Інтегрований урок української мови та біології для учнів 7 класу "Лінгвістична подорож у світ зникаючих рослин"

Інтегрований урок

української мови та біології

для учнів 7 класу

Тема: Лінгвістична подорож у світ зникаючих рослин

Мета: Повторити та систематизувати вивчене про прийменник, закріпити                   

            знання про їх правопис; удосконалювати орфографічні вміння й                    

            навички; розвивати усне й писемне мовлення школярів; розширювати

            знання учнів про рослини, занесені до Червоної книги України; 

             прищеплювати любов до природи, прагнення пізнавати довкілля;

             виховувати  бережне  ставлення до природних скарбів.  

Тип уроку: Урок узагальнення й систематизації знань.

Обладнання: Таблиця «Написання прийменників», пам’ятка

«Морфологічних розбір прийменника», карта національних парків України, фотосвітлини рослин, книжкова виставка про рослинний світ України.

Методичний коментар: Семикласники заздалегідь отримали випереджувальні завдання до уроку:

• презентувати  свою команду ( клас об’єднано в три команди, які мають здійснити лінгвістичну подорож у світ зникаючих рослин, занесених до Червоної книги України, узагальнюючи при цьому знання про прийменник);
• підготувати фотосвітлини, малюнки, презентації про один із заповідників чи національних парків України;

На початку уроку представляються члени журі, які оцінюватимуть результати роботи учасників подорожі.

Людської треба доброти,

Щоб цвіт з’явився на калині,

Щоб ночі в ранок перейти,

Щоб соловейко тьохкав, - нині

Природі, звірові, людині

Людської треба доброти.

В.Романюк

Хід уроку:

І. Формування емпатійної здатності

1. Вправа «Усмішка по колу»

Учні беруться за руки й, посміхаючись один одному, бажають чогось доброго.

2. Робота в групах

- Спробуйте розшифрувати прислів’я:

кай         ли          до          биш

6             10           3              2

хо –        зро         на            вді

11            1            12            8

бро-        єш          ся,          не

4           9              7               5

                                  вай        ся.           чу

                                  14         15            13

Відповідь: Зробиш добро – не кайся, вдієш лихо – начувайся.

Учитель біології: Ознайомившись з епіграфом уроку й відгадавши прислів’я, ми ще раз переконалися, що все довкола потребує нашої уваги, бережного ставлення, доброти. Відомо, що зелений покрив Землі щороку скорочується на 1%. Це означає, що планета назавжди втрачає десятки видів рослин і тварин, назвами яких поповнюється Червона книга.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель української мови: Усе в довкіллі пов’язане: людина і природа, рослини й тварини. Відображаючи світ у взаємозв’язках, людина потребує спеціальних слів, які забезпечують зв’язок між поняттями й властивостями. Пригадайте, як називається частина мови, яка використовується для зв’язку інших слів у словосполученні і реченні.

ІІІ. Оголошення теми, мети, мотивації уроку

Учитель біології: Отже, сьогодні ми помандруємо у світ зникаючих рослин, з’ясуємо, що ми можемо зробити, аби зберегти нашу Землю красивою, квітучою  для майбутніх її жителів.

Учитель української мови: А подорожуючи сторінками Червоної книги України, ми повторимо все  про прийменники, закріпимо вміння правильно писати і грамотно використовувати їх у мовленні. Подорож наша має кілька етапів-конкурсів: «Презентація команд», «Мистецький експромт», «З народних глибин», «Сторінками Червоної книги». Оцінюватиме вас компетентне журі.

IV. Подорож-змагання

1. й конкурс «Презентація команд»

 Умови: Учні представляють підготовлені вдома матеріали, розповідаючи про рослину, ім’ям якої названа команда.

Завдання для команд -  слухаючи повідомлення, записати всі прийменники, що вживатимуться у презентації команд.

Команда «Волошка перлиста»

Природоохоронний статус виду:  Зникаючий.

Наукове значення: Вузьколокальний вид, представник зникаючого комплексу нижньобузьких пісків.

Ареал виду та його поширення в Україні: Нижнє Побужжя. Зараз повністю зник на р. Пд. Буг біля с. Петрове-Солониха Миколаївського р-ну (locus classicus). Єдиний на сьогодні локалітет виявлений на лівому березі р. Інгул в околицях c. Мішкове-Погорілове Жовтневого р-ну Миколаївської обл..

Чисельність та структура популяцій: Популяції займають площу        5–7 га, їх просторова структура компактно-дифузного типу, чисельність нестабільна, 4–5 тис. генеративних особин. У віковому спектрі переважають особини генеративної фази. Насіннєве поновлення задовільне.

Причини зміни чисельності: Ізольованість популяцій, мала екологічна пластичність. Забудова, розорювання і заліснення піщаних арен та галявин, надмірне випасання та рекреація.

Умови місцезростання: Відкриті (прирічкові) піски у заплавах рр. Пд. Буг та Інгул. Угруповання кл. Festucetea vaginatae. Ксерофіт. Псамофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Дворічник або озимий однорічник 40–120 см заввишки. Стебла прямостоячі, від середини дуже розгалужені, як і листки густо-павутинисто опушені. Листки пірчасторозсічені на вузьколінійні сегменти. Обгортки кошиків кулясті, до 20 мм завдовжки, золотисті від однокольорових шовковисто-кремових придатків їх листочків. Зовнішні лійкоподібні квітки кремові, внутрішні трубчасті — майже білі. Сім’янки світло-бурі. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Команда  «Горицвіт весняний»

Природоохоронний статус виду:  Неоцінений.

Наукове значення: Євросибірський лісостеповий вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Від Піренейського п-ва до басейну р. Лєна (Якутія), з пн. на пд. від узбережжя Балтійського моря до Передкавказзя. Поза межами суцільного поширення в Європі та в Сибіру наявні ізольовані ділянки. В Україні зростає на пд. Полісся (рідко), в Лісостепу, Степу і Криму. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Тр, Чц, Хм, Вн, Чк, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Од, Мк, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції континуальні, однак інтенсивний вплив антропогенних факторів призвів до їх інсуляризації та трансформації у локальні. В умовах Пд. Лісостепу та Пн. Степу мають найвищу щільність (8–25 особин на 1 м2) і повночленні правосторонні спектри, в Криму їх щільність нижча. Поблизу пн. і пд. меж поширення вони мають низьку щільність (0,01–4 особини на 1 м2)..

Причини зміни чисельності: Вид досить поширений, але запаси сильно скоротилися через розорювання, перевипас, терасування та заліснення схилів, великі об’єми заготівлі, збирання на букети.

Умови місцезростання: Приурочений переважо до лучних степів союзів Fragario viridis-Trifolion montani та CirsioBrachypodion pinnati, рідше в справжніх степах союзу Astragalo–Stipion та на порушених ділянках союзу Festucion valesiacae, спорадично на узліссях (кл. Trifolio-Geranietea) та у світлих розріджених лісах (кл. QuercoFagetea). Мезоксерфіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Криптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 15–50 см заввишки з товстим косогоризонтальним коротким кореневищем і прямими надземними пагонами. Листки пальчасторозсічені на вузькі ниткоподібні долі. Квітки поодинокі, 2–3 см в діаметрі, золотистожовті з 12–20 жовтими і 15 зеленуватими листочками оцвітини. Плід багатогорішок. Цвіте в березні–квітні. Плодоносить у травні. Розмножується насінням та вегетативно.

Команда «Лілія лісова»

Природоохоронний статус виду:  Неоцінений.

Наукове значення: Вид з диз’юнктивним ареалом, єдиний дикорослий вид роду Lilium L. в Україні, який скорочує своє поширення.

Ареал виду та його поширення в Україні: Євразійський вид: від Середньої, Пд. та Сх. Європи до Зх. і Сх. Сибіру (включаючи пн. частину Монголії). В Україні — в Карпатах, Закарпатті, Передкарпатті, Розточчі, Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Лв, Ів, Тр, Зк, Чн, Хм, Вн, Чк, Пл, Хр, Од.

Чисельність та структура популяцій: Популяції містять від декількох одиниць до декількох десятків особин різного віку, які зростають групами. Інколи трапляються популяції з декількох сотень особин, зазвичай на освітлених місцях у рівнинних лісах. Місцезнаходження біля населених пунктів відчувають значний антропогенний прес, багато з них поступово зникають.

Причини зміни чисельності: Рекреаційне навантаження, збирання на букети, викопування цибулин для пересаджування та як лікарської сировини. Рослина зникає внаслідок вирубування лісів, оскільки потребує часткового затінення.

Умови місцезростання: Листяні та мішані ліси в мезотрофних умовах, насамперед, в їх освітлених місцях — на галявинах, узліссях. В Карпатах — у розріджених лісах, серед лісових та субальпійських лук — на добре зволожених місцях. Всюди трапляється спорадично. Мезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 50– 150 см заввишки. Цибулина яйцеподібної форми, черепитчаста, жовта. Стебло зелене, під суцвіттям безлисте, середні листки по 5–6 в кільцях. Суцвіття китицеподібне, квітки повислі, на довгих квітконіжках, яснопурпурові з темно-фіолетовими плямочками, ароматні, зібрані у негусту китицю. Трапляються рослини із іншим забарвленням  квітів — жовто-оранжевим, червоним та ін. При розквітанні листочки-оцвітини закручуються угору, між ними звисають довгий зігнутий стовпчик та шість довгих тичинок. Плід шестигранна коробочка, яка при дозріванні розтріскується на три частини. Цвіте в червні–липні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням та вегетативно, утворюючи дочірні цибулинки.

2-й конкурс «Мистецький експромт»

Умови: На основі почутої інформації про рослини скласти сенкани про них.

Для прикладу:

Конвалія

Трав’яниста, багаторічна

Квітне, лікує, заспокоює

Квітки містять ефірну олію

Красуня

 3-й конкурс «З народних глибин»

Умови: а) назвати відомі прислів’я, приказки та висловлювання видатних людей про природу.

 Зразок: Люби природу – не чини їй зла. (Народна мудрість).

      Любіть природу, як дівочу вроду (народна мудрість).

              Усяке спілкування з природою освітлює людину… (М.Реріх).

               Будь природі другом, будь природі сином (А.Камінчук).

               Природа – вічне джерело людської творчості, людського мислення 

               (М. Рильський).

             б) учителі по черзі читають загадки про рослину. Учні мають відгадати їх й назвати прийменники, вжиті в текстах загадок, визначити, до складу яких членів речення разом із повнозначними частинами мови вони входять.

• У вінку зеленолистім,  у червоному намисті

Видивляється у воду, на свою хорошу вроду. (Калина)

• Стала на поляні, в жовтім сарафані,

Підросте, всміхнеться, для вітрів вбереться

В платтячко біленьке, пишне та легеньке. (Кульбаба)

• Виросли на лузі сестрички маленькі:

Очка золоті, а вії біленькі. (Ромашка)

• Я найперша зацвітаю синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка, бо мене не стане влітку. (Пролісок)

            в) на екрані записані народні прикмети, пов’язані з рослинами. Учні мають виписати прийменники з іменниками, розказати про творення за допомогою прийменників різних відмінкових форм іменних частин мови.

• Конюшина стуляє свої листочки до негоди;
• Перед дощем квітки мальви стулюються;
• Перед хмарною погодою колючки будяків щільно притуляються до голівки й стають не дуже колючими;
• Проліски з розкритими пелюстками – на погоду;
• На дощ квітки березки польової стулюються, а розкриваються навіть за хмарної погоди;
• На широких листках канн зранку видно прозорі капельки води – удень буде дощ;
• Квітка лілії взагалі не піднялася з води – буде тривала злива.

Учитель біології: З’ясуйте, які зі згаданих у прикметах рослин, занесені до Червоної книги України. Що ви знаєте про них?

 4-й конкурс «Сторінками Червоної книги»

Умови: І етап  Учні слухають розповідь вчителя про Червону книгу України, заповнюючи таблицю про написання прийменників.

Червона книга України

Червона книга України — анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів та підвидів, що знаходяться під загрозою зникнення на території України, і підлягають охороні; основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних, і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.

Організація збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх перебування чи зростання, створення належних умов для розмноження у природних умовах, розведення та розселення покладається в межах їх компетенції на Кабінет Міністрів України, Ради народних депутатів, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та інші державні органи, на які законодавством України та Автономної Республіки Крим покладено здійснення функцій у цій сфері.

Перша Червона книга, присвячена українській флорі та фауні, була видана у 1980 році під назвою «Червона Книга Української РСР». Перше видання Червоної книги України (1980 р.) містило опис 85 видів (підвидів) тварин: 29 — ссавців, 28 — птахів, 6 — плазунів, 4 — земноводних, 18 — комах і 151 вид вищих рослин.

Після набуття Україною незалежності у видавництві «Українська енциклопедія» було випущене друге видання Червоної книги України: в 1994 році — том «Тваринний світ» (наклад — 2400 примірників), в 1996 році — том «Рослинний світ» (наклад — 5000 примірників). З огляду на малий наклад ці два видання відразу стали раритетами. Друге видання нараховувало 382 види тваринного та 541 вид рослинного світу.

У 2009 р. вийшло третє видання Червоної книги України. До нього занесено 542 види тварин: гідроїдні поліпи (2 види), круглі (2) та кільчасті (9) черви, ракоподібні (31), павукоподібні (2) та багатоніжки (3), ногохвістки (2), комахи (226), молюски (20), круглороті (2) та риби (69), земноводні (8), плазуни (11), птахи (87), ссавці (68). Кількість видів тварин у третьому порівняно з другим виданням збільшилась на 160 видів, а у другому порівняно з першим — на 297 видів. Таким чином, з урахуванням приблизно однакових проміжків часу між виданнями Червоної книги України, спостерігається певне уповільнення темпів зменшення втрати різноманіття окремих таксономічних груп фауни України. Разом з тим, викликає занепокоєння суттєве збільшення у Червоній книзі України кількості видів риб та ссавців.

До третього видання «Червона книга України» (рослинний світ) занесено 826 видів рослин і грибів: судинні рослини (611), мохоподібні (46), водорості (60), лишайники (52), гриби (57). Кількість видів рослин у третьому порівняно з другим виданням збільшилась на 285 видів, а у другому порівняно з першим — на 390 видів. Таким чином, з урахуванням приблизно однакових проміжків часу між виданнями Червоної книги України, спостерігається певне уповільнення темпів зменшення втрати різноманіття видів рослин і грибів України.

Учитель української мови: Результати роботи з мовним матеріалом прокоментуйте за допомогою таблиці «Написання прийменників». Впишіть, використані у тексті прийменники та доповніть її власними прикладами.

 ІІ Етап

На екрані – слайд-шоу світлин, на яких зображені рослини, що занесені до Червоної книги. Команди мають відгадати назви рослин і коротко їх охарактеризувати.

 Із будь-якого повідомлення записати прийменник, виконати повний морфологічний розбір їх, скориставшись пам’яткою.

Сон великий                                                        Шиверекія подільська

Скополія карніолійська                              Гніздівка звичайна

Морфологічний розбір прийменника

Конкурс- бонус. Проблемне запитання:

Чи можна було б побудувати зв’язне висловлювання без прийменників?

(Команда, яка логічніше обґрунтує свою думку, отримає додатковий бал).

V.Підсумок уроку

Учитель української мови : Сьогодні нам вдалося узагальнити знання про прийменник, довести, що без цієї службової частини мови, існування зв’язних  текстів неможливе. Отже, будуючи власне висловлювання, пам’ятайте, як потрібно вживати прийменники, щоб мова звучала, мов пісня.

VI. Оцінювання учнів

Учитель біології: настав час підвести підсумки нашої подорожі. Поки журі готується оголосити бали, хочу запевнити, що незалежно від результатів, сьогодні перемогли всі:

• збагатилися новими знаннями про унікальний рослинний світ України;
• усвідомили, як важливо оберігати природу;
• переконалися, що природа потребує нашого захисту.

Слово журі

VII. Домашнє завдання

Біологія: підготувати доповідь про одну з рослин рідного краю, занесену до Червоної книги України.

Українська мова:за опрацьованою на уроці пам’яткою проаналізувати кілька прийменників, вжитих у доповіді.

Заключне слово вчителя-словесника:

Бережіть природу, любі діти,

Я до цього твердо закликаю.

Хто байдуже ставиться до неї,

Той у грудях серденька не має.

А якщо його не має в грудях,

До природи він байдужий буде,

Пам’ятаймо це і я, і ти.

Маймо в серці зерна доброти. 

Ці зернятка будуть проростати,

Спів почуєте душі своєї.

Про природу станете ви дбати,

Вірним другом будете для неї.

Вчитель української мови

Мисюра Людмила Григорівна

Вчитель біології

Заболотня Олена Василівна