Інтегрований урок українознавства та історії "Ми вибираємо минуле, бо так хочеться рідного завтра"

РОЗРОБКА ІНТЕГРОВАНОГО УРОКУ У 6 КЛАСІ:

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ/УКРАЇНОЗНАВСТВО

Бордун Зої Валентинівни, вчителя історії  та

Лахман Віри Василівни, вчителя українознавства

Чернеччинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (опорний заклад освіти)

Охтирського району Сумської області

Тема:

          МИ ВИБИРАЄМО МИНУЛЕ,  БО ТАК ХОЧЕТЬСЯ РІДНОГО ЗАВТРА

Мета:

- поглибити знання учнів про  народи, які вплинули на етногенез української нації, основні історичні події становлення державності України;

- продовжити формування основних життєвих (соціальної, громадянської) та предметних (хронологічної, мовленевої, аксіологічної, інформативної) компетентностей;

- розвивати творчі здібності учнів, навички дослідницької роботи;

- виховувати у школярів любов до рідного краю, шанобливе ставлення до героїв, загиблих у боротьбі за свободу та цілісність України.

Тип уроку: урок комплексного засвоєння нових знань з опорою на презентацію

Обладнання: карта України, тлумачні словники, мультимедійні засоби, презентація "Моя Україна. Минуле, сьогодення, майбутнє."

Основні поняття:

Українознавство: народ, держава, державотворення,перемога, звитяга.

 Історія: народ, держава, етногенез,  кочівники, кімерійці, скіфи, залізний вік, «скіфський постріл», «партизанська війна»,  звіриний стиль, пектораль.

План

1. Де моє найпрадавніше диво-коріння?
2. Держава твориться перемогами!
3. Кажуть, скіфи ми…
4. Українські – державотворці.
5. Герої – переможці.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

1.Гра-діалог (На дошці розміщені основні запитання історії. Показуючи на них вчитель запитує, а учні відповідають)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1.Вступне слово вчителів.

Вчитель історії: Ми почали урок з основних питань історії: Що? Де? Коли? Чому?Бо ми знову будемо шукати на них відповіді.

Вчитель українознавства: Адже сьогодні тема  нашого уроку: «Ми вибираємо минуле, бо  так хочеться рідного завтра».

Вчитель історії: Ми здійснимо подорож на  Машині часу, повторивши події, які вивчали на уроках історії і 5, і в 6 класі.

Вчитель українознавства: І на уроках українознавства, адже вже не раз згадували особистостей і княжої , і козацької доби, які   зробили дуже багато для української держави.

Вчитель історії:  Я зосереджу вашу увагу на історії найдавніших народів на теренах України – кімерійців і скіфів. Адже вони, як і інші народи, що в різні часи жили на території нашої батьківщини, вплинули на розвиток українського етносу.

Вчитель українознавства: А я  поглиблю ваші знання  про основні події становлення української держави. Сьогодні  ми віддамо належне героям, що полягли за  свободу України.

Вчитель історії: Отже є два предмета – українознавство та історія. Сьогодні у нас інтегрований, об’єднаний урок.

2.Евристична бесіда «Скарбничка мудрості»:

Вчитель українознавства:А щоб ви прониклися важливістю теми уроку,я хочу звернути вашу увагу на декілька афоризмів, які могли б стати епіграфом до нашого уроку. Яка ключова думка їх об’єднує?

- «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього» (М.Рильський)

- «Народ, що не знає своєї історії – це народ сліпців» (О.Довженко)

- «Творячи свою національну державу, мусимо правильно розуміти сучасне, а це неможливо без знання своєї минувщини». (І.Ворончук)

- «Історія – це ліхтар з минулого, який світить нам в майбутнє» (В.Ключевський)

Висновок до бесіди: Щоб створювати майбутнє, треба знати історію свого народу.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

3.Робота з  лінією часу. Дидактична гра «Машина Часу».

Вчитель історії: Я пропоную ввімкнути нашу Машину Часу на максимальну швидкість. Що це за смужка така?...(Лінія часу). Я розповім вам у свому вірші про про те, чому я вивчаю історію стародавніх народів, а ви прослідкуйте, як  Машина Часу несеться зі швидкістю моєї думки.На лінії будуть з’являтися віхи, ваша задача зафіксувати їх у своєму бортжурналі – зошиті.

Лінія часу є, Машина Часу на старті… Пять, чотири, три, два,один… Пуск!

Я запитую в себе, шукаю в книжках,

Хто я? Звідки? Звичайно , живу в Україні…

Та коли розпочався мій рід, загубившись в віках?

Де моє найпрадавніше диво-коріння?

Може ще в Королевому пращур мій камінь тесав,

Тисяч сто років  тому сидів біля вогнища, грівся…

Чи в Мізині на бивнях послання мені вирізав

Після того, як мамонта мяса гарненько наївся…

Я не знаю, можливо, далеко шукаю той слід?

Пра-праматір моя може десь у Халепї, Трипіллі?

Чи в кургані в  степах спочиває мій пра-пра-прадід,

В полинах, в ковилі, в мураві, в євшан-зіллі…

Хто? Звідки? Нарід свій шукаю в книжках.

Крізь рядочки в минуле вдивляюсь на кожній сторінці…

І чомусь мені віриться, що не загубиться він у віках,

Як колись загубилися там кімерійці.

Кажуть , скіфи ми… Дикі, уперті… Можливо, і так!

Звідки в нас ота стійкість, терплячість і сила?

Душать, топчуть, плюндрують, схиляють… Відтак

Все одно, не стоїть мій народ на колінах!

Бо коріння в нас є! Дуже глибоко в  час простяглось.

До сих пір хоронилось воно у минувщині сивій…

Та тримає нас міцно! Щоб нам в сьогоденні жилось,

На прадавній землі, де народ наш існує і нині…

Отже, які віхи української стародавньої історії ви позначили? (100 тис. років тому – Стоянка в с.Королевому на Закарпатті, 20 тис. років тому – Мізинська стоянка на Чернігівщині, ІV- ІІІ тис. до н.е. – Трипільська археологічна культура, ІХ –VІІ ст. до н.е – Кімерійці, VІІ ст. – ІІ ст. до н.е. – Скіфи). Як ви зрозуміли, чому нам так важливо знати про племена і народи, які жили на території України? (Вони залишили слід в історії нашого народу, частково залишившись на наших землях, змішавшись з іншими народами, вони відіграли важливу роль у творенні українського  етносу-народу)

ІV. Вивчення нового матеріалу

4.Вправа «Асоціативний кущ». Робота зі словником.

Вчитель українознавства:

Я пропоную вам створити асоціативний кущ в группах до слів:

1 група – народ ( має мову,  звичаї, традиції, територію тощо)

2 група – держава ( управління, закони, територія, населення тощо)

3 група – державотворення ( закони, армія, територія, нація тощо)

4 група – перемога ( у боротьбі, чесно, за якусь мету, перемагає добро тощо)

Чи відповідають ваші уявлення про  ці поняття з коментарем у тлумачному словнику? Як можна поєднати ці поняття між собою? (Кожен народ у боротьбі вибудовує власну державу. Такий процесс називають державотворенням.І коли народ має  свою державу – це перемога)

5.Рольова гра- інсценізація легенди «Як нашому  народу земля дісталась…»

Вчитель українознавства:  Напевно, нелегко знайти у світі якийсь інший народ, що мав би таку драматичну історію, як український.  Майже протягом усього свого існування йому доводилося вести боротьбу проти чужоземного поневолення.  Тому в історії України – безліч спустошливих війн, жорстокого гноблення і нелюдського страждання, яких країна зазнавала через свої природні багатства і миролюбність свого народу. А ще через те, що більшість її державних і політичних діячів у гонитві за владою відстоювали особисті інтереси.(музичний супровід).

Ангел: Слухайте! Слухайте!     Бог створив  землю! Нехай усі народи прийдуть до нього і отримають свою.

Підходять по черзі представники народів і отримують  частини карти.

Англієць: О! На островах моєму народу буде безпечно!

Італієць: О! Біля теплого моря мій народ процвітатиме!

Німець: О! Центр Європи! Всі торгові шляхи через мій край!

Турок: О! Моя земля між двох світів! Між Заходом і Сходом!

Китаєць: Мій народ  буде найбільшим, бо  між горами вороги не страшні.

Араб: Хто захоче забрати піски? Мій народ у безпеці!

Ангел: Здається всі отримали. Боже, можна й відпочити!

Ангел вкладається спати. До нього підходить українка, гладить по голові й співає колискову.

Ангел: Ой, а ти ж хто?

Українка: Українка я. Ось хочу в Бога землі для свого народу попросити.

Ангел: Так роздав уже Бог усе. Ось хіба щось у інших забрати?

Українка: Нам чужої землі не треба. Нам своєї б, хоч трішки, щоб силу з неї черпати.

Ангел виходить. Українка плете вінок і співає. Ангел повертається.

Ангел: До вподоби Богу твій норов терплячий та душа співоча. Віддає він тобі землю, яку для себе приберіг, щоб іноді спускатися туди і милуватися.                    Є там глибокі річки і моря, степи безкраї, ліси дрімучі, гори високі. Але знай, якщо будете берегти цю землю, то вона буде ваша, а якщо ні — то  дістанеться ворогам.

6. Метод «ДІД» (допоміжні історичні дисципліни)

Вчитель історії: Це – легенда. Та вона показує, що вся історія  української землі – це  постійна боротьба. Сьогодні ми з вами поговоримо про скіфів. Це  - не лише один з перших відомих народів на нашій землі, а й   одна з перших відомих нам стародавніх держав. Золотосяйна Скіфія.

Я прошу вас за допомогою інформативних карток повправлятися в ролі дослідників допоміжних  історичних дисциплін. Кожна группа отримує картки із завданнями, які виконає в ході моєї розповіді і перегляду презентації.

КАРТКИ:

Вчитель історії:

І слайд (робота з картою): Отже, приступимо. Першим народом на території України були…(кімерійці). Але вони, кочуючи  степами Причорноморя , так і не створили власної держави. І от у VІІ ст. до н.е. зі сходу, із Закавказзя приходить народ  теж іранського походження. Він розселяється  не тільки в степових районах Північного Причорноморя, а й значну частину пониззя Дунаю(Істру) до гирла Дону (Танаїсу).

ІІ слайд(робота з картою) Як і кімерійці – це кочові племена, які займаються військовим промислом та кочовим скотарством. Але все ж заняття скіфів відрізнялися від кімерійських. Так у книзі Геродота, який першим написав історію скіфів, говориться про чотири групи, або чотири племені: царські скіфи, скіфи-кочівники, скіфи-орачі та скіфи-землероби.

До того ж Геродот повідомляє, що  царські скіфи були наймогутнішим і найчисленнішим племенем, яке інших вважало своїми рабами. Більшість істориків схиляється до думки, що  орачі та землероби – це місцеві осілі племена, завойовані скіфами.

ІІІ слайд Цей войовничий народ поширив свою владу на багато сусідніх народів. У V- ІV ст. до н.е. їхня держава сягнула розквіту.Цю державу прийнято називати Великою Скіфією. Про багатство її та могутність  свідчать  кургани. Більшість з них відкрито в Нижньому Подніпровї.

До найвідоміших належать – Чортомлик, Солоха, Гайманова та Товста Могила. Тут у 1973 році Б.Мозолевським знайдено знамениту пектораль – золоту  нагрудну прикрасу скіфського царя вагою 1кг 150 г.

ІV слайд Є також такі знамениті знахідки, як  чаша, гребінець, монети із зображенням   царя Атея. Все це з чистого золота. Недарма про Скіфію говорили  сучасники – «Золотосяйна Скіфія». Але не тільки в дорогоцінному металі ціна цих знахідок. Розкопки дають археологам широкі можливості пізнання скіфської культури - мистецтва та релігії.

V слайд Часто навершя курганів прикрашали «скіфськими бабами» - скульптурами. Головного бога-родоначальника скіфів звали Папай.Разом з царями в кургани клали  зброю, дорогоцінності, забитих коней, слуг і навіть дружин чи наречених.

Це означає, що скіфи вірили в потойбічне життя (анімізм), надавали  значення речам (фетишизм). Були в язичницьких віруваннях скіфів і ознаки тотемізму, адже  в усіх регіонах, де вони проживали знаходять золотих оленів, коней, грифонів (напівлевів- напівптахів). Такий стиль так і називають «скіфський звіриний стиль».

VІ слайд Та найбільше археологи знаходять  наконечників від стріл. У кожному з них – маленький отвір. Коли стріла летить, то вітер  створює протяжний звук. О! Як боялися вороги, коли скіфи випускали в повітря свої стріли, адже здавалося, що то  який  нечуваний звір виє за спинами скіфських воїнів. Це був такий тактичний прийом скіфів, які вони застосовували  у війнах.

 VІІ слайд(робота з картою) У 515-513 рр. до н.е відбулася знаменита скіфо-перська війна. Перський цар Дарій з 10-тисячним військом прийшов на територію Великої Скіфії. Він думав, що швидко підкорить скіфів. Та скіфи володіли особливими тактиками. По-перше вони вели «партизанську війну» - наскочать зненацька невеликим загоном, обстріляють персів і зникнуть на своїх швидких конях. Перси несли великі втрати. До того ж «Скіфський постріл» відрізнявся тим, що на повному скаку, швидко обернувшись, лучник поціляв прямо у ворога з відстані в 500 метрів.

VІІІ слайд(робота з картою) А вирішальна битва відбулася недалеко від нас. Зараз на межі Полтавської та Сумської області є археологічний заповідник – Більське городище. Історики вважають  його містом, описаним Геродотом – містом Гелон.

У 2014 році біля села Куземин археологи розкопали залишки оборонних споруд і пристані. Тільки уявіть – по Ворсклі плавали грецькі кораблі і вели торгівлю зі скіфами. А от   останні два роки на Більському городищі знайшли рештки жертовників,  золоті частини щитів і бляшки з поясу воїна. Ну, і , звичайно, наконечники від стріл.

ІХ слайд(робота з картою) Але все ж  у ІІІ ст. до н.е. прийшли ще сильніші воїни – сармати. Вони витіснили скіфів у Крим. Та деякий час існувала держава Мала Скіфія з центром у Неаполі Скіфському. Поступово скіфи змішалися з грекамим та іншими народами.

Але безумовно вони  відграли важливу роль в етногенезі та  державотворенні на українських землях.

Ось і вся інформація. Залишається лише  переглянути, що ви вибрали за своїми допоміжними історичними дисциплінами?

7.Дидактична гра «Впізнай  діяча»

Вчитель українознавства: А тепер пропоную здійснити історико-літературний екскурс у минуле та сучасне нашої держави. У вас є портрети  історичних діячів, про яких ми вже говорили на уроках  українознавства. Розкладіть їх у тому порядку, як вони правили. Я буду зачитувати вам  уривки з легенд, літературних творів про цих людей, а ви будете показувати відповідний портрет. Така «тиха» вікторина «Впізнай діяча».

Святослав - Михайло Грушевський про цього князя сказав, що він – «козак на престолі».

Ольга – За її правління Русь-Україна провадила мирну дипломатичну політику по відношенню до сусідів

Володимир - Нестор Літописець  розповідав, що цей князь  хрестив Русь «вогнем і мечем».

Ярослав Перший писемний закон – «Руська правда» було створено з ініціативи цього правителя

Дмитро Вишневецький - Цей гетьман заснував на острові Хортиця першу Запорізьку Січ-фортецю

 Богдан Хмельницький -Цей гетьман керував Національно-визвольною війною українського народу, в ході якої було створено Козацьку  державу – Військо Запорозьке.

 Іван Мазепа - Цей гетьман повстав проти панування російського царату, заключивши союз з шведським королем.

Т.Шевченко- Великий Кобзар, який став символом українського національного відродження у ХІХ столітті

Л.Українка - Про неї Іван Франко говорив: «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хорої дівчини»

М.Грушевський -Його називають «батьком української історії» та  він був ще і керівником Української Народної Республіки.

С.Петлюра -Організатор та очільник Армії Української Народної Республіки, якому належать слова: « Наша сила — в єдності, а порука успіху наших змагань — в державній слухняності»

В.Стус -Український поет,  правозахисник, який загинув у радянських таборах як борець за  права української нації.

О.Берест - Українець, наш земляк, який підняв прапор над Рейхстагом у 1945 році.

Л.Лукяненко - Герой України, автор «Акту проголошення незалежності України».

8.Дидактична гра «Віхи державотворення України»

Вчитель історії: А тепер давайте розташуємо ці портрети на лінії часу, відповідно до етапів розвитку нашої держави:

- Княжа Русь-Україна - (Святослав, Ольга, Володимир, Ярослав);

- Козацька Україна – (Дмитро Вишневецький, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа);

- Національне відродження – (Т.Шевченко, Л.Українка);

- Українська революція – (М.Грушевський, С.Петлюра);

- Боротьба за незалежність – (В.Стус, Л.Лукяненко)

А ви пам'ятаєте дату проголошення Незалежності України? Так, це – 24 серпня 1991 року. Але свобода завжди дається нелегко. І сьогодні наші сучасники відстоюють право  української нації мати власну  Незалежну державу.

9.Інформаційна розвідка «Герої сучасної України»(повідомлення учнів)

Вчитель українознавства: Ви отримали опереджувальне завдання. Вам необхідно було дізнатися про окремих героїв сучасності, які  поклали життя за нашу державу. Це – герої «Небесної сотні» та воїни, які загинули у війні на Сході України.

V.  Узагальнення та систематизація знань. Підсумок уроку.

10.Метод «Вузлики  напам’ять»

Вчитель українознавства: Важким шляхом наша Україна  здобувала свою незалежність.  Які риси, на вашу думку, повинні бути притаманні воїну-герою? Пропоную ці поняття-асоціації не тільки назвати, а й запам’ятати. А щоб це запам’яталося надовше, ми зав’яжемо вузлики напам’ять.

Слова для запам’ятовування: мужні, сміливі,стійкі, сильні,  звитяжні, нескорені, герої, переможці тощо

Вчитель історії: А яке ж відношення до героїв

сучасності мають скіфи? До чого ж тут  давній

 народ, який жив  дві з половиною тисяч років

 тому? Пам’ятаєте? –

«Кажуть скіфи ми… дикі… уперті…

                                                   Можливо і так!

Звідки в нас ота стійкість, терплячість і сила?

Душать, топчуть, плюндрують, схиляють…

                                                                  Відтак

Все одно, не стоїть мій народ на колінах! »

Один зі спецпідрозділів у зоні бойових дій на Донбасі так і називається – «Скіф». Це  бійці із Запорізької області, які  обороняли  Маріуполь, не пропустивши  ворогів у це місто. А ще на озброєнні у ВСУ є модифікований протитанковий керований комплекс «Скіф» та ракетна установка з такою  ж назвою. Та, повірте, зброя – це лише одна зі складових  успіху. А от найголовніше – нескорений дух, звитяга, прагнення до перемоги, які з давніх часів і до сьогодення притаманні нашим співвітчизникам.

V.  Домашнє завдання:

На наступний урок:

Українознавство- написати твір-мініатюру «З Україною в серці». Епіграфом до творів обрати один із крилатих висловів.

Історія- прочитати відповідний параграф, обмінятися інформацією з карточок і запамятати  ці історичні факти;

На  навчальний рік: Вивчити поняття, над якими сьогодні працювали.

    На довгий вік:

Вчитель українознавства: Дорогі діти! Ви – майбутнє України, за кілька років саме ви будете вирішувати її долю.    Бажаю вам усім бути гідними синами та дочками своєї Батьківщини. Хочу закінчити словами Дмитра Макогона:

В тяжку, безсонячну годину,

В часи кровавих сліз і мук –

      Любіть, плекайте Україну

І не щадіть для неї рук.