ФІЛОСОФСЬКА ПОЕМА «МОЙСЕЙ» –ОДНА З ВЕРШИН ТВОРЧОСТІ І.ФРАНКА
Мета: пояснити біблійну основу сюжету, допомогти з’ясувати композиційне та ідейне значення прологу як духовного заповіту українського народу; познайомитись, хто з письменників і діячів мистецтва звертався до образу Мойсея; розвивати мовленнєву культуру; закріпити вивчене про поему та віршові розміри ; виховувати в учнів любов до України, шанобливе ставлення до історії народу
Методична мета: шляхом створення проблемних ситуацій, постановки та вирішення проблемних питань, які потребують знань з суміжних предметів, формувати в учнів цілісне світосприйняття, розвивати творчі здібності та здатність до наукових пошуків і узагальнень.
Тип уроку: інтегрований урок
...Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея... "П. Тичина
(Звернути увагу на логічний наголос.)
Життя багатьох українських письменників без перебільшення можна назвати подвигом. Серед них – Іван Франко, людина палкого серця, високих душевних поривань, щирих уболівань за долю українців; людина, творчість якої не може залишати байдужим, а особистість не може не викликати захоплення.
Робота з епіграфом
Проблемні запитання і завдання
Прочитати й у ході уроку осмислити думку Мікулаша Неврлія: "Перенісши біблійний сюжет на рідний грунт, Франко створив багатопроблемний філософський твір, який сягає корінням історичної долі українського народу, зачерпнути при цьому страдницької долі свого геніального творця ".
Як мають жити українці?
Якими шляхами йти до щастя?
Яким вождям довіряти свою долю?
III. Сприйняття матеріалу
Як і Шевченкове послання “І мертвим, і живим…”, поема І.Франка змушує замислитись: як жити українцям, на яких шляхах шукати щастя, яким лідерам довірити долю нації. Недаремно Олександр Білецький назвав її заповітом українському народові з метою нагадати, що навіть із віковічного рабства завжди є вихід.
Ставимо перед собою мету розкрити зміст і духовне багатство поеми, пояснити біблійну основу сюжету, з’ясувати композиційне та ідейне значення прологу як духовного заповіту українському народу, розглянути монументальність образу народного поводиря і пророка, дослідити, як трактували його художники і скульптори, порівняти образи Мойсея (біблійного, героя твору та самого автора, у творах мистецтва), провести аналогії із сучасністю.
Поштовхом для написання твору стала Революція 1905р. в Російській імперії. І.Франко розумів, що настав час великих змін, тому поставив перед собою завдання: зробити все, щоб витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю, здатну до самостійного культурного і політичного життя.
Записати в зошити
Тема: "Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом. Ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні".
І.Франко
Ідея: "Вірю в силу духа і в день воскресний твойого повстання."
І.Франко.
Твір складається з двох частин – ліричної (“Прологу”) й епічної (сюжетної). Пролог промовисто засвідчує, що поема спроектована в сучасну для автора українську дійсність, адже в ньому І.Франко ( який ототожнює себе з ліричним героєм) безпосередньо звертається до рідного народу.
Звучить музика Бетховена, учениця виразно читає пролог до поеми "Мойсей".
Перші рядки поеми “Мойсей”, мабуть, найповніше виражають стан душі І.Франка. Той народ, який викликає жаль і сором за рабську покірність, безпорадність, убогість і падіння моралі, – це український народ. Автор розкриває очі на нас самих. Ізраїльтяни, яких Мойсей виводить із рабства на шлях свободи,–це ми з вами нинішні: йдемо до берегів рідної обітованої землі, сваримося й сперечаємося: йти вперед чи повернути назад. Під ногами – “бідна аравійська пустеля”– з нестатками, духовною неміччю, слабкою вірою, але й маємо час подумати над своїм буттям. Гляньмо ж на себе очима українського Мойсея – І.Франка.
Щоб зрозуміти потужну силу Прологу, треба осмислити другу частину, в основі якої покладено легенду про Мойсея.
Переказ легенди про Мойсея з відео сюжетами.
В основу поеми автор поклав біблійний сюжет. Однак він не переспівує біблійну історію, а відокремлює один фрагмент.
Ось що пише сам І.Франко у передмові до одного з видань свого твору: «Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом. Ся поема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійному оповіданні».
Відомо, що шлях каравану з Єгипту до кордонів сучасного Ізраїлю займає близько 40 діб. Ізраїльський народ ішов сорок років. Чому?
Варіант відповіді
На це дає відповідь Біблія в книзі Числа, 14 розділ, 29, 33-34 вірші: "У цій пустині попадають ваші трупи від віку двадцяти літ і вище, що нарікали на Мене. А ваші сини будуть блукати по пустині сорок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки вигинуть ваші трупи на пустині. Числом тих днів, що розвідували ви той Край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день - сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною".
Отже, Ізраїль блукав через нарікання, через непослух, через зраду.
Символічність числа 40 (виступ учениці)
Біблійна історія Мойсея — невичерпне джерело тем та ідей для мистецтва. Художники, скульптори, композитори усіх часів і народів у своїх творах використовували біблійну тематику. Так і І.Франко, коли побачив скульптуру Мікеланджело вже не міг оминути цієї теми. До вашої уваги виступ С.І. про те, як образ Мойсея розкрито у художній культурі світу.
Крім Франка розробляв цю тему О.Олесь у драматичному етюді «По дорозі в казку» (1908). У творі розповідається про те, що народ заблудив у лісі і не може знайти стежки, щоб вийти з темряви на світло. З’являється він – юнак, який береться вивести заблуканих із мороку й указати їм шлях про прекрасну країну Казку. Одначе з часом він починає сумніватися у своїх силах, усвідомлює, що ще не доріс до місії провідника,під впливом сумнівів героя зневірюється і народ. Цей твір безпосередньо перегукується з поемою «Мойсей», але ні Франковий, ні Олесів герої не потрапляють до омріяного краю.
Також до образу Мойсея у світовій літературі зверталися Альфред де Віньї, фран. Письменник ХІХ ст., який написав поему «Мойсей», а також Юліуш Словацький, польський поет і драматург.
Робота над тезами статті Уласа Самчука "Нарід чи чернь?" (1941).
1.Хто ми? Нарід чи чернь? Нація чи маса?.. Організована, свідома, вигранена збірна одиниця без'язиких і безликих постатей?
2....не переконані внутрішньо, що весь той людський матеріал...вповні заслуговує на назву нарід. З жалем стверджуємо, що величезна маса живих людиноподібних істот не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і основних елементів: людську гідність і національну свідомість.
3.Почувати себе людиною,., почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках - значить зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це значить перекреслити своє моральне обличчя.
4.Національна свідомість - це перша передумова широкої, свідомої і творчої чинності взагалі. Денаціоналізована людина не може сильною, не може мати міцного морального хребта, не може бути повним характером.
5....Не все одно, хто як говорить, яким богам молиться, які книжки читає... А коли - все одно, це значить, що ми не нарід, не якась спільна історична збірна сила, а невиразна юрба, сіра маса, вічно принижена без всяких ідеалів чернь.
У поемі “Мойсей” через біблійний сюжет Франко розкрив національні, українські проблеми. У символах і підтекстах – роздуми про нелегкий шлях рідного народу до свободи, осмислення психології українців, які віками зазнавали національних утисків.
Символічний зміст твору має глибокий філософський підтекст, отже, за жанром це філософська поема-притча.
Поема— ліро-епічний віршований твір, у якому зображені значні події і яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується розкриттям авторських переживань і роздумів.
Притча— це повчальна алегорична оповідь найчастіше філософсько-релігійного змісту, що складається з фабули(сюжету) й моралі. Широко використовуються в Біблії.
Робота з підручником.
Що таке терцина?
Терцина – строфа з трьох рядків п’ятистопового ямба, у якій середній рядок римується з крайніми ( 1-м і 3-м) рядками наступної строфи. Завершується ж твір , написаний терцинами, окремим рядком, що римується з другим рядком попередньої строфи. Уперше використав терцинну строфіку Данте в “Божественній комедії”.
-Чи можна назвати Франка пророком? Які події в історії України він передбачив?
... Ідуть сили, щоб плем 'я твоє
Ще раз вирвать з корінням.
Се залізна стопа
... Робить пустку з загонів.
Се ворожі мечі
Кров юдейськую точать
Онде мати голодная їсть
Тіло свойого плоду!
Онде тисячі мруть на хрестах
Цвіт твойого народу.
Храм Єгови горить,
І сей раз у останнє.
І ще раз недобитки пливуть
У неволю, як ріки.
-Якими прикладами з історії України ви можете підтвердити ці пророцтва?
-Що означає бути частиною народу?
" ...в рух має вносить кажда душ частку свойого льоту... "
Підсумовуюча бесіда
! Повернутися до проблемних запитань
Все, що мав у житті, він віддав
Для одної ідеї,
І горів, і яснів, і страждав,
І трудився для неї.
Висновок: Питання народної гідності досить актуальне, воно має свою історію.
Безсмертний Кобзар, І.Франко, Леся Українка, котрих завжди хвилювало "одвічне страждання" українського народу, не могли примиритися з лінощами, рабською покорою українців, їх байдужістю до майбутнього.
То ж переосмислимо історію, переосмислимо своє життя, очистімо душі свої - і тоді перед нами відкриється ясна зоря майбуття.
Словник
Юрба - велике безладне неорганізоване скупчення людей, яке не має спільної усвідомленої мети і знаходиться в стані емоційного збудження. Часто стає інструментом в чиїхось руках для досягнення певної мети, легко піддається чужому впливові.
Народ - сукупність людей, які об'єднані певно територією, мовою, національними та культурними традиціями;
Нігілізм - заперечення загальноприйнятих моральних цінностей, ідеалів, моральних норм, традицій.
Скептицизм - філософська концепція, що піддає сумнівну можливість достовірного пізнання світу й існування надійного критерію істини.