має,

  По гілках вона стрибає.

  Хоч сама мала на зріст,

  Та великий має хвіст.

 Що ви можете розповісти про білочку? (Білочка живе у лісі в дуплі. Вона має червонясту шубку, пухнастий хвіст, вушка з китичками. Живиться білочка горішками, шишками, грибочками. Дуже гарно стрибає по деревах).

6) – Діти, коли ви ходите до лісу, то чи часто бачите білочок, зайчиків?

    - А як ви гадаєте, чому ми їх майже не бачимо?

    - А чи всі люди дбайливо ставляться до тварин?

    -  Чи можна так поводитися в природі?

10. Підсумок заочної екскурсії

 -Ось і закінчується наша екскурсія  до зимового лісу. Ліс потрібно любити і оберігати. Не можна жодного дерева вирубати без потреби. На місці вирубаних знову слід насаджувати молоді ліси, щоб у них знаходили собі затишок різні звірі й птахи.

11. Фізкультхвилинка для очей

12. Робота з деформованими реченнями

 Сьогодні у нас в гостях красуня Зима. Але вона прийшла не сама, а принесла із собою своїх донечок Сніжинок, на яких написані слова. Та вони так поспішали, що всі розсипалися. То ж давайте допоможемо їм відшукати свої місця, щоб вийшла зв’язна розповідь.

 (Прийшла красуня зима. Випав білий пухнастий сніг. Все навкруги вкрилося м’якою ковдрою. Важко живеться лісовим мешканцям взимку. Ми повинні їм допомагати і оберігати).

13. Зачитування тексту учнями
14. Доповнення тексту учнями
15. Запис речення у зошитах

А тепер, малята, давайте запишемо у зошит речення, в яких говориться  про лісових мешканців.

16.  Перевірка написаного

III. Робота з природним матеріалом. Виготовлення лісових мешканців.

  1. Вступне слово вчителя

 Тільки-но ми з вами говорили про лісових мешканців, про те, як і де вони живуть. А тепер ми спробуємо виготовити їх з природного матеріалу.

1. Розгляд зразків виготовлених з природного матеріалу
2. Вибір фігурки тваринки, яка найбільше сподобалася
3. Вибір способу виготовлення фігурки
4. Підбір матеріалу для роботи.
5. Повторення правил техніки безпеки під час роботи з природним матеріалом.
6. Самостійна робота. Виготовлення виробів.
7. Вироблення типових помилок.
8. Підсумки роботи
9. Організація виставки дитячих робіт

ІV.Підсумки уроку

• Про що ми довідалися сьогодні на уроці?
• Чого навчилися?
• Як необхідно ставитися до природи?

НІЧ – ЧАРІВНИЦЯ

Інтегрований урок.

Розвиток мовлення.

Трудове навчання. Виготовлення аплікації «ЗИМОВА НІЧ»

МЕТА:  Розкрити перед дітьми красу місячної ночі. Розвивати почуття прекрасного, уяву, фантазію. Виявляти і розвивати творчі здібності. Збагачувати словниковий запас. Розвивати навики сприймання й оцінки творів мистецтва. Виховувати любов до природи, краси слова.

ОБЛАДНАННЯ: Пейзаж «Місячна ніч», Запис  «Місячної сонати» Л. Бетховена, карта зоряного неба, зображення знаків Зодіаку, зразок аплікації, кольоровий картон, вата, шаблони, ножиці, клей «ПВА»

    Хід уроку

I . Організаційна частина

II. Оголошення теми і мети уроку

  - Діти, чи доводилося вам бачити зимову зоряну ніч?

 - Що ви бачили?

 - Чи сподобалася вона вам?

 Отже, сьогодні на уроці ми й поговоримо саме про зимову місячну ніч, повчимося складати красиві вирази про неї. Пригадаємо вірші, які ви вивчили вдома. З’ясуємо,  хто під яким знаком Зодіаку народився, розкажемо про них. Виготовимо аплікацію «Зоряної зимової ночі».

III. Робота над новим матеріалом

    1.Вступне слово вчителя

 (Звучить «Місячна соната» Л. Бетховена. Не фоні музики вчитель читає опис ночі).

 Чи знаєте ви українську ніч?

 Вдивіться в неї, вслухайтесь.

 З середини неба дивиться місяць. Срібними ліхтариками мерехтять зорі. І здається, що небо горить тисячами вогнів. Земля вся в срібному сяйві. А повітря духмяне і п’янке. Чарівна ніч! Прекрасна ніч! Казкова ніч!

 Непорушно стоять ліси, повні мороку, відкинули величезну тінь від себе. Тихо й спокійно сплять озера. І тільки місяць милується на свою вроду у тиші їх вод. Спить все навкруг.

 А вгорі все дихає, все живе.

 А на душі прекрасно й спокійно. І казкові видіння виникають перед очима.

 Чарівна диво-ніч!

 І раптом… все ожило: і ліси, й ставки, і луки.

 Сипле величний спів українського солов’я, і здається, що й місяць заслухався ним посеред неба.

• Діти, що ви уявляли, слухаючи опис ночі? (Я уявляв небо. Посеред неба – місяць. І зірочки, які мерехтять, ніби ліхтарики.   А я уявила велике сонне озеро. І місяць дивиться у воду.)
• А що допомогло вам уявити картини нічної природи? (Музика)
• Це «Місячна соната» Л. Бетховена. Її так назвав не композитор, а слухачі, тому що настрій, який виникає під дією цієї музики, нагадує почуття,  яке викликає у нас місячне сяйво.

(Ще раз звучить початок «Місячної сонати». Вчитель коментує).

 - Звучать низькі, глибокі звуки. Темне небо, імла. І як краплі прозорі і чисті, з’являються звуки високі і срібні. Це виглядає з-за хмар місяць і кидає на землю срібне сяйво.

 Так, місячна ніч чарує кожного. Напевне, і у вашому житті була така мить, коли ви зупинялись, завмирали на хвильку зачаровані, щоб прислухатись до нічної тиші, помилуватись яскравим місяцем вгорі, вдихнути пахощі сонної природи. Давайте послухаємо вірш Г. Сиченка.

   Над зеленим гаєм

   Та над бережком

   Місяць виринає

   Золотим ріжком.

    Посріблив отаву,

    Віття лугове

    І на той бік ставу

    Човником пливе…

   Ген туман вітрила

   Підніма навстріч…

   Ой, яка ж ти мила,

   Українська ніч!

 - З чим порівнюється місяць у цьому віршику? (З човником, золотим ріжком).

 - А ось яку ніч побачив наш місцевий художник Валентин Антонович Тишецький. (Демонструється картина художника, на якій зображена нічна природа).

 Його знають в багатьох  країнах світу: Італії, Франції, Німеччині, США. А сьогодні свою картину він дарує вам, але назви до неї не придумав. Валентин Антонович хоче, щоб ви зробили це самі. Діти, подивіться уважно і подумайте, як можна назвати цю картину? Чия назва буде найкращою? (Нічний ліс. Казкова ніч. Чарівна ніч. Самотній місяць).

 Ви бачите, діти, що багатьох людей задаровує нічна природа. Але одні люди просто милуються красою, а інші хочуть передати свої враження, почуття і користуються для цього різними засобами. Художник – кольором. Композитор – звуками. Поет – словом. А зараз, діти, до нас завітає маленька панночка. А як її звати, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку. (Вчитель читає вірш-загадку, а в цей часу заходить дівчинка, одягнена в костюм Ночі).                                         

 

Ходить панна-чарівниця –

   Ясноока, темнолиця,

   І чорнява, і смаглява –

   Виступає, наче пава…

    Човник срібний обладнає –

    Тихо морем пропливає.

    Розсіває лугом роси,

    Тихо чорні чеше коси.

   А як небом походжає –

   Діаманти розкидає.

   Хто вона? Відома річ:

   Це смаглява панна - … (Ніч).

•                  А чому цю панночку називають чарівницею?  (Бо вона все навкруги задаровує, змінює на щось інше. Вона дарує діткам гарний сон і у сні приносить цікаві казки).
•                  А зараз покладіть свої голівки на парти, закрийте очі і уявіть звичайні предмети вночі. Н а що вони схожі? І той, до кого нічка доторкнеться своєю чарівною паличкою, розповість, що він уявив. (1.Мені здається, що місяць – човник, а у ньому пливуть зірочки.  2.Місяць осяяв стежечку і вона стала схожа на срібний рушничок.  3.Квіточки вночі перетворюються на Дюймовочко.  4.Зірочки схожі на їжачків, а місяць на усмішку. Небо, ніби посміхається.  5.Дуб схожий на старого дідугана).

(Вчитель читає загадку).

  Ходила – літала диво-чарівниця.

  Темні шати мала фея смуглолиця.

  Знала різні чари, мала дивні речі,

  Колискових гарно співала малече.

   Була в чарівниці іграшка-забавка   

   Коли верхи сісти – срібная гойдалка,

   Як у воду кануть – на човник подібна,

   Полем покоти – наче куля срібна.

  Ось свічадо дзеркало, наче скло блищить.

  Ось суворі велетні: страшно їх будить.

  Ось чубатенькі сидять гноми чепурненькі,

  У зелених кожушках, смирні та тихенькі.

   А до дзеркала між них стрічечка звивається,

   Сріблом ніжним та дзвінким аж переливається.

  Ось і третій півень рано жваво кукурікнув.

  Дивовижні чари тануть – мить – і зовсім зникли.

  - Щ о за фея тут літала, диво-чарівниця?

  Чим та фея забавлялась, коли всім вам спиться?

  Що за човник, що за куля, срібная гойдалка?

  Відгадайте, любі дітки, як сили не жалко!

   Що за дзеркало чарівне в темряві блищало?

   Ким ті велетні і гноми вранці поставали?

   Ким у сонячнім промінні стрічка срібна стала?

   Ви ж старанні та сумлінні. От і відгадали!

 (Діти відгадують загадку: Фея – ніч, човник – молодий місяць, куля – повний місяць, дзеркало – озеро, велетні – дерева, гноми – кущі, стрічка – стежка).

IV. Виготовлення аплікації «Зимова ніч»

   1.Вступне слово вчителя

 А зараз спробуємо виконати аплікацію місячної ночі. Але спершу давайте пригадаємо, яка зараз пора року? Отже, ми виконаємо аплікацію

«Зимова ніч-чарівниця».

 Та перед тим, як почнемо працювати, пригадаємо правила техніки безпеки при користуванні ножицями та культуру праці на уроках трудового навчання.

   2.Правила техніки безпеки при користуванні ножицями

 А)Працювати тільки гострими ножицями.

 Б)Працюючи ножицями, не розмовляти з сусідом, не крутитися, не ходити.

 В)Передавати ножиці ручкою вперед.

 Г)Не класти ножиці на край стола.

   3.Правила роботи з папером і картоном.

 А)Шаблони обводимо на зворотному боці картону.

 Б)Економити папір.

   4.Культура праці на уроці

 А)Працювати в фартушку

 Б)Щоб не пошкодити парту під час трудових дій, слід користуватися картонною підкладкою.

 В)Під час роботи з клеєм для витирання рук необхідно мати серветку.

 Г)Після закінчення роботи прибрати своє робоче місце.

   5.Визначення послідовності роботи

 А)Обведення шаблонів, вирізування їх.

 Б)Наклеювання вати на ялинки, будиночок, вікна.

 В)Наклеювання на картон.

   6.Самостійна робота. Виконання аплікації

 (Діти виконують роботу. Звучить музика «Вересневий місяць» Фаусто Паперті)

   7.Розповідь вчителем казки

 Ви працюйте, а я хочу розказати вам казку про Місяць.

 Захотілося якось Місяцеві вбрання собі пошити. Пішов він до кравця. Той зняв з місяця мірку й звелів прийти через 5 днів.

 Завітав Місяць через 5 днів.  Приміряв вбрання, а воно куце. Здивувався кравець, зняв нову мірку і сказав прийти ще через п’ять днів.

 Прийшов Місяць, як йому звеліли. Заходився приміряти, а вбрання й цього разу не годиться. Побідкався кравець і наказав прийти ще через 5 днів. А тоді прийшов Місяць круглий і великий. Тут і приміряти не довелося. Розвів руками кравець і каже:

 - Не можу я тобі, Місяченьку, одягу пошити! То ти в чверті, то в половині, а зараз у повні. Ніколи не буде тобі вбрання до мірки!

 Так і лишився Місяць без вбрання.

 - А от як сприймали місяць у сиву давнину.

                           Місяць вважали молодшим братом Сонця. Його уявляли то отвором у небі, то світлою цяткою, то світлою кулею, то небесним каменем, то оком Божим. Призначення його – освітлювати небо вночі. Світла його однак не досить, щоб освітлювати всю землю, тому він рухався то в один бік, то в інший.

 А про фази Місяця існує таке повір’я, що у нього є своя заслінка, якою завідує святий Юрій. Він то підіймає, то опускає цю заслінку. Своїми фазами Місяць впливає на людей і рослин.

 Людина, народжена в новомісяччя, все життя зберігає моложавість і свіжість обличчя.

 Грайливу і веселу вдачу, на противагу народженій на спаді, - наслідує все життя похмуре обличчя і буркотливу вдачу.

 Врізаний у молодий місяць палець не швидко загоїться, а у повний гоїться швидко. На молодика не можна нічого починати робити. Посіяне згниє в землі або не принесе урожаю. Показувати пальцем на Місяць гріх, бо всохне палець, а якщо вже покажеш, то треба прикусити його.

 - А чи задумувався хто з вас, звідки взялися на нашому небі зірки? Народні легенди і перекази свідчать, що це душі людські, а Василь Чайченко написав прекрасний вірш «Зорі».

 8.Декламування віршів про ніч

     ЗОРІ

   Мамо, мамо, глянь, як сяють

   Ясні зорі золоті.

   Кажуть люди: то не зорі –

   Душі сяють золоті.

    Кажуть: хто у нас на світі

    Вік свій праведно прожив,

    Хто умів людей любити,

    Зла ніколи не робив, -

   Бог послав того на небо

   Ясно зіркою сіять…

   Правда, мамо, то все душі,

   А не зорі там горять?

    Так навчи ж мене, голубко,

    Щоб і я так прожила:

    Щоб добро робити вміла

    І робить не вміла зла.

 - А ця вечірня казка про що?

    ВЕЧІРНЯ КАЗКА

   Зірко, зіронько весела,

   Посміхнись мені мерщій!

   Диво – вогник промениться

   З-під твоїх крилатих вій.

    Розкажи мені про небо,

    Про космічну далину.

    Я послухаю уважно,

    Хоч, що-небудь, та збагну.

   Розкажи-но про комету,

   Щ лишає довгий хвіст,

   І про те, як срібний місяць

   Із зірок будує міст.

    Про далекий Шлях Чумацький,

    Про загублені світи,

    І про зіроньку веселу,

    Що мигає з висоти,

   Ось Ведмедиця мандрує,

   Ведмежа за нею вслід.

   Може, хочуть відштовхнути

   Свій ведмежий царський рід?

    Виграє пісень на дудці

    Славнозвісний Волопас.

    Зірочки пасе він в небі,

    А колись воли він пас.

   Грізний Лева рик лунає,

   Лебідь зоряно зліта.

   Ой, яке ж прекрасне небо,

   Як чарує висота!

    Звідтіля прилине казка

    І покличе вдалину.

    Я послухаю уважно

    І тихесенько засну.

 - Що за тварини там, на зоряному небі? (Сузір’я)

 - А які ще сузір’я ви знаєте?

 - Чи знаєте сузір’я, в якому народилися?

 Ось прийміть в дарунок такі листівки з сузір’ями, під якими ви народилися.

 Все перебрали ми з вами. Місяць може бути, як ріжок, човник, куля. А про те, що він може бути ще кимось, забули. Нагадайте.

9.Відгадування загадок

   Тихий вечір, тихий красний,

   Над горою місяць ясний

   Пасе зірки, завертає,

   На трембіті виграває.

    - Гой, зірки, гоя, гоя,

    Трембіточка срібная моя.

   Ходить Місяць аж до ранку.

   Вийшла Зоря на полянку:

   - Ой, Місяцю, Місяченьку,

   Зганяй зірки помаленьку.

 - Яку ж роль виконує Місяць? (Пастуха).

 Так от і в народних загадках Місяць постає дуже часто в ролі пастуха. Пригадайте їх.

 - Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий. (Небо, зорі, місяць)

 - Один пастух тисячі овець пасе. (Місяць, зорі).

 - Торох, торох, на печі горох і окраєць хліба. (Небо, зорі, місяць).

 - Толока не міряна, череда не лічена, один пастух пасе. (Небо, зорі, місяць).

 - Ішов Волох, розсипав горох. Почало світати – нічого збирати. (Місяць, зорі).

 - Світить, а не гріє. (Місяць).

  А які загадки про ніч ви знаєте?

 - Чорне сукно лізе у вікно. (Ніч).

 - Прийшла баба, сама чорна і в чорний жупан заховала тарілочку в сивий туман. (Ніч).

 Чорна корова всіх людей поборола. А білий віл всіх людей звів. (Ніч, день).

 - Розстелений кожушок, на нім посіяний горошок. (Небо, зірки).

 - У бабиній хатині висить хліба скибина. Собаки гавкають – не можуть дістати. (Місяць).

 - На рогожі розіслані горошки, а посередині пів бублика. (Небо, зорі, місяць).

10. Аналіз робіт

11. Виставка робіт

V.Підсумок уроку

   1. Слово ночі

 Мені дуже сподобалися ваші роботи. А тепер я прощаюся з вами. (Кидає зірочки). До побачення!

   2. Заключне слово вчителя

 Кажуть, що в кожного з нас є своя зірочка і кожен з нас не раз і не двічі замислювався над тим, чи щаслива вона? Я мрію, вірю і знаю, що кожен із вас буде доброю, хорошою людиною. З гідністю пройде по життю, з правдою і справедливістю, і кожному з вас зірка на небосхилі палатиме яскравим вогнем. А сьогодні Ніч-чарівниця дарує цей зорепад для вас. Загадайте найзаповітніші бажання, впіймайте зіроньку, і бажання обов’язково збудеться.

 Урок закінчено. Ідіть з миром, добром і любов’ю.

КОЛЕКТИВНА ПОБУДОВА КАЗКИ ЗА ВРАЖЕННЯМИ ТА ВИГОТОВЛЕННЯ АПЛІКАЦІЇ  «ПРОЛІСОК»

Мета:  На основі власних спостережень вчити розглядати і описувати пролісок. Визначати у спостережуваному істотне, а також причини, які впливають на розвиток проліска. Збагачувати мовлення учнів образними висловами і підготувати їх до складання казки. Розвивати мову, мислення. Виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї.

Обладнання:  Запис музики П. І. Чайковського «ПОРИ РОКУ», малюнки і аплікації проліска, букетик живих квітів – пролісків, опорні схеми.

    ХІД  УРОКУ

І. Організація класу

   1. Привітання

   2. Повторення правил поведінки на уроці

   Заходить вчитель – треба встати.

   Коли дозволить – тихо сядь.

   Спитати хочеш – не гукай,

   А тільки руку піднімай.

   У школі пару бережи

   І на парті не лежи.

   Щоб урок пройшов немарно,

   Треба сісти рівно, гарно.

   Не стрекочи на уроках,

   Як папуга чи сорока.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

    1.Прослуховування грамзапису вірша Д.Павличка у музичному супроводі

   Я БАЧИВ, ЯК ЗІРНИЦЯ ВПАЛА

   Я бачив, як зірниця впала.

   Як на снігу вона палала.

   Як сніг, біліший від лілеї,

   Вночі іскрився біля неї.

    Де в темноті зоря згоріла,

    З’явилась вранці квітка біла,

    І сонце стало, ніби вище,

    І сніг лежав, як попелище.

 - Якою уявляється поетові ніжна біла квіточка?

 - Як вона з’явилася вранці?

 - Яким стало сонце?

 - Яким став сніг?

    2. Вступна бесіда

 А про яку квіточку написала вірш М. Познанська?

   Я ПЕРША КВІТОЧКА ВЕСНИ

   Я перша квіточка весни,

   Я пролісковий цвіт.

   Я пережив зимові сни

   І знов родивсь на світ.

    У мене очі голубі,

    Такі, як неба синь.

    Росту між кленів і дубів,

    Люблю я сонце й тінь.

   Зелені рученьки мої

   Листочками зовуть.

   Я полюбив ліси, гаї,

   Живу іздавна тут.

 - Що снилося проліску взимку?

 - З чим порівнює поетеса квіти, листочки?

    3. Повідомлення теми уроку

 Щойно ви прослухали два вірші про першу весняну квіточку. Як її називають? Чому вона має таку назву?

 Отже, сьогодні на уроці ми будемо вести мову про першу весняну квіточку – пролісок. Пригадаємо, що ми бачили під час екскурсії в гай. Складемо казку «Перша весняна квіточка».

ІІІ. Робота по темі

    1.Актуалізація опорних знань

 (На магнітній дошці виставлені роботи учнів, на яких намальовані проліски. На столі букетик живих квітів)

     А)Розгляд малюнків, квітів у букеті

 Розгляньте малюнки, квіти в букеті. Пригадайте, що бачили під час екскурсії в ліс.

     Б)Бесіда

 - Які проліски на колір?

 - Які у них листочки? (Довгі, тягнуться до сонця)

 - Чи мають вони запах?

 - Скільки у квіточок пелюсток?

 - Чому пролісків не було взимку?

 - На що схожий корінчик проліска?

 - Де ж знаходяться їх корінчики?

 - Чому проліски почали розвиватися навесні?

 - Що нагадувала вам галявинка з пролісками в лісі? (Блакитний килим; хмаринка, що впала на землю)

 - Чи не здається, що то весна зіткала блакитний килимок?

    2. Гра «Яка квіточка мені найбільше подобається?»

 (Діти на попередньому уроці одержали домашнє завдання: скласти опис – загадку улюбленої квітки. Зачитуються окремі роботи; діти відгадують про яку квітку йдеться мова, пояснюють, за якими ознаками розпізнали квітку)

    3. Хвилинка каліграфії

      А)Пояснення вчителя

   Щоб рівно і гарно слова написати,

   Нам з’єднання букв слід усім пригадати.

   Для цього дається одна лиш хвилинка.

      Б)Повторення правила письма

   Зошит свій я відкриваю,

   Навскоси його кладу.

   Ручку я ось так тримаю,

   Сяду рівно, не зігнусь.

   Буду я писати гарно –

   До роботи я берусь.

      В)Запис каліграфічних рядків у зошиті

 П  п  пр  ол  ліс  ок  пролісок

      Г)Списування з друкованого тексту

 Пролісок – перша квіточка Весни.

      Д)Записування звукової моделі слів та розбір їх за будовою

 Пролісок,  квіточка

    4.Складання казки

      А)Усне складання казки

 - ЯК розпочати казку? (Був собі…)

 - Хто?  (Маленький пролісок)

 - Що він робив узимку? (Спав у мерзлій землі)

 - Як було проліску?  (Холодно)

 - Що йому снилося?  (Весна)

 - Що сталося одного разу?  (Пригріло сонечко. Відтала земля)

 - Як стало квіточці?  Тепло)

 - Що він тоді зробив?  (Прокинувся і потягнувся)

 - Про що він подумав?  (Це, мабуть, весна)

 - А що потім зробив?  (Розкрив свої блакитні очі, усміхнувся і сказав:)

 - Як він привітався з весною, сонечком?  (Здрастуй, веснонько красна! Здрастуй, сонечко ясне!)

      Б)Запис казки в зошиті

      В)Зачитування окремих робіт

      Г)Короткий підсумок

 - Про яку квітку складали казку?

 - Чия робота найбільше сподобалася?

V.Виготовлення аплікації «Перша весняна квіточка»

    1.Вступне слово вчителя

 На попередньому уроці ми з вами складали казку про пролісок. А зараз спробуємо виготовити аплікацію цих квітів.

    2.Розгляд і аналіз аплікації

 - Який колір потрібний для основи?

          - З яких частин складається пролісок?

 - Який колір паперу підберемо для листочків, квіточок?

    3.Повторення правил техніки безпеки

      А)РОБОТА З НОЖИЦЯМИ

      Б)РОБОТА З ПАПЕРОМ

      В)РОБОТА З КЛЕЄМ

      Г)КУЛЬТУРА ПОВЕДІНКИ

    4. Практична робота

      А)ОБВЕДЕННЯ ШАБЛОНІВ ЛИСТОЧКІВ, КВІТОЧОК

      Б)ВИКЛАДАННЯ АПЛІКАЙІЇ НА ОСНОВІ

    5.Самостійна робота

    6.Аналіз і оцінювання робіт

 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

    1.Бесіда

 - Про яку квітку йшла мова на уроці?

 - Що найбільше сподобалося?

 - Чому природу треба оберігати?

    УЧНІ. До вас, мої рідні звертаюся я –

  Найменший у нашій сім’ї.

  Стоїть на узліссі ялинка моя –

  Не зрубайте її!

   Ясніє на небі зірка моя –

   Не згасіте її!

   Світ – казку будує мрія моя –

   Не спиняйте її!

2. Розповідь вчителя

З приходом весни – все оживає, заквітчується. Люди все частіше виходять на прогулянки в ліс, гай. Крім того, що вони милуються природою, вони також і нищать її, Наривають оберемки пролісків. Багато видів квітів занесено до червоної книги. Пролісок – одна з цих квіток. Тому, коли ви ідете до лісу, пам’ятайте – пролісками та іншими квітами треба лише милуватися, не наривати великі букети.

   Все на землі, все треба берегти:

   І птаха, й звіра і оту тваринку.

   Не чванься тим, що цар природи ти,

   Бо, врешті, ти – лише його частинка.

    Я – землі цієї паросток зелений,

    Я- землі цієї крапля дощова.

    Заплелись у мене, приросли до мене

    І жито, й дерево, і квіти, і трава.

   Той, хто любить паростки кленові,

   Хто діброви молоді ростить.

   Сам достоїш людської любові,

   Бо живе й працює для століть!

 - До побачення! На все добре!

«Перші вісники весни».

Інтегрований урок

Позакласне читання: «А вже весна, а вже красна».

Образотворче мистецтво: виконання малюнка «Перші весняні квіти»).

Мета: Ознайомити дітей з першими весняними квітами. Формувати уявлення дітей про красу рідної землі. Навчати бачити її у різних видах діяльності: музиці, поезії, образотворчому мистецтві. Допомогти дітям відчути тісний зв'язок між музикою, образотворчим мистецтвом, поетичним словом. Виховувати любов до рідної природи, національних традицій, прагнення до власної творчості.

Обладнання: Запис твору П. І. Чайковського «Пори року», свічка,

             малюнок «Крилаті вісники весни», ваза з букетом весняних

             квітів, Червона книга України, картини художників.

                                            Хід уроку:

1. Організаційна частина.

2. Оголошення теми і мети уроку.

        Дорогі діти. Сьогодні ми проводимо не звичайний урок, а інтегрований урок.

         А щоб дізнатися його тему необхідно відгадати загадку.

                             Привітанням журавля

                             Я пробуджую поля,

                             Небеса і ручаї

                             Та заквітчую гаї.

                             І усякий мене зна…

                             Відгадали? Я…

                                                            Весна

3. Активізація опорних знань.

(Заходить дівчинка в костюмі Весни. Учні запитують)

                             Ой весно, весно, днем красна,

                             Що ти нам, весно принесла?

Весна

                             Принесла вам літечко,

                             Щоб родило житечко.

                             Ще й червоні квіточки

                             Щоб квітчались дівочки.

                             На дерева – цвіту,

                             А на поле – жито,

                             На травичку – росу,

                             На дівчаток – красу,

                             А на хлопчиків сили,

                             Щоб росли й міцніли.

                             Пісеньки співали,

                             В решето складали.

Вчитель

         Діти, ось і прийшла до нас довгоочікувана весна. Взимку вона спала у

         своєму чарівному ліжку, сплетеного із барвінкового листя й м’яти, а постіль

         її була з осинового пуху, вкривалась барвистим покривалом з квітів і

         шовкових трав. Їй снились прекрасні добрі сни. Та ось прийшла пора

         прокидатись. Встала вона, потягнулась, вмилась першим дощиком, та й

         взялась до роботи.

         Подумайте, кого вона взяла собі в помічники?

Учні

         Своїх синів: Березня, Квітня, Травня.

Вчитель

         Яку роботу весна виконала з Березнем?

Учні

         Прогнала Мороза, розтопила сніги, визволила річку від льоду.

Вчитель

         А чим ще відзначився місяць Березень?

 

Учні

         Розбудив від сну першу весняну квіточку.

Вчитель

         Як її звати, дізнаємось відгадавши загадку.

                             Я найперша зацвітаю

                             Синім цвітом серед гаю,

                             Відгадайте, що за квітка,

                             Бо мене не стане влітку.

                                                                     Пролісок

Весна

         Малята, а чи знаєте ви вірші про першу весняну квіточку, про мене.

                                            Пролісок

                             Я – перша квіточка весни,

                             Я- пролісковий цвіт.

                             Я пережив зимові сни

                             І знов родивсь на світ.

                                       Зелені рученьки мої

                                       Листочками зовуть.

                                       Я полюбив ліси й гаї,

                                       Живу я здавна тут.

                             У мене очі голубі

                              Такі, як неба синь.

                             Росту між кленів, між дубів,

                             Люблю я сонце й тінь.

                                       І вірю: люблять всі мене,

                                       Як весну золоту,

                                       Бо знають, що зима мине,

                                       Коли я розцвіту.

                                                                        М. Познанська

 

                                            Навесні

                             Надійшла весна прекрасна,

                             Многоцвітна, тепла, ясна,

                             Ніби дівчинка в вінку.

                             Ожили луги, діброви,

                             Повно гомону, розмови

                             І пісень в чагарнику.

                                                                І. Франко

Вчитель

         А який місяць приходить за Березнем? (Квітень).

         Чому його називають Квітнем? (Заквітчує землю квіточками).

         Якими? (Рястом, сон – травою, зозулиними черевичками).

         Діти, яку ж роботу виконує Квітень? (Пробуджує дерева від сну).

         Як він це робить, давайте уявимо. (Доторкнеться до дерева своїм чарівним

          Пензлем і воно оживає).

         Хто допомагає в цьому йому? (Сонечко).

         Як воно це робить? (Кине свої промінці і зігріває бруньки, бавить їх.

         З’являється на світ листочок, іншого кличе і радіють вони разом теплу і

         сонечку).

         Який останній місяць весни? (Травень).

         Чому він має таку назву? (Бо в цьому місяці травиця – сестриця

         наливається соком і вкриває всю землю м’яким, зеленим, шовковим

         килимом).

         Сьогодні ми більш детально поговоримо про Квітень місяць. Вже

         повертаються пташки з теплих країв. Які ж саме? (Журавлики, граки,

         шпаки, дикі гуси, качки…).

         А он погляньте, муха вже  гріється на сонечку, ще млява, неповоротка, але

         вже пряде лапками, гладить ними себе по черевцю. Це вона чепуриться.

         А якщо ви підете в ліс, що там можна побачити? (Забігали по купинках

         заклопотані мурашки, вилетів із зимового притулку та загув перший

         джмелик, дзижчить над квіточками бджола).

         А як ще називають журавликів навесні? (Веселиками, бо вони на крилах

         приносять весну, звеселяють душі людей, радують їх приходом весни).

         Діти дуже багато рослин і тварин від недбалого поводження у нас зовсім

          зникли чи знаходяться на грані винищення. Вони занесені до Червоної

         книги. Червона книга в Україні видана 1976 року. Чому ж названа вона

          Червоною?

Учень

         Червоний колір означає заборону, пересторогу, як у світлофора. Тому так

         названо книгу, вона забороняє знищувати рослин і тварин, що до неї

         занесені.

Вчитель

                             В Червону книгу ми занесли

                             Світ неповторний і чудесний,

                             Що поступово вимирає,

                             Давно рятунку в нас благає.

                             Невже в майбутньому на світі

                             Не будуть квітнуть дивні квіти?

                             Конвалії й фіалки ніжні,

                             І вісник березня – підсніжник?

                             Невже ми більше не побачим,

                             Як сон – трава росою плаче?

                             Троянда степу, квітка мрії,

                             Жар – цвітом землю не зігріє?

                             Ми всі господарі природи

                             Тож збережемо її вроду!

Учень

                                       Буду я природі другом

                             Йтиму садом, полем, а чи лугом,

                             Буду я природі вірним другом!

                                       Не столочу навіть і трави,

                                       Я скажу їй: зеленій живи!

                             Коли лісом буду я іти,

                             Скрізь посію зерна доброти.

                                       Побажаю дереву і пташці,

                                       Щоб віки жили у мирі й щасті.

                                                                               С. Жупанін

Вчитель

         Люди повинні бути любителями природи її садівниками, її лікарями, і тоді

         природа скаже нам:

Учні

                                            Спасибі друзям…

                             Спасибі людям, що зростили ліс:

                             За всі дуби, ялинки в пишнім гіллі

                             І за красу отих зелених кіс,

                             В яких стоять гнучкі берізки білі.

                                       Коли б не ліс, не знали б ми про те,

                                       Що є фіалка й пролісок на світі…

                                       Як у маю конвалія цвіте –

                                       Найкраща, найкраща поміж квітів.

                             Від суховіїв сохнула б земля,

                             Була б вона подібна до пустелі.

                             А ліс накличе хмару на поля –

                             Дощі проллються весняні, веселі.

                                       Поглянь на поле – красень – урожай!

                                       А ліс немов стіна понад рікою.

                                       В зелене клечання убравсь наш край,

                                       Радіє серце від краси й спокою.

                             Спасибі ж людям, що зростили ліс:

                             За всі дуби, ялинки в пишнім гіллі

                             І за красу отих зелених кіс,

                             В яких стоять гнучкі берізки білі.

                                                                                М. Познанська

Вчитель

         Дідусі і бабусі, часто спостерігали за природою і по тому, які були весняні

         дні, судили, який буде урожай, бо це дуже важливо.

Весна

         Діти, а які прикмети, прислів’я весни ви знаєте?

Учні

                                            Прикмети

         Якщо вранці в низинах трава суха, наступної ночі чекай дощу.

         Якщо рясно весною зацвіли проліски, то восени добре вродить картопля.

         Весною чути, як трава росте.

         Конюшина лиш розправить листя – теплий дощик буде довго литься.

         У квітні ластівка день починає ,а соловейко кінчає.

         Вчасно у квітні впораєшся – увесь рік ситий будеш.

         Мокрий квітень – родюча нива.

         Птахи летять з вирію великими зграями – на дружну весну.

         Тріскаються сережки берези – треба сіяти хліб.

                                            Прислів’я

• Багато лісу – не губи,

Мало лісу – бережи,

Нема лісу – посади.

• Ліс не школа, а всіх вчить.
• Рослинність – землі окраса.
• Гай і водиця – брат і сестриця.
• По лісу ходи – під ноги гляди.

Весна

         А тепер відгадайте мої загадки:

 

                             Весною перша прокидається,

                             А злюща! Жалиться, кусається,

                             Як добре кип’ятком ошпариш –

                             Зелений борщ із неї звариш.

                                                                          Кропива

                             Навесні цвітуть мов свічі,

                             Заглядають сонцю в вічі.

                             А під осінь ті свічки

                             Вдягнуть з голок кожушки.

                                                                         Каштан

                             Білий стовбур, чорні цятки.

                             Хто я є, скажіть, малятка?

                                                                         Берізка

         Молодці, правильно відгадали всі мої загадки!

4. Виконання малюнка «Перші весняні квіти»

         1) Бесіда.

          – Отже, які ж весняні квіти ви знаєте?

• А зараз ми виконаємо малюнок «Перші весняні квіти».

         2) Розгляд зразків малюнків.

         3) Аналіз малюка.

         4) Підбір кольорів фарб.

         5) Розміщення малюнка на папері.

         6) Нанесення малюнка на папір простим олівцем.

         7) Повторення правил користування фарбами.

         8) Самостійне виконання малюнків фарбами.

         9) Виставка робіт, їх оцінка.

         10) Короткий підсумок.

5. Підсумок уроку.

         Звертання весни до дітей.

 

                             Діти, любі ви мої,

                             Я за вас радію.

                             Про таких друзів, як ви

                             Вже давненько мрію.

                             Працьовитими зростайте:

                             Вчиться і читайте,

                             Поважайте вчителів,

                             Батькам помагайте.

                             Я ж тепло вам принесла,

                             Радість подарую,

                             Красне літечко зустріну

                             Й далі помандрую!

                             До побачення!

         Заключне слово вчителя.

         Ось і роботу ми закінчили. Я б ще хотіла, діти, вам розповісти про один

         цікавий звичай. На Стрітення несли до церкви свічку, освячували її і

         вважали, що вона, оберігає від біди і нещасть. Її називають ще громовичною.

         Ось і я запалю свічку, нехай вона захистить усіх нас і наш край, і рідну

         землю від біди нещасть.

                             Я молюся за вас,

                             Щоб було в вас все гаразд.

                             Щоб горе минало,

                             А душа співала,

                             Щедра земля, матінко мила,

                             Дай усім дітям здоров’я і силу

                             Щедра земля, сестрице водо,

                             Дай моїм дітям багатство і вроду.

                             Дай розум глибокий,

                             А долю щасливу,

                             Щоб все їм вдавалось,

                             А жилось грайливо!

         Хочу мати надію, що на сьогоднішньому уроці ви отримали часточку

         добра, тепла і знань.

«Калина під моїм вікном».

Інтегрований урок.

Розвиток зв’язного мовлення: Твір – розповідь з елементами опису на основі власних спостережень «Калина під моїм вікном».

Трудове навчання: Ліплення з пластиліну гілочки калини.

Мета: Вчити складати твір – розповідь з елементами опису. Розвивати навички усного і писемного мовлення. Повторити типи текстів. Розширити знання учнів про калину. Виховувати любов до рідної землі, до свого краю, бережливе відношення до живої природи.

Обладнання: Роздатковий матеріал – калина на кожній парті, гілка калини на дошці, картини із зображенням калини, вірші, загадки, прислів’я, пісні про калину. Рушник, коровай хліба. План твору і опорні слова. Грамзапис пісні про калину.

                                            Хід уроку:

І. Організація класу до уроку.

(Звучить гр. запис пісні). 

        Діти, сьогоднішній урок ми розпочнемо з вами незвично. Про що йтиме

мова на уроці, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку:

                             У вінку зеленолистім,

                             У червоному намисті

                             Видивляється у воду

                            На свою хорошу вроду.

                             Навесні цвіте білим цвітом,

                             А в жнива – червоним плодом.

                                                                        Калина

ІІ. Робота над новим матеріалом.

        1) Повідомлення теми і мети уроку.

        Сьогодні на уроці мова йтиме про калину. Ми будемо складати письмовий

твір – розповідь про цю рослину, з елементами опису, а також ви

розширите свої знання про калину.

        2) Бесіда про калину.

        Кожна пора року дарує свою красу. Весна – ніжні білі квіти. Осінь – червоні ягоди. Це калина. Люблять в Україні цю рослину. Важко уявити Сумське подвір’я на Сумщині (та й в усій Україні), де б не ріс кущ калини.

        У канадців – клен, У росіян – берізка, а в нас, українців, верба і калина.

                             Перша квіточка – наша родинонька.

                             Друга квіточка – наша сторона.

        На луках і узліссі можна побачити цілі калинові гаї. Цим і пояснюється те, що в Україні багатонаселених пунктів з назвами Калинове, Калинівка, Калиновий гай та інші. Правду каже прислів’я: «Без верби і калини – нема України».

        Калина є вірною супутницею людини від її народження і до останніх днів. А чому?

        Не було в народній медицині корисніших ліків, ніж калиновий чай.

        Свіжі ягоди калини з медом та водою вживали при кашлі, серцевих захворюваннях, для регулювання травлення, тиску крові. Соком навіть очищали обличчя, щоб рум’янилось.

        А як потрібна була калина на весіллі! Коли випікали коровай, необхідно прикрашали його калиною. (Показати коровай на рушникові).

        Подивіться, діти, на цьому рушникові вишиті грона калини. А в кого з вас вдома росте калина? Хто її посадив? Хто доглядає?

        Про калину складаються пісні, вірші, легенди, загадки, прислів’я, повір’я.

3. Розповіді учнів легенд про калину.

        Діти, готуючись сьогодні до уроку, ви повинні були підібрати різний матеріал про калину. А хто з вас може розповісти легенду.

                                            Легенда

        Колись давно в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка. Звали її Калинкою. Всі люди в селі любили дівчинку за її добре та щире серце.

        Якось , ідучи в лісі, Калинка викопала тоненьке стебельце, посадили його край дороги. А щоб прийнялося воно, дівчинка аж від своєї хати з криниці носила воду та поливала.

        Звеселилося стебельце. Тут, на привіллі, швидко розрослося у великий крислатий кущ.

        Іде шляхом подорожній, стомився. Ну як не сядеш тут перепочити? Усміхнувся весело і сказав:

• Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущ посадили, і тому доброму серцю, що його викохало.

        Тут кущ увесь стрепенувся і враз вкрився білим – білим цвітом. А коли цвіт осипався, заблищали, як намистинки, червоні ягоди, а в кожній ягідці заховане зернятко, схоже на маленьке сердечко.

        Прийшла одного разу Калинка, а кущ їй каже:

• Це на згадку про твоє добре серце, а щоб люди тебе не забули, подаруй

 мені своє ім’я, Калинко.

        Відтоді всі так і називають той кущ – калиною.

                                            Легенда

        Давно це діялось. Тяжкі часи були для України, коли на її землі нападали татарські орди. Нищили села, грабували, убивали людей, а молодих хлопців і дівчат забирали до себе в неволю.

        Одного разу вороги напали на українське село, в якому жила карсуня Калинка. Дівчинка дуже любила свою Україну, свій рідний край.

        І от, коли вороги напали на село, Калинка, щоб врятувати його, завела їх у дрімучий ліс, де загинула й сама.

        Там, де розбризкалася дівоча кров, виросли калинові кущі.

• Ось, діти, чому наша Україна, мов калина, бо багато було таких дівчат, як

Калинка, які любили свою Батьківщину.

        А хто вивчив якісь прислів’я?

        –  Без верби і калини – нема України.

• Калина хвалилась, що з медом солодка.
• Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

2. Написання твору.

        Добре. А зараз ми будемо складати твір.

        а) Повторення про типи текстів.

        Діти, які типи текстів ви знаєте? (Типи текстів: опис, розповідь, міркування, інструкція, художній, науковий, лист).   

        б) Ознайомлення з планом твору.

        Ми будемо складати твір – розповідь з елементами опису.

        Давайте познайомимося з планом, за яким будемо складати твір. Також ми використаємо і опорні слова.

                                            План

1. Як називають калину в народі?
2. Де росте калина?
3. Як вона цвіте?
4. Коли достигають плоди?
5. Що являє собою плід?
6. Опис ягідок.
7. Чим корисна ця рослина?
8. Як треба відноситися до калини?

        в) Словникова робота.

        Серед опорних слів ви зустріли незнайомі слова. А що вони означають ви зараз дізнаєтесь.

        Кетяги – пучок ягід або квіток на одній гілці, стеблині. Кетяги ще називають гронами, китицями.

        Коровай – велика кругла хлібина із прикрасами, яку випікають на весілля.

        Символ – умовне позначення предмета, явища, поняття.

        г) Складання відповідей до кожного запитання.

        Діти, допоможуть скласти відповіді на запитання – віршики, які вивчали в дома та опорні слова.

        –  Як називають калину в народі ?           

• Калина – лісова красуня.
• Де росте?

 

                            У полі калина, у полі червона

                             Хорошенько цвіте.

                             Ой, роде наш красний,

                                       роде, наш прекрасний,

                             Не цураймося, признаваймося

                             Бо багацько нас є.

                                       Тече вода з – під явора,

                                       Яром на долину.

                                       Пишається над водою

                                       Червона калина.

                             Зацвіла в долині

                             Червона калина,

                             Ніби засміялась

                             Дівчина – дитина.

         Складаємо речення: Росте вона в полі, в лісі, в долинах рік, біля осель.

• Як цвіте калина?

                             А калина біля броду

                             Білі квіти розпускає.

                             На свою чарівну вроду

                             Задивляється у воду.

        Речення: Калина цвіте білими пишними квітами.

        – Коли достигають плоди калини?

                             Осінь мрійна, осінь мила

                             Все багрянцем притрусила.

                             І астма в багрянім листі,

                             У червоному намисті

                             Відійшла в ранкову пору

                             За високу темну гору.

        Речення: Пізньої осені достигають плоди калини.

• Що являє плід?

                             Ось калина над рікою

                             Віти стелить по воді.

                             Хто це щедрою рукою

                             Їй намистечко надів?

        Речення: Це кетяги ягідок. 

• Опис ягідок.

                             Червоняста, промениста –

                             Розцвітає, як вогні.

                             Дай хоч трішечки намиста,                             

                             Калинонько, і мені.

        Речення: Ягідка яскраво – червона, соковита, кисло – гіркувата.

• А що в середині ягідки?
• В ягідці заховане велике зернятко.
• Чим корисна калина?

                             Чи я в лузі не калина була,

                             Чи я в лузі не червона була?

                             Взяли ж мене поламали,

                             І в пучечки пов’язали.

                             Така доля моя!

                             Гірка доля моя!

                   На калині мене мати колихала,

                   Щастя – долі в чистім полі виглядала.

                   Ой, калинонько червона, не журися,

                   Від землі ти сили й соку наберися.

                                            Загадка

                             З калини вирізана,

                             Гладенько витесана,

                             Співає, заливається,

                             Як називається?

                                                       Калина

• Діти, а тепер давайте складемо речення за віршами.

        Речення: Плоди калини ламають і в’яжуть в пучки, тому що вона має лікувальні властивості. З гілок калини роблять сопілки, колиски для немовлят, на весіллі ягодами калини прикрашають коровай.

• Як треба відноситися до калини?

                             Найдеш у гаю тую калиноньку,

                             То й пригорнись,

                             Бо я любила, моя дитинонько,

                             Її колись.

        Речення: Калину треба саджати й оберігати.

        д) Усне повторення складеного твору.

        Діти, а тепер повторимо твір, який щойно склали.

                                            Калина

        Калина – лісова красуня. Росте вона в полі, в лісі, в долинах рік.

        Весною вкривається білим ніжним цвітом, а восени вкривається плодами. Це кетяги ягідок. Ягідка яскраво – червона, соковита, кисло – гіркувата. В кожній заховане велике зернятко, схоже на сердечко. Плоди калини ламають і в’яжуть к пучечки через те, що вона має лікувальні властивості.

        З гілок роблять сопілки, колиски для немовлят. На весіллі її ягодами прикрашають коровай.

        Калину треба саджати і оберігати.

        е) Запис твору в зошитах. Робота в парах.

                                            1 – а пара

        Калина – лісова красуня.

                             (План)

        Калину треба саджати і оберігати.

                                            2 – а пара

                             Опорні слова

        Лісова красуня. В лісі, в полі, в долинах рік. Білий ніжний цвіт. Кетяги ягідок. Яскраво – червона, соковита, кисло – гіркувата. Велике зернятко, сердечко. Ламають, в’яжуть, пучки, лікувальні властивості. Сопілки, колиски немовлят. На весіллі, ягодами, коровай. Саджати, оберігати.

                                            3 – а пара

                             Деформований текст

        1. Лісова, красуня, калина.

        2. Рік, долинах, в, вона, лісі, в, росте, полі, в.

        3. Зацвітає, вона, цвітом, білим, навесні, запашним.

        4. Червоніють, восени, важкі, кетяги, і, соком, наливаються, калини.

        5. Велике, в, заховане, зернятко, кожній, сердечко, схоже на.

        6. Шанують, і, красу, здавна, лікувальні, за, люди, властивості.

        ж) Перевірка творів написаних учнями.

 

3.                                                  Усна підсумкова робота.

Діти, а чи знаєте ви ще інші твори про калину.

                             Ой єсть в лісі калина,

                             Ой єсть в лісі калина,      

                             Калина, калина,

                             Комарики – дзюбрики калина.

                                       При долині кущ калини

                                       Похилився до води.

                                       Ти скажи, скажи, калино,

                                       Як попала ти сюди?

 

                                            Повір’я

        Якщо з калини виготовити сопілку, то в сім ї з’явиться продовжувач роду – син.

                                            Вірш – колискова

                             Спи, дитино, бо покину,

                             Сама піду по калину.

                             Наламаю калиноньки

                             Та й покладу в голівоньку

                             Калина буде цвісти,

                             А дитина буде рости.

        ІV. Домашнє завдання.

        1) Скласти невеличкий римований віршик.

        2) Намалювати кущ калини.

«Село моє, для мене ти єдине»

Інтегрований урок.

Розвиток зв’язного мовлення: Складання оповідання на основі власних спостережень «Моє село».

Трудове навчання: Виготовлення з картону макетів будиночків.

Мета: Дати дітям знання про історію заснування села, де вони народилися, та сусідніх сіл; викликати бажання вивчати історію минулого свого народу. Виховувати любов до свого села, до своєї Батьківщини.

Обладнання: Книга з народознавства В.Цимбалюка і В. Жайворонка «Світлиця», плакат зі словами «Там земля мала, де мати родила», магнітофонний

            запис пісні «Моє рідне село», карта села, ребус.

                                            Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

                             Сьогодні у нас незвичайний урок.

                             Сьогодні ми зробимо ще один крок.

                             В країну відому, в країну чудову,

                             Яка нас чекає й збагачує мову,              

                             Подорож цікава , тож парти свої

                             Перетворіть у машини малі!

                             Всі сядьте рівненько, працюйте уважно –

                             Потрапить туди, щоб було вам не важко.

        Учні

                             Ми на всюдиході – своїй парті

                             Вирушаймо весело у путь.

                             Щоб цікаво по маршрутній карті

                             В село рідне зазирнуть.

                             На шляху своєму ми зустрінемо

                             Перешкод багато та завдань,

                             З піснею у мовний світ полинемо –

                             Відповідь знайдемо до питань.

 

        Вчитель

        А щоб дізнатися, куди ми вирушимо в подорож, швидше розгадуємо кросворд.

                                       Загадки

                             Маленький хлопчик

                             Заліз на стовпчик,

                             Одежі не носить,

                             Їсти не просить,

                             Личенько рябе,

                             Що воно таке?

 

                             Покладемо на диван чи на підлогу,

                             Але ні в якому разі не на дорогу.

                             Ми часто милуємось ними.

                             Та це ж новенький барвистий

                                                                     Килим

                             Скільки було їх: баба, дві матері,

                             Дві дочки й онука?

                                                                     Троє

                             Що дістане зубами потилицю?              

                                                                     Гребінець

                             Має роги і ноги, а держиться підлоги.

                                                                     Стіл

 

                             Що в хаті зимою замерзає,

                             А на дворі ні?

                                                                     Вікно

        Отже, як здогадалися, сьогодні ми проведемо подорож по нашому селу, пригадаємо його історію, напишемо невеличкий твір «Моє село».

 

1. Подорож.

        1-а зупинка «поетична».

        Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її босоноге дитинство з дитинством – казкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище – маленька батьківщина кожної людини.

        У кожного з вас є також своє родинне вогнище, є дім, в якому ви народилися, є вулиця, де знаходиться цей дім.

                             В цвіту садів і буйстві стоголосся

                             Стрічає Сумщина новий свій день.

                             Багата на прекрасний шум колосся,

                             І щедра на трудящих ся дітей.

                                       Так радо жити в малій Вкраїні,

                                       Де почали свій шлях і я, і ти.

                                       Так добре знати, що у серці щиро

                                       Несемо світлий вогник доброти.

                             Люблю село, що квітне між лісами,

                             П’янить садків духмяний аромат.

                             І жити хочу саме тут, із вами,

                             І йти вперед, а не вертать назад.

                                       Тут все моє: оті найперші кроки,

                                       Та стежка, що до школи нас вела.

                                       Спливуть часи, минуть буремні роки

                                       Та не забуть нам рідного села.

   Я лиш частинка між твого багатства,

   Лиш колосок у шумові хлібів…

   Тобою хочу я завжди пишаться.

   Живи, село, у пишності віків.

    Моє село невеличке,

    Але я його люблю.

    В ньому річка, наче стрічка,

    Протікає, мов в гаю.

                                         Новгородське моє рідне,

    Ти наче сонце весняне.

    Для мене ти – і рідне і привітне,

    Ласкаве, тихе і ясне.

   Люблю тебе, мій рідний краю,

   Люблю, як матінку свою.

   І вірним серцем я вбираю

   Красу невимовну твою.

   Люблю поля ліси і гори,

   Твої ставочки голубі.

   А синє небо, наче море,

   Так до лиця іде тобі.

   Ти у піснях, у вишиванках,

   В барвистих квітах навесні.

   Вмиваєш росами щоранку

   Свої простори осяйні.

   Люблю тебе за щиру мову,

   Що наче пісня солов’я.

   Люблю тебе за пісню світанкову.

   Тебе, Новгородське моє!

2-а зупинка «МОЯ ВУЛИЦЯ»

 В нашому селі є багато вулиць. То ж давайте розкажемо кожен про свою вулицю, чому вона має таку назву.

 

 

    РОЗПОВІДІ ДІТЕЙ

         *   *   *

 Я живу на вулиці Корнієнка. Вона названа на честь визволителя нашого села – Федора Корнієнка – капітана 243 стрілкової девізії. Це людина, яка загинула, звільняючи наше село в 1943 році від фашистів. На моїй вулиці знаходиться пам’ятник воїнам – визволителям. Він був встановлений саме на могилі капітана Корнієнка, а вже потім сюди були знесені останки інших воїнів – визволителів. Я радий, що моя вулиця носить ім’я цієї людини.

        *   *   *

 Я живу на вулиці Леніна. Але мені не подобається така назва. Я зовсім не знаю людину, в честь якої названа вона. По – моєму, якби її назвали Зелена, то ця назва більше підходила б. Майже протягом усього року вона буяє зеленню.

 На нашій вулиці дружні і добрі люди. Коли на свою виходжу на свою вулицю, то відразу помічаю, що тут живуть справжні господарі, бо цвіте багато квітів. Видно, що люди люблять свою вулицю. То ж вони люблять і своє село, і свою Батьківщину.

        *    *    *

 А я живу на вулиці Першотравневій. На ній живуть чесні і працьовиті люди, які трудяться у всіх сферах народного господарства: на фабриках, заводах, на залізниці, в сільському господарстві, Всі вони дуже люблять трудитися. Тому й вулицю назвали на честь свята всіх трудящих, яке відзначають 1 травня.

        *    *    *

 Я теж живу на вулиці Першотравневій, але хочу розповісти про вулицю, на якій живе моя бабуся, про вулицю Гагаріна. Ця вулиця названа на честь першого в світі космонавта – Юрія Гагаріна. Це дуже смілива людина. Він не побоявся першим в світі полетіти в космос і облетів навколо Землі на космічному кораблі. Я пишаюся цією людиною і хочу бути схожим на нього.

        *    *    *

 А я живу в лісовій хатинці. Особливо красива моя галявина влітку. Рано – вранці піднімається сонечко. Ніжно шепочуть верби свою чарівну пісеньку, а будинок ніби вмився ранковою росою та й посміхається до сонечка блиском своїх шибок.

 Я прокидаюся вранці і поспішаю до свого товариша – дубочка, який теж радіє ніжним променям ранкового сонця. Я розмовляю з ним, як із живою істотою. Він мені, ніби брат, бо його посадили тоді, коли народився я.

 Як я люблю цей куточок свого селища!

        *    *    *

 Я живу в сусідньому селі – Залізничному. Воно так називається, бо розташоване поблизу залізниці. А моя вулиця має назву Садова. ЇЇ так назвали, бо в кожному дворі росте чималий садок. Яких тільки дерев там немає: яблука, груші, сливи, вишні, абрикоси, горіхи. Особливо красива моя вулиця навесні, коли садки буяють цвітінням.

 Я дуже люблю вулиця за її красу і смачні плоди.

 А якщо ми свої вулиці складемо разом, то одержимо наше село Новгородське.

3-я зупинка  «МУЗИЧНА»

ІІІ. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

4-а зупинка  «ІСТОРИЧНА»

 Село – часточка нашого серця. Воно – наша сповідь і турботи.

 Ми дуже любимо своє село і повинні знати його історію. Адже народ, не знає свого минулого, не має й майбутнього. І сьогодні ми почуємо історію села Новгородського, дізнаємося, хто в ньому перше гніздо звив. Про це доповідають наші дослідники.

1- дослідник.

 У другій половині ХV11 століття південна окраїна Російської  держави – Слобідська Україна – інтенсивно заселяється  вихідцями з Правобережної України. Вони тікали, рятуючись від переслідувань католицької церкви та гніту польських панів.

2 – й дослідник.

 В 50 роках ХV11 століття ці переселенці заснували населені пункти: Суми, Лебедин, Тростянець, Ворожба, Боромля, Білка та інші.

3 – й дослідник.

 Початком заснування нашого села вважається друга половина Х1Х століття. Першими поселенцями були вихідці з сусідньої Боромлі і оточуючих хуркотів.

4 – й дослідник.

 Першим на ці місця переселився Новгородський Трохим, що був хліборобом. Він вирубав частину лісу і збудував власну хату. В ті часи таке невелике, часто одноосібне селянське господарство, називалося хутором, а так як в ньому жив Новгородський Трохим, то і хутір отримав назву Новгородський.

 Перед смертю він заповів, щоб його поховали вдома, у садку, який посадив власними руками і дуже любив. Його заповіт виконано.

5 – й дослідник.

 Навкруги хутора Новгородського було багато інших невеличких хуторів: Лебедин, Троїцький, Шинкарівщина, Соляниківщина, Буцький та інші.

 Коли розпочалося будівництво станції, багато людей переселилися ближче до залізниці. Хутір Новгородський переріс у село.

6 – дослідник.

 Наприкінці Х1Х століття Російська імперія ще навіть не мріяла про автомобільний транспорт. Основним засобом зв’язку був гужовий транспорт (кінні екіпажі). Тому не викликає подиву той факт, що люди прагнули оселитися поблизу залізниці і таким чином бути більше зв’язаними зі світом.

5-а зупинка  «НАРОДНА»

 Про рідний край народ склав багато прислів’їв. Давайте пригадаємо їх.

• Кожному мила рідна сторона.
• Рідний край – земний рай.
• Де рідний край, там і під ялиною рай.
• Там земля мила, де мати родила.
• За рідний край життя віддай.
• Добре тому, хто в своєму дому.
• Вдома і стани гріють.
• Рідна земля і в жмені мила.

6-а зупинка  «ТВОРЧА»

1.Робота з зошитом.

 (Аналіз зразка твору)

2.Складання розповіді «моє село»

Робота в парах

                                1 – а пара

                         План

1. Як називається твоє село?
2. Чому його так назвали?
3. Де воно розкинулось?
4. Яке на вигляд?
5. Які в селі установи, підприємства, навчальні заклади?
6. Як змінилося воно за останні роки?
7. Твоє ставлення до свого села?

2 – а пара

  Робочі матеріали

 Село Новгородське. Прізвище першого поселенця. Густа розкішна зелень. Виблискують вікнами світлі легкі будинки. Біля хати, сади, квітники.

 Школа, магазин, пошта, бібліотека, залізниця. Люблю своє рідне село, пишаюся, народилася, живу.

   3 – я пара

  Деформований текст

 1.Село, називається, моє. Новгородське.

 2.Від, прізвища, його, пішла, першого, поселенця, назва.

 3.Біля, ростуть, хати, сади, кожної, квітники.

 4.Школа, магазин, в, пошта, є, бібліотека, селі, залізниця, проходить.

 5.Роки, свій, село, вигляд, змінило, за, останні.

 6.Люблю, рідне, я, своє, дуже, село.

3. Перевірка написаного

7-а зупинка  «ЮНІ МАЙСТРИ»

1. Вступне слово вчителя

 Діти, сьогодні на уроці ми написали твір «Моє село», а тепер спробуємо виготовити будиночок з картону на основі розгортки.

2.Розгляд і аналіз виробу

3.Добір матеріалів для роботи

4.Підбір інструментів для роботи

5.Повторення правил техніки безпеки під час роботи з картоном

6.Самостійна робота виготовлення виробів

7.Аналіз і оцінювання робіт

8.Виставка дитячих робіт

8-зупинка – «КІНЦЕВА»

 Діти, ви молодці! Добре підготувалися до уроку. Мені подобається, що ви вивчаєте історію свого народу, історію свого села.

 Не можна забути найріднішого, найтеплішого батьківського двору, рідного лісу з його тендітними берізками, кремезними дубами, першими весняними пролісками, солодкими полуницями, дорогого кожному веселого щебету птахів, що знову повертаються до рідних гнізд.

 Тут найкраще місце на землі, Тут ви почали ходити, говорити, вчитися справедливості, добру. Тут, де народилися ви, і ваші батьки, ваші рідні – місце найрідніше, найдорожче для вас.

   Де зелені хмари яворів

   Заступили неба синій став,  

   На стежині сонце я зустрів,

   Привітав його і запитав:

    Всі народи бачиш ти з висот,

    Всі долини і гірські шпилі.

    Де ж найбільший на землі народ?

    Ден ж найкраще місце на землі?

   Сонце усміхнулося здаля:

   - Правда, все я бачу з висоти,

   Всі народи рівні. А земля

   Там найкраща, де родився ти?

    Виростай, дитино, й пам’ятай:

    Твоє село – найкращий край?

 

     МОЄ СЕЛО

   Завжди зі мною ти, моє село,

   Дитинства мрії, радості журба,

   Немов би вітром в давність занесло

   І залишило там, де ряст й верба.

    Стежину ту повік не віднайду,

    Де чути було спів і щебет солов’я,

    Як син до матері, до тебе припаду,

    Моє село, любов і біль моя.

 Малята, сьогодні на уроці ви довели нам, як любите свій рідний край, своє село, свою Батьківщину. Гадаємо, що виростите справжніми українцями, з гарячими серцями, розумними головами, чистими помислами, щирими душею.

Тема «Знову до нас завітала осінь золота»

Інтегрований урок: Розвиток зв’язного мовлення. Складання твору-опису за картиною І. Левітана «Золота осінь».

Образотворче мистецтво: Малювання осіннім листям пейзажу «Осінь в нашому краю»

Мета: вчити учнів правильно будувати висловлювання, розвивати мовні навички, вміння влучно добирати слова, порівняння, ознаки предметів, зв’язно й послідовно викладати думки; формувати вміння писати твори-описи за картиною; розвивати увагу, уявлення, спостережливість, логічне мислення; закріпити вміння та навички роботи з акварелями та осіннім листям; виховувати любов до живопису, рідного краю, вміння бачити та розуміти прекрасне.

Обладнання: репродукція картини І. Левітана «Золота осінь», грамзапис «Жовтень» з «Пір року» П. І. Чайковського, осінні листочки, акварельні фарби.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Повторення правил

- Повторимо правила, які ми з вами виробили на попередніх уроках розвитку зв’язного мовлення.

• Пам’ятай про культуру мовлення
• Говори вдумливо і виразно.
• Пиши правильно і красиво.
• Ретельно перевіряй написане.

2.Вступне слово вчителя

• Прослухайте вірш і скажіть що за гостя ходить гаєм ?

Тихо гостя ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить.

Ясне листя осипає,

Дуб нахилений стоїть.

І берізка над потоком

Стала наче золота.

Вітер, мов би ненароком,

Їм косиці розпліта.

• Що ж це за гостя?
• Сьогодні ми вирушаємо в світ прекрасного, у світ природи. А допоможе нам у цьому мистецтво, поезія і живопис.
• Музику створює композитор. Красу форм і кольорів відтворює живопис, картини малює художник. Про все це можна розповісти художніми засобами та поетичними словами.

   3.Зустріч з Осінню

        (Стукіт в двері, заходить дівчинка з кошиком, наповненим фруктами, жовтим листям. Вона одягнена у віночок, замість стрічок висять жовті листочки. Вона –осінь. Пройшла по  класу. Розсипала листя).

ОСІНЬ.   Про мене Т. Г. Шевченко сказав так:

                                 Минає літо, шелестить

                                 Зав’яле листя по діброві,

                                 Гуляють хмари, сонце спить…

ДІТИ  (звертаються до осені).     У нас до тебе, осене, є запитання.

                                           Лісе, лісе, ясени,

                                           Чом сумні ви стали восени?

ОСІНЬ.                    Та як же нам, діти, сумними не бути,

                                  Коли ж і зозуленьки в лісі не чути?

ДІТИ.                                  Лісе, лісе, ясени,

                                            Чом затихли восени?

ОСІНЬ.                    А чим же нам, чим же шуміти,

                                 Коли стали безлистими віти?

ДІТИ.    Осене, а ми знаємо багато віршів про тебе. Ось послухай.

               (Дівчинка осінь з цікавістю слухає)

4.Вірші про осінь

                                             *     *     *

                                    Ще недавно в небі синім

                                    Пролітали журавлі,

                                    А сьогодні в безгомінні

                                    Ходить осінь по землі.

                                    Від краю і до краю,

                                    Від двора і до двора

                                    Золотого урожаю

                                    Знов до нас прийшла пора.

                                                                  О. Бродський

                                            *    *    *

                                    Осінь, осінь, лист жовтіє,

                                    З неба часом дощик сіє.

                                   Червонясте, золотисте

                                   Опадає з клена листя.

                                                                  І. Блажкевич

                                            ОСІННІ КЛЕНИ

                                   Стоять осінні клени

                                   У барвах золотих

                                   І дивляться на мене

                                  А я дивлюсь на них.

                                  Ось листячко упало…

                                  Нагнувсь я до листка:

                                  Він жовтий і трипалий,

                                  Мов лапка гусака.

                                                               Г. Бойко

                                             ОСІНЬ

                                  Тихий сум по полю ходить,

                                  Сині смуги диму водить,

                                  Сів під корчиком тернини,

                                 Задивився в  сумерк днини…

                                 Задивився на діброву,

                                 Що вела з дощем розмову.

                                  І зітхає сумовито:

                                 - Де те літо? Де те літо?

                                                             С. Чернецький

ОСІНЬ.    Гарні вірші про мене ви розповіли. Дякую.

УЧИТЕЛЬ.   Та не тільки вірші прославляють осінь. Загляньте в світ загадок і прислів’їв.

5. Загадки про осінь

          - Невидимка ходить гаєм, всі дерева роздягає.  (Осінь)

          - Голі поля, мокне земля, дощ поливає. Коли це буває?  (Восени)

          - Без крил по небу літає, ніхто її не б’є, а вона плаче.  (Хмара)

          - Хто золотом дерева вкриває, а потім його зриває?  Осінь)

          - Рукавом махнув, дерева нагнув.  (Вітер)

          - Без пензлика, без олівця розфарбувала деревця.  (Осінь)

          Молодці, правильно відгадали всі загадки про осінь.

6. Бесіда про осінь

          - Коли до нас приходить осінь?

          - Як же ж починається осінь?

          Осінь – це дочка Сонця, старша дочка, бо вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі останньою порою року. В неї коси заквітчані пишними колосками й червоними ягідками калини. Ходить лісами, луками, берегами. Де зітхне, там холодом війне. Любить осінь ночами сидіти на березі ставка. А вранці над водою підіймається сивий туман і довго не розходиться. Оце й починається осінь.

          Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй:

          - Забирай все моє багатство. Я віддаю тобі все своє золото. Будь щедрою і люди полюблять тебе.

          І Осінь, як ви бачите, виконує наказ Сонця і щороку дарує нам щедрі дарунки полів і садів, чарує нас своїм осіннім золотом.

7. Прослуховування грамзапису «Жовтень» з «Пір року» П. І. Чайковського

          Красиво змалювали осінь поети і письменники. Та і композитори – люди, що пишуть музику, теж звертали увагу на цю чудову пору року. П. І. Чайковський написав чудовий твір , присвячений всім порам року, в тому числі і осені. А називається цей твір «Пори року».(Звучить музика)

8. Бесіда за прослуханим

          - Які картини викликала музика у вашій уяві?

          - Що ви хотіли б зараз зробити?  (Слухати, як шурхотить листя під ногами; як шепоче листя на деревах; дивитися, як листя кружляє і падає…)

          - Які почуття викликала у вас почута мелодія? Спочатку спокій, радість, бо ще тепло, потім  смуток)

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

          - Золота осінь – це незвичайна пора. По – різному її сприймають люди. Багато віршів, пісень, музики складено про неї.

          - А як ще можна описати осінь?  (Фарбами)

          Краса осінньої природи надихає і художників.

          На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з репродукцією картини І. Левітана «Золота осінь» і напишемо твір - опис за цією картиною.

ІV.Обговорення картини І. Левітана «Золота осінь»

1. Вступне слово вчителя

          Художник Ісаак Ілліч Левітан за все своє життя створив  дуже багато красивих і цікавих творів живопису, в тому числі картин, в яких відтворена краса осінньої природи. Одним із кращих полотен є «Золота осінь». Ось репродукція цієї картини.

2. Обговорення репродукції картини

          - Яка різниця між репродукцією і справжньою картиною - оригіналом?  (Репродукція – відбиток, копія; фотографічне або поліграфічне відтворення зображень, творів – живопису).

          - Який період осені зобразив художник?

          - Чому ви так вважаєте?

          - Який місяць? Чому?

          - Який стан осінньої природи передав художник на картині?  (Спокій)

          - Які кольори використовував художник?

          - Яких кольорів більше – теплих чи холодних?

          - Які барви головні?

          - Яке небо? Вода в річці? Погода?

          - Який настрій викликає у вас картина?

ІІІ. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА.

  Танок «ЛИСТОЧОК ЗОЛОТИЙ»

                             Вітерець ураз примчав

                             І зробив чимало справ;

                            Хмарки в небі розігнав

                             І листочки позривав,

                             Їх підкинув в вишину

                            Й полетів у далину.

          (Хлопчик – вітерець  вбігає, кружляючи, розкидає барвисті листочки і «відлітає». Діти збирають листочки і танцюють)

                             Ось і осінь завітала,

                             Нам листки подарувала.

                             Потанцюємо із ними,

                             Із листками золотими.

ІV.Написання твору «Золота осінь»

1.Повторення про текст

          - Ви послухали і подивились, як поети, художники, композитори  змальовують осінь. А тепер прийшла і ваша черга. То ж в ролі кого ви виступите?  (В ролі письменників)

          - Який буде у нас вид твору?  (Твір – опис)

          - З яких частин він повинен складатися?  (Зачин, основна частина, кінцівка)

          - Що треба перш за все зробити, щоб написати гарний твір – опис?  (Скласти план, дібрати заголовок, красиві слова, вирази, які будуть вживатися в творі.)

2.Добір заголовків

3.Складання плану

          1).Яка осінь зображена на картині?

          2).Яка стоїть погода?

          3).Яке небо?

          4).У які шати  одяглися дерева, кущі?

          5).Яка вода в річці?

          6).Який настрій викликає картина?

4.Словникова робота

    ОЗНАКИ.

    ОСІНЬ:  золотокоса, яскраво – золота, казкова, чарівна, барвиста, сумна, темнобарвна, чепурна, урочиста, святкова, щедра, багата, красива, добра, багряня.

    ПОГОДА.  Тиха, суха, тепла, привітна, прохолодна, спокійна.

    НЕБО.  Синє, блакитне, чисте, кришталево – прозоре, сіре, безхмарне, хмарне.

    СОНЦЕ.  Привітне, тепле, сумне.

    ДЕРЕВА.  Золотисті, різнобарвні, святкові, задумані, позолочені, святково вбрані.

    ЛИСТОЧКИ.  Золоті, пурпурні, коричневі, ясно - червоні, жовті, багряні, зелені.

    ВОДА В РІЧЦІ.  Холодна, чиста, прозора, кришталева, синя, глибока, голуба.

    ДІЇ.

          Намалював, описав, розфарбував, зобразив, змалював, передав пензлем.

    ПОРІВНЯННЯ.

          Хмарки, як білі вітрила;

          сонечко, наче веселе маля, привітно всміхається;

          берізки вбралися, мов дівчатка;

          золоте листячко, наче монетки;

          листочки в осики розрум’янились;

          листя, немов барвиста карусель;

          листочки, схожі на яскравих метеликів;

          листопад, немов золотий дощ;

          «Золоті метелики з дерева летять,

          Крильцями своїми сумно шарудять».

          Осінь – чарівниця, красуня, художниця, працьовита господиня.

5.Складання усного твору-опису

6.Запис твору в зошитах

VІ. Малювання осіннім листям

1.Бесіда

          - Щойно ми з вами побували письменниками. Склали твір – опис «Золота осінь». А тепер побудемо художниками, намалюємо пейзаж.

          - Хто з вас скаже, що таке пейзаж?  (Пейзаж – це загальний вигляд якоїсь місцевості, картина природи, краєвид, ландшафт)

          - А малювати ми будемо не фарбами, а листочками.

5.Розглід зразків малюнків

А)АНАЛІЗ ЗРАЗКІВ МАЛЮНКІВ   

Б) ПІДБІР КОЛЬОРІВ ФАРБ   

В)РОЗМІЩЕННЯ МАЛЮНКА НА ПАПЕРІ

6.Повторення правил користування фарбами

7.Виконання малюнків в альбомах

          - А тепер осінні листочки, що ви назбирали, перетворимо на пензлики і намалюємо чарівницю Осінь.

8.Виставка робіт, і їх оцінка

VІІ Підсумок уроку

          - Чи сподобався урок?

          - Чи сподобалася картина І. Левітана «Золота осінь»? Чим?

          - Ми сьогодні говорили про осінь, слухали поезію, музику, милувалися осіннім пейзажем. Ви прагнули передати свої враження, всі знання з теми «Осінь».Вчилися складати твори – описи за картиною, правильно вживати слова , вислови, намалювали осінь листочками.

          Хотілося б, щоб ви завжди були уважні до природи, розповідали про свої спостереження, намагалися передати у словах власні почуття.

«Ой лелеки, лелеченьки»

Інтегрований урок.

Розвиток мовлення: Складання тексту – розповіді «Лелека».

Трудове навчання. Виготовлення аплікації з соломки «Лелека».

Мета: Вчити будувати текст – розповідь за планом та виконувати аплікацію

           цього птаха з соломки. Удосконалювати вміння учнів логічно поєднувати

           речення в тексті, словесно зображувати зовнішній вигляд пташки.

           Розвивати зв’язне усне та писемне мовлення школярів. Збагатити знання

           дітей цікавими відомостями про лелеку. Виховувати почуття любові та

           бережливе ставлення до природи.

Обладнання: Записи на дошці, предметні малюнки лелеки білого та лелеки

           чорного, аплікація із соломки «Перші вісники весни», соломка, клей,

           ножиці, чорний картон, заготовки для аплікації, Червона книга України,

           запис твору П. І. Чайковського «Пори року».

                                            Хід уроку

І. Організація класу.

        а) Привітання.

                             Сонце вітає нас із весною,

                             Промінь ласкавий кидає в клас.

                             Пташки щебечуть нам із тобою –

                             Бо привітати їм хочеться нас.

        б) Повторення правил поведінки на уроці.

                             Заходить вчитель – треба встати.

                             Коли дозволить – тихо сядь.

                             Спитати хочеш – не гукай,

                             А тільки руку піднімай.

                             У школі парту бережи,

                             І на парті не лежи.

                             Щоб урок пройшов не марно,

                             Треба сісти рівно, гарно.

                             Не стрекочи на уроках,

                             Як папуга чи сорока.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, визначення теми і мети уроку.

1. Вступна частина.

• Діти, яка зараз у нас пора року? Але щоб відповісти на це запитання,

давайте відгадаємо загадку.

                             Привітанням журавля

                             Я пробуджую поля,

                             Небеса і ручаї

                             Та заквітчую гаї.

                             І усякий мене зна…

                             Відгадали, я…

                                                                      Весна

        (Заходить дівчинка у костюмі весни. Учні запитують):

                             Ой, весно, весно, днем красна,

                             Що ти нам весно, принесла?

Весна. 

                             Принесла вам літечко,

                             Щоб родило житечко.

                             Ще й червоні квіточки,

                             Щоб квітчались дівочки.

                             На дерева – цвіту,

                             А на поле жито,

                             На травичку – росу,

                             На дівчаток – красу,

                             А на хлопчиків – сили,

                             Щоб росли й міцніли.

                             Пісеньки співали,

                             В решето складали.

Вчитель.  Діти, ось і прийшла до нас довгоочікувана весна. Взимку вона спала у своєму чарівному ліжку, сплетеного із барвінкового листя й м’яти, а постіль її була з осинового пуху, вкривалась барвистим покривалом з квітів і  шовкових трав. Їй снились прекрасні добрі сни. Та ось прийшла пора прокидатись. Встала вона, потягнулась, вмилась першим дощиком, та й взялась до роботи.

        Яку ж роботу виконує весна?

Учні.  Прогнала Діда Мороза, розтопила сніги, визволила річку від льоду, розбудила від сну квіти, дерева, трави, тварин, комах.

        А ще весна скликає з вирію всіх пташок.

Весна.                   Любі мої пташечки, час уже додому.

                             Вже занудьгувалися, мабуть, в краю ви чужому.

                             Повертайтеся, вас ждуть і ліси грайливі,

                             І луки квітучі, і лани шумливі.

Вчитель. А які птахи повертаються до нас навесні з теплих країв?

2. Оголошення теми і мети уроку.

        Але сьогодні ми поговоримо не про всіх представників пташиного світу,а тільки про одного. А саме про кого, зараз ми дізнаємося, розгадавши кросворд:

                             Загадки

1. Дуже високо літаю.

Комах, мушок полюбляю.

                                                 Мухоловка

2. Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю

Шкідників ним здобуваю.

                                                  Дятел

     3)  Назад – вилиця, спереду – шильце,

           Вгорі – чорне суконце, пі сподом – полотенце.

                                                            Ластівка

      4)  Сам вечірньої години

 Заховався в кущ калини,-

 Та на  дудочку одну

  Грає пісню чарівну.

                                                 Соловейко 

 

      5)  Чорномазий, білодзьобий,

            Він за плугом важно ходить,

            Черв’яків, жучків знаходить –

            Сторож вірний, друг полів,

            Перший вісник теплих днів.

                                                           Грак

      6)   Біле ,як сніг,

            Чорне, як жук,

            Вертиться, як біс

            І повертається в ліс.

                                                           Сорока

        Яке ключове слово кросворда?

        Так, це лелека. Народ ще їх називає першими вісниками весни. І на сьогоднішньому уроці ви більше дізнаєтеся про цих птахів. Також складете невеличку розповідь про них. А на другій частині уроку ще й виготовите аплікацію цього птаха.

        3) Хвилинка каліграфії.

        –  Давайте, діти, ще раз вимовимо це слово – лелека.

• Який звук чуємо на початку назви цього птаха?
• Якою буквою на письмі він позначається?
• Напишемо каліграфічно цю літеру і з’єднання інших літер з нею. (Лл Лл Лл ЛЛЛ ллл Ле ля лі лу ла)
• А тепер напишемо рядочк назви птаха, про якого будемо говорити на уроці.
• Діти, в різних регіонах називають цього птаха по – різному.

                                            Буслові імена

                             Там, де виріс в лузі клен,

                             Де ясніє райдуга,

                             Стільки тих собі імен

                             Бусел навигадував!..

                             Став і каже: – кле – кле – кле…

                             Я не бусел, я леле…

                             – Що леле? Яке леле?

                             Що ти там наклекав?

                             – Буслом кликали мале,

                             Я уже лелека. –

                             Знявся в небо той хитрун

                             Із нової хати

                             І кричить: - Я вже боцюн,

                             Я боцюн крилатий!

                             – Як боцюн, чому боцюн? –

                             Я його питаю.

                             – А тому, що хмару цю

                             Крилами черкаю!

                             Потім тихо за селом

                             Він сідає в лузі:

                             – Вже не хочу боцюном,

                             Кличте чорногузом, -

                             Так, то й так…

                             А він кло – кло…-

                             По траві потлумився:

                             –  Я вже гайстер, я бузько,

                             Я вже…- та й задумався.

                             Отакий той дивний птах –

                             Він польотом радує,

                             Потім йде по болотах,

                             Імена вигадує.

• Пригадаємо і запишемо ці назви: лелека, бусел, боцюн, чорногуз, гайстер, бузько.
• До якої частини мови належать ці слова? (Іменники).
• Які вони за значенням? (Близькі, однакові).
• Як називаються слова близькі за значенням? (Синонімами).

        4) Запис речень під диктовку.

        –  Давайте складемо кілька речень про цього красивого і доброго птаха і запишемо їх під диктовку.

        Лелека – символ миру, щастя, добра. Цей чудовий птах оспіваний у легендах, казках, піснях.

        ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

        1) Доповідь наукових дослідників.

        а) Цей великий красивий птах із сніжно – білим і чорним оперенням здавна живе біля житла людини. Довірливість, вірність тим самим місцям гніздування викликали у людей любов і повагу до лелек. З радістю зустрічали їх навесні, коли ті повертаються до старих гнізд.

        б) В нашому районі здебільшого гніздяться білі лелеки в Бакирівському гідрологічному заказнику загальнодержавного значення (заплава р. Ворскли на території 3 – х районів тростянецького, Великописарівського. Охтирського) та ландшафтному заказнику місцевого значення «Лисиця» (Бормлянська сільська рада).

        в) Лелека білий прилітає на місце гніздування досить рано – починаючи з середини березня і до квітня. Лелеки живуть парами. Великі, майже плоскі гнізда, мостять на дахах будівель, на старих деревах, іноді на електричних стовпах. У цих гніздах птахи живуть багато років.

        г) Лелек часто можна бачити в гнізді, де вони сидять або стоять на довгих тонких ногах (а то й на одній), іноді видаючи тріскучі звуки, які виникають від ударів однією частиною дзьоба об другу. Дорослі лелеки голосу не мають.

        д) Політ лелек плавний, величний. Вони прилітають на луки й поля, де, повагом походжаючи, шукають здобич. Живляться лелеки не тільки жабами та гадюками, їхньою їжею є і миші – полівки, ховрахи, багато різних комах. Цим лелеки приносять велику користь рибному та сільському господарству. Підраховано, що протягом дня лелеки приносять їжу місячним пташенятам 9 разів.

        е) З відкладених навесні 2 – 7 (найчастіше 4) білих яєць, які птахи насиджують по черзі, через місяць вилуплюються голі, безпорадні пташенята. На відміну від дорослих птахів вони мають голос – пищать. Пташенята швидко ростуть, коли починають літати, то з батьками шукають їжу на луках і полях, разом з ними повертаються до гнізда чи іншого місця ночівлі. Так вони живуть до кінця літа.

        ж) Перед відльотом у теплі краї на зиму птахи збираються у зграї. У вересні – жовтні вони залишають місця гніздування і відлітають на південь, в Африку. Живе лелека близько 20 років.

        ІV. Фізкультхвилинка.

                             Трава низенька – низенька,

                             Дерева високі – високі.

                             Вітер дерева колише, гойдає,

                             То вліво, то вправо їх нахиляє,

                             То вперед, то назад пригинає.

                             Лелеки летять, прилітають,

                             А учні тихенько за парти сідають.

                                       Ходить бусол по воді:

                                       Чап! Чап!

                                       Лічить жабок по одній:

                                       Хап! Хап!

                                       Перелякані жабки:

                                       Ква! Ква!

                                       Пострибали під листки:

                                       Раз! Два!

        3)  Літературна хвилинка.

                                            Бусел

                             Він прилітає з далекого краю,

                             Не спочиває, лине, лине,

                             Здається, на світі миліше немає,

                             Чим наше подвір’я, стара яровина.

                                       Стоїть вона здавна, листом багата,

                                       Бува шумить, а, бува , не шелесне,

                                       І от він шука її хату,

                                       І те, що прожито, як сон чудесний.

                             Спочине звечора в темному лізі,

                             Де в синім заводі чайка кигиче,

                             А потім купається собі у галуззі,

                             Гніздо лаштує, буслиху кличе.

                                       Таким його знаю. Люблю не даром,

                                       За крила міцні, чи за бистре око.

                                       Вбиває гадюку одним ударом,

                                       А потім в небі кружляє високо.

                             Чи, може, за те, що у час негожий

                             Летить у гніздо, забуваючи втому.

                             Не смійтесь, я теж на бусла схожий

                             Такою ж любов’ю до отчого лому.

                                            Журавлі

                             Прилетіли журавлі,

                             Сіли в полі на ріллі.

                             То пасуться, то курличуть –

                             Мабуть, це весну вже кличуть.

                             Ходять довгі журавлі,

                             Щось вишукують в землі,

                             Щось воркують, щось віщують,

                             Вже весну, здається чують.

                             Линуть в небі журавлі,

                             А курличуть до землі…

                             Линуть сірими ключами,

                             Відмикають білі хмари.

                                            Що сказав мені лелека

                             Довгу зиму жив лелека

                             У далекій стороні,

                             А тепер вернувсь з далека

                             І таке сказав мені:

                                       –  У краю тім вічне літо

                                       І нема снігів, зими,

                                       Та свою країну, діти,

                                       Найщиріше любим ми.

                             То лише зима розлуку

                             З рідним краєм нам несе,

                             Та твої озера й луки

                             Найдорожчі над усе!

                                            Журавель

                             Не зову тебе «журавель»,

                             Щоб я не журився,

                             Назову тебе «Веселиком»,

                             Щоб я веселився!

                             Будь здоров, веселику!

                                            Курличі

                             Курличі курличуть,

                             Курличаток кличуть:

                             «Курли, курли, курличеньки,

                             До річеньки, до річеньки».

        4. Робота над написанням твору.

        1) Вступне слово вчителя.

        Діти, щойно ви прослухали вірші, розповіді наших юних дослідників про цього чарівного птаха. А тепер спробуємо написати твір – розповідь про нього. Але спочатку треба скласти план нашої розповіді.

        2) Складання плану твору.

              1) Який це птах?

              2) Яке в нього оперення, ноги, шия, очі, дзьоб?

              3) Де живе і скільки років?

              4) Чим живиться?

              5) За що його люблять люди?

        3) Лексико – стилістична робота.

        Оперення: сніжно – біле, біляве.

        Ноги: довгі, тонкі, червоні.

        Шия: гнучка.

        Очі: круглі, чорні, мов смородинки.

        Дзьоб: міцний, червоний, гострий.

        4) Повторення будови тексту.

        5) Складання усної розповіді за планом.

        6) Написання твору- розповіді з учнями.

        7) Зачитування написаних творів.     

        V. Виготовлення аплікації.

        1) Вступне слово вчителя.

        Тільки що ми склали розповідь про лелеку, п зараз спробуємо виготовити аплікацію цієї пташки.

        Перш за все, я прошу вас всіх піднятися. Давайте на хвилиночку уявимо себе птахами: коли ми поміркуємо, то зрозуміємо,що ми теж схожі на птахів.

        У птаха є голівка, а у дітей…            голова.

        У птаха є тулуб, а у нас…                 стан.

        У птаха є крила, а у нас…                 руки

        У птаха є ніжки, а у дітей…             ноги.

        2) Розгляд і аналіз аплікації.

        Який колір ми візьмемо для фону?

        З яких частин тіла складається лелека?

        3) Повторення правил техніки безпеки при користуванні ножицями, папером, клеєм.

        1) Тримати ножиці вказаному місці зімкненими.

        2) Не працювати тупими ножицями.

        3) Не тримати ножиці лезом вгору.

        4) Не різати ножицями під час ходіння.

        5) Не розмовляти і не крутитися з ножицями.

        6) Тримати ножиці на відстані 30 см від очей.

        7) Передавати ножиці товаришеві тільки зімкненими кільцями вперед.

        8) Шаблони обводимо на зворотному боці паперу.

        9) Економити папір.

        10) З клеєм працюємо охайно.

        VI. Практична робота.

        1) Обведення шаблонів птаха.

        2) Виконання аплікації на картоні.

        Весна – прекрасна пора року. Вона змальована художниками, оспівана поетами і композиторами у віршах і піснях. Сьогодні нашу роботу будемо виконувати під музику Петра Ілліча Чайковського «Пори року».

        3) Аналіз і оцінка робіт.

        4) Виставка робіт на дошці.

        5) Коментар обговорення із залученням дітей.

        6) Заключне слово весни.

                              Діти, любі ви мої,

                             Я за вас радію.

                             Про таких друзів, як ви

                             Вже давненько мрію.

                             Працьовитими зростайте:

                             Вчиться і читайте,

                             Поважайте вчителів,

                             Батькам помагайте.

                             Я ж тепло вам принесла,

                             Радість подарую,

                             Красне літечко зустріну

                             Й далі помандрую!

                             До побачення     

        VII. Підсумок уроку.

        З метою охорони і збереження природи в Україні створено багато заповідників. На їх території птахи та тварини знаходяться під захистом держави. Багато видів птахів занесено до Червоної книги. Вона, ніби червоний сигнал світлофора, повідомляє про небезпеку, збуджує у людей тривогу за долю природи. До Червоної книги занесений і наш сьогоднішній гість, хочу сказати, що лелека – загадковий птах. Восени можна побачити, як ці птахи забивали своїх найслабших родичів. Але як вони дізнаються хто хворий? Це поки ще таємниця для в’ялених. Може, комусь із вас в майбутньому вдасться її розгадати. Таких красенів – птахів, як лелека, треба охороняти, приваблювати до своїх осель, бо та оселя, в якій живе лелека, каже народ – щаслива.

        –  Що нового, цікавого дізналися про птахів?

                             Як підсумок, можу одне лиш сказати:

                             Зробили багато – знання будем мати:

                             Я хочу, малята, усім побажати: 

                             В житті вам лихого ніколи не знати.

        VIII. Домашнє завдання.

        Записати пісні, в яких згадується лелека.   

 

Література

 

1. Калягін Ю.М. Інтеграція шкільного навчання ІІ Початкова школа.- 1990. -

№9 – с. 28 – 31.

2. Комар О.А., Лобановська О.М., Лаптєва Л.Ф. Проводимо інтегровані уроки ІІ Початкова школа – 1996. - №1. – с. 16 – 18.
3. Каменський Я.А. Велика дидактика. – К.: Радуга. 1955 – 420с.
4. Кононенко П.Т.  Костенко Т.П.Матеріал до основних проблем базового змісту навчання інтегрованого курсу. «Українознавство» ІІ Початкова школа –1995. - №1- с. 37 – 41.
5. Лактай Л.К. Нестандартний урок ІІ Початкова школа. -1992. №3. – с. 31
6. Олійник  В.Ф. Забезпечення міжпредметних зв’язків на заняттях ІІ Початкова школа. – 1998. - №10 – с. 14 – 17.
7. Присяжнюк Н.І. Інтегровані уроки ІІ Рідна школа – 1997. - №8. с. 27 – 32
8. Савченко О.Я. вимоги до якості педагогічної освіти ІІ Початкова школа. –

1995 - №1 – с. 4 – 7.

9. Савченко О.Я. Дидактичні особливості інтегрованих уроків ІІ Початкова

школа. – 1992. - №1 с. 2 – 9.

10. Савченко О.Я. Урок у початкових класах. – Х. : Освіта. 1993. – 225с.
11. Титароенко Н. Уроки творчості серед природи. ІІ Початкова школа. – 1998. №6 с. 40 – 42.
12. Шпак В.Ю. Митник О.А. Народження нестандартного уроку ІІ Початкова школа. – 1997. - №2 – с. 8 – 13.
13. Юсипчук С.В. Нова методика уроку ІІ Початкова школа. – 1995. - №1. – с.59 – 60.
14. Якилянск В.Ф. Інтеграція математичної та природознавчої освіти. ІІ Рідна школа. – 1999. - №3. с. 55 – 56.

Зміст

1. Технологія інтегрованого уроку……………………………………………..2

 

2. Інтегрований урок -  Звірі в зимовому лісі……………………………………………………………………………..4

 

 

3. Інтегрований урок -  Ніч-чарівниця……………………………………………………………………..10

 

4. Інтегрований урок - Колективна побудова казки за враженнями та виготовлення аплікації «Пролісок»…………………………….. ……......17

 

 

5. Інтегрований урок  - Перші вісники весни………………………………….............................................................21

 

6. Інтегрований урок -  Калина під моїм вікном……………………………………………………...…………………28

 

 

7. Інтегрований урок  - Село моє, для мене ти єдине…………………………………………………………………………34

 

8. Інтегрований урок -  Знову до нас завітала осінь ………………………………………………………………………….…….42

 

 

9. Інтегрований урок -  Ой лелеки, лелеченьки…………………………………………………….…………….48

 

10. Література………………………………………………………………..…56