Інтерактивне заняття для керівників ЗПО "Роль психологічної установки та переконань в житті людини"

(слайд 1)

Інтерактивне  заняття

для керівників позашкільних навчальних закладів

Тема: "Роль психологічної установки та переконань в житті людини"

 

(слайд 2)

Мета:

• ознайомити учасників семінару  з можливістю зміни життєвого сценарію;
• пояснити значущість різних установок у житті;
• розширити знання керівників позашкільних навчальних закладів щодо формування шляхів розвитку  особистості задля їхньої успішної підготовки у майбутньому.

 

 

(слайд 3)

Усе, що робиться з любов’ю, приречено на успіх. Успіх – це гармонійне пристосування нашого «я» до оточуючих нас обставин, які постійно змінюються.

 Н.Хілл

 

 (слайд 4)

Ведучий:  Світ сучасних цінностей та цінних орієнтацій багатий і різноманітний. Деякі з нас прагнуть матеріальних благ, інші – особистого щастя, треті реалізують себе в кар’єрному рості. Дехто якимось чином комбінує те й інше. Але всіх нас об’єднує свідоме чи підсвідоме прагнення успіху, розуміння якого в кожного своє, індивідуальне. Тобто досягнення успіху означає для людини реалізацію її найбільш значущих прагнень.

Сьогодні ми з вами спробуємо з’ясувати, що значить бути успішним, як створити ситуацію успіху в освітньому середовищі та чи залежить успіх вихованців від успіху наставника.

(слайд 5)

Прийняття правил роботи в групі.

Ведучий:  Щоб наше спілкування було ефективним, воно повинно підкорятися деяким правилам:

- «Тут і зараз». Головне, не те, що відбувалося «там і тоді», а те, що відбувається «тут і тепер». Головне для нас, що людина бачить, відчуває «тут і зараз» по відношенню до себе, до інших.

- Принцип емоційної відкритості. Ми повинні бути один із одним відверті, відкриті. Це не означає, що кожен зобов'язаний викладати всі свої таємниці. Важливо тільки одне: якщо учасник відчуває, думає, переживає «тут і зараз», то йому треба про це сказати, висловити свої почуття так, щоб вони стали надбанням групи.

- Правило «Я – висловлювань». Це означає, що потрібно говорити від свого імені і приблизно в такій формі: «Я відчуваю… Мені здається… Я думаю ... », а не від авторитетної особи або з точки зору якихось норм і законів. Потрібно уникати висловлювань типу: «Ми всі відчуваємо ...» або «Існує думка ...».

- Правило поваги до мовця. Коли висловлюється хтось із членів групи, всі його повинні уважно слухати, даючи людині можливість висловити те, що вона хоче. Ми не перебиваємо і мовчимо до тих пір, поки мовець не закінчить говорити. Лише  після цього можна  задати  свої питання.

- Правило конфіденційності. Не можна розповідати про те, що говориться й відбувається в групі, стороннім людям. Про себе, про свій досвід, слова, переживання – будь ласка».

 (слайд 6)

Вправа знайомство «Мій музичний інструмент»

Розгляньте і оберіть той музичний інструмент, який вам імпонує, з яким ви себе асоціюєте в професійній діяльності. Зіграйте своє ім'я.

Все живе у нашому світі має свою назву та ім'я. Для кожної людини ім'я, дане їй при народженні залишає свій неповторний відбиток з певними, властивими тільки цьому імені характерними рисами: емоціями, характером, звичками. Так само ім'я дуже впливає на здоров'я та професійні якості. На роботі кожен з нас теж має своє ім'я, з яким і ідентифікує себе як професіонала

 (слайд 7)

Очікування учасників.

 Ведучий:  Колеги, прошу вас звернути увагу на фліпчарт. До вас посміхається лагідне сонечко, символ успіху. Пропоную вам протягом                      1 хвилини дати відповіді  на питання «Чого я очікую від заняття?».

(Керівники пишуть відповіді на аркушах. Потім  кожен зачитує відповідь, ведучий прикріпляє їх до заметів.)

      (слайд 8)

Що на вашу думку є ситуація успіху?

Психологи визначають, що ситуація успіху – це суб’єктивний психічний стан задоволення, який є наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища.

І головна мета діяльності наставника – створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили. 

У цій педагогічній технології учнів умовно поділяють на групи.

Категорія учнів „Надійні” – це школярі різного віку, які мають добрі здібності, сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків, активні у громадській роботі, самостійні, впевнені у собі, рівень їх домагань адекватний можливостям. Такі діти почуваються спокійно, впевнено, захищено. Взаємини у сім’ї, зазвичай, добрі.

У „Впевнених” – здібності можуть бути і вищими, ніж у „надійних”, але система не відлагоджена. Періоди підйому, злету змінюються розслабленням, спадом. Діти дуже емоційно реагують і на досягнення, і на поразки. У колективі викликають симпатію. Недоліки таких дітей: збої в роботі, швидке звикання до успіхів, переростання впевненості у самовпевненість. Ростуть такі діти переважно у дружніх, дбайливих сім’ях.

Діти  третьої категорії – „Невпевнені” – цілком успішні школярі, пізнавальні інтереси яких пов’язані, зазвичай, із навчанням. Мають добрі здібності і відповідально ставляться до справи, але невпевнені у своїх силах. Причинами можуть бути: занижена самооцінка, нестійкий настрій, складна атмосфера в сім’ї, епізодичні поразки тощо. Найбільш хворобливо такі діти реагують на упередженість дорослих  і необ’єктивне оцінювання.

„Зневірені”  мають непогану підготовку, здібності, успіхи в навчанні. Однак, після відчутої колись радості сподівань, що здійснилися, з різних причин втратили її. Причини відчаю: серія поразок, безтактність педагога, позиція в сім’ї (улюбленець –„попелюшка”). Така дитина легко стає „ізгоєм” через свою вразливість, нестандартність, небажання змінювати свій світогляд.

 

Ведучий:  Працюючи з кожною групою дітей, керівники гуртків повинні застосувати різні педагогічні прийоми. Пропоную вам об’єднатися в 4 групи і протягом 5 хвилин визначити, які педагогічні прийоми варто застосувати педагогам для тієї чи іншої групи дітей, щоб створити ситуацію успіху. У цьому вам допоможе «скарбничка прийомів».

 

 

ДОДАТОК 1(  картки знаходяться  у кожної групи)

Скарбничка прийомів

Прийом "Невтручання" — максимальне надання самостійності у вирішенні проблеми.

         "Холодний душ" — педагогу  не слід поспішати з оцінкою діяльності, він не тільки не "поливає бальза­мом" зачеплене самолюбство, але й трохи "підсипає солі" (за А.С.Макаренком).

        "Анонсування" — спершу треба обговорити з дитиною, що йому потрібно буде зробити, провести мовби репетицію майбутньої події.                               "Гидке каченя" — важливо вчасно побачити позитивні якості вихованців, ство­рити всі можливі умови для тих, кому так необхідно, щоб хтось повірив у них, допоміг удосконалитися.

       Сенс прийому "Емоційне заохочення" у тому, щоб уселити в дитину віру в себе, похвалити за будь-що, навіть незначне; усмішкою, поглядом дати зро­зуміти, що серце, душа розкриті для нього.

        "Сходинки до успіху" — крок за кроком підніма­тися разом із вихованцем сходинками знань.  

        "Емоційне блокування" — це обмеження розгор­тання образи, розчарування, утрати віри у власні сили. Треба допомогти дитині пересилити свою невдачу, знайти її причину, переорієнтувати його з песимістич­ної оцінки подій на оптимістичну.

        "Стабілізація" — створення умов для того, щоб загальна позитивна реакція колективу на діяльність вихованця  не стала одноразовою, а, по можливості, часто повторю­валась.

        "Даю шанс" — спеціально підготовлена педаго­гом ситуація, за якої дитина дістає можливість неочікувано для самої себе розкрити власні можливості, здібності.

         Прийом "Сповідь" — щире звернення до найкра­щих дитячих почуттів, розкриття перед ними стану своєї душі. Однак цей прийом може дати очікуваний ефект лише в разі правильного прогнозування педагогом  відповідної реакції дитини.

         Прийом "Стеж за нами" використовується для дітей із інтелектуальною занехаяністю, з лінощами дум­ки. Сенс його полягає в тому, щоб дати можливість відчути радість визнання в собі інтелектуальних сил.        "Емоційний сплеск" — це спроба дати емоційний заряд упевненості в тяжку для дитини хвилину, нагадавши йому про його великі інтелектуальні можли­вості, звільнити від психологічної затисненості енергію, думку, знання.         Прийом "Обмін ролями" дає вихованцям  можливість проявити себе, наприклад, у ролі керівника, показує дітям, що вони здатні робити набагато більше, ніж від них очікують.

        "Створення ситуації змагань" — завдання педа­гога — виявлення гідного "суперника" й утримання си­туації інтелектуально-творчого змагання під педа­гогічним контролем.

        "Вибір адекватних стимулів" — стимул для ро­боти повинен бути привабливим для дитини, а при втраті своєї актуальності змінюватись.         "Допомога друга" — це вчасна допомога як з бо­ку керівника гуртка, так і з боку дітей, що підтримує прагнен­ня вихованця стати на ноги, уселяє в нього впевненість у власні сили, у спроможність здолати труднощі.        Сутність прийому "Еврика" є прагнення педагога активізувати дітей нехай на маленьке, але власне відкриття, що спонукає їх мислити, відкривати для себе нове, розкривати красу процесу пізнання.     

 

1 група - надійні

2 група – впевнені

3 група – невпевнені

4 група – зневірені

По закінченні 5 хвилин обговорюються записи, інші групи погоджуються або не погоджуються з відповідями.

Ведучий:  А тепер пропоную  кожній групі поділиться своїм баченням щодо вибору прийомів та обґрунтувати свій вибір.

      (слайд 9)

   Ведучий:  продовжити наше спілкування пропоную вправою «Важка дитина»

Мета: виявити позитивне значення установки для подальшої роботи з дітьми.

Ведучий:  Перед вами лежать листочки.

• Подумайте, хто з ваших вихованців, на вашу думку, для вас є самим проблемним.
• Напишіть його ім'я.
• Тепер впишіть тільки позитивні якості цього учня.
• У своїй подальшій роботі з ним використовуйте тільки цей позитивний потенціал.
• Чи дійсно ваш учень такий проблемний? Нехай аналіз ситуації допоможе розв'язати свою професійну проблему.
• Далі, напишіть своє ім'я й свої якості як позитивні, так і негативні.
• Яких виявилося більше?
• Підкресліть позитивні, нехай вони вам допоможуть.

Тільки тоді ви будете успішним педагогом, а вихованець  успішним, коли будете  орієнтуватися на позитивні якості особистості.

Цією вправою я намагалася дати вам установку на позитивне мислення,  вдале співробітництво й взаєморозуміння.

Ведучий:  Отже, колеги, я впевнилась у тому, що кожен із вас прагне удосконалюватися, дізнаватися нове, а значить налаштовані на успіх.

 (Слайд 10)

Вправа «Людина та її справа»

За допомогою фольги й аркуша А4, створіть інсталяцію «Успішний керівник гуртка та його справа»

Питання після виконаної роботи:

•                   Хто та людина, яку ви створили?
•                   Дайте свою назву власній інсталяції.
•                   Чи пов'язані між собою образи керівника гуртка та його справи?
•                   На скільки відсотків керівник гуртка реалізувалася у цій справі?
•                   Чи допомагає справа, відображена у інсталяції, розвивати інших, чим корисна?
•                   Подивіться на свою інсталяцію і уявіть, що вона могла б вам сказати? (яку інформацію донести?)

А зараз я пропоную розмістити Вашого керівника гуртка на сходинках:

•                   Де знаходиться керівник гуртка?
•                   Які його досягнення?
•                   Щоб досягнути вершини професійного успіху, які ще треба подолати проблеми?
•                   Яким чином їх можна вирішити?
•                   Хто хоче озвучити?
•                   Чи ототожнюєте Ви себе зі своєю інсталяцією?

Фольга - це матеріал сам по собі цікавий, яскравий, блискучий. В процесі роботи з ним знижується рівень нашої тривоги, напруги. Ваші враження, що ви відчували? Хто хоче поділитися враженнями?

(Слайд 11)

Кожна людина прагне бути щасливою. І, звичайно, однією зі складових щастя є улюблена справа. Улюблена справа може дати людині крила, дозволити їй подивитися на весь світ з радістю. Тільки людина, яка відчуває щастя від своєї роботи, може стати видатним фахівцем і дійсно поліпшити світ.

Колеги, маю надію, що ми сьогодні із користю провели час. Пропоную подумати й визначитися, що із почутого сьогодні ви використаєте в роботі – візьмете до своєї професійної валізи, яка інформація потребує переосмислення – її треба ще пару раз  «перекрутити». А що, можливо, вами відпрацьовано й потребує утилізації.

Учасникам роздається по три стікера. На стіні висять плакати: портфель, корзина для сміття та м’ясорубка. Учасники записують, які знання вони використають у роботі, які їм взагалі не знадобляться та ті, які їм ще треба «перекрутити » вдома (1 хвилина).

 

• Колеги, чи справдились ваші сподівання? (якщо справдилисть, то нехай з нашої сонячної галявині зникнуть снігові замети )

 

Підбиваючи  підсумки нашої роботи, хочу розповісти вам притчу. Сидить старий на узбіччі й дивиться на дорогу. Бачить: іде чоловік, а за ним ледве встигає маленький хлопчик. Чоловік зупинився, звелів дитині подати старому води й дати шматок хліба з запасів.

- Що ти тут робиш, старий? – спитав перехожий.

- Чекаю на тебе! – відповів старий. – Адже тобі доручили виховувати цю дитину?

- Вірно! – здивувався чоловік.

- Так бери з собою мудрість:

Якщо хочеш посадити людині дерево, посади дерево, яке даватиме плід.

Якщо хочеш подарувати людині коня, подаруй найкращого скакуна.

Та якщо доручили тобі виховувати дитину, поверни її крилатою.

- Як же я це зроблю, старий, якщо сам не вмію літати? – здивувався чоловік.

- Тоді не бери хлопчика на виховання! – сказав старий і підняв очі на небо.

Минули роки.

Старий сидить на тому ж місці й дивиться в небо.

Бачить: летить хлопчик, а за ним – його вчитель.

Вони опустилися перед старим і вклонилися йому.

- Старий, пам’ятаєш, ти звелів мені повернути хлопчика крилатим. Я знайшов спосіб… Бачиш, які виросли в нього крила! – сказав учитель гордо і ласкаво погладив крила свого вихованця.

Та старий доторкнувся до крил учителя, попестив їх і прошепотів:

• Мене більше радує твоє пір’ячко.

 

Колеги, я бажаю вам успіху! Будьте крилатими, перетворюйте на крилатих тих, хто поруч! І нехай життєві негаразди не змусять вас опустити крила.