Інтегрований урок
з навчання грамоти
та предмету «Я досліджую світ».
Інсценізація української народної казки
«Рукавичка»
1 клас
Тема: українська народна казка «Рукавичка» - ляльковий театр та аудіювання з української мови.
Мета: розвивати зв’язне виразне мовлення, вчити використовувати у мові монологи, діалоги (не використовуючи термінологію), вчити свідомому рольовому читанню. Розвивати комунікативні уміння. Формувати вміння слухати, розуміти чуже мовлення. Пробудити інтерес до читання та вивчення української народної творчості. Перевірити та закріпити знання з української мови, набуті на попередніх уроках.
Розвивати пам’ять, мислення, вміння співвідносити слова з предметами, удосконалювати навички сполучного використання зорового, слухового та тактильного аналізаторів, переводити внутрішні розумові дії у сферу практичної діяльності. Корегувати недоліки звуковимови, розвивати артикуляційний апарат та сприймання. Збагачувати словник.
Обладнання: ляльковий театр, ляльки (птах-говорун, дід, собачка Жучка, зайчик, лисиця, жаба, ведмідь, вовк, миша). Картки з завданнями з української мови. Магнітофон, диск з класичною музикою.
Хід уроку
Орг. момент. Пояснення гостям їх ролі у казці. (Задавати питання з карток, коли це буде потрібно за сюжетом.). Пояснення «акторам» правил поведінки, поки вони чекають свого виходу на сцену.
Основна частина.
Відкривається завіса ( зимовий ліс) Лунає музика.
З’являється птах.
Птах: «Я, птах-говорун,
Високо сиджу, далеко бачу,
Маю добру вдачу.
Все про всіх знаю, багато читаю,
Потім іншим розповідаю.
Інколи відповідати допомагаю.
Мову рідну я вивчаю,
Її люблю, не забуваю.
Рідну мову буду знати,
Берегти і поважати.»
Лунає музика. Виходить дід з собакою. Собака бігає під музику.
Дід: «Я, дід-дідуган, хмиз збираю по лісам.
Хмизу назбираю, піч розтоплю, їсти наварю.
Будем, Жучко, в теплі сидіти, наші старі кістки гріти».
Жучка: «Гав, гав».
Дід: « Будем, Жучко, у теплі, їсти з маком пироги.
Музика.
Птах: «Я цього діда добре знаю,
Бо він у лісі часто буває.
То ягоди, то хмиз збирає.
І завжди він разом зі своїм другом – собакою.
Вони ніколи, нікому не заважають.
Гілок не ламають,
Птахів не ганяють,
Звірів не ганяють.
Ходять собі лісом тихенько
Та пісень співають.
О, дивіться, щось на снігу лежить, Полечу, подивлюся.
- Та це ж рукавичка.
Мабуть, дід загубив. А тепла ж яка. Залізу, трішечки зігріюся, поки дід про неї не згадав.»
Музика. Вибігає заєць.
Заєць: «Я, зайчишко сірий, зовсім не злобливий.
Всіх люблю і поважаю, і себе не забуваю.
Люблю я танцювати і пісні співати.
Гей гоп! Гей гоп і пісні співати.
Диви, рукавичка! Хто, хто в рукавичці живе?»
Птах: «Я. птах-говорун. А ти хто?
Заєць: «Я, зайчик-побігайчик. Пусти мене до себе жити».
Птах: «Пущу, якщо зможеш дати відповіді на запитання наших гостей. 3 питання (у примітці)
Стали вони жити вдвох.
Музика. Виходить лисиця.
Лисиця: «У лісі, лісі темному – живе руда красуня.
У лісі, лісі темному – вона, як сонця світ.»
Яка гарна рукавичка! Хто, хто в рукавичці живе?
Птах: «Я, птах-говорун.
Заєць: Я, зайчик-побігайчик.
А ти хто?
Лисиця: Я, лисичка-сестричка.
Пусти мене до вас жити».
Птах : «Ми до себе пускаємо тільки тих, хто добре знає рідну мову. Загадайте лисичці 3 питання (у примітці)
Стали вони жити втрьох.
Музика. Виплигує жаба.
Жаба: « Ох. Маленькая, зелененька я.
Люблю я стрибати та пісні співати:
ква-ква, ква-ква, ква-ква…
Це що рукавичка? Хто, хто в рукавичці живе?»
Птах: «Я, птах-говорун.
Заєць: «Я, зайчик-побігайчик.
Лисиця «Я лисичка-сестричка. Ати хто?
Жаба: «Я жабка-зеленушка. Пустіть мене до себе.»
Пустимо, якщо ти добре вчишся і пам’ятаєш все, що ми вивчили.
Задайте жабці 3 питання. (У примітці)
Стали вони жити вчотирьох.
Музика. Шкандибає ведмідь.
Ведмідь: « Малина і мед – це гарний обід.
Треба десь лягти спати і нікому не заважати.
Я вже давно спав, але якийсь дід тут з собакою гуляв
І мене налякав.
А тепер мені, щось дуже їсти хочеться.
Рукавичка? Може, тут можна поспати чи поїсти?
Хто, хто в рукавичці живе?»
Птах: Я птах-говорун.
Заєць: Я зайчик-побігайчик.
Лисиця: Я лисичка-сетричка.
Жаба: Я, жабка-зеленушка.
А ти хто?
Ведмідь: «Ведмідь, який любить взимку спати, а не по лісу гуляти. Пустіть мене в рукавичку»
Птах: « Це рукавичка для розумників. Відповіді на питання даси, тоді заходь. 3 питання. ( у примітці)
Стали жити в п’ятьох.
Музика. Біжить вовк.
Вовк: «Вовк-вовчок, сірий бочок.
Кажуть, що я злий.
ви це чули?
Я тільки трішечки страшний,
А, насправді, я –добрий.
Яка гарна рукавичка. Хто, хто в рукавичці живе?»
Птах: «Я, птах-говорун.»
Заєць: «Я, зайчик-побігайчик».
Лисиця: «Я, лисичка-сестричка».
Жаба: «Я, жабка зеленушка»,
Ведмідь: «Я, ведмідь, який любить взимку спати, а не по лісу гуляти.»
А ти хто?
Вовк: «Я, вовчок, сірий бочок. Пустіть мене погрітися».
Ти згоден відповісти на 3 питання? 3 питання.(у примітці)
Стали вони жити вшістьох.
Музика. Біжить мишка.
Миша: «Мишка-норушка, мишка-постребушка.
Зернятка хапаю, за щоку ховаю,
У норку зношу.
Ой, ой, ой, яка велика рукавичка і яка повна. Там, мабуть, хтось живе.
Хто, хто в рукавичці живе?»
Птах: «Я, птах-говорун.»
Заєць: «Я, зайчик-побігайчик».
Лисиця: «Я, лисичка-сестричка».
Жаба: «Я, жабка зеленушка»,
Ведмідь: «Я, ведмідь, який любить взимку спати, а не по лісу гуляти.»
Вовк: « Я, вовчок, сірий бочок.»
А ти хто?
Миша: « Я, мишка-норушка. Пустіть в рукавичку. Я маленька, багато місця не займу.»
Багато місця, чи мало треба тобі, це не важливо. Головне, щоб відповіді змогла дати. 3 питання. (у примітці)
Стало їх у рукавичці семеро.
А тим часом у діда руки змерзли,і помітив він, що рукавичку десь загубив. Попросив він свого собаку піти пошукати.
Музика. Собака по сліду швидко рукавичку знайшов. Бачить, а рукавичка повна повнісенька звірятками. І став він просити звіряток повернути дідові рукавичку, а самим повернутися додому. Але звірята не хочуть.
Заєць: «Нам тут спокійніше, ніж дома.»
Ведмідь: «Нам тут тепліше ніж дома»
Жабка: «Тут сухо»
Вовк: « Вітер не дує»
Лисиця: «Затишно»
Миша: «Весело»
Собака. Постояв собака, подумав та і каже: «Розкажу я вам одну приказку. Може, що і зрозумієте»» Облітав журавель
Сто морів, сто земел,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:
Де найкраща земля?
Журавель відповідає: «Краще рідної не має»
Лисиця: «А собака правду каже. Темно тут, ніхто не бачить, яка я красуня.
Ведмідь: «А мені вже давно спати пора.»
Заєць: «Побігати хочеться»
Птах: 2 Давайте підемо всі по своїх домівках. Я щось звідси нічого не бачу, що у лісі діється. Всюди – добре, а дома – краще.»
Всі: «Пішли, пішли»
Птах: « А ти, Жучко, віднеси дідові рукавичку, а то ще руки поморозить. Він не молодий вже, а ми знаємо, що старших треба поважати і оберігати.
Музика. До побачення, ще зустрінемось. Виходять з-за завіси і кланяються.
Примітка
Завдання №1 Додай до незакінченого речення слово, а потім поділи його на склади.
2. Україна – мій рідний ( край. край. 1 склад)
3. Столиця України - … (Київ. Ки-їв. 2 склади)
4. Найбільша річка України - … (Дніпро. Дніп-ро. 2 склади)
5. Найвищі гори України - … (Карпати. Кар-па-ти. 3 склади)
6. Найбільше море України - … (Чорне. Чор-не, 2 склади)
7. Символи України - … (прапор, герб, гімн. пра-пор.2 склади
герб. 1 склад. гімн. 1 склад.)
8. Українська національна сорочка - … (вишиванка. ви-ши-ван-ка
4 склади)
9. Рослина, яку називають символом України - … ( калина.
ка-ли-на 3 склади)
Завдання № 2 Назви слово протилежне за значенням
1.Білий – чорний
2.Великий – малий
3. солодкий – гіркий
4.Довгий – короткий.
5. Твердий – м’який
6.Гарячий – холодний
7. Брудний – чистий
8.Добрий – злий
9. Працьовитий - лінивий
Завдання №3 Обери правильну відповідь з трьох запропонованих.
1.Кожне нове речення починаємо писати з а) маленької букви
б) великої букви
в) друкованої букви
2.В кінці кожного речення ставимо а) крапку
б) кому
в) апостроф
3.Назви міст, сіл починаємо писати з а) м’якого знаку
б) малої букви
в) великої букви
4.Прізвища, імена, клички пишемо а) великої букви
б) знаку оклику
в) маленької букви
5.Для позначення м’якості на письмі а) апостроф
б) крапка
в) м’який знак
6.Назви тварин, рослин пишемо з а) маленької букви
б) великої букви
в) коми
7. В українській мові голосних звуків а) 22
б) 6
в)16
8. Слово складається з а) речень
б) оповідань
в) звуків
9. Щоб позначити роздільну вимову приголосного і голосного на письмі використовують а)м’який знак
б) апостроф
в) крапку