Розробка уроку з історії 6 клас "Практична робота.Стоянки первісних людей в Україні"

Бордун З.В.

Історія стародавнього світу  6 клас  Урок №  Дата:________________

Тема  : Життя людей за первісних часів  

 

Тема уроку: Стоянки та пам’ятки первісних людей в Україні

 

Мета:

• Актуалізувати знання учнів про первісну добу, поглибивши їх  відомостями про стоянки і пам’ятки первісних людей в Україні;
• залучити учнів до простого дослідження історії рідного краю ;
• розвивати образне мислення, мовно-логічні мисленеві операції на підставі змістів історичних малюнків та окремих предметів;
• виховувати самостійність у прийнятті рішень, індивідуальну та колективну відповідальність.

Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть:

• називати хронологічні межі первісних часів;
• показувати на карті й називати період існування найвідоміших стоянок первісних людей Королеве, Киїк – Коба, Мізинську, Кирилівську стоянки, виконувати прості завдання в контурній карті;
• характеризувати заняття , умови життя  людей первісних часів, використовуючи малюнки-реконструкції;
• описувати знаряддя праці первісних часів, які знаходяться в шкільному музеї;
• виступати з короткими повідомленнями;
• встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між способом життя людини і впливом на неї природних умов.

Тип уроку:  урок формування практичних вмінь і навичок  з опорою на презентацію

Структура уроку:

1. Організаційний момент (1 хв.)
2. Мотивація навчального матеріалу (1хв.)
3. Актуалізація опорних знань учнів (8 хв.)
4. Вивчення нового матеріалу.

     Формування й вдосконалення вмінь і навичок (27 хв)

5. Узагальнення і систематизація навчальних знань і вмінь учнів (5 хв.)
6. Підсумки уроку (2 хв.)
7.  Домашнє завдання ( 1 хв.)

Основні поняття:  стоянка, поселення, розкопки, археологія, археологічна культура, культурний шар, спосіб життя

Основні дати:  100 тис. р. тому, 60-30 тис. р. тому, 20 тис. р. тому, 1893р.

Персоналії: Вікентій Хвойка

Обладнання та матеріали: мультимедійне обладнання, карта «Трипільська культура», дидактичний матеріал для ігри-лото «Первісне суспільство», інформаційні картки, узагальнюючі таблиці, підручник , зошити для практичних робіт з друкованою основою

 

 

 

Хід уроку

І.Організаційний момент Гра-діалог (На дошці розміщені «Основні запитання історії». Показуючи на них, вчитель запитує, учні відповідають.):

Запитання	Відповідь
Що сьогодні у нас за турбота?	Практична робота!
Де помандруємо нині?	По Україні!
Коли відбувались події?	У минувшині сивій!
Хто повертає  час?	Шостий клас!
Як  ми будемо час повертати?	Історичні джерела вивчати!

Вчитель: Сіли, зошити відкрили, дату записали, тему прочитали…    

 

ІІ. Мотивація навчального матеріалу

 

Вчитель: Сьогодні у нас практична робота №2 , яка допоможе нам не тільки систематизувати  (як говорять, розкласти по поличках) вже набуті знання, а й навчитися здобувати їх з історичних джерел. Робота вже розпочалася заздалегідь. Весь клас повторив поняття до теми.  А дехто підготував повідомлення з елементом презентації,

використавши інтернетресурси. Отже, сьогодні ми з вами знайдемо відповідь на запитання:1)Про  що свідчать знахідки зі стоянок первісних людей в Україні? 2)Які цікаві речові джерела знайдено на  місці поселення давніх мисливців в Мізині?3)Що довідуємося з пам’яток трипільців про їхні заняття та спосіб життя?

4)Як дізнатися про життя первісних людей  нашого краю?

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Дидактична гра-лото «Первісне суспільство». Учні отримують великі карти . Ведучий зачитує визначення, учні називають поняття. Якщо відповідь правильна «віконечко» на ігровому полі закривається. Якщо відповіді немає, карточка залишається у ведучого ( Комплект гри – 40 карточок з визначеннями, 10 великих карт з 4 поняттями)

ІV. Формування й вдосконалення вмінь і навичок.

        1.Стоянки первісних людей в Україні

Робота з картою. Вчитель: Повторивши основні поняття, ми готові для подальшої роботи . Звертаю вашу увагу, що на території України археологи знаходять найбагатші стоянки періоду пізнього палеоліту - енеоліту. Давайте знайдемона карті, про які стоянки мибудемо

сьогодні говорити.  Показує: Кирилівська стоянку

(м. Київ), Королеве на Закарпатті, Киїк-Коба

в Криму. Якщо знайшли у себе  в атласі, відкриємо

 контурну карту №2 «Стоянки первісних людей в

 Україні» і нанесем позначки і назви. Не забуваємо,

що завдання виконане лише тоді, коли позначки є

не тільки на самій карті, а й в легенді карти, тобто в

 умовних позначеннях.

Повідомлення учнів про ці стоянки ( повідомлення підготовлене учнями, слайд до презентації готувався учнем разом з вчителем в процесі підготовки до уроку, оскільки така робота виконується учнями вперше)

КОРОЛЕВЕ(найдавніша стоянка первісних людей на Україні) Пам’ятка була відкрита в 1974 р. археологічною експедицією під керівництвом В. Гладиліна. Стоянка розташована на північно – східній околиці селища на горі Гострий Верх і Бейвар. Кам’яні знаряддя праці зустрічаються у глині, яка прикриває вулканічну скелю. У товщі відкладів археологи зафіксували близько десяти шарів із різноманітними знахідками. Найдавніші артефакти були зібрані вченими на глибині 10 – 12м від сучасної поверхні. Вони датуються часом близько 1 млн. років. Це найдавніші сліди первісних людей не тільки в Україні, а й у всьому Карпатському басейні.  показують дослідження первісні люди жили на березі стародавньої Тиси. Час від часу, особливо в льодовикові періоди вони покидали околиці сучасного Королева. Потім під час потеплінь знову поверталися сюди. У Королеві з різних шарів вченими зібрано понад 60 тис. кам’яних знарядь праці віком від 1млн. до 30 тис. років до н. е. Як показав їхній аналіз виготовлялися наконечники списів, скребла, ножі, січки майже виключно із місцевого андезиту. Виявилося, що Королівське місцезнаходження протягом сотень тисяч років функціонувало як стоянка – майстерня з виготовлення кам’яних знарядь праці і зброї.  Жили стародавні люди у мінливих кліматичних і природних умовах, які часом дуже відрізнялися від сучасних. Як показують королівські знахідки займалися найдавніші мешканці України полюванням і збиральництвом. Вони вміли добре обробляти камінь, дерево, кістку і шкіру. Очевидно, вони, як це показують знахідки з інших територій вже знали і використовували вогонь, оскільки нерідко клімат в той час був холодніший, ніж сьогодні.

ГРОТ КИЇК-КОБА       (стоянка в Криму) Грот Киїк-Коба утворився під впливом просочування ґрунтових вод і вивітрювання.  Грот знаходиться  бл. 90 м над гірською річкою  Зуя, поблизу Сімферополя. Грот схований у лісових заростях і серед скелястих обвалів. Недалеко від грота є джерело.У 1924 р. археологами  у ньому  крім великої кількості різних залишків діяльності стародавньої людини були виявлені і самі частини скелетів древніх людей. . У нижньому культурному шарі  знайдені невеликі крем'яні знаряддя, кістки тварин —гігантського й шляхетного оленя, сайги, диких коней, осла й інших. Під час існування поселення верхнього шару (бл. 60 тис. років тому) був побудований штучний заслін, який поліпшив умови існування в гроті. Збереглися сліди древніх вогнищ. Усюди в границях житлової площі зустрічаються розколотий кремінь, знаряддя, кістки тварин, вугіллячка. У видовбаному в скелястому дні грота заглибленні знайдене поховання неандерталки , що лежала на правому боці зі злегка підігнутими ногами (збереглися кості стіп, гомілки, кисті й зуб). Поблизу розташовувалося поховання однорічної дитини, теж покладеної у скорченому, «утробному» положенні. Подібні поховання зустрічаються й на інших найдавніших стоянках Криму, що свідчить про зародження вірувань у прадавніх людей.  Мешканці обох шарів Киїк-Коби полювали на велетенського та благородного оленів, коня, віслюка, сайгака тощо, виготовляли кременеві знаряддя — гостроконечники,скребла, ножі.

КИРИЛІВСЬКА ( стоянка у Києві) Кирилівська стоянка, Києво-кирилівська стоянка  — археологічна стоянка старо-кам’яної культури.  Древнє поселення на Подолі в Києві неподалік Кирилівської церкви . Є початком постійного київського поселення на Подолі.Відкрита і досліджена у 1893 році археологом  Вікентієм Хвойкою. Спочивала в 20-метровій глибині глини й простяглася на 1000 кв. метрів ушир. Тут знайдено рештки понад 60 мамонтів, безліч розбитих для добуття шпіку й обпалених кісток та багато вугілля й попелу (подекуди 40—50 см завтовшки). Поміж кістками мамонтів були тут кістки носорогів, зуби печерного ведмедя та лева. Поміж кам’яним знаряддям найдено крем’яні ножі та скребачки, при чому найцінніші для духовної культури того часу були тут  ікла (сікачі) покриті карбованим орнаментом. Датується приблизно 25 000 р. до ,н.е. але висловлюються думки про ще більшу давність поселення.

2.Поселення давніх мисливців в Мізині.

Вчитель: Чим відрізняється стоянка первісних людей від поселення первісних людей? (Стоянка – тимчасове перебування, а поселення – постійне проживання). Як ви думаєте, де більше буде знахідок?

Робота з картою. Вчитель: Давайте знайдемо в атласі та нанесемо на контурну карту місце поселення давніх мисливців в Мізині на Чернігівщині.

Повідомлення учня про поселення давніх мисливців в Мізині

 

МІЗИН на Чернігівщині                                                      Восени 1907 року на подвір'ї козака Кошеля з села Мізин було знайдено якісь великі кістки. Новина швидко поширилася і зацікавила археологів. Як з'ясувалося згодом, тут знаходилося поселення давніх людей (кроманьйонців доби пізнього палеоліту). Місцевість була заселена в льодовиковий період, тут активно полювали на звіра. За сторічний період досліджень археологи відкопали п'ять круглих жител діаметром близько семи метрів і площею до 25-ти квадратних метрів. Ці куполоподібні житла були схожі на «чуми»північних народів: вони були споруджені з дерев'яних жердин, вкритих шкірами тварин, а ззовні обкладені тваринними кістками та рогами. Поблизу них знаходилися місця обробки каменю та кісток.Крім житлових і господарських споруд на цій території знайдено чимало оригінальних високохудожніх виробів з бивня мамота: скульптури-ідоли, стилізовані жіночі статуетки, фігурки тварин, пташок, браслети, прикрашені орнаментами. Один із браслетів вкритий першим відомим зображенням меандру, інший — вкритий першим відомим свастичним зображенням. Геометричні орнаменти, виконані червоною вохрою і глибоким різьбленням на кістках мамонта. Вважається, що браслети були виготовлені із прямих пластин ікла мамута, що були зігнуті у невідомий спосіб. Безцінною знахідкою на Мізинській стоянці є дивні вироби з кісток (також з орнаментом), що являють собою музичні інструменти, які застосовувалися для супроводу танців. До так званих звучних інструментів належить також «шумлячий» мізинський набірний браслет, який складаєтьс з п'яти окремих незамкнених кілець. Це -своєрідні кастаньєти, які поки що є єдиним свідченням про наявність танців у палеолітичній культурі Східної Європи. Тут же було знайдено і згодом розшифровано графічні з аписи музики, тобто тогочасні ноти. Цю дивовижну  музику понад 20-тисячолітньої давнини вже кілька  років можна чути у виконанні чернігівського військового оркестру Північного оперативного  командування Збройних Сил України.

 

3.Що довідуємося з пам’яток трипільців про їхні заняття та спосіб життя?

Дидактична гра «Історичний волейбол» Учні двома командами перекидають м’яч, називаючи одне з понять, що стосується  Трипільської культури. Виграє команда, яка останньою назве поняття.

Робота в групах. Вчитель: Звертаю вашу увагу, що основним змістом буде робота з малюнками, які вам будуть надані або висвітлені на дошці. Спираючись на свої знання, ви маєте уважно розглянути ілюстрації, об’єднавшись в три групи. Кожна група буде виконувати своє завдання, але зміст завдань схожий: ви повинні зробити повний опис того, що побачите на малюнках. Можете використовувати зміст підручника. На  дошці дублюються малюнки : 1)«Мізинська стоянка», 2)«Кирилівська стоянка», 3)«Трипільське поселення та пам’ятки»).

 

1)       2)

 

 

 

 

 

 

 

 

3)

 

 

 

 

 

 

 

І група – Про що свідчать археологічні знахідки на стоянці Мізин на Чернігівщині?

Інструктивна картка №1

Уважно прочитати текст на с. 43. Розглянути ілюстрацію на с. 44 в §8 « Мізинська стоянка» ( худ. І. Іжакевич). Використовуючи прочитаний текст, подумайте, що/кого ще можна було намалювати на картині-реконструкції. ( робота всієї групи). Написати зв’язний опис за поданим початком.

Вимоги до опису: послідовний опис, дотримання вимог граматики, використання 5-8 речень.

Можлива відповідь групи 1. На картині можна було б намалювати людей, які копають м’ясні ями, мисливців, які повернулися з полювання і оббілують тушу вбитої тварини; окремо людину, яка виробляє браслети з кісток або намисто з черепашок, окремо люди споруджують нове житло тощо.

 

ІІ група – Що відомо про Кирилівську стоянку в Києві?

Інструктивна картка№2

1.Уважно прочитати текст на с. 44 2.Розгляньте ілюстрацію на с. 45 в §8. Що зображено на ній? Що роблять зображені на ній люди? Який епізод з життя людини пізнього палеоліту зображено? Які історичні знання втілив художник в картині? 3.На основі картини І.Іжакевича та інформації підручника складіть розповідь про це поселення.

Вимоги до опису: послідовний опис, дотримання вимог граматики, використання 5-8 речень.

Можлива відповідь групи 2. На передньому плані картини ми бачимо людину, яка виготовляє наконечники для списа, поруч з ним – кістки мамонта, які можна використати для прикрас. Трохи позаду люди стоять біля розведеного вогнища. Мисливець знімає шкіру з вбитого ведмедя, ліворуч зображено людину, яка чистить рибу, пійману в річці. Житла споруджені із жердин, вкритих шкірами. Зовні вони укріплені черепами та бивнями мамонтів. З цього видно, що основним заняттям мешканців було полювання на ведмедів, мамонтів.

 

ІІІ група – Що дізнаємося з пам’яток трипільців про їх заняття та спосіб життя?

Інструктивна картка№3
1.Розглянути ілюстрацію с. 46 в § 8 , вибрати ті пам’ятки, що належать до трипільської археологічної культури. Про які заняття трипільців свідчать обрані вами пам’ятки? Яке їх призначення? Що можна сказати про спосіб життя трипільців на основі цих пам’яток? 2.Спираючись на текст підручника с. 38-39 в §7 ( з домашнього завдання) та ілюстрації «Трипільське поселення» складіть таблицю за зразком.
№	Пам’ятка	Що ми дізнаємось з цього речового джерела
		Про заняття	Про спосіб життя	Про вірування

 

 

 

Можливий варіант таблиці:

№	Пам’ятка	Що ми дізнаємося з цього речового джерела?
		Про заняття	Про спосіб життя	Про вірування
1	Жорна	Розвиток землеробства, вирощували зернові	Осілий, напівосілий
2	Глечик з прикрасами, з амулетами	Гончарство, виготовлення амулетів		Виготовляли амулети, як обереги від злих духів
4	Розмальований глечик	Гончарство ( на кругу, розмальовані глиною різних кольорів)		Вчені вважають, що знаки на посуді мали магічний зміст
5	Кам’яна мотика	Землеробство, обробка каменю (шліфування, свердління)	Осілий
7.	Глиняна статуетка свині	Гончарство, скотарство		Тотемізм, вірування у зв’язок  з тваринами

 Підведення підсумків роботи в групах. По 1-2 учні з кожної групи презентують результати роботи.

 

V. Узагальнення та систематизація знань учнів

Метод незакінченого речення(на основі записів у зошиті та папки «Вузлики напам’ять») На території України первісні люди з’явилися близько (100 тис. років тому). Найдавнішою стоянкою первісних людей в нашій країні вважають ( с.Королеве на Закарпатті.) Найбільшу кількість антропологічного матеріалу знайдено в печері (Киїк-Коба в Криму) та на місці Кирилівської стоянки (в  Києві).Найдавніше поселення мисливців досліджене в (с.Мізин на Чернігівщині), де серед знахідок особливо цінними є (найдавніші музичні інструменти). Трипільська землеробська культура засвідчила перехід від кочового до (осілого способу життя )та перехід від привласнювального способу господарювання (до відтворювального і виробного). Всі ці знахідки були сенсацією, адже допомогли вченим скласти уявлення про (життя, заняття, вірування людей у первісному суспільстві)

 

VІ. Підсумки уроку

Метод»Уявний мікрофон» Сьогодні на уроці я навчився…

Оцінювання: Вчитель оцінює роботу учнів на уроці, перевіряє виконання завдань у зошитах для практичних робіт

VІІ.Домашнє завдання:

1.Повторити параграфи 1-8

 ( поняття, дати, персоналії);

2.Скласти “ланцюжки” про:

- розвиток людини;

- знаряддя праці;

- організацію суспільства;

- заняття людей.