Інтегрований урок «Робота з різними джерелами інформації, їх пошук, редагування і зберігання для підготовки публічного виступу»

Конспект інтегрованого уроку з української мови та інформатики в 10 класі з теми

 «Робота з різними джерелами інформації, їх пошук, редагування і зберігання для підготовки публічного виступу»

Мета:

• познайомити  учнів з особливостями підготовки до публічного виступу; навчати визначати головне і другорядне у роботі з великим текстовим масивом; формувати вміння за допомогою різних інформаційних джерел  готуватися до публічного виступу; виробити навички критичного оцінювання інформаційних джерел та застосування відомих та нових медіаосвітніх технологій під час самостійної та групової роботи;
• розвивати в десятикласників уміння узагальнювати факти, логічно викладати свої думки; удосконалювати творчі вміння використовувати виражальні засоби риторики;
• виховувати толерантне ставлення до інших у процесі колективної роботи та під час оцінювання публічних виступів однокласників; формувати інформаційну, комунікативну, соціальну компетентності.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання:схематичні зображення риторичних дерев, ноутбук, телевізор, комп’ютери, матеріали для роботи в групах над фреймовою структурою, матеріали для роботи над створенням ментальної карти, вислови ораторів минулого, результати анкетування (діаграми), відеоролик, презентація до уроку, листи оцінювання.

Цілі:

Учні мають знати:

– особливості кожного з етапів підготовки до публічного виступу за допомогою різних інформаційних джерел;

– за яких умов і в який спосіб можна опрацьовувати великий об’єм інформації;

– які сучасні медіаосвітні технології можна використовувати  під час підготовки до публічного виступу;

Учні мають уміти:

–працювати з динамічними та статичними джерелами інформації із застосуванням технології контент-аналізу;

–використовувати технологію проведення опитування через Google форми;

–презентувати результати роботи з великим текстовим масивом за технологіями «Ментальна карта» та «Фреймова структура»;

–застосовувати технологію «Стоп-кадр» для порівняння, аналізу та прогнозування результатів власної комунікативної діяльності;

–вдосконалювати навички проведення контент-аналізу, застосовувати різні види сучасних ІКТ для презентації результатів роботи.

Перебіг уроку

Настановно-мотиваційний та організаційний етап.

Вітання вчителів. Налаштування учнів на плідну роботу. Створення емоційного настрою уроку.

1. Учитель мови. Добрий день, шановні гості та учні!

2. Учитель інформатики. Раді бачити усіх Вас!

1. Учитель мови.Сьогодні ми поєднуємо, на перший погляд, дві зовсім різні навчальні дисципліни, дві діаметрально протилежні теми – з інформатики та української мови.

2. Учитель інформатики. Сподіваємося, що експеримент буде вдалим і кожен із вас отримає не лише позитивні емоції, а й корисний практичний досвід.

1. Учитель мови. (підходить до умовного зображення дерева ораторів минулого)

Ольго Петрівно, чи чули Ви про риторичне дерево ораторів минулого?  Корінь такого дерева – це причина, яка стала поштовхом до публічного виступу і змусила оратора виступати перед аудиторією. Вона іноді набагато більша, ніж ми собі уявляємо. Стовбур дерева – це тема, над якою міркуватиме ритор з трибуни, а гілки – це ті проблеми, через які оратор намагатиметься переконати присутніх у своїй правоті. Листя на гілках – це словесне оформлення виступу, яке добирається шляхом ретельної підготовки, виважено і помірковано. А квіти – це окраса, естетика тексту виступу. Це різноманітні ораторські прийоми, які допомагають досягти якнайбільшого впливу на вибагливу аудиторію.

2. Учитель інформатики.

 (підходить до умовного зображення дерева сучасного медіаграмотного оратора)

Тетяно Валеріївно,  Ви знаєте, з часів Сократа і Цицерона мало що змінилося – ораторське дерево продовжує  дивувати нас досконалим поєднанням форм та ліній. Але інформаційно-комунікаційні технології ХХІ століття додали нових окрас до традиційних. Сучасний оратор повинен критично ставитися до пошуку та обробки величезного потоку інформації в сучасних ЗМІ, зокрема в інтернеті, володіти новітніми технологіями підготовки тексту публічного виступу. Одним словом, бути інформаційно-компетентною, медіаграмотною особистістю. Тому дерево сучасного оратора, можливо, і не таке пишне, але від того могутність його не зменшується.

 Операційно-пізнавальний етап. Актуалізація та корекція опорних знань учнів.

2. Учитель інформатики. Напередодні уроку я запропонувала десятому класу дати відповіді на питання анкети «Оратор в сучасному медіапросторі» з метою визначення рівня готовності до публічних виступів та медіа грамотності . Відповідали  за допомогою гугл-форми, розміщеної на моєму учительському блозі. Питання стосувалися ризиків в мережі інтернет у процесі пошуку необхідної для виступу інформації, страху виступу перед аудиторією, бажання працювати над вдосконаленням комунікативних навичок, мрії стати успішним оратором та бути популярним в мережі інтернет, підвищення медіакультури тощо. Тож погляньмо на результати анкетування.

(оглядовий коментар відповідей на питання анкети)

Етап цілевизначення та планування. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності.

1. Учитель мови. Як бачимо, ваші відповіді і стали поштовхом до проведення цього уроку. Тож тема нашого інтегрованого  уроку «Робота з різними джерелами інформації, їх пошук, редагування і зберігання для підготовки публічного виступу».

2. Учитель інформатики. А якою, на вашу думку,  є мета такого  уроку, враховуючи отримані дані анкетування?

(учні спільно із вчителями озвучують мету уроку і ставлять завдання уроку)

Етап опрацювання навчального матеріалу. Сприймання та первинне усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв’язків і відношень в об’єктах вивчення.

1 Учитель мови. Оратор, готуючись до публічного виступу,  повинен уміти працювати з величезним об’ємом інформації.

2. Учитель інформатики. Така робота передбачає проведення контент-аналізу. Тож перша група учнів працюватиме за комп’ютерами над створенням спільного гугл-документа, нагадую, що це документ, над яким одночасно працюють декілька користувачів в мережі Інтернет. Для цього необхідно відкрити доступ та скоординувати дії групи. При цьому час створення документу суттєво зменшується.

Методична ремарка. Контент-аналіз - це якісно-кількісний метод вивчення документів, який полягає у обробці тексту за різними критеріями з подальшою інтерпретацією результатів.

1. Учитель мови. Ви шукаєте потрібний матеріал в інтернеті за посиланнями згідно із конкретним поставленим питанням, яке  знайдете в папці на робочому столі.

 2. Учитель інформатики. Результати Вашої роботи будуть представлені у вигляді ментальної карти в програмі Mindmup.com, за створення якої відповідальна Ольга Євенко.

Методична ремарка. Ментальна карта - зручна і ефективна техніка візуалізації мислення. Такі  карти пам’яті використовуються для структуризації і класифікації ідей, вирішення завдань та підготовки тексту виступу.

1. Учитель мови. Над тими самими питаннями працюватимуть учні в мікрогрупах. Але на відміну від динамічних інтернет-джерел, у їхньому розпорядженні статичний матеріал – друкований текст, який потрібно опрацювати з метою створення фреймів.

Методична ремарка. Фреймова структура - це схема-опора, яка дозволяє компресувати інформацію, активізувати зорову пам’ять, розвиває вміння виділяти з тексту основні поняття.

2. Учитель інформатики. Цікаво, яка із груп впорається із поставленою задачею швидше і якісніше? Час на виконання – 7 хвилин.

Етап узагальнення та систематизації знань, застосування знань, умінь і навичок у навчальних ситуаціях.

1.Учитель мови. Тож презентуємо свої напрацювання, доповнюючи виступ один одного.

(Учні в групах презентують роботу над фреймами, а  ментальна карта виводиться на екран)

1.Учитель інформатики. На Вашу думку, яка із форм роботи з великим текстовим масивом під час підготовки до виступу найбільш ефективна? Чому? (учитель інформатики знов звертається до результатів анкетування, а також повідомляє про недостовірність інформації, яку надають популярні веб-ресурси, зокрема Вікіпедія)

1.Учитель мови. А тепер пропонуємо Вам дати відповідь на запитання:

«Чи повинен сучасний оратор бути медіаграмотним і застосовувати під час підготовки до публічного виступу ІКТ?»

(для голосування і підрахунку голосів можна скористатися QR-кодами).

Методична ремарка. QR-коди - технологія  швидкого опитування в аудиторії з подальшим аналізом отриманої інформації.

2.Учитель інформатики. Хочемо звернути Вашу увагу, що впродовж уроку  з нами працюватиме наш фотокореспондент Костянтин, який наприкінці презентує нам свою роботу у відеоредакторі Premier.

1.Учитель мови. Як Ви вважаєте, чи може публічна промова звичайного підлітка, вашого ровесника,  змінити світ на краще? Для тих, хто сумнівається в силі слова і для тих, хто вірить у його всемогутність, пропонуємо переглянути промову дівчинки на всесвітньому  саміті в Ріо в  1992 році.

1.Учитель інформатики. Але попереджаємо, всередині промови ми застосуємо технологію «СТОП-кадр», яка передбачає демонстрацію відеоматеріалу із зупинкою на певному кадрі з  подальшим аналізом та обговоренням. Тож вам потрібно буде продовжити цей виступ.

(перегляд частини відео, після чого учні озвучують ймовірні варіанти продовження виступу)

1.Учитель мови. Яке враження справив на вас цей виступ? Як Ви вважаєте, чи були б і Ви ж настільки переконливими, як вона?

2.Учитель інформатики. Чи буде корисною для сучасного оратора технологія стоп-кадр для підготовки до успішного виступу?

1.Учитель мови. А тепер оберіть із запропонованих тем ту, за якою Ви могли прямо зараз представити нам виступ-експромт. Поки Ви вагаєтесь у виборі, я усім вам  роздам оціночні листи, які певним чином скерують ваші зусилля у правильне русло.

2.Учитель інформатики. А над підрахунком середнього балу попрацює Богдан та Настя в програмі Exceel.

Методична ремарка. Пропоновані теми для виступів-експромтів

1. Честь і гідність як моральні орієнтири.
2. Самовдосконалення не має меж.
3. Читати – це модно!
4. Проблеми сучасних підлітків.

(виступи бажаючих)

Рефлексійно-оцінювальний етап уроку. Підбиття підсумків.

2.Учитель інформатики. Поки йде підрахунок середнього балу, давайте переглянемо відео звіт про нашу роботу, підготовлений фотокореспондентом у відеоредакторі Premier  (перегляд відео)

 (оголошення  результатів глядацького оцінювання, вручення медалей )

1. Учитель мови. Як Ви вважаєте, чому виступ саме цього учня отримав найбільшу кількість балів?

2. Учитель інформатики. Сьогодні Ви показали достатньо високий рівень підготовки і заслуговуєте похвали. Хочемо відзначити якісну, швидку і злагоджену роботи в групах і за комп’ютером, під час виступів і доповнень, окрема подяка за ментальну карту і фотозвіт.

Оцінювання роботи учнів на уроці з коментуванням.

2. Учитель інформатики. Ось і настав час підведення підсумків. На початку уроку ми ставили перед собою важливі завдання, тож десять технологій, які ми сьогодні використали під час роботи, вже  представлені на ораторському дереві!

1. Учитель мови. Як з технологій допоможе Вам підготувати вдалий публічний виступ і попрацювати над вдосконаленням інформаційно-комунікативних навичок?

2. Учитель інформатики. Чи допоміг урок подолати Вам страх виступу перед аудиторією?

1. Учитель мови. Чи зміцніла Ваша мрія стати успішним оратором та бути популярним в мережі інтернет?

2. Учитель інформатики. Тож чи досягнуто мету нашого уроку, яку ми ставили перед собою?

Домашнє завдання: 1.Учитель мови. З української мови підготувати текст публічного виступу. 2. Учитель інформатики. Створити презентацію за допомогою технологій, які сьогодні були представлені на уроці та розмістити їх в папці на хмарі вчителя, до якої Вам відкритий доступ.

Рефлексія.

1.Учитель мови. Ольго Петрівно, здається, дерево оратора ХХІ століття приваблює мене тепер значно більше. Його окрасою є новітні технології! Навіть не уявляю, як у стрімкому і мінливому світі ІКТ можна вижити без інтернету, як готуватись до виступів без медіа підтримки?

2. Учитель інформатики. Тетяно Валеріївно, не можу з вами не погодитися. Але ораторське дерево ХХІ століття всохне, якщо не буде ґрунтовних знань з основ риторики, адже сила живого слова – ось що напоює корені і дає ріст гілкам, і вдосконалювати мовлення, комунікативні навички – це було, є і залишається головною умовою успішного публічного виступу.