Інтегровані уроки з української літератури для 6 класу на теми: "Михайло Слабошпицький "Мій друг - лелека", Євген Гуцало "Лелеченя", Микола Вінграновський "Сіроманець"

Інтегрований урок за оповіданням Євгена Гуцала «Лелеченя»

(українська література, народознавство, українська мова, курс «Пізнаємо природу»). 6 клас

 

Тема уроку:  Позакласне читання. Євген Гуцало. Оповідання «Лелеченя»

Мета уроку – формувати компетентності:

предметні (знання  про творчість Є. Гуцала, його дитяче оповідання «Лелеченя»; читацьку активність);

ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; аналітичне й образне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: навички роботи з текстом, уміння визначати роль деталі в тексті; соціальні: уміння висловлювати свою думку; громадянські: бережне ставлення до природи; загальнокультурні: загальнолюдські моральні цінності).

Тип уроку: урок позакласного читання.

Обладнання: мультимедійна презентація, тексти оповідання «Лелеченя», учнівські ілюстрації.

                                                                                       Найпрекрасніше в природі –

                                                                                    відсутність людини.

                                                                                                Бліс Карман

                            Ланцюжок навчальних ситуацій

І. Емоційне налаштування на роботу

ІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

-         Діти ви вдома прочитали оповідання «Лелеченя». Дайте відповідь на запитання

Вирішуємо проблему

-         Як ви розумієте вислів Євгена Гуцала: «Що я читаю. Читанку природи»?

                                                                                                       Євген Гуцало 

-         ІІІ. Робота над темою уроку

1.Мікрофон

- Пригадайте, що ви знаєте про Євгена Гуцала. Поділіться інформацією з однокласниками.

 

2.Ланцюжок

-         Оповідання «Лелеченя» ви прочитали самостійно. Поділіться своїми враженнями від прочитаного.

3.Словникова робота

А) Гребінь – верхівка даху.

Стодола – будівля для зберігання снопів, сіна, полови, а також для молотьби, віяння.

Щириця – дикоросла рослина, бур’ян, що має соковите гіллясте стебло з густим суцвіттям.

 

Б) Дібрати синоніми до слова лелека.

 

4. Літературний диктант

1. Яка пора року описана в оповіданні?

2. Чого очікує природа?

3. Хто головний герой оповідання?

4. Прізвище родини, на хаті якої оселилися лелеки.

5. Кому мусив віднести гусяче яйце Андрійко?

6. Що трапилося з парою лелек, які оселилися на хаті?

          5. Розмірковуємо

- Чому так названо оповідання?

- Кого чекають люди і природа?

- Чи доводилося вам спостерігати приліт журавлиних ключів? Поділіться своїми враженнями.

- Які почуття переживав Андрійко, спостерігаючи за парою лелек на хаті. Зачитайте цитати.

- Знайдіть у тексті опис єдиного  пташеняти. Чим воно було незвичайне?

- Як автор описав приліт до хати лелечої хмари? Як ви гадаєте, про що радилися птахи?

- Що трапилося з парою лелек після відльоту лелечої хмари?

Хто винен у тому, що на Грипечуковій хаті наступної весни не поселилися лелеки?

- Які висновки ви зробили для себе?

6. Вправа «Вибери стежку»: навчатись, досліджувати, спілкуватись

1  стежка «Навчатись» – скласти план оповідання;

2 стежка «Досліджувати» – визначити елементи композиції;

3  стежка «Спілкуватись» – охарактеризувати образ Андрійка.

7. Презентація робіт учнями

8. Презентація проекту «Лелека» ( Учні демонструють слайди та коментують їх).

9. Руханка

 Спробуємо разом з вами відтворити рухи лелеки:

- як кружляє над оселею (побігали, покрутились навколо сусідів- однокласників);

- як будує своє гніздо, перебираючи гілочки дерев дзьобом (діти імітують рухи лелеки);

- як клекоче від задоволення лелека, вигнувши шию (стоячи на одній нозі, закидаючи голову назад, імітуючи клекотання);

- як намагається злетіти (розмахують діти руками);

- як стоїть на болоті, ловлячи жабок (стоять діти на одній нозі, нахиляючи голову донизу).

10. Метод «Прес»  

За поданою схемою довести, що «Лелеченя» - оповідання:

- Я вважаю…

- Тому що…

- Наприклад,..

- Отже,..

11. Обери позицію

- Як ви ставитеся до Андрійка?

- Чи поселяться на хаті Грипечуків лелеки?

12. Робота  з теорії літератури

Виписати з тексту художні засоби

 Очікує все: саме повітря, пронизане лагідною втомою, хати, садки, які простягли догори вузлувате гілля. Очікує верба, що стоїть у лузі, очікують схудлі за зиму стіжки сіна попід хлівами. Очікують посиротілі чорні гнізда – на грабі, що росте на подвір’ї в дядька Мальованого…

ІV. Рефлексивно – оцінювальний етап

-         Чому навчає нас оповідання Є. Гуцала?

-         Поясніть, як потрібно розуміти слова Кармана, які є епіграфом нашого уроку.

-         Дайте поради хлопчикові.

V. Повідомлення домашнього завдання: написати висловлення на тему «Кому природа мати, а кому – мачуха»

 

 

                               Інтегрований урок за оповіданням

Михайла Слабошпицького «Мій друг – лелека»

(українська література, народознавство, українська мова, курс «Пізнаємо природу»). 6 клас

 

Тема. Михайло Слабошпицький. Оповідання «Мій друг лелека». Закони виживання у людському та тваринному світі. Взаємодія всіх живих створінь. Уважність, співчутливість, терплячість і доброзичливість у ставленні до тварин.

Образ автора.

 

Мета уроку – формувати компетентності:

предметні (знання  про творчість М. Слабошпицького, його оповідання «Мій друг - лелека»; читацьку активність);

ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; аналітичне й образне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: навички роботи з текстом; соціальні: уміння висловлювати свою думку; громадянські: бережне ставлення до природи; загальнокультурні: загальнолюдські моральні цінності).

Тип уроку: урок позакласного читання.

Обладнання:  тексти оповідання, учнівські ілюстрації.

                               Ланцюжок навчальних ситуацій

                                                                    Людяність у ставленні до живої природи

                                                                робить людину справжнім господарем.

І. Мотиваційний етап

Сьогодні урок хочеться розпочати чудовою піснею. Ось послухайте її. (звучить пісня О. Білозір «Лелеки»).

- Діти, чи сподобалась вам пісня?

- Про що йшлося у ній?

ІІ. Цілевизначення й планування

- Як ви гадаєте, чому сьогоднішнє заняття ми розпочали такою чудовою піснею?

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. Прослуховування оповідання в аудіо запису.
2. Мовчазне  читання оповідання «Мій друг лелека».
3. Словникова робота

Стріха – верхня частина хати, покрита соломою.

Льох- підземне приміщення для зберігання продуктів

4. Поміркуй над прочитаним. 

- Знайди у творі і прочитай пейзаж. Поясни, чому він такий лаконічний (дуже стислий). Опис природи відтворює місце дії чи допомагає передати душевний стан героїв? Свою відповідь обґрунтуй.

      -  Знайди у творі і прочитай опис лелеки.

      -  Хто розповідає історію про лелеку? Що ти про нього можеш сказати?

          Відповідь підтвердь цитатами з твору.

     - Особу, яка розповідає у творі про події, називають оповідачем.

    - Поясни думку оповідача: «...хіба мало є на світі жорстоких людей, які

     убивають птахів і звірів, бо ніяк не хочуть повірити, що то — наші друзі?»

    - Як проявилася дружба між лелекою та хлопчиком? Зацитуй уривки на

     підтвердження своєї думки.

   -  Постав по одному запитанню різного виду за змістом твору.

   -  Яка тема та головна думка твору?

  -  Прочитай прислів’я до теми. Які з них відповідають змісту твору «Мій друг  

    лелека»? Свою відповідь обґрунтуй. Добери прислів’я за темою «Дружба»

     або «Стосунки людини і тварин/птахів».

5. Обговорення емоційно-ціннісного ставлення до прочитаного та впливу твору на читача.

-  Чи доводилося тобі спостерігати за прильотом і відльотом лелек, бачити, як вони мостять свої гнізда?

- Як ти вважаєш, чи справді лелеки впливають на життя людей і чому в народі існує примовка, що лелеки приносять дітей?

- Як ти думаєш, чому бузько не залишився зимувати, а полетів зі своєю зграєю в чужий край?

- Чому птахи повертаються з вирію, долаючи тисячі кілометрів важкої дороги?

6. Проектування власної поведінки в подібних ситуація.х

 - Як би ти повівся, якби з тобою трапилася подібна пригода?

 7.Імпровізація зі змістом твору: додавання епізодів, розширення сюжету

- Перекажи зміст оповідання, додаючи нові художні деталі, роздуми, описи.

- Пофантазуй на тему того, як зимувалося лелеці.

8. Створення розповіді про власні враження від прочитаного 

-  Розкажи історію порятунку лелеки від імені самого лелеки.

Почати оповідь можеш так:

    На березі річки якийсь хлопчик із татом розвели багаття й почали варити юшку. Я спостерігав за ними з очерету. Нестерпно боліло переламане крило, бо вранці на мене напав лис. Ледве я встиг від нього вирватися. Я вагався, можу довіритися людям чи ні.

Зверни увагу!

Оповідач/оповідачка розповідає від першої особи (вживає займенники я, ми з татом, я з подругою...). Оповідачем може бути не лише людина, а й тварина/птах/предмет (у казках, наприклад, чайник).

9. Характеристика образу автора

Оповідач – уважний, співчутливий, терплячий, доброзичливий у ставленні до птаха.

10. Створення ментальної карти

Очікує все                              Летять!                        Небо вищає

 

У селі ніби свято            ПРИЛІТ ЛЕЛЕК                  Малий сірий шнурок в  небі

 

 

   Лелеки                                     Проносяться                                     Усі зустрічають лелек         

     на гніздах                                    ключі                                          

11. Ілюстрування  оповідання

12.  Заповни таблицю за змістом твору «Мій друг лелека».

   На перетині вертикальної та горизонтальної колонок постав «Так» або «Ні».

Особливість твору	Так	Ні
Невеликий за обсягом твір
Невелика кількість подій (1-2)
Невелика кількість персонажів (2-3)
Події відбуваються протягом короткого часу
Твір розповідного характеру
Наявна одна сюжетна лінія
Наявний оповідач

 

-         Записуємо в зошитах. Невеликий за обсягом розповідний твір, у якому зображена переважно одна подія, що відбувається протягом короткого часу, — це оповідання.

-         Доведи, що твір М. Слабошпицького «Мій друг лелека» — оповідання.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап

-         Як ви розумієте вислів: «Людяність у ставленні до живої природи робить людину справжнім господарем.

-         Продовжити думку:

-         Мені оповідання сподобалось тим, що…

-         Я  не знав, а тепер знаю більше про…

V. Домашнє завдання. Підібрати матеріали для проєкту «Лелека». Разом створити продукт і презентувати його на уроці позакласного читання, де вивчатиметься оповідання Євгена Гуцала «Лелеченя».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробка інтегрованого уроку української літератури в 6 класі

за повістю Миколи Вінграновського «Сіроманець»

(українська література - курс «Пізнаємо світ»-мистецтво)

 

Тема. Микола Вінграновський. Повість «Сіроманець» (фрагмент). Довіра і співчутливість, дружба і взаєморозуміння. Образ Сашка

 

Мета уроку – формувати компетентності:

предметні (знання  тексту повісті «Сіроманець»; читацьку активність);

ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; аналітичне й образне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: навички роботи з текстом, уміння визначати риси характеру Сашка; соціальні: уміння висловлювати свою думку; громадянські: бережне ставлення до тваринного  світу; загальнокультурні: загальнолюдські моральні цінності).

Очікувані результати: учні відтворюють  та інтерпретують зміст художнього тексту; формулюють  запитання, щоб уточнити розуміння художнього тексту;

розуміють та відтворюють зміст художнього тексту, висловлюють власне ставлення до прочитаного;  характеризують емоційний стан літературних персонажів повісті,  їхню поведінку та вчинки; добирають  ілюстрації до повісті «Сіроманець» і пояснюють їхню роль для поглиблення сприйняття художнього тексту; проєктують власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих, що зображено в художньому тексті.

Тип уроку: урок аналізу художнього твору.

Обладнання: слайдова презентація,  учнівські ілюстрації.

                           Ланцюжок навчальних ситуацій

 

І. Мотивація навчальної діяльності

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

- Що в природі вам подобається найбільше?

- Чи доводилося вам зустрічатися з хижаками?

- Як ви думаєте, природа людині мати, чи мачуха?

-  Скажімо, вовк людині друг чи небезпека? Що ви знаєте про вовка?

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Продовжуємо працювати над аналізом уривків повісті «Сіроманець»

Ланцюжок висловлювань за прочитаним текстом повісті:

-  Про що йде мова в повісті «Сіроманець»?

    - Які епізоди вам найбільше запам’ятались?

    -  Охарактеризуйте Сіроманця та його стосунки з іншими

персонажами твору.

    - Чи були у вашому житті випадки, коли ви мали думку, відмінну від загальної? Чи відстоювали ви її?

   - Які вчинки можна вважати самостійними? Наведіть приклади.

Цифровий диктант «Сіроманщина»

 Учні записують «0» – якщо твердження неправильне, та «1» – якщо правильне.

1. У молоді роки Сіроманець був ватажком зграї. (1)

2. Чепіжний мав власні рахунки з вовком. (1)

3. Школа Сашка знаходилась поруч із домом. (0)

4. Під час першої зустрічі Сіроманець лизнув Сашка. (1)

5. Чепіжний на базарі купив сенбернара. (0)

6. Вовк здався мисливцям з власної волі. (0)

7. Подивитись на впійманого вовка приїхав кореспондент із газети. (1)

8. На уроці Сашко розпитував вчительку, де лікують зір. (1)

9. Під час знайомства з Сіроманцем Галя злякалась і втекла. (0)

10. Чепіжний був у захваті від статті в газеті. (0)

11. На полігоні Сіроманець зовсім оглух. (0)

12. Друзям вдалося потрапити в лікарню ім. Філатова. (1)

 ІІІ. Цілевизначення і планування

- Запишіть тему уроку і ваші очікування від нашої розмови

IV. Опрацювання навчального матеріалу

Відповідаємо на  проблемні запитання:

-  Як ви розумієте поняття «Довіра, співчутливість, дружба, взаєморозуміння»? (Довіра - це ставлення до інших, що виникає на основі віри в їхню правдивість, чесність, щирість, доброту).

- У чому цінність довіри?

-  А співчутливість? (Почуття жалю, доброзичливе, прихильне ставлення до кого-небудь)

- Хто до кого ставиться співчутливо в повісті? Чому?

- Дружба – це… Продовжте вислів.( Близька прив’язаність. Найголовніше в дружбі – це взаємодопомога. Друг завжди прийде на допомогу).

- Як ви думаєте, чи став Сашко справжнім другом Сіроманця?

- Як ви розумієте поняття «взаєморозуміння»?

- Хто порозумівся в повісті?

- Чи важливо в житті мати власну думку? Які риси характеру притаманні людині, яка  могла б відстояти свою думку? (Треба бути надзвичайно мужнім, особливо – коли твоєї думки ніхто не поділяє).

- На чию ж долю у повісті випали випробування відстоювати власну думку? (У повісті М. Вінграновського «Сіроманець» ця роль випала на долю маленького хлопчика Сашка. Він має власні переконання, що людина повинна оберігати не лише природу, але й тварин. Попри всі непорозуміння з дорослими, він захищає вовка і не зраджує його до останнього. Незважаючи на той факт, що Сіроманець –  дорослий вовк, Сашко поводиться з ним так, ніби він ще маленький, а тому його треба оберігати, годувати, боронити від ворогів та нести за нього відповідальність. Цим автор дає нам зрозуміти, що моральні принципи людини не залежать від віку).

Робота з текстом. Визначаємо  авторське бачення персонажа (цитатна характеристика):

-  «Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»;

-  «Аби я був вовком...»;

-  «Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: за дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти?.. – завагався Сашко. Але вирішив: – Чого це я стану його боятися? Піду гляну»;

-  «Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»;

-  «Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий»;

-  «Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець, – сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом»;

-  «Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш?»;

- «Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері»;

-  «Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию».

- Чому Сашко захищає чесне ім’я Сіроманця перед батьком та Чепіжним? Орієнтовні відповіді учнів

(Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. Навіть коли мисливці винищили його вовченят – Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко

захищає його чесне ім’я перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк – хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю переховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на полігоні, хлопчик дуже сумував за ним. Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кращим другом)

 Укладаємо кластер  для характеристики Сіроманця

Сіроманець.  Високий, широкогрудий, з великими димчастими незрячими очима.

 Досвідчений звір.  Все своє Сіроманче життя він водив зграю. Молоді вовки з лісів і яруг мріяли пройти у нього бойову вовчу стратегію і тактику.

Старий. Звали його Сіроманцем, і він був найстарішим вовком у світі

Втратив зір. Тепер, на старість, вовк осліп. Бурхлива темнота зацарювала в його очах.

Сумує за родиною, колишнім життям. Снився йому щоночі єдиний сон: срібні очі постріляних вовченят, постріляні вовчиці з білими зубами у землю

Мав гострий нюх. Один лише нюх водив його по світу, Сіроманець здув прилиплий до носа листок, встав і пішов на кінський той запах. Бурхлива темнота зацарювала в його очах.

Міцний, сильний, прудкий. Вовк звівся на лапи. Не встиг Чепіжний ойкнути, як вибита з його рук рушниця полетіла в кущі і Сіроманець задихав йому в покраплену дощем горлянку. Сіроманець збив його своїми старими грудьми назад, у воду...

Відчуває добрих людей. Сіроманець тим часом обнюхав його з ніг до голови, лизнув по куртці ґудзика і ліг на листя. Вовк потягнувся до нього мордою і ще раз лизнув Сашкове коліно.

Любить лоскоти. Сіроманцеві це, видно, дуже сподобалось, ніхто його так приємно не лоскотав, і він по-вовчому сказав Сашкові: «Ще!»

Сіроманець провів Сашка до узлісся, потерся об Сашкове плече і так стояв, аж доки запах його нового товариша не ослаб у глибині темного листопадового вітру.

Вірний. Любив зустрічати людей. Сіроманець проводжав його лісом до школи, зустрічав його на узліссі. Вовк, зачувши «газони» ще за горбами, мчав їм назустріч.

Умів пристосовуватись до нових умов. За кілька днів Сіроманець вивчив їхній графік, достоту залазив в якусь воронку, коли літаки були ще далеко, і там спокійно перечікував смертоносний тайфун з вогню і сталі.

Від холоду та голоду охляв. Сіроманець зрадів, але на лапи зіпнутися не міг, безсилі лапи вже не носили його. Він ліг на спину і покотився з горба покотом.

Винахідливий, життєлюбний. Вовк лежав мертвий. Ворон подивився на сніги, на біле небо, підняв крило, друге і вискочив вовкові на спину: вовчий хвіст порішив ворона одним махом... Вперше за багато днів вовк водночас поснідав, пообідав, ще й повечеряв...

Щирий рятівник. Допомагає людям. Вовк тяг Андрійка за комір.

Знесилений вовк ліг на спину, лизнув того снігу з вітром. Підбігли льотчики і побачили Сіроманця. На його спині лежав Андрійко.

…Мирно живе в частині, возить дітей на санях...

Тужить за своїм рятівником Сашком. Щось бентежило його вовчу душу, кликало її на ноги.

«А ти думав як, Сіроманчику, це вже нам з тобою кінець? Ну, скажи, думав?» — не покидав його голос Сашка...

Потерпає від жари в дорозі до Одеси. Сіроманець висолопив язика і поклав собі на плече.

Не втратив вовчий інстинкт. Сіроманця обступило в бузку все собаконаселення району, він відступив до ракушнякової стіни паркану, далі вже було нікуди, а воно лізло, його було багато, тоді Сіроманець перекусив намордник і став хапати їх за загривки і викидати на черепицю.

Втомився, втратив надію, думав, що нікому не потрібний. Найдовше стояв Сіроманець перед будинком Чепіжного, але й Чепіжного, на його превеликий жаль, не було на цей раз удома: косив горох. На цей раз Чепіжний укохкав би Сіроманця, який прийшов помирати сам...

 - Поміркуйте, чому серед друзів вовка були лише діти?.

 -  Як ставився Сіроманець до своїх недругів?

-  Обґрунтуйте, що спільного має Сіроманець з людиною.

  Утворюємо інформаційне ґроно «Чесноти Сашка» (справедливий, співчутливий, добрий,  чуйний, принциповий, самостійний, вірний, цілеспрямований)

-  Пригадайте, як називав Сіроманця Сашко. (Вовчик, лазунчик, Сіроманчик)

Руханка «Гімнастика Сіроманця»

Сіроманець лиш проснувся

 І до сонця потягнувся (піднімання рук).

А побачив бадилинку,

То нагнувся на хвилинку (нахили вниз).

Восени будяк розцвів,

Вовк від подиву присів (присідання).

Любить вовк Сашка стрічати

І від радості стрибати (стрибки).

Робота з ілюстраціями

-         Підберіть цитати з повісті  до ілюстрацій

Робота в парах

- Укладіть діалог на тему «Бесіда Сашка з Сіроманцем»

-  Укладіть діалог на тему «Сварка Чепіжного з Сіроманцем»

- Укладіть діалог на тему «У лікарні ім. Філатова».

V. Рефлексивно-оцінювальний етап

«Мікрофон» 

-  Обґрунтуйте, чи хотіли би ви мати друга Сіроманця.

-  Обґрунтуйте, за яких обставин повість могла би мати щасливий фінал.

- Ваше  ставлення до Сіроманця…

- Ваші  враження від учинків хлопчика…

- Хто є головним героєм — Сашко чи Сіроманець? Чому? Адже твір називається «Сіроманець»?

(Головним героєм є Сашко, бо він людина, діє осмислено, обґрунтовано. Вовк відчуває друга інтуїтивно. А назва така тому, що історія незвичайна, унікальна й пов’язана саме із Сіроманцем). 

-Що переможе – людська жорстокість чи людська доброта й милосердя?

 (Попри всі випробування, які трапилися на шляху хлопчика й вовка, попри людські негативні вчинки, зло та жорстокість, перемагає дружба та вірність).

- Які прислів’я про дружбу ви знаєте?

- Чому навчає твір? (Твір вчить захищати тварин, цінувати вірних друзів та завжди приходити на допомогу тим, хто її потребує).

Домашнє завдання

Написати лист Сіроманцеві за схемою РАФТ (Роль, Аудиторія, Форма,  Тема:

хто → кому → у якій формі → що може сказати)