Вірш «Ми тепер збираєм гроші»
Копійка також долю має,
Комусь вона як допомога,
І мріям крила розправляє,
І , навіть, в церкву йде до Бога….
Ми колись збирали гроші
На свою маленьку мрію.
Хтось хотів купить блокнотик,
Інший – печиво «Марія».
Гаманець новий, красивий,
Нову куртку чи штанята,
Окуляри, шоколадку,
Навіть, чипси, що ж казати.
-Ну а я складав на море,
Щоб прекрасно відпочити.
На букет красивих квітів,
Щоби дівчині вручити.
Новий гаджет – як без нього,
Так, щоб друзів здивувати.
Він і книжка , і шпаргалка.
Кожен мусить його мати!
Та прийшла війна проклята
І змінились наші плани.
Ми тепер збираєм гроші
На палатки, гідроплани.
Джевеліни, форму, сітки,
Їжу, одяг і патрони.
Квадрокоптери потрібні,
Знадобляться зараз дрони.
Треба нам бронежилети,
ПНБ і ще приціли.
Та хіба таке колись ми
чули, бачили, хотіли?
Вірю я війна скінчиться,
І за нами Перемога.
Далі будемо збирати
на відновлення дороги.
Відбудуємо лікарні
І зведем новенькі школи.
Буде все у нас прекрасно!
Так , як не було ніколи.
І кордони побудуєм.
Хай межу росія знає,
Бо давно із ними спільно
В нас нічого вже немає.
Назбираємо на «Мрію»,
Навіть не одну крилату.
Хтось для цього кине гривню,
Ну а хтось – усю зарплату.
Не забудем про Героїв,
Що життя своє поклали.
Їм та їх родинам гідним
Ми усі заборгували.
Копійчино-копійчино,
Ти така дрібна й маленька.
Але ти в єдине ціле
Об’єднала всі серденька.
Хто копійку не шкодує,
Хто щодня допомагає,
Той ВЕЛИКУ ПЕРЕМОГУ
Крок за кроком наближає.
Інна Мартиняк