Інтегрований урок біології, 9 клас « Біомаса та її продуктивність. Просторова структура і трофічна мережа біогеоценозу. Поняття про екологічні піраміди»

Комунальний заклад

 «Шарівський ліцей Валківської районної ради Харківської області»

Урок біології на тему:

 « Біомаса та її продуктивність. Просторова структура і трофічна мережа біогеоценозу. Поняття про екологічні піраміди»

в 9 класі

(з використанням елементів  технології інтегрованого навчання)

Урок розробила

Полякова Надія Володимирівна,

учитель біології та екології,

 учитель вищої категорії,

учитель - методист,

відмінник освіти України 

КЗ «Шарівський ліцей»

 Валківської районної ради,

Харківської області

Тема  уроку: « Біомаса та її продуктивність. Просторова структура і трофічна мережа біогеоценозу. Поняття про екологічні піраміди»

Мета уроку:

 Освітня: сформувати поняття про біомасу, продуктивність біоценозу, трофічні зв’язки та екологічну піраміду;розширити знання про біоценоз, біогеоценоз та  екосистему; охарактеризувати їх структуру і властивості; з’ясувати взаємозв’язки популяцій організмів у біогеоценозах.

 Розвиваюча: розвивати уміння логічно мислити, робити висновки та узагальнення, уміння порівнювати та співставляти.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, рослин і тварин, які живуть навколо нас. Профорієнтаційне виховання.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: комбінований (з елементами інтегрованого навчання)

Місце уроку в навчальній темі: поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда,  робота  з роздатковим матеріалом.

б) наочний: таблиці,роздатковий матеріал, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту і таблиць нових знань.

2. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

3. Творчий: використання елементів проектної технології під час закріплення вивченого матеріалу.

4.Візуальний: складання схем.

5.Релаксопедичний:  психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, екологія, література.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, слайди.

Основні поняття та терміни: біоценоз, біогеоценоз, екосистема,біомаса продуктивність, автотрофи, гетеротрофи, сапротрофи, продуценти, консументи, редуценти, поліфаги, ланцюги живлення, правило екологічної піраміди, трофічна сітка.

ХІД  УРОКУ

І. Організаційний момент.

Доброго дня! Мені дуже приємно, що сьогодні я маю чудову нагоду познайомитися і поспілкуватися з такими прекрасними молодими людьми. Бачу, що ви в доброму гуморі, у всіх хороше самопочуття і ви готові поринути у світ найважливішої науки ХХІ століття – біології.

ІІ. Тема, мета уроку.

Тема нашого уроку: «Біомаса та її продуктивність. Просторова структура і трофічна мережа біогеоценозу. Поняття про екологічні піраміди»

             (запис теми у зошиті)

Ах, эта среда обитания!

Все связано между собой

Обменом, цепями питания,

Составом, структурой, судьбой…

Б. Васильев

На мою думку, ці рядки Б. Васильєва, як ніщо інше, виражають суть теми уроку, і спонукають нас з вами довести, що ми можемо легко сформувати вміння характеризувати структуру і функціонування біогеоценозу; відстежити і пояснити від чого залежить біомаса та продуктивність біоценозу, і за якими законами та правилами вона формується; навчитися складати і порівнювати ланцюги живлення та трофічну сітку; аналізувати стан біоценозів, та прогнозувати їх майбутнє.

Тож вирушаємо в дорогу, а з собою беремо багаж знань набутий на попередніх уроках.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Щоб говорити про продуктивність біоценозів, їх біомасу, ми перш за все повинні чітко розуміти, що таке біоценоз, та вміти давати йому характеристику.

                ( самостійна робота , 5 хв (Додаток 1. )

                     ( Підведення підсумків тестування, слайди 1-3)

Маю лише доповнити, що всі види в біоценозі, пристосовані один до одного настільки, що їхнє угрупування становить внутрішньо суперечливе, але єдине і взаємопов’язане ціле. Про це вперше сказав вчений Мебіус ще в 1877 році, сформувавши правило взаємопристосованості, яке пізніше доповнив російський вчений Г. Морозов, котрий вважав, що в природі не існує корисних і шкідливих птахів, комах, тощо, у ній все взаємопристосовано. (Слайд4)

 Висновок вчителя: (Слайд5)

Отже, кожний біоценоз характеризується :

-видовою структурою ( видовою різноманітністю і співвідношенням чисельності і густоти популяцій);

- просторовою структурою (ярусність);

- екологічною структурою (співвідношення популяцій різних видів).

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Однак популяції різних видів, що входять до складу біоценозу тісно пов’язані не тільки між собою, а й з умовами фізичного середовища, утворюючи таким чином екосистему (Тенслі, 1935).

Давайте згадаємо, що таке екосистема і біогеоценоз, і порівняємо їх.

      ( усна відповідь учня)

Проблемне питання: чи справджуються філософські закони, що в природі нічого з нічого не виникає як і не зникає безслідно.

 ІV. Сприйняття  та засвоєння учнями нового матеріалу.

1. Структура біогеоценозу   
2. Властивості біогеоценозу
3. Типи взаємозв’язків між популяціями у біогеоценозі

(складання схем, робота з поняттями по інформаційній картці) (Слайди 6-15)

4. Перетворення енергії в біогеоценозі.

Організми, що входять до складу біогеоценозу, утворюють складну систему, де види об’єднані харчовими взаємовідносинами. Завдяки трофічним зв’язкам в біоценозі здійснюється кругообіг речовин, акумулюється енергія й розподіл між видами. (слайд16)

Проблемне питання: Що таке ланцюг живлення? Чи всі ланцюги живлення однакові? Які зв’язки їх поєднують?

               (робота  з презентацією, слайди 17-19, і таблицею)

Тренувальна вправа. Скласти 2 ланцюги за зображенням на слайді 20                

              (Самостійна робота учнів, перевірка за слайдом 21)

У будь-якому біогеоценозі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а тісно переплетені завдяки тому, що представники одного і того ж виду можуть бути ланками різних ланцюгів живлення. Переплітаючись, ланцюги живлення формують трофічну сітку.

Як ви, вважаєте, яке значення це має для біогеоценозу?

 (усна відповідь учня: Це забезпечує стійкість біогеоценозу) (слайд 22)

Для всіх біогеоценозів характерні певні закономірності передачі енергії та біомаси між трофічними рівнями. Кожен біогеоценоз характеризується певною продуктивністю, яку виражають в одиницях маси або енергії.

     (розповідь про правило екологічної піраміди:біомаси, енергії, чисел. (слайди23-25)

Екологічна  піраміда Ліндемана (ам. вч., 1942)

Задача. На одному дереві в лісі за сезон утворюється 10 кг сухої маси листя, яку поїдає гусінь. Цю гусінь поїдають комахоїдні птахи. Середня маса комахоїдної птахи – 200 г. Вміст води в її організмі – 75%. Скільки дерев треба для того, щоб протягом сезону могла прогодуватися зграя таких пташок з 10 особин, за умови, що на наступний трофічний рівень у екосистемі переходить 10% речовини? (слайд 26)

V. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.                               (робота в групах)

• Група 1. Екологи – експерти по вивченню видової структури біогеоценозу
• Група 2. Екологи – експерти  по вивченню трофічних зв’язків
•  
• Група 3. Екологи – експерти по вивченню енергетичних  зв’язків
• Група 4. Екологи – експерти з питань охорони довкілля (міні-проект)

( робота з роздатковим матеріалом за індивідуальними завданнями. Додаток 2.)

VI. Узагальнення та систематизація знань.

 Обговорення результатів роботи в групах.

 Угруповання популяцій організмів різних видів, які населяють певну ділянку біосфери з однорідними умовами існування і тісно взаємодіють між собою складають біоценоз. Кожен біоценоз характеризується певним видовим різноманіттям, біомасою, продуктивністю. Основою біоценозів є фотосинтезуючі організми. Для всіх біогеоценозів характерні певні закономірності передачі енергії та біомаси між трофічними рівнями. Важливим є сталість взаємозв’язків, збереження видової різноманітності.

VІI. Підведення підсумків уроку.

Оцінка роботи учнів. Вірш

VІІI. Надання та пояснення домашнього завдання.

 Вивчити конспект, поняття. Згідно правила екологічної піраміди на основі схем  складіть і розв’яжіть 1-2-3 задачі (7-9-12 балів)

Додаток1.

Форматоване тестування

по темі «Біоценоз»

 І.Закінчіть речення:

1. Біоценоз – це_____________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________1б_____

2. Основними показниками біоценозу є ________________________________

____________________________________________________________2б____

ІІ.   Закінчіть схему:  (3 б)

Екологічна структура біоценозу

Додаток2

Група4. Екологи – експерти з питань охорони довкілля

Задача. У м. Харкові було проведено дослідження впливу автотранспортного забруднення на взаємодію дерев і листогризучих комах. Для цього визначався відсоток пошкоджених комахами листків дерев на відстані 25, 50, 75 та 100 м від автомагістралі з великою інтенсивністю руху. По кілька дослідних ділянок для кожної з дистанцій було розміщено в трьох парках. Середні значення одержаних для кожного з парків результатів наведено в таблиці.

Кількість уражених листогризучими комахами листків, %

Завдання:

1. Визначте середню кількість пошкоджених листків дерев у парках м. Харкова в цілому по всіх 4 дистанціях.
2. Використовуючи цифри із завдання 1 побудуйте графік залежності пошкоджених листків від дистанції до автомагістралі.
3. Використовуючи цифри із завдання 1, оберіть гіпотезу, яку ви вважаєте правильною:

А. Автотранспортне забруднення більш негативно впливає на листогризучих комах.

Б. Автотранспортне забруднення більш негативно впливає на дерева

В. Автотранспортне забруднення однаково негативно впливає і на листогризучих комах, і на дерева.

   4. Розробіть план дій по збереженню біоценозів парків.