Інтегрований урок розвитку зв'язного мовлення та природознавства на тему " Робота над деформованими реченнями. Звірі готуються до зими."

Інтегрований урок

української мови ( розвиток зв’язного мовлення) і природознавства

Тема.  Робота над деформованими реченнями. Звірі готуються до зими.

Мета: а) формувати в учнів уміння відновлювати деформовані речення, будувати

              зв’язні висловлювання на задану тему; знайомити учнів з особливостями

              життя деяких звірів восени;

          б)  закріплювати вміння правильно записувати речення, розвивати уміння

               розмірковувати над певними явищами, збагачувати словниковий запас;

              розвивати спостережливість;

          в) виховувати ціннісне ставлення до природи,  допитливість, охайність,

              старанність.

 

Обладнання: Чарівниця осінь, зображення звірів, мікрофон, умовні знаки

             спостережень за погодою, пунктуаційні знаки, скоромовка, деформована тема

             уроку,тематичний словничок, загадкові листочки, інформаційні картки,

            сюжетні малюнки, аудіозапис для  фізкультхвилинки, картки з деформованими

            реченнями,

 

Хід уроку

 

І. Органазація до уроку.

  1. Привітання.

От і все дзвенить дзвінок,

В гості йде до нас урок.

Зовсім цей урок незвичний

А цікавий і практичний.

Буде осінь нас начати

Як писати тренувати.

З гостями нумо привітайтесь:

- Добрий день!

І тепер часу не гаймо,

 А за парти всі сідаймо.

   2. Перевірка готовності учнів.

• Перевірте – но мерщій, чи готові діти всі. Все обладнання на парті: ручка, зошит, олівець…Хто готовий, молодець.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Логопедична розминка

Щоб мовленнєві труднощі долати,

Слід слухняний ротик мати.

Скоромовку повторяй,

Перешкоду цю долай:

Бурі бобри брід перебрели,

Забули бобри забрати торби.

 

2. Вправа  « Синоптик»

• Осінь дуже цікавить чи навчилися ви спостерігати за погодою. Запрошую чергового синоптика озвучити висновки про погоду сьогодення:
•  

Дата	16 листопада 2017 року
Стан неба	Ясно, похмуро, хмарно
Температура повітря
Особливі явища природи

 

3. Гра « Заверши речення»

•  Я знаю осінні місяці…
• Восени день стає …
• А ніч …
• Повітря стає …
• Частіше падають …
• Дме сильний…
• З дерев  ….
• Птахи ….

4. Вправа « Інтерв’ю»

• Осінь вже питання ставить,

про усе, що її цікавить:

• З чого утворюються речення?
• Як пишуться слова в реченні?
• З якої літери пишемо перше слово?
• Які знаки ставимо в кінці речень?

ІІІ. Оголошення теми і завдань уроку

• На уроці ми будемо працювати над розвитком мовлення, правильно будуючи речення, а тема, якій присвячені вони зашифрована на дошці. Подув осінній вітерець і переплутав слова місцями:

 

 

 

 

 

 

 

• Щоб розташувати слова правильно, пригадайте правила запису речень:
• Перше слово в реченні пишеться з великої літери. В кінці речення ставимо крапку.
• Ці правила будуть вам підказкою.
• Отже ми будемо працювати над тематичною групою речень:

 

 

ІV. Робота над матеріалом уроку

1. Каліграфічна хвилинка

Зошит свій я відкриваю,

Навскіс я його кладу,

Ручку правильно тримаю,

Сяду рівно, не зігнусь.

Букви писатиму рівненько,

Щоб всі були гарненькі.

Щоб ними милувались я ,

Вчителька і вся моя сім’я.

• Запишемо дату:          16 листопада

                                    Класна робота

                          Звірі готуються до зими

2.  Відгадування загадок.

• Кожна команда повинна розгадати загадку і дізнатися хто саме буде вашим героєм.

В ліс ми з друзями пішли,

Диво дивне там знайшли.

Як клубочок, ця тваринка,

Вся в колючках в неї спинка.

Хай собі затямить всяк,

Зветься дивний звір ...

(Їжак)

На дубочку у дуплі

Сестроньки живуть руді

Люблять шишки і горішки

І грибків поїсти трішки

Працьовиті наче бджілки

Ці руді сестриці ... ( білки)

Влітку ходить без дороги

Біля сосен і беріз,

А взимку він спить у барлозі,

Від морозу ховає ніс.

(Ведмідь)

Довгі вуха, куций хвіст, невеликий сам на зріст.

     На городі побував, нам капусту попсував.

     Довгі ноги - скік та скік... Ми погнались, він утік...

Я веселенький звірок: плиг з ялинки на дубок. (Білка)

Влітку наїдається, взимку висипається. (Ведмідь)

Живе в лісі; хижа, дика, душить курей та індиків. (Лисиця)

Зимою в білому, як сніг, А літом в сірому гуляє. Вловить його ніхто не міг, Тому що довгі ноги має. (Заєць)

• Як назвати цих героєм одним словом? ( тварини, звірі)
• Запишіть слова відгадки у зошит.
• Що ми знаємо про звірів? ( це тварини. Тіло більшості укрите шерстю. Народжують малят і вигодовують їх молоком.

3. Розповідь вчителя.

• Учні, ми вже знаємо, що зима - складна пора року для  тварин. І для звірів зокрема.  Холод, відсутність  або нестача їжі змушують їх пристосовуватись до цих умов. Тому кожен готується до зими по- своєму. А як саме ми дізнаємось протягом цього уроку і на уроці природознавства.

4.  Ознайомлення з відомостями про підготовку до зими певного звіра в групах.

1 група «Їжачки»

Прочитайте текст.

    Пізно восени, коли промерзає ґрунт і зменшується кількість кормів, їжаки зариваються в опале листя і згортаються у неміцний клубок, впадаючи у глибоку сплячку аж до березня. До речі, запасів на зиму він не робить і яблук на голках не носить, як це малюють у дитячих книжках. Тваринка взимку спить, і їжа їй не потрібна.

Для того, щоб проспати цілу зиму, восени тварини мусять добре запастися жиром. І витрачають його потім дуже економно: у тварини, яка спить, знижується температура тіла, кров’яний тиск, значно уповільнюється дихання й серцебиття, загалом витрати необхідних для життєдіяльності речовин зменшуються майже в 100 разів.

2  група «Білочки»

Прочитайте текст.

     Білка збирає горіхи, жолуді, сушить гриби. Іноді в білчиних запасах буває до трьох і більше кілограмів горіхів. У зимову сплячку білки не залягають, хоч у дуже люті морози і в хуртовину кілька днів сплять, особливо коли не вистачає їжі для підтримання нормальної життєдіяльності.

Деякі тварини роблять запаси корму. У гризунів, які живляться зерном, знаходили в норах до 6 кг зерна. Багато мишовидних гризунів можна знайти у сховищах ласки. Бобри роблять під водою запаси гілок, у заможної бобрової родини може бути їх запасено до п’ятдесяти кубометрів.

У норах жовтогорлих мишей знаходили до восьми кілограмів насіння, а одного разу навіть 47 кілограмів.

 

3 група «Зайчики»

Прочитайте текст.

   Зима для тварин найважча пора року. З-під снігу вони не можуть добути вдосталь корму, мерзнуть, застуджуються.

Готуючись до зими, звірі міняють своє літнє хутро на зимове – густіше й пухнастіше. Ласка, горностай, заєць-біляк «переодягаються» в білу шубу, в ній вони майже непомітні на білому снігу. А у зайця – русака до зими  шубка стає сірою, схожою на пеньок чи камінь, припорошений снігом.

 

4 група « Ведмедики»

 

    Сплять зимою ведмідь і борсук, але, на відміну від інших, їхній сон чутливий, вони можуть прокидатися. Бурий ведмідь облаштовує барліг з повалених буревієм дерев. Вимощує сухим листям, травою, мохом. А потім накриває лігвище гілками дерев. Ведмідь залягає в барліг ще до того, як випаде сніг.

5. Вправа « Я дізнався..»

• А зараз осінь чарівниця  Осінь пропонує поділитися знаннями, які ви отримали читаючи інформацію про звіра – вашого героя. Свою розповідь починайте словами « Я дізнався…»

6. Словникова робота

• Ми вже знаємо, що речення будуються зі слів. Щоб мовлення було гарним, потрібно збагачувати запас слів. Кожна команда знайдіть у тематичному словничку, які можуть знадобитися вам для розповіді про підготовку звірів до зими.

7. Фізкультхвилинка.

Виконуємо вправи під пісню « Чому ведмідь взимку спить?»

8.  Робота з деформованими реченнями

• Наступне завдання від гості уроку: необхідно із наборів слів скласти речення, щоб можна було записати їх в зошит.

1 група « Їжачки»

• їсти Їжачкам  нічого.  узимку  ( Їжачкам узимку їсти нічого.)
• у залягають Вони сплячку. ( Вони залягають у сплячку.)
• весни їжаки норі. До  у сплять ( До весни їжаки сплять у норі.)

2. група « Білочки»

•  не зимову білки У сплячку залягають.( У зимову сплячку білки не залягають.)
• роблять на запаси вони зиму.  Восени( Восени вони  роблять запаси на зиму.)
•  гриби. Вона жолуді і збирає сушить ( Вона збирає жолуді і сушить гриби.)

3. група « Зайчики»

•  ведуть життя. Взимку активний зайці спосіб( Взимку зайці ведуть активний спосіб життя.)
•  змінюють Восени своє на хутро  вони зимове. ( Восени вони змінюють своє хутро на зимове).
•  непомітні. вони Тепер будуть ( Тепер вони будуть непомітні.)

4. група « Ведмедики»

• спить. Ведмідь взимку ( Ведмідь  взимку спить.)
•  восени жир. він Тому накопичує ( Тому восени він накопичує жир.)
•  листям. барліг вимощує сухим  ( Вимощує барліг сухим листям.)

 

9. Добір заголовка

Як можна назвати ваші тексти?

10.  Запис розповіді.

• Запишіть заголовок і розповідь у зошит.

 

V. Підсумки уроку

-  Ми з вами виконали завдання чарівниці осені. Давайте пригадаємо, який запас знань накопичили ми на уроці:

1. Гра « Істинне – хибне» ( сигналізують умовними знаком)

- Слова в реченні пишуться злито? ( Хибне)

- Перше слово в реченні пишемо з великої літери.( істинне)

- В кінці речення ставимо мінус, плюс, дорівнює.( хибне)

- В кінці речення ставиться крапка.( істинне)

2. Вправа « Дай відповідь»

- Про кого ми з вами складали речення?

-Як називаємо їх одним словом?

- Що цікавого дізналися про підготовку звірів до зими?

- Якою є  зимова пора для тварин?

- Чи можуть люди допомагати тваринам взимку?

- Яким чином?

3. Вправа « Встанови відповідність»

їжак	кущик або ямка
білка	барліг
ведмідь	нора
заєць	дупло

Додаток

Текст для 1-ї групи

Він постійно живе в землі. За один раз він з’їдає 20-30 грамів їжі; наївшися, тут же укладається спати; прокидається чере 4-5 годин голодним і знову вирушає за їжею. На зиму в сплячку не залягає, оскільки голодувати він не може. Голод для нього — загибель. (Кріт)

Текст для 2-ї групи

У нього за літо буває три приплоди: перший — у кінці квітня або в травні, другий на початку липня, третій у кінці серпня або початку вересня, коли починається листопад. Ці пізні дітки так і називаються листопаднички. До зими він починає біліти з хвоста. (Заєць)

Текст для 3-ї групи

Він готує собі м’яке ліжко для зимівлі. Він смішно катається по сухому листю, наколює їх на колючки і носить до свого зимовища. Потім, згорнувшись у клубок під листям, засинає на всю зиму. (Їжак)

Текст для 4-ї групи

Вона живиться жабами, ящірками, мишами, великими комахами, може розорити пташине гніздо, а ось наздогнати зайця їй не просто, оскільки він рухливіший, та і слід плутає. (Лисиця)

2. Робота над загадками

• Прийшла кума із довгим віником

На бесіду із нашим півником.

Схопила півня на обід,

Та й замела мітлою слід. (Лисиця)

• По гілках вона стрибає.

Хоч сама мала на зріст,

Та великий має хвіст.

Як намисто, оченята

Хто це? Спробуй відгадати. (Білка)

• Я — вухастий ваш дружок,

В мене сірий кожушок,

Куций хвостик, довгі вуса.

Я усіх-усіх боюся. (Заєць)

• Хоч у нього шуба є,

Та як холод настає,

Він не їсть тоді, не п’є,

І не ходить, не гуляє,

А у лігво залягає. (Ведмідь)

• Котиться клубочок,

Зовсім без ниточок.

Замість ниточок —

Триста голочок. (Їжак)

 

 

 

— Які з цих тварин змінюють забарвлення хутра?

— Які з цих тварин готують запаси кормів?

— Які з цих тварин готуються до зимової сплячки?

3. Вікторина «Відгадай, хто я?»

Учитель читає текст, учні відгадують тварину

1) У ___ немає ні нори, ні гнізда. Він ховається то під кущем, то в ярочку виспиться. Інколи ямку в снігу викопає — там і заночує. Шуба у ___ тепла, біла. Вдень ___ спить, а вночі виходить на полювання. Їсть молоді гілочки дерев, кущів. Інколи в село завітає до стогу сіна. (Заєць)

2) ___ живе у дуплі дерева — у гнізді, яке будує з хмизу та гілок. У ньому тепло і затишно. А якщо великий мороз, то згортається клубочком, вкривається пухнастим хвостом і спить. Головна їжа у ___ в коморі — жолуді, горіхи, сушені гриби. Шубка у ___ взимку сіра. (Білка)

3) ___ старанно готує барліг під корінням дерев або в сушняку.

Бурий ___ — всеїдна тварина. Він любить ласувати корінцями, ягодами, дрібними тваринками. Взимку йому не знайти такої їжі. До зими у ___ відкладається багато жиру під шкірою і вони залягають у сплячку. (Ведмідь)

4) Пізно восени, коли промерзає ґрунт і зменшується кількість кормів, ___ зариваються в опале листя і згортаються у неміцний клубок та сплять аж до березня. У цей час у них дуже сповільнюється дихання, знижується температура тіла, серце робить лише кілька ударів за хвилину. Під час сплячки ___ не живляться, а живуть завдяки жиру, відкладеному в тілі восени (Їжаки)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ХИТРИЙ ЛИС ФАРБУЄ ЛІС

Хитрий лис на верховині

Носить фарби у майстрині

Лис, покуль зима настане

Ліс фарбує у багряне.

На дива дивитись скорі

Звірі збіглися у дворі:

 - Лис фарбує ліс! – Дивиться!

Не торка ялиць одних:

Хитрий він, тому й боїться

Поколотися об них.

В. Лучук

БІЛОЧКА ВОСЕНИ

На гіллячках, на тоненьких,

Поки день ще не погас,

Сироїжки та опеньки

Білка сушить про запас.

 

Так нашпилює охайно,

Так їх тулить на сосні

І міркує: а нехай-но

Ще побудуть тут мені!

 

Поки дні іще хороші,

Поки є іще тепло,

А як випадуть пороші,

Заберу їх у дупло.

 

Буде холодно на дворі,

Сніг посиплеться з дубів,

Буде в мене у коморі

Ціла в’язочка грибів!

 

Але білочці не спиться.

Дятел стукає: тук-тук!

Щоб не вкрала їх лисиця

Або хитрий бурундук.

Л. Костенко

ЛИСТОПАД

Осінь, осінь, листопад,

Жовте листя стелить сад,

За моря в краї далекі

Відлетіли вже лелеки.

Хмари небо затягли,

Вітер віє з-за гори,

Ходить осінь листопадом,

Жовте листя стелить садом.

А. Житкевич

 

ВОВК ОСІННЬОЮ ПОРОЮ

Вовк осінньою порою

Примостився під сосною –

Шиє валянки вовчисько,

Бурмотить: «Зима вже близько.

Шубу теплу власну маю,

Лапи в валянки сховаю.

Ще пошию рукавиці

Вовченятам і вовчиці».

М.  Тарасич

 

ДАРИ  ОСЕНІ

Восени врожай збирають

На городах і в садках.

Груші, яблука звисають

На тонесеньких гілках.

 

В лісі білочка руденька

Під пеньком знайшла грибок.

Ухопила — та хутенько

Заховала в теремок.

Г. Шевчук

 

 

ЩО НА СПИНЦІ В ЇЖАЧКА?

Що несе на спинці

Спритний їжачок?

Він несе на спинці

Золотий листок.

 

Що несе на спинці

В дощик і сльоту?

Він несе на спинці

Осінь золоту.

Г. Усач

ДОЩОВА ОСІНЬ

Водить осінь хороводи

То із листя, то з дощів.

На прогулянку виходять

Парасолі і плащі.

 

Там розмову парасолі

Із плащами завели:

«Ах, як довго у неволі,

У темниці ми були.

 

Та вернулися тумани,

Задощило в небесах,-

І ми знову у пошані,

Знов нас носять на руках».

 

І прийшли тоді до згоди

Парасолі і плащі,

Що найбільша насолода –

Це коли ідуть дощі.

А.Качан

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заєць

      Чи багато ви знаєте про зайців? «Полохливий заєць і пенька боїться» - стверджує прислів’я. Але насправді така характеристика не зовсім виправдана – наприклад, задніми ногами довговухий може відбитись від орла або лисиці. Досить часто зайчихи відважно захищають своїх дитинчат від ворон. Відомий також факт, коли зайчиха зуміла налякати невелику собачку. А старі зайці, які знають почім ківш лиха, на очах у величезного гавкаючого пса на ціпку спокійнісінько поїдають те, що росте в саду або городі. Однак мовчазне опудало зазвичай вселяє в косооких вегетаріанців стільки поваги, що вони довго не можуть зважитись почати трапезу в його присутності.

     Всі зайці, навіть літні, люблять пустувати. За хорошого настрою вони влаштовують веселу метушню, підстрибують вгору, катаються по землі. Іноді, просто заради забавки, перестрибують всіяні цвяхами двометрові паркани, навіть в річці плавають, якщо вода тепла. Не раз бачили, як зайці-русаки перепливали Рейн в тому місці, де її ширина сягала добрих півкілометра. А якийсь русак, якого прозвали «водяним», вирушаючи на годівлю, регулярно долав сорокаметрову водну перешкоду.

Якби зустрілись два довговухих родича: заєць-біляк і заєць-русак, вони цілком могли б вступити в законний шлюб – їх зайченята, так звані тумаки, будуть цілком життєздатними.

     Біляк, названий так за звичку вдягатися на зиму в білосніжну шубу, переважно лісовий житель, щоправда, він не проти заглянути і в тундру або степ. А ось русак колір хутра взимку практично не змінює, до того ж він обожнює відкриті простори південніше лісової зони. Русак тісниться до сіл. Взимку в лісі йому голодно, та й бігати важко: на квадратний сантиметр його лапи припадає 16-18 г. А біляк по пухкому лісовому снігу ковзає, немов на лижах - навантаження на квадратний сантиметр його лапи, оброслої густою щіткою хутра, всього 10 г - це вдесятеро менше, ніж у вовка, і вчетверо менше, ніж у лисиці.

Взимку на черевці біляка шерсть подовжується, щоб на снігу не застудити нутрощі, а хутро навколо ніздрів, неначе біла хустина, прикриває ніс від морозу. У русака зимова шубка вдвічі густіша за літню. І ось що примітно: найбільші біляки (5,5 кг) живуть там, де сильні морози - в тундрі Західного Сибіру, а русаки (7-8 кг) облюбували Башкирію, де взимку теж аж ніяк не жарко. На зиму башкирські русаки біліють, але не так сильно, як біляки. В Україні і в Білорусії русаки трохи дрібніші, і вже зовсім маленькі (3 кг) русаки живуть у Закавказзі та Ірані.

      Взимку неважко розібратись, де біляк і де русак, влітку ж обидва зайця якоїсь невизначеної рудо-бурої масті. І щоб точно впевнитись, з ким ви маєте справу, погляньте на хвости - посеред куцого хвоста русака і взимку і влітку красується чорна смужка.

      З тим, що зайці не лежебоки, начебто згодні всі. А фахівці дивляться глибше, стверджуючи, ніби навіть сам вираз «заєць заліг» неправильний. Все життя він або бігає, або сидить, раз у раз піднімаючись на задні лапи, щоб оглянути околиці. Бігають зайці відштовхуючись від землі відразу двома задніми ногами, якийсь час летять у повітрі і приземляються то на одну, то на іншу коротку передню лапу. Траєкторія у зайця-біляка крутіша, ніж у русака, тому біляк швидше втомлюється і швидкість бігу у нього менша. Головний заячий рушій - потужні задні лапи, передні ж - лише амортизатори поштовхів при приземленні. І навряд чи зайці так хвацько б скакали, якби у них не було чудової спини: м'яз - розгинач хребетного стовпа важить третю частину від всіх м'язів передніх і задніх кінцівок. Згинання спини після приземлення як би зводить пружину для наступного стрибка. Для м'яза є спеціальне кріплення - відростки на хребцях. Так що заєць - все одно що жива пружина.

     Пружина діє безвідмовно - заєць здатний кілька кілометрів поспіль галопувати зі швидкістю 50 км на годину, свідомо закладаючи немислимі віражі. Так, такого майстра петляти більше не знайдеш на планеті. Біг і петлі - заяча зброя.

Через довжелезні задні ноги зайцю важко стрибками спускатися з гори, і при гострій необхідності він з крутого схилу котиться як колобок. Зате якщо він стрибає в гору, ніяка собака його не наздожене - задні лапи і спинний м'яз вистрілюють косого вгору, як катапульта.

     Вирушаючи на денний відпочинок, кожен поважаючий себе заєць робить обманні рухи, розплутати які не кожній лисиці або вовку по плечу. Дострибавши до якогось місця, довговухий хитрун, немов по команді «кругом марш», стрибає назад точно по своїх слідах. Нарешті він зупиняється і що є сил стрибає убік від своєї стежки, намагаючись потрапити під кущ або в ямку, де й ховається на день. На своїх двох, вірніше чотирьох, зайці, зібравшись гуртом, здійснюють далекі подорожі. При всій своїй любові до місця народження зайці, замучені голодом і хижаками, стрибають і стрибають десятки, а то й сотні кілометрів, іноді слід у слід.

    Розпрощаємось із заячими ногами і візьмемось за вуха. У гарну погоду в моменти небезпеки, пригорнувшись до землі, звір ставить вуха вертикально і цим потужним слуховим перископом обстежує округу, сам залишаючись невидимим. У дощову погоду зайці підгинають вуха, щоб у них не потрапила вода. Інакше вони можуть захворіти. У спеку заєць цілісінький день ховається десь під кущем. Завдяки вухам його не дуже мучить спрага, не треба пріти, щоб врятуватися від перегріву: зайве тепло виходить через гарячі тонкі вушні раковини, де бурхливо пульсує кров.

Ну а тепер розберемось, чи правильно зайця називають косим? Його і тут оббрехав людський говір. Мабуть, русаки здаються косими через те, що в них під очима є щось на кшталт синців - темні плями. Чи тому, що підсліпуваті очі розставлені дуже широко, і тому дивляться вбік і навіть назад. Так чи інакше, в дійсності, зайці зовсім не косі.

    Прийшла пора звернутись до енергетичної першооснови заячої фізіології - живота. У біляка і русака смаки трохи розрізняються. Літніми ночами біляки з особливим задоволенням хрумтять не морквиною чи капустою, а тонконогом, кульбабою, деревієм, вівсом або конюшиною. Якщо ж смакоти замало, біляки знехотя приймаються за кропиву, кінський щавель, подорожник, лободу або полин. Восени меню грубіє - зайці беруть приклад з лосів: остригають підріст верби, гілочки чорниці, впиваються в зелену осикову кору, а в Сибіру - в підріст модрини.

Інша річ - русак. Сільські угіддя так і манять його. Він уплітає картоплю і огірки, диню і горох, соняшник і топінамбур, але понад усе любить озимі та ярі хліба. Бур'яни та лікарські трави однаково потрапляють в його живіт. Русак дуже любить гірчак, з апетитом наминає волошку і буркун. Зазвичай вони з'їдають стебло, а у козельцю - листя. Взимку за допомогою свого кирпатого носа зайці розшукують харчі під солідним снігом. В сильні сніги перебиваються полином і пирієм. В тундрі в заметах біляки іноді роблять такі довжелезні нори, що вигнати їх немає жодної можливості. Кричи, стукай, стріляй - все дарма. До речі, треба відмітити, що при падінні ваги тіла русаків лише на 15% вони гинуть. Порівняйте: кабани безболісно для себе худнуть на 50%. Але ж зайці, мабуть, найбільш економні їдці на планеті. Як не крути, вухаті двічі з'їдають свій обід. Білком вегетаріанське меню не багате, тому-то зайці та кролики обзавелись травним трактом, пристосованим до повторного перетравлювання харчів, які бродильні процеси збагатили мікрофлорою. Інакше кажучи, заєць сам себе годує – він дістає з-під хвоста мікробний білок, синтезований на виході з організму.

Тримати зайців у неволі - справа нехитра. Ось тільки застуджуються вони часто, особливо русаки, якщо клітка без даху, а побігати можливості немає.

За старих часів вірили, ніби грішно обгризати заячі кістки і взагалі їсти їх м'ясо. Справа в тому, що мовчазний заєць, будучи пійманий собакою або поранений мисливцем, ридає один-в-один, як людське немовля, а помираючи, передні лапки складає хрестом на грудях. Але людей часто не хвилювали такого роду докази, і вони стріляли зайців як попало. Зоологи вважають, що життя зайця може тривати не більше 9 років, хоча одна помічена самиця русака примудрилася дожити до 13,5 років. Вік самців коротший - років через п'ять вони прощаються з життям. Але співвідношення статей - один до одного. І тому довговухе суспільство не шушукається і не розпускає плітки з приводу шлюбів з великою різницею у віці. Все починається з того, що стара або молоденька наречена залишає на снігу сині плями, за якими її можуть знайти залицяльники, які носяться в цей час як очманілі по всій окрузі. А ще наречена особливим чином стукає лапами об землю. Якщо до неї примчиться відразу кілька захеканих кавалерів, то, забувши про пристойність, вони миттю починають тріпати один одного так, що ледь не відривають суперникам вуха.

Щоб виносити повноцінних дитинчат зайчисі потрібно 50 днів. Новонароджене зайченя важить близько 100 г, ця крихітка, ледь з'явившись на світ, добре вдягнена в хутро, все бачить і навіть вміє бігати! А через два-три дні його вже не наздоженеш. Силу дає материнське молоко, яке навіть не молоко, а концентрат з 12% білків, 15% жирів і інших високопоживних речовин. Попивши такої суміші, зайченята можуть протриматися 4 дні, зачаївшись під кущиком або в ямці в очікуванні матусі. До 17 днів зайченята, хоча вже й починають їсти траву, не можуть обійтися без молока, а потім, коли мати піде назовсім, живуть деякий час так званою дитячою сім'єю - триматися разом, що б не було страшно.

 

Ведмідь

   До сплячки ведмеді готуються заздалегідь, спочатку підшукуючи місце для зимівлі (заглиблення у вигляді печери під схилами гір або під впавшим деревом) вимощують сухим мохом. До зимівлі готують і свій організм, шляхом поїдання великої кількості їжі, для накопичення великої кількості жиру. Жир допомагає ведмедю не замерзнути у сильні морози, а також пробути всю зиму без їжі в стані сплячки. Предшествие зими ведмеді на собі відчувають дуже помітно, вони стають млявими, але при цьому не менш агресивними, якщо загрожує небезпека. Перед зимовою сплячкою ведмеді щоб накопичити достатньо жиру активно вживають рибу, горіхи, а вже перед самим сном для розвантаження шлунка живляться рослинністю. Час сплячки зазвичай триває чотири-п’ять місяців, або може бути досить коротким тиждень-два. Період зимової сплячки повністю залежить від температурних умов зими (від температури тепла і наявності снігу), а також від набраного жиру перед сплячкою. Через недостатню кількість наеденного жиру ведмідь відчуває голод і серед зими може шукати джерела їжі недалеко від свого барлогу. В такий період ведмеді дуже агресивні і не люблять непроханих гостей. В період зимової сплячки, а саме пізньої взимку у ведмедиць з’являються ведмежата. Вони харчуються материнським молоком, перебуваючи весь час на животі у мами. Всю зиму ведмежата разом з мамою перебувають у барлозі, а вже навесні потроху починають виходити з мамою на видобуток їжі. Разом у барлозі зимує тільки ведмедиця з маленькими ведмежатами, великі самці ведмеді в барлозі під час сплячки знаходяться одні. Сон сплячих ведмедів дуже чуйний, вони достатньо добре реагують на сторонні звуки, і можуть вилізти з барлогу, захищаючи себе і територію барлогу, особливо якщо в ній маленькі ведмежата. В країнах, де мешкають ведмеді, і відсутній сніг взимку, грізні хижаки не лягає в сплячку взагалі, ведуть активний спосіб життя. Живуть ведмеді в зоопарках також відчувають прихід зими і можуть сховатися в своїх укриттях на пару місяців. Ті, хто доглядає за ведмедями в зоопарках або заповідниках перед сплячкою помічають у клишоногих незвичайне мляве поведінку і надбавку у вазі, у цей період не варто сильно набридати ведмедям, їх настрій може бути зовсім не передбачуване.

 

 

   Взимку обсяги їжі значно скорочуються, саме тому багато звірят починають готуватися до холодів ще з осені, а деякі розпочинають займатися заготівлею харчів з літа. Найпершими збирають запаси гризуни:

мишки,

бурундуки,

бабаки.

    Уже влітку вони шукають по всьому лісу зернятка, горішки, відкладаючи їх у нірки. Це дає їм можливість всю зиму сидіти у своїй домівці, не виходячи назовні. Майже весь час гризуни сплять, перериваючи сон лише для того, щоби підкріпитися.

Кому не страшні морози?

Лисички, зайці і вовки до морозів практично не готуються, бо проводять зиму на ногах у пошуках їжі. Зайченята лише перевдягаються: змінюють сірий кожушок на білий, щоб хижаки не помічали їх на сніговій ковдрі. Дуже цікаво спостерігати за тим, як звірі готуються до зими, адже у кожного є свої секрети.

Лисички й вовки

   Лисички й вовки колір шубки не змінюють, але хутро у них стає більш густим і пухнастим: так легше пережити люті морози. Вовки збираються в зграї, бо їм так набагато зручніше виживати взимку. Хитрі лисички шукають будь-які вільні нірки, щоб перепочити й сховатися від заметілі.

Бобри й білочки

   Білки й бобри не впадають у сплячку, але підготовку проводять відповідально. Бобри живуть великими сім’ями, всі разом вони будують поблизу води собі затишні хатинки, поряд з якими складають свою їжу – гілочки з дерев. Також вони харчуються корінням рослин, котрі ростуть у воді.

  Цікаво, як білка готується до зими? Руді мешканки лісу не впадають у сплячку, хоча й проводять багато часу у своїх помешканнях – дуплах, котрі вони облаштовують високо на деревах .

   Білка змінює колір своєї шубки з рудого на сіруватий для маскування від хижаків. Що ж їсть білочка взимку? На період холодів цей гризун запасається такими пожитками:

жолуді,

гриби,

горішки,

зернятка.

Розкажемо про ведмедика

   Ведмеді заздалегідь облаштовують свій дім. Вони шукають печери, яри, куди зносять листя, гілки, мох, зверху роблять собі м’який матрац з ялинкових гілочок. Коли випадає сніг, він маскує ведмежу схованку й зберігає в ній тепло.

   Ведмеді не роблять запасів їжі, але восени вони дуже активно харчуються горіхами, рибою, щоб накопичити якомога більше жиру на час зимівлі. Насправді хижак не спить, а дрімає, і в разі необхідності може вийти з барлогу. Саме взимку у ведмедиці з’являються маленькі ведмежатка. Ось так і зимують тваринки. Одні сплять усю зиму, а інші намагаються не замерзнути й знайти собі їжу.