28 січня о 18:00Вебінар: Як організувати ефективну роботу над помилками на уроках української мови

Презентаційний меседж «PISA-2018 – індикатор стану загальної середньої освіти в Україні»

Про матеріал
PISA-2018 – індикатор стану загальної середньої освіти в Україні. Результати дослідження опубліковані в національному звіті, підготовленому національним центром PISA в Україні. В презентаційному меседжі до матеріалів семінару для вчителів природничого циклу «Програма міжнародного оцінювання учнів - PISA. Природничо-наукова грамотність» дається порівняння результатів України з найвищими, найнижчими та середніми результатам учнів та студентів країн учасниць за окремими освітніми галузями. Три форми грамотності не вимірюються окремо одна від одної, вони тісно взаємопов’язані, тож наявність успіхів чи, навпаки, виразних проблем в одній з галузей може приводити до відповідно кращих чи гірших результатів в інших. Пошук шляхів для усунення будь-якої проблеми завжди передбачає їх детальний аналіз.
Перегляд файлу

 

Презентаційний меседж

«PISA-2018 – індикатор стану загальної середньої освіти в Україні»

 

Учитель хімії

Куп’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 імені Героя Радянського Союзу М.Ф. Хімушина

Голуб Галина Михайлівна

 

(слайд 1)

Результати PISA-2018 щодо України опубліковані в національному звіті, підготовленому національним центром PISA в Україні на основі результататів міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 у співпраці з ОЕСР.

(слайд 2)

Цей звіт демонструє результати України на тлі результатів тих країн, які брали участь у PISA-2018, і містять аналіз та інтерпретацію даних. Звіт призначено для вітчизняних стейкхолдерів у галузі освіти, для яких він має стати відправною точкою в дискусіях про якість загальної середньої освіти в країні та про перспективи розвитку освітньої політики.

Отримані кількісні оцінки за кожною предметною галуззю дослідження PISA по Україні, із якими можна ознайомитися на офіційному сайті дослідження http://www.oecd.org/pisa/aboutpisa, уможливлюють порівняння результатів України з результатами інших країн-учасниць PISA-2018.

Найпростіший спосіб порівняти результати PISA різних країн — це порівняти середні результати учнів/студентів кожної з країн за окремими освітніми галузями, тобто порівняти рівні сформованості читацької, математичної й природничо-наукової грамотності.

За результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 середня оцінка:

  • з читання серед країн ОЕСР становила 487 балів;
  • середня оцінка з математики та природничих наук становила 489 балів.

(слайд 3)

Високі результати з читання отримали Китай (555 балів) і Сингапур (549 балів), в порівнянні з іншіми країнами, які брали участь в PISA 2018. З математики та природничих наук найвищі середні результати було досягнуто учнями Китаю (591 бал з математики та 590 балів з природничих наук), наступний за величиною середніх результатів Сингапур (569 балів з математики та 551 бал з природничих наук).

Україна у 2018 році використовувала паперовий формат тестування PISA 2018, де були включені завдання розроблені спочатку для PISA 2012 та попередніх оцінювань. Їх результати повідомляються в тій же шкалі, що і для інших країн, так само як і результати PISA 2018 для всіх країн/економік.

Вісім країн, таких як Аргентина, Йорданія, Ліван, Молдова, Республіка Північна Македонія, Румунія, Саудівська Аравія та Україна мають результат, який нижче середніх показників по ОЕСР.  

Діапазон рейтингу України  серед 80 країн становить:

  • з читання 36-41;
  • з математики 41-46;
  • з природничих наук 35-42.

(слайд 4)

Розрив між країнами ОЕСР з найвищим результатом країн та економік з читання для України становить 89 (555-Китай та 466 Україна) та порівнюється статистично з середніми оцінками  країн Білорусь, Ізраїль, Люксембург, Туреччина, Словацька Республіка, Греція.

Розрив між країнами ОЕСР з найнижчим результатом країн та економік з читання для України становить 215 (Філіппіни та Домініканська Республіка-340,342)

За даними ОЕСР, 30 балів відповідає одному року навчання в закладі загальної середньої освіти.

Розрив між країнами ОЕСР з найвищим результатом країн та економік з математики для України становить 138 (591-Китай та 453 Україна) та порівнюється статистично з середніми оцінками країн Туреччина, Греція, Кіпр, Сербія.

Розрив між країнами ОЕСР з найнижчим результатом країн та економік з математики для України становить 53 (Перу та Боснія, Герцеговина, Коста-Рика, Йорданія, Грузія, Республіка Північна Македонія, Ліван- 400).

Розрив між країнами ОЕСР з найвищим результатом країн та економік з природничих наук для України становить 121 (590-Китай та 469 Україна) та порівнюється статистично з середніми оцінками країн Ісландія, Хорватія, Білорусь, Туреччина, Італія, Словацька Республіка, Ізраїль.

Розрив між країнами ОЕСР з найнижчим результатом країн та економік з природничих наук для України становить 133 (Домініканська Республіка-336).

(слайд 5)

За результатами національного звіту аналітиків Українського центру оцінювання якості освіти стан сформованості читацької, математичної та природничонаукової грамотності українських учнів / студентів за результатами PISA-2018 не досяг базового рівня.

Базовий рівень сформованості тієї чи ішої грамотності визначається як рівень мінімального оволодіння змістом певної предметної галузі й мінімальної сформованості умінь самостійно мислити. Базового рівня читацької грамотності не досягли 25,9 % українських 15-річних підлітків, математичної - 36 %, природничонаукової - 26,4 %.

(слайд 6)

Читацька грамотность за результатами PISA-2018 у підлітків має вищі результати, ніж з інших галузей, щодо яких проводить оцінювання. Ізпоміж трьох галузей дослідження саме завдання на читання виявилися найлегшими для 15-річних учнів з України: 46,4 % досягли рівня 3 й вищих за шкалою сформованості читацької грамотності PISA.

(слайд 7)

Аналіз результатів виконання завдань PISA із читання, які належать до різних когнітивних рівнів, показав сильні й слабкі сторони українських учнів.

 Так, вони можуть легко розпізнати основну ідею тексту, робити висновки, ураховуючи кілька умов, проводити порівняння й зіставлення інформації в тексті та інформації з-поза тексту (з фонових знань).

Однак менше 30 % п’ятнадцятирічних українських учнів можуть упоратися із завданнями, де потрібно розпізнати спорідненість інформації, наданої в кількох уривках або в кількох частинах тексту, інтегрувати зміст частин тексту, щоб визначити його основну ідею й призначення, зрозуміти контекстний смисл слова або фрази, оцінити формальні особливості тексту. 15-річні українські учні відчувають труднощі, коли потрібно знайти певну інформацію в тексті, особливо якщо вона розпорошена в різних, зазвичай несусідніх його частинах. Підліткам складно критично мислити, розуміти відомі їм категорії в новому контексті, висувати припущення, критично оцінювати тексти.

Менше 4 % українських підлітків володіють стійкими навичками докладного аналізу незнайомого тексту, у роботі з яким потрібно висувати припущення в умовах відсутності очевидної інформації, критично мислити й робити передбачення, звертати увагу на деталі й знаходити інформацію, що прямо не наведена.

(слайд 8)

Аналіз стану сформованості математичної грамотності за результатами PISA-2018 показав, що у галузі математики рівня 3 й вищих за шкалою сформованості математичної грамотності PISA досягли тільки 37,9 % п’ятнадцятирічних українських учнів. 36% українських учнів не можуть зробити базові розрахунки і не досягають навіть базового рівня знання з математики.

(слайд 9)

Аналіз характеру виконання ними завдань із математики свідчить, що вони легко розв’язують ті задачі, які передбачають застосування елементарних алгоритмів, формул або процедур; здатні розв’язувати задачі із цілими числами, можуть відповісти на запитання, що стосуються відомих їм контекстів, ідентифікувати очевидну інформацію й виконати типові процедури відповідно до чітких інструкцій. Водночас завдання, де потрібно створювати прості моделі й використовувати прості стратегії розв’язування, аргументувати свої дії, використовувати процентні співвідношення й оперувати дробами й десятковими числами, українські підлітки виконують гірше.

Складними для 15-річних учнів є також завдання, у яких потрібно працювати із чітко описаними моделями складних конкретних ситуацій, а також у яких можуть бути обмеження або для виконання яких треба зробити певні припущення.

Дуже невеликий відсоток 15-річних учнів (5 %) виконує завдання, де потрібно розробити моделі складних ситуацій та працювати з ними, показати розвинені вміння міркувати й аргументувати, використовувати символічні представлення ситуацій, концептуалізувати, узагальнювати й використовувати інформацію на основі власних досліджень у нових ситуаціях.

(слайд 10)

У галузі природничо-наукових дисциплін 43,6 % українських учнів досягли рівня 3 й вищих за шкалою PISA.  

Підлітки продемонстрували здатність виконувати завдання, де потрібно скористатися помірними предметними знаннями, щоб ідентифікувати певні відомі явища або запропонувати їм прийнятні пояснення. Стосовно менш відомих або складніших ситуацій українські учні можуть запропонувати пояснення лише в разі наявності певних підказок або допомоги.

(слайд 11)

Значний відсоток учнів (майже 14 %) може працювати з абстракціями, пропонувати пояснення складніших чи менш відомих ситуацій, здатний обґрунтувати план експерименту, робити відповідні висновки щодо не дуже складних наборів даних і не досить відомого контексту.

Водночас не більше 4 % учнів здатні використовувати абстрактні наукові ідеї, пояснювати незнайомі й складні явища, якісно інтерпретувати інформацію й робити прогнози, оцінювати альтернативні плани проведення експериментів, робити висновки щодо складних незнайомих явищ.

Якщо роздивитися результати українських школярів у порівнянні з результатами їхніх однолітків з референтних країн, то можна побачити, що результати вимірювання за трьома показниками в цілому корелюють один з одним.

Це не має дивувати: три форми грамотності не вимірюються окремо одна від одної, вони тісно взаємопов’язані (Мал. 2), тож наявність успіхів чи, навпаки, виразних проблем в одній з галузей може приводити до відповідно кращих чи гірших результатів в інших.

Порівнюючи середнє значення балів учнів за трьома предметними галузями PISA по Україні з показниками інших країн, можна зробити три основних висновки.

• По-перше, результати українських учнів нижчі за середні по країнах ОЕСР у всіх трьох галузях (середнє для країн ОЕСР із читання становить 488,89  бала, математика — 492,03 і природничо-наукових дисциплін — 490,78). Різниця успішності учнів в Україні порівняно із середніми значеннями по країнах ОЕСР із читання становить 23 бали, математики — 39, а з природничонаукових дисциплін 22. Ця різниця близька до еквівалента в один рік навчання.

• По-друге, показники України порівняно з показниками таких референтних країн, як Естонія, Польща, Угорщина й Білорусь, є нижчими із читання, математики та природничо-наукових дисциплін, які для цих країн є близькими до середніх значень по країнах ОЕСР, натомість Грузія й Молдова мають нижчі, ніж Україна, значення за всіма трьома галузями грамотності. Учні України випереджають учнів Словацької Республіки в галузі читання й природничо-наукових дисциплін, але слабші за них у галузі математики. Результати України із читання найближчі до результатів Білорусі й Словацької Республіки.

• По-третє, на відміну від більшості референтних країн, в Україні найбільш проблемною з-поміж трьох галузей PISA є математика. У більшості країн немає значних відмінностей між результатами учнів у різних предметних галузях, натомість в Україні особливо помітні відносно низькі результати  із математики.

Дослідження показало зв’язок успішності учнів із читання, математики та природничо-наукових дисциплін із соціально-економічним статусом. В Україні 15-річні учні з високим соціально-економічним статусом мають удвічі-утричі вищі шанси досягти високих показників у навчанні, ніж їхні однолітки з низьким соціально-економічним статусом. Найчастіше учні із нижчим соціально-економічним статусом навчаються в Україні у звичайних закладах загальної середньої або професійної освіти й мешкають у невеликих містах, селищах або селах. Натомість учні  з великих міст мають більше можливостей навчатися в ліцеях, гімназія та спеціалізованих школах, а відтак рівень сформованості в них читацької, математичної й природничо-наукової грамотності значно вищий, ніж в інших їхніх однолітків. 

PISA приділяє значну. увагу впливу освітнього середовища на результати учнів із читання, математики та природничо-наукових дисциплін, вивченню контекстних характеристик життя учнів (задоволеність життям, емоційний стан, добробут, відчуття приналежності до закладу освіти, булінг у закладах освіти, підтримка з боку вчителів, дисципліна в класах, обсяги навчального часу, ресурсне забезпечення закладів освіти). Окреслимо лише основні висновки щодо освітнього середовища, отримані за результатами PISA-2018. В Україні більшість 15-річних учнів (80 %) відчуває свою приналежність до закладу освіти, а от 25,8 % повідомили, що стикалися прямо чи опосередковано з проявами булінгу. 

На успішності 15-річних українських учнів суттєво позначається неефективне використання ними навчального часу (ідеться про дисципліну на заняттях, відвідування занять, запізнення тощо). 48 % п’ятнадцятирічних учнів  за два тижні до тестування PISA пропустили принаймні один навчальний день, 40 % - одне заняття, а 62 % - спізнилися на заняття без поважної причини, що в 1,5 раза більше, ніж у середньому по країнах ОЕСР. 

Важливим аспектом освітнього середовища який вивчаэться є підтримка учнів учителями, батьками.

Понад 79 % п’ятнадцятирічних учні уважають, що їхні заняття з української мови і літератури структуровані. Водночас приблизно 75 % учителів із цих предметів різними методами підтримують здобувачів освіти в опануванні навчального матеріалу на заняттях. Близько 70 % учнів визнали, що їхні вчителі зацікавлені процесом викладання своїх предметів. 

Добробут, ставлення до навчання та прагнення українських учнів теж є предметом вивчення . В Україні 82% п’ятнадцятирічних учнів задоволені життям і 89 % - зазвичай   відчувають позитивні почуття, що більше ніж у середньому по країнах ОЕСР. 

Позитивне ставлення до закладів освіти позитивно впливає і на результати успішності, хоча зв’язок між успішністю 15-річних учнів України та задоволеністю життям і психологічним комфортом, як і в більшості країн, які брали участь у PISA-2018, статистично неістотний. Приблизно 80 % п’ятнадцятирічних учнів уважають, що навчання в закладі освіти важливе й допоможе вступити до закладу вищої освіти й отримати гарну роботу. 

Ресурсне забезпечення освітнього процесу в Україні є окремим питанням, якому PISA приділяє особливу увагу, зокрема ефективність використання закладами освіти отриманих ресурсів. Станом на 2018 рік Україна витрачає на одного учня   приблизно 27 000 доларів за весь період його навчання - із 6 до 15 років, що менше, ніж витрачають на своїх учнів  країни ОЕСР. Цей чинник можна вважати таким, що частково зумовлює нижчі показники України в PISA з усіх трьох предметних галузей. Було з’ясовано, що в Україні, порівняно з країнами ОЕСР, у закладах освіти спостерігається брак як матеріальних, так і навчальних ресурсів.  

Найважливішим ресурсом, за результатами PISA, є вчителі . Так, дослідження показує, що вищий рівень кваліфікації вчителя позитивно впливає на успішність учнів. Станом на 2018 рік в Україні на одного вчителя припадало в середньому 12 учнів, що відповідає середньому показнику по країнах ОЕСР .  

Місце України у рейтингу PISA не стало сюрпризом, але з огляду на рівень фінансування української освіти, це ще відносно непогані показники. Це не означає, що треба задовольнятися поточним рівнем фінансування освіти, його необхідно підвищувати, але треба врахувати і сильні сторони, які допомагають досягати результатів", - зазначила співзасновниця ГО Smart освіта, радниця міністерки освіти і науки Іванна Коберник.

 

 

Використані джерела:

1. Міжнародний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018

https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/PISA_2018_International_report.pdf

2.Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 / кол. авт. : М. Мазорчук (осн. автор), Т. Вакуленко, В. Терещенко, Г. Бичко, К. Шумова, С. Раков, В. Горох та ін. ; Український центр оцінювання якості освіти. Київ : УЦОЯО, 2019. 439 с.

3.PISA-2018. Результати. Що учні знають та вміють робити: Міжнародний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 (переклад українською мовою) / переклад. : Ларіна Т. В. ; Український центр оцінювання якості освіти. Київ : УЦОЯО, 2019. 324 с.

docx
Додав(-ла)
Голуб Галина
Додано
9 листопада 2020
Переглядів
56
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку