Інтегрований урок-інценізація 6 клас. Міф про Ромула і Рема

Урок комплексного застосування знань.

ТЕМА: Міф про Ромула і Рема. Заснування м. Рима.

МЕТА:

• спираючись на свідчення давніх істориків, археологів та легенди, сприяти формуванню в учнів розуміння процесів виникнення міста Рима;
• удосконалювати навички порівняння однотипних явищ в історії різних країн(Греції і Риму);
• допомогти розглянути міфи як історичне джерело;
• розвивати навички самостійної роботи над текстом художнього твору(п'єси);
• формувати високий естетичний смак, артистичні здібності;
• розширювати межі художньо-образних уявлень учнів;
• виховувати зацікавленість до багатої римської історії та культури, пошану до літературних надбань різних народів.

Обладнання: карта Європи, виставка малюнків учнів на тему : « Міфи з історії Стародавньої Греції як історичне джерело»( можна обрати іншу тему), плакат з написом дійових осіб( записані імена учнів класу і ролі, які вони виконують).

Тип уроку: узагальнення і систематизація вивченого; урок комплексного застосування знань, інтегрований урок( зарубіжна література- історія).

Форми роботи: «конкурс на швидкість», інсценізація, повідомлення учнів, бесіда.

ЕПІГРАФ: ВСІ ДОРОГИ ВЕДУТЬ ДО РИМА

Проблемне питання:

Чому ми повинні знати й вивчати історію заснування Рима( чи будь –якого іншого міста)?

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Конкурс на швидкість

Умови. Запитання дається усьому класу, а право на відповідь отримує той, хто першим підніме руку.

Кожна правильна відповідь оцінюється 3 балами.

1. У якому творі Вергілій зображує й оспівує загарбницьку війну своїх предків?(«Енеїда»).
2. Хто довів, що Троя дійсно існувала?( Генріх Шліман).
3. Де знаходиться стародавня Троя, в якій частині світу, на території якої сучасної країни?( пів-в Мала Азія, Туреччина).
4. Що означає крилатий вислів « Нитка Аріадни»?( знайти вихід із скрутної ситуації).
5. Який історичний факт довів Міф про Тесея?( існівання лабіринту на о. Крит- Мінойський палац).
6. Як в українській мові називають наступні влучні вислови: «п'ятами накивав», «і за гріхи їм носа втруть», « дати драла», «полічити ребра», « нагріти в пазусі гадюку»?( фразеологізми).
7. Що було написане на яблуку, через яке розпочалася Троянська війна? В яких роках вона відбувалася?( найпрекраснішій, 1240-1230рр.дон.е.)
8. Що означає крилатий вислів «Яблуко розбрату»?(суперечку, чвари)
9. Острів Середземномор'я , на якому гостював Еней? ( о.Сицилія)
10. Афродіта у римлян? (Венера)
11. Матеріал, яким було покрито щит Енея, що викував йому Вулкан? (золото)
12. Які племена заснували м. Рим? (латиняни)

IV. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вчитель історії. Рання історія Риму, а саме так званий Царський період в історії Риму,  містить багато нерозв'язаних питань. У творах античних авторів представлена кількома фрагментами. В них викладені легенди про заснування Рима, яка пов'язувала  початок його історії із загибеллю Трої, з іменем Троянського героя Енея, могла виникнути не раніше ІІІ ст.до н.е., коли римляни підкорили вже грецькі міста Південної Італії і намагалися внести в римське суспільство грецьку державність і культуру. Однак деякі археологічні дані підтверджують, що легенда була складена ще раніше.

Римські історики, які вивчали історію свого народу, вирахували згодом дату заснування Рима – 21 квітня 753 р. до н. е. Від цієї дати римляни вели своє літочислення. А на Капітолійському пагорбі в Римі встановили статую вовчиці.

Що Вам відомо про заснуванн м. Рима? ( Повідомлення учнів)

Вчитель історії: пропоную Вам мандрівку машиною часу. Ми на берегах Тибру. Що ж тут відбувалося приблизно в середині 8 ст.до н.е.

Серед численних легенд про історію заснування Рима поширена така.

Після зруйнування великої Трої частина її захисників на чолі з Енеєм врятувалась. Довго їхні кораблі блукали по морю. Нарешті вони прибули до берегів Італії, де син Енея – Асканій заснував нове місто Альба Лонга і став його правителем.

 

 

 

 

V. Інсценізація легенди про заснування Риму.
                                               Історична сцена.
Дійові особи:
1.Нумітор – цар містечка Альба-Лонга
2.Амулій – молодший брат Нумітора
3.Рея-Сильвія – дочка царя Нумітора
4.Шпигун – прихильник Амулія
5.Апулій,Тулій – керівники загонів змовників
6.Лукреція,Вікторія – знатні городяни Альба-Лонги
7.Слуга І (лінивий) – слуга Амулія
8.Слуга ІІ (старанний) – слуга Амулія
9.Пастух – житель околиць Альба-Лонги, названий батько Ромула та Рема
10.Дружина – дружина пастуха
11.Ромул,Рем – брати, сини Реї-Сильвії
12.Автор – (вчитель літератури)








Вч. літ-ри. На лівому березі р. Тібр в його нижній течії жили племена
латинів. В одному з латинських містечок, яке називалось Альба-Лонга,     правив цар Нумітор. У нього були син та дочка Рея-Сильвія. Молодший брат
Нумітора, підступний Амулій вирішив захопити владу в Альба-Лонзі.
                    
                                                  1 сцена
Амулій:(звертаючись до шпигуна) Розказуй, що чув, що бачив, про
              що люди говорять? І швидше!
Шпигун: Місто охороняється тільки вночі, варта на основних вежах,
               загін із 10 воїнів стереже головний вхід і міську браму, яка
               зачиняється на ніч. Все як завжди. Тихо і спокійно

Амулій: (повторює) Отже, в Альба-Лонзі все спокійно і тихо!
             (звертається до шпигуна). Ніхто не знає про наш задум?
Шпигун:(догідливо киває головою) Ні,ні, ніхто!
Амулій: (звертається до своїх прихильників) Ти, Тулій, із загоном
               воїнів, дочекавшись півночі, підкрадетесь до стіни біля воріт.
               Вам опустять в’язані драбини із стіни. Захопите ворота. І щоб не                         
               галасували! Ти, Апулій, повинен проникнути у палац, перебити
               охорону і зв’язати мого старшого брата Нумітора, царя Альба-Лонги!
Тулій,Апулій: Зрозуміло! Коли накажеш виступити?
Амулій: Опівночі, коли всі міцно заснуть! А тепер до зброї!
                         Штурм палацу,бій. Вбивають сина царя

                                                        2 сценка
Амулій:(до змовників) В’яжіть Нумітора,швидше! Радій, що живий,
            Нумітор! Твій син вбитий, а донька ніколи не вийде заміж. Згідно
            моєї волі вона стане весталкою. Рея-Сильвія не народить тобі внуків і
            ніхто не зможе відібрати у мене царський трон. На неї чекають почесті,
            які замінять їй чоловіка і дітей.
Рея-Сильвія: Нічого в тебе не вийде, Амулію. Насильно, без моєї згоди,
           робиш мене весталкою, ні не заставиш забути того, кого я люблю!    
Амулій: Що за нісенітниці ти верзеш, нікчемне дівчисько? Хто він?
Рея-Сильвія: Марс – бог війни!
 

Вч. літ-ри: Стародавні латиняни шанували Весту, богиню війни і домашнього вогнища. Жрицями цієї богині – весталками ставали дівчата приблизно десяти років. Весталки користувались великою повагою. Коли жриця вести йшла по вулиці, натовп розсувався перед нею. Якщо весталка опинилась на шляху злочинця, якого вели на страту, то зустріч була для засудженого величезною вдачею, смертну кару замінювали більш легким покаранням. Але для весталок існувала надзвичайно сувора заборона, протягом 30 років вони не мали права виходити заміж і мати дітей. Отже, ви тепер зрозуміли, чому Амулій зробив свою племінницю весталкою.
Разом із весталками юна Рея-Сильвія повинна була жити в храмі Вести і підкидувати дрова до вогнища богині. Але не пройшло і року як сталась нова біда. Що сталось?
Ось я спитаю двох знатних римлянок, які проходять повз нас.
Будьте ласкаві, скажіть чому так вирує Альба-Лонга, чому на кожному перехресті стоять жителі міста і про щось перешіптуються?
Лукреція: Цього не може бути, але кажуть, що весталка Рея-Сильвія народила двох хлопчиків. Я цьому не вірю!
Вікторія: Це ще нічого, але Рея-Сильвія клянеться, що їх батько – Марс.
Шпигун: (прислуховуючись до розмови) Оце так звістка, вона не розвеселить                                                          
                  мого володаря!                     
                            Біжить в палац до царя Амулія
Шпигун: (кланяється) Мій ясновельможний пане! Все місто наповнене
                чутками. Боюсь говорити, не знести мені голови!
Амулій:Хутчіш говори, бо справді опинишся без неї.
Шпигун: Всі в місті говорять, що Рея-Сильвія народила двох хлопчиків,
             і що їхній батько – бог Марс.
Амулій: Обманює і смерть їй не уникнути! Ей, слуги! (вбігають двоє слуг).
Із храму Вести викрадіть Рею-Сильвію із двома немовлятами. Їй живою закопайте, а близнюків потопіть у хвилях Тібру.

3 сценка

Слуга І: Ох, і важка корзина! І ще цей дощ, грязюка. Ще довго йтимемо?

Слуга ІІ: Не знаю, подивись, як розлився Тібр. І де ми цю корзину викинемо?

Слуга І: О, горе мені, я десь загубив свої сандалі в цій трясовині! Дальше не піду!

Слуга ІІ: Але ж цар звелів потопити корзину в ріці. Ти ж знаєш як ретельно потрібно виконувати накази царя.

Слуга І: Чи ти бачиш мене? Дивись яка темна ніч. Все! Викидаю оцю остогидлу ношу!

Вчитель літератури: несумлінні слуги кинули корзину у мілководдя і повернулись додому. Але корзина не потонула, зачепившись за гілку фігового дерева. На жадібний крик братів –близнюків прибігла вовчиця. Облизавши новонароджених, вона зігріла їх своїм тілом і нагодувала своїм молоком. В той же день один із пастухів  побачив корзину і приніс додому.

Пастух: Нездужаю, я старий вже, не знаю, чи довго проживу! Дружино! Поклич до мене Ромула і Рема!

Дружина: Ромуле, Реме! Де Ви? Зайдіть в будинок! Батько хоче бачити вас!

Ромул ( до Рема): Щойно почали роботу. Що трапилось?

Рем: Не бурчи! Нас із-за дурниць батько не звав би. Щось він сьогодні занедужав. Кидай роботу1 Йдемо!

Йдуть до будинку

Ромул: Добрий ранок батьку та мамо!

Рем: Кликали нас ? Що трапилося?

Пастух: Чую, що недовго мені залишилося жити! Важка праця підірвала моє здоров'я. Але все життя мучить мене одна таємниця!

Дружина: І ми всі ці роки в страху, боячись за вас, ховали вас в горах, захищали вас як могли.

Рем (до Ромула):  Брате, ти щось розумієш? Мамо, тату, говоріть швидше, не мучте нас своїми таємницями!

Ромул (до Рема):  Ти як завжди нетерпеливий і невихований! Не перебивай батьків!

Пастух: Не наші ви діти. І не з нашого роду, а з царського! Дідусь ваш-цар Нумітор, а мама –Рея-Сільвія –дочка його!

Ромул: А батько? Хто наш батько?

Дружина: Люди кажуть, що Марс –бог війни!

Рем: Батьку! Скажи, як ми опинились у вашій сім'ї , серед пастухів?

Пастух: Давно це було. Загубилось із отари кілька овечок. А в той час Тібр сильно розлився. Ось і подумав, що, може, їх затягнула трясовина. Довго ходив. Раптом в місячному сяйві я розгледів вночі сліди. Страшно стало, хотів уже іти, як з-під фігового дерева, яке з корінням вирвала із землі вода, почув жалібний крик і писк немовляти, кинувся, а в корзині були ви.

Дружина: Ось ви і дізнались таємницю свого народження. Але ти,
Ромуле, і ти, Реме, були для нас, як рідні і найдорожчі діти.
Ромул: Батьку, як ти думаєш, хто винен в тому, що ми опинились в тій
корзині, яку слуги викинули в Тібр?
Пастух: Дядько ваш, злий і підступний Амулій, який нині володарює в
Альба-Лонзі, займає царський трон вашого дідуся Нумітора. Сини мої,
ви повинні помститись! Обов’язково помститись за свою матір – Рею-Сильвію,
покарати Амулія і відновити на царському престолі сивочолого Нумітора.
Вч.літ-ри: Озброївши друзів і своїх прихильнииків, Ромул і Рем увірвались
у палац. Вбили злого Амулія і відновили на царському престолі царя Нумітора
Ромул і Рем покинули місто, щоб побудувати нове там, де були вигодувані вовчицею.
                                                 4 Сценка
Рем: Брате, ми ще довго будемо блукати серед цих боліт і пагорбів?
Подивись, адже ці горби так подібні, між собою!
Ромул: Ось зачекай! Ей, слуги, яка назва у цього пагорба?
Слуга: Із дідів-прадідів звали цей пагорб Палатинським.
Ромул: (збиває брата з ніг) ах ти негідник! Ось я тебе провчу! Так буде
з кожним, хто порушить кордони мого міста!
Слуга: Мій пане! Ваш брат мертвий! Ви вбили його!
Ромул: Ей, лежибоко! Піднімайся, чого розлігся на вологій землі?
Чи далі кепкуватимеш з мене?
Слуга: Пане! Рем і насправді мертвий! Ось подивіться, як він розбив голову об цю купу каміння!
Ромул: І насправді мертвий! О, горе мені! Але це не перешкодить мені
заснувати місто і назвати його своїм іменем! Тут я стану першим царем і створю раду старійшин для управління містом.
Вч.літ-ри: Римляни вірили в цю легенду і гордились тим, що засновником  міста був син бога війни Марса Ромул.
Але ми не знаємо, чи насправді існував Ромул. Відомо, що легендарною датою заснування Риму був 753 р.до н.е.
VI. Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів. Бесіда.
-Як ви розумієте зміст епіграфа?
-Як ми повинні ставитесь до легенд, міфів? Чому?
-Чому ми повинні знати й вивчати історію заснування міста Рима(чи будь-якого іншого міста)?
-Що вам сподобалось на сьогоднішньому уроці?
Додаткове питання: Чому кажемо історія Стародавнього Риму, але історія Рима?(Закінчення іменника залежить не лише від того, у якому відмінку й числі він стоїть, а й від його відміни та групи, а іноді – і від значення.
Назви населених пунктів мають закінчення –а, -я: Київ-Києва, Париж-Парижа)
Винятки: Красний Лиман- Красного Лиману, Часів Яр – Часового Яру.
Деякі іменники залежно від свого значення можуть мати і закінчення –а,-я і закінчення –у,-ю: листопад-листопада(місяць), листопаду(опадання листя);
лист-листа (шматки матеріалу, писаний текст), листу(збірне поняття); камінь-каменя(шматок породи), каменю(матеріал);Алжир-Алжира (місто),
Алжиру(країна)
VII.Домашнє Завдання:
1.скласти кросворд до міфу про Рема і Ромула.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навколишні народи називали римлян «синами вовчиці». Чому? Роздивіться зображення римської вовчиці. Чи подобається вам ця статуя? Які думки вона викликає?