ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК З ФІЗИКИ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ "Вклад І. Пулюя та В. Рентгена в розвиток сучасної фізики"

ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК

 З ФІЗИКИ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

ТЕМА УРОКУ: Вклад І. Пулюя та В. Рентгена в розвиток сучасної фізики

НАВЧАЛЬНА МЕТА: Розкрити внесок І. П. Пулюя та В.Рентгена до творення сучасної фізики.

РОЗВИВАЮЧА МЕТА: Розвиток організаційних здібностей учнів, вміння самостійно здобувати інформацію; розвиток в учнів навиків колективної роботи; розширення навиків використання розмовної англійської мови.

ВИХОВНА МЕТА: Виховувати почуття  гордості  за вклад українців в розвиток  науки; виховувати культуру усного мовлення, використовуючи англійську мову.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань, інтегрований урок з фізики і англійської мови.

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: ділова гра.

ОБЛАДНАННЯ: портрети, таблиці, рентгенограми, словники, мультимедійні засоби.

 

ПІДГОТОВКА ДО УРОКУ. За два тижні до уроку повідомляється про проведення ділової гри у формі семінару, її мету і організаційну структуру. Клас ділиться на дві групи з умовними назвами - група "україномовних" студентів і група "англомовних" студентів, кожна з яких обирає свого керівника. Перед керівниками груп ставиться завдання: висвітлити вклад в розвиток світової науки:

1.   І.П. Пулюя (група "україномовних" студентів)
2.   В.К. Рентгена (група "англомовних" студентів)
3.   Підготувати завдання  по темі  опонентів  для  проведення  наукового диспуту.

Керівникам необхідно організувати роботу своєї групи таким чином, щоб в підготовці до семінару приймали участь всі учні: одні з них опрацьовують свою тему, інші готують запитання по матеріалу опонентів, решта добирають ілюстративний матеріал (портрети, фотографії, рентгенограми, плакати, тощо).

Спілкування між групами відбуватиметься через "перекладача", який є у кожної групи зокрема. Наголошується, що оцінюватись буде повнота висвітлення теми (максимальна оцінка 10 балів),   запитання  (за кожне з яких групі зараховуватиметься 1 бал,а особливо цікаві оцінюються 2 балами),  відповіді  (2 бали - за правильну, 3 бали - за влучну, дотепну).

До відома учнів доводиться регламент: кожній з груп надаватиметься однаковий час для висвітлення теми і для запитань "опонентам".

СТРУКТУРА  УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Учні займають місця в класі групами, розташовуючись одна напроти одної.

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

На попередніх уроках ми розглядали особливості і закономірності проходження електричного струму у вакуумі та газах, вияснили природу носіїв заряду, ввели вольт-амперні характеристики, показали практичне застосування струму в даному середовищі. Про це ми говорили на уроці, читали в підручнику. Але задумувалися ви коли-небудь над тим, що за кожним твердженням, законом, теорією, за кожним винаходом, які ми вивчаємо, стоять люди?  Фізика, її світ створювалась багатьма вченими різних національностей. Природно, що кожна нація знає, цінує і пишається своїми вченими, фізиками в тому числі.

 Ми познайомимось сьогодні з досягненнями двох вчених- українця І.Пулюя і німецького фізика В.Рентгена, які займалися дослідженням провідності газів і спричинилися до створення сучасної фізики.

Іван Пулюй  за висловом австрійського професора В. Нормана "належав до тих, хто у другій половині XIX-го на початку ХХ-го формував світ". Він дуже багато і плідно експериментував з газорозрядними трубками, спричинившись до відкриття X-променів.

Німецький вчений В.Рентген також експериментував з газорозрядними трубками.  Отримавши невідоме свічення, яке проникало навіть крізь тканини людського тіла, він дав йому назву «Х-промені» і перший опублікував свої результати в пресі. Згодом  Рентгену була присуджена  Нобелівська премія за це відкриття

Урок відбудеться у вигляді ділової гри, особливістю якої є форма: урок-семінар. Уявимо собі що до нас на семінар, присвячений вивченню наукової спадщини І. П. Пулюя  та В.Рентгена приїхала група «англомовних» учнів. В наш час тотальної глобалізації відносин між народами – це, до речі, цілком реальна можливість. Багато наших учнів, студентів їдуть навчатися в закордонні школи, ліцеї університети і навпаки. На канікулах організовується так звані "літні школи", де протягом кількох тижнів спільно навчаються різномовні студенти. Існує ціла мережа різноманітних фондів, як займаються фінансуванням навчання учнів, студентів у навчальних закладах Європи, Америки. Найнеобхіднішою умовою для цього є знання іноземної мови: спершу для того, щоб вибороти таке право, а далі  для того, щоб гідно представляти Україну у будь-якому куточку світу.

Такі перспективи для вас в майбутньому, але готуватись до такої ситуації, програвати її, вчитися дискутувати, використовуючи англійську мову ми розпочнемо вже зараз на уроці фізики.

Таким чином, група "україномовних" учнів висвітлить вклад І. П. Пулюя в розвиток світової науки, а група "англомовних" учнів – вклад В. Рентгена, експерименти якого з використанням газорозрядних трубок привели до одного з найвідоміших відкриттів у фізиці – відкриття X-променів.

При підготовці до семінару групи детально опрацьовували як свою тему, так і матеріал "опонентів" і підготувати для них ряд запитань, якими вони обміняються в ході обговорення ("англомовні" учні доповідають, ставлять запитання, відповідають на англійській мові, спілкування відбувається через "перекладача"). Відповідає на запитання за дорученням групи один із учнів після обговорення. Переможе в грі група, яка здобуде більшу кількість балів.

3.   ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

3.1. Моделюється відкриття семінару.

Вітальне слово керівника семінару (вчитель); звернення до учасників; оголошення теми семінару; представництво груп і їх "наукових координаторів", "перекладачів", доведення регламенту.

3.2. Доповіді групи "україномовних учнів".

1 -й учень. Біографія І. П. Пулюя.

  Народився Іван Пулюй 2-го лютого 1845р. в містечку Гримайлові на Тернопільщині в сім'ї освіченого і заможного рільника Павла Пулюя, що у 1861-1865 роках був посадником (бургомістром). Родина українська, релігійна, щиро прихильна до рідного слова. У віці шести років хлопця записали до школи, де він вчився легко і захоплено. Коли прочитав усе, що міг здобути на рідній мові , то позичав чи купував книжки польські і російські. Навчаючись у польській гімназії в Тернополі, найбільше зацікавлення виявив до фізики, математики, астрономії. Чи не щодня долав десять кілометрів, добираючись до гімназії, яку закінчив з відзнакою.

 Слухняний син батьків, вписався на теологію Віденського університету. Дорога до Відня в півтори тисячі кілометрів пролягала з Гримайлова через Львів, Краків, Прагу. Діставався пішки майже цілий місяць, перебиваючись з хліба на воду. Студіюючи теологію, відвідував заняття з фізики, математики на філософському факультеті. Здобув диплом з відзнакою, проте висвятитись на священика не виявив бажання, чим виклав батьківську немилість – його відцуралися. Проти волі батьків подався студіювати фізику, математику, астрономію. Заробляв репетиторством, іноді випадало мати до десяти учнів. Це забирало багато часу, зв'язувало руки, однак мусив терпіти. Виручали витривалість і принциповість. У 1872 році Пулюй отримує диплом гімназійного вчителя математики і фізики. В 1877 році здобуває науковий ступінь доктора наукової філософії Страсбурзького університету.

Впродовж 1877-1883p. працював асистентом фізичної лабораторії та приват-доцентом у Віденському університеті, викладаючи і одночасно проводячи наукові дослідження. З 1882 р. починає займатися проблемами електротехніки.

У1882 р обіймає посаду технічного директора електротехнічного бюро у Відні, потім працює технічним консультантом у будапештській фірмі "Ганц", яка мала у Відні свій філіал і виробляла електричні лампи. Саме тут був реалізований дотепний проект Пулюя з виробництва ламп різної форми. Саме тут результатом його працю стало вперше у світі застосування світлової реклами , попередниці сучасних неонових вогнів. Тут він винайшов і запровадив у виробництво найкращі на той час електричні лампи.

Добившись швидкого успіху і визнання у промислових колах, Пулюй у 1884р. отримує запрошення на посаду професора експериментальної і технічної фізики Німецької технічної школи у Празі. Швидко прийшов авторитет, про що свідчить обрання його ректором на 1889/1890рр. В Німецькій технічній школі Пулюй викладає фізику, засновує кафедру електротехніки, якою керує до виходу на пенсію в 1916 році.

На свої лекції власноручно, зазвичай по ночах, виготовляє прилади ,своїми поясненнями вміє захопити і зачарувати студентів. Його фізичний кабінет був для нього святинею, його життям. У дослідах з електромагнетизму, змінних струмів, самоіндукції Пулюй займав провідне місце не тільки в Чехії, а й у Австрії та Німеччині. Одночасно проводить глибокі дослідження процесів у газорозрядних трубках, особливо детально працює над дослідженнями катодних променів.

Помер Пулюй 1918 року у Празі, де і похований. На його честь встановлено меморіальні таблиці у Відні та Празі. На таблиці у Празі викарбовано: "Тут жив і дня 31 січня р. б. 1918 помер професор доктор Іван Пулюй, український вчений і дослідник."

2-й учень. І.Пулюй - фізик

Після закінчення  навчання у Віденському університеті  в   1872 р.  молодий  вчений почав працювати у  фізичній  лабораторії  професора Лянга  про  цьому  ж  університеті  де займався дослідженням внутрішнього тертя та дифузії в газах та їх сумішах. Свою наукову працю Пулюй продовжує під керівництвом професора Кундта в Страсбурзькому університеті. На той час Кундт був засновником відомої наукової школи фізиків-експериментаторів (до якої, зокрема, належав невідомий тоді ще світові К.Рентген та талановитий серб Н.Тесла). Пулюй продовжував дослідження властивостей газів і парів і після двох років праці в професора Кундта виростає в самостійного науковця з глибокими знаннями та широким спектром наукових зацікавлень. Тут 1877 року він одержує науковий ступінь доктора натуральної філософії зі спеціальності фізика.             

Пулюй ґрунтовно досліджує природу газорозрядних процесів під дією катодних променів у вакуумних трубках. Світовий рівень його фізичних досліджень засвідчують високе визнання сконструйованих ним апаратів на всесвітніх (1878, 1881рр.) та міжнародних виставках, де були відзначені медалями і преміями. Ці апарати дотепер перебувають у музеях Відня, Парижа, Лейпціга та Праги.

Вже у працях початку 80-х років Пулюй першим із тогочасних фізиків сформулював ідеї щодо природи катодних променів. Він писав, що катодні промені це – "Матерія, яка заповнює простір і складається з механічно відірваних частинок електродів, заряджених негативною електрикою, які рухаються прямолінійно з великою швидкістю" (слід пам'ятати, що це твердження було висловлено в час, коли переважна більшість фізиків аж до середини 90-х років помилково вважали катодні промені своєрідними електромагнітними хвилями). З погляду сьогоднішнього дня ми бачимо, що вони дуже близькі до сучасного їх розуміння,  базованого на електронній теорії будови речовини.

Результати досліджень катодних променів опубліковано Пулюєм у Записках Імператорської академії Наук у 1880-1882 pp. у Відні, а згодом Лондонське фізичне товариство видало переклад монографії в одній із книг серії, присвяченій найвидатнішим досягненням тогочасної фізичної науки.

3-й учень. І. Пулюй біля витоків відкриття Х-променів

Наукові праці І.Пулюя торували шлях до епохальних відкриттів кінця 19-го ст., а саме до відкриття Х-променів та електрона. Ці відкриття, що заклали підвалини сучасної фізики і революціонізували все природознавство та технічний прогрес були підсумком тривалих досліджень цілої плеяди видатних вчених, серед яких одне з почесних імен належить нашому знаменитому землякові.

Відомо, що вперше про відкриття Х-променів було проголошено Рентгеном 23 січня 1896 р. Вже через три тижні І.Пулюй виголосив доповідь про власні дослідження Х-променів у Німецькій Вищій Технічній Школі в Празі. Статті І.Пулюя "Про виникнення Рентгенових променів та їхню фотографічну дію “було опубліковано 13 лютого і 5-го березня 1896 року. І.Пулюй найглибше і найтонше зрозумів і пояснив фізичну природу Х-променів, як результат зіткнення атомів і молекул з швидкими зарядженими частинками. Йому належить відкриття іонізаційної здатності Х-променів. Він домігся найвищої якості Х-променевих фотографій, опублікованих у європейській пресі. А виконана у США одним з пулюєвих електровакуумних апаратів рентгенограма вперше у світі зафіксувала перелом людської кінцівки. Власноручно виготовлені І.Пулюєм лампи його конструкції були попередниками Х-променевих трубок: окремий антикатод похило розташований відносно осі променя, що падає на нього. Така трубка була створена і описана вченим за 14 років до відкриття Х-променів.

4-й учень. Вклад І.Пулюя в розвиток електротехніки

Іван Пулюй був також одним із піонерів у розвитку електротехніки, а отже, і промислової революції на переломі 19-20 ст. У своїй електротехнічній діяльності він займався такими різними питаннями як конструювання лампочок розжарення та технологія виготовлення ниток до них; організація фабрики для їх виробництва; проектування та будівництво електростанцій. Йому належать винаходи сигнального телефонного апарата, захищеного від високовольтних струмів телефонної станції, електричний телетермометер, лампа для гірників та інші пристрої, запатентовані в різних країнах Європи.

У Німецькій вищій технічній школі в Празі І.Пулюй створив новий навчальний предмет – електротехніку, забезпечив цей курс відповідною матеріально-технічною базою. Він був одним із співзасновників Віденського електротехнічного товариства та президентом такого ж товариства у Празі.

Вчений приймав активну участь в редагуванні технічних журналів. Його перу належать теоретичні праці, присвячені розрахункам електричних мереж змінного електричного струму із самоіндукцією.

За видатні заслуги в розвитку електротехніки ім'я І.Пулюя називалось   серед чотирьох "найвидатніших фахівців Європи" (М.Нарбегсгубер). Німецький математик Г.Ковалевський писав: "У Німецькій політехніці у Празі були різні славні люди. До них слід зарахувати, насамперед, тодішнього професора електротехніки І.Пулюя... Ніколи в житті я більше не зустрічав такої особистості як І.Пулюй ".

5-й учень. І.Полюй - громадянин і патріот.

Протягом усього життя Пулюй плідно і напружено докладав зусиль, спрямованих на національне відродження України. Вчений вів тривалу боротьбу за створення українського університету у Львові (статті в газетах, депутації до міністерств, листування). Позитивне рішення про це австрійського уряду було врешті прийнято, але перша світова війна стала на перешкоді його реалізації.

Пулюй активно працював, як дійсний член Наукового Товариства ім. Т.Г.Шевченка. Вчений організовував фонди для підтримки студентів-українців, які навчались у Відні та Празі, допомагав біженцям з Галичини під час війни, морально підтримував Українських Січових Стрільців (виступав на зборах, публікував статті в газетах). Постійно публікував брошури та статті німецькою мовою про політичне становище в Україні, її геополітичну роль на Європейському континенті, висловлював у цих публікаціях концепцію побудови незалежності, увільненої з-під царського гніту Української держави, яка має стати ключем до миру і стабільності в Європі.

Про ту роль, яку відігравало в його житті служіння українській національній ідеї, можна судити з висловлювання самого І.Пулюя: "Електротехніка, та величава наука, на полі котрої я чимало потрудився близька і дорога моєму серцю, але ще ближча і дорожча наша мова, наша література і доля нашого народу".

3.3. Доповідні групи " англомовних учнів ".

 Student A.  Laboratory Surprises Caused the Birth of Modern Physics

The accepted birth of modern physics of matter begins in the remarkable few years between 1895 and 1898. In Germany, England, and France laboratory surprises occurred.

The stage for the first surprised was set by Philipp Lenard [1862 - 1947] colleagues, who was an assistant of Hertz's. In 1892 he managed to coat the end of a Crooke's tube with a very thin layer of aluminum... through which he was able to transmit the cathode rays into air beyond the tube. Now, this was quite spectacular: the cathode rays penetrated what was presumed to be an opaque, solid wall of metal. It was this experiment that led a careful and rather unspectacular German professor to worldwide recognition.

On November 8, 1895, at the University of Wurzburg, Wilhelm Roentgen's attention was drawn to a glowing fluorescent screen on a nearby table. Roentgen immediately determined that the fluorescence was caused by invisible rays originating from the partially evacuated glass Hittorf - Crookes tube he was using to study cathode rays. Surprising these mysterious rays penetrated the opaque black paper wrapped around the tube. Roentgen had discovered X rays, a momentous event that instantly revolutionized the field of physics and medicine.

 

Переклад:

1-й учень. Несподівані експериментальні результати, які привели до зародження сучасної фізики

 Вважається, що сучасна фізика зародилася в період між кількома чудовими роками від 1895 до 1898 років. В лабораторіях Німеччини, Англії і Франції одні за одним почали з'являтися неочікувані  результати.

Першим з такою несподіванкою зіткнувся Філіп Ленард, який був асистентом Герца. В 1892 він здогадався покрити кінець трубки Крукса дуже тонким шаром алюмінію... через який, як виявилося, проникали катодні промені в повітря за межі трубки. Це було  неймовірно: катодні промені проникали через тверду металеву перешкоду, яка повинна була бути непроникною для них. Це був власне той експеримент, який привів обережного і, скоріше, непоказного німецького професора до світового визнання.

8 листопада 1895 року в університеті у Вюрсбурзі увага Вільгельма Рентгена була прикута до свічення флуоресцентного екрана на сусідньому столі. Рентген негайно визначив, що свічення спричинене невидимими променями, які проходять із скляної трубки Гайторфа-Крука, яка знаходилась на певній відстані і яку він використовував для вивчення катодних променів . Подив викликало те, що ці таємничі промені проникають крізь світлонепроникний чорний папір, який обгортав трубку довкола.

Рентген відкрив Х-промені і це було важливою подією, яка цілком революціонізувала  фізику і медицину.

Student В.  William Roentgen's Career

His career beset by more than its share of difficulties. As a student in Holland, Roentgen was expended from the Utrecht Technical School for a prank committed by another student. Even after receiving a doctorate, his lack of a diploma initially prevented him from obtaining a position at the University of Wurzburg.

Не had been transferred within the German university system four different times and was not likely to go much higher. At Wurzburg he lived upstairs from his laboratory and from there, he continued his pedantic and careful work. A competent experimenter, he made good measurements of standard quantities in electromagnetics and materials. He was productive, an author of 48 careful, unspectacular papers at the age of 50 when lightening struck.

He even was accused of having stolen the discovery of X - rays by those who failed to observe them. Nevertheless, Rontgen was a brilliant experimentalist who never thought honors or financial profit for his research. He rejected a title (i. e. von Roentgen) that would have provided entry into the German nobility, and donated the money he received from the Nobel Prize to his University. Roentgen did accept the honorary degree of Doctor of Medicine offered to him by the medical faculty of his own University of Wurzburg. However, he refused to take out any patents in order that the world could freely benefit from his work. At the time of his death, Roentgen was nearly bankrupt from the inflation that followed WWI.

 

Переклад:

2-й Учень. Науковий шлях В.Рентгена

Кар'єра Вільяма Рентгена була непростою. Ще студентом  Рентген був виключений з Технічної школи у Голандії із-за витівки, вчиненої іншим учнем (відсутність диплому пізніше стояла на перешкоді до здобуття становища у наукових колах). Його чотири рази переміщали в німецькій університетській системі і було малоймовірним,що він  досягне чогось значного. У  Вюрзбурзі він жив над своєю лабораторією, де продовжував  педантичну і уважну працю. Як компетентний експериментатор Рентген здійснював вимірювання зразків електромагнетиків, спостерігав магнітні поля, які створювалися рухомими діелектриками, розміщеними в однорідному електричному полі На той час він був продуктивним автором 48-ми обережних непоказаних статей, коли раптом "спалахнула блискавка"-Рентген здійснив відкриття Х-променів.

 Пізніше Рентгена навіть звинувачували у крадіжці відкриття Х-променів у тих вчених, які не надали відповідного значення спостереженню цих променів. Тим не менше, Рентген був блискучим експериментатором, який ніколи не шукав визнання чи фінансової користі від своїх досліджень. Він відмовився від титулу (ван Рентген), який забезпечив би йому входження до верхівки німецького суспільства і пожертвував частину грошей, які одержав з Нобелівської премії на свій університет. Він  прийняв  почесне звання Доктора медицини, який  йому присвоїв медичний факультет університету у Вюрзбурзі. Однак, вчений відмовився від будь-яких патентів, для того, щоб світ міг вільно користуватись його роботою. В момент смерті Рентген був майже банкрутом - внаслідок інфляції, що настала після Першої світової війни.

Snudent C. Discovery

One of the well known stories in physics is the tale of the discovery X-rays. During the evening of November 8Л, 1895 Roentgen was working alone in his laboratory, studying the penetration of cathode rays through different materials. Roentgen was exploring the path of electrical rays passing from an induction coil through a partially evacuated glass tube. Although the tube was covered in black paper and the room was completely dark, he noticed that a screen covered in fluorescent material was illuminated by the rays. He later realized that a number of objects could be penetrated by these rays, and that the projected image of his own hand showed a contrast between the opaque bones and the translucent flesh. He later used a photographic plate instead of a screen, and an image was captured. In this way an extraordinary discovery had been made: that the internal structures of the body could be made visible without the necessity of surgery.

For weeks afterwards he secretly kept repeating the experiment, telling nobody but his wife. He told her that he was doing something so strange that if people learned about it they would say that "Roentgen has really gone crazy." Finally, on January first, 1896 he sent numerous copies of a report of his findings, with a picture of the bones of his hand to various labs around Europe. Then he waited.

 

Переклад:

3-й учень. Відкриття

Одна з відомих історій у фізиці - це розповідь про відкриття рентгенівських променів. Ввечері, 8-го листопада 1895 року Рентген самотньо працював у своїй лабораторії, вивчаючи проходження катодних променів через різні матеріали.

Рентген досліджував шлях проходження електричних променів від індукційної котушки через вакуумну скляну трубку. Незважаючи на те, що трубка була покрита чорним папером, а кімната була повністю темною, він зауважив, що прозорий екран, вкритий люмінесцентним матеріалом, був освітлений променями. Пізніше він зрозумів, що ці промені можуть проникнути через велику кількість різних тіл. Врешті Рентген помістив свою руку на шляху променів, то побачив на фотографії її кістяк.

Пізніше він використовував фотографічну пластину замість екрана, і отримав зображення. Таким чином було здійснене надзвичайне відкриття, що внутрішня будова тіла може бути  видимою без втручання хірургії.

Протягом шести тижнів він повторював свої експерименти, не розголошуючи результатів нікому, крім дружини. Він повідомив їй, що працює над чимось настільки незвичайним, що люди, почувши про це, можуть сказати, «Рентген справді божевільний».

Завершивши роботу 1-го січня 1896 року, вчений відіслав декілька копій доповіді про своє відкриття разом з фотографіями до кількох європейських лабораторій і став чекати.

Student D. World- Wide Reaction on the Discovery of X-rays

One of those to receive his mailing was Henri Poincare (1854-1912), who hastened to transmit it the French Academy des Sciences on January 20, 1896. Roentgen's paper was quickly reprinted in Nature, Science and other Journals within weeks. He received letters of congratulations from around the world. Rutherford wrote about his boss to his fiancée in late January, 1896, "The Professor (J.J. Thomson) has been very busy lately over the new method of photography discovered by Professor Roentgen... nearly every Professor in Europe is now on the warpath."

The reaction world-wide was proportional to the magnitude of this discovery: five more observations were reported in a week of the Paris announcement. Within three more weeks, X-rays were used to set the broken arm of young boy in Dartmouth, New Hampshire. Within a year, a thousand papers were published on the phenomenon.

The Queen of Portugal even used X-ray photographs trying to convince women of the damage caused by tightly drawn corsets. Now the best known application of X-rays is radiography or X-ray imaging.

 

Переклад:

4-тий учень. Світова реакція на відкриття Х-променів

Один із тих, хто отримав повідомлення Рентгена був Г.Пуанкаре, який спішно переправив повідомлення до Французької академії наук 20 січня 1896 року. Стаття Рентгена була швидко надрукована в журналі «Природа, наука» та інших журналах протягом кількох тижнів. Рентген почав отримувати листи з привітаннями з цілого світу. Резерфорд написав у листі про свого керівника: «Професор (мова про Д.Томпсона) дуже інтенсивно займається новим методом фотографування, який відкрив професор Рентген. У Європі майже кожний вчений зараз займається цим».

Реакція вчених всього світу відповідала важливості цього відкриття. Лише протягом одного тижня в Парижі повідомлялося про 5 інших спостережень.. Ще через 3 тижні X- промені були використанні для спостереження зламаної руки молодого хлопця в Дортмунді.

Протягом року на цю тему було опубліковано більше тисячі статей. Навіть Королева Португалії використовувала X - промені, намагаючись переконати жінок у шкоді, яку приносять здоров 'ю тісно зашнуровані корсети.

Тепер найбільш відомим використанням X- променів є застосування їх у медицині.

Student F. William Roentgen -The First Nobel.

Roentgen only gave one talk on his discovery. In late January of 1896, he addressed the Physical -Medical Society of his home institution where he was received with tumultuous applause. Inexplicably Roentgen, himself, published only two more papers on the subject, returning instead to his previous work. In 1900 he moved to Munich where he became the director of the Institute for Experimental Physics and then received the first Nobel Prize for Physics in 1901. Shy about public speaking and the publicity that his work had generated, he literally snuck out of Sweden to avoid having to give the Nobel Lecture.

Roentgen also did many other things. He investigated the specific temperature of gas, the refraction of light in liquid under pressure, the optical and electrical properties of quartz and the magnetic and electrical reactions of other substances.

Roentgen also received the Rumford Medal of the Royal Society of London in 1896. He made discoveries in mechanics, theology, and electricity.

Переклад:

5- й учень. В. Рентген — перший Нобелівський лауреат в області фізики

Рентген лише один раз виступив публічно на тему свого відкриття – в кінці січня 1896 року на засіданні Фізико-медичного товариства університету,в якому він працював,де доповідь була вшанована бурхливими оплесками. Незрозумілим залишається, чому вчений опублікував лише дві наукові статті про Х-промені, перервав роботу над їх дослідженням і повернувся натомість до своїх попередніх експериментів.

В 1900 році Рентген переїхав до Мюнхена і зайняв посаду директора Інституту експериментальної фізики.

Рентген був першим фізиком, який одержав в 1901 році Нобелівську премію за своє відкриття. Соромлячись публічних виступів і популярності, яку викликала його робота він практично втік зі  Швеції,  відмовившись від виступу з Нобелівською лекцією.

Рентген здійснював і інші дослідження. Він займався температурними особливостями газу, заломленням світла у рідинах під тиском, оптичними і електричними властивостями кварцу, магнітними і електричними властивостями. Рентген також: був нагороджений медаллю Лондонського Королівського товариства.

Рентген здійснив наукові відкриття в механіці, термодинаміці і електриці.

 

4. УЗАГАЛЬНЕННЯ, КОНКРЕТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

4.1. ЗАПИТАННЯ ГРУПИ «УКРАЇНОМОВНИХ» УЧНІВ ДО «АНГЛОМОВНИХ»

1. Відомо, що газорозрядні трубки, які були використані Рентгеном в експериментах  з Х-променями, створив І.Пулюй. Ці прилади експонувалися на міжнародних виставках, були відзначені медалями і преміями протягом 14-ти років до відкриття X-променів у 1895р.

 Чи мав В.Рентген свої прилади? Чи експонував їх? Чи одержував відзнаки ?

(Відповідь: Ні. Рентген розпочав експерименти з газорозрядними трубками лише у 1895р.)

 

2. Рентген займався зовсім іншими дослідженнями, не пов’язаними з проходженням електричного струму у вакуумі. Що наштовхнуло Рентгена на експерименти з газорозрядними трубками?

(Відповідь. Дослід Ленарда. Катодні промені проходили через дуже тонке алюмінієве віконце в повітря, де вони створювали гарне свічення на відстані кількох міліметрів.)

 

3. Як розумів Рентген природу відкритих ним X-променів?

(Відповідь: Рентген, як і Герц та Ленард помилково вважав X - променів своєрідними електромагнітними хвилями)

 

4. Чи досліджувалась наукова спадщина Рентгена, його архів, щоб спростувати звинувачення у незаконному присвоєнні відкриття X - променів?

(Відповідь: Архів Рентгена не існує, оскільки він заповів спалити свій архів після смерті)

4.2. ЗАПИТАННЯ ГРУПИ «АНГЛОМОВНИХ»  УЧНІВ  ДО «УКРАЇНОМОВНИХ»

1. Як І.Пулюй пояснив природу катодних променів?

(Відповідь: Матерія, яка заповнює темний простір, складається з механічно відірваних частинок електродів; вони заряджені негативною електрикою і рухаються прямолінійно з великою швидкістю)

 

2. Чи могли Пулюй та Рентген знати один одного?

(Відповідь: Так. Пулюй два роки працював у Страсбурзькому університеті в проф. Кундта. Тут він познайомився з сербом Ніколо Тесла та невідомим ще тоді Рентгеном)

 

3. На  основі  яких  досліджень  Пулюя   можна  стверджувати,   що   він   був  співзасновником рентгенології?

(Відповідь: Наукові роботи Пулюя підготували грунт для відкриття X - променів, він першим сформував ідеї про фізичну природу X - променів, домігся найвищої якості X - променевих фотографій, відкрив іонізаційну здатність X - променів)

 

4. Які досягнення І.Пулюя в електротехніці?

(Відповідь: Конструювання ламп розжарювання, лампа для гірників, електричний телетермометр, проектування та будівництво електростанції, винайшов сигнальний телефонний апарат, створив нову навчальну дисципліну - курс електротехніки.

5. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

 

6.3АКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

На нашому уроці ми мали можливість побачити, що відкриття, які заклали підвалини сучасної фізики і здійснили революцію в природознавстві та технічному прогресі були підсумком тривалих досліджень цілої плеяди видатних вчених, серед яких почесне ім'я належить нашому землякові І.Пулюю. Наш урок дав можливість чітко уявити собі його величину на тлі світової науки. Я сподіваюся, що знання отримані вами і в процесі підготовки до уроку, і протягом самого уроку міцно і назавжди увійдуть у ваш розум і серце.

Дякую всім за активну працю.

Навчально-методична література:

1. Ліпсом Г. "Великі експерименти в фізиці".
2.  Шендеровський Василь. Нехай не гасне світ науки.  Книга перша. Третє видання. За ред. Е. Бабчук.  Київ, Простір, 2009, стор. 228 - 240.
3.  World of physics. – №1, 2002.
4. http://www.bl.uk/learning/cult/bodies/xray/roentgen.html/ Roentgen's discovery of the x-ray
5. https://explorable.com/wilhelm-conrad-roentgen/ Wilhelm Conrad Roentgen And The Discovery Of X-Ray Beams