Інтерактивне заняття для керівників ЗПО "Роль психологічної установки та переконань в житті людини"

Про матеріал

Усе, що робиться з любов’ю, приречено на успіх. Успіх – це гармонійне пристосування нашого «я» до оточуючих нас обставин, які постійно змінюються.

Перегляд файлу

(слайд 1)

Інтерактивне заняття

для керівників позашкільних навчальних закладів

Тема: "Роль психологічної установки та переконань в житті людини"

(слайд 2)

Мета:

ознайомити учасників семінару з можливістю зміни життєвого сценарію;
пояснити значущість різних установок у житті;
розширити знання керівників позашкільних навчальних закладів щодо формування шляхів розвитку особистості задля їхньої успішної підготовки у майбутньому.

(слайд 3)

Н.Хілл

(слайд 4)

Ведучий: Світ сучасних цінностей та цінних орієнтацій багатий і різноманітний. Деякі з нас прагнуть матеріальних благ, інші – особистого щастя, треті реалізують себе в кар’єрному рості. Дехто якимось чином комбінує те й інше. Але всіх нас об’єднує свідоме чи підсвідоме прагнення успіху, розуміння якого в кожного своє, індивідуальне. Тобто досягнення успіху означає для людини реалізацію її найбільш значущих прагнень.

Сьогодні ми з вами спробуємо з’ясувати, що значить бути успішним, як створити ситуацію успіху в освітньому середовищі та чи залежить успіх вихованців від успіху наставника.

(слайд 5)

Прийняття правил роботи в групі.

Ведучий: Щоб наше спілкування було ефективним, воно повинно підкорятися деяким правилам:

- «Тут і зараз». Головне, не те, що відбувалося «там і тоді», а те, що відбувається «тут і тепер». Головне для нас, що людина бачить, відчуває «тут і зараз» по відношенню до себе, до інших.

- Принцип емоційної відкритості. Ми повинні бути один із одним відверті, відкриті. Це не означає, що кожен зобов'язаний викладати всі свої таємниці. Важливо тільки одне: якщо учасник відчуває, думає, переживає «тут і зараз», то йому треба про це сказати, висловити свої почуття так, щоб вони стали надбанням групи.

- Правило «Я – висловлювань». Це означає, що потрібно говорити від свого імені і приблизно в такій формі: «Я відчуваю… Мені здається… Я думаю ... », а не від авторитетної особи або з точки зору якихось норм і законів. Потрібно уникати висловлювань типу: «Ми всі відчуваємо ...» або «Існує думка ...».

- Правило поваги до мовця. Коли висловлюється хтось із членів групи, всі його повинні уважно слухати, даючи людині можливість висловити те, що вона хоче. Ми не перебиваємо і мовчимо до тих пір, поки мовець не закінчить говорити. Лише після цього можна задати свої питання.

- Правило конфіденційності. Не можна розповідати про те, що говориться й відбувається в групі, стороннім людям. Про себе, про свій досвід, слова, переживання – будь ласка».

(слайд 6)

Вправа знайомство «Мій музичний інструмент»

Розгляньте і оберіть той музичний інструмент, який вам імпонує, з яким ви себе асоціюєте в професійній діяльності. Зіграйте своє ім'я.

Все живе у нашому світі має свою назву та ім'я. Для кожної людини ім'я, дане їй при народженні залишає свій неповторний відбиток з певними, властивими тільки цьому імені характерними рисами: емоціями, характером, звичками. Так само ім'я дуже впливає на здоров'я та професійні якості. На роботі кожен з нас теж має своє ім'я, з яким і ідентифікує себе як професіонала

(слайд 7)

Очікування учасників.

Ведучий: Колеги, прошу вас звернути увагу на фліпчарт. До вас посміхається лагідне сонечко, символ успіху. Пропоную вам протягом 1 хвилини дати відповіді на питання «Чого я очікую від заняття?».

(Керівники пишуть відповіді на аркушах. Потім кожен зачитує відповідь, ведучий прикріпляє їх до заметів.)

(слайд 8)

Що на вашу думку є ситуація успіху?

Психологи визначають, що ситуація успіху – це суб’єктивний психічний стан задоволення, який є наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища.

І головна мета діяльності наставника – створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.

У цій педагогічній технології учнів умовно поділяють на групи.

Категорія учнів „Надійні” – це школярі різного віку, які мають добрі здібності, сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків, активні у громадській роботі, самостійні, впевнені у собі, рівень їх домагань адекватний можливостям. Такі діти почуваються спокійно, впевнено, захищено. Взаємини у сім’ї, зазвичай, добрі.

У „Впевнених” – здібності можуть бути і вищими, ніж у „надійних”, але система не відлагоджена. Періоди підйому, злету змінюються розслабленням, спадом. Діти дуже емоційно реагують і на досягнення, і на поразки. У колективі викликають симпатію. Недоліки таких дітей: збої в роботі, швидке звикання до успіхів, переростання впевненості у самовпевненість. Ростуть такі діти переважно у дружніх, дбайливих сім’ях.

Діти третьої категорії – „Невпевнені” – цілком успішні школярі, пізнавальні інтереси яких пов’язані, зазвичай, із навчанням. Мають добрі здібності і відповідально ставляться до справи, але невпевнені у своїх силах. Причинами можуть бути: занижена самооцінка, нестійкий настрій, складна атмосфера в сім’ї, епізодичні поразки тощо. Найбільш хворобливо такі діти реагують на упередженість дорослих і необ’єктивне оцінювання.

„Зневірені” мають непогану підготовку, здібності, успіхи в навчанні. Однак, після відчутої колись радості сподівань, що здійснилися, з різних причин втратили її. Причини відчаю: серія поразок, безтактність педагога, позиція в сім’ї (улюбленець –„попелюшка”). Така дитина легко стає „ізгоєм” через свою вразливість, нестандартність, небажання змінювати свій світогляд.

Ведучий: Працюючи з кожною групою дітей, керівники гуртків повинні застосувати різні педагогічні прийоми. Пропоную вам об’єднатися в 4 групи і протягом 5 хвилин визначити, які педагогічні прийоми варто застосувати педагогам для тієї чи іншої групи дітей, щоб створити ситуацію успіху. У цьому вам допоможе «скарбничка прийомів».

ДОДАТОК 1( картки знаходяться у кожної групи)

Скарбничка прийомів

Прийом "Невтручання" — максимальне надання самостійності у вирішенні проблеми.

"Холодний душ" — педагогу не слід поспішати з оцінкою діяльності, він не тільки не "поливає бальзамом" зачеплене самолюбство, але й трохи "підсипає солі" (за А.С.Макаренком).

"Анонсування" — спершу треба обговорити з дитиною, що йому потрібно буде зробити, провести мовби репетицію майбутньої події. "Гидке каченя" — важливо вчасно побачити позитивні якості вихованців, створити всі можливі умови для тих, кому так необхідно, щоб хтось повірив у них, допоміг удосконалитися.

Сенс прийому "Емоційне заохочення" у тому, щоб уселити в дитину віру в себе, похвалити за будь-що, навіть незначне; усмішкою, поглядом дати зрозуміти, що серце, душа розкриті для нього.

"Сходинки до успіху" — крок за кроком підніматися разом із вихованцем сходинками знань.

"Емоційне блокування" — це обмеження розгортання образи, розчарування, утрати віри у власні сили. Треба допомогти дитині пересилити свою невдачу, знайти її причину, переорієнтувати його з песимістичної оцінки подій на оптимістичну.

"Стабілізація" — створення умов для того, щоб загальна позитивна реакція колективу на діяльність вихованця не стала одноразовою, а, по можливості, часто повторювалась.

"Даю шанс" — спеціально підготовлена педагогом ситуація, за якої дитина дістає можливість неочікувано для самої себе розкрити власні можливості, здібності.

Прийом "Сповідь" — щире звернення до найкращих дитячих почуттів, розкриття перед ними стану своєї душі. Однак цей прийом може дати очікуваний ефект лише в разі правильного прогнозування педагогом відповідної реакції дитини.

Прийом "Стеж за нами" використовується для дітей із інтелектуальною занехаяністю, з лінощами думки. Сенс його полягає в тому, щоб дати можливість відчути радість визнання в собі інтелектуальних сил. "Емоційний сплеск" — це спроба дати емоційний заряд упевненості в тяжку для дитини хвилину, нагадавши йому про його великі інтелектуальні можливості, звільнити від психологічної затисненості енергію, думку, знання. Прийом "Обмін ролями" дає вихованцям можливість проявити себе, наприклад, у ролі керівника, показує дітям, що вони здатні робити набагато більше, ніж від них очікують.

"Створення ситуації змагань" — завдання педагога — виявлення гідного "суперника" й утримання ситуації інтелектуально-творчого змагання під педагогічним контролем.

"Вибір адекватних стимулів" — стимул для роботи повинен бути привабливим для дитини, а при втраті своєї актуальності змінюватись. "Допомога друга" — це вчасна допомога як з боку керівника гуртка, так і з боку дітей, що підтримує прагнення вихованця стати на ноги, уселяє в нього впевненість у власні сили, у спроможність здолати труднощі. Сутність прийому "Еврика" є прагнення педагога активізувати дітей нехай на маленьке, але власне відкриття, що спонукає їх мислити, відкривати для себе нове, розкривати красу процесу пізнання.

1 група - надійні

2 група – впевнені

3 група – невпевнені

4 група – зневірені

По закінченні 5 хвилин обговорюються записи, інші групи погоджуються або не погоджуються з відповідями.

Ведучий: А тепер пропоную кожній групі поділиться своїм баченням щодо вибору прийомів та обґрунтувати свій вибір.

(слайд 9)

Ведучий: продовжити наше спілкування пропоную вправою «Важка дитина»

Мета: виявити позитивне значення установки для подальшої роботи з дітьми.

Ведучий: Перед вами лежать листочки.

Подумайте, хто з ваших вихованців, на вашу думку, для вас є самим проблемним.
Напишіть його ім'я.
Тепер впишіть тільки позитивні якості цього учня.
У своїй подальшій роботі з ним використовуйте тільки цей позитивний потенціал.
Чи дійсно ваш учень такий проблемний? Нехай аналіз ситуації допоможе розв'язати свою професійну проблему.
Далі, напишіть своє ім'я й свої якості як позитивні, так і негативні.
Яких виявилося більше?
Підкресліть позитивні, нехай вони вам допоможуть.

Тільки тоді ви будете успішним педагогом, а вихованець успішним, коли будете орієнтуватися на позитивні якості особистості.

Цією вправою я намагалася дати вам установку на позитивне мислення, вдале співробітництво й взаєморозуміння.

Ведучий: Отже, колеги, я впевнилась у тому, що кожен із вас прагне удосконалюватися, дізнаватися нове, а значить налаштовані на успіх.

(Слайд 10)

Вправа «Людина та її справа»

За допомогою фольги й аркуша А4, створіть інсталяцію «Успішний керівник гуртка та його справа»

Питання після виконаної роботи:

Хто та людина, яку ви створили?
Дайте свою назву власній інсталяції.
Чи пов'язані між собою образи керівника гуртка та його справи?
На скільки відсотків керівник гуртка реалізувалася у цій справі?
Чи допомагає справа, відображена у інсталяції, розвивати інших, чим корисна?
Подивіться на свою інсталяцію і уявіть, що вона могла б вам сказати? (яку інформацію донести?)

А зараз я пропоную розмістити Вашого керівника гуртка на сходинках:

Де знаходиться керівник гуртка?
Які його досягнення?
Щоб досягнути вершини професійного успіху, які ще треба подолати проблеми?
Яким чином їх можна вирішити?
Хто хоче озвучити?
Чи ототожнюєте Ви себе зі своєю інсталяцією?

Фольга - це матеріал сам по собі цікавий, яскравий, блискучий. В процесі роботи з ним знижується рівень нашої тривоги, напруги. Ваші враження, що ви відчували? Хто хоче поділитися враженнями?

(Слайд 11)

Кожна людина прагне бути щасливою. І, звичайно, однією зі складових щастя є улюблена справа. Улюблена справа може дати людині крила, дозволити їй подивитися на весь світ з радістю. Тільки людина, яка відчуває щастя від своєї роботи, може стати видатним фахівцем і дійсно поліпшити світ.

Колеги, маю надію, що ми сьогодні із користю провели час. Пропоную подумати й визначитися, що із почутого сьогодні ви використаєте в роботі – візьмете до своєї професійної валізи, яка інформація потребує переосмислення – її треба ще пару раз «перекрутити». А що, можливо, вами відпрацьовано й потребує утилізації.

Учасникам роздається по три стікера. На стіні висять плакати: портфель, корзина для сміття та м’ясорубка. Учасники записують, які знання вони використають у роботі, які їм взагалі не знадобляться та ті, які їм ще треба «перекрутити » вдома (1 хвилина).

Колеги, чи справдились ваші сподівання? (якщо справдилисть, то нехай з нашої сонячної галявині зникнуть снігові замети )

Підбиваючи підсумки нашої роботи, хочу розповісти вам притчу. Сидить старий на узбіччі й дивиться на дорогу. Бачить: іде чоловік, а за ним ледве встигає маленький хлопчик. Чоловік зупинився, звелів дитині подати старому води й дати шматок хліба з запасів.

- Що ти тут робиш, старий? – спитав перехожий.

- Чекаю на тебе! – відповів старий. – Адже тобі доручили виховувати цю дитину?

- Вірно! – здивувався чоловік.

- Так бери з собою мудрість:

Якщо хочеш посадити людині дерево, посади дерево, яке даватиме плід.

Якщо хочеш подарувати людині коня, подаруй найкращого скакуна.

Та якщо доручили тобі виховувати дитину, поверни її крилатою.

- Як же я це зроблю, старий, якщо сам не вмію літати? – здивувався чоловік.

- Тоді не бери хлопчика на виховання! – сказав старий і підняв очі на небо.

Минули роки.

Старий сидить на тому ж місці й дивиться в небо.

Бачить: летить хлопчик, а за ним – його вчитель.

Вони опустилися перед старим і вклонилися йому.

- Старий, пам’ятаєш, ти звелів мені повернути хлопчика крилатим. Я знайшов спосіб… Бачиш, які виросли в нього крила! – сказав учитель гордо і ласкаво погладив крила свого вихованця.

Та старий доторкнувся до крил учителя, попестив їх і прошепотів: