Інтегрований урок природознавства та трудового навчання. 3 клас
(два спарених уроки по 40 хв)
Тема: Які рослини називають хвойними? Виготовлення й оздоблення виробів об’ємної форми. Виготовлення ялинки на основі конуса.
Мета: формувати знання про особливості будови хвойних рослин, розвивати вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, вчити розпізнавати хвойні рослини на гербарних зразках та на малюнках; розширити уявлення про значення хвойних дерев для природи та людини, їх лікувальні властивості, про негативний вплив на природу наслідків вирубування хвойних лісів; знайомити з традиціями святкування Нового року у давніх українців; вчити виготовляти об’ємні вироби на основі конуса вдосконалювати навички роботи з папером та картоном; розвивати образне мислення, увагу, фантазію, кмітливість; виховувати любов до праці, акуратність під час роботи з клеєм, кольоровим папером, спонукати до безпечної роботи з циркулем і ножицями; виховувати дбайливе ставлення до природи рідного краю.
Обладнання: таблиця «Хвойні рослини», гербарій квіткових та хвойних рослин, малюнки, штучна ялинка та ялинкові прикраси, різдвяні вінки, виготовлені власноруч, обладнання для перегляду відео, ватмани А3, гірлянди, кольоровий папір, циркуль, ножиці, скотч, степлер, клей.
Хід уроку
Урок 1. ПРИРОДОЗНАВСТВО
І. Емоційний настрій на урок
Слухання вірша.
Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
Пухнастим та чистим
Сріблястим сніжком.
У білім убранні
Зелені ялини,
Під сніг, як під ковдру,
Сховались рослини,
Щоб їх не дістали
Морози страшні,
Щоб взимку заснути
Й ожить навесні.
Бесіда:
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
Технологія «Мікрофон».
Вчитель:
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь учителя з демонстрацією малюнків.
Такі рослини, як ялинка та сосна є хвойними, або шишконосними. Хвойні – це вічнозелені дерева та кущі, трав серед них немає. Назву цим рослинам дали через голчасті листки – хвою, яка розташовується на пагонах поодинці або зібрана в пучки. А шишконосними їх називають через шишки, які у хвойних досить різноманітні за формою і розміром.
До хвойних належать сосна, ялина, ялиця, модрина, туя, ялівець, тис, кедр, кипарис, секвойя.
Хвойні досягають 100-120 м у висоту і до 10-16 м у діаметрі, можуть жити 2000-3000 років і більше. Однак найбільший вік (до 5000 років), очевидно, має сосна довговічна, яка росте в гірських лісах Каліфорнії.
При ушкодженні стовбура на його поверхні швидко з’являються краплі клейкої смоли - живиці, яка затягує «рану». Особливістю хвойних є верхівковий ріст і те, що їхні гілки на стовбурі розміщуються кільцями, причому щороку утворюється одне кільце. У більшості хвойних листки багаторічні, шкірясті, мають вигляд голок або лусок. Саме голчасті листки і називають хвоєю. Зовні листки вкриті товстим шаром воскової речовини, яка захищає їх від висихання та холоду. Такі листки можуть жити декілька років і поступово замінюватися новими, тому хвойні рослини завжди зелені і завжди здатні поглинати вуглекислий газ і виділяти кисень у повітря. У деяких видів (модрина) хвоя опадає щороку, а в деяких (араукарія) опадають гілки з листками, що називають гілкопадом. У більшості хвойних хвоя повністю замінюється на нову протягом 5 років.
Насіння у хвойних рослин утворюється в шишках. Оскільки ці рослини є вітрозапильними, тому ростуть великими групами, що сприяє кращому запиленню та утворенню більшої кількості насіння.
Дозріває насіння наприкінці другого літа після запилення. У міру дозрівання шишка розростається, із червоної вона стає зеленою, а потім –бурою. У дозрілої бурої шишки взимку або напровесні луски відхиляються, насіння висипається. Завдяки крильцям насіння добре поширюється вітром.
2. Робота за підручником І. Грущинської «Природознавство» (с.88-89).
а) самостійне опрацювання статті «Які рослини називають хвойними?»;
б) перевірка за змістом прочитаного:
ІV. Музична руханка
Відео «Танці зігріванці»
Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=A09aJ3gvLWs
V. Узагальнення і систематизація знань учнів
1. Групова робота з гербарієм рослин.
2. Робота в парах.
Квіткові рослини |
Хвойні рослини |
Представлені деревами, кущами, трав’янистими рослинами |
|
Мають корінь, стебло, листок, квітку, плід і насіння |
|
Листки у вигляді пластинки різної форми та розмірів |
|
Дерева й кущі листопадні |
|
Насіння утворюється в сухих або соковитих плодах |
|
3. Ігровий момент.
Діти зачитують лист, розділений на абзаци.
«Доброго здоров’я вам, любі друзі. Дізналась, що сьогодні ви вивчали хвойні рослини. Хочу поділитися з вами і своїми знаннями про значення хвойних рослин в природі та житті людини.
Чи відомо вам, що майже 95% лісів земної кулі в своєму складі мають хвойні породи. Оскільки хвойні дерева є джерелом кисню і летких протимікробних речовин, то такі ліси називають легенями та зеленим щитом нашої планети.
Ліси є домівкою для багатьох тварин, які знаходять там і їжу. Наприклад, шишкар ялиновий харчується насінням шишок хвойних дерев. Саме тому в разі неврожаю шишок ці птахи кочують по лісах у пошуках місць годування. Гніздо шишкарів розташовується на ялинових лапах, прикрите гілками, які захищають птахів і пташенят від снігу та дощу.
За день білка може розлущити до 150 ялинових шишок і більше 100 соснових. Цієї кількості достатньо, щоб вгамувати голод насінням і відкласти запаси жиру.
Основним джерелом корму глухаря в зимовий період є соснова хвоя, при цьому птахи вживають хвою не всякого дерева, а тільки низькорослих сосон. Хвою обирають першого-другого року зростання, бо вона більш соковита та м’яка.
Олені, лосі, козулі поїдають молоді пагони хвойних рослин для збагачення свого організму вітамінами.
Для людини хвойні породи дають деревину, яка є сировиною для видобування скипидару, ацетону, смоли, спиртів, виготовлення штучного шовку, паперу, меблів, будівельного матеріалу, музичних інструментів тощо.
У садах і парках вирощують такі декоративні кущі та дерева, як сосна кримська, туя західна, кипарис вічнозелений, тис ягідний, ялину колючу та її форми – сріблясту та блакитну та інші. Найбільш відомою в культурі є туя західна, що походить з Північної Америки. Це одне з перших декоративних дерев, яке потрапило в Європу з Америки ще на початку XVI століття, а нині має понад 120 садових форм. Це морозостійка, жаростійка, тіневитривала, невибаглива до ґрунтів рослина.
Ефірні олії з листків ялиці, туї використовують у медицині та парфумерії. Особливу цінність у медицині має живиця ялиці, з якої отримують камфору. Її вживають як загально збуджувальний, серцево-судинний, жарознижуючий, сечогінний засіб, вона входить до складу знеболювальних препаратів тощо. Спалюючи деревину ялини, отримують активоване вугілля, яке застосовують для лікування різноманітних отруєнь та очищення кишечника. Хвоя багатьох видів є лікарською сировиною, бо містить вітамін С, дубильні речовини тощо. Наприклад, у хвої ялиці вітаміну С у шестеро більше, ніж у лимонах.
Насіння сосни сибірської (відоме як кедрові горішки), сосни італійської вживається в їжу, оскільки містить до 50% олії.
Хвойні ліси виділяють у повітря велику кількість кисню та особливих, згубних для бактерій, летких речовин, які називаються фітонцидами. Наприклад, 1 гектар соснового лісу виділяє за рік 5 тонн 600 кг кисню та понад 500 кг фітонцидів. Тому багато санаторіїв будуються саме в таких лісах.
Висаджуючи на схилах сосни, людина запобігає змиванню ґрунтів. Лісосмуги з хвойних рослин затримують на полях сніг, послаблюють вітри.
Такий великий попит на хвойні призводить до того, що багато видів стали рідкісними і потребують охорони. До Червоної книги України занесено таких представників хвойних: сосну Станкевича, сосну крейдяну, сосну кедрову європейську, модрину польську, ялівець високий, ялівець смердючий, тис ягідний.
Скоро новорічні свята. І майже кожна родина за традицією захоче прикрасити сосну або ялинку в своїй оселі. Саджанці сосни зростають близько 10 см за рік, тобто висоти 1,5 – 2 метри сосна досягне приблизно через 10-15 років свого життя. Це значить, щоб виростити сосонку для прикрашання оселі потрібно 10-15 років, а постоїть вона в приміщенні не більше 10-15 днів.
Ялинка досягає потрібної для продажу на свята висоти за 6-7 років. Тобто, ці зелені красуні майже ваші ровесниці. Та вам жити й зростати далі. А їм?
Я бажаю вам, мої маленькі друзі, зростати здоровими, сильними, розумними і бережливими. Бережіть себе і наш спільний дім – зелену планету!
Ваша Медунка»
VІ. Підсумок. Рефлексія.
Складання тематичної павутинки «Хвойні рослини».
Урок 2. ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ
І. Перевірка готовності робочих місць, необхідного обладнання та матеріалів
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
1. Розповідь вчителя:
До речі, ви знаєте, що традиція зустрічати Новий рік взимку з’явилася у нашій країні лише 300 років тому?
У давнину слов’яни-язичники святкували прихід Нового року навесні, 1 березня. А відтоді, як Давня Русь прийняла християнську віру, Новий рік став відзначатися восени, 1 вересня. Так тривало аж до 1699 року, коли російський цар Петро І видав державний наказ про запровадження в Російській імперії європейського літочислення. Тоді було прийнято постанову святкувати Новий рік взимку.
Хоча російський цар і наказав прикрашати подвір’я та помешкання сосновими та ялинковими гілками, проте в українській оселі ялинка з’явилася набагато пізніше.
У давній Русі Новий рік пов’язували з початком землеробства, а тому святкували його 21 березня – день весняного сонцестояння, коли день і ніч тривали однаково. Це було свято весни, хліборобів. Головною традиційною окрасою новорічних свят у наших предків здавна був «дiдyx» - великий сніп із житнього та пшеничного колосся. Напередодні Різдва його встановлювали на покуті і прикрашали кольоровими стрічками, засушеними квітами та маленькими саморобками із соломи. Чому саме сніп жита? Тому що наші пращури вважали, що у ньому живе дух, який оберігає родину, «дух діда (предка)». А ще назва «жито» - походить від слова «життя». Звідси й звичай засівати у новорічний ранок оселю зерном.
Символічним деревом весняного новорічного звичаю була вишня. Деревце садили восени в діжечку, тримали його в хаті під покуттю, а навесні, у березні, вишенька розвивалась і розквітала. По тому, як вона квітне, вгадували долю на цілий новий рік, яким буде урожай у новому році.
А от новорічна ялинка прийшла до нас із Німеччини та Голландії. Давні язичники -«друїди» поклонялися духам дерев та звірів. Вони вірили, що в ялині живе лісовий бог, який охороняє ліси та опікується мисливством. Щоб задобрити цього бога, люди прикрашали ялину стрічками та солодощами.
Перегляд відео «Новорічні історії. Новорічна ялинка».
Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=BjvRX0q8_3o
2. Проблемна ситуація.
Слухання вірша Олександра Олеся «Ялинка».
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик – плиг!
Став ялинку відбирати.
Я - сюди, а він – туди...
«Не віддам, - кричить, - нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись:
Порубаєте ліси –
Ніде буде і сховатись.
А у лісі скрізь вовки,
І ведмеді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці».
Страшно стало... «Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, -
Я не буду більш ніколи!»
Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав біленьку лапку.
ІІІ. Рухлива пауза.
Відео «Підемо у двір гуляти»
Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=-GEJ7H_gMNE
ІV. Повідомлення теми і мети уроку.
Виступ учнів:
Нехай живуть ялинки
Під новорічне свято
Гуляли ми в парку.
Побачили ялинку
Високу і струнку.
Сріблястий сніг укутав
Тоненькі голочки.
Від вітру ледь гойдались
Пухнасті гілочки.
І нам на мить здалося,
Що плаче деревце,
І просить: «Любі друзі,
Не нищіть диво це!
Моїх сестер-ялинок
Вирубують в лісах,
Під новорічне свято
Несуть собі під дах.
А тільки свято стихне,
Виносять на смітник.
Ялинки тихо гинуть -
І так із року в рік!»
Ми з парку повернулись,
Сказали: - Мамо, тату!
Ми зробимо ялинку.
Не треба купувати!
Нехай живі ялинки
Ростуть багато літ,
Щоб кожну пору року
Нам прикрашати світ!
Вчитель:
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Бесіда. Демонстрація зразків.
2. Аналіз зразка виробу.
1) Інструктаж учителя.
2) Повторення правил безпеки під час роботи, культури праці.
VІ. Практична робота учнів
Вчитель у ході самостійної роботи учнів надає за потребою індивідуальну допомогу.
VІІ. Виставка дитячих робіт (додаток 6)
VІІІ. Підсумки уроку
1. Гра «Переконай сусідів»
Учні об’єднуються у 3 групи. Кожна група учнів по черзі має називати по 1 причині, чому не варто рубати ялинок та сосон, а прикрашати штучні або зробити ялинку власноруч. Виграє група, яка останньою скаже своє слово.
2. Заключне слово вчителя:
Вчитель встановлює аромалампу з хвойною ефірною олією.
Звучить спокійнка музика.