Мета: ознайомити учнів із творчістю російського поета Ф. Тютчева; поглиблювати навички аналізу поетичного твору; розвивати зв'язне мовлення, творчу уяву виховувати любов до природи; поглибити знання учнів з теми «Оксиди в природі. Використання оксидів», дати поняття про оксиди як основу фарбувальних пігментів; розвивати вміння й навички складати рівняння хімічних реакцій.
1
Інтегрований урок у 8 класі зарубіжна література – хімія
Тема: Вічне джерело наснаги. Зображення природи в ліриці
Ф.Тютчева. Хімія та гармонія кольору. (слайд 1)
Тип уроку: прикладний проект
Форма проведення: віртуальна подорож, групова робота
Учитель зарліт: (слайд 2)
Епіграф уроку: Не то, что мните вы, природа:
Не слепок, не бездушный лик -
В ней есть душа, в ней есть свобода,
В ней есть любовь, в ней есть язык...
Ф.Тютчев
Учитель хімії:
Хімія та мистецтво мають внутрішню спільність,
яка криється в їх творчій природі…
М. Бертло
Учитель зарліт:
Мета: ознайомити учнів із творчістю російського поета Ф. Тютчева; поглиблювати навички аналізу поетичного твору; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву виховувати любов до природи.
Учитель хімії: поглибити знання учнів з теми «Оксиди в природі. Використання оксидів», дати поняття про оксиди як основу фарбувальних пігментів; розвивати вміння й навички складати рівняння хімічних реакцій.
ХІД УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ (клас поділено на 4 групи групам пропонуються назви «Літо», «Осінь», «Зима», «Весна»)
З'ясування емоційної готовності до уроку.
Учитель зарліт.
1. Як називається опис природи у художньому творі? (Пейзаж)
2. Назвіть відомих Вам поетів, які описували природу.
3. Що допомагає поетам майстерно зобразити картини природи у своїх творах? (Використання художніх засобів виразності)
4. Які засоби художньої виразності Вам відомі? (Епітети, метафори, порівняння). Охарактеризуйте кожен з них.
Навколо нас чудовий неповторний світ. Та чи вміємо ми помічати неповторне навколо себе? Коли митець помічає красу і втілює її в свій твір, то для людства залишається шедевр. Сьогодні ми познайомимося з неперевершеним майстром пейзажної лірики російським поетом ХІХ століття Ф.Тютчевим – автором поетичних шедеврів.
Оголошення теми уроку
Повідомлення заздалегідь підготовлених учнів- біографів учні про поета
(Представник І групи ): (слайд 3)
Ф.І. Тютчев народився 23 листопада 1803 року в сім’ї дворянина в маєтку Овстюг
Орловської губернії. Сім’я Тютчевих була знатною, навіть мала свій герб, мама
любила музику і літературу, знала багато мов, тато захоплювався філософією
та історією. Двоє дітей Тютчевих здобули гарну освіту, мали різнобічні
інтереси, зростали в атмосфері духовності і порядності.
Сьогодні у будинку Тютчевих працює музей поета, де збереглися обстановка і дух того часу. Кабінет і вітальня – улюблені кімнати поета.
(Представник ІІ групи ):
Коли Тютчеву виповнилося 7 років, батьки запросили стати вчителем хлопчика відомого у той час поета і перекладача Семена Раїча, який добре знав історію, мову та літературу. До речі, пізніше Раїч стане вчителем Михайла Лермонтова. Федір Іванович дуже любив свого вчителя, багато працював, читав. А вже в 10 років почав писати власні вірші. В 17 – перекладати літературні твори. Творчий спадок поета налічує багато перекладів, більше 200 віршів, і кожний з них – неповторний.
(Представник ІІІ групи ):
Мати Тютчева мріяла про те, щоб її син став дипломатом. Здобувши освіту, Тютчев відправляється на службу у Європу, де працює спочатку у Мюнхені, потім у Турині як член Колегії закордонних справ.
А у вільний від роботи час у колі своєї сім’ї –першої дружини Елеонори та трьох донечок - у затишному будиночку пише вірші, згадуючи Батьківщину та її неповторну природу.
(Представник ІV групи ):
Друкувався Тютчев мало. А в літературу його ім’я ввійшло після того, як його вірші прочитав та опублікував у своєму журналі «Совремєннік» в 1836 році Олександр Пушкін. Так читачам стали відомі 24 геніальних вірша, які автор підписав ініціалами «Ф.Т.» Слава прийшла пізніше, а в 1854 році вийшла перша збірка творів поета.
Вчитель зарліт. Серед розмаїття тютчевських віршів не можна не звернути увагу на пейзажну лірику поета, яка має свої особливості: (Слайд 4)
Учитель хімії. (слайд 5)
Земля дарує буйство кольорів,
Нектару пахощами щедро поїть,
Щоб кожен з нас, як свічечка, горів
Перед іконою природи дорогої…
Основа вічної краси –
Молекули цих дивовижних речовин
Лиш два складають елементи,
І Оксиген один із них…
Про які сполуки йде мова? Дайте визначення. Оксиди, справді, є найпоширенішими речовинами на нашій планеті. (слайд 6) За ними утримується першість в усіх оболонках Землі. Назвіть найпоширеніші з них. «Земля дарує буйство кольорів…». Та не тільки Земля, а й художник створює різнобарв'я.
Вчитель зарліт: Знайдіть ці особливості у запропонованих віршах. Пам’ятайте, що красу природи можна передати не лише словом, а й за допомогою звуків та фарб. Ви матимете можливість у групах познайомитися з картинами видатних художників, запам’ятайте їх імена, уважно вдивляйтеся в полотна. Дайте відповіді на всі поставлені запитання, заповніть таблицю. Результати роботи повідомте класу.
РОБОТА В ГРУПАХ
Кожна група переглядає свої сторінки презентації, учні відповідають на питання, заповнюють таблицю. Діти, які мали випереджальне завдання вивчити напам’ять вірш Тютчева, перед початком відповіді своєї групи декламують твори.
Таблиця для заповнення:
Назва твору, автор |
|
Тема вірша |
|
Художні засоби, які використав автор
|
Епітети
Метафори
Порівняння
|
Прізвище художника, який змалював цю пору року. |
|
Назва його відомих вам картин |
|
Які почуття викликали у вас картини? |
|
Який настрій вірша Тютчева? |
|
Чи змінився ваш настрій після прочитання твору? Як саме? |
|
Учитель хімії: (слайд 7) Зверніть, будь ласка, увагу на кольорову гаму. Яких відтінків найбільше?
Група «Літо» аналізує вірш Ф. Тютчева «Смотри, как роща зеленеет», картини А.Васнецова «Озеро», «Батьківщина». (слайд 8)
Смотри, как роща зеленеет,
Палящим солнцем облита,
А в ней какою негой веет
От каждой ветки и листа!
Войдём и сядем под корнями
Дерев, поимых родником,—
Там, где, обвеянный их мглами,
Он шепчет в сумраке немом.
Над нами бредят их вершины,
В полдневный зной погружены,—
И лишь порою крик орлиный
До нас доходит с вышины...
Учитель хімії: Зауважте, що ці почуття можна передати за допомогою не тільки слова, а й фарби. (слайд 9) Фарби – це сполуки, що належать до основних класів неорганічних сполук: оксидів, кислот, основ, солей. Сьогодні ми поговоримо лише про оксидні фарби. Під час підготовки до уроку в кожній групі працювали хіміки, історики, художники. Тож надамо їм слово.
Художник 1 гр: Зелений колір – колір життя. На весні та влітку можна нарахувати аж до 50 відтінків. Найдавніша зелена фарба на Русі - «празелень». (слайд 10) Використовувались й інші зелені фарби, але празелень була найдешевшою та популярною аж до кінця ХVІІ ст. Її одержували шляхом дрібного перемелювання мінералу глауконіту темно-зелений чи яскраво-зелений колір. До його складу входить досить багато оксидів: SiO2, Na2O, Fe2O3, CaO, Al2O3, MgO, K2O, H2O.
Празелень ще в 1492 році застосовував відомий живописець Діонісій для написання фресок Ферапонтова монастиря (під Вологдою). Використовували празелень і в 1668 році «стінному письмі» Гранатової палати Московського Кремля.
Історик: Існує ще одна чудова зелена фарба - волконскоїт. У 1830 році у Пермській губернії мінералогом Л.Ф.Кемером бів відкритий мінерал, що, за однією з версій, був названий на честь Марії Волконської – дружини декабриста Сергія Волконського та дочки одного з героїв Бородинської битви – генерала Раєвського, хоча насправді мінерал назвали на честь міністра двору князя П.М.Волконського у зв’язку з його 50-річчям. Це дуже рідкісний мінерал, у ньому вміст хром (ІІІ) оксиду Cr2O3 складає 30%. Волконскоїд має красивий зелений колір різних відтінків – від темно-зеленого до яскраво-зеленого. Мінерал легко розтирається, хімічно стійкий, непрозорий, має мерехтливий блиск, жирний на дотик, хімічний склад постійний. Родовище мінералу відоме лише в Росії. Із нього отримують стійку зелену фарбу неповторного тону.
Учитель хімії: Сьогодні зелені фарби отримують синтетичним способом. Багато з них в основі свого фарбувальн6ого пігменту містять хром (ІІІ) оксид Cr2O3 – хромову зелень. Такий пігмент можна отримати і в класі: (NH4)2Cr2O7 = N2 + Cr2O3 + 4H2O (демонстрація вулкану). Як зелену фарбу використовували дрібно потертий мінерал малахіт.
Учитель зарліт: (слайд 11) Осень – дивная пора…
Група «Осінь» аналізує вірш Ф. Тютчева «Есть в осени первоначальной», картини І. Левітана «Золота осінь», «Осінь». (слайд 12)
Есть в осени первоначальной
Короткая, но дивная пора -
Весь день стоит как бы хрустальный,
И лучезарны вечера...
Где бодрый серп гулял и падал колос,
Теперь уж пусто всё - простор везде,—
Лишь паутины тонкий волос
Блестит на праздной борозде.
Пустеет воздух, птиц не слышно боле,
Но далеко ещё до первых зимних бурь
И льётся чистая и тёплая лазурь
На отдыхающее поле.
Учитель хімії: (слайд 13) За допомогою яких кольорів можна передати ці емоції? Картина Левіна «Осінь».
Хімік: Значну групу природних пігментів складають охри (від грецького «охрос» - блідий, жовтуватий. (слайд 14) Це гадратовані оксиди Феруму (Fe2O3•H2O, Fe2O3•3H2O) або світло-жовта фарба. Під час прокалювання охра втрачає воду й пігмент набуває чорного відтінку (FeO•Fe2O3 або Fe3O4). У наш час охри використовують у виробництві гуми, цементу, паперу, пластмас, але їх поступово витісняють синтетичні жовті залізо оксидні пігменти.
Завдання в групах: визначте масову частку Феруму в його оксидах FeO, Fe2O3, Fe3O4
Художник ІІг: Мінерали, що містять оксиди Мангану, мають коричневий колір. Такі пігменти називають умброю (MnO•MnO2•Mn(OH)2) коричнева фарба – королівська. Вона надає картині багатства та розкоші. Кольори говорять, надихають, дають можливість мислити.
Історик: Досить давно стала відома червона фарба – сурик. Перші письмові примітки про неї були зроблені понад три тисячі років тому. Метод виготовлення цієї фарби був відкритий зовсім випадково. Православний грецький художник Нікій чекав на замовлені ним білила з острова Родос у Середземному морі. Корабель з фарбами прибув до афінського порту Пірей, але там несподівано виникла пожежа. Полум’я охопило корабель. Коли пожежу загасили, засмучений Нікій підійшов до залишків корабля, серед яких були обгорілі бочки. Замість білил він знайшов під шаром вугілля та попелу яскраво-червону речовину. Виявилось, що це чудова червона фарба. Так пожежа підказала спосіб виготовлення нової фарби. Хімічний склад її Pb3O4 або 2PbO•PbO2. Сурик використовували в Давній Русі для червлення щитів руських воїнів. Про це ми читаємо в «Слові о полку Ігоревім»: «…Русичи великие врагу поля червлёными щитами перегородили…». З давніх часів сурик використовували в іконописі. Сьогодні лакофарбні покриття, що використовують для фарбування металів, захищають їх від корозії. Про це було відомо ще в Давній Греції. Пігмент темно-червоного кольору, що одержують із мінералу гематиту, - залізний сурик, ферум (ІІІ) оксид з домішками алюміній силікату Al2(SiO3)3 та кварцу SiO2. Залізний сурик – пігмент універсальний, стійкий до світла, тому він широко використовується для фарбування дерев'яних та металевих предметів, а також цементу.
Учитель зарліт: (слайд 15) Чародейкою зимою…
Група «Зима» аналізує вірш Ф. Тютчева «Чародейкою-зимою», картини І. Шишкіна «Зима», «На сетере диком». (слайд 16)
Чародейкою Зимою
Околдован, лес стоит,
И под снежной бахромою,
Неподвижною, немою,
Чудной жизнью он блестит.
И стоит он, околдован,
Не мертвец и не живой -
Сном волшебным очарован,
Весь опутан, весь окован
Лёгкой цепью пуховой...
Солнце зимнее ли мечет
На него свой луч косой -
В нём ничто не затрепещет,
Он весь вспыхнет и заблещет
Ослепительной красой. (слайд 17)
Учитель хімії: (слайд 18) Чудернацькі візерунки, заворожуючи картини… І усе це білосніжне. Шишкін «На півночі дикій»
Хімік ІІІ гр.: Білі пігменти становлять більше 60% усіх сучасних барвників. Їх використовують для виготовлення лакофарб них матеріалів не тільки білого, а й інших кольорів, а також у виробництві пластмас, паперу, будівельних матеріалів, кераміки. (слайд 19) У давнину широко застосовувались свинцеві білила – основний плюмбум карбонат 2PbCO3•Pb(OH)2, - саме ті, на які чекав художник Нікій у афінському порту. Хімічний склад білил досить складний, але слід звернути увагу, що до складу цього пігменту входить PbO. Перші спогади про ці білила є в книзі «Природнича історія» римського історика Плінія Старшого, який жив з 23 по 79 рр н.е. Протягом століть люди не знали про токсичність свинцю, тому ця фарба входила навіть до складу деяких косметичних барвників. Окремо зауважимо, що ці білила тьмяніють на повітрі. Сьогодні свинцеві білила практично повністю замінено титан діоксином ТіО2 та цинковими білилами ZnО.
Хімік ІІІ гр.: У 1780 році вперше виготовили білила з цинку. Фарба була дорогою, і тільки в 1840 р змогли знайти більш дешевші способи її одержання. (слайд 20)
Чисті цинкові білила мають дещо синюватий відтінок, не шкідливі для здоров'я, але мають меншу покривну здатність, ніж свинцеві.
Приготувати цинкові білила можна і нашій лабораторії.
ZnSO4 + Na2CO3 = ZnCO3 + Na2SO4 (осад відфільтрувати)
ZnCO3 = ZnO + CO2
У 1870 р вперше були застосовані титанові білила ТіО2. ця фарба не отруйна, її фарбувальна здатність удвічі більша за свинцеві білила, стійка . основний недолік полягає у тому, що вони жовтіють з часом.
Учитель хімії: (слайд 21) Самостійна робота: Дописати рівняння реакцій та визначити тип кожної з них.
Pb + ? = Pb3O4
PbO + H2S = PbS + ?
Zn + O2 = ?
ZnS + ? = ZnO + SO2
ZnCO3 = ? + CO2
Учитель зарліт: (слайд 22)
Група «Весна» аналізує вірш Ф. Тютчева «Весенняя гроза», картини О. Саврасова «Рання весна», «Граки прилетіли». (слайд 23)
ВЕСЕННЯЯ ГРОЗА
Люблю грозу в начале мая,
Когда весенний, первый гром,
Как бы резвяся и играя,
Грохочет в небе голубом.
Гремят раскаты молодые,
Вот дождик брызнул, пыль летит,
Повисли перлы дождевые,
И солнце нити золотит.
С горы бежит поток проворный,
В лесу не молкнет птичий гам,
И гам лесной и шум нагорный —
Всё вторит весело громам.
Ты скажешь: ветреная Геба,
Кормя Зевесова орла,
Громокипящий кубок с неба,
Смеясь, на землю пролила.
Учитель хімії: (слайд 24)
Хімік ІV гр: Кобальтові фарби – це також оксиди. Наприклад, широко відома тенорова синь, названа на честь французького хіміка Л.Ж.Тенара, має у своєму складі кобальт оксид СоО та алюміній оксид АL2О3. Інша кобальтова фарба утворена кобальт (ІІ, ІІІ) оксидами СоО та Со2О3, магній оксидом МgО, алюміній оксидом АL2О3, хром (ІІІ) оксидом Сr2О3 і має колір морської хвилі. Ці фарби красиві, стійкі до високої температури, але не завжди мають гарну покривну здатність. Тому велике значення оксиди Кобальту мають у виробництві смальти. Ще давні римляни вмілу готувати якісну синю фарбу – смальту. Випалену кобальтову руду вони сплавляли з кварцем SіО2, отриманий склоподібний пиріг розтирали в порошок, який додавали у суміш для фарбування в темно-синій колір керамічних виробів, емалей, скла. Пізніше смальтою почали називати шматочки скла різних кольорів (не тільки синього), які використовували для створення мозаїчних картин.
Художник: (слайд 25) Синій (із різними відтінками – від блакитного до темного) – це колір природи: небесна синь, водна гладь, волошки в полі. Зверніть увагу на роботу …………………… …………. . Спробуйте уявити себе в зображеному місці та прислухайтеся до своїх відчуттів.
Учитель хімії: (слайд 26) Давайте ще раз згадаємо кольори та відповідні їм оксиди.
ІІІ. Узагальнення та систематизація.
І як підсумок пропонуємо переглянути колаж, який ще раз доведе, що нас оточує дивовижний різнокольоровий світ.
ІУ. Підведення підсумків (слайд 27)
1