Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №27

 

 

 

 

 

 

Відкритий інтегрований урок з української мови елементами економіки на тему:

«Закріплення вивченого про числівник. Поняття про меценацтво»

                                    Проведений

                                                              вчителем початкових класів

                                                                            Луговською Іриною Олександрівною

 

 

Суми

 

Тема (українська мова): Закріплення й узагальнення мовленнєвих умінь, пов’язаних з уживанням числівників.

Мета(з української мови): узагальнити здобуті знання про числівник як частину мови, систематизувати їх; сформувати в учнів поняття про цю частину мови на основі істотних ознак (питання, значення, роль у реченні); уміти правильно вимовляти і записувати числівники на письмі; вдосконалювати уміння розпізнавати числівники серед інших частин мови; розвивати пам'ять, увагу, мислення, зв’язне мовлення; виховувати бажання краще знати рідну мову, розширювати світогляд, ознайомлювати із дитячими періодичними виданнями, сприяти вихованню особистості через колективну працю.

 

Тема ( економіка): Відомі люди Сумщини. Як вони досягли успіху?Меценацтво.

Мета: познайомити учнів з відомими людьми Сумщини Розповісти дітям про життєвий і професійний шлях І.Г.Харитоненка та його сина. Познайомити учнів з економічним поняттям «меценацтво».Розвивати спостережливість і виховувати працелюбність, інтерес до історії народу.

 

Обладнання:

– комп’ютер, презентація до уроку;

– підручник для 4 класу;

– картки із завданням для групп;

– портрет короля Економа;

– портрет І.Г.Харитоненка, його сина П.І.Харитоненка;

Тип уроку: закріплення вивченого матеріалу.

 

Хід уроку:

I.Організаційний момент.

II. Оголошення теми і мети уроку.

– Сьогоднішній урок української мови дуже цікавий. На ньому ви пригадаєте числівник як частину мови, але й дізнаєтесь багато цікавого про відомих людей. Помічниками у її подорожі буде король Економ.

III. Продовження пригод короля Економа.

... Король Економ почав для жителів королівства урок Економіки. Але жителі королівства почали запитувати Економа:

– Чий тато найбагатший у нашому лісі?

– Мій! У нього чудовий будинок!, – доводив перший житель.

– Мій! У нього багато екончиків - грошей!, – доводив другий житель.

– Мій! У нього багато речей!, – доводив третій житель.

– Ну що ж, непогана тема для уроку!, – повідомив король Економ.

– Для початку давайте дізнаємось, що таке багатство людини!, – запропонував король Економ.

– Це знають усі. Людина у якої багато грошей – це багата людина, – доводив Економ.

– І грошей, і речей, – доповнили жителі.

– Важливо бути не тільки багатим, але й вміти допомагати бідним людям,– продовжував Економ.

– Про таку якість багатих людей ми будемо розмовляти на уроці,–пояснив Економ.

 

 IV.Перевірка домашнього завдання : с.15 вправа 23 (Побудувати речення з числівниками).(1 оцінка)

 Мама купила чотири книжки. Галинка знайшла п’ять грибів. Годинник пробив дванадцяту годину. Сорочка коштує тридцять гривень.

    Фізкультхвилинка для пальців

V.Хвилинка каліграфії:

М м нат це ме

– Яке слово можна скласти із складів?

– Хто такий меценат? ( Слайд 1)

Вчитель. Назва походить від прізвища римлянина Мецената (Мекенат), який був покровителем мистецтв за імператора Августа та другом Горація та інших поетів. Меценатство розповсюджується на фінансову підтримку закладів культури і освіти, заснуваня нових театрів, галерей мистецтва, нових учбових закладів, підтримку мистецької діяльності акторів, поетів, художників тощо.

 

 

VI. Знайомство з лексичним значенням слова «меценат» ( Слайд 2)

(Морфемний і синтаксичний розбір із словом «меценат»)

Меценат, меценацтво ( За будовою). ( Слайд 3). (2 оцінка)

 

 

 

 

 

• Порівняй слова з трьох таблиць.
• У якому стовбчику написані форми слова «меценат»?
• У якому стовбчику дібрані синоніми до слова «меценат»?
• У якому стовбчику дібрані споріднені слова до слова «меценат»?

Речення (синтаксичний розбір):

Меценати жертвують кошти на благородні справи.(Розповідне, неокличне, просте,поширене).

Меценати (що роблять?) жертвують;

жертвують (що?) кошти;

жертвують (на що?) на справи;

на справи (які?) благородні.

 

VII .Робота над закріпленням знань по темі «Числівник».

1). Оголошення теми і мети уроку. ( Слайд 4)

 

Вчитель. Таким меценатом на Сумщині був Іван Герасимович Харитоненко, про якого ми будемо вести розмову.

2). Знайомство з родинним гербом родини Харитоненків. ( Слайд 5)

– Що зображено на фамільному гербі Харитоненків?

– Яке висловлювання написано під гербом?

Трудом возвишаюсь...

3). Знайомство з життєвим і бізнесовим шляхом Івана Герасимовича Харитоненка ( Слайд 6-10)

Іван Герасимович Харитоненко (1820-1891) народився у селі Нижня Сироватка на Сумщині. Навчався грамоті у місцевого дячка Калюжного, а потім батько віддав його навчатись до Курська до купця Худокормова, який тримав бакалійну крамницю. З 1850 року оселився в Сумах на Воскресенський вулиці. У парі з купцем Сухановим відкриває в сумах бакалійну лавку. Початковий капітал компаньйонів складав 10000 карбованців. Через кілька років їх капітал збільшився до сотень тисяч карбованців. Пізніше компаньйони розійшлися по-джентельменськи: Суханов почав займатися бакалійним бізнесом, а Харитоненко зайнявся торгівлею цукром. Першим заводом, який орендував  І.Харитоненко, була цукроварня Кондратьєвих в Ульянівці. За нею пішли інші заводи. У 1869 році І. Харитоненко збудував в Сумах рафінадний завод, який назвав на честь сина Павлівським. Підприємство за короткий час стало найпотужнішим у цукровій галузі царської Росії, щороку виробляло 5 мільйонів пудів рафінаду. На 1887 рік І.Г. Харитоненко володів 6 цукрозаводами, де випускали продукцію, що своєю якістю відповідала світовим зразкам. Став одним з керівників цукрового синдикату Росії. У Харківській і Курській губерніях володів 40 тисячами десятин землі. Власні угіддя з заводами мав у Кияниці, Вирах, Янківці Охтирського району, Пархомівці і Наталівці Богодухівського району, Красній Ярузі Гайворонського повітів.

 

4). Виконання вправи ( встав числівники). (3 оцінка)

На слайді і дошці. Іван Герасимович Харитоненко народився у селі Нижня Сироватка у тисяча вісімсот двадцятому році. У тисяча вісімсот шістдесят девʹятому році меценат побудував цукровий завод в Сумах. Іван Герасимович володів шістьма цукровими заводами.

 

4). Меценацтво І.Г.Харитоненка. ( Слайд 12)

Вчитель. Харитоненко Іван Герасимович виділяв величезні суми на благодійність. Завдяки йому були побудовані Сумській дитячий притулок, гуртожиток для студентів Харківського університету, Харківське духовне училище, Сумське духовне училище, кілька церков. Іван Харитоненко був нагороджений золотою медаллю на Анненській стрічці за пожертви на створення в Сумах громадської пожежної команди, отримав орден Святої Анни за меценатську допомогу в будівництві Сумської міської лікарні

Економіст. Для того, щоб оцінити значність благодійності сім`ї Харитоненка, треба мати уявлення про ціни тих часів: ( Слайд 13)

Корова – 40 карбованців

Кінь – 100 карбованців

Пуд цукру – 5 карбованців

Борошно – 90 копійок

Картопля – 20 копійок

Годинник – 10 карбованців.

 

5).Робота над деформованим текстом (У кожного учня тексти лежать на парті). (4 оцінка)

На картках. Пожертвував, карбованців, притулок, в Сумах, 50000. Віддав ,150000 карбоваців, утримання, сиріт, сумських . Віддав, 100000 карбоваців, гуртожитку, студентського,будівництво,на.

Текст  Харитоненко пожертвував п’ятдесят тисяч карбованців на притулок для дітей в Сумах. Він вклав сто п’ятдесят тисяч карбованців на утримання сумських сиріт. Меценат віддав сто тисяч карбованців на будівництво студентського гуртожитку в Харкові.

Фізкультхвилинка

6). Захоплення П.І.Харитоненка. ( Слайд 14)

Вчитель. Продовжувачем меценатської діяльності був його син – П.І.Харитоненко. Павло Іванович Харитоненко був відомим підприємцем і поза очі його називали «цукровим королем», все ж у пам'яті сучасників і нащадків він залишився у першу чергу як  — меценат. Завдячуючи фінансовій допомозі Павла Харитоненка, місто Суми стало одним із найкращих на Слобожанщині в архітектурному та культурному плані. Так були збудовані Троїцький собор, приміщення кадетського корпусу, Костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії та ін. Таким чином, на економічний та культурний розвиток Сумщини Павло Іванович та його батько Іван Герасимович мали колосальний вплив.

 

Вчитель. Найбільшою пристрастю було колекціонування російського живопису. Вони придбали значні роботи Полєнова, Верещагіна, Айвазовського, Сурікова, Рєпіна, М. Реріха, Нєстєрова, Сєрова, Малявіна та інших живописців. У 90-х роках XIX ст. Харитоненки придбали «Неизвестную» Івана Крамського - портрет дами, який справив фурор при першій своїй появі на виставці в Петербурзі (зараз ця картина експонується в Третьяковській галереї). Харитоненки любили музику. У великому залі палацу грав Скрябін, співав Шаляпін. На Різдво 1912 року хазяї запросили більше трьохсот гостей. Актор Художнього театру Іван Москвін готував театральну частину вечора. ( Слайд 15)

 

Вчитель. Записати приклади, використовуючи необхідні прийменники. (4 оцінка)

12+48=60

Учні. До дванадцяти додати сорок вісім дорівнює шістдесяти.

Вчитель.У його московській колекції картин зібрано 60 картин європейської школи, картин російських художників.

70-14=56

Учні. Від сімдесяти відняти чотирнадцять дорівнює п’ятдесят шість.

 Вчитель. Захоплювався читанням французських романів, у 56 років вивчив французську мову і вільно нею читав і іписав.

14+4=18

Учні. До чотирнадцяти додати чотири дорівнює вісімнадцять.

Вчитель. Стільки стипендій засновано студентам І.Г.Харитоненком.

 

VIII. Підсумкова бесіда вчителя: ( Слайд 16)

– Які риси характеру дозволили І.Г. Харитоненку стати такою відомою, освіченою, багатою людиною?

професійний талант організаторський талант природній розум



Багатство



Меценатство

Вчитель. Недарма в Москві про родину Харитоненків казалили : "Богатый, как Крез, щедрый, как Меценат".

Вчитель. ( Слайд 17). Сумчани шанують пам'ять родини Харитоненків. На Покровській площі встановлено бронзовий пам’ятник промисловцю, мільйонеру, меценату І.Г. Харитоненку (1822-1891). Він є копією (автор – скульптор А.А. Івченко) з оригіналу відомого російського скульптора О.М. Опєкушина, який було встановлено на численні прохання вдячних сумчан 1 жовтня 1899 року. В 20-ті роки XX століття його було знищено. Скульптуру відновлено за тогочасними фотографіями. Іван Герасимович Харитоненко зображений на повний зріст в позі, статичність якої підкреслена жестом правої руки, закладеної за борт сюртука, незначним поворотом трохи схиленої голови і задумливим виразом обличчя. Скульптура знаходиться на оригінальному прямокутному, трохи звуженому догори постаменті з червоного граніту, що має за основу досить високий цоколь з трьома східцями у центрі фасадного боку. Рішенням сесії Сумської міської ради від 17 червня 1991 року було прийняте наступне: «...відновити пам’ятник І.Г. Харитоненку, що має значну художню цінність, автором якого був видатний скульптор О.М. Опекушин, з реставрацією постаменту довкола пам’ятника на червоній площі».

IX. Відомі меценати сучаснсті.(Слайд 18)

– Охарактеризувати числівники, які використані в данних про сучасних меценатів.

X. Висновок:

–Яку частину мови закріплювали?

– З діяльністю якого мецената Сумщини познайомилися?

XI. Домашнє завдання:с. 18, вправа27.