Інтегрований урок у 2 класі (українська мова, літературне читання, природознавство) на тему: "Виростай, дитино, й пам'ятай: Батьківщина - то найкращий край" (Д. Павличко)"

Тема.    Виростай, дитино, й пам’ятай:

    Батьківщина – то найкращий край!

         Д. Павличко

 

Українська мова. Поняття про речення. Зміст і завершене оформлення                                              речення.

Літературне читання. В. Сухомлинський «Верба – мов дівчина золотокоса».

Природознавство. Птахи восени. Перелітні та осілі птахи.

 

Мета: формувати в учнів поняття про речення як одиницю мовлення, що виражає закінчену думку; вчити визначати речення в мовленні. Вдосконалювати навички правильного й виразного читання; збагачувати словниковий запас учнів. Ознайомити учнів із життям птахів восени, зі змінами, що відбуваються в їх житті; показати зв’язок змін у житті птахів зі змінами в природі.

 Розвивати увагу, мовлення, вміння спостерігати і зіставляти мовні явища та явища природи, робити висновки, передавати різні почуття під час читання.

 Виховувати любов до своєї Батьківщини, почуття прекрасного, бережливе ставлення до природи.

Обладнання: демонстраційний матеріал для каліграфічної хвилинки, для вивчення теми «Речення», картки для роботи в парах, портрет В.О.Сухомлинського, демонстраційний матеріал для читання, ілюстрації «Птахи».

 

Хід уроку

І. Організація класу. Прийом «Очікування результату» (ситуація успіху).

 – Діти, перед уроком я попросила вас приготувати підручники з української мови, літературного читання та природознавства. Вас, мабуть, це здивувало. То чи зрозуміли ви, який зараз у нас урок?

 – Так, діти, сьогодні у нас незвичайний урок, урок, на якому ми поєднаємо три навчальні предмети – українську мову, літературне читання та природознавство. Сподіваюсь на вашу активну роботу та допомогу.

 

ІІ. Повідомлення теми уроку.

 – Сьогоднішній урок – це урок засвоєння нових знань, урок радості, творчості, натхнення. Темою його будуть слова відомого українського поета Дмитра Павличка «Виростай, дитино, й пам’ятай: Батьківщина – то найкращий край!» (плакат над дошкою).

• Що ж таке Батьківщина?
• Любов до Батьківщини неможлива без знання та любові до рідної мови. Отже, продовжимо вивчення рідної, української, мови.

 

ІІІ. Робота по темі уроку.

 

Блок «Українська мова»

    

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Технологія «Мозковий штурм».

– Народне прислів’я говорить: «Без … і калини нема України».

– Якого слова не вистачає у реченні? (в..рби) (Показ ілюстрації.)

– Яка буква пропущена у слові?

– То з чого складаються слова? Як визначити, скільки складів у слові?

– Крім голосних звуків які є ще звуки?

 

2. Хвилинка каліграфії.

а) написання букв В в в та поєднань їх з іншими буквами:

 В в в    Ва   Ве   Ву   Вл   ва   ве   ву   вл

б) звуко-буквений аналіз слова верба:

 Верба [в е^и р б а] 5 б., 5 зв., 2 скл.

 

 3. Гра «Асоціації».

 – Ми вставили слово і відтворили речення.

 – Давайте пригадаємо, що ми вже знаємо про речення.

 (У реченні може бути одне або кілька слів, всі слова в реченні пишуться окремо, перше слово в реченні пишеться з великої букви, в кінці речення ставиться – ., !, ?).

   

 4. Технологія «Мікрофон» (складання усно речень зі словом верба).

 

                

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і завдань уроку.

– Ви довели, що маєте гарні знання з теми «Речення». А сьогодні переконаєтеся, що є ще над чим працювати, адже ми продовжимо роботу над цією темою.

   

ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

 1. Робота з таблицею.

   Над ставком

   Над ставком стоїть

   Над ставком стоїть плакуча верба

 

 –  Прочитайте кожну групу слів.

 –  Зіставте ці групи. Яка з них виражає закінчену думку?

 – Отже, яку групу слів можна назвати реченням? Завершене воно чи незавершене? Який знак поставимо в кінці?

 –  Запишіть речення у зошит.

 

 2. Опрацювання правила:

 а) виведення правила:

 – Що виражає речення? (Речення виражає закінчену думку);

 б) читання правила з підручника, с. 88;

 в) робота в парах (розказування правила один одному).

 3. Робота з підручником. Вправа 223, с. 88 (усно).

 – Чому першу групу слів не можна назвати реченням?

 

ІV. Узагальнення і систематизація знань учнів.

 1. Робота в парах (картки). Записати завершені речення.

 1 картка –   Прийшла

    Прийшла осінь

 2 картка –  Тихо над

    Тихо над ставком

 3 картка –  Зітхнула

    Зітхнула верба

 

 2. Метод «Прес».

 – Довести, що записані групи слів є реченням. Поставити в кінці розділовий знак.

 

Пальчикова гімнастика.

     

Блок «Літературне читання»

 

І. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та завдань уроку.

 – Діти, саме про вербу, як один із народних наших символів, ми й прочитаємо сьогодні оповідання, автором якого є відомий український письменник Василь Олександрович Сухомлинський (портрет).

 

ІІ. Мовленнєва розминка.

 1. Дихальна гімнастка.

 – Щоб навчитися читати правильно, швидко і виразно, розпочнемо з дихальної гімнастики:

 а) цокання язичком у ротовій порожнині;

 б) «здмухування пір’їнки»;

 в) зробіть довгий глибокий вдих. На видиху вимовте склади: бу–ба–бі–би.

 

 2. Робота над чистомовкою.

    Бу–бу–бу – подивися на вербу!

    Ба–ба–ба – золотиста вже верба!

    Бі–бі–бі – сидить голуб на вербі!

    Би–би–би – голуб полетів з верби!

 

 3. Гра «Відгадай, хто це?»

 Цвірінь-цвірінь – … (горобчик).

 Кар-кар – … (ворона).

 Тьох-тьох – … (соловей).

 Тук-тук – … (дятел).

 Ку-ку – … (зозуля).

 Кря-кря – … (качка).

ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

 1. Гра «Передбачення».

 – Прочитаймо разом заголовок оповідання. З ким порівнюється верба? Яких людських якостей автор може надати вербі? (дивиться, зітхає, прокидається, сумує). З чим автор порівнює гілки верби? Чому сказано – золотокоса? Як ви думаєте? (показ ілюстрації).

 

 2. Словникова робота.

   віти    плакуча верба

   золотокоса   вітер дихне 

   рано-вранці  віти тремтять

   Вітчизна   прислухається

 – робота над значення слів та виразів;

 – читання «луною» за вчителем;

 – читання стовпчика слів на одному диханні.

 

 3. Читання оповідання вчителем до слів «Куди вона поділася?»

 – Діти, то куди ж поділася пташка?

 

Блок «Природознавство»

 

І. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

 – Діти, чому з настанням осені деякі птахи відлітають у вирій, а деякі залишаються зимувати у рідному краї, розповість вам учениця 6 класу Софійка, яка готова поділитись з вами своїми знаннями.

(Розповідь учениці з демонстрацією ілюстрацій.)

 – З настанням осені змінюється життя птахів. Зникають комахи, в’януть трав’янисті рослини. Все менше й менше корму залишається для птахів. Тому наприкінці літа й восени багато птахів відлітає в теплі краї, де для них достатньо їжі.

 Багато птахів відлітає ще до того, як зникне для них корм. Вони ніби заздалегідь дізнаються про наближення саме голодної, а не холодної, пори. Як це їм вдається?

 Перелітні птахи помічають: що ближче до осені, то коротші дні. Це й слугує їм сигналом – час у дорогу. Спочатку відлітають птахи, які живляться комахами, – солов’ї, ластівки, шпаки. Пізніше відлітають птахи, які живляться рослинною їжею: дрозди, перепілки й ті, що живуть на водоймах та біля водойм, – качки, лебеді, лелеки. До кінця жовтня нас покидають усі перелітні птахи.

 Осілі птахи – сороки, горобці, голуби, ворони, синиці, дятли – залишають ліси та поля і переселяються ближче до помешкань людей, де можуть краще прогодуватися.

 

ІІ. Узагальнення й систематизація знань учнів.

 1. Бліцопитування.

 –   То чому деякі птахи змушені восени покидати рідні місця?

• Наведіть приклади перелітних птахів?
• З яким настроєм летять птахи у далекий край?
• Так, птахи, вирушаючи у теплі краї, сумують за рідним краєм, бо саме тут вони звили своє гніздечко, навчилися літати, вивели пташенят, вперше заспівали свою пісню. Тому навесні з такою радістю повертаються вони в рідні місця, наповнюючи усе навкруги веселим співом.

 

2. Робота з підручником. Відгадування загадок, с. 53 (Який птах перелітний, а який осілий?)

 

3. Гра «Посади пташку до годівнички» (робота в парах по картках).

 – Про те, як ми можемо з вами допомогти осілим пташкам взимку, ми поговоримо на одному з наступних уроків. А зараз в парах виберіть із переліку птахів пташку, яка прилетить до годівнички, яку ми незабаром повісимо у шкільному саду.

 1 картка – ластівка, горобець,  лелека, шпак, соловей, лебідь.

 2 картка – соловей, перепілка, синичка, ластівка, лелека, шпак.

 3 картка – лелека, шпак, ворона, соловей, ластівка, лебідь.

 

Фізкультхвилинка.

Блок «Літературне читання»

(продовження)

 

ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

 3. Читання оповідання вчителем до кінця.

 – То чому ж зітхала і сумувала верба?

 

 4. Гра «Бджілки та рибки» (читання тексту учнями напівголосно та мовчки, кожен у своєму темпі).

 

 5. Гра «Земля – небо».

 

 6. Виразне читання тексту учнями вголос.

 

 7. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.

 –   Як змінюються почуття дівчини-верби зі зміною кольору її віт?

• Зачитайте, куди з настанням осені полетіла пташка?
• Прочитайте, у яких рядках твору зосереджено його основну думку.

 

 8. Гра «Розвідники» (знайти, скільки разів зустрічається у тексті слово верба – 6).

 

ІV. Підсумок уроку. Рефлексія.

• Ось і підходить до завершення наш урок. Чи сподобався він вам? Чим саме?
• Що нового ви дізналися на уроці?
• Я дякую вам, діти, за роботу і сподіваюсь, що ви ще раз змогли переконатися у тому, що Батьківщина – то найкращий край.

 

V. Домашнє завдання.

 Навчитися виразно читати оповідання В. Сухомлинського «Верба – мов дівчина золотокоса»; пам’ятати, що речення виражає закінчену думку; з допомогою різних джерел інформації з’ясувати, коли у наших краях з’являються снігурі, омелюхи, чечітки та як їх називають.

 З настанням осені змінюється життя птахів. Зникають комахи, в’януть трав’янисті рослини. Все менше й менше корму залишається для птахів. Тому наприкінці літа й восени багато птахів відлітає в теплі краї, де для них достатньо їжі.

 Багато птахів відлітає ще до того, як зникне для них корм. Вони ніби заздалегідь дізнаються про наближення саме голодної, а не холодної, пори. Як це їм вдається?

 Перелітні птахи помічають: що ближче до осені, то коротші дні. Це й слугує їм сигналом – час у дорогу. Спочатку відлітають птахи, які живляться комахами, – солов’ї, ластівки, шпаки. Пізніше відлітають птахи, які живляться рослинною їжею: дрозди, перепілки й ті, що живуть на водоймах та біля водойм, – качки, лебеді, лелеки. До кінця жовтня нас покидають усі перелітні птахи.

 Осілі птахи – сороки, горобці, голуби, ворони, синиці, дятли – залишають ліси та поля і переселяються ближче до помешкань людей, де можуть краще прогодуватися.