Інтерактивні методи і прийоми вивчення літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтерактивні методи і прийоми вивчення  літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Передмова

 

       Методика викладання літератури ґрунтується на прогресивних традиціях минулого і водночас розвивається новаторськими підходами. Справжнє новаторство полягає в розвитку досвіду, накопиченого попередніми поколіннями методистів, із критичним осмисленням минулого. Відмова від традицій або їхнє некритичне сприйняття може призвести до методичних помилок і псевдоноваторства.

Сучасні методисти досліджують розвиток творчого мислення учнів, активізуючи їхню самостійну діяльність через такі форми занять, як семінари та факультативи. Основні напрямки досліджень включають розробку ефективних форм самостійної роботи на уроках літератури, використання технічних засобів навчання та міжпредметних зв'язків. Увага також приділяється розвитку усного і писемного мовлення та виразного читання.

Методи і прийоми навчання зарубіжної літератури, представлені в у розробці, можуть бути використані на різних етапах уроку, сприяючи більш ефективному засвоєнню матеріалу та заохочуючи інтерес до читання.

 

1.   Прийом «Прес»

            Учні складають відповідь на  поставлене запитання за поданим початком.

•     Я думаю…
•     Тому що…
•     Наприклад…
•     Отже…

2.   Прийом «Діалог автора з персонажем»

    Учні працюють у парі. Один з учнів – автор, інший – персонаж. Йдеться про інших персонажів книги.

3.   Прийом «Літературний турнір»

   Учень викликає до себе іншого учня, називаючи по імені, ставить якесь запитання за літературним твором. Якщо відповідь правильна, то викликається інший учень і запитання дається йому.

4.   Прийом театральної педагогіки

    Тут на допомогу вчителю приходять:  живі ролики («з якого твору?», «впізнай героя»); інсценівки уривків з творів, що вивчаються; читання в особах. (Вчитель вибирає артистичних учнів і дає ім. завдання потренуватись у зображенні героїв, просить поставити вказану сценку тощо).

5.   Прийом «Резюме уроку»

    Учні відповідають на серію питань, які допомагають розкрити їхнє ставлення до заняття, до навчального предмета взагалі; роблять спроби оцінити вчителя, рівень його підготовки та проведення уроку.

6.   Прийом  «Навчаючи – вчуся»

     Для виконання завдання учням роздаються картки з фактами, що стосуються теми уроку (по одній кожному учневі). Упродовж кількох хвилин учні читають написане на картці, а учитель перевіряє, чи розуміють вони прочитане. Учні можуть ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією товаришів (одночасно можна спілкуватися тільки з одним із них). Учень має поділитися своїми знаннями з теми і самому отримати інформацію від співрозмовника. Протягом відведеного часу потрібно забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання повної інформації. Після закінчення вправи учні відтворюють отриману інформацію. Учитель аналізує та узагальнює набуті таким чином знання. Кращі відповіді можна записати на дошці.

7.   Прийом  «Лови помилку»

    Пояснюючи матеріал, учитель навмисно припускається помилок, які  учні мають виправити (помилки щодо тексту, неточності у вчинках  персонажів тощо).

8.   Прийом «Відстрочена увага»

   На початку уроку учитель пропонує загадку (цікавий, незвичайний факт), відгадка якої відкривається на уроці під час роботи над новим матеріалом.

9.   Прийом «Мікрофон»

Учні відповідають на запитання, або висловлюють свою думку.

•     Уявіть мікрофон (ручку, олівець).
•     Висловлюється тільки той, у кого мікрофон.
•     Говорять учні по черзі, не перебиваючи один одного, не вигукуючи з місця.
•     Відповіді не коментуються і не оцінюються.
•     Учні говорять лаконічно і швидко (не більше 30 секунд).

10.  Прийом  «Розповідь літературного героя»

     Учням пропонується уявити себе у ролі літературного героя і розказати чи прочитати від його імені невеликий уривок з твору.

11.  Прийом  «Складання сенкану»

     Сенкан – п’ятирядковий неримований вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, що описує чи віддзеркалює тему.

Структура сенкану.

•     Тема (іменник)
•     Опис (2 прикметники)
•     Дія, пов’язана з темою (який + 3 дієслова)
•     Ставлення (фраза з 4 слів і вираження свого ставлення до теми; можливий крилатий вислів)

Приклад:  Сенкан

                   Конрад

                   Відважний, одинокий,

                   Мандрує, б’ється, кохає,

                   Зневажає суспільство, щастя не знає,

                    Корсар. («Корсар» Дж. Байрона)

12.    Прийом «Хоровод»

     4 -5 учнів утворюють внутрішнє коло (статичне). У кожного з них табличка з якимось літературним поняттям. Інші 4 – 5 учнів у зовнішньому колі розказують про ті чи інші літературні поняття, рухаючись по колу. Проходячи повне коло, учень розкриває всі поняття.

13.    Прийом  «Кубування»

      На кожному боці куба написано: «спишіть», «порівняйте», «наведіть приклади», «проаналізуйте», «знайдіть застосування», «визначте своє ставлення до персонажа» та ін. Кидаючи куб, група отримує завдання.

    Наприклад, образ Гобсека у творі О.Бальзака «Гобсек». Завдання:

•            Опишіть героя
•            З’ясуйте моральні якості героя
•            Наведіть приклади негативних вчинків персонажа
•            Порівняйте Гобсека з іншими героями
•            Визначте своє ставлення до Гобсека
•            Знайдіть його аналоги  в нашому житті.

14.    Прийом  «Мозковий штурм»

        Застосовується для вироблення кількох рішень з конкретної проблеми. Мета – зібрати якомога більше ідей щодо неї.

Наприклад: Б. Шоу «Пігмаліон»

•            У п’єсі «Пігмаліон» часто згадується таксі. А в яких епізодах?
•            Яка роль таксі у творі?
•            Чому на початку п’єси Еліза добирається додому на таксі, яке спіймав для неї Фреді, а наприкінці – їде до собору св. Павла в кареті?

15.    Прийом  «Ти – мені, я – тобі»

      Учні в парі обмінюються питаннями на задану тему. (Так можна перевіряти знання тексту – учні задають один одному питання щодо змісту).

16.    Прийом  «Інформаційний пакет»

       «Інформаційний пакет» - це добірка цитат, висловлювань (про письменника, твір, героїв, проблеми тощо) літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей. Працюючи в парах, учні знайомляться зі змістом пакета, щоб відповісти на запитання та завдання:

•            Який вислів найкраще висвітлює дану проблему?
•            З яким твердження (баченням) не погоджуюсь?
•            Чиї думки найоригінальніші?
•            Які вислови сподобалися?
•            Доповніть «пакет» власною думкою (цитатою, прислів’ям).

17.    Прийом  «Чорні і білі» опоненти»

      Удаючись до нього, учні можуть піддавати окремі твердження легкому скепсису, вчаться різнобічно оцінювати літературні явища, події, героїв, здійснювати перевірку певних ідей на можливість їх використання.

     Даний прийом дає можливість «сухі» оглядові теми трохи «оживити». Його доречно застосовувати на уроках-диспутах.

    (Наприклад, чи правильно вчинила Нора, залишивши чоловіка і дітей, щоб «знайти себе» у п’єсі Г.Ібсена «Ляльковий дім»?)

18.    Прийом «Незакінчені речення»

       Учням пропонується закінчити речення:

•            На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…
•            Це мій улюблений герой, бо…
•            Ця інформація спонукає нас до висновку, що…
•            Мої сподівання щодо уроку справдилися, бо…
•            Таке рішення було ухвалене, тому що…

19.    Прийом  «Один день з життя героя твору»

      Учні розказують про найпам’ятніший день у житті літературного героя, чим він особливий?

20.    Прийом «Оспівайте предмет»

      Ви уважно прочитали твір. Поспостерігайте за предметом (річчю). Виявіть, як він пов’язаний з героєм твору? (Черевичок Есмеральди («Собор Паризької Богоматері» В. Гюго).

21.    Прийом «Своя опора» («шпаргалка»)

      Учень під час розповіді вчителя самостійно складає власний опорний конспект за новим матеріалом; визначає алгоритм навчальних дій; складає розгорнутий план відповіді.

     Наприкінці уроку учні пояснюють свою опору один одному. (Цей прийом може використовуватись під час лекції).

22.    Прийом «Повторюємо контролюючи»

      Учні складають серію контрольних запитань до вивченого на уроці матеріалу (форми роботи: парне опитування,  експрес-опитування, літературне лото, доміно, вікторина, літературна гра «Про що говорять дати?», за опорними словами і датами розповідь про життя письменника).

23.    Прийом «Свої приклади»

     Учні готують власні приклади до нового матеріалу (цікаві факти, сторінки з життя письменника; добирають цитати, прислів’я до рис характеру персонажа виучуваного твору; складають кросворди, чайнворди за його змістом; створюють відео-, кінофільми).

24.    Прийом «Ажурна пилка»

      Даний прийом є однією з форм інтерактивного навчання і, як відомо, використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Він може замінити лекцію, якщо початкова інформація донесена раніше, а також заохочує учнів допомагати одне одному вчитися навчаючи.

 Порядок застосування прийому.

На попередньому уроці кожному учневі роздаються картки певного кольору з номером на них (від 1 до 5). Формуються п'ять груп до п'ять осіб у кожній. Групи одержують конкретні завдання:

Порядок проведення інтерактивної вправи.

1.        Об'єднавшись    у    групи    відповідно    до    кольору    картки  („домашні"  групи), учні обмінюються  інформацією, проводять взаємне опитування.
2.        Учні   об'єднуються   у   групи   відповідно   до   своїх   номерів („експертні" групи). У кожній „експертній" групі опиняється представник з кожної „домашньої" групи.  Учасники діляться інформацією, просять допомоги тощо.
3.        Знову учні об'єднуються у „домашні" групи і з отриманою додатковою інформацією допомагають виконати завдання усьому класу, тобто клас об'єднується в загальне коло для підбиття підсумків уроку.

25.    Прийом  «Коло думок»

       Учні вирішують гострі питання, складають перелік ідей. До обговорення залучаються всі.

       Розігрування ситуації за ролями. Мета – набути досвід шляхом гри, допомогти навчатися через досвід та почуття.

      Приклад: В. Шекспір «Гамлет».

• Образ Офелії традиційно вважають ренесансним ідеалом жінки. Але чи справді вона є ідеалом? Адже брала участь у змові проти Гамлета, пасивно споглядала його душевні муки. Гамлет відштовхнув Офелію, а чи відмовляються від ідеалу? Які думки викликає у вас цей образ? Як ви  ставитесь до Офелії?
•  Чи здогадався Гамлет про те, що його хотіли вбити?
• Чому Гамлет зволікав зі знищенням Клавдія, а після поєдинку з Лаертом, нарешті, зважився на вбивство?

26.    Прийом  «Самооцінка набутих знань»

       Спонукає учнів критично осмислювати власні досягнення і вміння застосовувати вивчений матеріал на практиці. Школярам пропонується блок завдань (позитивна відповідь – «так» - оцінюється у два бали).

•            Я уважно прочитав увесь твір…
•            Я вмію ставити запитання до твору…
•            Я вмію робити логічні висновки з прочитаного…
•            Я зможу розкрити питання, порушене в творі…
•            Я можу довести слушність своєї думки товаришу…
•            Я готовий до дискусії з учителем, бо маю власне бачення проблеми.

27.    Прийом «Акваріум»

         Кілька учнів обговорюють якусь проблему у групі. Всі інші учні спостерігають за тим, як відбувається обговорення. Мета – вдосконалення вміння дискутувати і аргументувати свою думку. Проводиться на етапі, коли учні мають навички групової гри.

28.    Прийом «Ланцюжок»

      Учні по черзі характеризують якогось літературного героя. Кожен промовляє одне речення.

29.    Прийом «Асоціативний кущ»

         Колективне створення опорно-логічних схем, узагальнюючих таблиць, ланцюжків.

30.    Прийом «Дружня порада»

        Від імені літературного героя дайте своїм друзям поради, які будуть важливими у їхньому житті.

31.     
32.    Прийом «Малюнок на скелі»

        Первісні люди на стінах печер зображували тварин і речі, які мали відношення до особливості їх життя. Оберіть лише одну річ, яка б символізувала художній твір.

      Наприклад, при вивченні Біблії – це хрест, або щось інше.

33.    Навчально-рольова гра  «Інтерв’ю письменника»

      Клас поділяється на дві творчі групи – «кореспондентів» та «команду письменника», куди входять учні, котрі виконують ролі самого письменника, його сучасників, друзів. Обидві групи самостійно опрацьовують рекомендовані літературознавчі джерела про життя і творчість письменника. Питання, заздалегідь підготовані творчою групою «кореспондентів», задаються супротивникам. Виграє та команда, котра виявить кращу обізнаність з подіями життєвого та творчого шляху митця.

34.    Рольова навчальна гра  «Письменник про себе»

      Один з учнів виконує роль письменника і розповідає про життя та творчість.

35.    Інтелектуальна змагальна гра  «Останній герой»

      Перевірити домашнє завдання можна у формі експрес-вікторини «Останній герой». Питання можуть бути підготовлені як самим вчителем, так і кращими з учнів, розміщені у порядку наростання їх складності, що оцінюється «вартістю» - певною кількістю балів. Гру можна поділити на 2 тури: І – змагальний, мета якого виділити групи лідерів, що проводиться у формі письмового диктанту: усі учні записують тільки номер питання і правильної відповіді; вони перевіряються тут же за допомогою помічників вчителя; у ІІ тур виходять учні, що набрали найбільшу кількість балів, вони вже усно відповідають на питання і вибувають з гри, якщо дають неправильну відповідь. Переможець – «останній герой», котрий не припускається жодної помилки.

36.    Навчальна гра  «Чи знаєте ви, що…»

     Члени динамічної групи «біографів письменника» під керівництвом учителя опрацювали рекомендовані джерела й визначили найважливіші факти життя і творчості письменника. Коментарі до них можуть давати самі учні або вчитель.

37.    Гра «Впізнай героя»

     Одна команда виразно зачитує цитати з описом персонажів твору, інша відгадує.

38.    Рольова гра «Я – літературний персонаж»

       Учням пропонується уявити себе в ролі літературного героя і розказати про нього, починаючи свою розповідь словами «Я - …».

39.    Гра «Зрозумій мене»

      Учасники кожної пари розподіляють ролі: один – представник служби «гаряча лінія», другий – той, хто телефонує до служби. Як правило, це якийсь літературний персонаж. Представник «гарячої лінії» має не просто вислухати свого підопічного, а й активно включатися у пошуки розв’язання проблеми.

40.    Інтелектуальна гра  «П’ять із п’яти»

       Завдання:  впізнати  літературного персонажа за мінімальною кількістю характеристик. Кожна наступна підказка (яких усього п'ять) зменшує кількість призових балів на дві одиниці. Отже, якщо персонаж вгадується за однією підказкою (першою і найскладнішою), то нараховується 10 балів, за двома - 8, за трьома - б, за чотирма - 4, за п'ятьма - 2 бали.

      Приклад (за романом В. Гюго «Собор Паризької Богоматері»):

1.         Цей герой мав брата;
2.         Він займався алхімією;
3.         Герой страждав від пристрасті до Есмеральди;
4.         Він всиновив  підкинуте немовля;
5.         Жив у Соборі. ( Клод Фроло).

41.    Літературна гра  «Щасливий випадок»

      У грі беруть участь дві команди.

          I  гейм.      Розминка.      Усі      команди отримують три запитання. На обдумування 1 хвилина. За правильну відповідь на кожне запитання - один бал.

      II гейм. „Щасливий випадок". Кожна команда витягає 5  кульок з номером запитання. Одна    з    кульок              „щасливий    випадок".    На
обдумування   кожного   запитання   ЗО   секунд,   за правильну    відповідь 1бал,  за  „щасливий випадок" - додається ще три бали.

      III гейм.  Упізнати   героя   за   його  висловлюванням. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

       IV гейм.  Ключ до епохи. Учням пропонується дібрати із даних слів 3 ключових, які характеризують кожну із запропонованих історико-літературних епох.

        V  гейм. Ти - мені, я - тобі. Команди задають три запитання кожній команді-суперниці.

42.    Рольова художня гра  «Заплутана розповідь»

       Увазі класу пропонується три розповіді від імені літературних персонажів, які підготували учні з творчої групи. Слухачам необхідно встановити помилки й неточності у повідомленнях (за кожне правильне виправлення нараховується два бали).

Приклад (за новелою Е. По «Золотий жук»):

«Гарне скло» мало означати тільки окуляри, - лікарі звичайно використовують його лише в цьому відношенні. Потрібно було дивитись звідси  в окуляри,  причому з конкретно означеної позиції, що не допускає відхилень. Слова «21 градус і 30 хвилин» і «північ-північ-схід» вказували, звичайно ж, відстань. Збуджений цими відкриттями, я не квапився додому, покликав собаку і повернувся на вершину скелі.»

Помилки і неточності:

1.         «Гарне скло» означає підзорну трубу;
2.         ЇЇ використовують не лікарі, а пірати;
3.         Координати позначають не відстань, а напрямок.
4.         Я все ж таки квапився додому;
5.         Замість собаки я взяв підзорні трубу.

43.    Гра «Презентація рекламних роликів»

      Творчі групи учнів презентують рекламні ролики до твору, які самостійно склали вдома. Найцікавіші ролики оцінюються у 10 балів (кожному члену групи).

44.    Гра  «Літературний дев’ятий вал»

      Правила: у грі беруть участь три команди (у кожній 9-10 осіб). Запитання 1 валу адресуються першій команді. Гравець команди може заробити максимальну кількість балів (9), якщо дасть відповідь на перше запитання валу, з кожним наступним запитанням кількість балів зменшується (6 - 3). Той, який дає правильну відповідь, отримує „рятувальний жилет" і залишається у грі, інші гравці команди займають свої місця або спускаються до „трюму". У гру вступає друга команда, переможець другого валу знову отримує „рятувальний жилет", за кількістю балів визначається переможець серед них.

I тур. Упізнати письменника із трьох спроб.

2.     тур. Назвати письменника і його твір за допомогою трьох підказок.

3. тур. Упізнати героя з трьох спроб.

45.    «Літературна вікторина»

•            „Впізнай героя за його портретом";

•            „Впізнай героя за його реплікою";

•            „Впізнай автора";
•            „Чи уважними ви були читачами?"
•            . Кому належать слова...?
•            Хто про кого сказав...?
•            Де відбуваються події...?
•            Якого персонажа порівнюють з ...?

46.    Рольова гра  «Інтерв’ю навпаки»

      Учень, який виконує роль головного героя твору, задає запитання до класу, метою яких є з'ясування рівня осмислення учнями тексту і вміння психологічно вмотивовувати вчинки образу-персонажа.

47.    Рольова гра  «Створення кіносценарію»

      Учні, котрі отримали таке завдання, використовуючи цитати з тексту, відтворюють події певного епізоду, психологічно вмотивовують поведінку героїв, їх міміку, жести, рухи; дають настанови „акторам" для виконання ролей.

48.    Рольова гра  «Анкета для головного персонажа»

      Учні поділяються на дві групи: „анкетувальники" й „біографи", перші готують запитання до головного героя та знавців його біографії, другі дають короткі відповіді з аргументацією вчинків та психології персонажа, підтвердженням текстовими цитатами.