Мета уроку: розкрити зв’язок творчості письменника з Україною у складі Російської імперії, порівняти художній матеріал з історичними фактами;систематизувати і узагальнити знання з історії України 20-30-х років ХІХ століття;показати, що М. В. Гоголь, працюючи над повістю, опирався на історичні і фольклорні джерела, ознайомити учнів з краєзнавчими матеріалами, пов’язаними з ім’ям М. Гоголя; розвивати навички комплексного аналізу художнього тексту; орфографічної грамотностісприяти розвитку критичного мислення учнів і формуванню навиків самостійної роботи;формувати активну громадянську позицію, виховувати почуття гордості і пошани до історичного минулого українського народу й свого рідного краю, виховувати високі моральні якості .
Умови в яких розпочалося формування національної свідомості:* Відсутність єдиної території; * Тотальна русифікація українського населення; * Зречення рядом представників українського дворянства національних інтересів; * Засилля російського чиновництва на адміністративних посадах в українських губерніях та повітах Російської імперії; * Збереження українськими патріотами культурних і державних традицій України.
Складові національного відродження:* Поява певної верстви населення, яка впроваджує програму національного відродження в життя. * Відродження історичного минулого * Впровадження і захист української мови. * Поява творів української літератури. * Відродження національного мистецтва, традицій.
Зрительно-слуховой диктант* * *Для русских он Николай Васильевич, для украинцев «Микола Васильович», римские друзья называли «синьйор Никколо», для человечества же он просто Гоголь, великий чародей слова, ясновидец, обладавший даром проникать в самые сокровенные тайны души человеческой. Кое-что это все-таки значит - быть его земляком, дышать тем воздухом, которым Гоголь дышал в свои самые светлые годы, ощущать под собой ту землю, теплую и плодородную, по которой он когда-то бегал малышом и которую, несомненно, вспоминал потом в дальних странствиях, вспоминал, как высший дар бытия, как самое сокровенное, что может быть у человека. (88 сл.)(Олесь Гончар)
Романтизм – літературно-мистецький ме-тод і напрям у літературі й мистецтві пер-шої половини ХІХ ст. Визначальні риси ро-мантизму: народність, історизм, прийнят-тя буденності й звеличення людського духу, культ почуттів, захопленість фольк-лором, інтерес до фантастики. Консультація з теорії літератури
Івана Купала Івана Купала (Купайла) — традиційне свято, яке відзначається в Україні, Росії та Білорусі в ніч на 7 липня, тобто 24 червня за старим стилем. Історично цей день був днем літнього сонцевороту (сонцестояння), що збігався з Різдвом Івана Хрестителя. Ім'я ж святу дав Купало — поганський бог земних плодів. Сама назва оповідання М. Гоголя про-мовисто говорить про те, що митець знав українські традиції, пов’язані з цим язични-цьким святом. Це пошуки квітки папороті та скарбу.
Оповідання – невеликий за обсягом прозо-вий художній твір, у якому змальовується одна чи кілька подій з життя головної дійової особи або кількох осіб. Воно має простий сюжет, який скла-дається переважно з однієї сюжетної лінії. Часто в оповіданні розповідь ведеться від першої особи. Консультація з теорії літератури. Уперше твір було надруковано в журналі «Отечественные записки» під назвою «Бисаврюк, или Вечер накануне Ивана Купала. Мало-российская повесть (из народного предания), рассказанная дьяч-ком Покровской церкви » (1830). Проте цей твір за жанром є опові-данням.
Композиція. Сюжета) експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка;б) система образів-персонажів(групування персонажів)Позасюжетні елементиописи (портрет, пейзаж, інтер'єр тощо), діалоги, монологи, авторські відступи, вставні епізоди, пролог, епілог, обрамлення Консультація з теорії літератури
Український народ багатий на різноманітні народні обряди та звичаї. Серед них і весільні обряди. В них відбилися народна мораль, звичаї, етичні норми світогляду, уявлення, що формувалися протягом століть. Українське весілля поділяється на три цикли: передвесільний, власне весільний і післявесільний. У свою чергу кожен із циклів складався з низки обрядів. М. В. Гоголь у своїй бувальщині описав весільний обряд: “...напекли шишок, нашили рушників і хусток...посадили за стіл молодят, поділили коро-вай, ударили в бандури...і пішло весілля”. Назвавши етапи українського весільного обряду, Гоголь із захопленням, замилуванням і гумором описав «ряджених» на весіллі Петра й Пидорки. Весілля
Народний звичай звертатися до знахарів та ворожок знайшов своє відображенняу творі Гоголя: «Чого тільки не робила. Пидорка: і радилася із знахарями, іпереляк виливали, і соняшницюзапарювали... Раз хтось уже, видно,зглянувся на неї, порадив іти доворожки...» Цікавим є й той факт, що письменниксам у примітці пояснив читачеві деталі йтонкощі того, як «у нас виливаютьпереляк і запарюють соняшницю».
Світ українського побуту Гоголь у листах просив матір надіслати йому опис одягу «до последней ленты», що носять українські дівчата, а також вбрання заміжніх жінок, чоло-віків. Багато предметів націо-нального вбрання і побуту він вніс до словничка у передмові до першої частини «Вечорів на хуторі біля Диканьки».
Легенда про папороть Народні уявлення про купальську ніч та квітку папороті Гоголь використав у творі. Басаврюк каже Петрові: ”Тільки цієї ночі раз на рік цвіте папороть... Бачиш, онде перед тобою три пагорби. Багато буде на них квітів усяких; але хай береже тебе тогосвітня сила зірвати хоч одну. Тільки-но розквітне папороть – хапай її й не озирайся, хоч би що тобі позаду ввижалося”. Як і мовиться у легенді, ця квітка показала Петрусеві, де знаходиться скарб.
У світі народної поезії Подивіться фрагменти художнього філь-му «Вечір проти Івана Купала». Ви почуєте плач-звернення Пидорки до Івася та відпо-відь їй Петруся. У якому стилі написано ці слова? Демонологія - система уявлень про злих духів (демонів) у певнихрелігіях чи народних світоглядах. Світ української міфологіїМікешин. Вій. Фрагмент картини