Урок музики № ІІІ в ІV класі
Тема семестру: «Музика мого народу»
Тема уроку: «Вийшли в поле косарі»
Мета:
Тип уроку: інтегрований
Обладнання: ноутбук, фортепіано;
Музичний матеріал:
Ілюстративний матеріал:
Перебіг уроку:
І. Організаційний момент:
Музичне привітання;
ІІ. Мотивація до уроку:
Учитель: Сьогодні в нас дуже цікавий та незвичайний урок, в якому ми поєднаємо два різновиди мистецтва – музичне та образотворче, ви спробуєте себе в ролі як музикантів , так і художників та дізнаєтесь багато цікавого. А пщо буде темою нашого уроку ви дізнаєтесь розгадуючи музичний кросворд на дошці.
(учні відгадують музичний кросворд)
До вечора «заговорять»,
Дерев’яні дівчата,
Музичні сестрички.
Пограй і ти трошки
На гарних яскравих…
(Ложках)
В танці любить він кружляти:
Відбиває ритм, дзвенить,
І красиво бубонить.
(Бубон)
Та б’ють мене, коли грають.
Цьому інструментові мідному
Є місце на столі обідному.
(Тарілки)
Чудовим дзвоном заливаються.
(Дзвіночки)
(Сопілка)
Учитель: Давайте всі разом прочитаємо слово, яке ви відгадали. Це – жнива. Отже, наш урок сьогодні присвячено такому обряду як жнива!
ІІІ. Тема і мета:
Учитель: Тема сьогоднішнього уроку пов’язана з піснями календарно-обрядового циклу, а саме з жниварськими піснями. Ви дізнаєтесь сьогодні що таке календарно-обрядові пісні, жниварські пісні. Познайомитесь українськими жниварськими обрядами та художниками, які використовували тему жнив в своїх картинах, а також дізнаєтесь про теплі та холодні кольори в живопису та порівняєте їх з музичними творами.
ІV. Актуалізація знань:
а.) Гра «Вчителі та учні»:
Учитель: Але зараз я пропоную згадати, що нового ви вивчили на попередніх уроках, та пограти в цікаву гру – «Вчителі та учні».
(Учні - «вчителі» підіймаються та задають запитання з попередніх тем своїм однокласникам. «Учні» яким адресоване запитання відповідають на нього. І так по черзі. )
Учитель: Прослухайте, будь ласка, пісню, та скажіть, чи знайома вам вона?
б.) Вправа «Асоціативний кущ»:
Учитель: Дійсно, це пісня про нашу рідну Україну! І цей семестр в нас присвячується тільки українським пісням, їх жанрам та історії! А я хочу щоб ви написали на дошці, які асоціації у вас пов’язані зі словом Україна!
(діти пишуть асоціації зі словом на дошці)
Учитель: Дуже добре! Я пропоную завершити ваші асоціації гарним яскравим співом і виконати цю пісню всі разом! Але спочатку згадаємо наші розспівки, яки вимагають гарної дикції, потрібної для вдалого співу!
в.) Розспівування:
«Сів шпак на шпаківню»;
«Раз, два, три, чотири»;
«Гой да, да»;
«Їхав лис через ліс».
г.) Спів:
М.Ведмедеря «Добрий день, матусю Україно!»
V. Вивчення нового матеріалу:
а.) Бесіда:
Учитель: У кожного народу є безліч народних пісень, які виконують певної пори року, тобто відповідно до календаря. У давнину такий спів супроводжувався обрядами, тому ці пісні називаються календарно-обрядовими. Календарно-обрядові пісні виникли ще в первісному суспільстві, їх виконували (виконують) під час обрядів. Більшість обрядів і обрядових пісень пов’язана з календарем. У різні пори року виконували певні обряди й відповідні їм пісні, тому й розрізняють пісні літнього циклу (русальні, купальські, жниварські), зимового циклу (колядки, щедрівки) і весняного (веснянки).
Календарно-обрядові пісні - це пісні, які виконували селяни під час різних народних обрядів і календарних свят .
Період жнив, як правило, розпочинався у липні, коли на більшості території України достигали зернові культури. Жнива традиційно включали ряд послідовних етапів: «зажин», «жнива», «дожинки», або «обжинки», яким відповідали певні ритуально-магічні дії.
Перед тим як розпочати збір урожаю жита чи пшениці, селяни у чистому одязі виходили на поле, дякували Богу, що дочекалися цього великого свята, й просили: «Господи-Боже, поможи легенько, добренько, щоб вижати хутенько».
Першим зажинав хто-небудь з господарів поля або «легка на руку» весела, моторна жінка. В деяких місцевостях збирання хліба намагалися розпочати в так звані «легкі дні», тобто дні тижня з жіночими назвами — у середу, п’ятницю, суботу.
Перший зжатий сніп, який в українців називався «воєводою» або «зажином», урочисто приносили додому і встановлювали на покуті, де він знаходився до кінця жнив. Церемонії з цим снопом нерідко супроводжувалися піснями, в яких висловлювалися побажання веселої праці, здоров’я женцям та багатства господарю.
Прикрашений червоною стрічкою обжинковий сніп — «дід», «дідух» — на Святвечір урочисто ставили на покуті поряд з кутею та узваром. Потім його за символічну плату й частування обмолочували парубки й хлопчики-сівачі. Якщо в сім’ї була дівчина на виданні, перший сніп тримали до весілля, адже борошно з нього додавали до весільного короваю.
Жниварські пісні – народні пісні, які виконують під час жнив.
Поділяються жниварські пісні на три групи:
зажинкові – величання першого снопа і жниць;
жнивні - основною темою є важка праця хліборобів;
обжинкові – бадьорі, радісні пісні, у яких оспівується нива та новий урожай.
(перегляд презентації)
б.) Слухання:
Учитель: Послухайте пісню Віталія Філіпенка «Поле моє, поле»
(слухання пісні В.Філіпенка «Поле моє, поле»)
(відповіді дітей)
Учитель: Ви правильно обрали картини! Вони дійсно доповнюють музичний матеріал, тому що на них відображено час жнив Україні! На першій картині намальоване яскраве жовте жито, яке вже чекає на збір врожаю, а на другій саме час жнив.
Перша картина відомої української художниці Ольгі Кваши – «Українське село». Народилася 1976 р. у м.Луцьку. В 1999 році закінчила Львівську Академію Мистецтв. Живе та працює у Львові.
Полотна художниці навіть використовують лікарі у психотерапії, а її ілюстрації вдало довершують текстом дитячих книжок.
Пейзажі на її полотнах видаються часом таємничими, казковими, іноді художниця вихоплює один момент, одне враження – і передає його в картині – як «Тіні», «Вогонь» чи «Сонце», де можна собі додумувати ситуацію, обставини, уявляти чи пригадувати подібні моменти споглядання світу у своєму житті. Експозицію творів Ольги можна було побачити у львівській галереї «Зелена канапа», де неодноразово відбувалися персональні виставки художниці.
Наступна картина українського художника М.Пиманенко - «Жнива в Україні.
Микола Корнилійович Пимоненко – художник-живописець, автор багатьох картин на сільську та міську тематику. Народився у 1962 році в передмісті Київа. Помер у розквіті творчих сил у 1912 році. Художник створював ліричний образ України з її чарівними пейзажами й життєрадісним народом. Пимоненка називали «майстром побутового живопису». Він знаходив своїх героїв у сусідніх хатах, на гамірливих базарах, приводив додому «живу» натуру – то теля, то овечку. Він наряджав у святкове вбрання молодь і спостерігав за її веселощами, танцями, жартами. Більшість картин присвячено змалюванню життя сучасного йому села, в яких правдиво й поетично відтворено побут і звичаї українського селянства, яскраві образи людей із народу. Звертався митець і до міської тематики.
(відповіді дітей)
Учитель: Гармонійне поєднання кольорів у єдине ціле називають колоритом. За допомогою колориту можна передати настрій
(засобами музичної виразності)
Холодна гама, що створюється сірими, синіми, а також холодними зеленими та фіолетовими кольорами, - навіює сумний настрій.
Тепла(гаряча) гама – поєднання жовтого та червоного, коричневого й теплих відтінків зеленого кольору.
(переважно в теплій гамі з додаванням трішечки холодного синього кольору неба).
Послухайте українську народну пісню «Вийшли в поле косарі» та поміркуйте, до якої групи жниварських пісень вона належить.
(до саме жниварської)
в.) Спів:
Учитель: Виконаємо пісню весело, жваво, та разом з рухами.
(виконання пісні «Вийшли в поле косарі»)
г.) Творче завдання:
Учитель: А зараз я пропоную виконати невеличке творче завдання. Щоб закріпити знання з колориту та холодної і теплої гами, я пропоную виконати його по рядах. Перший ряд намалює невеличкий малюнок в холодній гамі, другий ряд – в теплій, а третій ряд намалює свої малюнки в яких зображено обряд жнив в кольорах, які на їх думку дуже гармонійно зображують цю тему.
(виконання творчого завдання)
VІ. Підсумок уроку:
а.) вернісаж малюнків:
Учитель: Підніміть вгору свої роботи, щоб гаму ваших кольорів було видно! Отже ви намалювали справді гарні малюнки! Сподобалось вам малювати?
(відповіді учнів)
б.) Гра «Чарівний мікрофон»:
Щоб закріпити знання з сьогоднішнього уроку я пропаную вам пограти в гру «Чарівний мікрофон».
(вчитель задає питання з уроку за допомогою «чарівного мікрофону»)
в.) Рефлексія:
Молодці! Як багато ви дізнались сьогодні на уроці! Які гарні малюнки намалювали! Що більш всього сподобалось вам сьогодні на уроці музичного мистецтва?
(відповіді дітей)