Курсова робота

на тему:

«Інтерактивне навчання як засіб підвищення ефективності уроку німецької мови»

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

1.1. Поняття про  “інтеракцію” і навіщо вона потрібна у навчанні

1.2. Дослідження проблеми в психолого-педагогічній літературі

1.3. Сутність  інтерактивного навчання

РОЗДІЛ 2. ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УРОКУ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

2.1.Теоретичні засади організації інтерактивного уроку німецької мови

2.2. Технології інтерактивного навчання: загальна характеристика та особливості

2.3     Психолого-педагогічні умови реалізації інтерактивного навчання

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РЕАЛІЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

 За останні десятиліття світ дуже змінився і далі змінюється з неймовірною швидкістю.

Виходячи з цього, метою державної Національної програми «Освіта» («Україна ХХІ ст.») є виведення освіти в Україні на рівень освіти розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Саме цим зараз зумовлена увага до інновацій.

Іноземна мова є важливим засобом міжкультурного спілкування, вона сприяє вербальному порозумінню громадян різних країн, забезпечує такий рівень їхнього культурного розвитку, який дозволяє вільно орієнтуватись і комфортно почуватись у країні, мова якої вивчається.

Важливим успіхом вивчення німецької мови є розуміння того, що мова найкраще засвоюється тоді, коли учням пропонується індивідуальна методична увага й участь, які ґрунтуються на аналізі особистісних навчальних потреб і відповідальності, забезпечення навчального процесу видами та типами діяльності, що сприяють використанню мови. Основною метою навчання німецької мови є формування в учнів комунікативної компетенції, що означає оволодіння мовою як засобом міжкультурного спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу, а також використання інтерактивних методів, як приклад сучасного методу навчання.

В наш час інтерактивність набуває все більш вагомого значення. Інтерактивне навчання змінює звичні форми навчання на діалогові, основані на взаємодії та взаєморозумінні. Використання прийомів інтерактивного навчання в практиці та досвіді роботи з різними по рівню розвитку учнями переконують в тому, що ці форми при їх систематичному застосуванні дійсно дозволяють кожному учню відчувати себе в "контексті" спільної роботи, формують комунікативну готовність до спілкування в малій групі на уроках з німецької мови, сприяють розвитку особистісної рефлексії, діють на становлення активної позиції у навчальній діяльності.

Актуальність даної курсової роботи визначає поступову зміну традиційних методів навчання на інтерактивні.

Метою роботи є дослідження особливостей інтерактивного навчання як засобу підвищення ефективності уроку німецької мови.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

1. Розглянути поняття про  “інтеракцію” і навіщо вона потрібна у навчанні.

2. Охарактеризувати особливості дослідження проблеми в психолого-педагогічній літературі.

3. Проаналізувати сутність  інтерактивного навчання.

4. З’ясувати теоретичні засади організації інтерактивного уроку німецької мови.

5. Охарактеризувати технології інтерактивного навчання.

6.    Дослідити  психолого-педагогічні умови реалізації інтерактивного навчання.

7. Експериментально перевірити реалізацію використання інтерактивних технологій на уроках німецької мови.

Об’єктом дослідження є інтерактивні методи навчання на сучасному етапі вивчення німецької мови.

Предметом дослідження є використання інтерактивних методів на уроках німецької мови.

Наукова новизна дослідження полягає в розробці спеціальних інтерактивних вправ з використанням мультимедійних технології та комп’ютерних програм для навчання німецької мови.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

1.1. Поняття про  “інтеракцію” і навіщо вона потрібна у навчанні

Інтеракція (від англ. interaction лат. inter + activus — діючий) — безпосередня міжособистісна взаємодія («обмін символами»), найважливішою особливістю котрої визнається здатність людини «приймати на себе роль іншої» [12, c. 33].

Сформулював її американський філософ і соціолог Джордж Мід (1863–1931), який заперечував, що поведінка людей — це пасивна реакція на винагороду чи покарання. Розглядаючи вчинки людини як соціальну поведінку, засновану на комунікації, в якій вона реагує не тільки на дії, але й на наміри інших людей, Мід виділив два типи дій: значущі й незначущі. Для усвідомлення мотивів дії людини слід уявити себе в її ролі. Значущі події набувають символічного значення, коли поняття, дія чи предмет символізують або виражають зміст іншого поняття, дії або предмета. А взаємодія між людьми є безперервним діалогом, у процесі якого вони спостерігають, осмислюють наміри один одного та реагують на них [12, c. 34].

Використання прийомів інтерактивного навчання в практиці та досвіді роботи з різними по рівню розвитку учнями переконують в тому, що ці форми при їх систематичному застосуванні дійсно дозволяють кожному учню відчувати себе в "контексті" спільної роботи, формують комунікативну готовність до спілкування в малій групі на уроках з німецької мови, сприяють розвитку особистісної рефлексії, діють на становлення активної позиції у навчальній діяльності.

Нині приділяють належну увагу інтерактивним методам навчання, в яких процес навчання поєднується із процесом спілкування, а активність старшоклатсників перевершує активність учителя. Інтерактивний означає сприятливий тому, щоб взаємодіяти чи знаходитися в режимі бесіди, діалогу з будь-чим (наприклад, комп’ютером) чи з будь-ким (людиною). Значить, інтерактивне навчання - це, перш за все, діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя й учня. Інтерактивне навчання відноситься до педагогічних технологій на основі ефективності управління і організації навчального процесу.

Основна характеристика "інтерактиву" - це спеціальна форма пізнавальної діяльності; навчальний процес організовано так, що практично всі учні заохочені до процесу пізнання, вони мають можливість розуміти й рефлектувати з приводу того, що вони знають і про що думають. Має бути атмосфера доброзичливості, взаємопідтримки - форма кооперації та співпраці. На уроці організується індивідуальна, парна, групова робота, застосовуються дослідницькі проекти, рольові ігри, робота з документами, різними джерелами інформації, використовуються творчі форми роботи.

Інтерактивними називаються спеціальні засоби і пристрої, які забезпечують безперервну діалогову взаємодію двох сторін. Інакше кажучи, навчання проходить у процесі спільної злагодженої роботи групи учнів та вчителя, під час якої аналізуються, обговорюються та розв’язуються навчальні й професійні завдання. [6, c. 17-20].

1.2. Дослідження проблеми в психолого-педагогічній літературі

В історії педагогічної науки існує тенденція до постійного пошуку вдосконалення систем, методів та форм пізнавальної діяльності учнів, яка ґрунтується на загальних принципах побудови процесу навчання. Ретроспективний аналіз літератури показує, що давньогрецькі вчені (Сократ, Платон, Аристотель) велику увагу приділяли різноманітним методам навчання, а також зазначали про активне здобування знань, що сприяє всебічному розвитку особистості. Ці ідеї продовжили розробляти Я. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці, К. Ушинський, Дж. Дьюї, Л.В. Занков та ін., які звертали увагу на удосконалення та багатоманітність методів навчання, а успішність залежить від рівня його організованості та керованості – тобто містять елементи технологізації. Такій підхід дозволяє стверджувати, що в навчальному процесі у всі часи реалізувалася певна технологія. Відтак, сучасні освітні технологічні системи є синтезом досягнень педагогічної науки та практики, поєднанням традиційних елементів минулого та інноваційного досвіду. Тому, давайте проаналізуємо під холи зарубіжних та вітчизняних досліджень, щодо поняття «педагогічна технологія» [12, c. 44].

Незважаючи на те, що сам термін «педагогічна технологія» виник та досить широко використовувався у ХХ сторіччі, ще Я.А. Коменський прагнув знайти такий загальний порядок навчання (систему), за якою воно здійснювалося б за єдиними законами людської природи та було схоже на добре налагоджений механізм (технологію). В.П. Безпалько розглядає трансформацію педагогічних технологій в історії педагогіки на основі виділення «педагогічних епох» підкреслюючи, що кожна наступна технологія ніби асоціюється з послідуючою, збагачуючись набуваючи при цьому нових якостей, властивостей, особливостей, завдяки чому праця педагога стає більш ефективною [8; 16]. Виходячи з цього, технологічний підхід у світовій педагогічній практиці розглядається як альтернативний традиційному, в основі якого лежить отримання готових знань та їх репродуктивне засвоєння, а елементи технологізації зустрічаються в працях більшості видатних зарубіжних і вітчизняних педагогів. Джерелом а також складовими елементами педагогічної технології можна вважати соціальні перетворення, нове педагогічне мислення, досвід минулого, систему психолого-педагогічних наук.

Зі школами США 30-років ХХ століття пов’язане перше використання терміну «освітня технологія» та поширення інтересу до педагогічних технологій, що було зумовлене появою перших програм аудіовізуального навчання. Одним з прикладів інноваційних технологій у вітчизняній школі того часу може бути Корнинський метод, розроблений у 1928 році О.Г. Ривіним, який він сам назвав «талгенізмом» (від слова «талант», «геній») і який має всі ознаки інноваційної технології: економія часу (досягнення значних успіхів за десять місяців); гарантований результат (розвиток мови, аналітичного мислення, пробудження викладацьких здібностей); використання, поряд з традиційними, авторських форм та методів (робота за абзацами тексту, виступи учнів, оргдіалог). [22; 16-17]

У зарубіжній педагогіці 40-х років виник новий напрям організації навчального процесу – педагогічна технологія, який ставив за мету підвищення його ефективності, гарантоване досягнення учнями запланованих результатів навчання і у майбутньому вирішальним чином вплинув на розв’язання проблеми індивідуального підходу до кожного. Наслідком застосування на початку 50-х років машинного та програмованого навчання в США стала технологізація навчального процесу.

У 70-80 роки у вітчизняній педагогічній науці триває подальше уточнення визначення поняття «педагогічна технологія», яку більшість авторів розуміють як створення оптимально організованого навчального процесу, який розробляється на основі системного підходу. Перші спроби використання технологічного підходу у вітчизняній практиці цього часу зробили Т.О. Ільїна та М.В. Кларин.

Визнаними та відомими можна назвати технологію оптимізації навчального процесу (Ю.К. Бабанський), технологічний процес поетапного формування розумових дій (Н.Ф. Тализіна), технологію індивідуалізованого навчання (І.Е. Унт). Вітчизняна теорія і практика аналізу технологій в освіті відображена в наукових працях В.П. Безпалька, М.В. Кларина, І.Я. Лернера. [22]

Зародження новаторських ідей у педагогічній науці 70-х років, які згодом, в середині 80-х, склали підґрунтя педагогіки співробітництва, основу для розбудови нової освітньої парадигми незалежної України у 90-х роках. Характерними рисами цього періоду є спроби як нетрадиційного розв’язання так і серйозного теоретичного обґрунтування актуальних проблем у педагогічній практиці, а також розповсюдженням технологічного підходу як перспективного напряму підвищення ефективності освітнього процесу. Діяльність педагогів-новаторів більшість дослідників зараховують до персоніфікованих педагогічних технологій, серед яких найбільш відомими є технологія інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу (В.Ф. Шаталов); технологія «створення ситуації успіху» (А.С. Бєлкін); технологія колективного творчого виховання (І.П. Іванов) тощо.

Сучасний етап педагогічної практики – це перехід від пояснювально-інформаційних технологій до діяльнісно-розвивальних та особистісно-орієнтованих, впровадження яких у вітчизняну школу має сприяти вирішенню проблеми щодо їх якісного впливу на зміст, методи та організаційні форми навчання, що, у свою чергу, створює умови для вдосконалення процесу загальної підготовки учнів.

Проте в існуючих технологічних системах навчання можна спостерігати і певні недоліки – значна організаційна складність, переважаюча орієнтація на репродуктивне засвоєння змісту освіти та на "середнього" учня.

Аналіз останніх досліджень та публікацій дає змогу зазначити, що використання інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі привертає увагу багатьох учених і педагогів. Зокрема, С. Кашлєв обґрунтував інтерактивне навчання, як інноваційне педагогічне явище, О. Пометун опублікувала «Енциклопедію інтерактивного навчання» та велику кількість робіт по даній проблемі, М. Кларін розглядав інтерактивне навчання як інструмент освоєння нового досвіду, В. Шарко обґрунтовує власний досвід впровадження інтерактивних методів навчання, Т. Дуткевич визначає психологічні основи використання інтерактивних методів у процесі підготовки спеціалістів з вищою освітою та ін. [12, c. 49]

У ряді праць розглядаються найбільш поширені інтерактивні технології. Н.Суворова виділяє найвідоміші форми групової роботи: «велике коло», «вертушка», «акваріум», «мозковий штурм», «дебати»; О.Ісаєва – «рольові ігри», «семінар», «засідання прес-клубу», «мозкова атака», «дискусія»; Л. Півень у своїй роботі розглядає такі інтерактивні технології: «робота в парах», «займи власну позицію», «робота в малих групах», «мозковий штурм», «розігрування ситуації», «коло ідей», «акваріум»; А. Гін пропонує такі види робіт у групах: «спіймай помилку», «прес-конференція», «своя опора», «мозковий штурм». [18, c. 7]

Головна особливість методики інтерактивного навчання, підкреслює І.А. Зимня полягає у тому, що процес на учіння відбувається у спільній діяльності. «Доведено, що порівняно з індивідуальною роботою за схемою "учитель-учень" співпраця в групі підвищує ефективність розв'язання тих же задач на сто відсотків». [27, c. 35]

Технологічна якість інтерактивного навчання передбачає вироблення правил організації. Так, Г. Токмань пропонує дотримуватись таких норм роботи:

• діють (тією чи іншою мірою) всі учасники навчального процесу;

• мають певну психологічну підготовку (само обмеженість, скутість, традиційність поведінки заважає);

• беруть участь не більше, як 30 чоловік (найкраще працювати в малих групах);

• готують приміщення (наприклад, столи поставити «ялинкою», щоб кожний учень сидів боком до ведучого і мав змогу спілкуватися в малій групі);

• дбають про необхідні для творчої роботи матеріали (вони розробляються автором);

• налаштовують учасників на серйозне ставлення до питань процедури й регламенту;

• ділять клас на групи. [12, c. 41]

Група дослідників під керівництвом Є.В. Коротаєвої, розробляючи методику організації інтерактивного навчання, пропонує вчителям різноманітні варіанти роботи учнів у групах, які можна організовувати з урахуванням конкретних ситуацій своєї школи, класу, характеру взаємовідносин між учнями і таке інше.

Щодо сутності та визначення самого терміну «інтерактивні технології», то дана проблема досліджена у працях О. Пометун, Л. Пироженко, М. Волосок, Гулінська, О. Комар, А. Максимець, Н. Шевченко та ін.

Таким чином, ми розглянули досить широкий спектр наукової літератури і встановили, що дана тема є досить актуальною на сучасному етапі педагогічних досліджень, адже змінюються орієнтири освіти, що в свою чергу вимагає нових підходів до організації навчально-виховного процесу.

1.3. Сутність  інтерактивного навчання

Інтерактивні та проектні технології ефективно сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії і дають можливість педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу. Завдяки таким сучасним технологіям учні вчаться бути демократичними, критично мислити, приймати продумані рішення, а отже, відбувається постійна співпраця всіх учнів класу у ході уроку. При цьому учень і вчитель – рівноправні, тобто знають, вміють і здійснюють свою діяльність разом, чудово розуміючи, що вони роблять і для чого [6, c. 11].

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, критично мислити, приймати виважені рішення.

Учитель в інтерактивному навчанні виступає як організатор процесу навчання, консультант, який не «замикає» навчальний процес на собі.

Застосовуючи інтерактивні форми роботи, вчитель ставить перед собою мету, сподівається на певний результат [29, c. 32].

Необхідними умовами в процесі інтерактивного навчання є чіткий план дій і конкретні завдання для учня і вчителя, співпраця між учнями класу, між учнем і вчителем. Результати навчання досягаються через взаємні зусилля життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації тощо.

Інтерактивні методи сприяють інтенсифікації й оптимізації навчально-виховного процесу й дають змогу:

-  полегшити процес засвоєння програмового матеріалу;

-  активізувати навчальну діяльність учнів;

-  формувати навички аналізу навчальної інформації, творчого підходу до засвоєння навчального матеріалу;

-  формулювати власну думку, правильно її висловлювати, додавати свою точку зору, аргументувати та дискутувати;

-  моделювати різні ситуації й збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації;

-  вчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, прагнути до діалогу;

-  налагоджувати конструктивні стосунки в групі, визначити своє місце в ній, уникати конфліктів, шукати компромісів;

-  знаходити раціональні шляхи розв’язання проблем, формувати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт [26, c. 55].

Крім того, використання інтерактивних методів дозволяє реалізувати ідею співпраці тих, хто навчає, і хто навчається, вчить їх конструктивно взаємодіяти, сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці, створює доброзичливу атмосферу, значно підвищує мотивацію учнів до навчання.

Використання інтерактивну в процесі уроку знімає нервове навантаження учнів, дозволяє змінювати форми діяльності, переключати увагу на вузлові питання теми заняття.

У ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити, зважувати альтернативні думки, приймати продуктивні рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми. Досягається це завдяки організації індивідуальної, парної, групової та кооперативної роботи; застосовуються дослідницькі проекти, рольові ігри, безпосередня робота з текстом, різноманітними інформаційними джерелами; використовуються творчі роботи.

Проводячи уроки такого типу, вчитель зацікавлює школярів предметом, формує активну життєву позицію, розвиває творчі здібності, вдосконалює мовленнєві і розумові навички; створює ситуацію успіху, де кожен учень почуває себе невимушено на уроці, а це, у свою чергу, сприяє самовдосконаленню його як особистості. Крім того, групова робота відіграє важливу роль у досягненні виховної функції навчання, зокрема формуються колективізм, моральні та гуманні якості особистості.

Не менш важливою при застосуванні групових форм роботи є й організаційна функція. У групах учні вчаться розподіляти обов'язки.

Така навчальна діяльність дає учням можливість виступати в різних ролях, в тому числі і в ролі вчителя. Таким чином, можна стверджувати, що групові форми роботи мають ряд значних переваг порівняно з іншими організаційними формами.

Варто зазначити, що намагання ефективніше організувати навчальний процес здійснювались постійно, але саме системної завершеності набули у другій половині ХХ століття, коли досягнення вітчизняних педагогів були поєднані із доробками зарубіжних дослідників. Але, це не означає, що пошуково-дослідницька робота припинилася, і сьогодні розробляються нові методики та технології, які б допомогли якнайкраще організувати навчально-виховний процес.

РОЗДІЛ 2. ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ЯК ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УРОКУ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

2.1.Теоретичні засади організації інтерактивного уроку німецької мови

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Освітня технологія  інтерактивного навчання в процесі навчання дитини – це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань. Ця технологія готує дітей нового покоління, які вміють спілкуватися, слухати та чути інших, міркувати. В її основу покладено ідеї творчої співпраці вчителя та учнів. При запровадженні цієї технології знання засвоюються краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук шляхів її вирішення [26, c. 57].

    Базова модель уроку інтерактивного навчання включає в себе 5 етапів:

- мотивація;

- оголошення теми та очікуваних навчальних результатів;

- надання необхідної інформації;

- Інтерактивна вправа

- Рефлексія [22, c. 7]

Мета першого етапу  сфокусувати увагу учнів  на проблемі та викликати інтерес до обговорюваної теми за допомогою методів «мозковий штурм», «мікрофон», «криголам» тощо.

Забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності , тобто того, чого  вони повинні досягти на уроці, чого від них чекає вчитель досягається на другому етапі уроку.

Третій етап уроку – дає дітям достатньо інформації , для того, щоб на її основі за мінімально короткий час вони могли виконувати практичні завдання.

Інтерактивна вправа - центральна частина заняття – її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. На цьому етапі найчастіше я використовую сенкани, гронування, створення асоціативного куща, діаграми Венна та інше.

Пропонуємо розглянути приклади гранування (додаток А).

Останній етап уроку - рефлексія, мета якого – усвідомлення отриманих результатів.

Урок - це дзеркало загальної педагогічної культури учителя , мірило його інтелектуального рівня, показник його кругозору, ерудиції,сьогодні урок розглядається не тільки як діяльність педагога, іншими словами, як форма навчання, а й як діяльність учня. Творчий вчитель, що крокує в ногу з часом нових інформаційних технологій, використовує інтерактивні методи і форми роботи, які сприяють формуванню особистості учня як людини нового типу з гнучким нестандартним мисленням, зі стійкою внутрішньою мотивацією, з умінням самореалізації [19, c. 2].

Учням подобається створювати не тільки гронування, а й асоціативний кущ.

Це, так би мовити, поширене гронування.

Рис. 2.1. Зразок асоціативного куща

Cенкан – улюблений вид роботи учнів на уроці. Вони його вміють складати до любої теми чи художнього тексту. „Вимоги” для створення сенкану: 1 –й рядок – іменник, 2 – й – два прикметники, 3 – й – три дієслова, 4 – й – речення з чотирьох слів, 5 –й – асоціація з першим словом.

              Weihnachten

         lustig, wunderschön

         kommt,  Ist, schenkt             

  Alle Menschen lieben Weichnachten.

                     Fest

(Die) Mutter

 klug, nett

Arbeitet, kocht, liebt

 Meine Mutter kocht gern.

 Schönheit

Досвід показує, що використання інтерактивних методів навчання допомагає учням бути демократичними й доброзичливими у спілкуванні з іншими людьми, критично мислити, приймати зважені рішення. Тому завдання вчителя іноземної мови полягає в наближенні навчальної ситуації на уроці до умов сучасного життя.

2.2. Технології інтерактивного навчання: загальна характеристика та особливості

Шляхи інтеграції інтерактивних методів у навчальний процес практично необмежені. До інтерактивних методів навчання слід віднести дискусії, рольові ігри, імітаційні ігри, уроки-панорами, уроки-прес-конференції. Під час проведення уроку-семінару або прес-конференції варто підготувати групи до спільної роботи.

Ми розділяємо технології інтерактивного навчання на чотири групи залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності:

• Інтерактивні технології кооперативного навчання.
• Інтерактивні технології колективно-групового навчання.
• Технології ситуативного моделювання.
• Технології оцінювання дискусійних питань. [12, c. 57]

Вчитель повинен досконало відпрацювати і зрозуміти структуру технології, та технології інтерактивного навчання для їх ефективного застосування.

„Решето”. Суть його полягає в тому, що на дошці записані слова, які вчитель читає  спочатку сам, а потім кілька разів з учнями. Після цього витирає по одному слову чи навіть по два (в залежності від того – важкі слова чи ні), а потім учні читають ті слова, які залишаються на дошці і в кінці читають чисту дошку. Цікаво те, що навіть через кілька уроків учні можуть показати на дошці де яке слово було написане.

 Метод „Займи позицію” варто використовувати на підсумкових уроках або при прочитанні великих текстів у старших класах (Österreich, Schweiz та ін.).

Цей метод може використовуватись  навіть замість фізкультхвилинки, бо в цей час учні рухаються по класу. Ми пропонуємо виставляти таблички, де написано”Ja” і „Nein”.

Наприклад, вивчивши теми „ Die Ukraine“ та „Das Deutschland“ у 5 класі, ставимо запитання:

1. Ist Berlin die Hauptstadt Deutschland?      (діти рухаються до таблички”Ja”);

2. Liegt Köln in der Ukraine?                        (діти рухаються до таблички „Nein“) і т.д.

3. Grenzt die Ukraine mit Moldova?                    

4. Ist Kуjiw die Hauptstadt der Ukraine?

5. Ist Dnipro klein?

6. Hat die Ukraine 24 Gebiete?

7. Ist Deutschland gross?

8. Hat Deutschland 16 Bundesländern?

9. Ist Berlin klein?

10. Liebst du die Ukraine?

Для того, щоб на уроці працювали не тільки „сильні” учні, а й ті, яким іноземна мова дається важче, варто використовувати інші вправи, зокрема, такі, як виокремлення слів. Наприклад:

Ісhbringenundreisenkindertürdukommen

Завдання: виписати всі можливі слова або виписати дієслова і провідміняти їх.

Учням подобаються такі завдання і вони охоче виконують їх. Важливу роль, особливо на початковому етапі вивчення іноземної мови відіграє розвиток фонетичних навичок, оскільки фонетичні вправи стають першорядним завданням в розвитку навичок аудіювання. Для урізноманітнення повторення фонетичних одиниць, використовуємо гру „Зіпсований телефон”. Під час проведення цієї гри діти намагаються дуже чітко вимовляти почуте слово (звичайно, яке сказано пошепки) і так, щоб воно у правильній формі дійшло до останнього гравця. Для того, щоб „здивувати” учнів, між німецькими словами інколи вживають вигуки з української мови – хі – хі, ко – ко – ко, ох і т. д. Зацікавленості учнів і здивуванню немає меж – чого це раптом якісь „іншомовні” слова з’являються в німецькій мові? [16, c. 22]

  Для кращого запам’ятовування числівників використовуємо гру „ Хто уважніший, розумніший і прудкіший?  Іншими словами „Хто швидше?”.

Пропонуємо учням сидіти на місцях, коли звучить парна цифра, а підніматись, коли називаємо непарну цифру. Виграє той, хто швидко і якісно виконує завдання.

  Для того, щоб оцінити готовність учнів до уроку, визначити їх емоційний стан під час уроку, можна визначати настрій учнів за допомогою сигнальних карток, їхніх малюнків різними кольорами, чи просто опитуванням. Це дає позивний заряд енергії навіть і для вчителя, який спланував урок.

Карусель

Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:

•              для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій;
•              для збирання інформації з якої-небудь теми;
•              для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань слів з певної теми (Frühling, Herbst, Sommer);

•              для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

Необхідно організувати роботу наступним чином:

•              Розставити стільці для учнів у два кола.

Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому - обличчям. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого.

Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє - рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета - пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

•              Запропонувати їм пересісти по групах. Переконатися в тому, що учні сидять по колу "пліч-о-пліч, один проти одного". Усі члени групи повинні добре бачити один одного.
•              Повідомити (нагадати) учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи. Будьте уважні до питань внутрішньогрупового керування. Якщо один з учнів повинен відзвітувати перед класом про роботу групи, забезпечте справедливий вибір доповідача.
•              Дати кожній групі конкретне завдання й інструкцію щодо організації групової роботи. Намагатися зробити свої інструкції максимально чіткими. Малоймовірно, що група зможе сприйняти більш як одну чи дві, навіть дуже чіткі, інструкції за один раз.
•              Стежити за часом. Дати групам досить часу на виконання завдання.
•              Подумати, чим зайняти групи, які справляться із завданням раніше за інших.

•              Подумати про те, як ваш метод заохочення (оцінки) впливає на застосування методу роботи в малих групах. Забезпечити нагороди за групові зусилля [8, c. 6].

Мікрофон

Різновидом загально групового обговорення є технологія "Мікрофон", яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Необхідно організувати роботу наступним чином:

- Поставити запитання класу (Was bedeutet das Wort "Ukraine"?) [14, c. 14]

- Запропонувати класу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово.

- Надавайте слово тільки тому, хто отримує "уявний" мікрофон.

- Запропонувати учням говорити лаконічно й швидко.

Незакінчені речення

Цей прийом часто поєднується з "Мікрофоном" і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими.

Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо. Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: Es ist kalt und….( frostig). Überall liegt…( Schnee). Alles ist ….(weiß). Die Kinder laufen ….. (Schi und Schlittschuh). [15, c. 6].

Ажурна пилка

Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Роботу необхідно організувати наступним чином:

•              Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підібрати матеріал, необхідний для уроку, і підготувати індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали-вирізки з газет, статті тощо).
•              Підготувати таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи - "домашню" й "експертну". Спочатку об'єднайте учнів у "домашні" групи (1, 2, 3), а потім створіть "експертні" групи, використовуючи кольорові позначки, що їх учитель попередньо роздає учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній - однакові.
•              Розписати учнів по "домашніх" групах від 3 до 5 чоловік, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінформований, хто входить до його "домашньої" групи, тому що її члени будуть збиратися пізніше. Дайте домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі - свою.

Завдання домашніх груп - опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими. Після завершення роботи домашніх груп запропонуйте учням розійтись по своїх "кольорових" групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). В кожній групі має бути представник із кожної "домашньої" групи (Наприклад. У 11 класі тему "Berühmte Menschen unseres Landes" можна дати наступне завдання: Für diese Arbeit bilden wir die Gruppen. Jede Gruppe bekommt einen Umschlag mit der Information über die berühmten Ukrainer. Ihr müsst diese Information lesen, verstehen und einander erzählen. Eure Arbeit dauert 10 Minuten. Nach der Beendigung der Arbeit besprechen wir eure Aufgabe.

Кожна експертна група повинна вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або великі за обсягом).

Після завершення роботи запропонуйте учням повернутися "додому".

Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї "домашньої" групи. [9, c. 7].

Ми перерахували досить багато різноманітних інтерактивних вправ, які можна використати у викладанні німецької мови, але їх кількість ще більша, тому готуючись до уроку вчитель має досить потужний арсенал засобів, методів навчання, хоча все залежить саме від педагога, рівня професійної підготовки, творчого підходу до вислання власного предмету.

Узагальнюючи сказане, хочемо відзначити, що вчитель – це актор, а учні – це незмінна публіка, досить цікава і різна, зі своїми емоціями і бажаннями. І тому, нам, вчителям, потрібно співпрацювати з цією надзвичайно цікавою публікою, і, звичайно, без постійного пошуку нових форм і методів навчання, без урізноманітнення уроків (щоб не робити уроки нудними і нецікавими), вдячності не чекати. А найкращою подякою будуть міцні знання наших учнів і позитивні емоції.

2.3     Психолого-педагогічні умови реалізації інтерактивного навчання

Учні за період навчання пристосовуються, звикають до традиційних методів навчання, до інтер'єру класної кімнати, до постійних форм і способів власної діяльності й діяльності вчителя, їм знайомі «правила гри», усі «закони» звичайного навчального заняття, в якому все зрозуміло та передбачено і немає місця для чогось невідомого. Кожен учень таким чином створює в цій моделі навчального простору певну «зону комфорту», де відчуває себе у відносній безпеці. Вихід за рамки цієї зони породжує спочатку стан непевності, тривоги, почуття дискомфорту, бажання повернутись до звичного. Це вимагає від учителя певних дій, спрямованих на адаптацію учнів до ситуації, що змінилась.

Але сьогоднішні учні є продуктом інформаційного суспільства, що відрізняється різноманітністю, рухливістю, мінливістю. До того ж кожен з учнів є яскравою особистістю, яка характеризується, крім статі, етнічною, релігійною належністю й особливим індивідуальним рівнем інтелектуального розвитку, стилем учіння (сприйняття, запам’ятовування, дослідження). Інтерактивне навчання необхідне насамперед для забезпечення саме індивідуальних потреб дитини у навчанні.

Застосування педагогом інтерактивних технологій навчання також змінює звичну для учня ситуацію навчання, характер його діяльності, ставить його в іншу позицію: учень перестає бути «пасивним глечиком», в який «вливають чергову порцію знань», а стає активним учасником навчання [12, c. 77].

Для того, щоб процес адаптації до нових технологій розпочався і пройшов успішно, учню необхідно вийти за ті межі «зони комфорту», що була раніше, розширити її, відчути себе в безпеці у новій ситуації. Подолання страхів, невпевненості перед новою ситуацією, розуміння і прийняття учнями нових вимог будуть, у свою чергу, впливати на ефективність навчальної діяльності.

В діяльності будь-якої групи під час навчання можна виділити два аспекти (діловий і соціально-психологічний), які тісно пов'язані та впливають на навчальний процес.

Діловий аспект навчання містить:

• опрацювання учнями змісту навчального матеріалу;
• виконання ними різноманітних навчальних завдань;
• отримання і запам'ятовування інформації.

Цей аспект, так би мовити, знаходиться «на поверхні», його можна легко спостерігати і керувати ним. Тому у своїй діяльності педагог найчастіше й орієнтується на нього: чи вивчено учнем навчальний матеріал, чи виконано завдання, чи дисципліновано поводиться учень тощо. Якщо викладач враховуватиме у своїй діяльності тільки цей аспект, це загрожує перерости у вимогу досягнення дитиною навчального результату «за будь-яких умов» і «будь-якою ціною».

У зв'язку з цим розглянемо соціально-психологічний аспект навчання, що включає:

• бажання та страхи учнів і вчителя;
• почуття й переживання;
• симпатії та антипатії;
• атмосферу довіри чи недовіри;
• відчуття безпеки.

Отже, ефективність діяльності на діловому рівні залежить насамперед від благополуччя в соціально-психологічному аспекті.

Учень буде активним, якщо його не лякає атмосфера заняття, що складається з різних аспектів його власної діяльності та діяльності вчителя. Учень є активним, якщо на занятті відсутня критика його особистості з боку педагога або однокласників, а зауваження носять конструктивний характер і стосуються, насамперед, результатів його діяльності. Він відчуває себе в безпеці, якщо будь-який його внесок у навчальний процес цінується.

Таким чином, для досягнення балансу між діловим і соціально-психологічним аспектами навчальної діяльності необхідно створення атмосфери комфорту і безпеки. Тільки сприятлива психологічна атмосфера, поступово дозволить учням адаптуватись до нової для них ситуації, що створюється застосуванням інтерактивних технологій.

Реалізація інтерактивного навчання потребує від учителя створення певних умов, що надають інші можливості для організації навчального процесу. До таких умов відносяться:

1.               Багатосторонній тип комунікації, що відтворюється у навчальному процесі.

Інтерактивне навчання потребує багатостороннього типу комунікації, коли комунікаційні зв'язки виникають не тільки між учителем і учнями, а й між усіма учнями, а педагог стає рівноправним учасником навчальної діяльності.

2.               Сприятлива, позитивна психологічна атмосфера в класі під часу уроку.

Розпочати створення в класі сприятливої психологічної атмосфери педагог може вже з представлення учням програми майбутньої діяльності. Учителі по-різному подають учням таку програму з нового конкретного предмету, курсу тощо. Вони можуть обмежуватися назвою теми і переліком того, чим будуть займатись учні, а можуть розкрити зміст майбутніх уроків, визначити завдання учнів і очікувані результати їхньої діяльності, розповісти про передбачувані методи і норми роботи та оцінювання її результатів. Важливо, щоб, представляючи програму діяльності, учитель торкався не одного уроку, а показував перспективу при вивченні теми чи розділу. Якщо застосувати і в цьому місці уроку спеціальні технології, то це допоможе зробити процес представлення змісту матеріалу, що буде вивчатися, не тільки більш цікавим, але й більш наочним.

3.               Норми спільної праці, що виробляються вчителем разом із учнями; спеціальне розташування меблів.

Подоланню деяких побоювань сприятиме встановлення правил поведінки чи норм роботи на уроці. Наприклад, деякі учні не висловлюються на занятті, оскільки відчувають страх перед критичними зауваженнями своїх товаришів. Цю проблему допоможе подолати визначення правил подачі зворотного зв'язку і норм сумісної діяльності.

Запитайте в учнів, навіщо необхідні правила в житті. Запропонуйте присутнім встановити правила для роботи на уроці. За допомогою мозкового штурму нехай учні запропонують перелік правил, які вони вважають необхідними. Занотовуйте кожне правило й запитуйте, як розуміють його учні, чи погоджуються вони з ним.

Домовтеся про жест (наприклад, відкриті долоні на рівні обличчя), а слова (наприклад, слово «правила»), які ви застосовуватимете у випадку порушення правил. Вивісить аркуш з переліком правил в аудиторії і звертайтеся до нього в разі потреби.

Бажано, щоб учитель приділив увагу процесу визначення норм спільної діяльності вже на перших заняттях з курсу чи з предмету. Це дозволить йому спиратися на них протягом всього навчального часу.

Правила поведінки і роботи, вивішені в кабінеті, також є частиною педагогічних умов для реалізації моделі інтерактивного навчання. Усе, що знаходиться в учбовій аудиторії (обладнання, меблі тощо), може допомогти викладачу організувати простір для інтерактивної діяльності учнів.

4.               Це обладнання навчальної аудиторії і різноманітні матеріали, які педагог та учні можуть використовувати під час занять.

Щоб краще пояснити значення «матеріального аспекту», звернемось до давно вже реалізованої в середній школі ідеї створення кабінетів з різних навчальних предметів. Ідея організації навчальних кабінетів за предметами мала на меті не тільки полегшити працю педагога, але і створити певні умови для організації навчального простору, який дозволяє педагогу й учням використовувати різноманітні можливості у виборі форм і методів діяльності. Дидактичні матеріали, експонати, репродукції, прилади й устаткування, карти, наочні посібники, саме приміщення, результати творчої праці учнів, матеріали занять допомагають створенню цього навчального простору.

Результати інтерактивного навчання можуть бути досягнутими тільки за умови проведення рефлексії як завершення будь-якої інтерактивної технології. Рефлексія як найважливіший принциповий момент інтерактивного навчання передбачає, що активні дії учнів уже завершені, й учень розмірковує про спосіб їхнього виконання, про результати діяльності, про можливість подальшого застосування набутих знань і навичок.

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РЕАЛІЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Уроки німецької мови – це напружена, науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем, яка розвиває розумові та творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності. Тому, важливим елементом таких уроків є встановлення контакту з класом, співробітництво вчителя та учнів. Тому, на нашу думку, щоб підвищити ефективність уроків німецької мови необхідно звернути увагу саме на використання інтерактивних технологій.

Перевірка даної гіпотези відбувалася протягом двох місяців (25.04.–22.05.) під час проходження педагогічної практики з фаху.

Наше дослідження складається з 2 етапів:

•            констатуючий експеримент;
•            формуючий експеримент.

Констатуючий експеримент полягав у тому, щоб об'єктивно виявити вихідний рівень застосування інтерактивних методів при вивченні німецької мови.

У процесі здійснення констатуючого експерименту були використані такі методи:

•         спостереження;
•         аналіз шкільної документації та учнівських робіт;
•         бесіда з учнями, бесіда з вчителями;
•         анкета-тест.

У ході експерименту були визначені критерії ефективності використання інтерактивного навчання:

•                     Інтерес до використання інтерактивних вправ.
•                     Успішність виконання завдань з використанням інтерактивної вправи.
•                     Вміння організовано працювати в групі, парі, самостійно (за правилами інтерактивної вправи).
•                     Щільність опитування.
•                     Загальний показник успішності.

У нашому дослідженні ми прагнули з'ясувати:

- ставлення учнів до вивчення німецької мови в режимі інтерактиву;

- вміння та навички організувати роботу в групах;

- перспективи застосування інтерактивних методів у подальшому вивченні німецької мови.

З цією метою ми провели: спостереження в ході заняття, індивідуальні бесіди з учнями, проаналізували роботи школярів, анкета-тест, яка включала такі запитання:

1. Чи подобається Вам, коли вчитель використовує інтерактивні вправи для опрацювання матеріалу?

2. Чи вмієте Ви працювати за правилами інтерактивного заняття?

3. Які методи інтерактивного навчання Вам найбільше подобаються?

4. Як Ви вважаєте, чи корисно використовувати інтерактивні методи на уроках німецької мови?

5. Чи хотіли б Ви, щоб інтерактивних вправ було більше?

Результати нашого опитування представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Як виявилось, школярам не дуже подобається, коли вчитель використовує інтерактивні методи для опрацювання матеріалу. Таку відповідь дали 57% опитаних, тоді як 29% - зовсім не подобається, а 14% - звичайно подобається опрацьовувати матеріал у режимі інтерактиву.

На питання чи вмієте працювати за правилами інтерактивного заняття більшість респондентів відповіли, що з допомогою вчителя та однокласників можуть виконати завдання (64%), не вміють працювати – 14%, а 22% все ж, можуть працювати самостійно.

Наступне запитання дозволило нам з'ясувати, яким видам методів інтерактивного навчання надають перевагу. За результатами анкети 42% більше подобається працювати в групі, виконувати завдання в парі чи трійці – 36%, а 22% учнів відповіли, що краще працювати індивідуально.

Четвертим було питання про користь від застосування даних методів, на яке учні відповіли наступним чином: 36% вважають, що це сприяє підвищенню мотивації до вивчення німецької мови; 42% відповіли, що розвиваються не тільки розумові здібності, але й уміння і навички; проте 22% категорично заявили про не значимість даної навчальної технології і для них немає значення у якій формі вчитель проводить урок.

Останнє запитання було сформульоване так – чи хотіли б Ви, щоб частіше працювати в режимі інтерактивну? Думки також розділилися: 18% відповіли, що ні; однак 32% згодні частіше працювати таким чином і 50% - не визначилися однозначно.

Успішність виконання завдань за допомогою інтерактивних методів перевірялось за допомогою бесід з учителями та безпосередньо на уроках.

Щільність опитування тобто кількість учнів, опитаних протягом уроку, визначалась за допомогою вивчення шкільної документації, спостереження, бесід з учителями.

Опрацювавши отримані відповіді, результати відобразили у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

 Рівні ефективності використання інтерактивних технологій навчання німецької мови.

Як бачимо, до впровадження системи інтерактивних уроків або уроків, у плани-конспекти яких включено один із методів інтерактивних технологій, на заняттях з німецької мови переважає середній рівень ефективності впровадження інтерактивних технологій у навчально-виховний процес. Також, варто зазначити, що рівень успішності виконання завдань з використанням інтерактивної вправи та загальний показник успішності є досить низьким (майже на одному рівні) – 54% і 57%. Щільність опитування ми визначали за кількістю оцінок протягом попереднього семестру навчання.

У ході формуючого експерименту перевірялась запропонована нами гіпотеза, щодо впливу інтерактивних технологій навчання на ефективність уроків німецької мови. Нами було запропоновано провести низку уроків німецької мови з використанням інтерактивних технологій (додаток Б).

Отримані результати дослідно-експериментальної роботи свідчать про підвищення ефективності уроку німецької мови, коли використовуються інтерактивні методи навчання; зростання інтересу до роботи на занятті, удосконалення уміння і навички учнів, підвищення рівня успішності, щільності опитування.

Після проведених уроків, учням було запропоновано знову відповісти на питання попередньої анкети-тесту.

Результати нашого анкетування представлені в таблиці 3.3

Таблиця 3.3

Після впровадження системи уроків з використанням різноманітних методів інтерактивних технологій, як бачимо, рівень успішності виконання завдань та інтерес до роботи в режимі інтерактивну з середнього зріс до високого, а, відповідно, середній і низький помітно зменшилися. Так, 57% учнів стало дуже подобатись вирішувати завдання за допомогою інтерактивних вправ. Після виконання різноманітних завдань у групі, трійці, парі, індивідуально, учням найбільше імпонує працювати у групі (за 46%), трійці, парі – 36%, а індивідуально – 18%. Після впровадження системи уроків 50% школярів відповіли, що у них підвищилась мотивація до вивчення німецької мови, а 43% опитаних звернули увагу на розвиток умінь і навичок.

Після опрацювання отриманих даних, результати відобразили в таблицю 3.4.

Таблиці 3.4

Інтерактивні технології вплинули на всіх учнів і дали свої позитивні результати. Це видно з того, що після впровадження експерименту, всі учні досліджуваного класу можуть працювати за правилами інтерактивного навчання без допомоги вчителя (71%), більша частина з них говорить про підвищення мотивації до вивчення німецької мови, цікавість дізнаватися нові факти та події, учні вдосконалили свої вміння працювати злагодженим колективом, чітко і лаконічно аргументувати відповідь, творчо підходити до вирішення проблем. Це доводить, що завдяки організації навчального процесу в режимі інтерактивну сприяє підвищенню такого уроку.

ВИСНОВКИ

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

Процес навчання німецької мови – це не автоматичне викладання навчального матеріалу. Він потребує напруженої розумової роботи учнів та їх активної участі у цьому процесі.

Пояснення та демонстрація самі по собі ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Навчання іноземної мови може бути успішним лише за умови широкого застосування інтерактивних технологій.

Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншим, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі.

Пояснення і демонстрація, самі по собі ніколи не дадуть справжніх стійких результатів. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання.

Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування. Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтовне навчання.

На відміну від традиційних методик, інтерактивні навчальні технології не вибираються для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат.

Метою курсової роботи було дослідити особливості вивчення німецької мови з використанням інтерактивних технологій. На нашу думку, у курсовій роботі ми виконали поставлені завдання, дослідили особливості вивчення німецької мови з використанням інтерактивних технологій.

Отже, останнім часом у сфері навчання німецької мови відбулися значні зміни, зумовлені появою нових, інтерактивних методів навчання.

Інтерактивна форма роботи має значні переваги над фронтальною та індивідуальною формами: у групах учні залучаються до колективної творчої діяльності, осмисленого спілкування і взаємодії, розподілу праці між членами групи; здійснюється взаємонавчання та взаємоконтроль.

Таким чином, школи нового типу є осередком для розкриття творчих можливостей учнів, задоволення їх особистих та суспільних інтересів.

Втілення цієї мети можливе, якщо оволодіти методикою, що стимулює конструктивно критичне мислення активними методами та технологіями навчання. Інтерактивні методи захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та мотивацію, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів залежить від умінь, стилю роботи конкретного вчителя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.               Бабцева Н.В. Методи та прийоми розвитку інтелектуально-пізнавальних та творчих здібностей учнів.// Німецька мова в школі. – 2012. - №11. - с. 2 – 5
2.               Бабцева Н.В. Метод проектів як шлях підвищення мотивації до вивчення німецької мови. // Німецька мова в школі. – 2013. - №4. - с. 14-1 - 14-3
3.               Басоля А. Особистісно-зорієнтоване навчання: цілепокладання, рефлексія, оцінка // Українська мова і література в школі. – 2004. - № 7.
4.               Білаш В. Плекаємо особистість: Роздуми про особистісно орієнтований підхід до навчання, виховання, розвиток ліцеїстів // Директор школи.-2001. -№35. –с.6-7.
5.               Виговська О.І., Рудаківська С.В. Особистісно орієнтоване навчання. // Педагогіка толерантності. – 2000 -№ 4-с.27-33.
6.               Використання інноваційних технологій при вивченні німецької мови на початковому етапі. – Хмельницький, 2015. – 44 с.
7.               Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчати // Х.; „ Основа”, ПП Тріада+ . – 2007.
8.               Гурова Н.В. Ігри та ігрові прийоми на уроці німецької мови. // Німецька мова в школі. – 2009. - №2. – с. 6 – 10
9.               Дмитренко С. Інтерактивні технології у навчанні німецької мови. / газета «Deutsch». -2009. 28(192) жовтень – с.7.
10.          Довгаль Н.О. Проектна робота на уроках німецької мови в початковій школі. // Німецька мова в школі. - 2010. - №7. - с. 8 – 9
11.          Жека А.А. Використання ігрових технологій на початковому етапі вивчення німецької мови. // Німецька мова в школі. – 2009. - №1. – с.13 – 14
12.          Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Метод. посібник / Авт. укл.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: АПН, 2002.
13.          Капусник В.В. Використання традиційних та інноваційних форм і методів на уроках німецької мови. // Німецька мова в школі. – 2014. - №10. – с. 2 – 3
14.          Кара О.К. Проектна робота на уроках німецької мови. // Німецька мова в школі. – 2013. - №4. – с. 14-7 - 14-8
15.          Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів // К.; „ Плеяди”. – 2006.
16.          Куліковська Ю.С. Навчаємось граючись. Мовні ігри на уроках іноземної мови. // Німецька мова в школі. – 2010. - №1. - с. 22 – 25
17.          Макаренко В.М., Туманцова О.О.. Як опанувати технологію формування критичного мислення. // Х.; „ Основа” Тріада +. – 2008.
18.          Методичні рекомендації з німецької мови „Навчання діалогічного спілкування на ситуативній основі”. // Ж.; ОІППО. – 2007.
19.          Михайлова Л.Д. Знати іноземні мови – бути успішним у житті! // Німецька мова в школі. – 2014. - №12. – с. 2 – 5
20.          Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій // Х.; „ Основа” . – 2009.
21.          Науково – методичний журнал „ Німецька мова в школі” // Х.; „Основа”. – 2009.
22.          Новік Л.П. Використання інноваційних технологій на уроках німецької мови в школах нового типу. // Німецька мова в школі. – 2009. - №5. – с. 7 – 11
23.          Падалка О. С. та інші. Педагогічні технології. – К.: Укр. енциклопедія, 1995.
24.          Радченко Т. Дидактичні ігри на уроці німецької. – К.: Шкільний світ, 2007. – с. 8 – 9
25.          Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Наук.-метод. посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К.: А.С.К., 2006.
26.          Творчо-дослідницькі та інтерактивні технології навчання на уроках української словесності. Метод. посібник / Д. Семчук. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007.
27.          Хвостик Л.І. Розвиток комунікативних здібностей учнів через використання інтерактивних технологій. // Німецька мова в школі. – 2012. - №10. – с. 35 – 38
28.          Часовська В.А. Метод проектів на уроках іноземної мови. // Німецька мова в школі. – 2013. - №4. – с. 14-9 – 14-10
29.          Ярошевська О. Г. Грунтовна навчальна діяльність школярів: теорія і методика. – К.: Партнер, 1997.

ДОДАТКИ

Додаток Б

Тема : Німецькомовні країни. Розвиток монологічного мовлення

Цілі :

Практичні: закріпити вживання лексичних одиниць теми; вчити висловлювати свою думку; узагальнити та розширити знання учнів про німецькомовні країни, тренувати у відтворенні прочитаного та прослуханого;

Освітні : розширити філологічний кругозір;

Розвиваючі: розвивати навички підготовленого та непідготовленого усного мовлення, навички аудіювання, комунікативні навички, мовленнєву реакцію та уяву учнів в умовах партнерської роботи.

Виховні: виховувати інтерес до предмету, повагу до традицій німецькомовних країн.

Обладнання уроку: карта Німеччини, карта Європи, малюнки, опорні схеми, набір кольорових карток, листок оцінювання, магнітофон, фотографії, таблиці, роздатковий матеріал.

Тип уроку : Чисто мовленнєвий урок

                  Хід уроку

І. Початок уроку

1. Організація класу

2. Мовленнєва розминка

а) Wo spricht man Deutsch? Wozu lernen wir Deutsch? Ist es wichtig? Ist es interessant?

b)  Der erste Eindruck ist der beste

Мозковий штурм. Пояснити зміст прислів’я , висловивши свою думку.

3.Фонетична зарядка

Das Gedicht von H. Heine  "Deutschland. Ein Wintermärchen"

Im traurigen Monat November war's,
Die Tage wurden trüber,
Der Wind riß von den Bäumen das Laub,
Da reist ich nach Deutschland hinüber.

Und als ich an die Grenze kam,
Da fühlt ich ein stärkeres Klopfen
In meiner Brust, ich glaube sogar
Die Augen begunnen zu tropfen.

Und als ich die deutsche Sprache vernahm,
Da ward mir seltsam zumute;
Ich meinte nicht anders, als ob das Herz
Recht angenehm verblute.

ІІ. Основна частина уроку

4.Повідомлення теми уроку. Очікувані результати

5.Обговорення проблеми в загальному колі

Wir sind gute Geographen

Länder

1. Landschaftlich schönes Land mit vielen bewaldeten Bergen, blauen Seen, malerischen Städten und Dörfern; neutrales Land.  ( Österreich)
2. Staat der „ewigen Neutralität“, Sitz vieler internationaler Organisationen, „kleiner Gigant“, Land der Berge und der Seen.  ( Schweiz)

3. Heimat, meine Trauer, Land im Dämmerschein…

     ( Deutschland)                                         (J.R.Becher)

              Länder :                       Hauptstädte:

Die BRD                                     Wien

Österreich                                    Bern

Luxemburg                                 Vaduz

Die Schweiz                                Luxemburg

Lichtenstein                                 Berlin

6.Ажурна пилка

Домашні групи: Deutschland, Österreich, Schweiz

             Rot                                                      rot

blaugelb rot rot

                                                            Експертні групи:

7.Незакінчені речення

Wien ist…

Österreich besteht aus…

Das Miniaturland heißt…

Berlin hat viele…

Nicht weit vom Alexanderplatz ist…

Auf der Museumsinsel befinden sich…

8.Пауза для релаксації

Musikstück von L. Van Beethoven       „Mondscheinsonate“

9.Аудіювання

Über Deutschland, Österreich und die Schweiz haben wir vieles erfahren. Und noch gibt es zwei kleine Staaten, wo man deutsch spricht. Hört kleine Information über diese Staaten zu!

Виконання завдання після прослухування

Ergänzt die Tabelle!

10.Дерево рішень

Test „ Die Schweiz“

1. Die Schweiz befindet sich in den Alpen im Herzen Europas und grenzt an:

1. Deutschland
2. Russland
3. Italien
4. Frankreich
5. Slowenien

2. Die Schweizer sprechen vier Landsprachen: Deutsch,

1. Lateinisch
2. Rätoromanisch
3. Französisch
4. Englisch
5. Italienisch
6. Polnisch

3. Die Hauptstadt der Schweiz ist…

1. Zürich
2. Genf
3. Bern

4. Die Republik Schweiz besteht aus den…

1. Bundesländern
2. Bezirken
3. Kantonen

5. Die Schweiz ist durch Käse, ……..weltbekannt.

1. Autos
2. Uhren
3. Schiffe
4. Bücher
5. Banken
6. Schokolade

ІІІ. Заключна частина уроку

11. Мікрофон

12. Підведення підсумку уроку. Аналіз очікуваних результатів.

13. Домашнє завдання

Скласти анкету по темі «Німецькомовні країни»

Високий та достатній рівень  : 8- 10

Середній рівень : 5 – 7

Початковий рівень : індивідуальні картки

План-конспект уроку німецької мови для 6 класу “Зовнішність”

Тема уроку: Зовнішність

Підтема: Зовнішній вигляд

Цілі уроку:

Практична: 1) Активізувати та тренувати вживання вивчених ЛО;

2) розвивати навички письма, читання, говоріння ;

3) ознайомитись з присвійними займенниками в називному та знахідному відмінках.

Освітня: формувати прагнення вчитися

Розвиваюча: розвивати інтелектуальні, мовленнєві та пізнавальні здібності (різні види пам’яті та уваги)

Виховна: виховувати самостійність у праці та вміння працювати у парах

Обладнання уроку: роздатковий матеріал, картки

Хід уроку:

1. Організаційний момент

Мета: повідомити тему уроку, залучити учнів до іншомовного спілкування

L: Heute wiederholen wir Körperteile, lernen neue Kleidungsstücke und beschreiben die Person.

2. Основна частина уроку

    Мовленнєва зарядка. Перевірка домашнього завдання

Мета: залучити учнів до іншомовного спілкування, перевірити домашнє завдання.

Режим: учень – клас

L: Für heute habt ihr den Fragebogen eingefüllt. Gebt bitte eure Arbeitsblätter ab! Jetzt bekommt jeder einen fremden Fragebogen, liest ihn laut und die Klasse errät, wessen Fragebogen das ist.

(Jeder Schüler liest die Antworten des Fragebogens und die anderen erraten)

    Активізація і тренування лексичних одиниць

Мета: тренувати вивчені ЛО

Режим: робота в групах

L: Alle bekommen ein Abzeichen von mir. Sie sind rosa, gelb, grün oder blau. Bildet vier Gruppen nach der Farbe ihres Abzeichens.

An der Tafel hängen die Aufgaben für jede Gruppe (Anh.1). Der Reihe nach kommt an die Tafel und schreibt die Antwort.

Anhang 1

L: Jede Gruppe bekommt das Arbeitsblatt (Anh.2). Ihr müsst bezeichnen, welche Wörter zusammenpassen. Das lernt uns die Körperteile beschreiben.

Anhang 2

3. Фізкультхвилинка

Alle Schüler sprechen das Gedicht vor und folgen den Bewegungen des Lehrers.

Das ist grade,

das ist schief,

das ist hoch

und das ist tief.

Das ist dunkel,

das ist hell,

das ist langsam,

das ist schnell.

Das ist groß

und das ist klein,

das mein Arm

und das mein Bein.

Das sind Haare,

das ist Haut,

das ist leise,

das ist LAUT.

4. Ознайомлення з новими граматичними одиницями

Мета: ознайомлення з присвійними займенниками в називному та знахідному відмінках

Режим: учитель – клас – учитель

L: Diese Tabelle erklärt uns die grammatische Regel (Anh.3). Welche Besonderheiten habt ihr bemerkt? Welche Endungen haben Possessivpronomen im Nominativ? Im Akkusativ?

Anhang 3

5. Активізація та тренування нових ГО

Мета: тренувати вживання присвійних займенників

Режим: групова робота – ажурна пилка

L: Wir haben drei Expertengruppen gewählt. Diese Schüler kommen zu mir und bekommen alle Informationen zur Beschreibung der Person (Anh.4). Dann gehen sie in ihre Arbeitsgruppen und berichten die bekommene Information. Nach diesen Beschreibungen muss man ein Bild malen.

Anhang 4

    Ihre Augen sind groß.

Seine Augen sind klein.

Ihre Nase ist lang.

Seine Nase ist breit.

Ihre Haare sind lockig.

Seine Haare sind kurz.

Sein Mund ist groß.

Ihr Mund ist klein.

    Ihr Kopf ist oval.

Sein Kopf ist rund.

Ihre Arme sind muskulös.

Seine Arme sind klein.

Seine Haare sind dunkel.

Seine Haare sind hell.

Ihr Hals ist kurz.

Sein Hals ist lang und schmal.

    Ihre Beine sind kurz und muskulös.

Seine Beine sind lang.

Ihr Bauch ist muskulös.

Sein Bauch ist dick.

Ihre Füße sind klein.

Seine Füße sind groß.

L: Nach der Arbeit hängen die Gruppen ihre Bilder an die Tafel. Alle Bilder sollen ähnlich sein.

6. Підбиття підсумків уроку

L: Eure Arbeit war heute gut! Was hat euch heute gefallen? Was habt ihr gelernt?

Eure Hausaufgabe ist Übung 2, Seite 38 im Arbeitsbuch (Anh.5).

Anhang 5

Die Stunde ist zu Ende. Auf Wiedersehen!