Інтегрований урок фізики, хімії, біології та математики "Школа виживання в Карпатах"

Ми приходимо в світ,

стиснувши руки в кулак,

ніби хочемо сказати – це моє!

 Ми покидаємо світ з відкритими долонями –

нічого я не взяв,

нічого мені не потрібно!

 Весь я ваш – боги !

Гімн Сократа

                                                                                                                 (Слайд,)

На ваших обличчях бачимо здивування і напевно в кожного виникли запитання, що тут робить біолог і математик? Та не дивуйтеся, саме сьогодні за допомогою біології і математики і інших наук  ми пройдемо школу виживання в Карпатах.

Туристичний похід - це не просто захоплююча подорож, у веселій компанії з гітарами та наметами. Будь-який, навіть короткий і нескладний, похід - це, в першу чергу, випробування. Випробування себе, своїх фізичних і духовних сил.

(Слайд фото книги)Мотивацією до цього уроку є книга нашого сучасника, письменника, журналіста із Чернівець  Мирослава Дочинця «Сповідь на перевалі духу», яка дала поштовх до розуміння багатства карпатських гір, сили людського духу, незламності і любові до Батьківщини.

Події, які описані у творі відбуваються у Карпатській Україні напередодні ІІ світової війни, це реальна історія про людину, яка прожила 104 роки, Андрія Ворона. Людини, яка силою свого духу показала любов до рідних Карпат, автор був особисто знайомий з цією  людиною і його розповідь лягла пером у чудовий захоплюючий твір. З твору зрозуміли, що можна поставити знак рівності між твором Василя Шкляра «Чорний Ворон» і «Сповідь на перевалі духу». Відмінність полягає у тому, що наш герой повернувся після скитань усамітненого життя радянських колимських таборів у рідне містечко Хуст на Закарпатті.

Це сповідь великої душі, документ мудрого серця. Це не просто опис виняткової долі незвичайної людини. Це подарунок долі для того, хто запитує себе «Хто я, звідки я, для чого я? І куди я йду?»

Цей твір допоможе віднайти себе, укріпить у великому Переході з нічого  у щось.

Сьогодні у нас незвичайний урок: урок виживання, урок мотивації до дій, ми будемо біологами, фізиками, хіміками, математиками – це науки , як і навчать нас вижити в наших рідних Карпатах в екстремальних умовах. Ми трішки побудемо первісними людьми(Слайд) і навчимося добувати вогонь, алхіміками(слайд) – навчимося очищати воду, натуралістами(слайд) і картографами, навчимося виживати без куска хліба, частково архітекторами (слайд) і навчимося будувати в горах з підручних матеріалів житло.

Для реалізації поставленої мети ми повинні плідно попрацювати у групах. Та спочатку нам необхідно обрати лідерів груп. Тепер поділимося  на 4 групи. Для цього ми використаємо принцип солодкої цукерки. Отож, приступаємо до роботи.

Група1 – «Математики»

Група 2 – «Фізики»

Група 3 – «Біологи»

Група 4 – «Хіміки»

Отож ми в Карпатах, а Карпати асоціюються з ніжною мелодією трембіти(Слайд відео) і чарівними дзвониками отари, що рухається до неба.(Слайд відео)

Наше сходження  в карпатські краєвиди не заплановане. В нас не має рюкзака з привичним набором туриста. У нас в кишенях фантик з цукерки і ліхтарик з батарейкою.

В природі існує правило трійки Три хвилини без повітря, три тижні без їжі, три дні без води. В умовах високогіря правило трійки зводиться до мінімуму.

Антоан  де Сент Екзюпері сказав «Вода – це життя!». В романі Мирослава Дочинця є прекрасні рядки  , які описують значення води , які  розкривають суть цього божественного напитку.

(ХІМІКИ)Слайд «Вода чистить мозок як скло. Радо її пий споживай те, що зросло на воді й на сонці, і будеш чистим і твердим , як скло. Слова героя роману»

«Всі ми вийшли з води. З води живемо, водою хрестимося. Вода очищає наші душі і омиває кости, відтак піднімається в небо парою, упасти дощем, щоб спородити й напоїти инших. Кожен із нас – то жива крапелина води, що є земною і небесною водночас.

Мене не раз питали: як ти вивжив в голоді, холоді, в нетрищах лісу і знегодах світу? Я навчився розуміти воду. Вона часто замінювала мені хліб, тепло, ласку, освіжала і звеселяла серце. Навчіться любити воду. Всьому іншому вона вас навчить. Будьте – як вода. Нема загати – вона тече. Прорвалася гребля- далі тече. У круглому посуді вона кругла, у квадратному – квадратова. Тому вода й найсильніша. І найчистіша, бо на сьомому камені очищається.»

Завдання для хіміків. Було б дуже просто, якби ви потрапивши в гори натрапили на річку чи струмок із чистою, хрустальною водою, та пані удача нас підвела – мучить спрага, і ми знайшли калюжу із брудною, темною  і навіть трішки з запахом водою. На домашнє завдання ви мали з’ясувати способи очищення води в екстремальних ситуаціях.  Ми з вами спробуємо очистити воду підручними засобами: пластикова фляшка, деревне вугілля і мох.

(ФІЗИКИ)Перебування в горах для людей завжди є чимось божественно-міфічним. Пригадалась поема Шевченка «Кавказ», про Прометея, який своєю жертовністю заради спасіння людства вкрав вогонь і був за це жорстоко покараний. Сподіватися на божественний дар з Олімпу не варто у 21 столітті і добувати вогонь доведеться самому. Отже, наступною проблемою виживання в Карпатах для нашого героя була відсутність вогню, тепла і як наслідок теплої їжі. Це змушувало нашого героя шукати вихід із складної ситуації.

(ст.25-27) «Пекучий голод скрептав кишки. Трусила передвечірня холодінь. Се змушувало братися до діла. В лісі я знайшов трутовик, пористий гриб, що смокче соки з дерев, назбирав сухого моху й бадиляччя. Се я вимостив як гніздо, в колодязику з каміння і пішов на рінник шукати камінці для кресала. Круглі голяки не годилися, тому я наколов гранітних осколин і взявся за огненну ворожбу. Іскри направду цвіркали в моїй долоні, гарячі крупинки сипалися на трут, але губка не тліла, аж коли геть наморився і скришив на пісок свої камінці, я здогадався притулити губку до щоки. Вона була студенна,сирувата. Як така запалиться? Тоді я ришив зробити иншим штибом. Знайшов на березі потічка дерев’яний цурпалок, облизаний водою і відбілений сонцем. Вирізав суху палочку. Тоді продірявив ножем трутову губку і запхав у неї паличку. Долоні розпеклися раніше як дерево, я змочував їх і крутив паличку далі. В голові теж крутилося, тіло змокріло під платтям, затерпли коліна. І сталося: гарячі ніздрі вхопили запах перепічки паленого листя. Сей запах був мені зараз найсолодшим у світі. Перше , що спало мені на гадку – вогонь  сей живий!»

Завдання для фізиків:Зараз з вами навчимося добувати вогонь за допомогою підручних засобів, але враховуючи, що це 21 століття

(БІОЛОГИ)«Ми нічого не даємо сьому світові. І нічого не забираємо взамін. Ми – золоті піщинки ріки часу. І ріка ся виносить нас туди, де належить, і тоді, коли приходить час. І все довкола, що видається тобі прекрасним – твій насушний хліб душі.

(Слайд)Ніколи не думай, що сієш у пустий чи не родючий грунт, що твій плід не зійде, затопчеться. А якщо і вродить, то на хосен иншим, а не тобі. Просто сій, бо так належиться тобі, котрий ходить по сій землі. Бо й ти – насінина, кинута з Неба.»

«Господи, як мало чоловіку треба, і як багато Ти даєш»(Слайд)

«Я долонями гладив, грів землю, що стала мені неспогаданим притулком, відкривала мені свої дари. Приходила грибна пора. Кучерявими гребінцями бризнула з моховиння папороть. Досі я довбав із землі її коріння і пік на розігрітій камінній таблі. Чимось вона подобилася картоплі. Шлунок просив гарячої страви. З молодих ялинових пагонів і янтарних згустків живиці я настоював напої, які добре підкріпляли.»

Завдання для біологів: перед вами на столі лежать рослини, зараз ви маєте показати іншим як взнати можна їх їсти чи ні, а також навчіть нас відрізняти їстівні рослини від неїстівних.

Незважаючи на ваші знання і правильний вибір рослин, ви маєте знати, що є рослини з якими будь які маніпуляції на власному тілі категорично заборонені.

(Слайди з рослинами)Хочу додати від себе, щоб пам’ятали, не забували про голодомор в Україні, про тисячі загиблих в Україні. Це теж була школа виживання їли все, серед них затируха - рідке пійло із води та грубо змеленого борошна, коржаники з тертого буряку та листя, а також волок - суп із бур'яну чи лободи.

(МАТЕМАТИКИ)Зараз настав час вступати до роботи математикам, які так як і наш герой мають побудувати умовний дім використовуючи те, що є навколо. Наш герой сказав цікаві слова (Слайд) «Старі люди казали, що чоловік немає спокою доти, доки не вибудує свою хижу.

Се пращурами нашими розказано. Так само і спородити сина – насіння по собі, як посадити дерева – насіння землі…Виходить, що триб будовича мені випало сповнити тут. Змиті руки, втертий піт, полегкість натрудженому тілу, вмиротворена бесіда, втішний позирк на виповнену роботу… Дивним чином я встигав і мурувати і годувати себе. Приповідала моя баба, що чоловік має пахнути вітром , а жона димом. Я пахнув і вітром і димом. Робота кріпила мене, силою наливала тіло, і прояснювала мисль під чолом, з якого я ледве встигав змахувати чесний піт.»

Завдання математикам: використовуючи підручні засоби і застосовуючи знання, які ви отримали в процесі вивчення геометрії і дари , що дала нам Матінка природа побудуйте тимчасове житло.

Отже, на сьогоднішньому уроці ми частково пройшли шлях героя роману і використавши наші знання зуміли приборкати одну із стихій вогонь(Слайд), навчилися поклонятися ще одні стихії – землі, віддали шану такій стихії як вода, навчилися цінувати Матінку природу і дякувати Всевишньому за прожитий день .

Якщо ви захочете підкорити вершини Карпат , то перед початком екстримального сходження  карпатськими схилами хочемо дати вам декілька рекомендацій. (Слайд)

1. Не ізолюйтеся

Ви не супергерой. Ви людина. А людина - істота соціальна. У поході найважливіше - це плече друга. На природі, без "бронежилета" товариша, кожен розуміє, який він вразливий. І саме це допомагає налагодити по-справжньому міцні духовні зв'язки. Навіть якщо ви вирішили випробувати себе і відправитися в ліс один, пам'ятайте, що ніхто не допоможе вам, якщо трапиться біда.

2. Бережи природу!

Перебуваючи на природі, пам'ятайте: ви не вдома, ви в гостях. Будь-яка ваша дія в тій чи іншій мірі завдає шкоди екології. Але все, що ви можете зробити, - це мінімізувати його. Насамперед навчитися поводитися з вогнем. Не розводьте багаття поблизу дерев, чагарників, на ділянках з сухою травою. Перед тим, як зробити вогнище, зніміть верхній шар покриття, а після прогорання дров, акуратно покладіть його на місце.

3. Допоможи собі сам!

Ви зобов'язані піклуватися про себе. Завжди. За будь-яких обставин. Втомилися? Голодні? Промокли? Байдуже! Якщо ставите намет, то робіть це на совість - інакше його здує навіть легкий вітерець. І не чекайте, що хтось зробить цю роботу за вас - у ваших товаришів є свої похідні обов'язки.

4.Не беріть зайвого!

Важкий рюкзак = сильне фізична та емоційна перевтома. Не беріть з собою зайвих речей. Адже похід - це не назавжди. Звичайно, всі люблять комфорт, але подбайте тільки про найнеобхідніше. Якщо хочете, щоб подорож принесла вам задоволення, вирушайте в дорогу без нічого.

5. Умій все!

Щоб вижити в умовах дикої природи, ви повинні вміти дуже багато. Ви повинні бути трохи теслею, трохи кухарем, трохи лікарем і трохи психологом. Особливо важливо вміти надавати першу медичну допомогу: зупинити кров, накласти шину, зробити штучне дихання. В тому числі, без спеціальних пристосувань і медикаментів.

6. Вір у себе!

Ваш розум і тіло можуть більше, ніж ви думаєте. Якщо вам здається, що ваші сили на межі, то пам'ятайте - вам здається. Завжди, навіть коли ви хворі і смертельно втомилися, шукайте в собі сили, щоб продовжити шлях.

7. Будь сміливим!

Під час походу вам не раз буде страшно. Під час переправи через річку, піднімаючись на хитку скелю, просто вночі в лісі. Це нормально. Страх - природна реакція організму на екстремальні умови. Бути сміливим - не означає не відчувати страх, значить, вміти долати його.

(Слайд)«Прислухайся до того, що нам заповідано: «В поті чола будеш їсти хліб свій.» Се не покара, се мудра вимога. Щоденний хліб треба заслужити. Щодня належить чинити якесь зусилля – до поту. Добре, коли се осмислена робота, якщо ні – бистра ходьба, біг, піднімання ваги. З потом вийде недобра сіль і промиються нерви. Ви мали помітити, що коли хворі чи уже схвильовані, вас обливає потом. Тіло саме лікує себе. Зароблений у поті, і хліб – страва смакуватиме ліпше, дасть більше поживи. Немічні важку роботу можуть замінити постуванням. Та ж поміж »(ст.55)

(Слайд)«Небо любить тих, хто дає життя і підтримує життя. Ніхто не знає, скільки, де і як йому жити. І ти не знаєш. Тому не переймайся сим. (Слайд)Зернина, що лягає в грунт, не журиться, коли і що з неї виросте. Вона просто росте через каміння і терня, тягнеться до неба. Так і ти чини. Люби життя таким яким воно є. і воно полюбить тебе таким, яким ти є.(Слайд) І пам’ятай: де б ти не був, ти – дома. Се дуже важне: скрізь чути себе, як дома.(ст. 51-52)»