Тема: Співзвучність інтимної лірики Лесі Українки та Генріха Гейне

     Мета:  виявити загальне  й  особливе  в  інтимній   ліриці  Лесі   Українки та Генріха  Гейне; удосконалювати вміння аналізувати поетичний твір, розвивати   вміння  давати пояснення   спільним   літературним явищам, полікультурну й творчі компетентності; виховувати повагу до поетичного  слова  Лесі Українки та Генріха Гейне. 

   Тип: змістовно-пошукові міні-модулі;     інтегрований     урок     компаративного    аналізу (українська  література – світова  література)

Унаочнення: портрети  Лесі Українки, Генріха Гейне,  мультимедійні  презентації      „Життєвий шлях Лесі Українки”  та „Яскраві сторінки життя Генріха Гейне”.

   Форми роботи: фронтальна,  робота в групах, парах.

 Методи та прийоми:   слово вчителя,    бесіда,   виразне   читання   й   аналіз   поезії, стратегія  „Кола Вена”, компаративний аналіз.

                  1-ий міні-модуль                     І. Організаційно-мотиваційний етап

 1. Вступне слово вчителя.

– Слово „кохання”  в усі часи бентежило людську думку. Воно надихало, надихає і надихатиме митців на створення прекрасних  поетичних рядків, музичних композицій, живописних полотен... Не оминуло це почуття і видатну українську поетесу Лесю Українку.

2. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація.

–   Протягом попередніх уроків перед нами постав образ Лесі Українки як сильної, вольової жінки, що найяскравіше відобразилося у творах громадянської лірики, особливо у вірші „Contra spem spero”. Сьогоднішній урок розкриє таємниці

кохання Лесі, яким же було це почуття в її житті, як воно відобразилося в інтимній ліриці. Краще зрозуміти інтимну лірику поетеси нам допоможе її зіставлення із  віршами   про   кохання німецького поета Генріха Гейне,  чия   індивідуальність     і творчий пафос були особливо близькими Лесі Українці.                               ІІ. Виконавчо-діяльнісний етап

1.  Актуалізація опорних знань учнів.

Фронтальна робота з допомогою мультимедійної презентації.  „Незакінчені речення”: пригадування основних відомостей про життя та творчість Лесі Українки (див. мультимедійний додаток 1).

2.  Постановка проблемного завдання.

– „Чи не одинокий мужчина на всю нашу новочасну Європу”, — так сказав про        Лесю Українку її літературний побратим  Іван Франко.   

 Чи можна так сказати про інтимну лірику Лесі Українки, присвячену коханому Сергієві   Мержинському?

3. Аналіз творів інтимної лірики Лесі Українки.

– Для цього спробуємо проаналізувати її інтимну лірику на прикладі поезії в прозі     „Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами” та віршів „Все, все покинуть,     до  тебе полинуть...”, „Уста говорять: він навіки згинув”, „Квіток, квіток...”  Робота в малих групах.

 Кожна з груп отримує завдання проаналізувати поетичний твір за схемою: мотиви – образи – художні засоби.  

1   група. „Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами”

2   група. Вірш „Все, все покинуть, до тебе полинуть...”

3   група. Вірш „Уста говорять: він навіки згинув”       4 група. Вірш „Квіток, квіток...” (див. додаток 2)..

      Звітування груп. 

4.     Відповідь на поставлене проблемне завдання.

  У творах інтимної лірики Леся Українка постає як жінка, здатна на найніжніші почуття й душевні переживання. Водночас вражає сила почуттів ліричної героїні, для якої справжнє кохання – невмируще. Цю ідею і підносить Леся у віршах, що належать до інтимної лірики, присвяченої С. Мержинському. Тому, можливо, з одного боку можна і заперечити слова І. Франка, а з іншого підтримати їх.

5.     Підбиття підсумків першого міні-модуля.

–        Які б квіти ви вплели до вінка під назвою „Інтимна лірика Лесі Українки”?

–        Музикою якого характеру передали б  зміст інтимної лірики?

–        Які б фарби застосували для передачі висловлених поетесою почуттів?

–        Як  виявився неоромантичний світогляд поетеси у цих віршах?

                                               2-ий міні-модуль                      ІІ. Виконавчо-діяльнісний етап

1.     Представлення     учнями      або    вчителем   мультимедійної презентації:

ознайомлення із  життєвим  і  творчим шляхом  німецького поета  Генріха Гейне  ( див. мультимедійний додаток 3).

2.     Аналіз віршів інтимної лірики Генріха Гейне.  

Робота  в парах. 

  Кожна пара учнів аналізує один із віршів інтимної лірики Г. Гейне на  власний вибір за схемою: мотиви – образи – художні засоби. Пропонуємо для аналізу  такі поетичні твори Г. Гейне:

„На крилах пісні полину...” 

„Обличчям до мого обличчя склонись...”

„Щоночі у сні бачу, мила, тебе...”

 „Чого так поблідли ті рожі ясні...” (див. додаток 4).

Звітування  роботи в парах.

   Учні  визначають такі мотиви інтимної лірики Генріха Гейне: сум, розлука з коханою, її втрата, готовність на самопожертву заради коханої; образи та художні засоби їхнього творення:: образ коханої (епітети: „з ясних твоїх оченят”, „тихеє слово я чую твоє”, порівняння „ котяться, мов перли, сльоза за сльозою”); образ ліричного героя (епітети: „гірке, безнадійне ридання”,  „чого мені тяжко”, символ „на крилах пісні полину”); екзотичні образи-пейзажі.

3. Синтез аналізованої інформації: визначення спільного й відмінного у віршах інтимної лірики Лесі Українки та Генріха Гейне.

   Робота над діаграмою  „Кола Вена”: у спільну частину кіл учні записують те,      що об'єднує життя і творчість Лесі Українки та Генріха Гейне, а в неспільній –           те, що їх різнить. Для полегшення подаємо площини порівняння. 

                   Леся Українка                                                       Генріх Гейне

хвороба

Україна                                              Німеччина

                        ХІХ – поч. ХХ ст.   автобіографізм          к. ХVІІІ – сер. ХІХ ст

жінка              сум                        чоловік                                                                        страждання

неоромантизм        розлука романтизм                                                             художні засоби

                                    Площини порівняння

1.   Країна проживання, епоха, стать.

2.   Стан здоров’я.

3.   Літературний напрям.

4.   Поетичні збірки.

5.   Основа інтимної лірики.

6.   Мотиви інтимної лірики.

7.   Художні засоби.

4. Підбиття підсумків другого міні-модуля.

– Чи  вдалося вам краще зрозуміти інтимну лірику Лесі Українки та й саму  особистість поетеси завдяки порівнянню із творами Генріха Гейне?  Якщо так, то що саме? У чому співзвучність поезії Лесі Українки та Генріха Гейне? Чому кохання можна назвати вічним почуттям?   

                                         3-ій міні-модуль

 ІІ. Виконавчо-діяльнісний етап                           Інтертекстуальна творча діяльність.

  1. Постановка завдання.  

– Спробуємо уявити незвичайну ситуацію і творчо підійти до її розв'язання. Звісно, що Леся Українка та Генріх Гейне ніколи не могли зустрітися, бо українська поетеса народилася через 15 років після смерті Генріха Гейне. Але їхній духовний зв'язок відбився у творах Лесі. Поняття міжтекстових зв'язків у літературі називається інтертекстуальністю. Тож спробуємо за поданим алгоритмом написати міні-поезію „Зустріч”.

2.   Ознайомлення з алгоритмом написання  інтеретексуальної міні-поезії „Зустріч”.

Об'єднуємо учнів у групи і пропонуємо за допомогою алгоритму створити інтертекстуальну міні-поезію „Зустріч”.

             Алгоритм  написання інтертекстуальної міні-поезії

„Зустріч”                                    1 рядок   - хто? що?

2   рядок   - коли?

3   рядок   - де? 

4   рядок  - опис почуття власного Я.

Приклади:

Зустрілися Іванко і Ромео                       В холодну темну ніч пішла розмова У час свого найбільшого жалю.             Що без кохання нема сенсу і життю.

3.   Творча робота учнів над створенням поезії. 

4.   Представлення міні-поезій учнями.

Після творчої роботи учні зачитують складені інтертекстуальні міні-поезії.

5.   Представлення поезії вчителем.

 Учитель пропонує свій варіант такого вірша:

                              Леся Українка й Генріх Гейне

                              Зустрілись якось навесні

                               Біля Дніпра або на Рейні.

                            Із вуст закоханих лились пісні.

                        ІІІ. Контрольно-корекційний етап

1.  Підбиття підсумків. Оцінювання.

2.  Рефлексія.

 –  Що пізнавального для вас було на уроці? Який вид роботи був найцікавішим?

Що видалося важким, нецікавим?             

3. Домашнє завдання.

Обов'язкове.

Прочитати драму-феєрію „Лісова пісня”.

Проаналізувати письмово одну із поезій інтимної лірики Лесі Українки, яка не прозвучала на уроці.

За бажанням.

Написати листа до поетеси Лесі Українки „Твоє кохання – приклад для молоді

ХХІ століття”.