Інтегрований урок з літературного читання і образотворчого мистецтва

Інтегрований  урок.Читання  і  образотворчого мистецтва.

Читання.Тема:Закріплення звуків [д], [д'], букви Дд. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ «ПАРК НА ПУСТИРІ».  Розповіді дітей про свої спостереження та участь у садінні дерев.

Образотворче  мистецтво. Тема: Краєвид  із  деревом.Поняття про  лінію  горизонту.Розміщення  елементів зображення  із  дотриманням  їх  просторового  взаєморозташування. Малювання  краєвиду  з  деревом(акварельні  фарби або гуаш) Альбом (ст.24,25)

Мета  уроку: закріпити знання учнів про звуки [д], [д’], букву Дд («де»); удосконалювати читацькі навички учнів; закріплювати артикуляційно-слухові дії зі звуками; розвивати зв’язне мовлення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до природи, працелюбність.                                                              Мета:                                                                                                                            навчальна: розкривати учням поняття «лінія зламу земля—небо», «лінія горизонту»; ознайомлювати дітей із ускладненням палітри, правильною побудовою композиції на аркуші паперу; закріплювати розуміння поняття лінії та навички створення , необхідного кольору змішуванням спектральних кольорів; навчати уміння передавати настрій за допомогою ліній; навчати учнів розподіляти площини на горизонтальні й вертикальні; активізовувати спостережливість, фантазію, сенсорні уміння  і навички;

розвивальна: розвивати дрібну моторику руки, естетичне сприйняття учнями  навколишнього світу; стимулювати розвиток допитливості й уяву;

виховна: виховувати розуміння понять «дружба», «колективізм».

Оснащення: навчальні плакати;  репродукції картин відомих художників;  аудіозапис (П. Чайковський п'єса «Жов­тень» з циклу «Пори року»); ТЗН; альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; ,https://www.youtube.com/watch?v=Dm15VMiEkoE (відео для  уроку обр.мистецтва)

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Робота над чистомовкою                                                                                                      Ду-ду-ду, ду-ду-ду! Грає хлопчик на дуду. Ді-ді-ді, ді-ді-ді! Рибка плаває в воді. Де-де-де, де-де-де! Котика нема ніде. Да-да-да, да-да-да! Скоро буде середа. Ду-ду-ду, ду-ду-ду! Я гуляти скоро йду.

 III. ЗАКРІПЛЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Гра «Поміть різницю»

— Послухайте і скажіть, якими звуками різняться між собою слова: воро- на — ворота, дам — там, лани — лини, рис — рись, тінь — лінь, палка — бал- ка, малина — калина.

 2. Гра «Звук заблукав» На галявині весною виріс зуб (дуб) молодий.

3. Гра-змагання «Склади більше слів»

 Робота в групах — Складіть якомога більше слів з вивченими буквами. Учні називають слова, а вчитель стежить за тим, щоб до складу слів входи ли тільки вивчені букви.

4. Робота над загадками. Звуковий аналіз слів-відгадок

  Ці розумні свистуни Всім відомі з давнини. Здогадатись ви повинні: В хвилях граються... (дельфіни).

 Це цікаво знати! Дельфіни мешкають у воді. Проте дихають вони повітрям, як тварини- ссавці, що живуть на суші. Дельфіни живуть стадами по 15–40 тварин. Плавають зі швидкістю до 50 кілометрів за годину. Спілкуються вони між собою цокотінням і свистом.

 В морі цар Нептун живе, Дуже любить він желе.

 Це желе із бахромою Плава у воді за мною.

 Здогадались, любі друзі? Не желе це, а... (медузи).

Злий, зелений пароплав В ріках Африки пірнав.

Хто назустріч пропливає, Пароплав усіх ковтає. (Крокодил) Фізкультхвилинка Щось стомились ми сидіти,                                                       Треба трохи відпочити. Руки вгору, руки вниз,                                                          На сусіда подивись. Руки вгору, руки в боки                                                                        І зроби чотири скоки. Ось так! Ось так! Ось так!                                                    Плесніть у долоньки раз. За роботу! Все гаразд.

5. Робота за Букварем (с. 70–71)

1) Розвиток мовлення. — Яку роль у житті людини відіграють рослини? — Як людина піклується про своїх зелених друзів?

2) Робота за малюнком. — Кого ви бачите на малюнку? — Що роблять діти?

3) Опрацювання тексту «Парк на пустирі».

Учитель з’ясовує значення слова пустир, спираючись на споріднене слово пусто (порожньо), — місце, нічим не заповнене, на якому не ростуть культур- ні дерева, кущі, квіти.

а) Виразне читання тексту вчителем. — Що вирішили зробити діти? — Хто їм допомагав посадити парк?

б) Читання тексту окремими учнями вголос по невеликих частинах. — Де знаходився пустир? — Хто керував роботою на пустирі? — Що порадила Даринка? — Хто носив воду від ставка?

в) Гра «Рибки». Самостійне напівголосне читання тексту учнями. — Які дерева посадили в парку? — А які інші дерева ви знаєте?

 4) Робота над скоромовкою «Ми  носили воду в ситі...». Учні читають скоромовку тихо і повільно, потім — голосніше та швидше, далі — голосно і швидко.

5) Читання тексту, поданого рукописним шрифтом. Клен, сосна і липа — дерева. А крокуси, іриси і канни? .

IV. Розповідь учителя.Підготовка  до  практичної  роботи.

• Уявімо, що кожний із нас — маленьке дерево, і потягнемося до сонечка. (Учні виконують указівки вчителя.) Ми тягнемося до сонечка і намагаємо­ся дістати його пальчиками. Але раптом налетіла хмара, пішов холодний осін­ній дощ. Який холодний вітер! Він згинає дерево, зриває з нього жовте листя. (Учитель пропонує учням відтворити настрій дерева за допомогою рухів).

 (Розповідь супроводжується аудіозаписом п’єси П. Чайковського «Жов­тень» з циклу «Пори року».)

• Подумаймо, де росте наше дерево. Подивіться на ілюстрації. На одному ма­люнку дерев багато, а на іншому — одиноке дерево стоїть на відкритому місці.
• Якщо ми хочемо намалювати дерево, якому самотньо і холодно, то який малюнок ми оберемо? (Одиноке дерево)
• Чому? (На самоті завжди важче, ніж із друзями.)

Наше дерево росте на землі й тягнеться гілками до неба. Щоб зобразити це на пласкому аркуші паперу, художники вирішили проводити лінію, що від­окремлює небо від землі, і назвали її лінією горизонту. Якщо ми вийдемо на вулицю, то ніколи не побачимо цю лінію накресленою. Вона існує лише в нашій уяві. Тому її називають умовною. Просто ми з вами домовимося, що все, що розташоване вище лінії горизонту,— це небо, а все, що розташоване нижче,— земля. Художники намагаються не проводити лінію горизонту точно посередині аркуша — малюнок виходить нудним. Лінію слід розташовувати або вище, або нижче від середини аркуша паперу. Лінія горизонту дуже рідко є ідеально рівною. Вона піднімається, збігаючи на пагорби, і спускається в низини та яри. Наше дерево має рости на землі. І нам необхідно знайти для нього точне місце.. Якщо намалюємо дерево на лінії горизонту чи трохи вище за неї, можна подумати, що наше дерево літає, як птах. Якщо ми, навпаки, опустимо його дуже низько і почнемо малювати біля самого обрізу аркуша, здаватиметься,               що дерево «випадає» з малюнка. Тому слід розташувати початок стовбура приблизно посередині тієї ділянки, яку ми відокремили лінією горизонту як землю.                 

    Показ  невеличкого  відео https://www.youtube.com/watch?v=Dm15VMiEkoE (відео для  уроку обр.мистецтва)

Обговорення  побаченого.

Графічний конспект

V. Самостійна  практична робота  учнів.(Вчитель  допомагає дітям, які  цього  потребують)

VІ.ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ  УРОКУ.                                                                                  Виховна  бесіда  про бережливе ставлення  до  дерев.

Показ  робіт  учнів. Відбувається обговорення учнівських робіт.

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ                                                                                      — Чого навчалися на сьогоднішньому уроці?                                                                    — Що було найбільш цікавим?                                                                                             — Які завдання здалися складними?                                                                                  — Чого б хотіли навчитися на наступних уроках?