Інтегрований урок образотворчого мистецтва. Малювання ілюстрацій до української народної казки " Колобок"
Про матеріал
Тема: Інтегрований урок образотворчого мистецтва. Малювання ілюстрацій до української народної казки " Колобок" Мета: Розвивати уміння створювати ілюстрації на основі творчої уяви, фантазії, навички малювання тварин і людей; формувати навички роботи з фарбами; вчити учнів глибоко відчувати казку, її добрих героїв, засуджувати жадібність, зло, виховувати інтерес до народної творчості; розвивати мовлення, уяву, логічне мислення, акторські здібності, виховувати почуття дружби і взаємоповаги.Тема: Інтегрований урок образотворчого мистецтва.
Малювання ілюстрацій до української народної
казки " Колобок"
Мета: Розвивати уміння створювати ілюстрації на основі творчої уяви, фантазії, навички малювання тварин і людей; формувати навички роботи з фарбами; вчити учнів глибоко відчувати казку, її добрих героїв, засуджувати жадібність, зло, виховувати інтерес до народної творчості; розвивати мовлення, уяву, логічне мислення, акторські здібності, виховувати почуття дружби і взаємоповаги.
Обладнання: ілюстрації до українських народних казок, таблиці з послідовністю зображення тварин.
План уроку.
I Мотивація навчальної діяльності.
Вже дзвінок нам дав сигнал –
Працювати час настав
Тож і ми часу не гаймо,
Працювати починаймо
Сьогодні на уроці ми будемо працювати під девізом:
Працюй наполегливо
швидко, старанно,
Щоб кожна хвилина
не втратилась марно
II Проблемна ситуація.
Про що піде мова на уроці, дізнаєтесь тоді, коли прослухаєте вірш, додаючи необхідне слово.
Ходили діти в бібліотеку,
Листали картотеку,
Брали цікаві книжки,
Та читали чарівні...(казки)
Казок чимало є на світі
І веселих, і сумних,
Хіба можемо прожити ми без них.?
II Актуалізація опорних знань.
1.Вступне слово вчителя.
Казка - чарівна країна. Казок чимало є на світі, вони давні і мудрі порадники. Це казка дає нам перше уявлення про добро і зло, правду і неправду, чесність, справедливість.
З перших днів дитинства нас супроводжують казкові герої, народні та літературні казочки вам читали мами й бабусі; татусі й дідусі. У кожній казці виражено довічну мрію людей - перемогу добра над злом. Народна мудрість не забула й про казку. Ось перед вами прислів’я про неї.
- Маленькі казки багато розуму додають.
Давайте на уроці здійснемо подорож у чудову, чарівну, прекрасну казкову країну .До неї ведуть різні стежини. Та щоб зібратись, дружно треба постаратись.
- Перша стежина «Ігрова
Діти ходили, діти гукали,
Дружно у парку казку ...(шукали)
Може, під кущиком, чи під місточком
Може, накрилась кленовим (листочком)
Хлопці гасали, бешкетували,
Що ви? Це казку вони...(доганяли) .Казко, постій, гей, озовися !
Та не жартуй з нас, не ...(смійся).
Казка із сонечком в небо злетіла,
Ні, нашу, може кізонька ...(з’їла).
Та, слава Богу, казка знайшлася, Будем старатись, щоб гарна...(вдалася)
2 Наступна стежина «Мовна »
Давайте дружно усім класом поміркуємо і складемо сенкан ( вірш з 5 рядків, його можна назвати п’ятиряддя) до слова казка.
- Казка
- цікава, чарівна, смішна, чудова, фантастична
- читаємо, слухаємо, складаємо,дивимось
- сміємося, вболіваємо, радіємо.
- Казка - чудова країна дитячих фантазій.
З. Щоб потрапити в казкову країну,
треба пройти через улюблену « Загадкову» стежину,
відгадаємо, яка ж казка завітає до нас.
Попрацюємо в групах, де кожна має відгадати загадку та скласти короткий опис свого героя.
І група
Я від діда втік,
Я від баби втік, Смачний, солоденький Як медок , а звуся просто...(колобок)
Який він ? ( опис колобка )
II група.
Довгі вуха, куций хвіст,
Невеличкий сам на зріст.
На городі побував,
Там капусти пожував.
Довгі лапки: скік та скік;
Ми погнались,а він...(втік).(Заєць )
Який він ? ( опис зайця )
4.Читання уривка до казки підготовленими дітьми в особах
-Колобок:
Я веселий Колобок
Я рум’яний колобок,
Я від баби утік,
Я від діда утік,
Від усіх утечу,
І далі покочусь.
Лисичка: Оц, це ти, колобочку! Який ти гарний, кругленький, напевне смачненький, і пісенька у тебе чудова, але щось я недочувати стала, сядь мені на мордочку і заспівай ще раз, Колобок:
Я веселий Колобок !
Лисичка: А - а - м !
Ой, ой, ой, лишень. Що це за Колобок? Всі зуби поламала.
Та ти ж твердий, черствий,
а який недобрий, гіркий, кислий.
Фу -Фу _ Фу ! Нехороший. Хто тебе виліпив ?
Ти не з тієї казочки, що я знаю.
Той був славний, а ти якийсь не такий
(тікає, хапаючись за зуби)
Колобок: Так тобі й треба. Це мене діти так нафантазували, зробили несмачним і завдяки ім. Я лишився живим. Покочуся собі далі, назустріч новим пригодам.
III група. В темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має,
їй на місті не сидиться,
А як звуть її... (лисиця )
Яка вона ?( словесний опис лисички )
IV група. Ходить хмуро між дубами
Хижо клацає зубами
Весь як є - жорстока лють,
Очі так її і ллють.
Зачаївся ось, примовк,
Грізний звір цей, звісно ...(вовк)
Який він ? ( опис вовка )
V група. Хоч у нього шуба є,
Та, як холод настає,
Він не їсть тоді, не п"є,
І не ходить, не гуляє,
А у лігво спать лягає ...(ведмідь)
Який він ?( опис ведмедя )
Яка ж казка завітала на урок?
IV. Перегляд демонстраційного матеріалу з коментарем вчителя.
« Повторювальна» стежина.( бесіда )
1 .Що таке ілюстрація ?
Ілюстрація - малюнок до літературного твору. Вона унаочнює текст, допомагає читачеві уявити образи літературних героїв, обстановку, в якій відбуваються події.
2. Продовження бесіди. Робота з таблицею.
- Якими уявляєте казкових героїв ?( фантастичними, добрими)
- В який костюм Лисичка одягнена ?(вишитий костюм)
- Який настрій у Колобка?(веселий)
-З яких деталей вони складаються ?(крапочок, ромбіків, рисочок)
- Чому герої в українських національних костюмах.(бо це народна казка і національний одяг українців)
3. Пояснення послідовності зображення - героїв казки.
Бесіда:
-Які ключові кольори присутні на малюнках?
Уявіть, що всі ви художники. Зараз ми з вами будемо робити свою палітру, за допомогою якої намалюємо казку.
Які кольори основні ? ( червоний, синій і жовтий ).
А які похідні ? ( ті, що утворилися змішуванням кольорів.)
4 « Мистецька» стежина. Самостійна творча діяльність учнів.
5. « Театральна» стежина »
Інсценізація казки " Колобок "
Лисиця: Я лисиця, я сестриця –
Весела й лукава.
І звірям, і людям
Добре допікала.
Одних було підведу,
Другим похвалюся,
Посварю всіх, роздражню
Та й з усіх сміюся.
Ось яка я хитра, яка я гарна!
Що це там таке? Здається хтось іде?
6. « Релаксаційна стежина ".
Подивилися на мене,
Усміхнулися усі.
Чи готові до роботи ? Молодці!
7 .«Літературна стежина».
Читання вчителем нової української казки " Колобок " (сучасний варіант) Додаток 1
8. Гра «Виправ казку»
- Дід і баба позвали синочка Івасика витягти ріпку.
- Колосок знайшов зайчик
- Сидить жаба в рукавиці, дивиться біжить слоненя.
- Лисичка вкрала котика.
9. Бліц - турнір. Тестові завдання.
1 .Кого першого зустрів Колобок, коли втік від діда й баби ?
а) вовка , б) ведмедя, в) зайця.
2 Хто з’їв Колобка ?
а) дід, б) лисиця, в) вовк.
3 Хто загубив рукавичку ?
а) баба, б) жаба, в) дід.
4 Як звати лінивих мишенят, які нічого не хотіли робить і не допомагали півнику ?
а) Тім і Том, б) Круть і Верть, в) Ніф і Наф,
5 Як звати працелюбного Півника ?
а) пшеничний Колосок, б) голосисте Горлечко, в) співучий Трудівник
6.В чиїй хатці заховалась Коза - Дереза ?
а) бабиній, б) зайчиковій , в) раковій.
7.На якому дереві сховався Івасик - Телесик від змії ?
а) на дубі, б) на яворі, в) на березі.
8. « Математична» стежина Скласти задачу за короткою умовою
Заєць - Зр.
Вовк - ?, у 5 разів >
Лисиця - ?, З р. <
Ведмідь - ?, на 38 р. >
(Заєць живе 3роки , вовк у 5разів більше, лисиця у 3 рази живе менше за вовка , а ведмідь на 38 років більше , ніж лисиця. Яка тривалість життя ведмедя?)
Продовження самостійної творчої діяльності.
V. Підсумок уроку.
1 .Перегляд малюнків ,самоаналіз
2.Демонстрація дитячих робіт
3.Виставка « В гостях у казки «
4. Бесіда:
- Що вдалося найкраще ?
- Що було важко зробити ?
5. Заключне слово вчителя:
Збіг урок наш, як коротка мить,
Швидко, дуже швидко час біжить.
Ще попереду у вас багато кроків,
І цікавих, і важких уроків.
Знання покличуть в майбутнє
Найскладніше завдання - життя.
Так старайтесь вправно все вивчати !
Пам’ятайте ! Для учня скарб - міцні знання !
Додаток 1
Колобок
Світлана ПРУДНИК.
заслужений журналіст України
Зістарилися дід із бабою зовсім. Сидять біля вікна, внучку виглядають. А вона не забарилася — ось уже і в хаті.
- Напечу, - каже, - вам, бабусю й дідусю, пиріжків.
- А мені, - озивається дід, - колобка хочеться. Такого, як баба колись пекла.
- Не вмію колобка пекти, — відповідає внучка.
- А я тобі допоможу, - бабуся фартушок одягнула, сито дістала.
Насіяли вони борошна, замісили тісто. Напекли пиріжків повну миску та ше й колобка маленького
Поставила баба колобка на вікно - щоб охолонув. А внучка тут же біля нього примостилася, книжку розгорнула і почала читати казку про колобка.
Як дочитала внучка до того місця, де лисиця колобка з'їла, колобок як підстрибне на підвіконні та й каже:
- Піду, знайду ту лисицю і спитаю, навіщо вона мого дідуся-колобка з'їла.
- Не ходи, — просить дід.
- Не пущу, - каже баба.
- Вона й тебе з'їсть, — плаче внучка.
Не послухав колобок - зіскочив з підвіконня та й покотився стежкою в ліс. Котиться, на всі боки роззирається - немає ніде нікого. А як ту лисицю шукати, як не бачив її ніколи?
Аж ось поперед нього на стежці хтось з'явився.
- Стій, лисице! Стій!
А то була не лисиця, а їжак. Він як почув про лисицю, то відразу скрутився колобком та й покотився. Справжній колобок — за ним! Котиться, ось уже й доганяє. Та раптом стежка в ярок спускатися стала — і так стрімко, що обидва колобки - і той, що внучка з бабусею спекли, і колючий - їжак, разом покотилися вниз. Аж там, на дні ярку, спинилися.
Справжній колобок і питає голосно та сердито:
- Ти навіщо, лисице, з'їла колобка мого дідуся?
А їжак мовчить, тільки прислухається, що ж відповість лисиця. І не розгортається - так і лежить колючим колобком.
Колобок роздивився його з усіх боків і каже:
- На мене схожий, тільки колючий. Може, ти й не лисиця?
Їжак і розгорнувся, та на всі боки носом: нюх, нюх — не пахне лисицею. Аж бачить — хтось незнайомий біля нього.
- Ти хто? — питає.
- Я - колобок, а ти хто?
- Їжак. А лисиця де?
І сам її шукаю, — зітхнув колобок.
- Тобі треба, - каже їжак, - нагору. Там три стежки: одна із них якраз і веде до лисиччиної нори.
Почали вони з яру вибиратися. їжаку не вперше круті схили долати, а колобок що трохи видереться вгору — то й скотиться на дно ярку. Тоді їжак і каже:
- Зараз допоможу тобі!
Знайшов добру палицю, колобок ухопився за її кінець - так вони й опинилися з ярку. А від нього — аж три стежки в різні боки розбігаються.
- То яка до лисиці приведе? - питає колобок їжака. А той мовчить, голову опустив:
- Не знаю. Я до неї ніколи в гості не ходив.
Подякував колобок їжаку за допомогу й покотився крайньою стежкою, що звертала праворуч. А їжак за ним назирці потупцяв. Він зрозумів, що колобок нікого й нічого не знає в лісі. Вирішив пригледіти за ним, щоб у разі небезпеки застерегти чи й допомогти.
Права стежка привела їх до заячої хатки. Тільки ж колобок ніколи зайця не бачив, то й питає:
- Ти навіщо, лисице, колобка, мого дідуся, з'їла? Зайчик як розсміється. А тут і їжак підоспів — розказав, що колобок нікого в лісі не знає.
- І як тільки тебе такого малого дід із бабою відпустили в ліс! - забідкався заєць.
- А вони й не відпускали - пиріжки їдять, а я втік, - одказує колобок.
- Пиріжки? - перепитав заєць і забігав по хатині:
- -Де, де ж мій капелюх? Давно вже дід із бабою в гості запрошували. Негарно з мого боку - піду провідаю.
Вернулися вони втрьох до ярку: заєць спустився вниз - до діда з бабою пішов, а колобок з їжаком рушили середньою стежкою. Вона привела їх до барлогу ведмедя.
- А що це за гості у мене такі? - зрадів ведмідь, їжак і пояснив, що колобок, поки дід із бабою їдять пиріжки, втік, щоб знайти лисицю... Та ведмідь не дослухав його, питає:
- А пиріжки з чим?
- Не знаю, — відповів колобок.
- Піду спитаю, може, мої улюблені, - ведмідь узяв на плечі бочечку меду.
Вернулися вони втрьох до ярку: ведмідь спустився униз стежкою, що вела до хати діда і баби, а колобок з їжаком пішли третьою, тою, що ліворуч. Вона так петляла, немов чиїсь сліди хотіла замести.
- Ця вже точно до лисиччиної нори, - сказав їжак.
Так і сталося — стежка привела їх до лисиці. А вона наче чекала гостей - стоїть біля нори і відразу всередину кличе.
- Ти навіщо, лисице, з'їла мого дідуся - колобка? -питає колобок.
- Та заходьте до хати, - припрошує вона їх.
- У нас давно гостей не було.
- Хіба там ще хтось є? - дивується колобок.
- Зайдіть, то й побачите, - хитро всміхається лисиця.
Не ходи, - перепинив колобка їжак.
- Хай я першим.
Наїжачив свої голки і спустився в нору, а за ним і колобок увійшов. Бачать там стіл накритий вишиваною скатертиною, на ньому і гриби, і ягоди в полумисках стоять. А за столом... їжак аж очі потер лапами - чи ж не здалося, сидить ... ще один колобок.
Лисичка їжака й колобка припрошує:
- Сідайте, ласкаві гості, до столу. Чим наша хата багата — призволяйтеся!
- То ти, то ви... лисичко, не з'їли мого дідуся? — викотився наперед маленький колобок.
- Не з'їла, - зітхнула лисиця. - А нащо його їсти, коли він таку гарну пісню співає:
— Я по засіку метений.
Я на яйцях спечений,
Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!
А я дуже люблю слухати пісні, коли вишиваю. Тож і схитрувала: хай думають, що я колобка з'їла.
За добру гостину їжак подарував лисиці кілька своїх голок - хай вишиває. Малий колобок залишився з дідусем - він же не пиріжок, щоб його просто з'їли. Він - колобок. Ось вивчить дідусеву пісню - і співатимуть удвох на втіху лисичці. А ще - й гостям, які до неї колись завітають.