Ірина Жиленко. «Підкова», «Гном у буфеті». Поетичні роздуми про людське щастя і шляхи до нього

Ірина Жиленко. «Підкова», «Гном у буфеті». Поетичні роздуми про людське щастя і шляхи до нього

З якою письменницею ми познайомилися на минулому уроці?Де вона жила?Хто виховував дівчинку?Перший вірш написала в … років?Яка перша книжка поетеси?Ким працювала в юності?Який університет закінчила?Чим професійно займалася?Яку поезію прочитали на минулому уроці?Які почуття викликала поезія «Жар-птиця»?Пригадаймо:

Сьогодні до нас на урок завітав особливий гість. Розгадайте ребус. Хто він?

Пес Патрон — український собака-винюхувач вибухівки, талісман Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Добрий день, діти! Якщо ви будете добре працювати, читати твори, відповідати на питання, конспектувати, я обов’язково приходитиму до вас на уроки. Буду разом з вами навчатися.

А ми сьогодні на уроці будемо говорити про «щастя». Немає жодної людини, яка б не хотіла бути щасливою.«Світ навколо нас повний краси, вона виявляється в найменших образах, яких часто не помічають люди. У краплині води, взятої з калюжі, вирує цілий світ… Відкрий тільки очі і дивись». Г. К. Андерсен. Будьте уважними до всього, що нас оточує. Навчіться робити себе і оточуючих щасливими.

«Підкова»Була зима. Ішов зелений сніг. За ним — рожевий. Потім — фіалковий.І раптом протрюхикав на коніДідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким,на місяць схожим, серпиком лежала, —аж розгубились в небі літаки,кричали: “Мама!” —Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй: — Світитут, на вікні. Щоб все мені збулося! —Зійшлися і роззявили ротисімсот роззяв. Стоять вони і досі…Круг них світився то зелений сніг,то голубий, то ніжно-фіалковий. Вони стояли вперто, день при дні, —зачарувала їх моя підкова. Що ж, покладу підкову в чемодан,куплю я шубу. А тоді поїдув Лапландію. Хоч трішки і шкода,вже так і буть — віддам підкову Діду. Оце і все. А сніг звичайним став. Легкий і рівний, пада, пада, пада…Роти закрили всі сімсот роззяв.І розійшлись… І полягали спати. Трихикати – нешвидко бігти (про коня);Їхати верхи на коні.

Тема “Підкова”: зображення ліричної героїні твору, яка знайшла золоту підкову, загублену конем Дідуся Мороза, і прагнула, щоб за її допомогою здійснилися всі бажання і мрії.Ідея “Підкова” : кожна дитина відчуває себе щасливою, коли у новорічні свята всі її сподівання і мрії стають реальністю. Основна думка: кожна дитина мріє про здійснення власних бажань, вірить у Діда Мороза, щасливу підкову. Художні засоби “Підкова”• метафори: «ішов сніг», «Дід Мороз протрюхикав», «розгубились в небі літаки», «літали, кричали, крильцями дрижали».• епітети: «сніг зелений, фіалковий, рожевий», «золота підкова».• риторичні оклики: «Мама!», «Щоб все мені збулося!».

Що символізує підкова?Що означає для вас бути щасливим?Чи допоможе досягти щастя знайдена підкова? Щастя. Здійснення бажань. Радість. Успіх. Оберіг. Добробут

«Гном у буфеті»Ти знаєш, у нашому домі,в старому буфеті, давноживе мій добрий знайомий –старенький буфетний гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям,а маму — малим дівчатком,гукав пустунам: “Ай-яй!”,Слухняним давав шоколадки. Замкнувши буфет на гачок,золотить на свята сервізи. Багріє його ковпачокза склом серед вазочок різних. Він любить какао пить,смоктати м’ятні гостинці. Так довго і солодко спитьв старій музикальній скриньці.

Навчився він чемних манерв одної маркізи з фарфору. Сказала маркіза: — Тепердружити із вами не сором. Ви просто — франтом, хочавтягніть у петлицю троянду.І прошу до мене на чай. Разом з цвіркуном-музикантом;Століття, і друге, і третє, —прислухайся! — чуєш? – завждиклопочеться гном у буфеті,бормоче, зітха, шарудить.І тупа, і плямка в куточку,і дзвонить в буфетні шибки.І в довгі засніжені ночінашіптує дітям казки.

Тема: шанобливе ставлення до буфетного гнома який у всі століття живе в реальній дитячій уяві.Ідея: возвеличення почуття пошани, любові до гнома як сімейної реліквії. Основна думка: дитинство — це чарівний, дивовижний час кожної людини, коли вона сприймає все казкове, цікаве, навіть гнома, що «нашіптує … казки». Художні засоби “Гном у буфеті”епітет: «буфетний гном»;метафори: «золотить сервізи», «багріє його ковпачок»;риторичні оклики: «Ая-як!», «.. прислухайся!»

Вікторина1. В якому році народилась Ірина Жиленко? (1941)2. Де працювала поетеса? (Вихователькою, потім у редакціях)3. Як називалася перша книжка для малят? («Достигають колосочки»)4. Які слова найчастіше використовує поетеса у своїх віршах? (Назви кольорів)5. Про якого фантастичного птаха написала вірш І. Жиленко («Жар-птиця»)6. Який реальний птах діє у цьому творі? (Гава)7. Що трапилось із Жар-птицею? (Захворіла)8. З яким проханням звернулася лірична героїня твору до підкови? («Щоб все мені збулося!»)9. Що давав гном слухняним дітям? (Шоколадки)10. Як гном готується до свят? (Золотить сервізи)11. Де спить Гном? (В старій музичній скриньці)12. Чим годували Жар-птицю? (Родзинками)13. Якою у творі ми побачили підкову? (Золота, схожа на місяць, «серпиком лежала»)

Ірина Жиленко створила довкола себе чарівний світ, наповнений казковими героями. Її вірші — це спроба донести частинку казки до кожного з нас. Пропоную нам також повірити в дива — від цього ми станемо добрішими. Тож нехай звучать поезії Ірини Жиленко, можливо, тоді у світі з’явиться більше оптимістів, більше щасливих і добрих людей. Вірте в дива, не забувайте про добрих покровителів домашнього затишку, бо від цього залежить злагода, спокій у вашій родині.

Дякую за урок. До зустрічі!Домашнє завдання: с. 72-75, виразно читати поезії