Інтегрований урок образотворчого мистецтва. Малювання ілюстрацій до української народної казки " Колобок"

Тема:          Інтегрований урок образотворчого мистецтва.

                      Малювання ілюстрацій до української народної                          

                     казки " Колобок"

Мета:       Розвивати уміння створювати ілюстрації на основі творчої уяви, фантазії, навички малювання тварин і людей; формувати навички роботи з фарбами; вчити учнів глибоко відчувати казку, її добрих героїв, засуджувати жадібність, зло, виховувати інтерес до народної творчості; розвивати мовлення, уяву, логічне мислення, акторські здібності, виховувати почуття дружби і взаємоповаги.

Обладнання: ілюстрації до українських народних казок, таблиці з   послідовністю зображення тварин.

                                                   План уроку.

I Мотивація навчальної діяльності.

 Вже дзвінок нам дав сигнал –

 Працювати час настав

 Тож і ми часу не гаймо,

 Працювати починаймо

Сьогодні на уроці ми будемо працювати під девізом:

Працюй наполегливо

швидко, старанно,

Щоб кожна хвилина

не втратилась марно

II Проблемна ситуація.

        Про що піде мова на уроці, дізнаєтесь тоді, коли прослухаєте вірш, додаючи необхідне слово.

Ходили діти в бібліотеку,

Листали картотеку,

Брали цікаві книжки,

Та читали чарівні...(казки)

Казок чимало є на світі

І веселих, і сумних,

Хіба можемо прожити ми без них.?

II Актуалізація опорних знань.

 1.Вступне слово вчителя.

   Казка - чарівна країна. Казок чимало є на світі, вони давні і мудрі порадники. Це казка дає нам перше уявлення про добро і зло, правду і неправду, чесність, справедливість.

       З перших днів дитинства нас супроводжують казкові герої, народні та літературні казочки вам читали мами й бабусі; татусі й дідусі. У кожній казці виражено довічну мрію людей - перемогу добра над злом. Народна мудрість не забула й про казку. Ось перед вами прислів’я про неї.

-  Маленькі казки багато розуму додають.

Давайте на уроці здійснемо подорож у чудову, чарівну, прекрасну казкову країну .До неї ведуть різні стежини. Та щоб зібратись, дружно треба постаратись.

1. Перша стежина «Ігрова

Діти ходили, діти гукали,

Дружно у парку казку ...(шукали)

Може, під кущиком, чи під місточком

Може, накрилась кленовим (листочком)

Хлопці гасали, бешкетували,

Що ви? Це казку вони...(доганяли) .Казко, постій, гей, озовися !

Та не жартуй з нас, не ...(смійся).

Казка із сонечком в небо злетіла,

Ні, нашу, може кізонька ...(з’їла).

 Та, слава Богу, казка знайшлася, Будем старатись, щоб гарна...(вдалася)

2 Наступна стежина «Мовна »

    Давайте дружно усім  класом поміркуємо і складемо сенкан ( вірш з 5 рядків, його можна назвати п’ятиряддя) до слова казка.

•       Казка
•       цікава, чарівна, смішна, чудова, фантастична
•       читаємо, слухаємо, складаємо,дивимось
•       сміємося, вболіваємо, радіємо.
•       Казка - чудова країна дитячих фантазій.

З.  Щоб потрапити в казкову країну,

 треба пройти через улюблену « Загадкову» стежину,

відгадаємо, яка ж казка завітає до нас.

   Попрацюємо в групах, де кожна має відгадати загадку та скласти короткий   опис  свого героя.

 І група

Я від діда втік,

Я від баби втік,         Смачний, солоденький Як медок , а звуся просто...(колобок)

Який він ? ( опис  колобка )

II група.

 Довгі вуха, куций хвіст,

      Невеличкий сам на зріст.

      На городі побував,

  Там капусти пожував.

   Довгі лапки: скік та скік;

  Ми погнались,а він...(втік).(Заєць )

Який він ? ( опис  зайця )

4.Читання   уривка  до казки підготовленими дітьми в особах

      -Колобок:

     Я веселий Колобок

      Я рум’яний колобок,

      Я від баби утік,

      Я від діда утік,

      Від усіх утечу,

      І далі покочусь.

Лисичка: Оц, це ти, колобочку! Який ти гарний, кругленький, напевне смачненький, і пісенька у тебе чудова, але щось я недочувати стала, сядь мені на мордочку і заспівай ще раз, Колобок:

Я веселий Колобок !

Лисичка: А - а - м !

Ой, ой, ой, лишень. Що це за Колобок? Всі зуби поламала.

Та ти ж твердий, черствий,

а який недобрий, гіркий, кислий.

Фу -Фу ^_ Фу ! Нехороший. Хто тебе виліпив ?

Ти не з тієї казочки, що я знаю.

Той був славний, а ти якийсь не такий

              (тікає, хапаючись за зуби)

Колобок: Так тобі й треба. Це мене діти так нафантазували, зробили несмачним і завдяки ім. Я лишився живим. Покочуся собі далі, назустріч новим пригодам.

III група.           В темнім лісі проживає,

                          Довгий хвіст пухнастий має,

                          їй на місті не сидиться,

                         А як звуть її... (лисиця )

                          Яка вона ?( словесний опис  лисички )

IV група.          Ходить хмуро між дубами

                          Хижо клацає зубами

                          Весь як є - жорстока лють,

                          Очі так її і ллють.

                          Зачаївся ось, примовк,

                          Грізний звір цей, звісно ...(вовк)

Який він ? ( опис вовка )

V група.   Хоч у нього шуба є,

                 Та, як холод настає,

                 Він не їсть тоді, не п"є,

                 І не ходить, не гуляє,

                А у лігво спать лягає ...(ведмідь)

Який він ?( опис ведмедя )

Яка ж казка завітала на урок?

IV.   Перегляд демонстраційного матеріалу з коментарем вчителя.

       « Повторювальна» стежина.( бесіда )

1 .Що таке ілюстрація ?

      Ілюстрація - малюнок до літературного твору. Вона унаочнює текст, допомагає читачеві уявити образи літературних героїв, обстановку, в якій відбуваються події.

 2. Продовження бесіди. Робота з таблицею.

- Якими уявляєте казкових героїв ?( фантастичними, добрими)

- В який костюм Лисичка одягнена  ?(вишитий  костюм)

- Який настрій у Колобка?(веселий)

 -З яких деталей вони складаються ?(крапочок, ромбіків, рисочок)

- Чому герої  в українських національних костюмах.(бо це народна казка і національний одяг українців)

 3. Пояснення послідовності зображення - героїв казки.

Бесіда:

-Які ключові кольори присутні на малюнках?

Уявіть, що всі ви художники. Зараз ми з вами будемо робити свою палітру, за допомогою якої намалюємо казку.

Які кольори основні ? ( червоний, синій і жовтий ).

А які похідні ? ( ті, що утворилися змішуванням кольорів.)

4 « Мистецька»  стежина. Самостійна творча діяльність  учнів.

 5. « Театральна»  стежина »

Інсценізація казки " Колобок "

   Лисиця: Я лисиця, я сестриця –

                  Весела й лукава.

                   І звірям, і людям

                  Добре допікала.

                   Одних було підведу,

                   Другим похвалюся,

                   Посварю всіх, роздражню

                   Та й з усіх сміюся.

                   Ось яка я хитра, яка я гарна!

  Що це там таке? Здається хтось іде?

6. « Релаксаційна стежина ".

                      Подивилися на мене,

Усміхнулися усі.

Чи готові до роботи ? Молодці!

7 .«Літературна стежина».

Читання вчителем нової української казки " Колобок " (сучасний варіант) Додаток 1

           8. Гра «Виправ казку»

    -  Дід і баба позвали синочка Івасика витягти ріпку.

   -  Колосок знайшов зайчик

   - Сидить  жаба в рукавиці, дивиться біжить слоненя.

   - Лисичка вкрала котика.

  9. Бліц - турнір. Тестові завдання.

1 .Кого першого зустрів Колобок, коли втік від діда й баби ?

 а) вовка , б) ведмедя,  в) зайця.

2 Хто з’їв Колобка ?

  а) дід,  б) лисиця, в)  вовк.

3 Хто загубив рукавичку ?

а) баба, б) жаба, в) дід.

4 Як звати лінивих мишенят, які нічого не хотіли робить і не допомагали півнику ?

а) Тім і Том,  б) Круть і Верть, в) Ніф і Наф,

5 Як звати працелюбного Півника ?

а) пшеничний Колосок, б) голосисте Горлечко, в) співучий Трудівник

6.В чиїй хатці заховалась Коза - Дереза ?

а) бабиній, б)  зайчиковій , в) раковій.

7.На якому дереві сховався Івасик - Телесик від змії ?

а) на дубі,  б) на яворі, в) на березі.

8. « Математична» стежина Скласти задачу за короткою умовою

Заєць - Зр.

Вовк - ?, у 5 разів >

Лисиця - ?, З р. <

Ведмідь - ?, на 38 р. >

(Заєць живе 3роки ,  вовк у 5разів більше, лисиця у 3 рази живе менше за вовка , а ведмідь на 38 років більше , ніж  лисиця. Яка тривалість життя ведмедя?)

 Продовження самостійної  творчої  діяльності.

V.    Підсумок уроку.

1 .Перегляд малюнків ,самоаналіз

2.Демонстрація дитячих робіт

3.Виставка « В гостях у казки «

4. Бесіда:

•      Що вдалося найкраще ?
•      Що було важко зробити ?

  5. Заключне слово вчителя:

         Збіг урок наш, як коротка мить,

Швидко, дуже швидко час біжить.

Ще попереду у вас багато кроків,

 І цікавих, і важких уроків.

 Знання покличуть в майбутнє

 Найскладніше завдання - життя.

 Так старайтесь вправно все вивчати !

 Пам’ятайте ! Для учня скарб - міцні знання !

Додаток 1

                            Колобок

              Світлана ПРУДНИК.

заслужений журналіст України

                     Зістарилися дід із бабою зовсім. Сидять біля вік­на, внучку виглядають. А вона не забарилася — ось уже і в хаті.

•           Напечу, - каже, - вам, бабусю й дідусю, пи­ріжків.
•           А мені, - озивається дід, - колобка хочеться. Такого, як баба колись пекла.
• Не вмію колобка пекти, — відповідає внучка.
•           А я тобі допоможу, - бабуся фартушок одягну­ла, сито дістала.

Насіяли вони борошна, замісили тісто. Напекли пиріжків повну миску та ше й колобка маленького

Поставила баба колобка на вікно - щоб охолонув. А внучка тут же біля нього примостилася, книжку розгорнула і почала читати казку про колобка.

Як дочитала внучка до того місця, де лисиця ко­лобка з'їла, колобок як підстрибне на підвіконні та й каже:

•           Піду, знайду ту лисицю і спитаю, навіщо вона мого дідуся-колобка з'їла.
• Не ходи, — просить дід.
• Не пущу, - каже баба.
• Вона й тебе з'їсть, — плаче внучка.

Не послухав колобок - зіскочив з підвіконня та й покотився стежкою в ліс. Котиться, на всі боки роз­зирається - немає ніде нікого. А як ту лисицю шу­кати, як не бачив її ніколи?

Аж ось поперед нього на стежці хтось з'явився.

• Стій, лисице! Стій!

         А то була не лисиця, а їжак. Він як почув про ли­сицю, то відразу скрутився колобком та й покотився. Справжній колобок — за ним! Котиться, ось уже й доганяє. Та раптом стежка в ярок спускатися стала — і так стрімко, що обидва колобки - і той, що внучка з бабусею спекли, і колючий - їжак, разом покоти­лися вниз. Аж там, на дні ярку, спинилися.

Справжній колобок і питає голосно та сердито:

• Ти навіщо, лисице, з'їла колобка мого дідуся?

А їжак мовчить, тільки прислухається, що ж від­повість лисиця. І не розгортається - так і лежить ко­лючим колобком.

Колобок роздивився його з усіх боків і каже:

•           На мене схожий, тільки колючий. Може, ти й не лисиця?

Їжак і розгорнувся, та на всі боки носом: нюх, нюх — не пахне лисицею. Аж бачить — хтось незна­йомий біля нього.

• Ти хто? — питає.
• Я - колобок, а ти хто?
• Їжак. А лисиця де?

     І сам її шукаю, — зітхнув колобок.

• Тобі треба, - каже їжак, - нагору. Там три стежки: одна із них якраз і веде до лисиччиної нори.

Почали вони з яру вибиратися. їжаку не вперше круті схили долати, а колобок що трохи видереться вгору — то й скотиться на дно ярку. Тоді їжак і каже:

• Зараз допоможу тобі!

Знайшов добру палицю, колобок ухопився за її кінець - так вони й опинилися з ярку. А від нього — аж три стежки в різні боки розбігаються.

• То яка до лисиці приведе? - питає колобок їжака. А той мовчить, голову опустив:

• Не знаю. Я до неї ніколи в гості не ходив.

Подякував колобок їжаку за допомогу й покотив­ся крайньою стежкою, що звертала праворуч. А їжак за ним назирці потупцяв. Він зрозумів, що колобок нікого й нічого не знає в лісі. Вирішив пригледіти за ним, щоб у разі небезпеки застерегти чи й допомогти.

Права стежка привела їх до заячої хатки. Тільки ж колобок ніколи зайця не бачив, то й питає:

• Ти навіщо, лисице, колобка, мого дідуся, з'їла? Зайчик як розсміється. А тут і їжак підоспів — розказав, що колобок нікого в лісі не знає.

• І як тільки тебе такого малого дід із бабою від­пустили в ліс! - забідкався заєць.
• А вони й не відпускали - пиріжки їдять, а я втік, - одказує колобок.
• Пиріжки? - перепитав заєць і забігав по хатині:
• -Де, де ж мій капелюх? Давно вже дід із бабою в гос­ті запрошували. Негарно з мого боку - піду провідаю.

Вернулися вони втрьох до ярку: заєць спустився вниз - до діда з бабою пішов, а колобок з їжаком ру­шили середньою стежкою. Вона привела їх до барло­гу ведмедя.

• А що це за гості у мене такі? - зрадів ведмідь, їжак і пояснив, що колобок, поки дід із бабою  їдять пиріжки, втік, щоб знайти лисицю... Та ведмідь не дослухав його, питає:
• А пиріжки з чим?
• Не знаю, — відповів колобок.

• Піду спитаю, може, мої улюблені, - ведмідь узяв на плечі бочечку меду.

Вернулися вони втрьох до ярку: ведмідь спустив­ся униз стежкою, що вела до хати діда і баби, а ко­лобок з їжаком пішли третьою, тою, що ліворуч. Во­на так петляла, немов чиїсь сліди хотіла замести.

• Ця вже точно до лисиччиної нори, - сказав їжак.

Так і сталося — стежка привела їх до лисиці. А во­на наче чекала гостей - стоїть біля нори і відразу всередину кличе.

• Ти навіщо, лисице, з'їла мого дідуся - колобка? -питає колобок.
• Та заходьте до хати, - припрошує вона їх.

- У нас давно гостей не було.

 - Хіба там ще хтось є? - дивується колобок.

• Зайдіть, то й побачите, - хитро всміхається лисиця.

    Не ходи, - перепинив колобка їжак.

 - Хай я першим.

               Наїжачив свої голки і спустився в нору, а за ним і колобок увійшов. Бачать там стіл накритий виши­ваною скатертиною, на ньому і гриби, і ягоди в по­лумисках стоять. А за столом... їжак аж очі потер ла­пами - чи ж не здалося, сидить ... ще один колобок.

Лисичка їжака й колобка припрошує:

• Сідайте, ласкаві гості, до столу. Чим наша хата багата — призволяйтеся!
• То ти, то ви... лисичко, не з'їли мого дідуся? — викотився наперед маленький колобок.
• Не з'їла, - зітхнула лисиця. - А нащо його їс­ти, коли він таку гарну пісню співає:

 — Я по засіку метений.

     Я на яйцях спечений,

     Я від баби втік,

     Я від діда втік,

     То й від тебе втечу!

А я дуже люблю слухати пісні, коли вишиваю. Тож і схитрувала: хай думають, що я колобка з'їла.

       За добру гостину їжак подарував лисиці кілька своїх голок - хай вишиває. Малий колобок залишив­ся з дідусем - він же не пиріжок, щоб його просто з'їли. Він - колобок. Ось вивчить дідусеву пісню - і співатимуть удвох на втіху лисичці. А ще - й гостям, які до неї колись завітають.