Інтегрований урок-подорож (українська мова, зарубіжна література, 4 клас НУШ, наступність у навчанні)
Тема. Початкова форма прикметників.
Мета: удосконалювати навички учнів відмінювати прикметники, вчити ставити прикметники у початкову форму, визначати відмінок прикметників, вжитих у тексті; формувати компетентність спілкуватися рідною мовою, соціальну, громадянську компетентності; виховувати повагу до рідної мови, розвивати пізнавальний інтерес, творчу уяву, образне мислення, пам'ять, розширювати знання про традиції та літературу Іспанії.
Обладнання: мультимедійний комплект, ілюстрації, тексти.
Хід уроку
І. Організація класу
Діти! У нас сьогодні ніби свято,
гостей зібралося багато.
Ану ж на них ви подивіться
І веселенько усміхніться.
А тепер тихенько поверніться,
один одному всміхніться,
На урок старання не забудьте взяти,
Сядьте всі рівненько, будем починати.
Сьогодні на уроці продовжуємо мандрувати Європою.
1. На дошці прапори різних країн.
2. Привітання іспанською (Ола! Буенос діас!)
Учітесь,читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
3. Наші прогнозування:
ІІ. Повторення вивченого.
1. Словниковий диктант
Завдання: записати слова, усно пояснити орфограми, графічно позначити закінчення в словах. До якої частини мови належать всі ці слова?
Широкий, веселий, зелений, вербовий, солов’їний, м’ятний, бездушний, життєрадісний.
2. Інтерактивна вправа «Інтерв’ю».
З нами подорожує «Прикметник»:
ІІІ. Основна частина.
Сьогодні, подорожуючи, ми дізнаємося багато цікавого про звичаї і традиції іспанців.
1. Робота з підручником (вправа 1, с.68).
Розповісти друзям про цікаві факти, виписати всі прикметники у стовпчик, опрацювати правило, визначити і записати початкову форму прикметників.
Цікава - цікавий
бадьорі - бадьорий
ранкову - ранковий
в українській - український
іспанські - іспанський
дитячі - дитячий
найменших - найменший
популярних - популярний
дитячих – дитячий
3. Хвилинка релаксації «Сієста».
Ще один цікавий факт про Іспанію та іспанців.
Сіє́ста — це час для відпочинку, пообідній короткий відпочинок в Іспанії.
В Іспанії заведено післяобідній відпочинок, який називається сієста. Це може бути двогодинний сон у мешканців невеликого містечка. Або коротка перерва після обіду в працівників офісу. Просто на робочому місці вони заплющують очі і дають хропака в офісному кріслі. Іспанці вважають, що сієста позитивно впливає на здоров’я. У південних районах країни така перерва просто необхідна, адже там нестерпна полуденна спека. (Вправа 11, с.65)
Сядьте зручніше, закрийте очі, розслабтеся, відчуйте своє тіло. Приємна хвиля спокою охоплює вас. Уявіть, що ви лежите на прекрасній лісовій галявині. Над вами ясне голубе небо. Ви лежите у високій траві і дивитесь в небо. Навкруги вас чарівний аромат квітів, літають метелики. Ви чуєте пташиний спів, відчуваєте енергію землі. Світить яскраве сонечко, один теплий промінець впав на ваше обличчя, його тепло розливається по всьому тілу. Кожна клітиночка вашого тіла наповнюється енергією і відновлюється.
А тепер ви добре відпочили, по рахунку від 5 до 1 відкриєте очі і повернетеся в попередній стан: 5, 4, 3, 2, 1 – відкрийте очі.
4. Читання оповідання Марії Манеру «Читач Максимко».
Ми гарно відпочили і продовжуємо мандрувати Європою, запрошую вас у подорож літературною Європою. Уважно прослухайте оповідання сучасної іспанської дитячої письменниці Марії Манеру «Читач Максимко».
Зверніть увагу:
Тож спробуємо і ми відчути себе щасливими, подорожуючи світом ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ!
5. Розповідь про Мігеля де Сервантеса Сааведра та роман «Дон Кіхот».
Життя великого іспанського письменника Мігеля де Сервантеса Сааведри – це сумний пригодницький роман. Вважається, що народився він 29 вересня 1547 року в родині збіднілого лікаря-хірурга шляхетного походження (Родріго де Сервантеса), про матір Леонор де Кортинас відомо мало. Батько його в пошуках заробітків і рятуючись від кредиторів часто переїзджав із міста до міста, сім’я мандрувала за ним. В родині було семеро дітей.
Мігель відвідував міську школу в Мадриді, навчався в колегії єзуїтів, проте бідність завадила продовженню навчання, тож більшу частину своїх знань юнак здобув завдяки самоосвіті. У 1570 році Сервантес потрапив на військову службу, брав участь у знаменитій Лепантській битві, його було поранено, і ліва рука на все життя залишилася паралізованою. Однак, незважаючи на важке поранення Сервантес з гордістю згадував про свою участь у битві. Коли Мігель зі своїм молодшим братом повертався до Іспанії на галері «Сонце», їх захопили алжирські пірати, і довгих п’ять років брати провели у полоні, аж поки у 1580 році їх викупили. Сервантес повернувся на батьківщину, одружився, став працювати збирачем податків. Але знову лихо: його ув’язнили, звинуватили у розтраті грошей. Потрапивши до в`язниці, замість писати листа про помилування, він намалював на папері худого недоладного лицаря в шоломі зі щитом та списом, котрий гордо сидів на худій клячі. Це був старий, який повірив, що лицарські часи не минули, що світ потребує його допомоги.
Довгих 11 років виплачував борг. Почав писати у 38 років. До останнього моменту життя Сервантес не припиняв працювати, незадовго до смерті став монахом, прийняв посвяту у ченці, щоб забезпечити собі безкоштовний похорон. Помер 23 квітня 1616 року. Могила його довго вважалася загубленою, бо не було навіть напису. Пам’ятник у Мадриді поставлено тільки у 1835 році.
(Показати книгу «Дон Кіхот»)
У січні 1604 року сталася знаменна подія: у крамничках міста Мадрида з`явився твір майже не відомого тоді Мігеля де Сервантеса Сааведри «Хитромудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський». Книзі цьогоріч виповнилося 420 років. Першим відкрив українському читачеві «Дон Кіхота» І.Франко. У 1891 році він написав віршований переказ кількох окремих епізодів твору під назвою «Пригоди Дон Кіхота». В кожному з нас живе Дон Кіхот – людина, яка готова по першому ж поклику безкорисливо прийти на допомогу тим, хто потрапив у біду.
У цій книзі розповідається про збіднілого селянина років зо 50, на ім’я Алонсо Кіхано, який, захопившись читанням лицарських романів, вирішує стати лицарем, мандрувати, нести у світ добро і справедливість та боротися зі злом. Зброєносцем він бере собі кмітливого селянина Санчо Пансу, а дамою серця обирає дівчину із сусіднього села Дульсінею Тобоську, яка зовсім про це нічого не знала. «Дон Кіхот»– це не просто книга про лицаря. Це весела історія про мрії, дружбу, а також про те, як важливо бачити світ таким, яким він є. Книга сповнена смішних ситуацій, в які потрапляють Дон Кіхот і Санчо Панса.
6.Робота з текстом про Дон Кіхота.
Завдання: виразно прочитати текст, знайти прикметники, підкреслити, поставити прикметники у початкову форму.
Дон Кіхот
Жив в іспанському селі бідний лицар. Називав він себе гучним іменем Дон Кіхот. Давно вже минули часи лицарських турнірів, подвигів і битв зі страшними велетнями та злими чарівниками. Дон Кіхот бачив, що довкола, як і раніше, немає ні щастя, ні справедливості.
Він почистив ржавий обладунок, випрямив довгий спис, вивів зі стайні старого коня Росинанта і звалив на нього шкіряне седло. Тепер усе було готово до походу! Не вистачало лише зброєносця.
Дон Кіхот, худий і довгий, стояв при дорозі і оглядався. Побачив товстого та низького сусіда-селянина, якого звали Санчо Панса, попросив стати своїм вірним зброєносцем. Той погодився, бо Дон Кіхот пообіцяв зробити його володарем острова.
ІV. Підсумок уроку.