Інтегрований урок "Тоталітаризм - феномен ХХ століття"

Тема. Тоталітаризм - феномен XX століття.

Мета:

• розкрити     зміст     тоталітаризму     та     причини     його     виникнення,
охарактеризувати особливості і форми тоталітаризму;

• формувати        вміння аналізувати і узагальнювати історичний матеріал,
користуватися науковою термінологією;

• виховувати    в    учнів    приорітет    загальнолюдських    цінностей,    ідеї
громадянського суспільства.

Основні поняття; тоталітаризм, фашизм, нацизм.

Основні дати: 29 жовтня 1922 р. - захоплення фашистами влади в Італії, ЗО січня 1933 р. - прихід нацистів до влади в Німеччині, 1936 - 1939 рр. -Громадянська війна в Іспанії, прихід до влади фашистів.

Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал ( додаток 1). Тип уроку: інтегрований.

Комплекс  використаних  методів  та  педагогічних прийомів:  словесні,

наочні, практичні, методики розвитку критичного мислення: оцінні запитання, методика групового навчання «куточки», критичне слухання.

Структура уроку

I Організаційний момент..................................1 хв.

II Актуалізація опорних знань...............................7 хв.

3. Мотивація навчальної діяльності.............................1 хв,
4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку......................1 хв.

V Вивчення нового матеріалу..............................25 хв.

1. Виникнення тоталітарних режимів
2. Риси та ознаки тоталітарних режимів

VI Узагальнення і систематизація...........................8 хв.

VII Підведення підсумків уроку.............................1хв.

VIII Домашнє завдання...................................1 хв.

Епіграф

«Демократія - це жахлива річ... але нічого кращого людство не вигадало»

В. Черчілль

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

Вчитель правознавства

Держава... Які асоціації викликає у вас це поняття?

Всі   думки   записуються   на   дошці (позитивні   судження   з   одного   боку, негативні — з іншого)

В XIX ст.. німецькими юристами Р. фон Молем, К. Т. Велькером та ін. був запропонований термін «правова держава». Які риси характерні для правової держави? (У відповіді спиратись на судження, записані на дошці) Кожна держава - це складний організм, який має свою форму. Робота зі схемою (додаток 1). Оцінні запитання

Яку форму правління ви вважаєте найбільш доцільною?

Яка форма територіального устрою, на ваш погляд, є більш доцільною?

У чому відмінність між політичними режимами? Чи є актуальним питання

доцільності того чи іншого режиму з позиції правової держави?

НІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель історії

Правова держава - це держава, де панує демократичний політичний режим і головним приорітетом є забезпечення прав і свобод людини, як головне завдання держави. Феноменом XX ст., нажаль, є тоталітаризм, який своїм корінням сягає глибини віків, знаходить свою схожість з деспотіями і тираніями давніх часів, з абсолютистськими і авторитарними системами влади але лише в XX ст. в умовах кризи класичної ліберальної ідеї, при переході до розвинутого індустріального суспільства і соціальної демократії стає тим типом жорстокої диктатури, яка спирається на масові рухи І пронизана унітарною ідеологією.

На цьому уроці ми починаємо розглядати тоталітарні режими, розкриємо їхню суть та вплив на долю світу й окремої людини, покажемо головну рису тоталітаризму - заперечення абсолютної цінності людської особистості. По закінченні вивчення теми спробуємо дати відповідь на запитання, як могло статися, що люди виявились одночасно і активними захисниками і жертвами тоталітарного режиму?

IV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Вчитель історії

Установлення в міжвоєнний період тоталітарних режимів в цілій

низці держав не було випадковим. Так Німеччина програла Першу світову війну, Версальський мирний договір був принизливим для країни, дедалі більшої ваги в країні набували ідеї шовінізму і реваншизму. Італія також не була вдоволена підсумками Війни. Країна з 1915 року воювала на боці Антанти, однак не одержала бажаного після підписання Версальського договору. В Іспанії в умовах економічної відсталості та загострення національних суперечностей прихід до влади демократичних сил не зміг розв'язати нагальних проблем держави. Радянському Союзу необхідна була система заходів, яка б вивела державу в світові лідери за короткий час. Що є тоталітаризм за своєю суттю?

Вчитель правознавства

Тоталітаризм (від пізньолатинського tjtalis - весь, цілий, повний) одна з форм політичного режиму, що характеризується повним, тотальним контролем держави над усіма сферами життя суспільства і окремо взятої людини: політичного, економічного, соціального і навіть особистого. Поняття « тоталітаризм» уперше використав у 1923 році ліберальний політик Джованні Амендолла, характеризуючи італійський фашизм. Як була оцінена його сутність сучасником?

Вчитель історії

Амендолла використав термін в явно негативному плані, критикуючи фашизм, а близький до Муссоліні ідеолог фашистського руху Д. Джентіле вносив в це поняття позитивну оцінку, робив акцент на можливості реалізації в рамках тоталітаризму національної ідеї і необхідності для цього єдності держави, партії і особистості. Тим самим до сучасності якби проходила паралель від стародавнього Риму, де на площах звучало: « Народ і Сенат єдині». В цілому ж ідеологи тоталітарних режимів намагалися уникати терміну «тоталітаризм». В фашистській Німеччині він майже не

застосовувався. В СРСР тема також не розроблялась: занадто помітними

були аналогії.

Які є різновиди тоталітаризму?

Вчитель правознавства

Свої особливості тоталітарних режимів сформувались в СРСР за часів Сталіна, В Німеччині в 20 - х - 30 - х роках, Італії, відповідно за цими різновидами закріпились назви: сталінізм, нацизм, фашизм. Інші тоталітарні держави в основному копіювали ту чи іншу модель.

2 Вчитель історії

Тоталітарні режими мали ряд спільних рис. Ці риси найвиразніше проявилися у період між Першою та Другою світовими війнами, головним змістом якого була боротьба між демократією і тоталітаризмом.

Завдання1

Заповнити   перші   дві   колонки   порівняльної   таблиці   «Демократія   і

тоталітаризм» спираючись на знання з теми « Західні демократії» .

( Вчителі виконують роль консультантів)

Завдання 2 (Метод критичного слухання) Слухаючи розповідь вчителів заповнити 3 і 4 колонки таблиці

Вчитель правознавства

За тоталітаризму на перше місце ставляться інтереси держави, за рахунок тотального контролю особистість повністю підпорядковується державі

Вчитель історії

Яскравим свідченням цього є лозунг Муссоліні: « Усе для держави, нічого проти держави, нічого поза державою».

Вчитель правознавства

Великого   значення    набуває    культ    особи    вождя,    підкорення населення його волі

Вчитель історії

Він базується насамперед на звеличенні особи вождя, а разом з ним ідеї, яку він уособлював. На це працювали цілі пропагандистські індустрії. Цілодобово населенню нав'язувався образ турботливого «батька народу», який турбується не про власне благо, а лише про добробут співвітчизників. Сотні   тисяч   прижиттєвих   скульптурних   зображень,   мільйонні   наклади біографій, газети, нашпиговані фотознімками вождя повинні були укоренити у свідомості людей переконання, що він є втіленням їх самих. Вождь ніколи н помилявся, володів даром провидця. Ті, хто мав необачність ставити це під сумнів, ставали не лише ворогами диктатора, а й кожного громадянина. (Звернути увагу на плакати с. 85 підручника)

Вчитель правознавства

Ознакою  тоталітарного  режиму  є  наявність  єдиної масової партії, керованої однією людиною.

Вчитель історії

Як не дивно, але ця партія підтримується більшістю населення. Режим спирається на широку соціальну базу. Так в Німеччині опорою нацизму стала дрібна і середня буржуазія, значна частина робітників і селян, студентів і інтелігенції. їм, хто багато втратив під час війни і пережив в роки кризи, обіцяли землю, роботу, звання, посади.

Вчитель правознавства

Одержавлення економіки - ще одна складова тоталітарних режимів

Вчитель історії

У СРСР більшовики під приводом боротьби з імперіалістичним оточенням замінили ринкові важелі регулювання економіки детально розробленими п'ятирічними планами, згодом таку модель перейняли німці й італійці. За усіх негативних наслідків у найкризовіші періоди централізоване управління економікою давало й певні позитивні результати. Особливо це виявилося у роки Другої світової війни. Тоталітарні режими, за винятком більшовицького, не посягали на приватну власність, але ставили виробників у такі рамки, коли вони змушені були обслуговувати систему.

Вчитель правознавства

Ігнорування прав людини. Людина - це «гвинтик» великого державного механізму. Контроль над пресою, вторгнення в особисте життя...

Вчитель історії

В Німеччині були ліквідовані всі демократичні інститути Веймарської

республіки: заборонені політичні партії. Цінність людського життя зводилась до мінімуму Д. Оуелл так описує всі страхіття того часу у своєму романі «1984»:

Бувало це завжди вночі - арештовували вночі. Раптово будять, груба рука трясе тебе за плечі, світять в очі, ліжко оточили суворі обличчя. Як правило, суду не бувало, про арешт ніде не повідомлялося. Люди просто зникали, і завжди - вночі. Твоє імя вийнято зі списків, усі згадки про все, що ти робив, стерто, факт твого існування заперечується і буде забутий. Тебе скасовано, знищено, знищено : як прийнято казати, розпорошено.

Вчитель правознавства

Як відомо, у демократичному суспільстві обмеження прав людини застосовується лише по відношенню до злочинців і до душевнохворих. Тоталітаризм карає людину в не залежності від того чи винна вона насправді. Тотальна несвобода на тлі суцільних життєвих обмежень могла бути замінена лише одним - в'язницею або стратою. Уникнення ЇЇ повинно було створити в людей ілюзію щастя. Запровадивши всезагальну карність і переслідування тоталітаризм «скасував» ті моральні цінності, які, власне, роблять людину Людиною.

Масові   репресії   як   обов'язкова   складова   тоталітарних   режимів використовувались для боротьби з опонентами і як система залякування

Вчитель історії

В  Німеччині  такі  функції виконували  спеціальні  органи  СС  ,  СД,

Гестапо та ін.

Перегляд фрагменту відеофільму «Гестапо»

Вчитель правознавства

Для тоталітарних режимів характерне месіанство, тенденція до поширення

власної ідеології і порядків, а також автаркія (опора на власні сили)

Вчитель історії

Характерна для тоталітарних режимів автаркія здебільшого виступає як самозахист від іноземного впливу, від досягнень цивілізації, від демонстрації Іншого, особливо більш високого рівня життя. Звідси і дуже обмежені контакти з іноземними державами, переважно через перевірених і вірних режиму людей. Режим постійно запевняє населення про ворожі наміри іноземних держав, що призводить до загальної підозрілості, стійкого неприйняття всього іноземного, демонстрація будь - якого зарубіжного досягнення сприймається як ідеологічна диверсія

VI. Узагальнення і систематизація.

Методика групового навчання «Куточки» (Зайняти одну з позицій, відповідь аргументувати)

Вчитель правознавства

Тоталітаризм   -   один   з   найжорстокіших   різновидів   антидемократичних

режимів.   Протиправний   за  своєю   суттю,   підлягає  осуду   і   міжнародне

співтовариство має піклуватись про недопущення встановлення тоталітарних

режимів.

Вчитель історії

У 20-х - 30-х роках демократичні режими виявили свою нездатність подолати економічну і політичну кризу. І тільки встановлення тоталітарних режимів дозволило подолати кризові явища. Так, в Італії було взято курс на власні ресурси, вирішилася зернова проблема, вкладалися фінанси в розвиток

машинобудування, важкої, видобувної промисловості. Для Німеччини також було характерним зростання економіки : до 1936 року не стало безробіття, підвищилась заробітна плата...

VII. Підведення підсумків уроку.

Вчитель історії підсумовує відповіді учнів висловлюванням В. Черчілля : «Демократія - це жахлива річ... але нічого кращого людство не вигадало». Оцінюється активність учнів на уроці

VIII Домашнє завдання

Опрацювати §11,

записати висновок до таблиці,

* знайти в ЗМІ Інформацію про прояви тоталітаризму в сучасному світі