Інтерактивне навчання молодших школярів спеціальної школи

Інтерактивне навчання учнів початкової спеціальної школи.

Кредо інтерактивного навчання

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли на уроці учні спілкуються між собою – розмовляють, дискутують, обговорюють,

опрацьовуючи конкретний матеріал, найвірогідніше що застосовується «інтерактивне  навчання».

Що означає «інтерактивне навчання» в моєму розумінні?

Слово «інтерактивне» складається з двох слів «інтер» та «активне».

Перша частина слова – «інтер» - це приросток (префікс). Він походить з латинського «inter-».

В латині «inter-» означає «взаємно», «вкупі», «спільно», «між».

Друга частина слова – «активне», також походить з латини – від слова «activus». Воно означає «рухливе», «діяльне», «жваве», «енергійне».

Тобто, «інтерактивне навчання» – це технології навчання, які дають можливість та допомагають учням спільно, взаємно та вкупі, жваво, енергійно й рухливо співпрацювати під час навчального процесу.

Як відбувається інтерактивне навчання на моїх уроках?

Залежно від кількості учнів та типу уроку інтерактивне навчання може відбуватися:

• у парах (2 учні)
• у мікрогрупах (3 – 4 учні)
• у малих групах (5 – 6 учнів) разом з учителем.

Інтерактивне навчання: рухливе, жваве, енергійне.

Під час інтерактивного навчання мої діти: активно спілкуються, сперечаються,

Іноді не погоджуються з співрозмовником, перечать один одному.

Чим відрізняються “активні методи навчання” від “інтерактивного навчання”?

“Активне навчання” – це навчання, яке дає можливість моїм учням  в парах, мікрогрупах, або малих групах маніпулювати предметним матеріалом шляхом спостережень, дослідів та випробувань різних можливостей для розв’язання поставленої задачі чи проблеми на своєму віковому та інтелектуальному рівні.

“Інтерактивне навчання” – це навчання, яке дає можливість моїм дітям  в парах, мікрогрупах, або малих групах опрацьовувати навчальний матеріал розмовляючи, дискутуючи та обговорюючи різні точки зору.

Чому в моїй роботі інтерактивні технології навчання успішні?

Інтерактивні методи навчання дуже успішні, бо в їх основу я покладаю науково-дослідні докази щодо того, як людина природньо сприймає нову інформацію та перетворює її на знання.

Дитина, яка навчається, задає дуже багато запитань. Для цього вона потребує слухача, хоча не завжди рахується з його потребами. Вчителям пропонується заохочувати та стимулювати цей потік запитань, бо саме вчитель допомагає дитині природньо розвивати та поглиблювати свої знання.

Найкращий спосіб розвивати в дитини  нові знання – це через діяльність . Діти займаються парами, мікрогрупами або малими групами разом з  вчителем. Важливо, щоб діяльність була рухливою, жвавою та енергійною.

Пам’ятайте, що коли дитина молодшого шкільного віку чемненько сидить на стільчику, дивиться  і слухає – вона не навчається.

Дитина першого-другого класів задає багато запитань, які починаються запитальними займенниками: “як?” та “чому?”. Ці питання  стосуються, майже без винятку, світу, який її оточує. Діти щойно починають розвивати розуміння потреб слухача. Через таку природню неспроможність враховувати потреби співрозмовника, діти часто не розуміють, чому їхні запитання чи пояснення незрозумілі однокласникам та дорослим. Як вчитель, я  заохочую дітей ставити запитання, які починаються займенниками “як?” і “чому?”. Відповіді дітям необхідно шукати не в книжках чи підручниках, а за допомогою спілкування, використовуючи інтерактивні технології навчання. Також, працюючи з дітьми в малих групах, ставлю їм запитання, які починаються запитальними займенниками ”як?” і “чому?”. Поставивши запитання,  заохочую дітей на них самостійно, нешаблонно відповідати. Ця зосередженість на запитаннях “як?” і “чому?” уможливлює дитині природній розвиток та поглиблення знань.

Як розвивається культура мовлення під час уроків, на яких використовуються інтерактивні методи навчання?

У другому класі діти починають прагнути взаєморозуміння. Коли дитина-слухач не погоджується, бо не розуміє того, що дитина-мовець старається пояснити, виринає суперечка - через суперечку, неузгодженість думок, діти природньо розвивають та поглиблюють свої знання.

Важливою частиною інтерактивного навчання є зосередженість на культурних формах спілкування. Навички культурного спілкування можна розвинути лише тоді, коли в учнів є багато можливостей, перебуваючи під наглядом учителя, активно сперечатися.

Важливо, щоб під час діяльності учні жваво, енергійно та діяльно спілкувалися.

Пам’ятайте, що якщо  вимагати, щоб учень чемно сидів на уроці, а на перерві не сперечався, він не навчається.

Інтерактивний метод навчання та роль вчителя

Коли я використовую інтерактивне  навчання, моя роль змінюється, у порівнянні з роллю вчителя на традиційному уроці. Одночасно змінюється також роль учня. На традиційному уроці вся увага учнів зосереджена на учителя. Я повністю керую цілим навчальним процесом. Учні залежні від моїх дій і вказівок.

Натомість коли я використовую інтерактивне навчання, то «відпускаю» учнів з-під свого контролю. Учні мають можливість самостійно (безперечно в певних обмежених рамках) діяти. Моя присутність додає впевненості дитині, сприяє її новим досягненням. Моя роль, як учителя під час інтерактивної вправи – це спостерігати. Коли я спостерігаю за процесом інтерактивної вправи, в мене з'являється можливість приділити увагу саме тим дітям, котрим вона більше потрібна.

Не секрет, що потребою сучасного світу є людина, яка вміє:

самостійно приймати рішення

робити вибір

взаємодіяти з іншими людьми.

Тому  я застосовую такі інтерактивні вправи, які розвивали б вміння:спілкуватися, висловлюватися, доводити свою думку.

Яка мета інтерактивного методу навчання?

Застосовуючи інтерактивний метод навчання вчитель повинен подумати – з якою метою вона хоче провести дану інтерактивну вправу? Основні цілі на уроці із застосуванням інтерактивних вправ:

• створювати монологічні висловлювання комунікативного спрямування,
• будувати діалог з урахуванням ситуації спілкування,
• уважно слухати і розуміти ,
• запам’ятовувати з одного прослуховування фактичний зміст, послідовність подій, основну думку висловлювання,
• толерантно ставитись до думок інших.

Використання інтерактивного навчання учителем вирішує будь яке завдання з «Державного стандарту початкової загальної освіти». Інтерактивне навчання дозволяє дитині не лише висловлювати свою думку, погляд, оцінку, а й, почувши аргументи партнера по грі, відмовитися від своєї точки зору, або навіть змінити її.

Впроваджуючи інтерактивне навчання в 1-2 класах звертаю увагу, щоб вправи були максимально прості і цікаві для учнів. Завжди вибираю ті вправи інтерактивного навчання, які займають мінімум часу та короткі за інструкцією.

У 1-2 класах  пропоную  використати такі інтерактивні вправи:

У 1-му класі:

«Знайди когось»

«Мікрофон», «Чарівна паличка», «Чарівна подушка»

«4 кути»

«Робота в парах»

«Мозковий штурм»

«Незакінчені речення».

У 2-му класі  можна застосувати всі вправи, що запропоновані для 1-го класу плюс:

«Карусель»

«Займи позицію»

«Робота в малих групах»

«Навчаючи – учусь»

«2 – 4 – всі разом»

«Музичний вулик».

Інтерактивні вправи з досвіду роботи в першому та другому класах

Інтерактивний метод навчання на практиці – «4 кути»

«4 кути» – це є одна із вправ, яка застосовує інтерактивний метод навчання та яку дуже люблять діти у початковій школі. При проведенні цієї вправи, учні мають можливість отримати всі переваги інтерактивного методу навчання: висловити свою думку, вислухати аргументи інших дітей, порухатися. Останнє – порухатися – чи не найбільш важливе для дітей віку початкових класів. Коли діти рухливі – вони навчаються. Коли діти пасивні – вони не навчаються.

Як провести вправу «4 кути», щоб інтерактивний метод навчання дав позитивний результат?

Щоб інтерактивний метод навчання дав позитивний результат, запропонуй дітям відповісти на питання за певним алгоритмом:

1. Вчитель задає питання, яке має чотири заданих варіанти відповідей. (Кожна із чотирьох відповідей відповідає певному кольору: по одному аркушу висить в кожному кутку приміщення.)

2. Діти, вислухавши питання, вибирають один із поданих варіантів відповідей і переходять в той кут, який йому відповідає. (У випадку, коли ні один із чотирьох варіантів не підходить, учасник залишається в центрі кімнати.) Таким чином, після зачитування питання, діти діляться на групи.

3. В кожній групі йде обговорення відповідей на питання: «Чому я вибрав цей варіант відповіді?». (Бажано, щоб на нього відповів кожен учасник групи.)

Що вчитель повинен врахувати при проведенні інтерактивної вправи «4 кути»?

Інтерактивний метод навчання передбачає рух і шум у класі.

 Як я буду діяти, якщо половина класу вибере один і той самий варіант відповіді?

Чи я дам дітям можливість іти за їхнім вибором?

Чи я буду «переконливо вмовляти» дітей змінити свою думку?

Чи я створю дві (або навіть три) групи в одному кутку?

Для успішного проведення інтерактивної вправи має бути чітко поставлена навчальна мета. Тому запропоновані дітям запитання чи завдання повинні сприяти розвиткові саме тих чи інших умінь.

Чіткість і послідовність інструкцій інтерактивної вправи також мають своє вагоме значення. Тому вчитель наперед повинен продумати діяльність учнів під час інтерактивної вправи.

Що я робитиму, якщо декілька учнів не зрозуміють інструкцію?

Чи я буду повторювати інструкцію для цілого класу?

Чи я вирішу повторити інструкцію окремо тим, хто не зрозумів?

Чи я попрошу когось з дітей пояснити однокласникам інструкцію?

Чого ми прагнемо досягти, використовуючи інтерактивний методи навчання?

Доцільність проведення інтерактивної вправи «4 кути» в 1-му класі початкової школи

В 1-му класі таку інтерактивну вправу доцільно проводити з метою: розвитку зв’язного мовлення у дітей (наприклад, ставлячи питання про зацікавлення учнів стосовно різних тем); розвитку у дітей вміння уважно слухати текст і запам’ятовувати послідовність подій, персонажів твору.

«Мікрофон». Цей прийом може використовуватись як у груповій, так і у фронтальній роботі з учнями, може стати частиною інших інтерактивних прийомів(«Мозкова атака», «Акваріум» тощо). Полягає у вільному висловлюванні ідей, думок або відповідей на запитання. Діти повинні дотримуватись певних правил: висловлюватись по черзі й тільки в символічний (іграшковий) мікрофон, не перебивати та не критикувати інших. Даний вид роботи дозволяє виховувати в учнів уміння вислуховувати інших,бажання ділитися своїми думками.

«Акваріум». Поділ на групи аналогічно попередній вправі. Одна з груп займає місце в центрі класу, отримує завдання для обговорення, виконання (дискусія або «мозковий штурм», рольова гра, інсценізація). Протягом 3-5-ти хвилин відбуваються розгляд ідеї, виконання завдання, після чого — коротке обговорення того, що почули всім класом. Потім місце за центральним столом займає інша група. Рефлексія: «Я робив це для того, щоб...», «Я відчував, що...».Цей вид роботи можна використовувати на підготовчих етапах до введення більш складних інтерактивних технологій.

«Мозковий штурм» або атака. Метод полягає у вирішенні проблеми та виробленні певної ідеї за обмежений час (10-15 хвилин).Обрати керівників груп шляхом проведення бліцтурніру (5-6 запитань із теми уроку), решта учасників формується за вибором учнів. 5-6 осіб(оптимальна кількість дітей у групах) розміщуються навколо стола. Лідер групи отримує та оголошує тему для обговорення та пропонує протягом хвилини по черзі висловити свої думки. Секретар фіксує ідеї.   Головне -кількість ідей. Кількість породжує якість. Мають право на існування найабсурдні, на перший погляд, думки. Не допускати критики. Можливе запозичення чужих ідей з метою їх удосконалення. Важливо у процесі обговорення довести правильність своєї думки, а також бажано дійти спільного висновку. Ідеї груп записуються на дошці. У процесі обговорення обґрунтовується остаточний вибір. Рефлексія: «Ця ідея допоможе нам...», «Ми дійшли думки, що...», «У ході обговорення я зацікавився...».Вид роботи активізує інтелектуальні здібності дітей, розвиває фантазію, виробляє вміння толерантно ставитись до чужих думок. Ця діяльність потребує певної підготовки класу, ознайомлення учнів із правилами«мозкового штурму». Доцільно використовувати у 3-4х класах.

«Навчаючи – учусь». Кожна група має певний обсяг інформації, розділеної на частини та записаної на окремих індивідуальних аркушах. За певний час діти повинні засвоїти свою частину інформації та поділитися з іншим учасником групи.

Спілкуватись потрібно тільки з одним учасником. Таким чином, усі діти у групі засвоюють певну суму знань. Потім групи обмінюються делегатами, які навчають дітей іншої групи того, що вивчили самі. Прийом виявився дуже ефективним при узагальненні матеріалу з обраної теми, закріпленні та повторенні вивченого. Стимулює в учнів бажання до навчальної діяльності, створює ситуацію успіху. Рефлексія: «Я дізнався багато нового завдяки тому, що...». 

«Робота в парах» Всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером, і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати і вести дискусію. Під час роботи в парах використовую ігри: ”Конкурс красунь”, “Запали вогник”, “Заселіть будиночки”, “Прикрась ялинку”, “Чарівні клітинки” та інші. Я використовую не лише навчальні ігри, але ігри, як засіб взаємонавчання.