Інтегрований урок української літератури та Музичного мистецтва "Закоханий у музику. Володимир Івасюк – відомий український поет і композитор. Його пісенна творчість"

Інтегрований урок української літератури та музичного мистецтва

у 7 класі.

Учитель української  літератури: Саєнко Оксана Олексіївна

Учитель Музичного мистецтва: Веклич Римма Миколаївна

Ряськівський ліцей Полтавська область

Тема. Закоханий у музику. Володимир Івасюк – відомий український поет і композитор. Його пісенна творчість

Мета:формувати ключові компетентності: уміння самоорганізовуватись до навчальної та пошукової діяльності, творчо осмислювати художній твір; висловлювати власне ставлення до подій, особистості митця; виховувати прагнення пізнавати нове; виховувати відповідальність за долю рідного народу.

формувати систему предметних компетентностей: ознайомити школярів із відомим українським поетом і композитором В.Івасюком, охарактеризувати його пісенну творчість, навчати визначати й коментувати основні мотиви віршів, роль художніх засобів у них та символічність образів, формувати виконавські навички;

розвивати вміння виразно й вдумливо читати поезії, коментувати їхній зміст, інтерпретувати музичні твори, висловлювати власну думку про порушену проблему, усвідомлювати важливість відродження і вивчення оригінальної творчості в наш час;

прищеплювати любов до поезій , української пісні , розвивати музично-естетичні смаки, виховувати повагу до українських майстрів слова, позитивне ставлення до музики, почуття співпереживання до людського горя , ненависть до війни .

Опорні поняття: пісня, види пісень, види лірики

Тип уроку : урок позакласного читання, урок – мистецько -літературний салон

Дизайн уроку: портрет В.Івасюка, С.Ротару, аудіовідеоматеріали, презентація «Життя та пісенна творчість поета і композитора», кроссенс, скрипка.

Учні отримали випереджувальне завдання- дослідити певні етапи життя В.Івасюка

Візьми з собою мою пісню, я в неї щастя наспівав

В. Івасюк

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

Забезпечення емоційної готовності до уроку

(Учні за ходять до класу під мелодію «Червона рута»)

Музичне вітання учнів

Учитель літератури: Ми розпочнемо  урок, урок нетрадиційний, урок  - мистецько-літературний салон

Салон — літературний, художній чи політичний клуб однодумців, гурток вибраних осіб, де обговорюють та читають твори мистецтва знайомляться з творчими особистостями. Велику популярність у 19 ст. мав мистецький салон композитора Миколи Віталійовича  Лисенка,  де збирались такі відомі митці того часу Михайло Старицький, Марко Кропивницький, Леся Українка.

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель музичного мистецтва: Діти, ви звернули увагу з якої пісні ми почали нашу зустріч у мистецькому салоні? Ви її впізнали? А чи знаєте автора?

  Тож сьогодні ми будемо говорити про засновника і класика української естрадної пісні, талановитого поета і композитора, Володимира Івасюка, який  залишив по собі справжні поетичні перлини пісенної творчості, його мелодії означили мистецькі обрії сучасної України. Пісні відіграють важливу роль у житті кожної людини. Їх милозвучність , краса і ліризм не залишають байдужими нікого.

III. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

1. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

Учитель літератури:

1.Що таке пісня? (це словесно-музичний твір призначений для співу)

2.Які  ви знаєте види народних пісень (календарно-обрядові, соціально-побутові, родинно-побутові пісні)

3. На які 2 види за написанням вони поділяються?(народні та літературні)

Повідомлення мети та епіграфа уроку

Учитель музичного мистецтва: Сьогодні ми поринемо у чарівний світ мелодії пісень Володимира Івасюка, пройдемось життєвим і творчим шляхом буковинського соловейка. Тож візьмемо у подорож Івасюкові пісні, бо як писав сам автор: «Візьми з собою мою пісню, я в неї щастя наспівав».

Ви, дорогі відвідувачі нашого салону, мали випереджувальне завдання, а саме готували творчий проект: досліджували сторінки життя митця та його поетичну і музичну спадщину.

2. Ознайомлення з життєвим та творчим шляхом Івасюка

Слово вчителя

Учитель літератури: Володимир Івасюк- один із творців української естрадної музики. Видатний українець, який прожив всього 30 років.За своє коротке життя написав 107 пісень, 53 інструментальних твори, створив музику до кількох спектаклів. Окрім цього, він професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Відомий . як музикант, Івасюк був і неординарним живописцем. Ми з вами послухаємо творіння митця, спробуємо збагнути весь трагізм мистецького життя часів радянського тоталітарного суспільства, коли за любов до України карали смертю. Страшна сторінка не оминула і життя В. Івасюка. А починалось усе так…

Учитель музичного мистецтва: Перша творча група вивчала дитячі та  юнацькі роки життя

 В.М. Івасюка. Надаємо їм слово ( Виступ першої групи учнів із своєю презентацією)

1.               Дитячі та юнацькі роки Володі минули серед мальовничої природи синьогір’я, чарівної народної музики і пісень.

Володимир Івасюк народився 4 березня 1949р. у м.КіцманьЧернівецької області в сім’ї вчителя. Батько Михайло Григорович, філолог, етнограф, намагався прищепити дітям любов до всього справжнього.Напрочуд ніжною, доброю була й мама Софія Іванівна, яка створила в родині  клімат дружби й доброзичливості.З дитинства цікавила його музика і література. На скрипці навчився грати у 5 років, ще й читати не вмів. У дощ, у сніговицю, через снігові завали батько носив малого Володю до музичної школи на заняття. Володя закінчив з відзнакою музичну і середню школу.

  Працьовитість Володі вражала всіх. Такий приклад: за порадою вчителів батьки віддали сина до Києва, до школи для обдарованих дітей при Київській консерваторії. Але незабаром змушені були його забрати, бо він приїжджав додому з чорною від скрипки шиєю: грав по 6-7 годин на добу. Його запрошують грати на оглядах художньої самодіяльності, конкурсах. За свою чудову гру Володимир отримує від земляків подарунок – справжню німецьку скрипку.

 Окрім музики, юнак дуже захоплювався української літературою. Більше того сам був поетом. Найкращі пісні композитор написав на власні тексти: «Червона рута», «Пісня буде поміж нас», «Аве Марія», «Наче зграї птиць».

Учень читає виразно вірш

Наче зграї птиць

Наче зграї птиць, роки ідуть —

Я спішу за ними в дальню путь.

Хочу я повік струмком гірським

Злитись з морем пломінким.

Бо те море — диво на землі —

Колихає білі кораблі,

В мужнім голосі його сія

Юність і любов моя.

Хочеться, аби морська блакить

Проливалась в серце кожну мить

І щоб був щасливий кожен день

Для моїх дзвінких пісень.

Учитель літератури: Які сподівання висловлює ліричний герой у цій поезії?

(Відповідь учнів, сподівання, що його пісні нестимуть радість людям)

Учень. У 1964 році Володимир створює в школі ансамбль «Буковинка»  пише для нього пісні. Колектив здобуває перемоги на кількох самодіяльних конкурсах, їде до Києва, там його помічають, запрошують на обласне телебачення, нагороджують подорожжю по Дніпру. Найперша пісня, написана для колективу «Буковинка» була «Колискова для Оксаночки», яку він написав для молодшої сестри Оксани.

Учень виразно читає вірш

Колискова для Оксаночки

Вітер вже нахмурив чорні брови,

Сад затих до ранку, присмирнів.

Під крилом блакитної любові

Спи, дитя, в діброві снів.

Люлі, ластівко, люлі, радосте,

Срібний мій дзвіночку.

Хай твоя весна і в житті, і в снах

Продзвенить струмочком.

Всюди спокій, радіо замовкло,

Птиці снять про небо у гнізді.

Зорі вкрили сяйвом, наче шовком,

Золоту твою постіль.

Учитель літератури: Чому у поезії  дитя порівнюється з ластівкою та дзвіночком?

(Бо дитя непосидюче і щебетливе)

Чому у колискових переважає пестлива лексика?

(Бо так той хто співає виражає свою любов)

Учитель музичного мистецтва: Друга творча група учнів підготувала чернівецький період життя і творчості композитора

(виступ другої групи учнів)

Учень.У 1966 році сім’я Івасюків переїжджає до Чернівців. Володимир вступає до медичного інституту, аленавчання довелось залишити – його виключають із інституту за участь у так званому «політичному інциденті». Саме тоді трапляється безглузда випадковість, яка породить стільки життєвих труднощів і душевного болю. Під час прогулянки парком хтось із хлопців вирішив закинути картуз на гіпсовий бюст Леніна, що й було зроблено. Усвідомивши аморальність такого вчинку, адже в умовах комуністичної ідеології, де Леніна вважали вождем і учителем народу, друзі беруться знімати картуза. Але хто знав, що бюст незакріплений? У ході «операції» вождь падає, хлопці потрапляють у міліцію на 15 діб, відкривається «Справа Володимира Івасюка».

Учень. Володимир після виключення з медінституту влаштовується слюсарем на завод «Легмаш» (тут він організовує хор) і навчається в музичному училищі (клас скрипки).

 Згодом він вдруге вступає у медінститут і ця спроба вдала. Навчаючись в інституті, постійно займається музикою – створює камерний оркестр, сольно, як скрипаль, виступає на інститутських вечорах, є концертмейстером оркестру інститутського ансамблю пісні і танцю… У студентські роки Володимир багато читаєподорожує, милується мальовничими куточками Гуцульщини та Буковини та створює свої неперевершені пісні.

Учитель музичного мистецтва : Однією з таких пісень є «Водограй» . Задум «Водограю» навіяв Володі косівський водоспад Гук.Темп пісні різко зростає , і чим швидше падає вода , тим він прискорюється . Темпо-ритм , танцювальна мелодія приспіву , коломийковий розмір – на все це надихнули композитора природа і рідний край , який він дуже любив . Вперше ця пісня прозвучала на телефестивалі «Пісня-71» і завоювала славу , яка стала тріумфом молодого митця .Вона звучала по телебаченню , зокрема в передачі «Алло , ми шукаємо таланти», на радіо, її друкували в газетах , журналах .З «Водограєм» Софія Ротару стане лауреатом фестивалю естрадної пісні «Сопот-74».  Саме тоді вперше на міжнародному конкурсі прозвучала українська пісня. Про Володимира Івасюка багато писала польська преса, друкувала його пісні.

Учитель музичного мистецтва: (Під час звучання пісні «Водограй» спробуємо проспівати разом із записом та передати своїм виконанням енергетику та красу)

(Звучить пісня «Водограй» у виконанні групи учнів та з відео супроводом).

Учитель літератури: Після закінчення 3 курсу медінституту, Володимир Івасюк починає працювати над піснею «Червона рута», яка полонила багато сердець своєю ліричністю та своїм романтизмом.

Уявіть собі таку картину: Косівщина…Дивовижна літня ніч, місяць світить, Черемош шумить, піниться по каменях, а навколо краса – ліси, гори. І раптом у нічній тиші – коломийки. Прислухаймося…

(учні виконують коломийки)

Хлопці

Ой нема то, ой нема то,

Як на Буковині,

Там віночок зелененький

На кожній дівчині.

Дівчата

Сію руту, сію руту,

руту підливаю,

Рости руто зелененька,

 на вінок сховаю

Хлопці

Ой ти, рутко, рости прудко,

Маю тя утяти,

Ой ти, дитя, рости скорше

Маю тя узяти

Дівчата

Ой ти, рутко, рости прудко,

Най я замаюся,

А ти, хлопче, рости скорше,

Най я віддаюся

Ой ходила,говорила суперниця тиха,

Назбирала троє-зілля зробить мені лиха,

Назбирала троє-зілля, червону рутоньку,

Та хотіла зчарувати мене молоденьку

(тЕАТРАЛЬН

Юнак. А хіба рута-м’ята буває червона?

Дівчина. Так, легіню, а стверджує це народна легенда

Колись у карпатському селі жила дівчина. Любила легеня та не могла відповісти на його любов, бо боялася несподіваної розлуки або зради. І пішла вона у ліс шукати червоної рути.  Іде дівчина. Спотикається об коріння, падає, піднімається, знову долає темряву і страх. І коли вже, здавалося вибилася зовсім із сил, не мала змоги підвестися, побачила раптом попереду червоний вогник. Так це вона чарівна рута-квітка!

Не багатьом судилося бачити її і зірвати… Лише раз на 10 років полум’яніє на руті червоний цвіт. І він приносить щастя. Хто матиме його, той буде коханим завжди і не відатиме гіркоти розлуки й гострого болю зради. Треба чимскоріш зірвати квітку і вручити її красному легіню, що з’являється кожну ніч у дівочі сни, тоді обоє стануть нерозлучними довіку.

Хлопець. Який вражаючий образ, мабуть цю ніч не доведеться спати, з думки не йшла червона рута, пізніше Володя дізнався, що рутою у Закарпатті називають рослину рододендрон карпатський, а на папір уже лягали рядки…

(Учень напам’ять читає «Червону руту»)

Ти признайся менi,

Звiдки в тебе тi чари?

Я без тебе всiднi

У полонiпечалi.

Може, десь у лiсах

Ти чар-зiлля шукала,

Сонце - руту знайшла

І мене зчарувала.

Червону руту не шукай вечорами

Ти у мене єдина, тiльки ти, повiр!

Бо твоя врода - то є чистая вода,

То є бистрая вода з синіх гiр.

Бачу я тебе в снах

У дiбровах зелених,

По забутих стежках

Ти приходиш до мене.

I не треба нести

Менi квітку надії,

Бо давно уже ти

Увiйшла в мої мрiї.

5. Аналіз вірша

1.Який мотив цієї поезії?

(У вірші відображено почуття ліричного героя до дівчини)

2.Отже, до якого виду лірики належить цей вірш?

(інтимна лірика)

3.Які рядки говорять про нестримні почуття ліричного героя до дівчини?

(бачу я тебе в снах)

4.Лише кількома штрихами говорить він про красу коханої, знайдіть ці рядки?

5.Що ж символізує червона рута? (Чисте кохання, для якого непотрібні чари)

6. Знайдіть у вірші художні засоби та проаналізуйте їх

7. Чи є тут риторичне запитання, з якою метою воно звучить?

(щоб підкреслити наскільки він захоплений коханою)

Учитель літератури: Отже, ще раз переконуємось, що у світі немає кращого і чарівнішого ніж кохання, адже це все і радощі, і смуток, відчай та сподівання.

Учитель музичного мистецтва :Після трирічних творчих пошуків «Червона рута» визріла в жанрі ліричної пісні - основному жанрі творчості Володимира Івасюка. А форма цієї пісні - двокуплетна. «Червона рута»  була написана у 1970 році, і вперше виконана Володимиром Івасюком разом з Оленою Кузнєцовою у передачі Українського телебачення «Камертон доброго настрою». У 1971 році в Карпатах був знятий фільм «Червона рута» в якому брали участь Софія Ротару, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Раїса Кольца, ансамблі «Смерічка» і «Росинка». Це був перший український музичний фільм. У ньому прозвучали пісні Івасюка.«Червона рута» стає піснею року на Всесоюзному конкурсі « Пісня – 71» (перегляд фрагменту з передачі « Пісня року – 71»)

Так, пісню «Червона рута» називають символом української естради. Та, навіть більше, вона стала національним символом, як калина і тополя, як Дніпро й Карпати,і, безперечно є символом душі її автора.

«Червона рута» - саме та пісня, яка завжди «буде поміж нас»!

Уперше «Червону руту» записали з ансамблем «Карпати». А в цей час у Вижниці починає гриміти ансамбль Левка Дутківського , який до свого репертуару бере цю пісню та інші пісні В.Івасюка .

  У Радянському Союзі ще ніхто не мав електрогітари . Дутківський зі своїми хлопцями самотужки майстрували їх. І раптом у якійсь Вижниці народжується ансамбль. Коли вони проводили репетиції , під клубом стояли сотні людей .

 Знімальна група з Центрального телебачення на чолі з Олександром Масляковим їде в Чернівці записувати передачу «Алло, ми шукаємо таланти».

Фантастичну пісню мовою оригіналу співали в усіх куточках СРСР. Вона не знала кордонів — і досі звучить в Америці, Канаді, Австралії, Європі.

 Навіть ті, хто ніколи не розмовляв українською мовою, не цікавився українською культурою, з величезним задоволенням співали пісню українською. Поява «Червоної рути» — незабутня подія не лише у творчості композитора. Завдяки їй світ відкрив для себе Україну, та й ми усвідомили себе нацією.

(Звучить пісня у виконанні Софії Ротару)

Впізнали її голос ?Це голос Софії Ротару .У Чернівецькій філармонії Софія Ротару створює ВІА «Червона рута» .Володимир Івасюк з особливою повагою ставиться до творчості Софії Ротару . Любив її надзвичайно.Власне , він писав для неї пісні її голосом , а вона співала голосом Івасюка .

Учитель літератури:Третя творча група досліджувала Львівський період життя і творчості Володимира Івасюка.

Учень : Навесні 1972 року починається львівський період у житті Володимира Івасюка: він переїжджає до Львова, де стає студентом підготовчого композиторського факультету Львівської консерваторії та переводиться на ІV курс Львівського музичного інституту. Розширюється коло мистецьких знайомств. Народжуються нові твори: «Я – твоє крило», «Два перстені», «Балада про мальви», яку  Івасюк  написав  на  вірші Богдана  Гури 1975  року.

Учень : Своєю чудовою «Баладою про мальви» Івасюк здається випередив час … Це сьогодні її чудовими рядками промовляють з небес до своїх матерів воїни АТО, що віддали життя за «Україну , за її волю»…

Прослухайте  «Баладу  про  мальви» у виконанні української співачки Ані Лорак .

Саме тема родини та материнства стала дуже близькою для Ані, коли вона сама стала мамою та взяла участь у благодійній програмі «Сирітству – ні!». Цю зворушливу баладу Ані Лорак дарує всім матерям, подякувавши за щиру любов та відкрите серце.

Веклич: Прослухайте цей твір і скажіть, які почуття у вас викликала ця пісня

Слухання  «Балади  про  мальви» В.Івасюка

(відповіді учнів)

  «Балада про Мальви» – сумна, зворушлива та емоційно сильна композиція, де кожен звук, кожен інтонаційний поворот розкриває тему нескінченості життя, переходу однієї його форми в іншу та вічності материнської любові.

Учитель літератури: Четверта  творча група працювала над останніми роками життя   Івасюка.
     1-й учень: 24 квітня 1979 року Івасюк повернувся з Хмельницького , де був членом республіканського журі .О 13 годині за телефонним викликом Володимир іде до консерваторії, але так і не повертається. Стривожені батьки звертаються до міліції із заявою про зникнення сина. Час минав, але дієвих заходів ужито чомусь не було.

Лише 18 травня тіло Володимира Івасюка було випадково знайдено повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. У свідоцтві про смерть написано, що Володимир Івасюк помер 24-27 квітня 1979 року.  Причина смерті: повішення в петлі (самогубство).

2-й учень : Рідного батька допустили в морг упізнати тіло лише за кілька годин до поховання, і ніхто довгий час не міг зрозуміти, чому Михайло Григорович, неначе якийсь рефрен, повторював і на цвинтарі, і вдома, і на поминках одну-єдину фразу: «Ой, пальчики мої, пальчики...».

Тільки через багато років відкрилася жахлива її суть: Володині пальці були геть потовчені... Кому була потрібна його смерть? Трагічні обставини загибелі Володимира Івасюка, ще досі не розкриті, наводять на глибокі роздуми…

Тихо звучить мелодія пісні «А ви мене поховайте» (муз.В.Морозова)
  3-й учень:  Ховали Володю 22 травня, в день, коли прах Великого Тараса перевезли на Україну. Дубову труну, прибрану гілками калини і вишитим рушником, люди відмовилися класти на автомобіль й на раменах несли від оселі до самого Личаківського цвинтаря. Це була небачена на ті роки процесія, це була непокора владі, адміністрації. Про час і місце похорону ніде не повідомлялося. Некролог з'явився лише в одній газеті –  "Львівському залізничнику". У вишах призначили саме цього дня комсомольські збори з обов'язковою явкою. Були дані вказівки під загрозою виключення чи звільнення з роботи не йти на похорон. Жодної квітки у Львові не знайти, усі вони там — для Володі, останні живі квіти його останньої весни. Коли труна пливла до Личаківського цвинтаря і злива квітів встеляла останній його зелений шлях, важкими кроками ступали львівською бруківкою десятки тисяч людей з усієї країни, його істинні друзі і побратими за життя і дотепер. З  Волині примчав Василь Зінкевич, із Києва прибули Юрій Рибчинський і Вадим Ільїн, не соромилися сліз Назарій Яремчук, Дмитро Гнатюк і Микола Кондратюк, Ігор Білозір і Остап Стахів. Тріо Мареничів на вінку написали: «Спасибі, друже, за любов жагучу до рідної Вкраїнської землі, повік твою "Червону руту"співати будуть солов'ї.» (Слайд )

 Учень:Після похорону від рідних композитора відцуралися, ніхто не заходив, почалося страшне цькування вже мертвого Володимира. Навіть мертвому йому не могли простити його таланту, бо й мертвим він затьмарював своїми талантом живих. І справді, його ненавиділи живим, його боялися й мертвим. Могилу тричі підпалювали, а одного разу в червневу зливу горіли квіти. Пам'ятник, який виконав Микола Посікіра, прочекав у майстерні 10 років дозволу на встановлення. Але дякуючи народові, його любові до митця, могила цілий рік в квітах, завжди святочна. Чому? Вражають слова Ліни Костенко: "Слава — це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе".

Буковинська земля гідно пошановує свого улюбленця . Починаючи з 1989р., щорічно проводиться фестиваль української пісні ім.. В.Івасюка «Червона рута». У Чернівцях працює обласний меморіальний музей композитора. Прізвище митця надано одній із вулиць обласного центру. На алеї Мистецької слави на Театральній площі сяє Зірка лауреата Республіканської премії ім. М.Островського, лауреата Національної премії ім.. Т.Шевченка Володимира Івасюка. У рідному місті композитора, райцентрі Кіцмані, височить єдиний в Україні пам’ятник В.Івасюку, його ім’ям названо районну музичну школу, в класах якої він опановував музичну грамоту.

Указом Президента України Віктором Ющенком  за самовіддане служіння Україні на ниві національної музичної культури, створення вершинних зразків української пісенної творчості присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави Івасюку Володимиру Михайловичу – поетові, композиторові, співакові (посмертно).

Але здійснити найбажаніше – повернути його до життя – нам не вдасться ніколи …

 Існує такий вислів: «Творець живий, поки живуть його пісні». Впевнена, що пісні Володимира Івасюка будуть жити вічно в пам’яті  народній.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

1. Слово вчителя.

Учитель музичного мистецтва: 4 березня цього року генію музики мало виповнитись 75 років та пройшло вже 45 років, відколи обірвалася струна на  скрипці його життя, але з нами залишилися його пісні, своїм талантом він зробив їх вічно сучасними.

Учитель літератури: Шановні відвідувачі мистецько-літературного салону, давайте підсумуємо результати пошукової та творчої діяльності і виконаємо такі дві інтерактивні вправи

2. Робота в групах

1 група спробує написати сенкан. Тема. Володимир Івасюк

  (вчитель перевіряє складені учнями сенкани, кілька учнів зачитують написане).

2 група підсумовує роботу за допомогою  методу «Кроссенс».

Веклич: Пам’ятаймо, що не гроші й не влада, а народ і час визначають справжніх народних улюбленців. Найвища нагорода для генія – не звання, не титули і не дипломи, а його чесне і світле ім’я. Володимир Івасюк – український Орфей, талановитий композитор і поет-пісняр, знаний у світі.

Учитель літератури: Його  «Пісня завжди буде поміж нас», і вічно «У Карпатах ходитиме осінь» й встелятиме нам шлях «Жовтим листом», ми ще довго у руці триматимемо «Два перстені» і з гіркотою милуватимемось «Мальвами». Віритимемо, що «Любов цвіте один-єдиний раз», подумки стоятимемо біля «Водограю» чи « Ходитимемо в далекі гори» шукати «Червону руту»

Тож на завершення засідання нашого салону давайте станемо у коло однодумців, як це роблять учасники фестивалю «Червона рута» і разом заспіваємо невмирущу «Червону руту»

( учні виконують пісню)