28 січня о 18:00Вебінар: Як організувати ефективну роботу над помилками на уроках української мови

Інтерактивна лекція «Програма міжнародного дослідження якості освіти PISA. Завдання, інструментарій та оцінювання»

Про матеріал
Міжнародне дослідження якості освіти PISA є одним із найавторитетніших джерел інформації про середню освіту у світі. Аналіз результатів PISA в Україні створюють передумови освітніх реформ. Дорожня карта з реалізації міжнародного дослідження передбачає ознайомлення освітян зі специфікою PISA, аналізом результатів 2018 року, умовами проведення наступних циклів та методичними рекомендаціями щодо вдосконалення освітнього процесу з метою підвищення компетенцій з провідних галузей дослідження. У 2022 році буде проведений основний етап циклу міжнародного дослідження. Чверть завдань будуть спрямовані на визначення рівня природничо-наукової грамотності українських підлітків. Проведення презентаційного меседжу для вчителів природничих дисциплін «Програма міжнародного оцінювання учнів - PISA. Природничо-наукова грамотність» є актуальним. Матеріали інтерактивної лекції «Програма міжнародного дослідження якості освіти PISA. Завдання, інструментарій та оцінювання» знайомить учасників з особливостями програми, основними предметними та змістовними галузями тестового дослідження, контекстними анкетами для учасників освітнього процесу.
Перегляд файлу

Інтерактивна лекція

«Програма міжнародного дослідження якості освіти PISA.

Завдання, інструментарій та оцінювання»

 

Учитель хімії

Куп’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 імені Героя Радянського Союзу М.Ф. Хімушина

Голуб Галина Михайлівна

 

 

(слайд 1)

(слайд 2)

Міжнародне дослідження якості освіти PISA на початку ХХІ століття започаткувала Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Воно є одним із найавторитетніших джерел інформації про середню освіту у світі.

( слайд 3)

Програма міжнародного оцінювання учнів здійснюється консорціумом, який складається з провідних міжнародних наукових організацій за участі національних центрів і ОЕСР. Керує роботою консорціуму Австралійська Рада дослідників в галузі освіти (The Australian Council for Educational Research, ACER).

До Консорциуму входять також Нідерландський Національний інститут вимірювань в галузі освіти (Netherlands National Institute for Educational Measurement, CITO); Служба педагогічного тестування США (Educational Testing Service, ETS); Японський Національний інститут досліджень в галузі освіти (National Institute for Educational Research, NIER); американська організація WESTAT, яка виконує різноманітні дослідження зі збору та опрацювання статистичної інформації, та інші.

( слайд 4)

Серед основних завдань цієї програми:

1.Модернізація змісту загальної середньої освіти на компетентнісних засадах, зокрема підвищення успішності учнів на рівні базової середньої освіти з читання, математики, природничих наук, наближення її показників до середнього для країн ЄС (у короткостроковій перспективі) і перевищення його (у довгостроковій перспективі);

2.Трансформація освітнього середовища на основі його цифровізації, поліпшення якості інфраструктури, оновлення і ліквідація нестачі навчальних ресурсів, диверсифікація джерел фінансування і підвищення ефективності використання коштів;

3.Підвищення статусу педагогічних працівників і поліпшення умов їхньої праці, стимулювання якості і результативності освітньої діяльності, мотивації до підвищення педагогічної майстерності;

4. Забезпечення доступу здобувачів до якісної освіти незалежно від місця проживання, різного соціально-економічного статусу, усунення негативних дискримінаційних проявів і цькування в закладах освіти, підвищення мотивації до навчання, дисципліни здобувачів освіти.

Така цільова програма окреслює стратегічну перспективу розвитку загальної середньої освіти на тривалий час, визначає конкретний поступ української освіти в контексті світових тенденцій розвитку освіти, визначає готовність до змін і відповідальність кожного суб’єкта освітнього процесу за досягнення результату.

( слайд 5)

PISA відрізняється від інших міжнародних оцінювань своїми:

 - спрямованістю підходів, які пов’язують дані про результати навчання учнів з анкетними даними та ставленням учнів до навчання, а також з ключовими факторами, які формують їх навчання в школі та поза нею, щоб виділити відмінності в результатах та визначити особливості учнів, школи та системи освіти, які працюють ефективно;

- інноваційною концепцією «грамотності», яка стосується здатності учнів застосовувати свої знання та вміння в ключових сферах, а також аналізувати, критично мислити та ефективно спілкуватися під час виявлення, інтерпретації та вирішення проблем у різних ситуаціях;

 - зв’язком з концепцією навчання протягом усього життя, оскільки PISA збирає інформацію про мотивацію учнів до навчання, їх переконання про себе та свої стратегії навчання;

 - регулярністю, яка дозволяє країнам стежити за своїм прогресом у досягненні ключових цілей навчання;

 - широтою охоплення, яка у PISA 2018 складає усі 37 країн ОЕСР та 70 країни та економіки, які є партнерами ОЕСР.

Міжнародне дослідження якості освіти PISA розглядається як інструмент, що дає можливість урядовцям всих країн учасниць з’ясувати переваги і недоліки національної системи освіти та на основі цих результатів виробити напрями підвищення ефективності її функціонування, а також оцінити під час проведення наступних досліджень правильність прийнятих політичних та управлінських рішень в галузі освіти. І, як засвідчує досвід багатьох країн, прийняті на основі даних PISA умотивовані рішення дають можливість суттєво поліпшити стан справ у галузі обов’язкової освіти. Станом на 2018 рік у дослідженні брали  участь понад 80 країн / економік світу, а це 2/3 світової економіки.

( слайд 6)

PISA — це дослідження 15-річних учнів у всьому світі, яке проводиться циклічно - раз на три роки і яке оцінює ступінь набуття учнями ключових знань та навичок, необхідних для повноцінної участі в соціальному та економічному житті. Дослідження PISA включає оцінювання з трьох основних обов’язкових предметних галузей, які є критичними для поступу як у навчанні, так і в житті, а саме із читання, математики та природничонаукових дисциплін.

Під час тестування досліджуються:

- Читацька грамотність.

Визначається як здатність учнів розуміти, використовувати, оцінювати, розмірковувати над текстами та взаємодіяти з ними для досягнення своїх цілей, розвитку своїх знань і потенціалу та участі в житті суспільства.

- Математична грамотність.

Визначається як здатність учнів формулювати, використовувати та інтерпретувати математику в різних контекстах. Вона включає математичне мислення та використання математичних понять, процедур, фактів та інструментів для опису, пояснення та прогнозування явищ.

- Природничо-наукова грамотність.

Визначається як здатність свідомого громадянина займатися питаннями, пов’язаними з природничими науками, та ідеями про науку. Науково грамотна людина готова брати участь у аргументованому дискурсі про науку та технології, який вимагає здатності науково пояснювати явища, оцінювати та проектувати наукові дослідження, а також інтерпретувати дані та докази з наукової точки зору.

( слайд 7)

У кожному циклі PISA (раз на 3 роки) детально оцінюється лише одна з основних предметних галузей для підлітків з усього світу. Провідна галузь займає майже половину загального часу тестування, інша половина часу використовується на дві інш галузі. Для PISA-2018 це була читацька грамотність, для PISA-2021 провідною стане математична,  для PISA-2024 – природничо-наукова компетентність. Таким чином, один повний цикл дослідження PISA триває 9 років.

( слайд 8)

Дослідження PISA також оцінює інноваційні сфери, такі як творче вирішення проблем (2012), колективне вирішення проблем (2015), глобальна компетенція (2018) та креативне мислення (2021). Низку додаткових компетенцій країни можуть обирати на свій розсуд.

Оцінювання фінансової грамотності пропонувалось у PISA 2018 як варіант для вибору. Воно базується на тих самих рамкових документах, що були розроблені для PISA 2012 і також використовувалися в PISA 2015

Оцінювання не просто свідчить про те, чи можуть учні після закінчення обов’язкової освіти відтворити те, що вони вивчили; воно також досліджує, наскільки добре учні можуть екстраполювати з того, що вони навчились, і застосовувати свої знання в незнайомих умовах як у школі, так і поза нею. Цей підхід відображає той факт, що сучасний світ заохочує людей не лише за те, що вони знають, а все частіше за те, що вони можуть робити з тим, що знають.

У перших циклах тестування й анкетування в межах PISA проводилося в паперовому форматі, однак із 2012 року розпочався поступовий перехід до комп’ютерного формату. На сьогодні більшість країн обирають саме цифровий формат.

Друкована форма тесту у 2018 використовувалася лише в дев’яти країнах: Аргентині, Йорданії, Лівані, Республіці Молдова, Республіці Північна Македонія, Румунії, Саудівській Аравії, В’єтнамі  та Україні.

Отримані за підсумками участі в PISA результати тестувань дають можливість країнам оцінити рівень знань, умінь і навичок, якими володіють їхні 15-річні підлітки,  відображають те, наскільки молоді громадяни готові до активної участі в суспільному житті.

( слайд 9)

Результати учасників тестування шкалюються за допомогою модифікованої моделі (автор Георг Раш). Результати тестування повідомляються за 1000-бальною шкалою (з серединою 500 балів і стандартним відхиленням 100 балів) за кожною з визначених предметних галузей. Кожна з галузей (читання, математика, природничі науки) містить певні змістові частини, за якими також надаються результати.

Так, під час секції «читання» перевіряється здатність до пошуку нової інформації, інтерпретації тексту, здатність до оцінювання змісту тексту, здійснення умовиводів. За кожний з цих трьох параметрів пріоритетної галузі дослідження учасник тестування отримує окремі бали, що відповідають одному з шести рівнів володіння читацькою грамотністю (перший – найнижчий, шостий – найвищий).

У математичній секції було виокремлено такі підрозділи: простір та форма, зміни і взаємозалежності, кількість та невизначеність, а у природознавстві: визначення наукової проблеми, пояснення певного явища, використання наукових доведень.

У природничих науках було також виокремлено змістовні галузі, а саме: фізичні системи, живі системи, система біосфери та космічна система. Під час операційного тестування використовуються якірні завдання попередніх років, що дозволяє порівнювати результати країн-учасниць і суспільно значущих категорій учнів різних років.

( слайд 10)

Одне з найважливіших завдань Програми міжнародного оцінювання учнів (PISA) – вивчення чинників, які впливають на ефективність навчання. Саме тому дослідження не обмежується лише оцінюванням знань та умінь учнів, також вивчаються умови їхнього навчання. Для цього використовуються так звані контекстні анкети, які дають можливість зібрати різноманітні дані про учасників тестування, рівень піклування про учнів і їхня підтримка батьками, навчання в ранньому дитинстві, скільки часу витрачають на читання тощо.

PISA пропонує цілий спектр анкет для учнів, керівників закладі освіти, батьків та ін. Завдяки даним анкетувань є можливість оцінити різні фактори, що відображають стан освітніх систем різних країн у зв’язку з успішністю їхніх учнів.

Процедура збору інформації передбачає, що учні та адміністратори шкіл відповідають на запитання анкет. Ці анкети надзвичайно важливі для з’ясування характеристик учнів та шкіл, які беруть участь у тестуванні. Відповіді на питання анкет аналізуються разом з результатами оцінювання, щоб забезпечити як більш широку, так і більш детальну картину ефективності учнів, шкіл та освітніх систем. Рамковий документ PISA 2018 Assessment and Analytical Framework (OECD, 2019) детально описує походження запитальників. Анкети всіх оцінювань з моменту створення PISA доступні на веб-сайті PISA: www.pisa.oecd.org.  

Метою анкет є збір інформації про:

  •  учнів, їхні сім’ї, зокрема їхні економічні, соціальні та культурні надбання;
  •  ставлення учнів до навчання, їхні звички у школі та поза нею, атмосферу в сім’ї;
  •  якість матеріальних і нематеріальних ресурсів школи, громадський чи приватний контроль і фінансування школи, процес прийняття рішень, особливості відбору персоналу школи, пріоритетні сфери у навчальних програмах, доступність гуртків;
  •  структуру і тип школи, кількість і розмір класів, мікроклімат у школі та класі, різні види діяльності, пов’язані з читанням у класі;
  •  особливості процесу навчання читанню, зокрема інтерес учнів, їхню вмотивованість, активність у класі.

( слайд 11)

Країнам-учасницям у рамках PISA пропонується п’ять додаткових анкет на вибір:

 • Анкета обізнаності з комп’ютером, що збирала інформацію про доступність та використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та про здатність учнів виконувати завдання на комп’ютері та їхнє ставлення до використання комп’ютера;

 • Анкета про добробут (нова для PISA 2018) щодо сприйняття учнями власного здоров’я, задоволеності життям, соціальних зв’язків, а також діяльності у школі та поза нею;

• Анкета навчальної кар’єри, яка збирала додаткову інформацію про перерви у навчанні, підготовку учнів до майбутньої кар’єри та підтримку вивчення мов;

 • Анкета для батьків, зосереджена на сприйнятті школи та участі батьків у освіті їх дитини, їхній підтримці у навчанні вдома, виборі школи, кар’єрні очікуванні для дитини та їхнє походження (іммігрант/не іммігрант);

• Анкета для вчителів, яка запитує про початкову підготовку та підвищення кваліфікації вчителів, їхні переконання та ставлення, а також їхню практику викладання. Були розроблені окремі анкети для вчителів мови, якою проходило тестування, та для інших вчителів школи.

( слайд 12)

Україна вперше долучилася до проєкту PISA у 2016 році, ставши учасником сьомого 3-річному циклу PISA відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2016 року № 72-р «Деякі питання участі України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018», та  постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095 «Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти» (зі змінами та доповненнями).

Основний етап тестування й анкетування цього циклу проводився у квітні-травні 2018 року. У дослідженні взяли участь 5998 українських учнів із 250 закладів освіти. Ця вибірка учасників репрезентативна за різними параметрами (стать, тип закладу освіти, тип місцевости) представила 315388 п’ятнадцятирічних підлітків України, більшість із яких у цьому віці завершують здобуття базової середньої освіти або починають здобувати повну загальну середню освіту, тобто навчаються в 9–10 класах закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) або на 1 курсі закладів професійної (професійно-технічної) освіти (ЗПТО) та закладів вищої освіти І–ІІ рівнів акредитації (ЗВО).

( слайд 13)

У цьому циклі наша країна обрала обов’язкові для всіх країн опції тестування із читання, математики та природничо-наукових дисциплін і анкетування учнів, а також вибіркову опцію – анкетування керівників закладів освіти.

Як тестування, так і анкетування у 2018 році проводилося в Україні в паперовому форматі. Координатором з організації та проведення PISA в Україні став Національний центр PISA, створений на базі Українського центру оцінювання якості освіти як установи, що відповідальна за PISA в Україні.

За підсумками основного етапу Національним центром PISA було підготовлено Національний звіт, що доповнює й розширює дані кількох частин Міжнародного звіту. Звіт за результатами проведення PISA-2018 в Україні оприлюднили у грудні 2019 року. Його підготував Інститут освітньої аналітики.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року           № 584-р «Деякі питання участі України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2021» у 2018 році Україна також долучилася до участі в міжнародному порівняльному дослідженні PISA-2021. Угоду про участь України у міжнародному дослідженні якості освіти (PISA) 2021 між Міністерством освіти і науки України, Українським центром оцінювання якості освіти та Організацією економічного співробітництва та розвитку було підписано 22 жовтня 2018 року.

Нормативними підставами для організації та проведення PISA-2021 в Україні стали розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», накази Міністерства освіти і науки України від 26.02.2019 №263, від 11.10.2019 № 1286, від 14.01.2020 № 40, від 13.03.2020 № 400.

У квітні-травні 2020 року в Україні мав відбутися пілотний етап PISA-2021 (наказ Міністерства освіти і науки України від 14.01.2020 № 40). Однак через запровадження карантинних заходів, пов’язаних із пандемією COVID-19, реалізація дослідження у визначені терміни виявилася неможливою. Аналогічна ситуація склалася й у більшості інших країн / економік-учасниць PISA, що викликало тривалі дискусії на міжнародному рівні. У червні 2020 року Організація економічного співробітництва та розвитку прийняла рішення перенести пілотний етап міжнародного дослідження якості освіти PISA-2021 на 2021 рік. Це рішення було предметом значних вагань, адже, з одного боку, важливо було дотриматися принципів системності й тяглості дослідження, а з іншого, - урахувати надзвичайний вплив пандемії COVID-19 на освітні системи всіх країн-учасниць PISA.

Український центр оцінювання якості освіти як організація відповідальна за проведення PISA в Україні підтримує рішення міжнародних партнерів, адже воно дасть змогу якісно й повноцінно провести пілотний етап PISA-2021, а також ретельно підготуватися до основного етапу дослідження, що буде проведено у 2022 році.

Участь України у міжнародному дослідженні якості середньої освіти став одним із пріоритетів державної освітньої політики, а дослідження організаційно-методологічних засад цього процесу – актуальними.

Результати цих моніторингових досліджень дають підстави поглянути на стан української системи загальної середньої освіти в порівнянні з освітніми системами інших країн, звірити поступ української школи зі світовими тенденціями розвитку освіти.

Дослідження сприяє створенню функціональної системи освітньої статистики й освітньої аналітики, та є передумовою для формування системи забезпечення якості освіти, що має прийти на зміну системі контролю (інспектування) освіти. Аналіз результатів участі країн у дослідженнях PISA створює передумови здійснення їх освітніх реформ, оскільки ці результати об’єктивно відображають стан загальної середньої освіти в країні та її найболючіші проблеми.

( слайд 14)

 

 

 

Використані джерела:

1. Міжнародний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018

https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/PISA_2018_International_report.pdf

2.Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 / кол. авт. : М. Мазорчук (осн. автор), Т. Вакуленко, В. Терещенко, Г. Бичко, К. Шумова, С. Раков, В. Горох та ін. ; Український центр оцінювання якості освіти. Київ : УЦОЯО, 2019. 439 с.

3.PISA-2018. Результати. Що учні знають та вміють робити: Міжнародний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 (переклад українською мовою) / переклад. : Ларіна Т. В. ; Український центр оцінювання якості освіти. Київ : УЦОЯО, 2019. 324 с.

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Голуб Галина
Додано
7 листопада 2020
Переглядів
50
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку